MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

ПЦ «Меморіял» визнав українця Олександра Марченка політв’язнем

03.12.2019   
ХПГ-інформ
Його обвинувачують у приготуванні до придбання та незаконного переміщення з території Росії продукції військового призначення. Марченка утримують у СІЗО Краснодара (РФ).

Український громадянин Олександр Марченко 17 грудня 2018 року був затриманий спецслужбами самопроголошеної «ДНР». 18 лютого 2019 року, після двох місяців у ізоляторі МДБ «ДНР», Марченка доставили на кордон Донецької області та Ростовської області Росії та передали представникам ФСБ РФ. Кримінальну справу проти Марченко порушили лише 30 квітня 2019 року. Майже два з половиною місяці його утримували під адміністративним арештом, а також у депортаційному центрі Краснодарського краю. Однак Олександра не видворили в Україну, а помістили до СІЗО, обвинувативши у приготуванні до придбання та незаконного переміщення з території Росії продукції військового призначення.

На думку слідства, Марченко зі спільником з Росії навесні 2018 року розробив план покупки і провезення через російсько-український кордон двох комплектів електровакуумних приладів (клістронів), призначених для використання в зенітно-ракетному комплексі моделі С-300. Захист Марченка заявляв про його невинність, тортурні умови утримання в «ДНР» та про самообмову, зроблену на кордоні з примусу спецслужб.

«Меморіял» вивчив доступні матеріали в адміністративних і кримінальних справах і з’ясував, що Марченко багаторазово і без проблем перетинав російський кордон, нібито вже здійснюючи інкриміноване йому готування до злочину. Проте поштовхом до переслідування стало саме перебування в ізоляторі МДБ «ДНР» – на території, де не діють норми українського, російського та міжнародного права, що викликає недовіру до отриманих там свідчень. Однак навіть вони не стали причиною негайного переслідування – у Росії більше ніж два місяці Марченко під надуманим приводом перебував у спецприймальнику для адміністративно заарештованих і в Центрі для іноземців та осіб без громадянства.

Звинувачення будується на нібито на листуванні Олександра з російським партнером, яке відбувалося навесні-влітку 2018 року, а також на засекречених свідченнях. Переказ грошей на покупку клістронів нібито здійснено між офіційно не встановленими українським і російським банками.

Відсутність слідчих дій, на наш погляд, обумовлена переговорами України та Росії про формат «обміну полоненими». По суті, справа залежить не від збирання та дослідження доказів провини або невинности Марченка, не від змагального судового процесу, а від непублічних домовленостей різного рівня. Ми вважаємо, що позбавлення Марченка свободи мотивоване, з одного боку, антиукраїнською кампанією російської влади, що триває, а з іншого – прагненням російської влади обґрунтувати тезу про масштабні зовнішні загрози безпеці країни новими й новими штучними «шпигунськими» справами.

Правозахисний центр «Меморіял», згідно з міжнародним Путівником з визначення поняття «політичний в’язень», визнає таким Олександра Марченка.


Визнання особи політв’язнем або переслідуваним з політичних мотивів не означає ані згоди ПЦ «Меморіял» з його поглядами і висловлюваннями, ані схвалення його висловлювань або дій.

 Поділитися