MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Експрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України ІХ скликання Огляд № 24 Законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 13.01.2020–17.01.2020

27.08.2020   
Ігор Усенко, Євген Ромінський
Загалом за цей тиждень зареєстровані 104 проекти законів і постанов Верховної Ради України, з яких 40 становлять проекти процедурних постанов щодо різних аспектів діяльності парламенту, пов’язаних із прийняттям за основу, відхиленням або поверненням на доопрацювання окремих законопроектів, діяльністю тимчасових слідчих комісій, проведенням парламентських слухань, призначенням високопосадовців, призначенням позачергових виборів тощо. Стан проходження проектів у цьому огляді визначається на кінець робочого дня 27.08.2020.

Загалом за цей тиждень зареєстровані 104 проекти законів і постанов Верховної Ради України, з яких 40 становлять проекти процедурних постанов щодо різних аспектів діяльності парламенту, пов’язаних із прийняттям за основу, відхиленням або поверненням на доопрацювання окремих законопроектів, діяльністю тимчасових слідчих комісій, проведенням парламентських слухань, призначенням високопосадовців, призначенням позачергових виборів тощо.

Загальні засади, якими керуються автори огляду, див Вступні застереження до постійного моніторингу законопроектної діяльності Верховної Ради України ІХ скликання

Стан проходження проектів у цьому огляді визначається на кінець робочого дня 27.08.2020.

 

Міжнародні відносини

 

Проект 0029 від 14.01.2020 (Президент України) про приєднання України до Схеми сортової сертифікації насіння хрестоцвітих та інших олійних або прядивних культур та Схеми сортової сертифікації насіння цукрового та кормового буряка Організації економічного співробітництва та розвитку.

Як зазначається у пояснювальній записці, згідно з Рішеннями Секретаріату ОЕСР від 19 грудня 2014 року № С (2014) 154 Україна розширила участь у Схемах сортової сертифікації насіння ОЕСР, призначеного для міжнародної торгівлі, зокрема у Схемі по хрестоцвітних та інших олійних або прядивних культурах та у Схемі по цукровому та кормовому буряках від 22 грудня 2017 року № С (2017) 143. Для рівноправного партнерства на світовому ринку насіння цих сільськогосподарських культур, Україна, шляхом прийняття проекту Закону, забезпечить приєднання країни до відповідних Схем сортової сертифікації насіння.

Проект 30.04.2020 прийнятий у першому читанні за основу і в цілому як закон та невдовзі підписаний Президентом України.

Проект Постанови 2726 від 14.01.2020 (Яременко Б. В.) про Заяву Верховної Ради України у зв’язку з трагічною загибеллю пасажирів літака рейсу PS 752 авіакомпанії Міжнародні авіалінії України внаслідок його збиття Ісламською Республікою Іран.

У Заяві Верховна Рада України висловлює глибокі і щирі співчуття родинам і близьким усіх загиблих та парламентам країн, громадяни яких стали жертвами катастрофи 8 січня 2020 року, та колективу авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» у зв’язку із втратою колег, високий професійний рівень яких не викликає жодного сумнів. Очікує на офіційні вибачення Ісламської Республіки Іран за збиття українського літака та загибель його екіпажу та пасажирів, а також закликає Ісламську Республіку Іран визнати свою повну відповідальність. Наполягає на необхідності проведення прозорого, незалежного та всебічного розслідування обставин цієї трагедії і закликає керівництво Ісламської Республіки Іран до відкритої співпраці з іноземними державами та міжнародними організаціями, а також надання усілякого можливого сприяння їхній роботі. Закликає світову спільноту та міжнародні організації підтримати Україну в її наполяганні щодо проведення розслідування, встановлення всіх винних, їхнього належного покарання, повернення тіл загиблих та здійснення іранською стороною всіх компенсаційних виплат. Закликає Міжнародну організацію цивільної авіації (ІКАО) вжити заходів зі своєчасної оцінки ризиків польотів цивільної авіації з метою запобігання подібних трагедій у майбутньому, а також звертається до всіх міжнародних партнерів з пропозицією спільно розробити для цього дієві політичні й технічні механізми. Звертається до органів державної влади України із закликом повною мірою інформувати суспільство про результати розслідування катастрофи.

Того ж дня 14.01.2020 постанова прийнята і невдовзі підписана.

Проект Постанови 2733 від 14.01.2020 (Геращенко І. В., Бобровська С. А. + 17) про Звернення Верховної Ради України до Ісламської Республіки Іран, компетентних органів державної влади України та до Міжнародної організації цивільної авіації (IKAO) щодо надання юридичної оцінки факту знищення українського літака Boeing-737 рейсу PS 752 авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» на території Ісламської Республіки Іран.

У Заяві, зокрема, зазначається, що Верховна Рада України висловлює глибокі і щирі співчуття родинам і близьким загиблих, а також парламентам тих країн, чиї громадяни стали жертвами цієї катастрофи. У зв’язку з означеним фактом Верховна Рада України офіційно звертається до Ісламської Республіки Іран з вимогами: принести офіційні вибачення за знищенню українського літака та загибелі його екіпажу і пасажирів; визнати свою повну і безумовну провину за знищення цивільного літака разом з його екіпажем та пасажирами. Верховна Рада України: наполягає на необхідності проведення оперативного, прозорого, незалежного та всебічного міжнародного розслідування всіх обставин цієї трагедії і закликає керівництво Ісламської Республіки Іран до відкритої співпраці з міжнародними слідчими групами та організаціями, а також надання усілякого сприяння в їхній роботі з метою встановлення істини у цій справі; очікує від Ісламської Республіки Іран забезпечення Україні повної й безумовної компенсації за шкоду, заподіяну вищезазначеними міжнародно-протиправними діями. Верховна Рада України звертається до Офісу Президента України, Кабінету Міністрів України, Міністерства закордонних справ України, інших органів державної влади щодо необхідності своєчасного, фахового, всебічного і чесного інформування українського суспільства про причини катастрофи українського літака Боїнг-737 та хід її розслідування. Разом з тим, Верховна Рада України змушена констатувати, що трагедія, яка сталась у небі над Тегераном, висвітлила наявність системних проблем в організації авіаруху цивільних літаків над територією Ісламської Республіки Іран, яка потребує ретельного вивчення та вдосконалення. З цією метою Верховна Рада України закликає Міжнародну організацію цивільної авіації (IKAO) вжити заходів зі своєчасної оцінки ризиків польотів цивільної авіації з метою превентивного попередження подібних трагедій у майбутньому, а також звертається до всіх міжнародних партнерів з пропозицією спільно розробити дієві політичні й технічні механізми задля мінімізації можливості повторення подібних катастроф у майбутньому. Верховна Рада України закликає міжнародні організації беззастережно підтримати Україну в її наполяганні щодо проведення оперативного, прозорого, незалежного та всебічного міжнародного розслідування всіх обставин цієї трагедії, встановлення всіх винних у ній осіб, їх притягнення до юридичної відповідальності та покарання, а також – якнайшвидшого повернення на Батьківщину тіл загиблих.

Проект фактично альтернативний попередньому і був відхилений на його користь.

Проект 0030 від 16.01.2020 (Президент України) про ратифікацію Договору між Україною та Республікою Казахстан про екстрадицію.

Договір між Україною та Республікою Казахстан про екстрадицію вчинено 29 жовтня 2018 року в м. Астана. Договір складається з 23 статей, зокрема, стаття 1 Договору встановлює обов’язок Сторін видавати одна одній будь-яку особу, яка розшукується запитуючою стороною з метою здійснення кримінального переслідування або приведення до виконання вироку, який набрав законної сили, за злочини, що мають наслідком видачу. Такі злочини визначені у статті 2 Договору. Статті 3, 4 Договору містять перелік обов’язкових та факультативних підстав для відмови у видачі особи. Право Сторін на відмову у видачі власних громадян передбачено у статті 5 Договору. Стаття 6 Договору для цілей цього Договору визначає центральними органами України Генеральну прокуратуру України (у справах на стадії досудового розслідування) і Міністерство юстиції України (у справах на стадії судового розгляду та виконання вироків). Центральним органом Республіки Казахстан є Генеральна прокуратура Республіки Казахстан. Вимоги до запиту про видачу особи та документів, що додаються до нього, викладені у статтях 7–9 Договору. Статтею 12 Договору визначено спеціальне правило, згідно з яким видану особу не може бути затримано, притягнуто до відповідальності або засуджено на території запитуючої Сторони за інші злочини, вчинені до дати фактичної передачі, і у зв’язку з якими не надавалася згода на видачу. Окремі процедурні питання, що стосуються рішення за запитом про видачу, передачу розшукуваної особи, перевидання особи третій державі, транзиту тощо, визначено у статтях 13–18 Договору. Порядок покриття витрат, пов’язаних з виконанням запиту, врегульовано у статті 19 Договору. Статті 20–23 містять прикінцеві положення. Договір набирає чинності через тридцять (30) днів з дати отримання дипломатичними каналами останнього письмового повідомлення про виконання Сторонами внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання ним чинності.

Проект 30.04.2020 прийнятий у першому читані за основу і в цілому як закон та невдовзі підписаний Президентом України.

Проект 0031 від 16.01.2020 (Президент України) про ратифікацію Договору між Україною та Республікою Казахстан про правову допомогу у кримінальних справах.

Договір між Україною та Республікою Казахстан про правову допомогу у кримінальних справах вчинений 29 жовтня 2018 року в м. Астана. Договір налічує 25 статей, зокрема, статтею 1 передбачено, що Сторони надаватимуть одна одній по можливості максимальну правову допомогу в кримінальних справах щодо злочинів, які на момент подання запиту про допомогу належать до юрисдикції компетентних органів запитуючої cторони. Статтею 2 Договору передбачено, що для цілей цього Договору центральними органами України є Генеральна прокуратура України (у справах на стадії досудового розслідування) і Міністерство юстиції України (у справах на стадії судового провадження та виконання вироків). Вимоги до форми, змісту та мови, якою складаються запити про правову допомогу у кримінальних справах, містяться у статтях 3, 4 Договору. Окремі процедурні питання, що стосуються рішення за запитом про надання допомоги, виконання запиту, його конфіденційності, імунітету особи, що з’явилася за повісткою, тимчасової передачі осіб, що тримаються під вартою тощо, визначені у статтях 5, 6 Договору. Статтею 17 передбачена можливість слухання (допиту) в режимі відеоконференції. Можливість створення спільних слідчих груп та добровільної передачі інформації передбачена статтями 18, 19 Договору. Порядок покриття витрат, пов’язаних з виконанням запиту, вирішується у статті 20 Договору. Статтями 21–24 визначається порядок обміну інформацією щодо кримінального переслідування, звільнення від легалізації тощо. Стаття 25 містить прикінцеві положення щодо набрання чинності, внесення змін та припинення дії Договору. Договір набирає чинності через тридцять днів з дати отримання дипломатичними каналами останнього письмового повідомлення про виконання Сторонами внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання ним чинності.

Проект 30.04.2020 прийнятий у першому читані за основу і в цілому як закон та невдовзі підписаний Президентом України.

 

Проблеми національної безпеки, окупованих територій і ООС

 

Проект 2412-д від 15.01.2020 (Завітневич О. М., Арахамія Д. Г. + 6) про розвідку.

Проект є наслідком доопрацювання профільним комітетом з питань національної безпеки, оборони та розвідки президентського проекту 2412, спрямованого на повторне перше читання (див. Огляд № 16). У проекті враховані зауваження ГНЕУ стосовно визначення термінів та конкретизації окремих положень проекту. Так, згідно з висновком профільного комітету приведена у відповідність з Конституцією України норма про завдання Ради національної безпеки і оборони України. Служба безпеки України виключена з переліку розвідувальних органів, а натомість визначена як суб’єкта розвідувального співтовариства. Істотно розширений Розділ VIII «Особливості здійснення демократичного цивільного контролю та нагляду за суб’єктами розвідувального співтовариства», де визначений механізм створення комітету Верховної Ради України, до повноважень якого належатиме забезпечення контрольних функцій Верховної Ради України за діяльністю цих органів. Проектом визначаються функції, повноваження та особливості функціонування зазначеного комітету Верховної Ради України. З цією метою пропонується ввести до розділу ІХ «Прикінцеві та перехідні положення» проекту норми щодо внесення змін до законів України «Про комітети Верховної Ради України», «Про статус народного депутата України», «Про національну безпеку України». Також враховані зауваження експертів до цього розділу щодо внесення змін до інших законів України.

Водночас, порівняно з первісним текстом не лише збереглися окремі дискусійні положення, а й з’явилися нові. Зокрема, зауваження ГЮУ до проекту перед другим читанням зайняли аж 30 сторінок тексту. Сумніви, наприклад, викликає положення щодо визначення Радою національної безпеки і оборони України «інших складових сектору безпеки і оборони», які розвідувальні органи можуть залучати до виконання розвідувальних завдань. Таке повноваження, на думку експертів, суперечить правовій природі Ради національної безпеки і оборони України. Так само надмірними владними повноваженнями у проекті наділяється координаційний орган з питань розвідки, який може утворюватися Президентом України. Не визначено, в яких саме випадках оперативні підрозділи Центрального управління Служби безпеки України можуть проводити розвідувальні заходи з метою отримання інформації в інтересах контррозвідки. Дискусійною є пропозиція, щоб граничну чисельність розвідувальних органів, що функціонують у підпорядкуванні центральних органів виконавчої влади, визначав Президент України в межах затвердженої Верховною Радою України загальної чисельності Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань. Ряд пропозицій проекту не супроводжується належними змінами процесуального законодавства. Обсяг «особливостей» призначення на посади державної служби в розвідувальних органах, що передбачені в проекті, та відповідні зміни до Закону України «Про державну службу» фактично виводить державну службу в розвідувальних органах із сфери регулювання цього Закону.

Проект 16.01.2020 прийнятий у першому читанні за основу, але 21.07.2020 за наслідками розгляду спрямований на повторне друге читання

Проект 2414-д від 15.01.2020 (Завітневич О. М., Безугла М. В. + 6) про внесення змін до Закону України «Про Службу зовнішньої розвідки» (щодо діяльності Служби зовнішньої розвідки України).

Проект, аналогічно попередньому, є наслідком доопрацювання профільним комітетом з питань національної безпеки, оборони та розвідки президентського проекту 2414, спрямованого на повторне перше читання (див. Огляд № 16). У доопрацьованому проекті на відміну від первісного тексту збережені положення, що Служба зовнішньої розвідки є не лише державним органом, а й військовим формуванням. Уточнено, що вона здійснює свою діяльність під демократичним цивільним контролем. До проекту перед другим читанням надійшли суттєві зауваження ГЮУ щодо назви і окремих положень проекту, але вони лише частково були враховані народними депутатами. Зокрема, не була врахована думка як ГНЕУ, так ГЮУ, що у проекті Президент України наділяється повноваженнями, які виходять за межі його компетенції, визначені у статті 106 Конституції України.

Проект 16.01.2020 прийнятий у першому читанні за основу, а 17.07.2020 – у  другому читанні як закон і невдовзі підписаний Президентом України.

Проект 2764 від 16.01.2020 (Бондаренко О. В., Шахов С. В., Якименко П. В.) про внесення змін до Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (щодо відновлення перевірок додержання вимог природоохоронного законодавства суб’єктами господарювання на території проведення антитерористичної операції).

Пропонується установити, що мораторій на проведення перевірок органами і посадовими особами, уповноваженими законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, у період та на території проведення антитерористичної операції не поширюється на проведення: планових перевірок суб’єктів господарювання щодо додержання законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання відтворення і охорони природних ресурсів, які, відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності, віднесені до суб’єктів господарювання з високим та/або середнім ступенем ризику; планових перевірок суб’єктів господарювання усіх ступенів ризику щодо наявності документів дозвільного характеру в галузі охорони навколишнього природного середовища, зокрема, щодо тих, які продовжили свою дію на період проведення антитерористичної операції відповідно до статті 5 цього Закону; позапланових перевірок суб’єктів господарювання у частині додержання законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання відтворення і охорони природних ресурсів відповідно до законодавства.

Проект 04.02.2020 включений до порядку денного.

Проект 2781 від 17.01.2020 (Наталуха Д. А., Соболєв С. В. + 7) про внесення змін до Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».

Проектом пропонується поширити дію мораторій на виконання договірних зобов’язань та на нарахування пені та штрафів на основну суму заборгованості за кредитними та іншими договірними зобов’язаннями і на нарахування процентів по заборгованостям. Також зазначається, що після повернення окупованих територій під юрисдикцію України здійснити реструктуризацію заборгованості із  зобов’язань за кредитними договорами і договорами позики на термін, не менше тривалості антитерористичної операції без нарахування відсотків. Передбачається, що строк дії цього нормативного акта поширюється на період проведення антитерористичної операції та 12 місяців після її завершення, оскільки повернення під юрисдикцію України зазначених територій  потребує значно більше часу для вирішення питань щодо інтеграції цих територій в Україну та відновлення виробничого потенціалу підприємств.

Проект 2783 від 17.01.2020 (Тарасов О. С., Касай К. І. + 8) про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з завершенням антитерористичної операції та проведенням операції Об’єднаних сил.

Проектом передбачається внесення змін до Законів України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» та «Про виконавче провадження». Загалом проект повторює багато ініціатив наведених вище проектів. Перелік пропозицій займає дві сторінки в пояснювальній записці до проекту і повторювати їх немає сенсу. Серед принципових ініціатив слід назвати запровадження сертифікатів про форс-мажорні обставини, які видаються Торгово-промисловою палатою України або регіональною торгово-промисловою палатою.

 

Політичні та ідеологічні питання

 

Проект 2739 від 15.01.2020 (Устінова О. Ю., Рахманін С. І. + 30) про Заяву Верховної Ради України у зв’язку з шостою річницею початку Євромайдану та подій Революції Гідності.

Верховна Рада України заявляє: 1. Революція Гідності ‒ один з ключових моментів українського державотворення та виразник національної ідеї свободи. 2. Розслідування злочинів, скоєних під час Революції Гідності, має бути завершене і проведене ефективно. Винуватці мають постати перед судом та в ході справедливого та неупередженого процесу притягнуті до відповідальності. Подальше зволікання в цьому питанні недопустиме, бо непокаране зло зростає. 3. Україна заплатила надто високу ціну за звільнення від диктатури і свій цивілізаційний вибір ‒ бути частиною Європи. Герої Небесної Сотні ‒ українці та іноземці, віддали життя під час Революції Гідності, захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини, європейське майбутнє України. Пам’ять про їхній героїчний чин є частиною історії національного державотворення. 4. Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнані Конституцією України найвищою соціальною цінністю. Акти приниження людської гідності, які відбувалися шість років тому в самому серці України ‒ на Майдані Незалежності у Києві, а так само в інших місцях столиці та різних міст, селищ та сіл по всій державі, не мають повторитися. 5. Узурпація влади однією з її гілок, партією чи окремим посадовцем є абсолютно недопустимим явищем, що спричиняє довготривалі тяжкі наслідки. 6. Трагічні події Революції Гідності, анексія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, а також триваюча збройна агресія Російської Федерації та окупація нею окремих районів Донецької та Луганської областей стались не в останню чергу внаслідок політики Віктора Януковича та сформованого ним злочинного режиму, який підтримувався Російською Федерацією і діяв всупереч національним інтересам України. 7. Протиправна діяльність окремих працівників підрозділів міліції особливого призначення «Беркут», міліціонерів, військовослужбовців внутрішніх військ, судових виконавців, прокурорів, суддів та інших посадових і службових осіб під час Революції Гідності засуджується як така, що завдала непоправної шкоди державі та суспільству. 8. Мирні зібрання є надзвичайно дієвим інструментом громадського контролю за інститутами публічної влади, а безпека учасників мирних зібрань усіх видів і форм, зокрема одночасних, контрзібрань та спонтанних зібрань, як і їхнє право висловлювати свою думку, мають бути захищені державою. 9. Держава або окремі посадові особи не можуть свавільно обмежувати свободу зібрань. Випадки, коли свобода зібрань може бути обмежена, передбачені Конституцією України і не можуть тлумачитись розширювально. 10. Європейські цінності, за які віддали свої життя Герої Небесної Сотні, ‒ гідність, демократія, рівність та верховенство права, необхідні для нормального функціонування суспільства. Верховна Рада України послідовно стоїть і стоятиме на позиціях утвердження цих цінностей в усіх сферах суспільного життя.

Проект 04.02.2020 включений до порядку денного, схвалений профільним Комітетом і очікує на розгляд.

Проект 2753 від 16.01.2020 (Гривко С. Д.) про впровадження додаткових доходів до Державного бюджету України, бюджетів областей України, бюджетів територіальних громад та про почесні відзнаки «За наповнення державного бюджету України», «За наповнення бюджету області», «За наповнення бюджету територіальної громади».

Проект покликаний стимулювати громадян до дій, які можуть сприяти надходженню додаткових доходів до державного та місцевих бюджетів. Йдеться про передавання державі або органу місцевого самоврядування бізнес-плану (бізнес-ідеї) на провадження певного виду господарської діяльності, об’єкта права інтелектуальної власності, певного ресурсу (земельної ділянки, корпоративних прав, інших майнових або немайнових прав) або інші дії громадян, здійснені у встановленому цим Законом порядку, які мали наслідком отримання реальних додаткових доходів відповідним бюджетом. Проектом пропонується прийняття нового закону, який встановлює порядок розгляду уповноваженими органами (установами) заяв (пропозицій) громадян про впровадження додаткових доходів до Державного бюджету України, бюджетів областей України та бюджетів територіальних громад, порядок реалізації проектів, передбачених відповідними пропозиціями, а також порядок нагородження громадян почесними відзнаками за фактичне впровадження відповідних додаткових доходів до бюджетів: «За наповнення державного бюджету України», «За наповнення бюджету області», «За наповнення бюджету територіальної громади». При цьому громадяни України, які нагороджені такими відзнаками, мають право на отримання з відповідного бюджету щорічно, протягом всього часу успішної реалізації проекту грошових виплат у розмірі, встановленому статтею 18 проекту, а саме:  від всього обсягу додаткових доходів, фактично отриманих внаслідок реалізації запропонованого проекту: державного бюджету  – 0,1% ; місцевого – 1%/.

Проект не містить належних фінансових розрахунків, не супроводжується пропозиціями щодо належних змін Бюджетного і Податкового кодексів, порушує, на нашу думку, принципи вітчизняної нагородної системи тощо.

Проект 04.02.2020 включений до порядку денного.

 

Виборче законодавство

 

Проект 2736 від 14.01.2020 (Приходько Б. В.) про оплату праці в одномандатному виборчому окрузі № 210.

У проекті пропонується врегулювати питання оплати праці членів виборчих комісій та залучених до роботи в цих комісіях осіб під час виборчого процесу на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року в одномандатному виборчому окрузі № 210,  які  не отримали належні ним кошти та мають на це підстави, передбачені законодавством України.  На думку ініціатора проекту, нині відсутній правовий механізм оплати праці членів комісій, залучених осіб під час процедури припинення відповідної окружної виборчої комісії як юридичної особи».

Втім, як слушно зауважує ГНЕУ, проект спрямований на вирішення питання оплати праці членів комісій, залучених осіб в одному виборчому окрузі на одних виборах, що не є предметом законодавчого регулювання. За цих умов юридично правильним та коректним було б внесення до Виборчого кодексу України змін щодо оплати праці членів комісій, залучених осіб у всіх випадках, коли діяльність виборчої комісії з тих чи інших причин була припинена, а вказаним особам не були виплачені належні ним кошти, відповідно до якого  Центральна виборча комісія могла б вирішити питання оплати праці в одномандатному виборчому окрузі  № 210, а також вирішувати аналогічні питання у майбутньому. Профільний комітет підтримав ці, а також висловив інші суттєві зауваження до проекту, але прийняв парадоксальне рішення рекомендувати прийняти його в першому читанні за основу.

Проект 20.05.2020 включений до порядку денного.

Проект 2736-1 від 14.01.2020 (Загоруйко А. Л., Халімон П. В.+1) про забезпечення оплати праці в одномандатному виборчому окрузі № 210 на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року.

Альтернативний попередньому і фактично є його відредагованою версією. До нього є ті самі зауваження, що й до основного проекту.

Проект відкликаний 17.01.2020 (вже на третій день після внесення).

 

Діяльність органів виконавчої влади

та державних підприємств

 

Проект 2750 від 16.01.2020 (Геращенко І. В., Павленко Р. М. + 13) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо упорядкування умов грошового забезпечення окремих категорій осіб).

Пропонується обмежити посадові оклади та розміри премій ряду посадових осіб: Прем’єр-міністра України, Першого віце-прем’єр-міністра, віце-прем’єр-міністрів України та інших членів Кабінету Міністрів України, керівника центрального органу виконавчої влади зі спеціальним статусом, першого заступника, заступника міністра, першого заступника, заступника керівника іншого центрального органу виконавчої влади та державного секретаря міністерства; Генерального прокурора, інших прокурорів; Директора, першого заступника і заступника Директора, керівника територіального управління, керівника управління центрального апарату, начальника відділу центрального апарату, начальника відділу територіального управління та слідчих і оперуповноважених органу Державного бюро розслідувань; керівників та членів наглядових рад державних унітарних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі.

Проект включений до порядку денного 04.02.2020.

Проект 2752 від 16.01.2020 (Жмеренецький О. С.) про внесення змін до Закону України «Про Рахункову палату» (щодо обов’язкового оприлюднення повідомлень про факти порушення бюджетного законодавства).

Змінами до статті 41 пропонується установити таке. Рахункова палата у разі виявлення при здійсненні заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) ознак кримінального або адміністративного правопорушення зобов’язана повідомити [наразі має право, але не зобов’язана ‒ авт. огл.] про них відповідні правоохоронні органи. Ці органи за наслідками розгляду матеріалів Рахункової палати зобов’язані інформувати її про вжиті заходи реагування. Рахункова палата та правоохоронні органи здійснюють обмін інформацією засобом електронного документообігу. Повідомлення та інформація про вжиті заходи реагування, направлені у порядку передбаченому статтею 41 «Відносини Рахункової палати з правоохоронними органами», підлягають обов’язковому розміщенню в машиночитаному форматі на сайті Рахункової палати та відповідного правоохоронного органу впродовж трьох днів.

 

Права громадян та громадських об’єднань

 

Проект 2749 від 16.01.2020 (Власенко С. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою недопущення порушень конституційних прав людини і громадянина у зв’язку із запровадженням інституту викривачів корупції в Україні.

Як зазначає ініціатор проекту, Закон України «Про внесення змін до Закону України "Про запобігання корупції" щодо викривачів корупції», який набрав чинності з 1 січня 2020 року, фактично унормував стукачництво (анонімне повідомлення інформації про події, які не мають місце бути, з метою завдати шкоди невинній особі з мотивів особистої неприязні) та не передбачає жодної юридичної відповідальності за надання неправдивих свідчень. Крім того, визначений вище Закон, перекладає функції Національного антикорупційного бюро, спеціалізованого правоохоронного органу, який, зокрема, здійснює розслідування та розкриття корупційних правопорушень, щодо розгляду звернень викривачів та забезпечення їх безпеки, на Національне агентство з питань запобігання корупції, яке не має функцій досудового розслідування кримінальних проваджень та фактичних механізмів і засобів для забезпечення безпеки конкретних осіб. Відтак, цей Закон несе в собі загрозу порушення конституційних прав людини і громадянина, які, не дивлячись на бездоганну репутацію та дотримання ними норм чинного законодавства, в силу анонімних, завідомо неправдивих, повідомлень про них за місцем їх роботи чи правоохоронним органам, стають учасниками кримінальних проваджень, суб’єктами службової перевірки. Фактично запровадження такого механізму створює ризики зловживання правами викривачів, особами, які матимуть право не називати себе, з порушенням прав третіх осіб. Відповідно, у проекті пропонується нове визначення «викривача» як особи, яка обіймає посаду в органі державної влади, органі місцевого самоврядування, правоохоронному органі чи прокуратурі та яка повідомила про достеменно відомі їй факти, які вона може підтвердити, корупційних або пов’язаних із корупцією правопорушень та інших порушень Закону, іншою особою, яка теж працює в цьому ж органі. До основних рис проекту належать такі. Особа, яка називає себе викривачем, після внесення відповідних відомостей до ЄРДР набуває права, обов’язки і гарантії свідка (тим самим, перелік учасників кримінального провадження не розширюється термінологічно і процесуально). Викривач є особа, яка повідомляє інформацію невідому, тобто до початку розслідування кримінального провадження (аби не було продажу інформації слідством з метою отримання винагороди). Винагороду отримує викривач виключно у  випадках, передбачених Законом, зокрема, коли є вирок суду і по факту стягнено дохід в Державний бюджет України. Захистом викривачів корупції, розглядом їх звернень, розслідуванням, повідомлених викривачами та керівниками підприємств, установ, організацій, за результатами відповідних перевірок, фактів, займаються правоохоронні органи, Національне антикорупційне бюро, яке звітує перед Верховною Радою України у щорічному звіті. Правоохоронні органи здійснюють розгляд повідомлень викривачів у порядку, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України. Відповідно розширено повноваження Національного антикорупційного бюро (перевірка інформації, повідомленої викривачами, здійснення розслідування, їх захист), передбачається створення структурних підрозділів, робота яких націлена на взаємодію з викривачами. Не є викривачем, яка анонімно повідомляє інформацію. Викривач несе відповідальність: цивільну, кримінальну (за незаконне повідомлення про злочин). Викривач повідомляє інформацію керівнику підприємства, установи, організації, на якій працює,  лиш, коли переконаний, що керівник не в змові з корупціонерами.

Проект опрацьовується в профільному парламентському Комітеті.

Проект 2773 від 17.01.2020 (Герега О. В., Мінько С. А.+3) про внесення змін до Закону України «Про оренду землі» (щодо забезпечення соціально-економічного розвитку сільських територій).

Подібний (має лише незначні редакційні відмінності) до проекту 6464 від 18.05.2017 (Шинькович А. В., Герега О. В.+3) про внесення змін до Закону України «Про оренду землі» (щодо забезпечення збалансованого соціально-економічного розвитку сільських територій), який так і не був розглянутий до кінця попередньої парламентської каденції (див. Бюлетень 125).

Проект  опрацьовується в профільному парламентському Комітеті.

 

Соціальний захист та пільги

 

Проект 2683-1 від 16.01.2020 (Королевська Н. Ю., Солод Ю. В. + 4) про внесення змін до деяких законів України (щодо накопичувальної системи державного пенсійного страхування).

Альтернативний проекту 2683 від 27.12.2019 (Третьякова Г. М., Струневич В. О. + 2) про загальнообов’язкове накопичувальне пенсійне забезпечення (див. Огляд № 22). На думку ініціаторів цього проекту, запропоновані в основному проекті підходи можуть призвести до подальшого розбалансування діючої пенсійної системи, порушення соціальних прав українців та погіршення фінансового і соціально-економічного стану держави. Зазначається, що в нинішніх умовах впровадження загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення напряму суперечить міжнародним зобов’язанням України та відповідним рекомендаціям провідних міжнародних інституцій. Тому проектом передбачено виконання низки умов, необхідних для ефективного упровадження накопичувальної системи пенсійного забезпечення в Україні. У тому числі, досягнення макроекономічної стабілізації та створення надійного економічного підґрунтя, яке дасть змогу одночасно забезпечити результативну роботу солідарної системи та відповідну доходність активів накопичувальної системи. Проект містить базові принципи, на яких має будуватися участь вкладників (застрахованих осіб) у накопичувальній пенсійній системі, а саме, принципи добровільної участі та виваженого вибору.З метою підвищення рівня функціональності та відповідальності в роботі Накопичувального фонду пропонується тимчасово делегувати управлінські функції Кабінету Міністрів України, а формування складу Спостережної Ради Накопичувального фонду здійснювати із забезпеченням соціального партнерства. Також передбачено посилення вимог до компаній з управління пенсійними активами. Передбачається, що гарантований захист пенсійних доходів вкладників накопичувальної системи від ризиків інвестування буде досягнуто за рахунок надання державних гарантій щодо збереженості вкладень пенсійної системи; інвестування пенсійних активів протягом перших п’яти років діяльності Накопичувального фонду виключно у придбання державних цінних паперів

Проект 20.05.2020 включений до порядку денного.

Проект 2754 від 16.01.2020 (Костюк Д. С.) про економічний паспорт українця.

Запропонований Закон, відповідно до преамбули, визначає основні правові, економічні та організаційні засади функціонування «економічного паспорту українця» – особистого рахунку українців, народжених в Україні після 1 січня 2021 року та які проживуть на території України упродовж 18 років, на якому будуть акумулюватися кошти у розмірі 1% від реалізації всіх корисних копалин, видобутих на території України, та які будуть виплачуватись порівно власникам рахунку після досягнення ними повноліття. Власне, усі п’ять коротких статей проекту спрямовані на загальні вимоги до впровадження названої мети. Жодної конкретики щодо порядку відрахувань названих сум, порядку їх зарахування до Бюджету, про яку реалізацію йде мова тощо проект не містить.

Проект видається суто популістським.

Проект 2763 від 16.01.2020 (Треьякова Г. М., Струневич В. О.+2) про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення).

Основні ініціативи проекту пов’язані з двома наступними визначеннями: «система загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення» ‒ система, яка базується на засадах накопичення коштів учасників системи загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення у Пенсійному казначействі або в авторизованих недержавних пенсійних фондах та фінансування витрат на здійснення пенсійних виплат, у тому числі за договорами страхування довічної пенсії, на умовах та в порядку, передбаченому Законом України «Про загальнообов’язкове накопичувальне пенсійне забезпечення»; та «договір страхування довічної пенсії» – це договір страхування, оплата якого здійснюється за рахунок коштів, що накопичені на користь особи на індивідуальному накопичувальному пенсійному рахунку або індивідуальному пенсійному рахунку у системі накопичувального пенсійного забезпечення, та який передбачає пенсійні виплати у вигляді довічної пенсії на умовах та в порядку, визначених Законами України «Про загальнообов’язкове накопичувальне пенсійне забезпечення» та «Про недержавне пенсійне забезпечення» в межах відповідних систем пенсійного забезпечення. Інші зміни передбачають, що не включаються до бази оподаткування внески до системи загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення, а також не оподатковуються відповідні пенсійні виплати.

 

Правове регулювання трудових відносин

 

Проект 2720 від 13.01.2020 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо створення передумов для підвищення прожиткового мінімуму).

Проектом передбачається внесення змін до 45 законодавчих актів. За таких обсягів змін розглянути навіть більшість з них не видається можливим. Серед основних ініціатив є ті, що стосуються розміру мінімальної заробітної плати. Так, змінами до Кодексу законів про працю України пропонується скасувати чинну норму про те, що розмір мінімальної заробітної плати не може бути нижчим від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Також пропонується визначити, що мінімальний оклад (тарифна ставка) або інша мінімальна базова величина в системах оплати праці працівників підприємств, установ та організацій визначаються у розмірі, не меншому за 50 відсотків мінімальної заробітної плати, визначеної відповідно до закону. Окрему групу ініціатив становлять пропозиції щодо визначення розміру шкоди та визначення розміру штрафних санкцій. Так, змінами до Кодексу України про адміністративні правопорушення пропонується установити, що для кваліфікації адміністративних правопорушень застосовується розрахункова одиниця, встановлена законом про Державний бюджет України на відповідний рік. Грошове стягнення встановлюється у вигляді штрафної ставки, яка становить 2 % розрахункової одиниці. Одночасно пропонується в названому кодексі слова «неоподатковуваний мінімум доходів громадян» замінити на «штрафна ставка». Подібні зміни вносяться і до інших кодексів. Ще одна група змін стосується впровадження динамічної змінюваної законом про бюджет на відповідний рік ставки адміністративних зборів. Загалом ініціативи потребують дуже ретельної уваги спеціалістів та громадськості.

Проект 04.03.2020  відкликаний у зв’язку з відставкою Уряду.

Проект 2721 від 13.01.2020 (Кабінет Міністрів України) про внесення зміни до розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України (щодо створення передумов для підвищення прожиткового мінімуму).

Безпосередньо пов’язаний з попереднім проектом і запроваджує відповідні зміни до Бюджетного кодексу України.

Проект 04.03.2020 відкликаний у зв’язку з відставкою Уряду.

Проект 2708-2 від 16.01.2020 (Тимошенко Ю. В., Цимбалюк М. М. + 2) про працю.

Альтернативний однойменному урядовому проекту 2708 від 28.12.2019 (див. Огляд № 22) та однойменному проекту 2708-1 від 11.01.2020 (Королевська Н. Ю., Солод Ю. В. + 4) (див. Огляд № 23). Ми не коментуємо проекти кодифікаційних актів такого рівня у наших оглядах, але маємо нагадати, що основний урядовий проект був відкликаний через відставку Уряду.

Проект 04.02.2020 включений до порядку денного.

Проект 2758 від 16.01.2020 (Дубінський О. А.) про внесення змін до статті 167 Податкового кодексу України (щодо запровадження справедливої прогресивної шкали податку на доходи фізичних осіб). 30.01.2020 надано на заміну доопрацьовану редакцію проекту, яка далі і розглядається.

Пропонується установити три розміри прогресивної шкали податку на доходи фізичних осіб: Якщо база оподаткування звітного податкового місяця не перевищує 10-кратний розмір мінімальної місячної заробітної плати, встановленої законом для такого місяця, ставка податку становить 18 відсотків щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами. Другий рівень становить база оподаткування звітного податкового місяця, яка перевищує 10-кратний розмір, але не перевищує 20-кратний розмір мінімальної місячної заробітної плати. У такому випадку ставка податку становить 36 відсотків. Якщо ж база оподаткування звітного податкового місяця перевищує 20-кратний розмір мінімальної місячної заробітної плати, ставка податку становить 54 відсотка.

За загального позитивного ставлення до самої ідеї прогресивної шкали оподаткування слід зазначити, що запровадження названих ставок видається дискусійним і таким, що жодним чином не сприятиме виходу з тіні оплати праці. У пропонованій редакції ініціатива видається скоріше популістським гаслом,  ніж реальним засобом економічного реформування.

 

Діяльність правоохоронних органів

 

Проект 2722 від 13.01.2020 (Адексєєв С. О., Клімпуш-Цинцадзе І. О. + 11) про внесення змін до деяких законів України (щодо приведення у відповідність до Конституції України процедури призначення та звільнення Директора Державного бюро розслідувань).

Проект зумовлений тим, що наприкінці 2019 р. набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення діяльності Державного бюро розслідувань» (президентський проект 2116 від 10.09.2019, див. Огляд № 7), яким надано повноваження Президенту України призначати Директора Державного бюро розслідувань (у тому числі тимчасово виконуючого обов’язки Директора Державного бюро розслідувань). Для забезпечення відповідності Конституції вимог цього проекту раніше був поданий проект 1014 від 29.08.2019 про (див. Огляд № 4). Однак він дістав негативний висновок Конституційного суду України (висновок від 16.12.2019 № 7-в) і у подальшому не був прийнятий парламентом. Відповідно утворилася ситуація, коли новий порядок призначення Директора Державного бюро розслідувань не відповідає Конституції України. Виправити таку ситуацію і був покликаний даний проект. Зокрема пропонуються такі зміни: призначення та звільнення Директора ДБР відповідно до закону здійснюватиме Кабінет Міністрів України, а не Президент України; Кабінет Міністрів України, а не Президент України затверджуватиме положення про Раду громадського контролю та порядок її формування; організаційні питання роботи Конкурсної комісії забезпечуватиме Секретаріат Кабінету Міністрів України, а не орган, що здійснює забезпечення діяльності Президента України.

ГНЕУ загалом підтримало зазначені зміни, але водночас зауважило, що у чинному законодавстві про ДБР і в деяких інших положеннях проекту залишаються положення, що встановлюють для Президента України і Верховної Ради України повноваження, які не передбачені Конституцією України (йдеться, зокрема, про участь у формуванні Конкурсної комісії). Експерти висловили й деякі інші зауваження.

Проект 04.02.2020 включений до порядку денного.

Проект 2729 від 14.01.2020 (Горбенко Р. О.) про внесення змін до статті 19 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» (щодо здійснення процедур прикордонного контролю).

Проектом передбачається внесення змін щодо повноважень Держприкордонслужби із здійснення процедур прикордонного контролю з використанням фіксації біометричних даних також і щодо громадян України, за умови: коли громадянин України виявить намір пройти прикордонний контроль в пришвидшеному порядку ‒ з використанням систем фіксації біометричних даних для автоматизованої обробки; коли громадяни України віком до 14 років проходять тимчасовий прикордонний контроль (окремі процедури прикордонного контролю) у контрольних пунктах в’їзду – виїзду за документами, що підтверджують факт народження.

Проект 2755 від 16.01.2020 (Ткаченко О. М.) про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» (щодо сумісництва).

Пропонується установити, що обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, передбачені частиною першою статті 25, та щодо запобігання конфлікту інтересів у зв’язку з наявністю в особи підприємств чи корпоративних прав, передбачені статтею 36, не поширюються на осіб рядового складу державної кримінально-виконавчої служби, осіб рядового складу органів та підрозділів цивільного захисту, поліцейських.

 

Кримінальне і кримінальне процесуальне законодавство

та адміністративно-правові відповідальність

 

Проект 2734 від 14.01.2020 (Яцик Ю. Г., Мамка Г. М., Бакумов О. С.) про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо вдосконалення правового регулювання кримінального процесу).

Проект передбачає доволі різносторонні зміни. Це, по перше, більш чи менш значні уточнення щодо сутності електронних документів як документів у кримінальному процесі, процесу вилучення певних видів речових доказів, прав потерпілого тощо. По друге, проект передбачає відновлення права прокурора застосовувати запобіжні заходи, подовжувати строки досудового розслідування (досудового слідства) тощо. Також відновлюється процедура зупинення досудового розслідування у разі не встановлення особи, яка вчинила злочин. Такі ініціативи є дуже дискусійними і викликають обґрунтоване занепокоєння. Окремо слід зазначити, що деякі формулювання пропонованих приписів є доволі невдалими, зокрема, таке: якщо скаргу на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора не розглянуто до виконання ними вимог цього Кодексу, така скарга підлягає залишенню без розгляду.

Проект у пропонованій редакції видається вкрай сумнівним в частині дотримання прав і свобод особи. Низкою є і юридична техніка проекту. Доволі критичну оцінку проекту висловило ГНЕУ.

Проект 14.07.2020 направлено на повторне перше читання (передано на доопрацювання в профільний Комітет з питань правоохоронної діяльності).

Проект 2738 від 14.01.2020 (Скорик М. Л., Ларін С. М. + 3) про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо порушення народним депутатам України вимог Регламенту Верховної Ради України.

Пропонується доповнити Кримінальний кодекс України новою статтею 364-3 «Порушення народним депутатом України вимог Регламенту Верховної Ради України» такого короткого змісту: 1. Порушення народним депутатом України вимог Регламенту Верховної Ради України – караються обмеженням волі на строк до одного року з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на той самий строк. 2. Ті самі дії, вчинені повторно, – караються обмеженням волі на строк до трьох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на той самий строк.

Не заперечуючи проти самої ідеї відповідальності народних обранців за порушення порядку роботи парламенту, слід підкреслити, що пропоновані вимоги є цілковито абсурдними, а сам проект є типовим прикладом політичного популізму. Зазначимо, що подібні проекти вже вносилися до Верховної Ради України попередніх скликань.

Проект 2741 від 15.01.2020 (Фріс І. П.) про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо проведення експертизи з питань права.

Ініціатор проекту пропонує доповнити названі Кодекси однотипними положеннями, які передбачають можливість залучення як учасника процесу «експерта з питань права». Таким експертом може бути особа, яка має науковий ступінь доктора юридичних наук або атестат професора та є визнаним фахівцем у галузі права. Рішення про допуск до участі в справі експерта з питань права та долучення його висновку до матеріалів справи ухвалюється судом за клопотанням сторони провадження, потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, або з власної ініціативи. Експерт з питань права зобов’язаний: дати обґрунтований та об’єктивний письмовий висновок на поставлені йому питання; з’явитися до суду за його викликом; роз’яснити свій висновок і відповідати на поставлені судом питання. За відсутності заперечень учасників провадження експерт з питань права може брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції. Експерт з питань права має право: знати мету свого виклику до суду; відмовитися від участі у судовому провадженні, якщо він не володіє відповідними знаннями; на оплату послуг та на компенсацію витрат, пов’язаних з викликом до суду. Експерт з питань права не має права передоручати проведення експертизи іншій особі.

Проект суперечить основоположному принципу «суд знає право» і положенням Закону України «Про судову експертизу»; вибірково пропонує допустити експертизу з питань права лише в двох юрисдикціях, оминаючи, зокрема, цивільне і господарське судочинство; пропонує юридично невизначену характеристику експерта як «визнаного фахівця у галузі права», невиправдано абсолютизує значення докторського ступеня та професорського знання, які далеко не завжди є підтвердженням справжньої кваліфікацій з конкретного питання права. ГНЕУ категорично не підтримало проект.

Проект 02.06.2020 включений до порядку денного.

Проект 2759 від 16.01.2020 (Галайчук В. С., Третьякова Г. М.+3) про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо посилення відповідальності за надання неправдивих свідчень про участь особи у виконанні завдань антитерористичної операції та операції об’єднаних сил).

У проекті пропонується передбачити кримінальну відповідальність за «складені для надання або надані органу, що приймає рішення про надання статусу учасника бойових дій, завідомо неправдивих свідчення про період безпосередньої участі особи у виконанні завдань антитерористичної операції та операції об’єднаних сил в районах їх проведення», через доповнення частини першої статті 384 Кримінального Кодексу України відповідними положеннями.

Як видається, у такому доповнені немає потреби, оскільки винні у наданні завідомо неправдивих свідчень і без того будуть притягнені до відповідальності за іншими статтями Кримінального кодексу.

Проект опрацьовується в профільному парламентському Комітеті.

Проект 2765 від 16.01.2020 (Маріковський О. В., Овчинникова Ю. Ю. + 10) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо охорони водних біоресурсів та середовища їх існування).

В основі ініціативи проект 9125 від 24.09.2018 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо охорони водних біоресурсів та середовища їх існування) (див. Бюлетень № 193), але значно розвинений. Проектом передбачається внесення змін до Кримінального кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення та Законів України:«Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» і «Про тваринний світ».

Серед основних пропозицій проекту запровадження адміністративної відповідальності за «Виконання робіт на землях водного фонду без здійснення заходів щодо збереження середовища існування та умов розмноження водних біоресурсів, забезпечення недоторканності ділянок, що становлять особливу цінність для збереження водних біоресурсів», «Грубе порушення правил рибальства (рибальство з використанням знарядь добування (вилову) особами, які не мають дозвільних документів на спеціальне використання водних біоресурсів або перебування на водному об’єкті чи у прибережній захисній смузі із забороненими знаряддями добування (вилову) (вибухові, отруйні речовини, знаряддя лову із застосуванням електроструму або інші, що пристосовані для масового знищення риби, звірів чи інших видів тваринного світу); здійснення любительського рибальства у межах районів, визначених для промислового рибальства, а також здійснення промислового рибальства у межах районів, визначених для любительського рибальства; приховування обсягів вилучення водних біоресурсів під час спеціального використання водних біоресурсів; застосування промислових знарядь добування (вилову) водних біоресурсів, які не відповідають правилам та режимам рибальства; незаконне здійснення промислових операцій у заборонених для промислу місцях чи у заборонений для промислу період часу; добування (вилов) водних біоресурсів з перевищенням максимально допустимого прилову особин непромислового розміру)» та «Перевищення затверджених лімітів та нормативів (квот добування (вилову), часток добування (вилову) використання природних ресурсів». Переглядається і стаття 269 Кримінального кодексу України, якою запроваджується відповідальність за «Незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом, якщо такі дії заподіяли істотну шкоду або вчинені на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду» та «Ті самі діяння, якщо вони вчинені із застосуванням заборонених знарядь добування об’єктів тваринного світу або пов’язані із добуванням об’єктів тваринного світу, що занесені до Червоної книги України чи до переліків видів тварин або до переліків видів рослин, які підлягають особливій охороні на території Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, а також умисне знищення таких водних біоресурсів або водних природних рослинних угрупувань, занесених до Зеленої книги України, чи їх місць зростання».

Проект 16.06.2020 прийнятий у першому читанні за основу.

Проект 2784 від 17.01.2020 (Одарченко А. М., Бакумов О. О. + 7) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними).

Проектом передбачені зміни до Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення та Законів України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» і «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними». Загалом змін досить багато. Серед іншого можна назвати нову статтю 315-1 «Пропаганда або реклама наркотичних засобів, психотропних речовин або їх прекурсорів» Кримінального кодексу України, якою запроваджується відповідальність за пропаганду або рекламу наркотичних засобів, психотропних речовин або їх прекурсорів, нарковмісних рослин, або їх частин, що містять наркотичні засоби або психотропні речовини, або їх прекурсори, в інформаційно-телекомунікаційних мережах (включаючи мережу Інтернет) або в громадських місцях (у тому числі на фасадах будинків, дорожньому покритті, інших об’єктах міської інфраструктури) шляхом поширення зображень, цифрових знаків та (або) назв, штрих та скан-кодів, веб-адрес, аккаунтів у соціальних мережах та месенджерах (в тому числі іноземними мовами), а також за пропаганду відомостей про засоби та методи їх розробки, виготовлення, культивування чи використання, місця їх придбання, опис будь-яких переваг у використанні окремих наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, наркотичних рослин або їх частин, що містять наркотичні засоби, або психотропні речовини, або їх прекурсори. Також кодекс доповнюється новою статтею 320-1 «Порушення встановлених правил відпуску, розміщення та торгівлі наркотичними засобами, психотропними речовинами, прекурсорами або їх аналогами», якою запроваджується відповідальність за порушення встановлених правил відпуску, торгівлі наркотичними засобами, психотропними речовинами, прекурсорами або їх аналогами, призначеними для виробництва чи виготовлення цих засобів чи речовин, у тому числі відпуск чи торгівля цими засобами з аптек та аптечних пунктів без наявності електронного рецепта, створеного у передбаченому законодавством порядку. Слід звернути увагу і на доповнення Цивільного процесуального кодексу України новою Главою 10-1 «Розгляд судом справ про направлення на примусове лікування особи, хворої на наркоманію».

Проект доволі дискусійний і потребує уваги з боку спеціалістів та громадськості.

Проект 02.06.2020 відкликаний.

Судочинство і адвокатура

 

Проект 2709-1 від 16.01.2020 (Власенко С. В.) про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (щодо удосконалення порядку формування списку присяжних).

Проект формально альтернативний проекту 2709 від 02.01.2020 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (щодо удосконалення порядку формування списку присяжних) (див. Огляд № 23), однак вносить зміни переважно до інших статей і зупиняється на інших аспектах суду присяжних порівняно з урядовим проектом. Так, пропонується установити, що присяжним є громадянин України, який досяг тридцятирічного віку і постійно проживає на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного окружного суду, якщо інше не визначено законом, та включений до списку виборців, відповідає вимогам, що визначаються до присяжних цим та процесуальним законом, та якого залучають до здійснення правосуддя. Формування переліку осіб, які можуть бути присяжними, покладається на територіальні органи  Державної судової адміністрації України на основі поданих списків виборців територіальним органом ведення реєстру виборців щорічно у період з 1 вересня до 1 грудня. Серед новел слід звернути на таки припис: У випадках резонансних справ, з метою забезпечення безпеки та недопущення незаконного впливу на присяжних на час судового розгляду суддя (за власною ініціативою чи на клопотання присяжного) може прийняти рішення про необхідність залишатися присяжному без засобів зв’язку, проживати в спеціально відведеному місці. Серед прикінцевих положень слід назвати такі: Територіальні органам Державної судової адміністрації зобов’язані сформувати перелік присяжних не пізніше чотирьох місяців з дня набрання чинності цим Законом. Судовий розгляд за участю присяжних, відповідно до вимог цього Закону, розпочинається не раніше 1 січня 2021 року щодо кримінальних проваджень, відомості про які внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань після дня набрання чинності цим Законом.

Проект 20.05.2020 включений до порядку денного.

Проект 2710-1 від 16.01.2020 (Власенко С. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо забезпечення участі присяжних у здійсненні правосуддя).

Альтернативний проекту 2710 від 02.01.2020 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо забезпечення участі присяжних у здійсненні правосуддя) (див. Огляд № 23). Окремі приписи обох проектів майже тотожні, але в альтернативному проекті значно більше ваги приділено процедурним аспектам формування та діяльності суду присяжних.

Як видається, доцільно на основі обох проектів підготувати новий узгоджений текст, який би враховував усі аспекти діяльності суду присяжних.

Проект 04.02.2020 включений до порядку денного.

 

Культура та освіта

 

Проект 2771 від 17.01.2020 (Констанкевич І. М., Потураєв М. Р. + 21) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо імплементації положень Конвенції про охорону нематеріальної культурної спадщини).

Проект пропонує таку систему визначень. Елемент нематеріальної культурної спадщини – прояв нематеріальної культурної спадщини в усних традиціях та формах вираження, виконавському мистецтві, звичаях, обрядах, святкуваннях, знаннях та практиках, що стосуються природи та всесвіту, традиційних ремеслах, в тому числі народних художніх промислах, народній кухні тощо. Носій нематеріальної культурної спадщини – фізична особа, яка володіє знаннями та навичками у сфері нематеріальної культурної спадщини, практикує та передає ці знання наступним поколінням. Практика нематеріальної культурної спадщини – вид діяльності у сфері нематеріальної культурної спадщини, що полягає у виробленні культурних благ як форми збереження нематеріальної культурної спадщини, який забезпечує у осіб, залучених до цих практик, почуття самобутності та наступності, зв’язку з історією та традиціями свого народу. Традиційне ремесло – вид господарської діяльності, базований на ручній праці та знаннях і навичках попередніх поколінь, що включає народні художні промисли, а також інші види діяльності, що не передбачають створення художніх виробів. Запроваджується Національний перелік елементів нематеріальної культурної спадщини України. Однак набагато важливішим є те, що в проекті в змінах до Закону України «Про культуру» пропонується у визначенні законодавства України про культуру слова «культурна спадщина» замінити словами «об’єкти культурної спадщини та елементи нематеріальної культурної спадщини», що є значно вужчими категоріями. Загалом дискусійних змін у проекті доволі багато. Так, у статті 6 Закону України «Про освіту» пропонується у приписі «Засадами державної політики у сфері освіти та принципами освітньої діяльності є виховання патріотизму, поваги до культурних цінностей Українського народу, його історико-культурного надбання і традицій» слово «традицій» замінити словами «нематеріальної культурної спадщини». Такі зміни також є цілковито не відповідними і принципово змінюють положення припису. Теж досить дискусійним є пропонований припис про те, що не є об’єктом авторського права елементи нематеріальної культурної спадщини, адже об’єкти народних художніх промислів цілком можуть бути і об’єктом авторського права.

Проект 04.02.2020 включений до порядку денного.

 

Охорона здоров’я

 

Проект 2735 від 14.01.2020 (Костюк Д. С.) про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо врегулювання цін на лікарські засоби).

Короткий зміст проекту зводиться до двох основних положень. Закон України «Про лікарські засоби» пропонується доповнити новою статтею 20-1. «Ціноутворення лікарських засобів» такого змісту «Граничні постачальницько-збутові та торговельні (роздрібні) надбавки на лікарські засоби і вироби медичного призначення, що реалізуються в Україні, встановлюються Кабінетом Міністрів України, проте не можуть перевищувати 7 та 15 % відповідно від оптово-відпускної (для постачально-збутових надбавок) та закупівельної (для торговельних надбавок) ціни  лікарських засобів і виробів медичного призначення». А. доповнити статтю 13 Закону України «Про ціни і ціноутворення» (Відомості  Верховної Ради (ВВР), 2013, № 19-20, ст.190) пропонується доповнити новою частиною такого змісту: «2. Обмеження щодо встановлення розміру граничних торговельних надбавок (націнок) на лікарські засоби та вироби медичного призначення можуть встановлюватись Законами України».

ГНЕУ звернуло увагу, що пропозиція встановити на законодавчому рівні торговельну та постачальницько-збутову надбавку (націнку) на лікарські засоби не повною мірою узгоджується з вимогами Конституції України, за якими забезпечення проведення цінової політики покладається на Кабінет Міністрів України. Низку зауважень до проекту зробив і профільний Комітет Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування, який рекомендував відхилити проект.

 

Азартні ігри та лотереї

 

Проект 2713-1 від 13.01.2020 (Наталуха Д. А.) про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо оподаткування доходів від організації та проведення азартних ігор).

Альтернативний до проекту 2713 від 03.01.2020 (Заболоцький М. Б., Марусяк О. Р.) про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування доходів від організації та проведення азартних ігор (див. Огляд № 23). Проекти дуже схожі між собою і відрізняються насамперед розмірами ставок податку.

Проект враховано при підготовці зведеного проекту 2713-д від 19.06.2020, який буде розглянуто далі.

 

Господарська діяльність та ринковий нагляд

 

Проект 2711-1 від 17.01.2020 (Королевська Н. Ю., Солод Ю. В.) про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України (щодо відміни норм, які передбачають посилення фіскального тиску шляхом розширення сфери застосування реєстраторів розрахункових операцій).

Формально альтернативний до проекту 2711 від 02.01.2020 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (щодо контролю та відповідальності суб’єктів господарювання) (див. Огляд № 23). Проте альтернативний проект є значно ширшим і фактично пропонує нову редакцію Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», де зміни вносяться у більшість положень починаючи від преамбули. Як зазначається у пояснювальній записці, проектом пропонується внести зміни в частині скасування деяких змін, які вносяться Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» щодо розширення сфери застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Проект  16.06.2020 включений до порядку денного.

Проект 2730 від 14.01.2020 (Бурмістр Л. А., Підпаса Р. А. + 7) про внесення змін до деяких законів України (щодо конкуренційно-антимонопольну реформу).

Великий за обсягом (60 сторінок) проект, яким передбачається радикальна реформа контролю конкурентного середовища. Зокрема, переглядається статус та компетенція Антимонопольного комітету та пропонується створення Вищого суду з питань інтелектуальної власності та економічної конкуренції. Втім, обсяг проекту є занадто великим для його належної оцінки в межах короткого огляду.

Проект 04.02.2020 включений до порядку денного. ГНЕУ висловилося за його повернення на доопрацювання.

Проект 2742 від 15.01.2020 (Бурмістер Л. А.) про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Пропонується перейменувати Вищий суд з питань інтелектуальної власності на Вищий суд з питань інтелектуальної власності та економічної конкуренції.

Проект певною мірою доповнює проект 2730 від 14.01.2020 (Бурмістр Л. А., Підпаса Р. А. + 7) про внесення змін до деяких законів України (щодо конкуренційно-антимонопольну реформу). Утім і ГНЕУ, і профільний комітет висловилися за відхилення проекту.

Проект 2737 від 14.01.2020 (Волинець М. Я., Тимошенко Ю. В. + 9) про внесення змін до Закону України «Про ринок електричної енергії» (щодо забезпечення постачання електроенергії державним підприємствам, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави).

Зміни вносяться лише до прикінцевих положень названого закону. На Кабінет Міністрів України покладається завдання у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом тимчасово, на період від 31 січня 2020 року до 31 грудня 2020, визначити: суб’єкта господарської діяльності державного сектору економіки зі спеціальними обов’язками для забезпечення безперебійного постачання електричної енергії  державним підприємствам, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави, та суб’єктам господарювання у сфері централізованого водопостачання і водовідведення, що надають послуги населенню; джерела фінансування та порядок визначення компенсації збитків, витрат та втрат суб’єкта господарської діяльності державного сектору економіки зі спеціальними обов’язками для забезпечення безперебійного постачання електричної енергії державної державним підприємствам, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави; перелік суб’єктів господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги населенню, джерела фінансування та порядок визначення компенсації збитків, витрат та втрат таких суб’єктів, понесених ними у зв’язку із провадженням зазначеної діяльності.

Названа ініціатива за відсутності законодавчо визначених критеріїв видається вкрай дискусійною і такою, що містить потенційні корупційні ризики та посилення штучного контролю за ринком електроенергії.

Проект 2743 від 15.01.2020 (Третьякова Г. М., Арістов Ю. Ю. + 21) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо ефективності використання коштів соціального страхування).

Проектом передбачається внесення змін до Законів України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», «Про Рахункову палату» та до Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Пропонується установити, що кошти цільових страхових фондів та пенсійного фонду України включаються до складу Державного бюджету України. Одночасно закріплюється, що Рахункова палата здійснює фінансовий аудит та аудит ефективності щодо використання коштів фондів загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування.

Проект 20.05.2020 включений до порядку денного.

Проект 2744 від 15.01.2020 (Третьякова Г. М., Арістов Ю. Ю. + 21) про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо ефективності використання коштів соціального страхування).

Проект перебуває в прямій залежності від попереднього і запроваджує до кодексу названі зміни.

Проект 2778 від 17.01.2020 (М’ялик В. Н., Копанчук О. Є. + 3) про внесення змін до деяких законів України щодо ціноутворення та тарифів на електричну енергію для споживачів, які постійно проживають в 30-кілометровій зоні атомних електростанцій.

Головною ініціативою проекту є така: ціни (тарифи) на універсальні послуги для побутових споживачів, які постійно проживають у 30-кілометровій зоні атомних електростанцій, встановлюються у розмірі 70 відсотків діючого тарифу для відповідної групи населення.

 

Інші питання

 

Проект 2724 від 13.01.2020 (Волинець М. Я., Требушкін Р. В.+2) про внесення змін до розділу VIІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (щодо реструктуризації заборгованості із сплати платежів з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування).

Проект спрямований на врегулювання процедурних аспектів реструктуризації заборгованості зі сплати платежів з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Проект 1182-1-д від 17.01.2020 (Кісєль Ю. Г., Ковальов А. В.+43) про внутрішній водний транспорт.

Великий за обсягом (125 сторінок) проект, який є зведеним та доопрацьованим у Комітеті з питань транспорту та інфраструктури варіантом попередніх проектів 1182 ‒ 1182-2. Обсяг проекту цілковито унеможливлює належну його оцінку в межах цього огляду.

Проект 24.04.2020 прийнятий у першому читанні за основу.

Проект 2693-1 від 15.01.2020 (Княжицький М. Л., В’ятровіч. В. М + 7) про медіа в Україні.

Альтернативний до проекту 2693 від 27.12.2019 (Ткаченко О. В., Потураєв М. Р. + 8) про медіа в Україні (див.  Огляд № 22). Значні обсяги проектів (175 сторінок основний і 164 сторінки альтернативний) унеможливлюють належний огляд проектів та їх порівняння між собою.

На заміну проекту підготовлений Комітетом з питань гуманітарної та інформаційної політики однойменний доопрацьований проект 2693-д від 02.07.2020.

Проект 2761 від 16.01.2020 (Шахов С. В., Вельможний С. А.+1)  про внесення змін до Кодексу цивільного захисту України (щодо удосконалення здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки). 11.03.2020 подана на заміну доопрацьована редакція проекту, яка далі і розглядається.

Проектом пропонується значно розширити можливості контролю та нагляду, а  також вимоги до суб’єктів господарювання щодо техногенної та пожежної безпеки. Зокрема, забезпечення техногенної та пожежної безпеки покладається на власника,  керівника підприємства, установи, організації, а щодо фізичних осіб –  на підприємців особисто. Розширюється компетенція Центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, щодо здійснення нагляду (контролю) стосовно юридичних осіб та інших суб’єктів господарювання всіх організаційно-правових форм власності, у тому числі суб’єктів некомерційного господарювання та громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та проводять некомерційне господарювання. Також пропонується установити, що планові та позапланові перевірки об’єктів здійснюються відповідно до цього Кодексу, інших законодавчих актів та у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (наразі ‒ лише згідно з законом).

ГНЕУ висловилося за відхилення проекту, а профільний Комітет про повернення його ініціатору внесення на доопрацювання. Відповідне подання про доопрацювання Комітет надав 27.05.2020.

 

Проекти, які подаються без коментарів

 

Проект 0028 від13.01.2020 (Президент України) про ратифікацію Листа про внесення змін № 3 до Фінансової угоди між Україною та Європейським інвестиційним банком (Розвиток системи водопостачання та водовідведення в місті Миколаїв).

Проект є повторним внесенням однойменного проекту 0225 від 24.04.2019 (Президент України), відкликаного 20.05.2019 (див. Бюлетень № 222).

Проект 30.04.2020 прийнятий у першому читані за основу і в цілому та невдовзі підписаний Президентом України.

Проект 2725 від 13.01.2020 (Волинець М. Я., Требушкін Р. В. + 2) про внесення змін до додатка № 3 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (щодо погашення заборгованості із заробітної плати працівникам державних вугледобувних підприємств вугільної галузі).

Проект 13.04.2020 проголосований як поправку.

Проект 2728 від 14.01.2020 (Василевська-Смаглюк О. В.) про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо окремих особливостей формування місцевих бюджетів).

Проект 2740 від 15.01.2020 (Чернев Е. В., Рудик К. О. + 21) про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України (щодо вдосконалення порядку застосування окремих заходів забезпечення кримінального провадження).

Проект повністю повторює проект 9484 від 17.01.2019 (Данченко О. І.) про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України (щодо вдосконалення порядку застосування окремих заходів забезпечення кримінального провадження) (див. Бюлетень № 208).

Проект 2757 від 16.01.2020 (Дубінський О. А.) про внесення змін до статті 193 Податкового кодексу України (щодо зменшення розміру ставки податку на додану вартість).

Пропонується скоротити основну ставку названого податку з 20 до 17 відсотків.

Проект 2762 від 16.01.2020 (Качура О. А., Алексєєв С. О. + 4) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо удосконалення положень про попередній договір).

Проект 02.06.2020 включений до порядку денного.

Проект 2766 від 16.01.2020 (Маріковський О. В., Овчинникова Ю. Ю. + 10) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо збереження особливо цінних ділянок річок та прибережних захисних смуг).

Проект 04.02.2020 відкликаний.

Проект 2769 від 17.01.2020 (Савчук О. В., Крулько І. І. + 17) про внесення змін до статті 225 Виборчого кодексу України (щодо розміру грошової застави).

Пропонується в 9 разів зменшити розмір застави, яка передбачена частиною другою статті 225 «Грошова застава».

Проект 30.04.2020 прийнятий в першому читанні за основу.

Проект 2772 від 17.01.2020 (Герега О. В., Вацак Г. А. + 5) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо забезпечення економічної стабільності сільського населення).

Ініціатива повністю повторює однойменний проект 8471 від 12.06.2018 (Шинькович А. В.) (див. Бюлетень № 180).

Проект 2774 від 17.01.2020 (Герега О. В., Вацак Г. А. + 9) про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (щодо забезпечення справедливими пенсіями осіб, які працювали на підставі членства в колгоспах).

Ініціатива повністю повторює однойменний проект 9108 від 20.09.2018 (Шинькович А. В.) (див. Бюлетень № 192).

Проект 05.03.2020 повернутий суб’єкту ініціативи.

Проект 2776 від 17.01.2020 (Саладуха О. В., Гришина Ю. М. + 7) про внесення змін до статті 44 Закону України «Про вищу освіту» (щодо підтримки осіб, які мають спортивні звання при вступі до закладів вищої освіти).

Проект загалом повторює проект 8356 від 15.05.2018 (Батенко Т. І.) про внесення змін до Закону України «Про вищу освіту» щодо пільг при вступі на спеціальність з фізичної культури і спорту молоді, яка професійно займається спортом (див. Бюлетень № 176).

Проект 2779 від 17.01.2020 (Колихаєв І. В., Пушкаренко А. М. + 9) про внесення змін до Закону України «Про джерела фінансування дорожнього господарства України» (щодо додаткових джерел наповнення територіальних дорожніх фондів). 07.07.2020 на заміну надана нова редакція проекту.

Проект 2780 від 17.01.2020 (Колихаєв І. В., Пушкаренко А. М. + 9) про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо додаткових джерел наповнення територіальних дорожніх фондів). 07.07.2020 на заміну надана нова редакція проекту.

Проект 2782 від 17.01.2020 (Гетманцев Д. О., Ковальчук О. В.+2) про внесення змін до Бюджетного кодексу України у зв’язку з проведенням адміністративної реформи.

Проект 02.06.2020 прийнятий у першому читані за основу і в цілому як закон та невдовзі підписаний Президентом України.

 Поділитися