search  
Human Rights in Ukraine. Website of the Kharkiv Human Rights Protection Group
print
28.01.2020 | Ігор Усенко, Євген Ромінський
Політика і права людини

Експрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України ІХ скликання Огляд № 5 Законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 03.09.2019–06.09.2019 Частина 1

   

Від 3 вересня 2019 року почалася робота ІІ сесії Верховної Ради України ІХ скликання, а відповідно змінилася і нумерація проектів. Всього за цей тиждень було зареєстровано 123 проекти законів і постанов Верховної Ради України, з яких 6 становлять проекти процедурних постанов щодо різних аспектів діяльності парламенту: створення тимчасових слідчих комісій, проведення парламентських слухань, призначення позачергових виборів, звільнення високопосадовців тощо. Через таку велику кількість законопроектів їх аналіз буде поданий частинами у двох оглядах за хронологією внесення.

Загальні засади, якими керуються автори огляду, див Вступні застереження до постійного моніторингу законопроектної діяльності Верховної Ради України ІХ скликання

Стан проходження проектів у цьому огляді визначається на кінець робочого дня 24.01.2020.

Законотворчість, парламентаризм

та діяльність Верховної Ради України

Проект 1039-1 від 03.09.2019 (Івченко В. Є., Лабунська А. В. + 6) про внесення змін до частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України (щодо пропозицій і поправок до законопроекту, який готується до другого читання).

Альтернативний проекту 1039 від 29.08.2019 (Фролов П. В., Савчук О. В. + 23) про внесення змін до статті 116 Регламенту Верховної Ради України» щодо вимог до пропозицій і поправок до законопроекту, що готується до другого читання (див. Огляд № 1).

Основні відмінності між проектами стосуються механізму внесення правок до тексту в частині, що не була предметом розгляду Верховної Ради у першому читанні, якщо внесення таких пропозицій і поправок зумовлене необхідністю внесення виправлень, уточнень, усунення помилок та/або суперечностей у тексті законопроекту, який готується до другого читання. Пропонується така редакція: У разі очевидної необхідності усунення суперечностей законопроекту, прийнятого за основу, іншим законодавчим актам та/або іншим структурним частинам такого законопроекту,  а також у випадках помилкової нумерації чи невірного зазначення структурних частин законопроекту та/або їх назв, та/або внесення змін до структурних частин законопроекту, які втратили чинність, головний комітет може ухвалити рішення про внесення пропозицій і поправок, до тих структурних частин законопроекту, що не були предметом розгляду Верховної Ради у першому читанні. Такі пропозиції та поправки повинні відповідати предмету, цілям та завданням законопроекту та регулювати однакове з ним коло питань. За відсутності  відповідного рішення головного комітету пропозиції та поправки до структурних частин законопроекту, що не були предметом розгляду Верховної Ради у першому читанні, залишаються головним комітетом без розгляду і не включаються до порівняльної таблиці.

Проект був розглянутий Верховною Радою України 12.09.2019 і відхилений з наданням переваги альтернативному проекту 1039-2 від 06.09.2019, який буде проаналізований у подальших оглядах відповідно до хронології внесення.

Проект 2034 від 03.09.2019 (Железняк Я. І., Лозинський Р. М.  + 14) про внесення змін до деяких законів України щодо створення умов для якісного законотворчого процесу та професійного парламентаризму.

Законопроектом пропонується внести зміни до окремих положень Законів України «Про статус народного депутата України», «Про комітети Верховної Ради України», Регламенту Верховної Ради України. Згідно з пояснювальною запискою пропонується запровадити: реєстрацію на засіданнях парламенту за допомогою електронної системи, яка забезпечує персоналізацію дій народного депутата та здійснення виплат за участь у пленарних заісадннях за результами такої реєстрації на засіданні;             регулювання питання етики народних депутатів України Кодексом парламентської етики, що затверджується постановою Верховної Ради України за поданням комітету, до предмета відання якого належать питання регламенту; збільшення інтенсивності роботи Верховної Ради України шляхом відведення 3 тижнів для пленарних засідань; збільшення кількості днів, відведених для пленарних засідань, та тривалості ранкового і вечірнього засідань; роботу Парламенту протягом пленарного дня до повного вичерпання питань, включених до порядку денного «за замовчуванням»; своєчасну публікацію порядку денного на кожний день пленарного тижня, тиждень; невідкладну публікацію підписаного Головою Верховної Ради України тексту закону на веб-сайті Верховної Ради України; невідкладну публікацію всіх зареєстрованих поправок від народних депутатів; публікацію на сайті Верховної Ради України законопроекту та супровідних документів одразу після реєстрації; публікацію детальних протоколів, стенограм засідань комітетів; публікацію аудіо- та відеозаписів, онлайн-відеотрансляцій засідань комітетів; обов’язкову публікацію офіційної позиції Кабінету Міністрів України на сторінці законопроекту; забезпечення публічності депутатських запитів та відповідей на них; надання народним депутатам України документів в електронній формі; заборону голосування поправок і пропозиції «з голосу»;реєстрацію, облік та відображення результатів опрацювання законопроектів, проектів інших актів через автоматизовану інформаційно-аналітичну систему; вдосконалення практики розгляду законопроектів за скороченою процедурою; незмінність послідовності й переліку питань у порядку денному на тиждень та автоматичний перехід нерозглянутих ініціатив на наступні тижні; вдосконалення процедури відкликання законопроектів; групування комплексу законопроектів єдиної тематики у порядку денному; скасування обов’язковості подання проекту постанови для реєстрації і проходження законопроекту; приведення норм Регламенту Верховної Ради України у відповідність до Конституції України; обов’язковий виступ представників Комітетів Верховної Ради України  з питань бюджету; з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України; з питань антикорупційної політики; з питань інтеграції України з Європейським Союзом під час розгляду законопроектів; розподіл посад у Комітетах Верховної Ради України за принципом д’Ондта; обмеження максимальної чисельності складу Комітету до 25 членів.

Пропозиції видаються доволі різними як за змістом, так і за ступенем обґрунтованості і доцільності. Докладний їх аналіз не видається можливим через великий обсяг проекту. Чимало слушних зауважень з приводу проекту висловило ГНЕУ, яке загалом рекомендувало повернути його на доопрацювання.

Проект 2057 від 04.09.2019 (Величкович М. Р., Фріз І. В. + 4) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо порядку внесення депутатського запиту).

Проект дослівно повторює однойменний проект 6302 від 06.04.2017 (Геращенко І. В.) (див. Бюлетень № 119). 21.10.2019 проект повернутий суб’єкту ініціативи.

Проект 2058 від 04.09.2019 (Геращенко І. В., Синютка О. М. + 3) про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України щодо удосконалення механізму наближення законодавства України до права Європейського Союзу.

Проект дослівно повторює проект 2046а від 09.06.2015 (Семерак О. М.) про внесення змін до Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» щодо удосконалення механізму наближення законодавства України до права ЄС (див. Бюлетень № 26).

Проект 2060 від 04.09.2019 (Власенко С. В.) про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України (щодо удосконалення законодавчого процесу).

Проект дослівно повторює однойменний проект 3401 від 03.11.2015, внесений тим же народним депутатом (див. Бюлетень № 47).

Проект 2061 від 04.09.2019 (Власенко С. В.) про внесення змін до Закону України «Про статус народного депутат України» (щодо доступу до інформації з обмеженим доступом).

Проект дослівно повторює однойменний проект 3588 від 07.12.2015, внесений тим же народним депутатом (див. Бюлетень № 52).

Проблеми національної безпеки, окупованих територій і АТО

Проект 2045 від 03.09.2019 (Фріз І. В., Зінкевич Я. В. + 3) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо надання статусу та соціальних гарантій окремим особам із числа учасників антитерористичної операції.

Загалом проект повторює ініціативи проекту 8227 від 04.04.2018 (Третьяков О. Ю.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо надання статусу та соціальних гарантій окремим особам із числа учасників антитерористичної операції (див. Бюлетень № 170). Головні зміни стосуються іншого підходу до визначення кола осіб, а також до порядку підтвердження статусу особи. Пропонується установити, що учасниками бойових дій визнаються також особи, які у період до набрання чинності Законом України від 18.01.2018 № 2268-VIII «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях», добровільно захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і безпосередньо виконували бойові завдання антитерористичної операції в районах її проведення не менше ніж 30 календарних днів (незалежно від перерв), у взаємодії із Збройними Силами України, Міністерством внутрішніх справ України, Національною поліцією, Національною гвардією України Службою безпеки України та іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами. Це положення не поширюється на працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися та брали безпосередню участь у забезпеченні проведення антитерористичної операції, а також осіб, які добровільно забезпечували (або добровільно залучалися до забезпечення) проведення антитерористичної операції (у тому числі здійснювали волонтерську діяльність). У частині щодо порядку підтвердження статусу особи пропонується такий порядок у разі відсутності передбачених законом документів: підставою для надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, є  нотаріально завірені свідчення не менш ніж трьох свідків про період безпосереднього виконання такою особою бойових завдань антитерористичної операції  в районах її проведення. До уваги беруться свідчення осіб, яким встановлено статус учасника бойових дій відповідно до абзацу першого пункту 19 частини першої цієї статті та/або статус особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 частини другої статті 7 цього Закону та які мають документи про свою участь в антитерористичній операції за період, за який вони свідчать. Одним із свідків має бути командир підрозділу, під керівництвом якого особа, зазначена в абзаці першому цього пункту, здійснювала виконання бойових завдань антитерористичної операції в районах її проведення. До періоду безпосереднього виконання особою, зазначеною в абзаці першому цього пункту, бойових завдань антитерористичної операції в районах її проведення береться період, який одночасно підтверджений трьома свідками.

Складність проблеми щодо формалізованого підтвердження статусу учасників бойових дій добровольцям із складу підрозділів, що діяли в перші місяці захисту України від агресії, має наслідком доволі складні мовні та юридичні конструкції, які є далеко не беззастережними. Тому до проекту цілком можливо висунути ряд об’єктивних зауважень у частині як редакційній, так і юридико-технічній.

29.10.2019 проект відхилений з прийняттям альтернативного проекту 2045-1.

Проект 2055 від 04.09.2019 (Фріз І. В. + 6) про внесення змін до Закону України «Про оборону України» щодо деяких питань підготовки держави до оборони.

Проект дослівно повторює однойменний проект 7272 від 09.11.2017 (Парубій А. В.) (див. Бюлетень № 150).

Діяльність вищих органів влади

Проект 1144-1 від 03.09.2019 (Шкрум А. І.) про внесення змін до Закону України «Про прокуратуру» щодо уточнення вимог до кандидатів, які претендують на посаду Генерального прокурора України.

Альтернативний проекту 1144 від 29.08.2019 (Шпенов Д. Ю.) про внесення змін до Закону України «Про прокуратуру» щодо кваліфікаційних вимог до кандидатів на посаду Генерального прокурора (див. Огляд № 2).

Проект є уточнюючим до основного і пропонує визначити, що кандидат у Генеральні прокурори мусить мати вищу юридичну освіту та стаж роботи в галузі права не менше 10 років.

29.10.2019 проект відхилений.

Проект 2036 від 03.09.2019 (Ткаченко О. В., Потураєв М. Р. + 2) про внесення змін до Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення» щодо вдосконалення процедури звільнення та призначення членів Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення.

Пропонується визначити, що після закінчення п’яти років повноваження члена Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення [далі – НР – авт. огл.] тривають до дня призначення нового члена НР суб’єктом призначення, за винятком випадків дострокового припинення повноважень члена НР. Також передбачається оновити порядок призначення членів НР Верховною Радою України. Зокрема, пропонується визначити, що голосування у Верховній Раді України щодо призначення членом НР відбувається одночасно на всі вакантні посади членів НР, що мають призначатися Верховною Радою України. Вакантними посадами члена НР вважаються всі посади, де повноваження члена НР були припинені постановою Верховної Ради України, або чиї повноваження були достроково припинені з підстав, передбачених Законом України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення». Не вважається вакантною посада члена НР у разі, якщо його повноваження були припинені в останній день терміну подання кандидатур на посаду члена НР або після закінчення терміну подання кандидатур на посаду члена НР до комітету Верховної Ради України, до компетенції якого віднесені питання телерадіомовлення. Кандидатура члена НР вноситься до проекту постанови Верховної Ради України в послідовності, визначеній попереднім рейтинговим голосуванням та у кількості, що відповідає кількості вакантних посад членів НР, що мають призначатися Верховною Радою України. Призначеною на посаду члена НР вважається особа, за призначення якої проголосувала більшість від конституційного складу Верховної Ради України. У разі, якщо за результатами голосування Верховної Ради України не було призначено на всі вакантні посади всіх членів НР, що мають призначатися Верховною Радою України, уся процедура призначення проводиться повторно, починаючи з оголошення комітетом про відбір кандидатур на посаду члена НР. Кандидатури на посаду члена НР, що брали участь у попередньому відборі, мають право брати участь у повторному відборі на загальних засадах, установлених законом. Ініціатори проекту в пояснювальній записці звертають увагу на те, що він спрямований на забезпечення безперервної роботи Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення та удосконалення процедури звільнення та призначення членів Національної ради Верховною Радою України аби унеможливити двомісячну відсутність членів Національної ради, що мають призначатися Верховною Радою України у зв’язку з проходженням процедури відбору та призначення, що може призвести до зупинення роботи Національної ради як постійно діючого колегіального органу.

Аналогічно попередньому проекту, незважаючи на досить критичні висновки ГНЕУ та Головного юридичного управління Верховної Ради України щодо значних вад як змістовних, так і техніко-юридичного характеру, проект 19.09.2019 було прийнято за основу із скороченням строку підготовки до другого читання, а вже 02.10.2019 прийнято у другому читанні та невдовзі підписано Президентом України.

Ідеологічні питання

Проект 2038 від 03.09.2019 (Рубльов В. В., Ткаченко О. В. + 6) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визнання депортованими громадян України, які у 1944–1951 роках були примусово переселені з території Польської Народної Республіки.

В основній частині проект дослівно повторює проект 9095 від 18.09.2018 (Батенко Т. І.) про внесення змін до Закону України «Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою» щодо визнання депортованими громадян України, які у 1944–1951 роках були примусово переселені з території Польської Народної Республіки (див. Бюлетень № 192). Відмінності між проектами стосуються того, що в новому проекті додано цілковито сторонні ініціативи до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії  їх соціального захисту», які полягають у відновленні прав ветеранів на безоплатний проїзд.

Проект 2040 від 03.09.2019 (Гончаренко О. О.) про внесення зміни до Закону України «Про статус народного депутата України» щодо зменшення розміру заробітної плати.

Пропонується установити щомісячний посадовий оклад народного депутата у розмірі двох прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня календарного року, та нараховувати заробітну плату в розмірі не більшому двох мінімальних заробітних плат, встановлених законом про Державний бюджет України на відповідний рік. Також пропонується змінити з 1 розміру місячної заробітної плати народного депутата до 18 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня календарного року, видатки пов’язані з виконанням депутатських повноважень.

Схожі ініціативи вносяться вже багато років і є по своїй природі суто політичними та популістськими.

21.10.2019 проект повернутий суб’єкту ініціативи.

Соціальний захист та пільги

Проект 1175-1 від 03.09.2019 (Папієв М. М.) про внесення змін до статті 4 Закону України «Про прожитковий мінімум».

Альтернативний проекту 1175 від 29.08.2019 (Тимошенко Ю. В., Соболєв С. В. + 16) про внесення змін до статті 4 Закону України «Про прожитковий мінімум» щодо затвердження прожиткових мінімумів на рівні фактичного розміру (див. Огляд № 3).

Ініціативи альтернативного проекту загалом зводяться до того, що розмір прожиткового мінімуму має затверджуватися законом щороку до 1 квітня.

Проект 2001 від 03.09.2019 (Папієв М. М.) про внесення змін до статті 5 Закону України «Про прожитковий мінімум».

Дослівно, окрім заміни слів «змін прожиткового мінімуму» на «збільшення прожиткового мінімуму», яке не змінює змісту тексту, повторює однойменний проект, внесений тим же народним депутатом до парламенту попереднього скликання, а саме проект 7121 від 18.09.2017 (див. Бюлетень № 143).

Проект 2002 від 03.09.2019 (Волинець М. Я., Шкрум А. І. + 6) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо надання додаткової оплачуваної відпустки чоловікам у зв’язку з народженням дитини.

Проект розвиває далі ініціативу проекту 10099 від 27.02.2019 (Білозір О. В., Ледовських О. В. + 11) про внесення змін до статті 17 Закону України «Про відпустки» (щодо оплачуваної відпустки батькові при народженні дитини), яка не встигла стати предметом парламентського розгляду у попередньому скликанні (див. Бюлетень № 214). Пропонується закріпити, що чоловікам надається оплачувана відпустка у зв’язку з народженням дитини тривалістю 10 календарних днів, починаючи з дня пологів дружини. Відпустка чоловікам у зв’язку з народженням дитини надається на підставі документа закладу охорони здоров’я і заяви чоловіка та оформляється наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу. До відпустки чоловікам у зв’язку з народженням дитини власник або уповноважений ним орган зобов’язаний за заявою чоловіка приєднати щорічну відпустку незалежно від тривалості його роботи в поточному робочому році. Підприємства, установи та організації за рахунок власних коштів можуть надавати чоловікам частково оплачувану відпустку та відпустку без збереження заробітної плати для догляду за дитиною більшої тривалості. Також передбачається, що заробітна плата чоловікам за час відпустки у зв’язку з народженням дитини виплачується протягом п’яти днів після дня пологів дружини. Відповідні зміни закріплюються в Кодексі законів про працю України та Законі України «Про відпустки».

Варто підкреслити, що право на відпустку у зв’язку з народженням дитини слід також надати і батьку дитини, який не перебуває у зареєстрованому шлюбі з матір’ю дитини, але вони спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки. Заслуговує на увагу і зауваження ГНЕУ, що підтримки у догляді за новонародженою дитиною потребує не лише мати, яка перебуває у шлюбі з батьком дитини, але й жінка, яка є одинокою матір’ю. Тому доречно надавати таку відпустку бабі або діду, або іншому повнолітньому родичу дитини, який фактично доглядає дитину та матір дитини, якщо мати дитини є одинокою матір’ю.

11.10.2019 проект повернутий суб’єкту ініціативи.

Проект 2003 від 03.09.2019 (Шкрум А. І., Волинець М. Я. + 8) про внесення змін до деяких законів України щодо посилення державних гарантій для громадян, які проживають в гірських та високогірних населених пунктах

Проект дослівно повторює доопрацьовану редакцію від 19.06.2019 проекту 6439-д від 14.12.2017 (Власенко С. В.) про внесення змін до деяких законів України щодо посилення державних гарантій для гірських та високогірних населених пунктів (див. Бюлетень № 155) за виключенням того, що до нинішньої редакції додано додатковий пункт прикінцевих положень, яким уряд уповноважується «Забезпечити перерахунок пенсій за нормами цього Закону України особам, яким пенсія призначена до 1 січня 2020 року, та здійснити виплату донарахованих сум пенсій до 25 січня 2020 року».

Проект 2005 від 03.09.2019 (Цимбалюк М. М., Волинець М. Я. + 5) про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо підвищення рівня соціального захисту ветеранів війни.

З незначними змінами щодо відсотків виплат проект повністю повторює однойменний проект 7069-1 від 25.09.2017 (Тимошенко Ю. В.) (див. Бюлетень № 144).

04.11.2019 проект повернутий суб’єкту  ініціативи.

Проект 2006 від 03.09.2019 (Цимбалюк М. М.,  Волинець М. Я. + 4) про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо забезпечення лікування та збільшення для них пільг.

Розширена версія проекту 7333-1 від 05.12.2017 (Тимошенко Ю. В.) про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (щодо забезпечення лікування постраждалих громадян) (див. Бюлетень № 154). Головні зміни стосуються того, що пропонується не скасовувати частину третю статті 22, частину другу статті 24 та частину сьому статті 30 названого закону, а викласти їх в новій редакції замінивши в усіх слова «якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України» словами «якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини двох мінімальних заробітних плат у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України».

04.11.2019 повернутий суб’єкту  ініціативи.

Проект 2007 від 03.09.2019 (Цимбалюк М. М., Волинець М. Я. + 4) про внесення змін до деяких законів України щодо збільшення суми індексації.

Основні зміни пропонується внести до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», визначивши таке: а) поріг індексації пропонується скоротити зі 103 до 101 відсотка індексу споживчих цін, б) проведення індексації грошових доходів населення здійснюється за рахунок бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування на відповідний рік (наразі є обмеження щодо вказівки на наявні фінансові ресурси) і в) скасовується обмеження щодо незастосування індексації до «щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їхніх сімей і пенсій, які індексуються відповідно до закону за цими видами страхування». Відповідно до останньої ініціативи вносяться зміни до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

11.10.2019 проект повернутий суб’єкту  ініціативи.

Проект 2008 від 03.09.2019 (Цимбалюк М. М., Івченко В. Є. + 3) про внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» щодо підвищення рівня пенсійного забезпечення дітей війни та збільшення для них пільг за користування комунальними послугами.

Пропонується установити, що дітям війни надається право на 50-відсоткову знижку (наразі 25 відсотків – авт. огл.) в оплаті за користування комунальними послугами (газом, електроенергією тощо) у межах середніх норм споживання за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує трьох прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, а також запроваджується мінімальний розмір (не менше 10 відсотків від мінімальної пенсії за віком) підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії.

04.11.2019 проект повернутий суб’єкту  ініціативи.

Проект 2009 від 03.09.2019 (Цимбалюк М. М.) про внесення змін до окремих законів України щодо безоплатного та пільгового проїзду пенсіонерів, ветеранів праці, учасників антитерористичної операції та інших ветеранів війни, осіб з інвалідністю, учнів, вихованців, студентів, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей із неповних, багатодітних та малозабезпечених сімей.

Суть проекту повністю розкрита в його назві, а саме змінами до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії  їх соціального захисту», «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні», «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», «Про соціальний захист дітей війни» та «Про охорону дитинства» пропонується відновити пільги щодо безоплатного проїзду деяким категоріям осіб.

Проект є дуже типовим, оскільки такі ініціативи постійно вносяться до парламенту від часу прийняття Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» 28.12.2014 № 76, яким були суттєво скорочені державні видатки на соціальне забезпечення і, відповідно обмежені чи скасовані відповідні пільги.

04.11.2019 проект повернутий суб’єкту ініціативи.

Проект 2010 від 03.09.2019 (Цимбалюк М. М., Пузійчук А. В. + 3) про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове  державне пенсійне страхування» щодо дострокового призначення пенсій багатодітним матерям та особам, які втратили роботу до досягнення пенсійного віку.

Пропонується установити, що право на призначення дострокової пенсії за віком мають також а) жінки, які народили трьох або чотирьох дітей та виховали їх до десятирічного віку, після досягнення 55 років та за наявності страхового стажу не менше 20 років; б) особи, трудовий договір з якими припинено або розірвано не більше, як за півтора року до досягнення пенсійного віку, визначеного статтю 26 цього Закону, з таких підстав: відмова працівника від переведення на роботу в інші місцевість разом з підприємством, установою та організацією, а також відмова від продовження роботи у зв’язку із зміною істотних умов праці, що передбачено у статті 36 Кодексу законів про працю; у разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи), що передбачено у статті 38 КЗпП; коли строковий трудовий договір підлягає розірванню достроково на вимогу працівника в разі його хвороби або інвалідності, які перешкоджають виконанню роботи за договором, порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного або трудового договору, передбачених у статті 39 КЗпП; змін в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, що передбачено у статті 40 КЗпП. Уточнюються розміри пенсій та виплат та порядок фінансування цих виплат.

11.10.2019 проект повернутий суб’єкту ініціативи.

Проект 2012 від 03.09.2019 (Цимбалюк М. М., Івченко В. Є. + 4) про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення розмірів академічної та соціальної стипендій.

Пропонується установити, що розмір мінімальної академічної стипендії не може бути меншим прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць, а розмір мінімальної соціальної стипендії – 150 відсотків прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць.

11.10.2019 проект повернутий суб’єкту ініціативи.

Проект 2013 від 03.09.2019 (Цимбалюк М. М., Мейдич О. Л. + 3) про внесення змін до статті 8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» щодо підвищення розміру стипендії та щорічної допомоги.

Майже дослівно повторює однойменний проект 7508 від 18.01.2018 (Тимошенко Ю. В.) (див. Бюлетень № 159).

Проект 2014 від 03.09.2019 (Цимбалюк М. М., Волинець М. Я. + 2) про внесення змін до статті 13 Закону України «Про охорону дитинства» щодо збільшення пільг для дітей із багатодітних сімей.

Пропонується з 50 до 70 відсотків підняти розміри знижок, передбачені частиною третьою названої статті. Крім того, запроваджується для багатодітних сімей право на першочергове лікування закордоном, а для дітей з багатодітних сімей право на безоплатне відвідування закладів культури та спорту державної та комунальної форм власності. Також пропонується скасувати норму про те, що «пільги, передбачені пунктами 1, 2, 3 та 4 частини третьої та пунктом 1 частини шостої цієї статті, надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України».

Ініціативи знов таки є доволі типовими і пропонувалися неодноразово.

Проект 2015 від 03.09.2019 (Цимбалюк М. М., Волинець М. Я. + 4) про внесення доповнення до статті 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» (щодо мешканців тимчасово окупованих територій).

Дослівно повторює однойменний проект 8391 від 22.05.2018 (Гопко Г. М.) (див. Бюлетень № 177).

Проект 2016 від 03.09.2019 (Цимбалюк М. М., Волинець М. Я. + 5) про внесення змін до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» щодо підвищення розмірів допомоги військовослужбовцям, військовозобов’язаним, резервістам та членів їх сімей.

Основні положення повторюють проект 7356 від 05.12.2017 (Тимошенко Ю. В.) про внесення змін до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» щодо підвищення розмірів допомоги (див. Бюлетень № 154). Головні відмінності стосуються уточнення статті 12 названого закону, а саме пропозиція у нормі «Пільги, передбачені абзацом першим цього пункту, надаються військовослужбовцям і членам їх сімей, які перебувають на їх утриманні, за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України»» замінити слова «який дає право на податкову соціальну пільгу» словами «у розмірі двох мінімальних заробітних плат».

Проект 2017 від 03.09.2019 (Цимбалюк М. М., Волинець М. Я. + 3) про внесення змін до статті 23 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» щодо підвищення розміру допомоги по безробіттю учасникам антитерористичної операції та іншим ветеранам війни.

Проект редакційно помітно відрізняється, але по суті є ідентичним проекту 1487 від 16.12.2014 (Константіновський В. Л.) про внесення змін до статті 23 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (щодо встановлення підвищеного мінімального розміру допомоги по безробіттю учасникам антитерористичної операції та іншим ветеранам війни). Пропонується установити таке: «Допомога по безробіттю особі, яка відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» є учасником антитерористичної операції та іншим ветераном війни не може бути нижче двократного розміру та не може перевищувати шестикратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом».

04.11.2019 проект повернутий суб’єкту ініціативи.

Проект 2018 від 03.09.2019 (Цимбалюк М. М., Мейдич О. Л. + 6) про внесення змін до Закону України «Про Національну поліцію України» щодо встановлення пільг за користування житлом та житлово-комунальні послуги.

Проект дослівно повторює однойменний проект 4441 від 14.04.2016 (Писаренко В. В.) (див. Бюлетень № 69).

Проект 2020 від 03.09.2019 (Тимошенко Ю. В., Івченко В. Є.  + 3) про захист прав споживачів та ліквідацію подвійного стягнення комісійних платежів при сплаті за надані житлово-комунальні послуги.

Проект дуже маленький, фактично він включає преамбулу та одну статтю, які наведемо тут цілком. Преамбула: Цей Закон регулює правовідносини, пов’язані із оплатою послуг банків та інших установ, у тому числі, національного оператора поштового зв’язку/оператора поштового зв’язку незалежно від форм власності (далі – банків та інших установ) із приймання і перерахування коштів за житлово-комунальні послуги. У цьому Законі під житлово-комунальними послугами розуміються послуги, спрямовані на забезпечення умов проживання та перебування фізичних осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд, в тому числі, але не виключно, на забезпечення холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, вивезення побутових відходів. Терміни «виконавець», «виробник», «управитель» використовуються у цьому Законі у значенні, встановленому у Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Стаття 1: Оплата послуг банків та інших установ із приймання і перерахування коштів фізичних осіб, об’єднань співвласників багатоквартирних будинків, управителів за житлово-комунальні послуги: 1) здійснюється за рахунок їх виконавців/виробників; 2) включається до складу економічно обґрунтованих витрат на виробництво (надання) житлово-комунальних послуг та враховується при встановленні тарифів на відповідні житлово-комунальні послуги у сумі, визначеній у договорах, укладених між виконавцями/виробниками та банками й іншими установами у розмірі не більше 4% загальної суми коштів, що перераховуються за житлово-комунальні послуги; 3) Розрахунок між постачальником та банками і іншими установами здійснювати виключно за договорами, що містять положення п. 1 та п. 2 та передбачають обов’язок для надавача житлово-комунальних послуг сплачувати комісійну винагороду за приймання платежів від споживачів.

Проект 2021 від 03.09.2019 (Тимошенко Ю. В., Цимбалюк М. М. + 7) про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо приведення правового статусу осіб, що в складі добровольчих формувань самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, у відповідність із Додатковими протоколами до Женевських конвенцій про захист жертв війни 1949 року.

Проект дослівно повторює доопрацьований варіант від 03.12.2018 однойменного проекту 9267 від 06.11.2018 (Тимошенко Ю. В.) (див. Бюлетень № 199).

04.11.2019 проект повернутий суб’єкту ініціативи.

Проект 2022 від 03.09.2019 (Тимошенко Ю. В., Цимбалюк М. М.  + 6) про внесення змін до Податкового кодексу України щодо спрощення адміністрування отримання податкових пільг підприємствами та організаціями, які засновані громадськими організаціями осіб з інвалідністю.

Проект змістовно повторює проект 4545 від 29.04.2016 (Денісова Л. Л.) про внесення змін до Податкового кодексу України щодо впорядкування пільг підприємствам та організаціям, які засновані громадськими організаціями інвалідів (див. Бюлетень № 71), але помітно відрізняється редакційно.

Проект 2023 від 03.09.2019 (Тимошенко Ю. В., Цимбалюк М. М.  + 6) про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні.

Проект є удосконаленою як редакційно, так і змістовно, але з повним збереженням основних ініціатив, версією проекту 4803 від 13.06.2016 (Кужель О. В.) про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення соціальної захищеності інвалідів в Україні (див. Бюлетень № 78).

Проект 2024 від 03.09.2019 (Тимошенко Ю. В., Цимбалюк М. М.  + 6) про внесення змін до статті 18-7 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» щодо підвищення розмірів допомоги для дітей із тяжкими хворобами.

Пропонується збільшити розмір допомоги що надається на дітей, хворих на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, на дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідність. А саме щомісячна допомога «в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність» замінюється на «в розмірі двох прожиткових мінімумів встановлених для дітей відповідного віку».

Проект 2025 від 03.09.2019 (Тимошенко Ю. В., Кабаченко В. В.  + 7) про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо підвищення розмірів трудових пенсій внаслідок збільшення величини оцінки одного року страхового стажу та відсотку підвищення пенсій за понаднормовий страховий стаж.

Пропонується у статті 25 в нормі про те, що за період участі в системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1% збільшити відповідну цифру до 1,35%. Також у статті 28 у нормі про те, що «за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини» пропонується першу розмір збільшити до 3% розміру пенсії, а другої – до 10% мінімального розміру пенсії за віком.

Не нова і загалом справедлива пропозиція, але можливість реалізації в сучасних реаліях видається вкрай сумнівною.

11.10.2019 проект повернутий суб’єкту  ініціативи.

Проект 2026 від 03.09.2019 (Тимошенко Ю. В., Кабаченко В. В.  + 6) про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення розмірів пенсій при призначенні, відновлення щорічного березневого осучаснення пенсій та підвищення індексації пенсій.

Проект розвиває положення проекту 4318 від 29.03.2016 (Тимошенко Ю. В.) про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення щорічного березневого перерахунку пенсій (див. Бюлетень № 67). Головні відмінності стосуються більш належного внесення змін, а також пропонується скасувати у Законі України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» таке положення: «Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки».

11.10.2019 проект повернутий суб’єкту  ініціативи.

Проект 2027 від 03.09.2019 (Тимошенко Ю. В., Волинець М. Я.  + 5) про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо підвищення розміру пенсій особам, які працювали в колгоспах, сільськогосподарських кооперативах, фермерських господарствах та сільськогосподарських підприємствах (організаціях).

Проект є дещо удосконаленою редакцією, але з повним збереженням основного змісту, однойменного проекту 8004 від 06.02.2018 (Тимошенко Ю. В.) (див. Бюлетень № 162).

11.10.2019 проект повернутий суб’єкту  ініціативи.

Проект 2028 від 03.09.2019 (Тимошенко Ю. В., Цимбалюк М. М.  + 9) про внесення змін до статті 77 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» щодо додаткових пільг та підвищення оплати праці для медичних та фармацевтичних працівників.

Пропонується внести зміни до пунктів «ж» та «і» частини першої названої статті, виклавши їх в такій редакції: «встановлення у бюджетних установах охорони здоров’я посадових окладів (тарифних ставок) відповідно до Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери з урахуванням розміру посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1 тарифного розряду на рівні мінімальної заробітної; «пільгове забезпечення телефоном та житлом за рахунок держави, шляхом надання службового житла. Набуття права власності на надане в користування службове житло здійснюється при умові, якщо медичний працівник пропрацював за фахом у сільській місцевості і селищах міського типу не менше 10 років. Надання пільгових довгострокових кредитів за рахунок держави на реконструкцію або ремонт службового та власного житла у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України. Медичні і фармацевтичні працівники, які працюють та проживають у сільській місцевості, забезпечуються службовими транспортними засобами для виконання службових обов’язків. Перелік посад визначається відповідними органами державної виконавчої влади. У випадку використання приватного автотранспорту для виконання службових обов’язків медичним і фармацевтичним працівникам відшкодовуються витрати у вигляді виплати грошової компенсації».

Проект 2029 від 03.09.2019 (Тимошенко Ю. В., Цимбалюк М. М.  + 10) про внесення змін до статті 57 Закону України «Про освіту» щодо додаткових пільг та підвищення рівня оплати праці для педагогічних і науково-педагогічних працівників.

Пропонується установити, що держава забезпечує педагогічним і науково-педагогічним працівникам: «встановлення у бюджетних установах освіти посадових окладів (тарифних ставок) відповідно до Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери з урахуванням розміру посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1 тарифного розряду на рівні мінімальної заробітної» та «пільгове забезпечення житлом за рахунок держави, шляхом надання службового житла. Набуття права власності на надане в користування службове житло здійснюється при умові, якщо педагогічний або науково-педагогічний працівник пропрацював за фахом у сільській місцевості і селищах міського типу відповідний термін, який встановлено органом місцевого самоврядування».

Проект 2030 від 03.09.2019 (Тимошенко Ю. В., Цимбалюк М. М.  + 6) про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» (щодо надання права безоплатної реєстрації особам з інвалідністю та особам, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС).

Проект містить дві досить самостійні ініціативи. Одна стосується запровадження пільг: пропонується установити, що за державну реєстрацію громадського об’єднання осіб з інвалідністю та осіб, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, за  державну реєстрацію змін до відомостей та за державну реєстрацію символіки таких об’єднань, а рівно за державну реєстрацію змін відомостей про прізвище, ім’я, по батькові або місцезнаходження фізичної особи – підприємця, що є особою з інвалідністю, адміністративний збір не справляється. Інші зміни стосуються ініціативи скасування такого положення: «За сумлінне виконання повноважень з державної реєстрації державні реєстратори мають право на винагороду за рахунок коштів, отриманих за справляння адміністративного збору за державну реєстрацію, у розмірі не менше 10 відсотків адміністративного збору».

Проект 2031 від 03.09.2019 (Тимошенко Ю. В., Волинець М. Я. + 5) про внесення змін до статті 3 Закону України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» щодо підвищення особам з інвалідністю з дитинства надбавки на догляд.

Пропонуються такі новели. Особам з інвалідністю з дитинства I групи встановлюється надбавка на догляд за ними в розмірі: особам з інвалідністю з дитинства, віднесеним до підгрупи А I групи, – 150відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; особам з інвалідністю з дитинства, віднесеним до підгрупи Б I групи, – 100відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Одиноким особам з інвалідністю з дитинства II і III груп, які за висновком лікарсько-консультативної комісії лікувально-профілактичного закладу потребують постійного стороннього догляду, встановлюється надбавка на догляд за ними в розмірі 75 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Слід звернути увагу на те, що назва проекту значно вужча від змісту ініціатив.

29.10.2019 проект прийнятий у першому читанні.

Проект 2032 від 03.09.2019 (Тимошенко Ю. В., Цимбалюк М. М.  + 6) про внесення змін до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» щодо збільшення періоду відпустки у зв’язку з пологами та збільшення розміру допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами.

Пропонується післяпологову відпустку збільшити з 56 до 70 календарних днів, а у разі ускладнених пологів або народження двох чи більше дітей – з 70 до 96. Пропонується також збільшити мінімальну допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами у розмірі не менше 100 відсотків (наразі 25%) від розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для працездатної особи із розрахунку на місяць.

Проект 2046 від 03.09.2019 (Фріз І. В., Зінкевич Я. В.  + 3) про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо відновлення пільг у зв’язку з рішенням Конституційного Суду України № 12-р/2018 від 18 грудня 2018 року та уточнення окремих положень.

Проект дослівно повторює проект 9428-2 від 04.01.2019 (Третьяков О. Ю.) про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо відновлення пільг у зв’язку з рішенням Конституційного Суду України № 12-р/2018 від 18 грудня 2018 року та уточнення окремих положень (див. Бюлетень № 207).

26.11.2019 проект повернутий суб’єкту ініціативи.

Проект 2046-1 від 06.09.2019 (Королевська Н. Ю., Солод Ю. В.) про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо приведення його норм у відповідність до рішення Конституційного Суду України від 18 грудня 2018 року № 12-р/2018 стосовно соціального захисту ветеранів війни та осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, а також членів їхніх сімей.

Проект дослівно повторює проект, внесений тими ж народними депутатами, 9428 від 20.12.2018 про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо приведення його норм у відповідність до рішення Конституційного Суду України від 18 грудня 2018 року № 12-р/2018 (див. Бюлетень № 205).

Проект 2056 від 04.09.2019 (Забродський М. В., Геращенко І. В. + 4) про внесення змін до Закону України «Про безоплатну правову допомогу» щодо забезпечення права осіб, які незаконно позбавлені особистої свободи, на безоплатну вторинну правову допомогу.

Проект дослівно повторює проект 8611 від 13.07.2018 (Геращенко І. В.) про внесення змін до Закону України «Про безоплатну правову допомогу» щодо забезпечення права осіб, які незаконно позбавлені особистої свободи, на безоплатну вторинну правову допомогу (див. Бюлетень № 184).

Кримінальне і кримінальне процесуальне законодавство

Проект 2059 від 04.09.2019 (Президент України) про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо кримінальної відповідальності за незаконне видобування бурштину або переміщення його через митний кордон України. Проект визначений Президентом України як невідкладний.

Проект є доопрацьованою (уточнено аспекти щодо спеціальної конфіскації та щодо порушення встановлених правил використання надр) та значно спрощеною (щодо формулювання складів злочинів) редакцією проекту 5096 від 08.09.2016 (Карпунцов В. В.) про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за незаконне видобування, використання бурштину, незаконні операції, у тому числі переміщення його через митний кордон України (див. Бюлетень № 90). Найбільш неоднозначним у проекті є зменшення в декілька разів розмірів штрафів. Також слід звернути увагу на диспозицію частини другої нової статті 240-1, а саме запровадження відповідальності за реалізацію, придбанню, зберіганню, передачу, пересилання, перевезення, перероблення незаконно видобутого бурштину. Далеко не завжди такі дії можуть бути винними, коли особа знала чи мала б знати про незаконне походження бурштину.

Запровадження кримінальної відповідальності має супроводжуватися належним нормативним врегулюванням усіх спірних питань законної діяльності у відповідній сфері. Крім того, незаконний видобуток бурштину суспільно небезпечний не сам по собі, а своїми наслідками, зокрема катастрофічним знищенням природнього середовища. Як видається, законодавець мав би звернути головну увагу саме на цю сторону проблеми, а не запроваджувати загальну відповідальність за «незаконне видобування бурштину».

Втім, 17.01.2019 надійшла заява про відкликання проекту.

Проект 2062 від 04.09.2019 (Власенко С. В.) про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України, Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо удосконалення функціонування суду присяжних в Україні.

Проект, як видається, дослівно (все ж 15 сторінок обсягу, але жодних відмінностей не помітно) повторює однойменний проект 7022-1 від 21.08.2017, внесений тим же народним депутатом (див. Бюлетень № 139).

Проект 2063 від 04.09.2019 (Власенко С. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення доступу захисника до особи, яка має право на захист.

Як і в попередньому разі, хоча проект і досить великий (14 сторінок), але жодних відмінностей не помічено від однойменного проекту 5054 від 31.08.2016, внесеного тим же народним депутатом (див. Бюлетень № 89).

29.10.2019 проект прийнятий у першому читанні.

Освіта та культура

Проект 2037 від 03.09.2019 (Князевич Р. П.) про внесення змін до деяких законів України щодо посилення відповідальності у сфері охорони культурної спадщини.

У статтях 92 «Порушення вимог законодавства про охорону культурної спадщини» та 188-33 «Невиконання законних вимог посадових осіб органів охорони культурної спадщини» Кодексу України про адміністративні правопорушення пропонується помітно посилити санкції, збільшити мінімальні та максимальні розміри штрафів. Також у названій статті 92 пропонується в нормі «ухилення від підписання охоронних договорів на пам’ятки культурної спадщини» уточнити назву об’єкта захисту: замінити слова «пам’ятки культурної спадщини» на «об’єкти культурної спадщини» і додати новий склад правопорушень - неподання звіту про проведене археологічне дослідження. Також запровадженням нової статті 244-22 «Органи охорони культурної спадщини» встановлюється окремий порядок розгляду правопорушень, передбачених двома згаданими статтями. Відповідні зміни вносяться і до Закону України «Про охорону культурної спадщини».

Названі ініціативи пропонувалися вже неодноразово і загалом викликали рішучу критику спеціалістів із захисту культурної спадщини. Також і висновок ГНЕУ до проекту є негативним. Слід додати, що наразі, коли Україна вже кілька років є підписантом спеціальної Нікосійської конвенції щодо охорони культурної спадщини, нагальною є потреба її ратифікації та повноцінного впровадження, елементом якого буде і посилення відповідальності, і створення єдиної системи контролюючих органів.

Проект 2053 від 04.09.2019 (Бужанський М. А.) про внесення змін до Закону України «Про освіту» (щодо відповідності тестів ЗНО освітнім програмам).

У відповідності до назви проекту статтю 47 «Зовнішнє незалежне оцінювання» згаданого закону пропонується доповнити вказівкою на відповідність тестів не лише стандартам освіти, а й освітнім програмам.

Порушена проблема дійсно існує, однак аргументація проекту з посиланням на приватних фахівців та приватні курси підготовки доволі далека від власне проблеми належного наповнення тестів ЗНО.

Телекомунікації та інформаційне середовище

Проект 2035 від 03.09.2019 (Ткаченко О. В., Потураєв М. Р. + 2) про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прозорості власності провайдерів програмної послуги багатоканальних цифрових ефірних телемереж із загальнонаціональним покриттям

Проект є дослівною копією однойменного проекту 9161 від 04.10.2018 (Береза Ю. М.) (див. Бюлетень № 194).

Незважаючи на доволі критичні висновки ГНЕУ та Головного юридичного управління Верховної Ради України щодо значних вад як змістовних, так і техніко-юридичного характеру, проект 19.09.2019 було прийнято за основу із скороченням строку підготовки до другого читання, а вже 03.10.2019 прийнято у другому читанні та невдовзі підписано Президентом України. Більшість із зауважень експертів так і лишилися неврахованими.

Проект 2041 від 03.09.2019 (Федієнко О. П., Крячко М. В.) про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо оподаткування постачання міжнародних електронних комунікаційних послуг та послуг міжнародного роумінгу, які надають оператори електронних комунікацій України на користь іноземних операторів електронних комунікацій).

Дослівно повторює однойменний проект 10093 від 26.02.2019 (Данченко О. І.) (див. Бюлетень № 214).

Проект 2043 від 03.09.2019 (Федієнко О. П., Крячко М. В.) про внесення змін до Закону України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах» (щодо підтвердження відповідності інформаційної системи вимогам із захисту інформації).

Ще до фактичного розміщення тексту проекту на сайті Верховної Ради України він був відкликаний, а 09.09.2019 подано доопрацьовану редакцію проекту, яка тут і розглядається. Проект майже повністю, за виключенням технічних вимог до підтвердження відповідності системи управління інформаційної безпекою та незначних уточнень (посилання на інші закони), повторює урядовий проект 9042 від 04.09.2018 про внесення змін до Закону України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах» (див. Бюлетень № 190).

12.12.2019 проект прийнятий у першому читанні.

Інші питання

Проект 2019 від 03.09.2019 (Тимошенко Ю. В., Цимбалюк М. М.  + 9) про внесення змін до деяких законів України щодо захисту національних інтересів в управлінні та власності Єдиної газотранспортної системи України.

Проект дослівно повторює однойменний проект 8107 від 12.03.2018 (Тимошенко Ю. В.) (див. Бюлетень № 167).

Проект 2042 від 03.09.2019 (Федієнко О. П., Крячко М. В.) про внесення змін до деяких законів України щодо доступу до інфраструктури об’єктів будівництва, транспорту, електроенергетики.

Основна увага проекту зосереджена на проблемі доступу до інфраструктури багатоквартирних будинків. Проектом пропонується поширити дію Закону України «Про доступ до об’єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж» на відносини з управління багатоквартирним будинком, в тому числі об’єднання співвласників багатоквартирного будинку. Відповідно, пропонується розширити поняття «власник» у названому законі: власник (володілець або балансоутримувач або управитель) інфраструктури об’єкта доступу – фізична або юридична особа, у особистій власності або співвласності (володінні), управлінні, розпорядженні яких перебуває інфраструктура об’єкта доступу або окремі її елементи, на підставі права власності, договору з управління, рішення місцевої ради тощо. Також пропонується прямо установити, що для забезпечення замовнику доступу до інфраструктури об’єкта доступу для розташування технічних засобів електронних комунікацій з метою надання електронних комунікаційних послуг, з урахуванням умов, визначених Законом України «Про доступ до об’єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж», забороняється вимагати від замовника укладення будь-якого іншого договору (оренди, сервітуту тощо), крім і замість договору з доступу. Загалом пояснювальна записка містить розлогий опис, чому запропоновані ти чи інші зміни, хоча щодо особливостей визначення плати за доступ до елементів  інфраструктури об’єкта доступу бажано було б докладнііше розкрити сутність саме запропонованих фінансових вимог. Деякі сумніви викликає цілковито однобічна позиція ініціаторів прокту, які стоять виключно на захисті інтересів операторів електронних комунікацій. Втім, значна кількість новел є по суті уточненнями, які лишаються в руслі законодавства. Серед ініціатив, які видаються не до кінця продуманими, слід назвати пропозицію визначити у Законі України «Про оренду державного та комунального майна», що не можуть бути об’єктами оренди елементи інфраструктури державного та комунального майна, які використовуються для розміщення, модернізації, експлуатаційного та технічного обслуговування технічних засобів електронних комунікацій. Питання є дискусійним і за певних обставин саме орендні відносини, можливо, можуть бути більш вдалими для сторін. Ймовірно, слід було б не забороняти цілком, а передбачити певні варіанти можливостей. Загальною ж проблемою проекту є доволі плутаний виклад та загалом низький рівень як редакційного, так і юридико-технічного опрацювання.

Незважаючи на негативний висновок ГНЕУ, проект 12.11.2019 був прийнятий у першому читанні.

Проект 2047 від 04.09.2019 (Фролов П. В., Підласа Р. А. + 29) про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ліквідації корупційної схеми у сфері реєстрації інформації зі звітів про оцінку об’єктів нерухомості.

Практично дослівно, окрім того, що відкинуто ініціативу щодо наслідків внесення недостовірних даних про об’єкт нерухомості, повторює проект 10015 від 07.02.2019 (Чумак В. В.) про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо ліквідації корупційної схеми у сфері реєстрації інформації зі звітів про оцінку об’єктів нерухомості) (див. Бюлетень № 211).

12.11.2019 був у першому читанні прийнятий доопрацьований Комітетом з питань фінансів, податкової та митної політики проект 2047-д від 31.10.2019.

Проект 2049 від 04.09.2019 (Шпенов Д. Ю., Шенцев Д. О. + 3) про внесення змін до прикінцевих положень Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» щодо тимчасового обмеження здійснення перевірок найменших суб’єктів господарювання Державною фіскальною службою України.

Дослівно повторює проект 8354 від 15.05.2018 (Шпенов Д. Ю.) про внесення змін до прикінцевих положень Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» щодо тимчасового обмеження здійснення перевірок найменших суб’єктів господарювання Державною фіскальною службою України (див. Бюлетень № 176).

Проект 2050 від 04.09.2019 (Шпенов Д. Ю., Шенцев Д. О.  + 3) про внесення змін до прикінцевих положень Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» щодо передачі гуртожитків у власність територіальних громад.

Дослівно, окрім оновлення дат, повторює однойменний проект 8552 від 04.07.2018 (Шпенов Д. Ю.) (див. Бюлетень № 183).

Проект дістав негативні висновки як від ГНЕУ, так і від профільного парламентського Комітету.

Проект 2051 від 04.09.2019 (Шпенов Д. Ю.) про зменшення кількості пластикових пакетів в цивільному обігу.

Проект з незначними редакційними змінами повторює однойменний проект 9507 від 28.01.2019 (Береза Б. Ю.) (див. Бюлетень № 210).

Проект  був відхилений 12.11.2019 на користь альтернативного проекту 2051-1 від 18.09.2019.

Проект 2052 від 04.09.2019 (Шпенов Д. Ю.) про внесення змін до деяких законів України щодо охорони здоров’я населення від шкідливого впливу тютюну.

Проект цілковито повторює однойменний проект 2820 від 13.05.2015 (Богомолець О. В.) (див. Бюлетень № 22).

ГНЕУ запропонувало повернути проект за наслідками першого читання на доопрацювання.

Проект 2054 від 04.09.2019 (Куницький О. О.) про внесення змін до деяких Законів України (щодо унормування і створення умов розвитку мереж зарядних станцій для електричних транспортних засобів). 12.11.2019 була подана доопрацьована редакція проекту, яка тут і розглядається.

Пропонується установити, що діяльність з надання послуг зарядки тягових (тобто тих, за рахунок яких здійснюється рух) акумуляторних батарей (конденсаторів) транспортних засобів, які здійснюють рух за рахунок електродвигуна (одного чи декількох) звільняється від ліцензування діяльності з перепродажу або діяльності з постачання електричної енергії (зміни до Закону України «Про ринок електричної енергії»). У Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» пропонується вимогу пункту 7 частини першої статті 1 не поширювати на набуття права власності на легкові автомобілі, які здійснюють рух виключно за рахунок електродвигуна (одного чи декількох), живлення яких здійснюється за рахунок пристроїв - накопичувачів електричної енергії (акумуляторні батареї, конденсатори) та/або за рахунок пристроїв які виробляють електричну енергію з відновлювальних джерел (сонячні панелі, водневі генератори). А змінами до Закону України «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об’єктів» пропонується віднести до числа земель місцевої (локальної) електричної мережі земельні ділянки, надані для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування струмоприймачів заряджання електричних транспортних засобів.

28.11.2019 проект був відкликаний.

Проекти, які подаються без коментарів

Проект 1069-1 від 03.09.2019 (Бондарєв К. А.) про консолідацію повноважень нагляду над небанківськими фінансовими установами.

Альтернативний проекту 1069 від 29.08.2019 (Медяник В. А., Мурдій І. Ю. + 2) про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення функцій із державного регулювання ринків фінансових послуг. (див. Огляд № 1).

Проект був розглянутий Верховною Радою України 12.09.2019 і відхилений з наданням переваги альтернативному проекту 1039-2 від 06.09.2019, який буде проаналізований у подальших оглядах відповідно до хронології внесення.

Recommend this post
X




forgot the password

registration

X

X

send me a new password