Чи дамо ми ромам шанс?

(ФОТО: heart4nations)

Держава у сучасному світі є не тільки організацією влади в соціально неоднорідному суспільстві, а є об’єктивно – умовою виживання націй, належного забезпечення їхніх прав та збереження багатовікових традицій. Роми – один із найбільших народів, який досі не має власної національної держави. Від 8 до 10 мільйонів представників цього етносу розкидані по усіх континентах планети. У будь-якій точці світу вони апріорі є меншиною і часто стикаються з упередженим ставленням, дискримінацією та гоніннями з боку більших етнічних груп. У результаті, роми не мають повноцінного доступу до користування усім спектром прав людини і основоположних свобод, а саме збереження самобутнього народу знаходиться під загрозою.

Восьмого квітня відзначався Міжнародний день ромів. Спеціальний доповідач ООН з питань меншин Фернан де Варенна приурочив до цієї дати заяву. Він повідомив, що, попри панівні у сучасних правових системах гуманістичні принципи, проблема ксенофобських настроїв проти ромів не зникла і набуває все більшого поширення у багатьох європейських країнах. Експерт наголошує, що їх сильно «демонізують» у соціальних мережах та ЗМІ, що є причиною формування упередженого ставлення до них у суспільстві. І в цілому, у Європі прослідковується тенденція до зростання кількості нападів на ромів.

Де Варенна, зокрема, відзначив проблему із дотриманням прав ромів в Україні. Посилаючись на матеріали доповідей Спеціального доповідача ООН із права на житло Лейлані Фарха та Спеціального доповідача із питань расизму Тендаї Ачіуме, він завив, що в Україні частішають випадки скоєння злочинів проти ромів на тлі етнічної нетерпимості. «З квітня 2018 року на території України відбуваються напади на ромів, в основному – на жінок та дітей – у Києві, Харкові, Тернополі та Львові. Їх намагаються вигнати із місць їхнього проживання: повідомляється про підпали будинків, погрози на адресу жителів поселень ромів, випадки стрілянини. Під час нападу у Львові декілька осіб отримали ножові поранення, а один – загинув. Експерти пов’язують дані злочини із активізацією діяльності націоналістичних угруповань, таких як «С14» та «Національні дружини», – йдеться на веб-порталі ООН.

Представник організації "С14" на фоні палаючого циганського намету (ФОТО: корреспондент)

Де Варенна закликав рішуче та комплексно боротися із ксенофобією. Так, якнайшвидше має бути забезпечено реальний доступ ромів до правосуддя та інших можливих засобів захисту. Окрім того, експерт нагадав державам, що вони мають сприяти реалізації у національному правопорядку положень Декларації про права осіб, що належать до національних і етнічних, мовних і релігійних меншин від 1992 р. Зокрема, роми мають отримати доступ до участі у громадському житті держави, у тому числі в інститутах, від яких залежить прийняття доленосних рішень.

Особливий же акцент Доповідач зробив на профілактиці проблеми. Він закликав переоцінити внесок ромського етносу у розвиток загальносвітової культури, вжити заходів щодо розповсюдження знань про їхню історію та, найважливіше, безжально руйнувати ксенофобські стереотипи. Саме такий спосіб, вважають в ООН, є найбільш ефективною вакциною проти етнічної ненависті.

Ми підтримали ініціативу де Варенна – виділили та спростували 4 основні стереотипи про ромів, які укорінилися в головах українців.

1. Усі роми – жебраки та волоцюги

Традиційно роми були кочовим народом, що логічно обумовлювалося родом їхньої діяльності. Ремісники шукали нові ринки збуту, а артисти – нового глядача. Так тривало протягом сторіч, однак все змінилося у 1956 році. Тоді Указом Президіуму Верховної Ради СРСР ромам було заборонено вести кочове життя та займатися традиційними ремеслами. Вони осіли та стали адептами традиційної для радянської людини рутини: діти пішли у школи, а дорослі– на фабрики. Звісно, були і ті, хто відмовлялися слідувати новим правилам, справедливо наголошуючи на їхній асиміляційній складовій. Однак, як відомо, з такими у Радянському Союзі питання вирішувалися за допомогою потужного механізму державного примусу. У результаті такої політики, близько 90% ромів СРСР змінили кочові повозки на панельні квартири, а традиційне ромське кочівництво пішло в небуття.

Все змінилося у буремні 1990-ті роки. Економічна криза декласувала багатьох людей. Тисячі українців, росіян, білорусів й інших мешканців екс-республік СРСР виявилися нездатними виживати у нових економічних умовах. Звісно, що хвиля жебрацтва не могла не зачепити і ромів. Окрім того, погіршували ситуацію розповсюджені в суспільстві стереотипи про даний етнос. У результаті, багато хто виявилися просто неконкурентоздатними у нових реаліях. Але роми проявили себе як найяскравіші із жебраків. Традиційний одяг, пісні, гадання та інші елементи культури, які зубожілі роми винесли на вулиці, виділяли їх на тлі інших жебраків. Перехожі на підсвідомому рівні краще запам’ятовували саме ромських волоцюг. У результаті, у свідомості багатьох людей було вироблено стійкий стереотип: усі роми – жебраки.

Однак, якщо відкинути усі упередження, стає очевидним, що бідність не має національності. На кожного рома-безхатченка можна знайти умовного колегу по нещастю – українця. На кожну ромську бабцю-гадалку знайдеться вітчизняний шулер. А правда така, що серед ромів є багато людей, які ходять разом із нами одними вулицями, навчаються в одних університетах та працюють в одних офісах. Ми навіть не завжди можемо знати про їхнє ромське походження, оскільки вони банально можуть не зізнаватися в цьому через страх зазнати стереотипного упередженого ставлення. Яскравим же свідченням тому, що роми також ведуть нормальне соціальне життя є Конгрес ромів у Празі. На нього щорічно приїжджають тисячі представників етносу із різних куточків світу, у тому числі із України. Більше того, очевидним є значний вплив на світову культуру, який справили роми. Елвіс Преслі, Чарлі Чаплін, Златан Ібрагімович, Ріта Хейворт, Ронні Вуд – усі ці діячі мали ромську кров.

Елвіс Преслі - одна із найбільш відомих постатей циганського походження (ФОТО: styleinsider)

2. Роми – чаклуни

Усі бачили містичні обряди ромських бабусь-провидиць чи принаймні стикалися із пропозицією погадати – ручку озолотити. Дехто з нас одразу абстрагується від подібних перформансів, але інших вони можуть лякати. Сміливо заспокоїмо останніх. Жодної магії немає. Гадалки просто чудово розуміються на людській психіці – і знають, як розсіяти увагу та переконати співбесідника у будь-чому. Найкращий антидот таким діям – холодна голова і критичне мислення.

Особливо наголошуємо, що принцип «у бідності національності немає» розповсюджується і на, так звані, екстрасенсорні послуги. Ви можете легко переконатися у цьому – і знайти в мережі найрізноманітніших екстрасенсів: від умовних африканських до умовних молдаванських.

3. Роми торгують наркотиками

Знову-таки, наркоторгівля апріорі не може мати національності, оскільки у міжнародно-правових угодах вона фігурує як злочин міжнародного характеру. Виготовлення, продаж та розповсюдження наркотиків відбувається на території декількох країн і за участі людей різних національностей. Тому робити із ромського народу цапа-відбувайла зовсім некоректно.

Окрім того, дослідники ромського етносу відзначають, що у ромських спільнотах сформувалося звичаєве правило щодо суворої заборони наркоторгівлі, яка завдає людям страждань, а самим ромам – репутаційної шкоди.

4. Роми викрадають дітей

Батьки іноді у педагогічних цілях кажуть дітям, що їх викрадуть роми, якщо вони не триматимуть їх за руку у натовпі чи погано поводитимуться. У результаті утвердився стереотип, у який люди так щиро вірять, що іноді повністю забувають принцип презумпції невинуватості – та ладні розірвати ромів на місці, якщо бачать їх із дітьми «неромської зовнішності». Яскравим прикладом є історія про біляву дівчинку Марію із селища ромів у Греції. У 2013 році сусіди звернулися до поліції із вимогою забрати у батьків дівчинку, яку, за їхнім переконанням, було викрадено. Ця ситуація набула сильного суспільного резонансу за сприяння грецької ультраправої партії «Золота зоря». Однак, тест ДНК показав, що дівчинка дійсно є донькою двох ромів болгарського походження. Колір же її волосся дослідники пояснили особливим набором генів, які її батьки унаслідували від пращурів, що проживали на території Європи протягом 1500 років та мали зносини із представниками інших етносів.

Циганка-білявка Марія із Греції, довкола якої спалахнув скандал (ФОТО: liva.com.ua)

Подібні стереотипи, на жаль, і досі існують у нашому суспільстві. Вони часто є фактором дискримінації ромів – позбавляють їх можливості гідно жити і змушують жебракувати. Ситуація нагадує замкнене коло: не приймаючи ромів як повноцінних членів суспільства, ми самі провокуємо їхню бідність. Сьогодні лише від нас залежить: або ми назавжди розірвемо його і дамо ромам шанс жити повноцінним життям, або і далі мислитимемо фіктивними ярликами.