Експрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України Бюлетень № 216 Законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 10.03.2019 – 14.03.2019

Надійшло 43 проекти законів і постанов Верховної Ради України, зокрема 7 проектів процедурних постанов, пов’язаних із прийняттям за основу, відхиленням або поверненням на доопрацювання окремих законопроектів, створенням тимчасових слідчих комісій тощо. У цьому огляді, за поодинокими винятками, також не коментуються проекти про запровадження податкових пільг, внесення змін до бюджету тощо.

Міжнародно-правові відносини

Проект 0218 від 15.03.2019 (Кабінет Міністрів України) про ратифікацію Рамкового договору між Урядом України та Урядом Французької Республіки щодо офіційної підтримки проекту з постачання питної води у м. Маріуполі.

Рамковий договір між Урядом України та Урядом Французької Республіки щодо офіційної підтримки проекту з постачання питної води у м. Маріуполі вчинено 29 січня 2019 року в м. Києві. Договором передбачається надання фінансової допомоги в розмірі 64 млн. євро від Франції з метою проекту будівництва та впровадження в м. Маріуполь сучасних фільтрувальних станцій, які за рахунок використання технологій мікрофільтрації, ультрафільтрації та зворотного осмосу можуть здійснювати очистку води з різних джерел. Реалізація проекту передбачає створення в м. Маріуполь сучасного комплексу з очистки та знезараження води з метою забезпечення населення та підприємств якісною питною водою в необхідних обсягах, а також модернізацію існуючої системи централізованого водопостачання і водовідведення для зменшення втрат питної води та скиду стічних (каналізаційних) вод в навколишнє середовище. Зокрема, передбачається створення резервних джерел водопостачання міста на випадок виникнення надзвичайних ситуацій.

25.04.2019 проект прийнято за основу та в цілому як закон.

Проблеми національної безпеки та окупованих територій

Проект 10142 від 12.03.2019 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законів України з питань використання радіоелектронних засобів в умовах дії правових режимів воєнного та надзвичайного станів.

Передбачається внесення змін до законів України «Про правовий режим воєнного стану» та «Про правовий режим надзвичайного стану». Пропонується установити, що в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану тимчасово обмежувати використання радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв будь-яких форм власності та призначення в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Аналогічна норма запроваджується і щодо запровадження надзвичайного стану. Також пропонується передбачити, що ті ж самі суб’єкти у разі порушення вимог або невиконання заходів правового режиму воєнного стану мають право вилучати у підприємств, установ і організацій усіх форм власності, окремих громадян радіоелектронні засоби та випромінювальні пристрої.

Проект 10144 від 12.03.2019 (Помазанов А. В.) про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України щодо порядку встановлення судами фактів реєстрації та розірвання шлюбу на тимчасово окупованій території України.

Пропонується поширити приписи статті 317 «Особливості провадження у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України» на відносини реєстрації та розірвання шлюбу.

Проект є доволі неоднозначним і вже викликав активне обговорення в соціальних мережах.

Проект 10148 від 13.03.2019 (Денисенко А. С.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення членів сімей загиблих учасників антитерористичної операції та заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях.

У Законі України «Про пенсійне забезпечення» пропонується установити, що особам, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором, за винятком також пенсій членам сімей загиблих учасників антитерористичної операції та заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях. Відповідно уточнюється положення статті 7 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». А у Законі України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пропонується зазначити, що встановлений максимальний розмір пенсії не застосовується при розрахунку пенсій членам сімей загиблих учасників антитерористичної операції та заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, які отримують передбачене пенсійне забезпечення у повному обсязі. Окремо слід зазначити пропозицію виключити абзац 2 пункту 13 прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», який поширюється на значно більше коло відносин, аніж передбачені логікою проекту.

Проект викликає заперечення з суто технічної точки зору, передусім щодо пункту 13 прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Окрім того, що обсяг змін по різному визначений в проекті та порівняльних таблицях до нього, він також не дістав належної аргументації у пояснювальній записці. Загалом проект потребує щонайменше редакційного уточнення.

Ідеологічні питання

Проект 10139 від 12.03.2019 (Лапін І. О.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання розповсюдженню недостовірних відомостей у засобах масової інформації.

Метою цього проекту проголошено захист конституційних прав особи на честь, гідність та ділову репутацію через запобігання розповсюдженню недостовірних відомостей у засобах масової інформації. Ініціатор проекту зазначає, що особливої актуальності набуває це питання під час виборчого процесу та в умовах інформаційної війни, яку розв’язала і наразі здійснює Російська Федерація проти нашої держави. Пропонується у Законах України «Про вибори Президента України» та «Про вибори народних депутатів України» заборонити розповсюдження недостовірних (у чинному законодавстві - завідомо неправдивих, завідомо недостовірних або наклепницьких) відомостей про кандидата на пост Президента України, про партію - суб’єкта виборчого процесу або про кандидата у депутати. Суб’єктами відповідних порушень пропонується визнати не лише ЗМІ, а й інформаційні агентства. Доповнити наявне право на спростування явно недостовірної інформації (у новій редакції – на відповідь) положенням, що «відповідь на відповідь не надається». Передбачено право суду приймати рішення про тимчасове (до закінчення виборчого процесу) зупинення дії ліцензії, про тимчасову заборону (до закінчення виборчого процесу) випуску друкованого видання або про зобов’язання оператора, провайдера телекомунікацій щодо призупинення доступу абонентів до відповідного ресурсу мережі Інтернет у разі встановлення судом при розгляді виборчого спору повторного або одноразового грубого порушення згаданих вимог. У Цивільний кодекс України пропонується внести положення про право суду за наслідками розгляду відповідної справи у разі порушення особистого немайнового права особи приймати рішення про заборону (припинення) процесу розповсюдження недостовірної інформації через її видалення з відповідного ресурсу мережі Інтернет. А змінами до Цивільного процесуального кодексу України передбачаються можливість розглядати справи про захист честі, гідності та ділової репутації у порядку спрощеного провадження, а також скорочені строки судового розгляду таких справ. Певні зміни стосовно відповідальності інформаційних агентств, друкованих ЗМІ, телерадіоорганізацій пропонуються до Законів України  «Про телебачення і радіомовлення», «Про інформаційні агентства», «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» та «Про телекомунікації». Найдискусійніша пропозиція проекту передбачає встановлення  кримінальної відповідальність за поширення недостовірних відомостей, які ганьблять честь і гідність іншої особи, у засобах масової інформації, мережі Інтернет. Підвищена відповідальність передбачається за такі дії, якщо вони поєднані з обвинуваченням у вчиненні  тяжкого чи особливо тяжкого злочину або вчинені під час виборчого процесу відносно кандидатів у депутати, членів партій – суб’єктів виборчого процесу, кандидатів на пост Президента України. Ще більша, якщо такі відомості щодо інших осіб поширюються умисно, і особливо значна санкція передбачається, якщо навмисно поширюються відомості, поєднані з обвинуваченням у вчиненні  тяжкого чи особливо тяжкого злочину або вчинені під час виборчого процесу відносно кандидатів у депутати, членів партій – суб’єктів виборчого процесу, кандидатів на пост Президента України. Загальною підставою для звільнення від кримінальної відповідальності передбачено спростування порушником відомостей, які ганьблять честь і гідність іншої особи.

Питання про захист учасників виборчого процесу і загалом усіх суб’єктів права від недостовірної інформації видається цілком слушним. Але, на нашу думку, такий захист має відбуватися насамперед, якщо не виключно, засобами цивільного права. Після того, як в 2001 році скасували кримінальну відповідальність навіть за наклеп, запровадження її за розповсюдження (поширення) неправдивих відомостей виглядає абсолютно непослідовним, а по суті – недоцільним.

Відносини між владними суб’єктами

Проект 10145 від 13.03.2019 (Бублик Ю. В.) про внесення змін до Закону України «Про державну службу» щодо удосконалення питання просування по службі.

Зазначається, що у випадках, передбачених Законом України «Про державну службу», переведення на рівнозначну або нижчу посаду, а також просування по службі державних службовців може здійснюватися без проведення конкурсу. Зазначається, що просування державного службовця по службі здійснюється з урахуванням професійної компетентності шляхом зайняття вищої посади за результатами конкурсу, крім випадків, коли інше встановлено законами України та Кабінетом Міністрів України, або шляхом присвоєння державному службовцю більш високого рангу. Переважне право на просування по службі мають державні службовці, які досягли найкращих результатів у роботі, постійно підвищують свій рівень професійної компетентності шляхом професійного навчання, або успішно пройшли стажування, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, чи отримали відмінну оцінку за результатами оцінювання службової діяльності. Державний службовець з урахуванням його професійної підготовки та професійної компетентності може бути переведений без обов’язкового проведення конкурсу на вищу вакантну посаду в тому самому державному органі, у тому числі в іншій місцевості (в іншому населеному пункті), за наслідками результатів щорічного оцінювання відповідно до частини 9 статті 44 Закону України «Про державну службу» чи які підвищили рівень професійної компетентності відповідно до статті 48 того ж закону – за рішенням керівника державної служби. Результати підвищення рівня професійної компетентності державного службовця шляхом професійного навчання, або проходження стажування, є однією з підстав для просування по службі.

Проект 10158 від 15.03.2019 (Власенко С. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо форм безпосередньої участі громадян у вирішенні питань місцевого значення та статутної нормотворчості.

Пропонується доволі багато змін щодо посилення контролю за діяльністю органів влади, передусім місцевого самоврядування. Зокрема, змінами до Кодексу адміністративного судочинства України розширюється перелік осіб, які мають право оскаржувати нормативно-правові акти: Право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, особи, які є суб’єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт, а також інші особи у випадках, визначених законом. Багато змін пропонується до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», зокрема дається таке визначення статуту територіальної громади – нормативно-правовий акт, який регулює (визначає) особливості здійснення місцевого самоврядування відповідною територіальною громадою на основі Конституції України та в межах закону. Група змін стосується проведення загальних зборів громадян, порядок яких змінюється вже на рівні ідеології, оскільки пропонується вести мову про загальні збори за місцем проживання. У статуті територіальної громади щодо загальних зборів за місцем проживання визначаються: 1) територія проведення загальних зборів; 2) засади участі, у тому числі з правом дорадчого голосу; 3) порядок сприяння органами місцевого самоврядування у підготовці та проведенні загальних зборів; 4) порядок та строки розгляду органами місцевого самоврядування рішень, прийнятих загальними зборами; 5) інші питання організації та проведення загальних зборів. До повноважень загальних зборів за місцем проживання належать: 1) розгляд будь-яких питань, віднесених Конституцією та законами України до відання місцевого самоврядування, внесення пропозицій відповідним органам та посадовим особам; 2) обговорення проектів актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування; 3) заслуховування інформації посадових осіб місцевого самоврядування, керівників підприємств, установ і організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад; 4) внесення пропозицій про передачу або продаж у комунальну власність відповідних територіальних громад підприємств, установ та організацій, їх структурних підрозділів та інших об’єктів, що належать до державної та інших форм власності, якщо вони мають важливе значення для забезпечення комунально-побутових і соціально-культурних потреб територіальних громад; 5) внесення пропозицій виконавчим органам сільських, селищних, міських рад щодо залучення на договірних засадах коштів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, розташованих на відповідній території, та коштів населення, а також бюджетних коштів на будівництво, розширення, ремонт і утримання на пайових засадах об’єктів соціальної і виробничої інфраструктури та на заходи щодо охорони навколишнього природного середовища; 6) внесення пропозицій виконавчим органам сільських, селищних, міських рад щодо подання допомоги інвалідам, ветеранам війни та праці, сім’ям загиблих (померлих або визнаних такими, що пропали безвісти) військовослужбовців, а також військовослужбовців, звільнених у запас (крім військовослужбовців строкової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу) або відставку, інвалідам з дитинства, багатодітним сім’ям; 7) внесення відповідно до закону пропозицій щодо найменування та перейменування географічних об’єктів; тощо. Однак через той факт, що рішення таких зборів мають лише «враховуватися» органами влади та їх посадовими особами, названі ініціативи видаються занадто формалізованими. Приблизно так само розширюються положення щодо місцевих ініціатив і громадських слухань. Дуже неоднозначні ініціативи пропонуються щодо статуту територіальної громади, зокрема у пропозиціях до Закону України «Про столицю України – місто-герой Київ» зазначається, що Статут територіальної громади міста Києва не підлягає реєстрації в Мінюсті. Однак така реєстрація потрібна, якщо акт є нормативно-правовим. З проекту незрозуміло, чи є технічною хибою, чи принциповим поглядом на суть таких статутів.

Проект доволі насичений, однак не завжди послідовний і ряд положень викликають цілковите несприйняття. Окрім технічних вад, звернемо увагу і на те, що завдання контролю за діяльністю органів державної влади та місцевого самоврядування передбачає, зокрема, надання і належних формально-юридичних засобів впливу.

Права громадян та їх об’єднань

Проект 10137 від 12.03.2019 (Вілкул О. Ю.) про внесення змін до Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» щодо забезпечення реалізації прав внутрішньо переміщених осіб на призначення (відновлення) та продовження усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, субсидій та пільг.

Проект містить ряд фінансових та процедурних положень. Зокрема пропонується установити, що грошова щомісячна адресна допомога внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, призначається на сім’ю та виплачується одному з її членів за умови надання письмової згоди у довільній формі про виплату йому грошової допомоги від інших членів сім’ї  у розмірах, які не можуть бути меншими: для осіб, які отримують пенсію, дітей, студентів денної форми навчання закладів вищої освіти та учнів закладів професійно-технічної освіти, які досягли 18-річного віку (до закінчення закладів освіти, але не довше ніж до досягнення ними 23 років) – 1,5 розміру прожиткового мінімуму на одну особу (члена сім’ї); для осіб з інвалідністю I групи та дітей з інвалідністю - 2 розміри прожиткового мінімум; для осіб з інвалідністю II групи – 1,75 розміру прожиткового мінімуму; для осіб з інвалідністю III групи – 1,5 розміру прожиткового мінімуму; для працездатних осіб – у розмірі прожиткового мінімуму на одну особу (члена сім’ї) незалежно від працевлаштування цієї особи. Загальний розмір допомоги на сім’ю розраховується як сума розмірів допомоги на кожного члена сім’ї та не може бути обмежений. Багато уваги приділено процедурних питанням, зокрема зазначається, що соціальні виплати внутрішньо переміщеним особам призначаються (відновлюються) і виплачуються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення, робочими органами Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, центрами зайнятості  за місцем їх проживання, відповідно до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Реєстрація місця проживання/перебування внутрішньо переміщеної особи на території України, яка не є тимчасово окупованою, надає право внутрішньо переміщеній особі на загальних підставах і без пред’явлення довідки про взяття на відповідний облік подати заяву про призначення (відновлення) соціальних виплат у загальному порядку, передбаченому законодавством України, відповідно до виду соціальної виплати, за виключенням щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг. Суми соціальних виплат, які були призначені та невиплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються за минулий період без обмеження строку. У цьому разі частина суми невиплачених соціальних виплат виплачується одним платежем. У разі скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб, таким особам продовжуються соціальні виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, субсидій та пільг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування за останнім місцем перебування таких осіб на обліку внутрішньо переміщених осіб.

Проект 10141 від 12.03.2019 (Мельник С. І.) про внесення змін до Закону України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» щодо збільшення розміру надбавки на догляд особам з інвалідністю з дитинства 1 групи.

Пропонується установити, що надбавка на догляд за особам з інвалідністю з дитинства, віднесеним до підгрупи А I групи, має становити 100 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Проект 10108-1 від 14.03.2019 (Королевська Н. Ю.) про внесення змін до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» щодо скасування пені та встановлення мораторію на підвищення цін і тарифів на житлово-комунальні послуги.

Формально альтернативний проект 10108 від 28.02.2019 (Писаренко В. В.) про внесення змін до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» щодо виключення положень стосовно можливості нарахування споживачам пені у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги (див. Бюлетень № 214).

Повністю повторює основний проект і додатково містить пропозицію встановити мораторій на підвищення цін і тарифів на житлово-комунальні послуги для населення, визначені Законом України «Про житлово-комунальні послуги». Скасування мораторію на підвищення цін і тарифів на житлово-комунальні послуги для населення здійснюється через прийняття Верховною Радою України окремого рішення з цього питання.

Проект 10153 від 14.03.2019 (Білозір О. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення державної підтримки українців за кордоном.

Проект, як і ряд раніше поданих, спрямований на упорядкування правового стану громадян України, які є трудовими мігрантами. Як зазначається у пояснювальній записці, метою проекту є створення умов та вироблення механізмів правового регулювання зовнішньої трудової міграції, з метою сприяння легальній трудовій міграції громадян України, забезпечення належного рівня соціального забезпечення та державної підтримки громадян, які виїжджають на роботу за кордон, та членів їхніх сімей, які залишаються в Україні, створення рівних можливостей працевлаштування для всіх громадян України, а також сприяння реінтеграції українських трудових мігрантів. Для цього планується створення окремого центрального органу виконавчої влади, для реалізації державної політики у сфері зовнішньої трудової міграції за трьома напрямами: соціальне забезпечення, державне регулювання процесу працевлаштування за кордоном та міжнародне співробітництво з метою задоволення освітніх, національно-культурних та духовних потреб трудових мігрантів в країні перебування, в тому числі співпраця із закордонними українцями. З метою надання трудовим мігрантам та членам їхніх сімей соціальних послуг та державної підтримки пропонується утворити Фонд добробуту українських мігрантів – загальнодержавний спеціалізований фонд, фінансування якого здійснюватиметься за рахунок членських внесків при працевлаштуванні на роботу за кордоном. Проект передбачає забезпечення надання соціальних послуг та виплату матеріального забезпечення трудовим мігрантам та членам їхніх сімей відповідно до цього Закону (у тому числі, покриття витрат на транспортування в Україну хворих, а також тіл померлих; виплата компенсацій при втраті роботи; надання одноразової матеріальної допомоги мігрантам та членам їхніх сімей, які опинилися в складних життєвих обставинах через хворобу або з інших причин; фінансування та організація повернення мігрантів та їхніх родин на Батьківщину за форс-мажорних ситуацій (стихійне лихо, військовий конфлікт тощо); надання кредитів на отримання освіти; кредитування мігрантів та членів їхніх сімей для вирішення житлового питання; надання кредитів для започаткування чи розвитку власного бізнесу тощо). Для ведення належної міграційної статистики пропонується створити Єдину інформаційно-аналітичну систему центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зовнішньої трудової міграції, та запровадити Картку трудового мігранта. Картка трудового мігранта є документом, який засвідчує легальний статус українських трудових мігрантів та надає право на отримання соціальних послуг за рахунок Фонду добробуту українських мігрантів. Слід зазначити, що реєстрація трудового мігранта передбачає сплату членського внеску до Фонду добробуту українських мігрантів. Після реєстрації трудовому мігранту видається Картка трудового мігранта та страховий поліс, виданий державною страховою компанією. Вартість страхового полісу трудового мігранта покривається за рахунок членського внеску до Фонду добробуту українських мігрантів. З метою здійснення належного правового регулювання та посилення контролю за діяльністю суб’єктів господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, пропонується центральному органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері зовнішньої трудової міграції, передати повноваження з ліцензування такої діяльності та контролю за дотриманням суб’єктами господарювання відповідних ліцензійних умов. Названі ініціативи пропонується запровадити шляхом внесення змін до Закону України «Про зовнішню трудову міграцію». Натомість змінами до Закону України «Про закордонних українців» пропонується покласти на новостворений центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зовнішньої трудової міграції, повноваження центрального органу виконавчої влади з питань співпраці з закордонними українцями.

Проект є вкрай неоднозначним і викликає великі сумніви щодо досягнення мети сприяння трудовим мігрантам. Натомість суто бюрократично проект вельми переповнений: це і створення нового центрального органу виконавчої влади, і спеціальні реєстри, і навіть керування фінансовими ресурсами. З цієї сторони проект потребує дуже ретельного опрацювання в контексті унеможливлення корупційних ризиків та недопущення створення структур, діяльність яких вимагатиме значних фінансових витрат і не гарантуватиме реального позитивного впливу на забезпечення прав громадян.

Проект Постанови 10155 від 14.03.2019 (Каплін С. М.) про запровадження мораторію на монетизацію субсидій.

У проекті постанови йдеться про те, що слід запровадити мораторій на монетизацію субсидій до проведення повного аналізу наслідків його запровадження для отримувачів та економіки країни. Також Кабінету Міністрів України пропонується доручити: 1) створити міжвідомчу комісію для проведення аудиту ризиків та наслідків монетизації субсидій, залучивши Рахункову палату України, Державну аудиторську службу України, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, міжнародні аудиторські компанії; 2) затвердити ціну на природний газ для населення з урахуванням концепції, що ціна газу власного видобутку для потреб населення складається виключно з ціни продажу газу суб’єктами ринку природного газу для ПАТ «НАК Нафтогаз України», тарифу на транспортування магістральними трубопроводами, тарифу на транспортування розподільними трубопроводами, тарифу на постачання. У структуру ціни на газ для населення не можуть включатися дохід («маржа») ПАТ «НАК «Нафтогаз України», збір у вигляді цільової надбавки, рентні платежі за видобуток газу та податок на додану вартість. Норма рентабельності для суб’єктів ринку природного газу ціни продажу газу не може перевищувати 12%.

Якщо не рахувати ту частину, де йдеться про зниження цін на газ, що є відвертим популізмом, проект порушує дуже важливе питання. Загалом всебічне і відкрите обговорення проблеми монетизації субсидій та пропоноване проведення аудиту ризиків та наслідків монетизації субсидій є реальними потребами.

Кримінальне, кримінальне процесуальне і цивільне процесуальне законодавство, судівництво

Проект 10110-5 від 12.03.2019 (Соболєв Є. В.) про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо відповідальності за незаконне збагачення.

Проект 10110-6 від 13.03.2019 (Пташник В. Ю.) про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо відповідальності за неправомірне збагачення.

Проект 10110-7 від 13.03.2019 (Шкрум А. І.) про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо відповідальності за незаконне збагачення.

Проект 10110-8 від 14.03.2019 (Луценко І. В.) про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо кримінальної відповідальності за незаконне збагачення.

Проект 10110-9 від 14.03.2019 (Левченко Ю. В.) про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо відповідальності за незаконне збагачення.

Проект 10110-10 від 14.03.2019 (Шипко А. Ф.) про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо відповідальності за незаконне збагачення.

Проект 10110-11 від 14.03.2019 (Сотник О. С.) про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо відповідальності за незаконне збагачення.

Проект 10110-12 від 15.03.2019 (Острікова Т. Г.) про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за незаконне збагачення.

Ще 8 проектів альтернативних ряду проектів (див. Бюлетені № 214 та 215), першим з яких був проект 10110 від 28.02.2019 (Президент України) про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо відповідальності за незаконне збагачення (Бюлетень № 214).

Ініціатори проектів продовжують пошук законодавчого визначення незаконного збагачення, яке відповідало б Конституції України та основоположним принципам вітчизняної правової системи. В деяких проектах ставиться питання про окремі нові склади злочину «неправомірне збагачення члена сім’ї особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» та «приховування активів особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, чи члена її сім’ї», але загалом, за винятком нюансів базового визначення, всі альтернативні проекти доволі подібні до основного. Тому неминучим видається їх узгодження і напрацювання єдиного проекту.

Проект 10138 від 12.03.2019 (Вілкул О. Ю.) про внесення змін до статті 175 Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за невиплату заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат, в тому числі внутрішньо переміщеним особам.

Проект пов’язаний із проектом 10137 від 12.03.2019 (див. вище), але може розглядатися самостійно. Пропонується збільшити вдвоє розміри штрафів, передбачені частинами 1 та 2 статті 175 Кримінального кодексу України, а також визнати обтяжуючою обставиною безпідставну невиплату заробітної плати, стипендії, пенсії чи іншої установленої законом виплати громадянам більш як за один місяць, вчинену умисно керівником підприємства, установи або організації незалежно від форми власності чи громадянином - суб’єктом підприємницької діяльності щодо внутрішньо переміщених осіб.

Проект має вади технічного характеру – розглядати внутрішньо переміщених осіб як спеціальний суб’єкт можливо, але для цього слід запровадити окрему частину, оскільки по суті частина друга статті 175 присвячена цілковито іншому явищу, а саме неналежному використанню коштів.

Проект 10121-1 від 14.03.2019 (Кожем’якін А. А.) про внесення змін до деяких законів України щодо протидії організованій злочинності.

Альтернативний проекту 10121 від 01.03.2019 (Геращенко А. Ю.) про внесення змін до деяких законів України щодо протидії організованій злочинності (див. Бюлетень № 214).

Дослівно повторює основний проект, а також містить декілька додаткових уточнень, зокрема зазначається, що уповноважені підрозділи Національної поліції України створюються та функціонують у структурі центрального органу управління поліції та територіальних (у тому числі міжрегіональних) органів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі відповідно до Закону України «Про Національну поліцію». Окрім того, декілька разів в переліку органів з протидії організованій злочинності додатково згадується Державне бюро розслідувань.

Як видається, такі уточнення цілком могли б бути запропоновані при підготовці основного проекту до другого читання і подавати окремий проект не було великого сенсу.

Культура та освіта

Проект Постанови 10140 від 12.03.2019 (Шухевич Ю.-Б. Р.) про особливості написання латиницею географічних назв України.

Проект Постанови передбачає встановлення вимог до написання латиницею назв держави Україна, міст-обласних центрів та інших географічних об’єктів з урахуванням вимог українського законодавства щодо транслітерації українського алфавіту латиницею. Також проектом пропонується доручити Кабінету Міністрів України здійснити комплекс заходів щодо забезпечення виконання цієї Постанови, та ініціювання зміни кодів деяких аеропортів України за кодуванням ІАТА з метою їх приведення у відповідність до назв таких міст чи аеропортів. Серед цих доручень є й таке «поінформувати засоби масової інформації, гідрометеорологічні служби, суб’єктів, які здійснюють видавничу діяльність та/або формування/поширення інформації довідково-енциклопедичного характеру, щодо необхідності дотримання вимог цієї Постанови та недопустимості вживання прийменника "на" перед назвою держави Україна, при її написанні у будь-якому відмінку українською та російською мовами, а також слова «the» перед назвою держави Україна, при її написанні англійською мовою».

Зміст проекту не викликає якихось принципових заперечень. Утім, є суто формальні сумніви: чи має саме Парламент, а не Уряд чи інші державні органи регулювати такі питання. На думку ініціаторів проекту, «Відповідно до статті 85 Конституції України найменування населених пунктів та районів віднесено до виключної компетенції Верховної Ради України, як і внесення змін до Конституції України, якою визначаються назви областей. Відповідно, до компетенції Верховної Ради України належить і визначення особливостей написання іншими мовами топонімів географічних назв України». Проте в Конституції України нічого прямо не сказано про «визначення особливостей написання іншими мовами топонімів географічних назв України» і таке розширювальне тлумачення є власним поглядом (і, як видається, не зовсім правильним) ініціаторів проекту.

Проект 10159 від 15.03.2019 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до Закону України «Про освіту» щодо сприяння держави у вивченні української мови.

Відносно стислий за обсягом проект передбачає: 1) частину першу статті 64 названого Закону щодо повноважень Міністерства освіти і науки після абзацу двадцять п’ятого доповнити новим абзацом двадцять шостим такого змісту: «затверджує вимоги до рівня володіння українською мовою як іноземною та порядок проведення сертифікаційного іспиту з української мови»; 2) статтю 82 доповнити частиною восьмою такого змісту: «8. Держава сприяє вивченню української мови і популяризації української мови та культури за кордоном, у тому числі шляхом направлення відповідно до міжнародних угод педагогічних (науково-педагогічних) працівників для викладання в іноземних закладах освіти української мови, літератури, культури, історії, географії тощо. Порядок направлення педагогічних (науково-педагогічних) працівників для викладання в закладах освіти за кордоном, а також умови оплати їхньої праці затверджує Кабінет Міністрів України». Зазначені доповнення мають створити законодавчі передумови для направлення у 2019 році трьох українських вчителів до Ризької української школи для викладання української мови, літератури тощо, що передбачено відповідними міжурядовими та іншими міжнародними угодами України.

Охорона здоров’я, навколишнє середовище

Проект 10136 від 11.03.2019 (Недава О. А.) про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення регламенту державних випробувань і застосування пестицидів, з метою недопущення негативного впливу пестицидів, у тому числі стійких органічних забруднювачів, на здоров’я людей та об’єкти навколишнього природного середовища.

Відносно великий (27сторінок) за обсягом і дуже специфічний за змістом проект. Відповідно до пояснювальної записки проектом передбачено внесення змін до Закону України «Про пестициди і агрохімікати», статті 39 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», статті 6 Закону України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів», статті 9 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» у частині законодавчого закріплення змін щодо вимог до пестицидів, удосконалення і посилення організації, проведення та державної реєстрації пестицидів, а також у частині вилучення, утилізації, знищення та знешкодження непридатних або заборонених до використання пестицидів, маркування харчових продуктів, у тому числі води питної, на наявність/відсутність пестицидів, забезпечення інформування населення про вміст хімічних речовин пестицидів у питній воді тощо.

Проект потребує фахової експертизи відповідних спеціалістів.

Проекти з інших питань

Проект 8092-д від 11.03.2019 (Домбровський О. Г.) про внесення змін до Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» щодо відмови від комерційного обліку природного газу за встановленими загальнобудинковими лічильниками газу.

Проект є удосконаленою редакцією проекту 8092 від 02.03.2018 (Писаренко В. В.) про внесення змін до статті 6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» щодо відмови від встановлених загальнобудинкових лічильників (див. Бюлетень № 165). Основні зміни стосуються прав співвласників багатоквартирного будинку щодо обрання способу оплати за отриманий газ. Багато уваги приділено удосконаленню процедурних аспектів як прийняття рішень співвласниками багатоквартирного будинку, так і відповідних дій постачальника. Пропонується і запровадження штрафів за неналежні дії постачальника.

З технічної точки зору проект є набагато досконалішим, ніж його попередник.

Проект 10143 від 12.03.2019 (Білозір О. В.) про авторське право і суміжні права.

Великий за обсягом, майже 100-сторінковий проект (55 сторінок основного тексту і більше 40 – зміни до 12 інших законодавчих актів). Пояснювальна записка до проекту є доволі загальною і належного описання нових ініціатив не містить. Тому дати аналіз такому проекту в межах цього огляду не видається можливим.

Проект 10094-1 від 14.03.2019 (Южаніна Н. П.) про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування суб’єктів індустрії програмної продукції.

Формально альтернативний проекту 10094 від 26.02.2019 (Данченко О. І.) про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо розвитку креативних індустрій в Україні), однак стосується працівників, що працюють за трудовим договором, а не окремої категорії ФОП, як у основному проекті. Пропонується тимчасово, до 1 січня 2025 року, встановити особливий порядок оподаткування за ставкою 9% ПДФО доходів ІТ спеціалістам в галузі програмування, які є найманими працівниками (перебувають у трудових відносинах) з суб’єктами індустрії програмної продукції, а також у цей період застосовувати ставку ЄСВ 5% до зарплати таких працівників.

На відміну від основного проекту, альтернативний викликає чимало питань, як з економічної, так і з моральної точок зору. Втім, альтернативний проект звертає увагу на важливу обставину – вирішення проблеми має містити декілька складових, що стосуються як юридичних осіб, так і ФОП, і фізичних осіб, які залучаються за цивільно-правовими договорами тощо.

Проекти 10150, 10151 та 10152 від 14.03.2019 (Москаленко Я. М.) про внесення змін до Закону України «Про спеціальну економічну зону "Славутич"» та інших законодавчих актів України, про внесення змін до розділу ХХ Податкового кодексу України (щодо розвитку спеціальної економічної зони «Славутич») та про внесення змін до розділу ХХI Митного кодексу України (щодо розвитку спеціальної економічної зони «Славутич»).

Пропонується надати додаткові пільги спеціальній економічній зоні «Славутич». Для цього, зокрема, пропонується подовжити ще на 10 років, до 1 січня 2030 року існування самої СЕЗ «Славутич». Також пропонується зробити таке уточнення: У разі зміни законодавства України з питань оподаткування, інвестиційної діяльності та митного регулювання до суб’єктів СЕЗ «Славутич» протягом періоду функціонування цієї зони застосовуються особливості, передбачені цим Законом, на день їх реєстрації як суб’єктів СЕЗ «Славутич». Пропонується запровадити спеціальний правовий режим підприємницької діяльності та особливості оподаткування на території СЕЗ «Славутич», зокрема на період реалізації інвестиційних проектів, але не більше ніж на п’ять років від сплати: 1) звільнити від ввізного мита суб’єкти СЕЗ «Славутич», які ввозять на територію СЕЗ «Славутич» для потреб власного виробництва, пов’язаного з реалізацією цих інвестиційних проектів: матеріали, сировина, устаткування, обладнання, комплектуючі до них (втім зазначається, що ця пільга не застосовується при ввезенні на митну територію України підакцизних товарів); 2) звільнити від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення (пересилання) на територію СЕЗ «Славутич» суб’єктами СЕЗ «Славутич» для потреб власного виробництва, пов’язаного з реалізацією цих інвестиційних проектів: устаткування, обладнання, комплектуючих до них; 3) строком на три роки (і ще на три – пільгова ставка) звільнити від оподаткування прибуток суб’єктів СЕЗ «Славутич», отриманий на території СЕЗ «Славутич» від реалізації інвестиційних проектів, затверджених виконавчим комітетом Славутицької міської ради. До валового доходу суб’єктів СЕЗ «Славутич» з метою оподаткування не включається отримана згідно з інвестиційним проектом сума інвестицій у вигляді: коштів; матеріальних цінностей; нематеріальних активів,  включаючи легалізовані на території України  авторські права,  права  на  винаходи, корисні моделі, промислові зразки, знаки для  товарів і послуг, ноу-хау тощо, вартість яких у конвертованій валюті підтверджена згідно з законами (процедурами) країни інвестора або міжнародними торговельними звичаями, а також експертною оцінкою в Україні. Суб’єкти СЕЗ «Славутич» (власники земельних ділянок та землекористувачі на території СЕЗ «Славутич») повністю звільняються від сплати земельного податку в перші три роки реалізації на території СЕЗ «Славутич» інвестиційних проектів, затверджених виконавчим комітетом Славутицької міської ради, а в наступні три роки сплачують земельний податок за ставкою в розмірі 50 відсотків діючої ставки оподаткування. Імпорт суб’єктами СЕЗ «Славутич» товарів та інших предметів для потреб власного виробництва на території СЕЗ «Славутич» та експорт товарів та інших предметів, повністю вироблених або достатньо перероблених чи оброблених на території СЕЗ «Славутич», не підлягають ліцензуванню та квотуванню, якщо інше не встановлено міжнародними договорами України. Суб’єкти СЕЗ «Славутич», які проводять свою діяльність на території СЕЗ «Славутич» без створення юридичної особи (філії, відділення, відокремлені підрозділи тощо), складають відокремлений баланс фінансово-господарської діяльності у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну податкову політику. Надходження в іноземній валюті від реалізації продукції, товарів (робіт, послуг), вироблених або наданих суб’єктами СЕЗ «Славутич» на території СЕЗ «Славутич», звільняються від обов’язкового продажу.

Пояснювальна записка не містить ні інформації про наразі успішні інвестиційні проекти в СЕЗ «Славутич» (а зоні вже 10 років), ні про конкретні перспективи, які потребують таких законодавчих дій.

Проект 10156 від 14.03.2019 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до Закону України «Про гідрометеорологічну діяльність» щодо вимог до проведення вимірювань у сфері гідрометеорологічної діяльності.

Проект розроблений Державною службою України з надзвичайних ситуацій у зв’язку з необхідністю узгодження положень Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» (пункти 3, 6 частини першої статті 3, частини четвертої статті 7, частини третьої статті 20) та положень Закону України «Про гідрометеорологічну діяльність» (статті 3, 7-1, 14, 19, 25). Передбачається встановити повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері гідрометеорологічної діяльності, уповноважувати підприємства, установи та організації на проведення вимірювань у сфері гідрометеорологічної діяльності, не пов’язаних з оцінкою відповідності продукції, процесів та послуг, а також встановлюється порядок здійснення такого уповноважування. Також передбачається встановлення обов’язку підприємств, установ та організацій, що здійснюють гідрометеорологічну діяльність, щодо утворення метрологічних служб або призначення осіб, відповідальних за забезпечення єдності вимірювань.

Проект видається недосконалим з технічної точки зору і потребує доопрацювання з метою надання більшої чіткості та однозначності його положенням. Зокрема, це стосується змісту декларації відповідності матеріально-технічної бази суб’єкта господарювання вимогам законодавства у сфері гідрометеорологічної діяльності.