search  
Human Rights in Ukraine. Website of the Kharkiv Human Rights Protection Group
print
20.02.2019 | Денис Волоха

СБУ оприлюднила докази втручання Росії у вибори в Україні: затримано «Білу балаклаву» — виконавця потенційного держперевороту

   

Заступник Голови Служби безпеки України Віктор Кононенко 19-го лютого провів брифінг щодо виявлення відомством «масштабних» планів Російської Федерації з втручання в українські вибори.

Пан Кононенко заявив, посилаючись на слова керівника Служби зовнішньої розвідки Євгена Божка, що керівництво РФ поставило завдання для спецслужб «закрити українське питання у 2019-му році».

У планах росіян на українські вибори — створення штучного обурення суспільства від їх проведення для подальшої дестабілізації політичної ситуації й підбурення сепаратистських настроїв.

Повідомляється, що СБУ в рамках кримінального провадження провела обшуки в трьох членів угрупування під назвою «Біла балаклава», які, за даними відомства, з осені 2018-го року готували операцію зі зриву виборів Президента України одразу після завершення їх першого туру 31-го березня 2019-го року під приводом нібито «фальсифікацій» результатів голосування.

«Біла балаклава» — псевдонім Євгена Моренця, під яким він публікував відео на YouTube-каналі «Светлоносец Гавриила», в одному з яких, зокрема, говорив про намір зібрати «воїнство Христове», «зносити владу» та інші доволі радикальні речі. У своїх відео він наголошує, що «масонів», Турчинова, Яценюка, Авакова та Тимошенко, а також журналістів —  він вважає головними ворогами. За його словами, він є одним із творців сайту viche.online, на якому можна заповнити анкету учасника боротьби проти фальсифікації виборів. Нижче під анкетою розміщені нікнейми «Топ-20» учасників цього руху та «рейтинг» кожного з них, виражений цілими числами. Біла балаклава має 24 «бали», ще троє користувачів під псевдонімами Максим, Анжела та Колька Бешеный — по одному. У стовпчику «рейтинг» навпроти інших сімнадцяти учасників зазначено 0. На цьому сайті є перелік вимог, серед яких введення смертної кари, знищення олігархів, націоналізація «центральних ЗМІ», скасування медичної реформи, звільнення Надії Савченко, «повна інвентаризація всього майна України» та інші. Під заголовком розділу «Організатори», чомусь, немає жодної інформації. Віктор Кононенко говорить, що цей сайт адмініструється з території Росії.

СБУ заявляє, що дії Моренця скеровував Микола Дульський — лідер радикального об’єднання ГО «Наждак», який із 2016-го року оголошений у розшук за посягання на територіальну цілісність і недоторканність України (стаття 110 Кримінального кодексу), і, за даними СБУ, зараз переховується в Росії та співпрацює з російськими спецслужбами. Пан Кононенко повідомив, що відеоролики «Білої балаклави» розповсюджувалися в рамках першого етапу спецоперації з дестабілізації ситуації в країні: «вказана відеопродукція, за висновками експертів, містить заклики до повалення конституційного ладу в Україні та захоплення влади в Україні насильницьким шляхом».

Для проведення наступного етапу кампанії Моренець займався вербуванням учасників різноманітних «патріотичних» організацій, намагаючись схилити їх до протесту проти «фальсифікацій».

«На виконання вказівок Дульського «Біла Балаклава», зокрема, вербував спільників, доводив їм плани щодо майбутнього захоплення адмінбудівель органів державної влади. Він усвідомлював необхідність провокування кровопролиття й майбутні людські жертви серед протестувальників. Як один з основних об’єктів вивчалася можливість захоплення будівлі Верховної Ради України. (…) Датою переходу до активних заходів «Біла Балаклава», за погодження з Дульським, обрав 31 березня 2019 року — день голосування на виборах Президента України. Одразу після закриття виборчих дільниць під гаслами «фальсифікації» результатів волевиявлення громадян планувалось оголосити проведення «Віче» в Києві та регіонах, а також спровокувати людські жертви для радикалізації та мобілізації суспільства». — заявив заступник Голови СБУ.

Під час обшуку в Моренця виявили коктейль Молотова, який, як заявив пан Кононенко, мав бути використаний уже в найближчі дні для підпалу адмінбудівлі в Києві. Окрім цього, були знайдені значні суми готівкових коштів, хоча пан Моренець є безробітним. Євгена Моренця затримано та оголошено про підозру в скоєнні злочину, передбаченого першою та третьою частинами ст. 109 Кримінального кодексу (до десяти років із конфіскацією). На опублікованих СБУ записах чути розмови нібито Моренця про намір організувати «віче», термінову необхідність «першої крові». У діалозі з «невстановленою особою» він розповідає про свій план: зосередити мирних протестувальників у центрі, а трохи далі розташувати воєнізовані групи, які за наказом будуть їздити та «пакувати, кого треба» (мова йде про ключових керівників держави), ніби виконуючи «волю народу», яка має бути проголошена під час проведення «віче». «Реально можна сколотить нормальну силу за рахунок незадоволення. Під цей шумок будемо збирать, щоби нас не звинуватили в тому, що ми готуємо державний переворот. Ми то його понятно що готуємо. Я особисто хочу зробити цей переворот», — говорить нібито Моренець на записах. Окрім цього, озвучено намір зібрати дві тисячі «козаків» наступного після виборів дня, а також штурмувати Чернівецьку область у якості «першої».

У ніби як «зверненні до учасників руху «Білих балаклав» Микола Дульський говорить, що «бидло саме по собі не встане», обґрунтовуючи, вочевидь, необхідність забезпечення інфраструктури для «протесту». Дульський пояснює план: залучити якомога більше активістів за «горизонтальним принципом», які будуть розхитувати ситуацію кожен за своїм напрямом.

У презентації до брифінгу наведені цитати з так званої «доктрини Герасимова» про те, що «правила війни змінилися»:

«Невійськові шляхи досягнення політичних і стратегічних цілей за своєю ефективністю перевищили силу зброї.

Акцент — застосування політичних, економічних, інформаційних, гуманітарних та інших невійськових заходів, які реалізуються із застосуванням протестного потенціалу населення. (…) Застосування сил спеціальних операцій і внутрішньої опозиції для створення постійно діючого фронту на всій території держави-противника». — Валерій Герасимов, начальник генштабу збройних сил РФ.

Згадана також промова російського міністра закордонних справ Сергія Лаврова під час виступу у фонді імені Кьорбера в Берліні (2017): «Ми хочемо, щоби влада, яка зараз значною мірою знаходиться в руках радикалів, непідвладних нікому, включно з їхнім верховним головнокомандувачем, була ліквідована».

Звіт зі стратегічних комунікацій ЄС перед Європарламентом у 2016-му році підтверджує, що «Росія має потенціал та наміри проводити операції, які спрямовані на дестабілізацію інших країн».

У рамках реалізації «доктрини Герасимова» СБУ виділяє по чотири етапи підготовчої та активної фаз.

Етапи підготовчої фази:

  1. Створення пулу громадсько-політичних структур різновекторного спрямування (непов’язаних між собою), поступове збільшення їх чисельності.

  2. Активізація діяльності підконтрольних громадських структур як у медіапросторі, так і у формі акцій прямої дії — мітинги, пікети тощо.

  3. Об’єднання всіх сил під управління єдиних координуючих центрів як на центральному, так і на місцях.

  4. Відбір керівників «паралельних» органів влади з числа радикальних/харизматичних керівників підконтрольних громадсько-політичних структур.

Мета початку активної фази — зміна влади. На першому її етапі агентура організовує мирні мітинги із масовим залученням лояльних до Росії маргіналів. На другому — силове захоплення держустанов без застосування зброї. На третьому етапі починають діяти парамілітарні формування, а на четвертому — Російська Федерація вводить регулярні війська під виглядом «миротворчої місії».

Окрім Дульського СБУ називає ще кілька прізвищ людей, які, на замовлення окремих держструктур Росії, організовують провокації в Україні. Серед них є харків’янин Дмитро Пойда, який зараз живе в Москві, а також розшукуваний екс-нардеп від «Партії регіонів» та співавтор «законів 16-го січня» Володимир Олійник, який є учасником так званого «Комітету порятунку України» (функціонує в Росії) і позиціонує себе в якості «Президента України в екзилі». Пойді приписують організацію перекриття автошляху представниками «болгарської меншини» в Запоріжжі та провокаційної акцїї «націоналістів» перед Адміністрацією Президента України. Вимогою обох «перформансів» було усунення Президента України з його посади. Олійнику закидають нібито організацію (попередженого СБУ) теракту, у рамках якого мав відбутися підрив пам’ятника угорської спільноти на Верецькому перевалі в Карпатах.

Водночас, Миколі Дульському «малюють» значно більш широкий «послужний список». Служба безпеки підозрює його в організації низки провокацій у рамках «доктрини Герасимова»:

  1. Перекриття траси «Львів — Рава-Руська» псевдопольською громадою.

  2. Обстріл будівлі генконсульства Польщі (Луцьк).

  3. Проведення пішої ходи псевдоболгарської нацменшини в Одесі.

  4. Спроба блокування адміністративного приміщення Рівненської облдержадміністрації.

  5. Блокування автошляху представниками партії «Союз лівих сил» (с. Якушинці).

  6. Намагання здійснити підпал центрального офісу ВО «Батьківщина» (Київ).

За даними СБУ, Російська Федерація з 2006-го року постійно здійснює намагання дезорганізувати внутрішньоукраїнський лад шляхом «впровадження прямого народовладдя». Кілька людей підписують договір про представництво інтересів громади певного населеного пункту, а потім організовують акції протесту з вимогами повалення державного ладу. Демократичні інститути використовуються Росією для досягнення недемократичних цілей: розхитування та ескалації ситуації з подальшим руйнуванням державності та введенням фактичного протекторату Москви.

Можливо, саме російським фактором можна пояснити популярну серед кандидатів у Президенти України обіцянку «вирішувати ключові питання на референдумах». Звісно, фактів, які б беззаперечно свідчили на користь цієї гіпотези, немає. Так само, як і немає підстав вважати всіх кандидатів у Президенти, які про це говорять, — агентами Кремля. Але не варто забувати, що інструментарій референдумів широко використовується Росією для легітимації її військової присутності в певних регіонах. За сприяння РФ у 2006-му році в Південній Осетії був проведений так званий референдум про «незалежність», а 2011-го року — про надання російській мові статусу державної. І, звісно, 2014-ий рік, у якому Росія, задля легітимізації своєї агресії проти України, провела сепаратистський «референдум» спочатку в Криму, а згодом — на контрольованій тоді терористичними угрупованнями «ДНР» та «ЛНР» частині Донбасу.


Читайте також: Росія готується до війни.

Recommend this post
X




forgot the password

registration

X

X

send me a new password