Чоловік домігся, щоб колишня дружина оплатила частину витрат на власну дитину

У випадках, коли батьки розлучається, дитина залишається проживати з одним із них. І нерідкою є ситуація, коли колишня «друга половинка» подружжя геть забуває про свою рідну дитину. Тоді доводиться добиватися аліментів від «забудька». Однак не всі знають, що навіть після розлучення батьки мають зобов’язання приймати участь і в додаткових витратах на дитину.

Ми вже писали, як учасник бойових дій відсудив аліменти на дитину в колишньої дружини. Нагадаємо стисло: після того, як дружина В. поїхала «на екскурсію» до Москви й зосталася там, малолітня донька залишилася на вихованні в тата. В 2016 році шлюб, що таким чином розпався, було розірвано в офіційному порядку. І батько, незважаючи на певні суспільні стереотипи, наважився подати позов про стягнення з відповідачки аліментів на доньку. Пройшовши всі судові інстанції, В., завдяки підтримці адвоката безоплатної правової допомоги, добився юридичної звитяги у Верховному Суді.

Проте ця історія мала й продовження. Справа в тому, що батько, який самовіддано виховує дитину, всіма способами сприяв її розвитку. Його дочка навчається в одній із гімназій м. Харкова, але додатково відвідує заняття, які не входять до загальноосвітньої, безоплатної програми навчання, вартість яких складає 395 грн на місяць. Крім того, на прохання доньки, з метою фізичного розвитку та навиків самооборони, В. записав її до гуртка айкідо (який теж аж ніяк не є безкоштовним).

Він попросив колишню дружину розділити з ним дані витрати на спільну дитину, одначе мати в категоричній формі відмовила. Мовляв, здобув у суді аліменти – на ті кошти (2000 грн на місяць) і розраховуй.

Утім, дитина потребує не тільки витрат на проживання та харчування, одяг та взуття, проїзд та дозвілля, але й на розвій своїх здібностей, укріплення здоров’я тощо. І така безапеляційна відмова матері здивувала та образила не тільки дівчинку, а й її тата.

Тому він знову адресувався до Чугуївського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Адвокат Центру Микола Мазницький (молодший) порадив В. зібрати всі необхідні документи та підготував позов до суду.

Оттоді, вочевидь, відчувши в останній момент свою провину, відповідачка через свого представника подала до суду заяву про визнання позову.

Чугуївський міський суд Харківської області дійшов до висновку, що розмір участі матері у додаткових витратах на неповнолітню дитину має бути пропорційним із розходами, які несе позивач, тобто у рівних частинах. Враховуючи, що загальна сума підтверджених В. витрат склала 4 730 грн, суд виніс рішення щодо задоволення його вимог та стягнення з матері половині цієї суми – 2 365 грн.

Коментар правника. Микола Мазницький, Чугуївський місцевий центр з надання БВПД:

У відповідності до ст. 185 Сімейного кодексу України той із батьків, з якого присуджено стягнення аліментів на дитину, так само як і той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов’язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). З аналізу зазначеної правової норми можна зробити висновок, що додаткові витрати на дитину стягуються до досягнення нею повноліття.

Це положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається цією статтею. До таких обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат, у тому числі, у зв’язку з розвитком певних її здібностей. Визначення таких особливих обставин належить до компетенції суду, і вони є індивідуальними в кожному конкретному випадку.

Згідно з ч. 2 ст. 185 СК України, розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Наявність таких додаткових витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про їх стягнення. Ці кошти є додатковими, на відміну від аліментів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини. У цих випадках ідеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначити у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ст. 141 СК України мати та батько мають рівні права та обов’язки щодо дитини, а розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов’язків щодо дитини.