MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Подібні статті

Комитет ООН по правам ребенка осудил нарушения прав украинских детей со стороны РФКомітет ООН з прав дитини засудив порушення прав українських дітей з боку РФМіжнародний суд ООН: Росія винна у фінансуванні тероризму і расовій дискримінації. ЧастковоВ ООН зафіксували понад 10 000 випадків загибелі цивільних в Україні від 24.02.2022Відновлення ідентифікації ВПО в Ощадбанку і доплати пенсіонерам від ООНЗа 13 днів серпня в ООН зафіксували 258 випадків загибелі або поранення мирних мешканців УкраїниРосія грубо порушує Конвенцію ООН з морського права, заявили у МЗС В ООН заявили, що твердження Кремля, нібито військовополонених в Оленівці вбили ракетою Himars, не відповідають дійсностіВ ООН підтвердили понад 800 випадків свавільних затримань цивільних під час російської окупаціїРада ООН засудила РФ за насильницьке переміщення та депортацію українських дітейРік війни, резолюція Генасамблеї ООН, День спротиву окупації Криму — підсумки тижняРосія порушує фундаментальні права українських дітей, — ООН У комісії ООН розповіли про попередні результати роботи: російські збройні сили відповідальні ‘за переважну більшість виявлених порушень’Фальшиве ‘різдвяне перемир’я’, закриття місії ООН щодо Оленівки, перший у цьому році обмін полоненими — підсумки тижня Не миролюбна держава: МЗС ініціювало виключення Росії з Ради Безпеки і самої ООНООН: російська влада не розслідує численні злочини, вчинені їхніми військовими в УкраїніВ Україні загинуло майже 7 000 цивільних від початку повномасштабного вторгнення, — ООН Генасамблея ООН ухвалила резолюцію щодо компенсації Україні збитків від російської агресіїООН: через війну за межею бідності можуть опинитися 90 відсотків українцівРада ООН з прав людини закликала рф надати доступ до депортованих громадян України

Основні загрози правам людини: Генсек ООН озвучив актуальну парадигму правозахисної діяльності

26.02.2019   
Марко Сировой
Двадцять п‘ятого лютого на відкритій черговій сесії Ради ООН з прав людини виступив із промовою Генеральний Секретар ООН – Антоніу Гуттеріш. Він розповів про найбільші загрози для прав людини і засадничих свобод, а також окреслив новий, більш комплексний, принцип боротьби за їхнє забезпечення.

(Фото: webtv.un.org)

Двадцять п‘ятого лютого на відкритій черговій сесії Ради ООН з прав людини виступив із промовою Генеральний Секретар ООН – Антоніу Гуттеріш. Він розповів про найбільші загрози для прав людини і засадничих свобод, а також окреслив новий принцип боротьби за їхнє забезпечення. За його словами, людський вимір має бути покладено за основу в усіх сферах суспільного життя. Це означає, що держави, міжнародні урядові та неурядові організації, а також інститути громадянського суспільства мають більш комплексно підходити до своєї діяльності, адже кожна їхня дія прямо чи опосередковано може справити вплив на права і свободи. Окрім того, Генсек закликав особливу увагу приділити і «умовно віддаленим» від правозахисної галузі проблемам, як-то зміна клімату чи агресія в Інтернеті. Адже розуміння взаємозв‘язку усіх сфер людського життя є умовою для надання адекватної відповіді викликам постіндустріального світу.

Представляємо основні тези з промови Генерального секретаря ООН.

 

1. Права жінок все ще не забезпечуються належним чином

Протягом останнього сторіччя жінки досягли з чоловіками статусу кво. Де-юре. Так, вони, отримали ширші можливості у здобутті освіти, політичній та господарській сферах, однак, проблеми із забезпеченням їхніх прав все одне не було вирішено повною мірою. Першою чергою, Генсек відзначив негативні тенденції із застосуванням насильства до них. На жаль, Україна не є винятком із правил. Для подолання цієї проблеми Верховною Радою, зокрема, і було прийнято скандальний Закон «Про протидію та запобігання домашньому насильству». З основними положеннями закону ви можете ознайомитися у нашій статті.

(Фото: bizreview.com.ua)

Іншим негативним аспектом є дискримінація жінок у трудових відносинах. За прогнозами Генсека, якщо усунення перешкод, з якими стикаються жінки у соціально-економічній галузі суспільного життя, просуватиметься такими ж темпами, як сьогодні, досягнення фактичного рівноправ‘я жінок із чоловікам відбудеться не раніше ніж через 200 років.

  

2. Напади на журналістів, правозахисників та активістів

Генсек висловив занепокоєння збільшенням кількості атак, спрямованих на активних членів громадянського суспільства. Гутерріш надав статистику: за останні 3 роки було вбито близько 1.000 журналістів та правозахисників. Окрім того, хвиля агресії накотилася на еко-активістів. Особливо, на місцевих жителів, які захищають навколишнє середовище від свавілля промислових гігантів. Статистика жахаюча: у 2018 році в середньому гинули по 4 еко-активісти щотижня.

(Фото: Journal Cetera)

Тиск на дану категорію осіб не обмежується лише фізичним насиллям. Через використання зловмисниками новітніх технологій, активісти та журналісти часто стають об‘єктами стеження, погроз, кампаній дезінформації та дифамації. Нерідко відбувається втручання у їхнє приватне життя. Генеральний Секретар ООН відзначив надзвичайну важливість забезпечення свободи діяльності інститутів громадянського суспільства для утвердження прав людини. Адже їхнє адекватне функціонування є умовою повноцінного суспільного діалогу, за допомогою якого і мають вирішуватися конфлікти між різними частинами населення у сучасному цивілізованому світі.

На жаль, проблема нападів на окреслену категорію осіб є на порядку денному і в нашій країні. Більш детально ми освітлювали тенденцію до збільшення кількості нападів праворадикальних сил на діячів мистецтва та соціо-культурних активістів тут.

 

3. Розповсюдження нетерпимості, дискримінації, агресії, ксенофобії, расизму та антисемітизму

Генсек із прикрістю констатував, що із розвитком інформаційних технологій мова ворожнечі, екстремістські та деструктивні ідеї розповсюдилися світом, мов лісова пожежа. Інтернет дозволяє зберегти анонімність – і будь-хто може опублікувати агресивні заклики інкогніто. Зокрема наявність в Україні проблем розповсюдження дискримінації та антисемітизму відзначали експерти Human Rights Watch.

Гутерріш також заявив, що ідеї нетерпимості стають мейнстрімом та вже проникли у сферу публічного управління  – навіть у демократичних державах. Якщо негативну тенденцію не буде зведено нанівець, побоюється Генсек, під загрозою може опинитися вся система забезпечення прав і свобод людини, оскільки поняття «агресія» та «права людини» є абсолютно несумісними. Задля ефективної відповіді кібер-екстремізму та розповсюдженню мови ворожнечі, Голова ООН доручив своєму Генеральному радникові із попередження геноциду розробити стратегію та конкретний план протидії цим явищам.

Надпис на вході в музей Голокосту в Одесі 
(Фото: Eduard Dolinsky / Facebook) 

4. Бідність – заперечення прав і свобод людини

Гуттеріш відзначив, що у світі наявна тенденція до скорочення долі крайньої бідності. Проте загальний рівень нерівності навпаки – зростає. Генсек навів цифри: 26 найбагатших людей світу мають більшу кількість багатств, ніж 3,8 млрд (!) найбідніших землян. Така висока концентрація матеріальних благ у руках настільки вузького кола осіб може у майбутньому спровокувати конфлікти як на національному, так і на міжнародному рівнях. Генсек закликав уряди країн шукати способи більш справедливого та рівномірного розподілу багатств між населенням та звернувся до лідерів світу із проханням «не залишати за бортом» менш розвинуті держави.

(Фото: Getty Images)

Проблема соціально-економічної нерівності не оминула, на жаль, і Україну. Свідченням цьому  – високий рівень соціальної напруги, часті революції та, практично, відсутність середнього класу. Із концепцією подолання нерівності за допомогою податкових реформ ви можете ознайомитися у нашій статті.

 

5. Екологічна загроза

Генеральний Секретар зробив акцент на небезпеках, які несуть кліматичні зміни. По-перше, вони можуть призвести до виникнення випадків голоду та вдарити по матеріальній забезпеченості найбільш бідних та вразливих категорій осіб. Окрім того, якщо внаслідок кліматичних змін, відбудеться скорочення кількості природніх ресурсів, то їхня нестача може стати приводом для нових міжнародних конфліктів та навіть війн.

Гутерріш схвально висловився щодо факту закріплення права на безпечне довкілля у законодавстві понад 150 держав світу. Однак, він також виразив занепокоєння, що дане право на сьогодні існує лише на папері. Адже, за інформацією ООН, близько 90% населення Землі дихає забрудненим повітрям, що є причиною смерті понад 7 млн. людей на рік. Генсек заявив: для вирішення проблеми 23 вересня буде скликано саміт за участі голів держав.

(Фото: Clarion mag)

Україна також задекларувала на конституційному рівні право людини на безпечне довкілля, однак, екологічні проблеми лишаються для держави надактуальними. Ознайомитися із ними ви можете у окремому розділі нашого інформаційного порталу.

У заключній частині промови Генсек сказав, що не втрачає надії та віри у реальне забезпечення прав і основоположних свобод людини у кожному куточку світу. Він закликав держави припинити конфлікти, робити зустрічні кроки для зняття міжнародного напруження та співпрацювати у дусі братерства задля блага усього людства. У сьогоднішніх реаліях ця теза звучить як утопія. Проте хто, як не мрійники, мають рухати людство таймлайном історії?

 Поділитися