MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Подібні статті

Харків у вогні, викрадені діти, ‘вибори’ на окупованих територіях — підсумки тижняАнонс онлайн-конференції ‘Довічне позбавлення волі: без шансів на перегляд, перспективи звільнення’Волонтери: червона зона не вводиться у Харківській області через вибориОнлайн-презентація харківського маршруту «Права людини та де їх шукати» – 24 вересня о 19:00Онлайн-презентация «Достоинство человека и путь Льва Копелева»Онлайн-презентація «Гідність людини і шлях Льва Копєлєва»«Онлайн-магазин» проти домашнього насильстваЧи вплинули вибори 25 жовтня на поширення коронавірусу?Вибори карантинного періодуЧотири роки без амністії. Загрози Covid-19 в тюремній системі – правозахисний онлайн-клуб (АНОНС)Онлайн-дискусія «Проблематика відбування кримінальних покарань в Україні»Приміщення для голосування – на 1-й поверх!Для зміни місця голосування тепер потрібна лише заява та паспорт, — ЦВКЧому у ХХІ столітті не можна дистанційно подати заяву про тимчасову зміну місця голосування?Права дитини — онлайнДля голосування в 2-му турі не за місцем перебування необхідно повторно подати відповідну заявуАльтернативна освіта. В Україні планують визнавати сертифікати онлайн-курсівПоліція розслідує інформацію про колл-центри, які закликають не йти на вибори10 незручних питань кандидатам у Президенти: відповіді Руслана КошулинськогоДля військовослужбовців у зоні ООС відкриють 80 виборчих дільниць

Демократія доступна чи безпечна: українцям можуть дозволити голосувати поштою та в Інтернеті

13.03.2019   
Марко Сировой
Цьогорічні вибори, мов брухт магнітом, збирають навколо себе скандали.Одним із найгучніших стало ухвалення ЦВК постанови, якою було закриті закордонні виборчі дільниці на території Росії. Здавалося б, вирішити проблему мав законопроект №10129.

(ФОТО: prostir.ua)

Цьогорічні вибори, мов брухт магнітом, збирають навколо себе скандали. Одним із найгучніших стало ухвалення ЦВК постанови, якою було закриті закордонні виборчі дільниці на території Росії. Головним мотивом рішення стало недопущення можливих фальсифікацій через тиск російських агентів. У результаті, близько 3 мільйонів громадян України, що проживають на території РФ, не зможуть взяти участь у президентських виборах на території консульських представництв.

Фактично у контраверсійній дилемі «виборчі права громадян чи національна безпека» було віддано перевагу другому. Здавалося б, вирівняти баланс між цими двома важливими складовими мав законопроект №10129. Ним пропонується внести зміни до виборчого законодавства та закріпити можливість громадян реалізовувати електоральне право за допомогою голосування в Інтернеті або з використанням поштових послуг. Однак, авторський колектив, попри задекларовану у пояснювальній записці відданість правам людини, все одно наполягає на забороні використання альтернативних (як передбачається, більш доступних та безпечних від впливу людського фактору) методів голосування на території РФ.

Логіка абсолютно незрозуміла. Адже ці самі депутати у мотивувальній частині записки називали ненадання належного доступу до голосування через місце проживання особи дискримінаційною практикою та порушенням конституційного принципу рівності громадян у їхніх правах та засадничих свободах. При цьому вони ж наполягали на необхідності якнайшвидшого подолання проблеми задля реалізації норми-цілі Основного Закону – становлення України як правової держави. Чому мотиви і реальні дії народних обранців не співпадають навіть у рамках одного документу – питання риторичне. Напевно, це наша національна традиція.

Україна активно обмінюється досвідом з Естонією, яка ефективно впроваджує сучасні технології у сфері державного управління (ФОТО: Tech Today)

Проте, попри розглянуті дисонанси, сама ідея введення альтернативних методів голосування заслуговує на увагу, оскільки, як свідчить практика іноземних держав, їхнє запровадження де-факто є вимогою сучасного світу. Ми виділили основні положення запропонованих змін та спробували навести аргументи за і проти втілення спірних нововведень.

Голосування онлайн

Право на голосування на президентських, парламентських та місцевих виборах за допомогою гаджету має отримати кожен українець із повною дієздатністю. Щоб реалізувати його, він має не пізніше ніж за 30 днів до дня голосування подати електронну заяву про бажання брати участь у інтернет-голосуванні до органу ведення Державного реєстру виборців. При цьому мають бути дотримані вимоги ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг». Засвідчувати особу виборця та убезпечувати результат від фальсифікацій депутати пропонують за допомогою електронного підпису.

Зробити свій вибір у мережі можна з 8 до 20 години у день голосування.

Голосування поштою

Аналогічний інтернет-голосуванню принцип зберігається і у наданні громадянам можливості проголосувати поштою. Єдиною відміною є те, що подібна заява має бути поданою не в електронній формі, а у письмовій. До того ж, її слід надіслати поштою. Логічно.

Також, на відміну від інтернет-голосування, «поштові вибори» мають проводитися за 10 днів до загального дня голосування.

Повноваження ж щодо практичної розробки форми заяв, організації, проведення та підбиття підсумків як і інтернет-голосування, так і голосування поштою автори проекту пропонують надати ЦВК.

Аргументи за

Так, якщо введення альтернативних методів голосування відбудеться і проходитиме послідовно, то воно може вирішити низку проблем. Першою чергою, надасть можливість реалізувати виборче право особам, які фізично не зможуть відвідати виборчі дільниці. Слід розуміти, що це не тільки громадяни України, які проживають за кордоном, а також тяжкохворі люди, інваліди, жителі віддалених місцевостей нашої країни тощо. За статистичними даними, які надають автори проекту, 15% українців заявили, що не візьмуть участь у виборах, бо «не матимуть такої можливості». Залучення ж цієї частини населення має забезпечити кращу електоральну явку та мінімізувати можливість здійснення фальсифікацій.

Також запровадження у виборчому процесі нових технологій може стати одним із кроків до модернізації системи державного управління в цілому. Досвід зарубіжних держав (США, Франція, Естонія) демонструє, що такий процес є вимогою ефективного функціонування демократії у сучасному світі. Окрім того, прогресивний розвиток державних інститутів робить їх діяльність більш прозорою та доступною для громадян, що, своєю чергою, сприяє зміцненню авторитету влади в очах населення та викоріненню явища правового нігілізму.

Аргументи проти

(ФОТО: The Satire Time)

Одним із них є неповнота реалізації мети проекту через запропоновані нововведення, про що йшлося у вступі до статті. Іншою проблемою є загроза безпеці результатів виборів.

Першою чергою, мова йде про можливі хакерські напади на виборчі сервери при інтернет-голосуванні. Україна вже мала прецеденти із недостатнім it-захистом державних структур від подібних загроз. Яскравим прикладом є фактичний параліч діяльності органів публічної влади через зараження вірусом «petya» у червні 2017-го. Окрім того, про небезпеку виникнення подібних ситуацій свідчить і практика куди більш технічно розвинених держав. Свідчення тому – скандал щодо можливого втручання російських хакерів у вибори Президента США в 2016 році.

А чи має Україна реальні технічні засоби, щоб убезпечити «електронні вибори» від втручання заінтересованих осіб та можливості зривів?

Завершуючи, хочеться наголосити, що сама ідея проекту є правильною та благородною. Проте задля повноцінної реалізації задекларованої мети він, очевидно, потребує доопрацювання. Чи відбуватиметься це насправді, покаже час. Законопроект вже було надано для ознайомлення комітетами, і ми обов‘язково триматимемо руку на пульсі подій.

 Поділитися