MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Експрес-огляд діяльності Верховної Ради України ІХ скликання Огляд № 25 Законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 20.01.2020–24.01.2020

28.08.2020   
Ігор Усенко, Євген Ромінський
Загалом за цей тиждень зареєстровані 34 проекти законів і постанов Верховної Ради України, з яких 11 становлять проекти процедурних постанов щодо різних аспектів діяльності парламенту, пов’язаних із прийняттям за основу, відхиленням або поверненням на доопрацювання окремих законопроектів, рекомендаціями парламентських слухань, визначенням меж населених пунктів тощо. Стан проходження проектів у цьому огляді визначається на кінець робочого дня 27.08.2020.

Загалом за цей тиждень зареєстровані 34 проекти законів і постанов Верховної Ради України, з яких 11 становлять проекти процедурних постанов щодо різних аспектів діяльності парламенту, пов’язаних із прийняттям за основу, відхиленням або поверненням на доопрацювання окремих законопроектів, рекомендаціями парламентських слухань, визначенням меж населених пунктів тощо.

Загальні засади, якими керуються автори огляду, див Вступні застереження до постійного моніторингу законопроектної діяльності Верховної Ради України ІХ скликання

Стан проходження проектів у цьому огляді визначається на кінець робочого дня 27.08.2020.

 

Проблеми національної безпеки, окупованих територій і ООС

 

Проект 2786 від 20.01.2020 (Підпаса Р. А.) про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства (щодо вдосконалення процедур банкрутства державних підприємств оборонно-промислового комплексу).

Проектом запроваджується особливий порядок провадження санації підприємств оборонно-промислового комплексу. Загалом ініціативи спрямовані на додатковий захист підприємств ОПК. Утім, проект не повною мірою узгоджується з Законом України «Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу – учасників Державного концерну «Укроборонпром» та забезпечення їх стабільного розвитку» і є сенс внести відповідні зміни і до названого закону.

Проект 2799 від 23.01.2020 (Павлюк М. В.) про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» (щодо роботи близьких осіб військових посадових осіб).

Пропонується установити, що на військових посадових осіб Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України та інших утворених відповідно до законів військових формувань, крім військовослужбовців строкової військової служби, курсантів вищих військових навчальних закладів, курсантів вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, курсантів факультетів, кафедр та відділень військової підготовки, не поширюється вимога статті 27 «Обмеження спільної роботи близьких осіб» Закону України «Про запобігання корупції» про те, що не можуть мати у прямому підпорядкуванні близьких їм осіб або бути прямо підпорядкованими у зв’язку з виконанням повноважень близьким їм особам, а також про те, що такі особи зобов’язані повідомити керівництво органу, на посаду в якому вони претендують, про працюючих у цьому органі близьких їм осіб. Однак ці вимоги лишаються чинними для тих осіб, які відповідно до статті 31 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України є безпосередніми начальниками або підлеглими по відношенню до близьких осіб.

 

Політичні та ідеологічні питання

 

Проект 2797 від 23.01.2020 (Бужанський М. А.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо запобігання героїзації військових злочинців та легалізації нацизму). 12.02.2020 надана доопрацьована редакція на заміну.

У проекті пропонується в пункті 5 статті 1 «Визначення термінів» Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» визначити, що до символіки націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму в розумінні цього Закону належать також) символіка, зображення, написи, присвячені: 1) військово-поліційній організації Націонал-соціалістичної німецької робітничої партії ( НСДАП) – «СС» (включаючи підрозділи Ваффен-СС) (Schutzstaffel), а також символіка всіх підрозділів СС (включаючи підрозділи  Ваффен-СС); 2) штурмовому управлінню «СА» (Sturmabteilung) Націонал-соціалістичної німецької робітничої партії (НСДАП); 3) таємній державній поліції «Гестапо» (Geheime Staatspolizei) Націонал-соціалістичної німецької робітничої партії (НСДАП);  4) внутрішньопартійній службі безпеки «СД» (Sicherheitsdienst Reichsführer-SS) Націонал-соціалістичної німецької робітничої партії (НСДАП). У статті 4 «Заборона використання та пропаганди символіки комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів» пропонується до заборони виготовлення, поширення, а також публічного використання символіки комуністичного тоталітарного режиму, символіки націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму додати такі слова: «та його військових таабо напіввійськових формувань СС (включаючи підрозділи  Ваффен-СС), СА, СД, Гестапо та їх підрозділи». У статті 2 «Засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів» та статті 5 «Розслідування та оприлюднення інформації про злочини, вчинені представниками комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів» пропонується до загальних положень додати уточнення про те, що  йдеться не просто про злочини проти людяності, про терор з расових і етнічних мотивів тощо, а безпосередньо також про переслідування і масове знищенням євреїв і ромів під час Другої світової війни (Голокост). У статті 5 «Встановлення географічних назв» Закону України «Про географічні назви» пропонується додати таку частину: «Забороняється присвоювати географічним об’єктам назви, які є іменами або псевдонімами осіб: які були визнанні винними під час Нюрнберзького процесу; обіймали керівні посади у Націонал-соціалістичній німецькій робітничій партії (НСДАП), вищих органах влади та управління Німеччини (Третього Рейху); входили до військових або напіввійськових формувань Націонал-соціалістичної німецької робітничої партії СС (включаючи підрозділи  Ваффен-СС), СД, СА, Гестапо та їх німецькі або іноземні підрозділи; та осіб пов’язаних з переслідуванням і масовим знищенням євреїв і ромів під час Другої світової війни (Голокостом)». Змінами до пункту 6 статті 9 «Захист інтересів держави та національного телерадіовиробництва» Закону України «Про телебачення і радіомовлення» пропонується установити, що мовник не має права розповсюджувати аудіовізуальні твори, у яких створюється позитивний образ осіб, які були визнанні винними під час Нюрнберзького процесу, обіймали керівні посади Націонал-соціалістичній німецькій робітничій партії (НСДАП), вищих органах влади та управління Німеччини (Третього Рейху), осіб, які входили до військових таабо напіввійськових формувань Націонал-соціалістичної німецької робітничої партії СС (включаючи підрозділи  Ваффен-СС), СА, СД, Гестапо та їх німецькі або іноземні підрозділи. виправдовується діяльність осіб пов’язаних з переслідуванням і масовим знищенням євреїв і ромів під час Другої світової війни (Голокостом). Пропонується також внести зміни до підпункту 4 пункту 4 статті 21 «Інформація з обмеженим доступом» Закону України «Про інформацію» якими передбачити, що до інформації з обмеженим доступом не можуть бути віднесені  відомості: про факти порушення прав і свобод людини, включаючи інформацію, що міститься в архівних документах колишніх радянських органів державної безпеки, пов’язаних (окрім тих підстав, що вже наведені у чинному Законі) з переслідуванням і масовим знищенням євреїв і ромів під час Другої світової війни (Голокостом).

На нашу думку, проект має суттєві недоліки. Насамперед слід звернути увагу на його ідеологічне обґрунтування. У пояснювальній записці до проекту зазначається, що «на сьогодні ми маємо ситуацію, коли осіб, напряму пов’язаних з діяльністю формувань, яких визнано злочинними під час Нюрнберзького процесу, а також осіб, які брали участь у переслідуванні і масових знищеннях євреїв і ромів під час Другої світової війни (Голокосту), намагаються реабілітувати через перегляд результатів Другої Світової Війни, що може призвести до виникнення загрози територіальній цілісності України» (в цитаті авторами огляду виправлені граматичні помилки та загальновизнані русизми). Втім, видається  неприпустимим прирівнювати осіб «напряму пов’язаних з діяльністю формувань, яких визнано злочинними під час Нюрнберзького процесу» і осіб «які брали участь у переслідуванні і масових знищеннях євреїв і ромів». Власне, у відмінності між цими категоріями і полягає суть усієї проблеми. Насамперед формулювання «пов’язаних з діяльністю» не має належної правової визначеності. Одна справа членство, а зовсім інше – певна співпраця і підневільна праця, яка через вкрай широке поле діяльності СС, СД чи Гестапо могла відбуватися у будь-якій сфері. Окрім того, ініціатори проекту вкрай широко трактують самі заборонені організації: військові та/або напіввійськові формування Націонал-соціалістичної німецької робітничої партії СС (включаючи підрозділи  Ваффен-СС), СА, СД, Гестапо та їх німецькі або іноземні підрозділи. Як видається, участь у діяльності перелічений структур і підрозділів була цілковито різною, часто підневільною або псевдо-добровільною, коли давалася «альтернатива» у вигляді вступу до таких підрозділів або ув’язнення чи навіть смерті. Такі випадки дуже широко відомі з усіх теренів окупованих Третім Рейхом країн. Також слід наголосити, що окрім власне діючих збройних підрозділів, усі такі структури мали численні господарські, адміністративні тощо структури, які взагалі вкрай складно пов’язувати із діяльністю, яку визначали злочинною. Саме тому до таких осіб і застосований як Нюрнберзьким трибуналом, так і більшістю подальших процесів принцип особистої відповідальності за конкретні злочини. Ще більш дискусійною є проблема діяльності осіб у окупаційних структурах, які перебували у віддані все тих же організацій. Така робота, далеко не завжди засуджувалася навіть відразу після визволення відповідних територій. Чимало з числа співробітників таких структур підтримували контакт з підпіллям, антинацистськими організаціями, партизанами, сприяли втечам полонених тощо. А отже, засуджувати усіх таких осіб просто неприпустимо. Жодний інший підхід окрім індивідуального тут неприпустимий. Є чимало зауважень і до інших положень проекту.

Проект опрацьовується в профільному Комітеті, до порядку денного не включався.

 

Законотворча діяльність Верховної Ради України

 

Проект 2796 від 22.01.2020 (Фролов П. В.) про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України (щодо розгляду невідкладних законопроектів).

Пропонується установити таке: Законопроект, визначений як невідкладний, підготовлений до другого читання, щодо якого надійшло подання про його підтримку, підписане більшістю народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради, за рішенням Верховної Ради, прийнятим на пленарному засіданні, розглядається у такому порядку: 1) виступ голови комітету або представника від головного комітету тривалістю до 3 хвилин; 2) виступи представників від кожної депутатської фракції (депутатської групи) тривалістю до 3 хвилин; 3) відкрите поіменне голосування щодо прийняття законопроекту у редакції, що пропонується головним комітетом. Інші зміни мають технічний характер щодо впровадження наведеної ініціативи. Фактично йдеться про процедуру, яка виключає обговорення та голосування пропозицій і поправок, і передбачає після доволі короткого обговорення тексту всього законопроекту «голосування щодо прийняття законопроекту у редакції, що пропонується головним комітетом».

Проект викликав певну негативну реакцію експертного середовища через запропоновані надшвидкісні темпи розгляду окремих ініціатив, а ГНЕУ підкреслило, що специфіка діяльності Верховної Ради України як представницького органу народу полягає у застосуванні принципів відкритості та гласності, широкому обговоренні важливих та нагальних для суспільства питань. Розгляд законопроекту, визначеного як невідкладний, також потребує його детального, професійного обговорення, включаючи й обговорення окремих положень, до яких вносяться пропозиції чи поправки. Тому підхід до регулювання регламентних процедур, який запропоновано у проекті, не відповідає природі, правовому статусу та принципам діяльності парламенту.

Проект відкликаний 11.02.2020.

 

Діяльність вищих органів влади

 

Проект 2794 від 22.01.2020 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до Закону України «Про Кабінет Міністрів України» (щодо Спеціальної контрольної комісії з питань приватизації).

Проект зумовлений вступом в силу Закону України «Про внесення зміни до Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» від 11 вересня 2019 року (проект 1037 від 29.08.2019, див. Огляд № 1). Пропонується внести зміни до Закону України «Про Кабінет Міністрів України» з метою вилучення положень, що стосуються взаємодії Кабінету Міністрів України зі Спеціальною контрольною комісією з питань приватизації.

Проект 04.03.2020 відкликаний у зв’язку з відставкою Уряду.

Проект 2803 від 24.01.2020 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законів України у зв’язку з впорядкуванням діяльності у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Як зазначається у пояснювальній записці, проект передбачає виключення районних державних адміністрацій з числа суб’єктів державної реєстрації, делегування частини повноважень у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та бізнесу посадовим особам Міністерства юстиції України та/або його територіальним органам, до яких, зокрема пропонується віднести проведення державної реєстрації та інших реєстраційних дій на підставі судових рішень, що набрали законної сили, які отримуються у результаті інформаційної взаємодії Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Єдиного державного реєстру судових рішень, та мають наслідком зміну відомостей у відповідних реєстрах, заборону вчинення реєстраційних дій, а також на державну реєстрацію на підставі документів, що подаються заявниками в електронній формі. Також проектом передбачається, що такі заяви громадян та юридичних осіб в електронній формі можуть бути подані незалежно від місцезнаходження останніх, а їх опрацювання для заявників здійснюватиметься з мінімальними затратами часу та ресурсів. Зазначене відповідає Концепції електронного урядування в Україні і водночас сприятиме зменшенню проявів рейдерства.

Проект 04.03.2020 відкликаний у зв’язку з відставкою Уряду.

Проект 2804 від 24.01.2020 (Кабінет Міністрів України) про засади адміністративно-територіального устрою України.

Метою проекту декларовано законодавче визначення основних засад адміністративно-територіального устрою України, порядку утворення, ліквідації, встановлення і зміни меж адміністративно-територіальних одиниць та населених пунктів.

Проект заснований на однойменному проекті 1187 від 29.08.2019 (Кубів С. І., Федина С. В., Синюта О. М.) (див. Огляд № 3), який своєю чергою є копією однойменного урядового проекту 8051 від 22.02.2018 (див. Бюлетень № 164). Структура проекту і значна доля приписів збережені дослівно, деякі з великими або малими редакційними уточненнями, але є і порівняно нові ініціативи.

ГНЕУ надало низку суттєвих зауважень до проекту. Найголовнішим недоліком проекту експерти вважають невідповідність покладеної в його основу концепції побудови та регулювання питань адміністративно-територіального устрою конституційним нормам. Зокрема, у проекті використовується класифікація елементів системи адміністративно-територіального устрою (включно з таким елементом, як громада), що не ґрунтується на конституційних нормах. Відповідно проведення передбаченої положеннями проекту адміністративно-територіальної реформи потребує попереднього внесення відповідних змін до норм Конституції України.

Проект 04.03.2020 відкликаний у зв’язку з відставкою Уряду.

 

Права громадян та громадських об’єднань

 

Проект 2785 від 20.01.2020 (Андрійович З. М.) про внесення змін до Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні» (щодо розвитку гірських та високогірних населених пунктів).

Проект здебільшого є скороченою редакцією проекту 2003 від 03.09.2019 (Шкрум А. І., Волинець М. Я. + 9) про внесення змін до деяких законів України щодо посилення державних гарантій для громадян, які проживають в гірських та високогірних населених пунктах (див. Огляд № 5), який практично повністю повторює доопрацьовану редакцію від 19.06.2019 проекту 6439-д від 14.12.2017 (Власенко С. В.) про внесення змін до деяких законів України щодо посилення державних гарантій для гірських та високогірних населених пунктів (див. Бюлетень № 155). Певні новели торкають переважно більшого переліку державних гарантій соціально-економічного розвитку населених пунктів, яким надано статус гірських та високогірних.

Проект 04.02.2020 включений до порядку денного.

Проект 2806 24.01.2020 (Василевська-Смаглюк О. М., Тарасюк Т. П.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо посилення захисту прав людини, зокрема права на ефективне урядування).

Згідно з пояснювальною запискою метою проекту є посилення захисту прав людини в Україні через розширення повноважень щодо можливості звернення Уповноваженого з прав людини до суду з позовом про скасування нормативно-правового акта (його частини) у разі, якщо застосування його положень призводить до систематичного порушення прав і основоположних свобод людини і громадянина. Крім того, метою проекту проголошено посилення захисту права особи на належне урядування через закріплення такого права в Законі України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» та поширення повноважень Уповноваженого з прав людини на сферу контролю за дотриманням цього права державними органами влади та органами місцевого самоврядування. Відповідно, ключова пропозиція проекту полягає у доповненні Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» новою статтею такого змісту: «Стаття 3-1 Право на ефективне урядування / Кожен має право на неупереджений, справедливий розгляд його справи в розумний строк органами державної влади та органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями будь-якої форми власності. / Це право включає: 1) право брати участь у процесі прийняття рішення щодо своїх прав і свобод до вжиття будь-яких заходів, які можуть мати негативний вплив; / 2) право на доступ до інформації про себе при дотриманні інтересів конфіденційності, професійної, комерційної та іншої таємниці; / 3) право на обґрунтоване належними і відповідними аргументами рішення (захід) у своїй справі, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). / Уповноважений здійснює контроль за дотриманням цього права з врахуванням відповідної практики застосування міжнародних договорів,  згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України». Водночас у Кодексі України про адміністративне судочинство пропонується статтю 53 доповнити новою частиною 2-1, згідно з якою «Уповноважений Верховної Ради України з прав людини має право звернутись до адміністративного суду з позовом про оскарження нормативно-правового акта. При цьому Уповноважений Верховної Ради України з прав людини повинен обґрунтувати адміністративному суду, чому оскаржувані ним положення акта призводять до порушення прав і свобод людини».

Ініціативи видаються цікавими, але для формулювання фундаментального права на ефективне урядування, на нашу думку, запропоновано явно не належне місце.

Проект опрацьовується в профільному Комітеті Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин.

 

Соціальний захист та пільги

 

Проект 2790 від 22.01.2020 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

У пояснювальній записці точно визначено головну мету проекту: встановити для підприємств, установ та організацій, інших юридичних осіб, утворених відповідно до законодавства, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, а також фізичних осіб – підприємців, що використовують працю засуджених до обмеження волі або позбавлення волі, нарахування єдиного соціального внеску на суму фактично нарахованої заробітної плати засуджених до обмеження волі або позбавлення волі. Інші передбачені зміни є технічними відносно названої ініціативи.

Проект 04.03.2020 відкликаний в зв’язку з відставкою Уряду.

Проект 2801 від 24.01.2020 (Гривко С. Д.) про внесення змін до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» (щодо запровадження державної допомоги дитині на майбутнє).

Пропонується установити, що допомога дитині на майбутнє передбачає набуття кожною дитиною, яка є громадянином України за народженням, з моменту свого народження права на зарахування з Державного бюджету України на депозитний рахунок банківської установи (яка перебуває у державній власності), обраної її батьками або іншими законними представниками (для дітей, які мають статус дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування – службою у справах дітей), одноразової державної допомоги в розмірі 50000 гривень, яка стає банківським вкладом на її ім’я до досягнення нею 18 років. Допомога зараховується на депозитний рахунок банківської установи на підставі договору, укладеного між відповідним органом соціального захисту населення та банківською установою. Банківський вклад (сума державної допомоги дитині на майбутнє та всі нараховані на неї за весь час проценти) може бути переданий у розпорядження дитини (її батьків або інших законних представників) до досягнення нею 18 років виключно в наступних випадках: в разі потреби дитини в грошових коштах на лікування (при наявності медичного висновку), якщо її батьки або інші законні представники не мають інших джерел для покриття зазначених витрат; в разі втрати внаслідок стихійного лиха або іншої подібної форс-мажорної обставини дитиною житла, для придбання дитині нового житла; в разі потреби дитини в грошових коштах для отримання вищої освіти на підставі укладеного договору про навчання, якщо згідно з умовами договору сума банківського вкладу покриває не менше половини вартості всього відповідного навчання. Процентна ставка за договором депозитного банківського вкладу про розміщення суми державної допомоги дитині на майбутнє, яка нараховується на суму банківського вкладу, протягом всього строку розміщення вкладу не може бути меншою за облікову ставку Національного банку України. В разі встановлення неплатоспроможності та/або ліквідації банку, на депозитному рахунку в якому розміщена сума державної допомоги дитині на майбутнє, дитина як вкладник має право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладом за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в порядку, передбаченому Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Проект, як видається, містить доволі значні корупційні ризики в частині розміщення депозитних рахунків. Певною мірою проект є допомогою для банків, які отримують з бюджету депозити за низькою ставкою відсотків і на тривалі строки.

 

Трудові відносини

 

Проект 2795 від 22.01.2020 (Колтунович О. С., Медведчук В. В. + 6) про внесення змін до деяких законодавчих актів у сфері державного регулювання оплати праці в публічному секторі.

Черговий проект подібного спрямування. Фактично є альтернативним проекту 2750 від 16.01.2020 (Геращенко І. В., Павленко Р. М. + 13) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо упорядкування умов грошового забезпечення окремих категорій осіб) (див. Огляд № 24).

Змінами до Закону України «Про оплату праці» пропонується підвищити з 1 прожиткового мінімуму до 1 мінімальної заробітної плати розмір мінімального посадового окладу (тарифної ставки). Визначається вимога максимальних та мінімальних розмірів оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, об’єднань державних підприємств, зокрема національних акціонерних компаній та державних акціонерних товариств, керівників органів державної влади та виборних органів, працівників підприємств, установ та організацій, що фінансуються чи дотуються з бюджету, а також шляхом оподаткування доходів працівників. Пропонується установити, що максимально допустимий розмір виплат особам, уповноваженим на виконання функцій держави або місцевого самоврядування,  керівникам установ та організацій, що фінансуються з бюджету, державного підприємства, що працюють на основі комерційного розрахунку, та об’єднань державних підприємств, зокрема національних акціонерних компаній та державних акціонерних товариств,  керівників органів державної виконавчої влади та виборних органів не повинен перевищувати десяти мінімальних посадових окладів (ставок) працівника основної професії. Також з Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» пропонується виключити визначення максимальної величини бази нарахування єдиного внеску.

Проект видається дуже обмеженим за колом порушених питань і таким, який у пропонованій редакції не може бути ефективним. Слід вносити значно більші зміни до законодавства для повноцінного впровадження названих ініціатив. Крім того, визначення максимального допустимого розміру виплат на рівні не більше 10 мінімальних заробітних плат видається дуже дискусійним і популістським.

Проект 02.06.2020 включений до порядку денного.

Проект 2798 від 23.01.2020 (Тимошенко Ю. В., Цимбалюк М. М. + 3) про внесення змін до Закону України «Про оплату праці» (щодо обмеження максимального розміру заробітної плати керівників і працівників підприємств державного сектору економіки, державних службовців і працівників установ та організацій, що фінансуються чи дотуються з бюджету).

Пропонується Закон України «Про оплату праці» доповнити новою статтею 13-2 «Обмеження максимального розміру заробітної плати керівників і працівників підприємств державного сектору економіки, державних службовців і працівників установ та організацій, що фінансуються чи дотуються з бюджету» в якій запровадити наступне: Максимальний розмір заробітної плати керівників і працівників підприємств державного сектору економіки, державних службовців і працівників установ та організацій, що фінансуються чи дотуються з бюджету, а також визначається відповідно до Митного кодексу України, Законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про судоустрій і статус суддів», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України», не може перевищувати десяти мінімальних заробітних плат.

Проект 2793 від 22.01.2020 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» та Закону України «Про державну службу» (щодо відрядження до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів).

Проектом пропонується встановити можливість відрядження тривалістю до одного року до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, працівників інших державних органів, підприємств, установ, організацій (за їх письмовою згодою та за погодженням з їх керівниками) із залишенням їх на службі у відповідних органах, підприємствах, установах, організаціях або з переведенням у штат Національного агентства з метою виконання обов’язків, що вимагають спеціальних знань та навичок. Відповідно, більшість змін стосуються впорядкування відповідних процедурних аспектів такого відрядження.

Проект 04.03.2020 відкликаний у зв’язку з відставкою Уряду.

 

Азартні ігри та лотерії

 

Проект 2713-2 від 22.01.2020 (Дубінський О. А.) про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо оподаткування доходів від провадження ігорного бізнесу).

Альтернативний проектам 2713 від 03.01.2020 (Заболоцький М. Б., Марусяк О. Р.) про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування доходів від організації та проведення азартних ігор (див. Огляд № 23) та 2713-1 від 13.01.2020 (Наталуха Д. А.) про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо оподаткування доходів від організації та проведення азартних ігор) (див. Огляд № 24).

Здебільшого повторює попередні проекти на цю тему, але містить і ряд уточнень, а також, як і проект 2713-1, нові ставки податків. Водночас проект пропонує передбачити такий припис: Тимчасово до першого числа місяця, наступного за місяцем офіційного оприлюднення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, інформації про введення в промислову експлуатацію системи онлайн моніторингу, передбаченої Законом України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор», організаторами азартних ігор в казино та в залах гральних автоматів при розрахунку доходу від проведення таких азартних ігор не враховуються ставки в іграх на гральних автоматах, та виграші, отримані від таких ігор.

Проект 2713-3 від 23.01.2020 (Дубнов А. В.) про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо оподаткування доходів від організації та проведення азартних ігор).

Альтернативний попереднім. Проектом пропонується не запроваджувати спеціальний податок, а проводити оподаткування за загальними правилами оподаткування доходів.

Обидва проекти було враховано при підготовці зведеного проекту 2713-д від 19.06.2020, який буде розглянуто далі.

 

Господарська діяльність та ринковий нагляд

 

Проект 2800 від 24.01.2020 (Гривко С. Д.) про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо встановлення спеціальних податкових режимів для міжнародних індустріальних парків).

Проект містить таке визначення міжнародного індустріального парку: створений і функціонуючий відповідно до цього Закону індустріальний парк, керуючою компанією якого є юридична особа, учасником якої є іноземний інвестор або іноземні інвестори в розумінні пункту 1 частини першої статті 1 Закону України «Про режим іноземного інвестування» та представницький орган місцевого самоврядування відповідної територіальної громади, причому представницький орган місцевого самоврядування відповідної територіальної громади є власником не менше 10% статутного капіталу зазначеної керуючої компанії. Передбачається, що Кабінет Міністрів України має право своїми постановами встановлювати спеціальні податкові режими для міжнародних індустріальних парків. Порядок встановлення таких податкових режимів визначається новою статтею 30-1 Закону України «Про індустріальні парки».

Проект 2805 від 24.01.2020 (Гетьманцев Д. О., Діденко Ю. О. + 5) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо функціонування та обігу аграрних розписок.

Проектом пропонується внести зміни до 7 законодавчих актів. Пояснювальна записка наступним чином формулює мету цього проекту: вдосконалення законодавства про аграрні розписки, що дасть змогу підвищити простоту у користуванні, ефективність, надійність аграрних розписок, а також розширити сферу їх використання. Очікується, що прийняття закону дасть змогу: 1) розширити коло виробників сільськогосподарської продукції, які зможуть використовувати аграрні розписки з метою отримання доступу до фінансових та товарних ресурсів; 2) підвищити надійність інструменту, що розширить коло кредиторів за аграрними розписками; 3) розширити можливості обігу аграрних розписок на вторинному ринку; 4) забезпечити доступ осіб, які можуть інвестувати в сільське господарство через механізми депозитарної системи України; 5) створити умови для видачі аграрних розписок іноземним інвесторам через можливості кореспондентських відносин між Центральним депозитарієм цінних паперів та іноземними депозитарними установами. Змін доволі багато, лише їх опис у пояснювальній записці займає майже три сторінки і дублювати його видається недоцільним.

Проект 19.05.2020 переданий на повторне перше читання (доопрацювання в Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики).

 

Інші питання

Проект 2792 від 22.01.2020 (Гончаренко О. О.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо заборони використання мобільних телефонів та інших пристроїв, що мають підключення до Інтернету, та нестворення перешкод для отримання освіти іншими здобувачами освіти).

Змінами до Закону України «Про загальну середню освіту» пропонується заборонити у закладах загальної середньої освіти використання мобільних телефонів та інших пристроїв, що мають підключення до Інтернету, усіма учасниками навчально-виховного процесу під час проведення навчальних занять за винятком використання таких пристроїв в освітніх цілях та дітьми з особливими освітніми потребами.  Порядок користування мобільним зв’язком та іншими пристроями, що мають підключення до Інтернету, у закладах загальної середньої освіти визначається керівниками загальноосвітніх навчальних закладів за участю учнівського та батьківського та інших органів самоврядування. Одночасно перелік обов’язків батьків пропонується доповнити такими: виховувати повагу до честі та гідності інших учнів (вихованців) та працівників закладу середньої освіти, що здійснюють освітню діяльність; дотримуватися правил внутрішнього розпорядку закладу загальної середньої освіти, вимог локальних нормативних актів, які встановлюють режим занять учнів (вихованців), порядку регламентації освітніх відносин між закладом загальної середньої освіти та учнями (вихованцями) та (або) їх батьками або особами, які їх замінують; дбати про те, щоб дитина не створювала перешкоди для отримання освіти іншим учнями (вихованцями). У пояснювальній записці метою проекту проголошено таке: допомогти дітям зосередитися на заняттях, навчитися спілкуватися один з одним і скоротити використання соціальних мереж, встановити заборону на використання гаджетів з доступом до мережі інтернет, що дозволить скоротити випадки інтернет-булінгу, а також остаточно вирішить питання з крадіжками дорогих апаратів.

Проект є доволі дискусійним, як за змістом, так і в частині можливості ефективної реалізації його положень. Проект отримав негативні висновки ГНЕУ і профільного Комітету з питань освіти, науки та інновацій.

Проект 2802 від 24.01.2020 (Яценко А. В., Фельдман О. Б. + 3) про внесення змін до Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» (щодо удосконалення захисту тварин від жорсткого поводження).

Головні ініціативи зводяться до такого. Забороняється насильне годування тварин, крім годування з лікувальною чи профілактичною метою, у тому числі забороняється здійснення діяльності з розведення та вирощування гусок та качок для отримання фуа-гра (жирної печінки) та її продажу. Тварини мають отримувати повноцінне харчування, що відповідає їх віку, виду та іншим біологічним та індивідуальним особливостям, – в кількості достатній, щоб утримувати їх в доброму здоров’ї та задовольняти їх потреби в харчуванні і сприяти їх добробуту. Жодна тварина не повинна бути нагодована їжею або напоєна рідиною, що містить будь-які речовини, здатні завдати страждань або ушкоджень тварині. Всі тварини повинні мати доступ до їжі так часто, як це відповідає їх фізіологічним потребам. У тварин завжди має бути наявна в достатній кількості свіжа питна вода, до якої кожна тварина цілодобово має вільний доступ.

Проект 02.06.2020 включений до порядку денного.

 

Проекти, які подаються без коментарів

 

Проект 2788 від 20.01.2020 (Клочко А. А., Негулевський І. П. + 54) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо фінансових послуг у галузі поштового зв’язку.

З незначними змінами повторює проект 6601 від 21.06.2017 (Курило В. С.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо фінансових послуг у галузі поштового зв’язку (див. Бюлетень № 130).

Проект 19.05.2020 включений до порядку денного.

Проект 2787 від 20.01.2020 (Беленюк Ж. В.) про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо посилення адміністративної відповідальності за ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, спеціалізованому санітарному транспорту бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги, пожежної охорони, поліції).

Проект повністю, окрім збільшених розмірів штрафів, повторює проект 4962 від 12.07.2016 (Юринець О. В.) про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо посилення адміністративної відповідальності за ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, міліції) (див. Бюлетень № 82).

 Поділитися