MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Права людини в Україні - 2007. 10. Свобода об’єднань (асоціацій)

26.07.2008   

  [1]

I.  Загальний огляд

Ситуація зі свободою об’єднань у 2007 році суттєво не змінилася. Чинне законодавство щодо об’єднань, прийняте в основному ще на початку 90-х років, давно не відповідає сучасним умовам, потребам громадянського суспільства та міжнародним стандартам.

Проте в другій половині року намітились позитивні зрушення. Це пов’язано із розробкою Міністерством юстиції України спільно з робочою групою, до якої входили представники громадськості, проекту закону «Про громадські організації». Підготовлений проект може стати значним кроком щодо забезпечення свободи асоціацій і в цілому відповідав міжнародним стандартам на момент підготовки цієї доповіді. Проект з вересня 2007 року перебував у Кабінеті Міністрів України, звідки був повернений на доопрацювання. Строк погодження законопроекту був продовжений до 1 березня 2008 року, а тим часом він був надісланий для погодження до Міністерства праці та соціальної політики (лист Мін’юсту від 27 листопада 2007 року № 18-12-1076). Також у лютому 2008 року відбулося чергове обговорення цього проекту Мін’юстом із громадськістю.

У листопаді 2007 року Уряд схвалив Концепцію сприяння органами виконавчої влади розвитку громадянського суспільства[2], що була розроблена в тісній співпраці з громадськими організаціями. Вона вміщує практично увесь перелік необхідних змін для покращення забезпечення свободи асоціацій.

 

  II.  Створення об’єднань

Однією з найбільш серйозних проблем залишаються суттєві перепони держави в створенні об’єднань. Значною мірою такі перепони є штучними, породжені численними неузгодженостями в законодавстві та не відповідають європейським стандартам з прав людини.

Термін реєстрації для більшості об’єднань (благодійні, релігійні, міжнародні громадські організації тощо) є дискримінаційним. Не існує жодного логічного пояснення чому благодійна організація реєструється протягом місяця-двох, громадська організація – протягом 3 днів (на практиці цього строку неможливо дотриматися), а підприємство – протягом 3-5 днів. Така дискримінація закладена на законодавчому рівні, проте вона посилюється на практиці. Так, на практиці прибуткове підприємство реєструється протягом 14 днів практично в усіх органах і може розпочати свою діяльність. Проте тривалість реєстрації громадських об’єднань триває від місяця до дев’яти. Це пов’язано із численними випадками порушень строків реєстрації органами влади, подвійною державною реєстрацією, ускладненою процедурою отримання статусу неприбутковості, що надає організації право діяти без оподаткування прибутку (отримання такого статусу триває від одного до двох місяців). Наприклад, строк реєстрації громадських організацій законодавством визначений у 3 дні. На практиці органи влади, справді, можуть видати свідоцтво про реєстрацію громадської організації в цей термін, проте реєстрація державним реєстратором (друга реєстрація) триває приблизно два-три тижні. Тому з-за подвійної реєстрації термін реєстрації сягає щонайменше трьох тижнів лише на цьому етапі. І це при всьому сприятливому ставленні з боку органів влади, що буває надто рідко.

Органи реєстрації об’єднань (Мін’юст, його місцеві управління та органи місцевого самоврядування) систематично втручаються у внутрішнє управління організації при реєстрації. Спочатку здійснюється надзвичайно прискіплива перевірка статутів щодо найменшої невідповідності законодавству.

При чому законодавство не визначає з достатньою чіткістю ані ступінь допустимої невідповідності статуту законодавству, ані чітких підстав для відмов у легалізації. Це дає великий простір органам влади для маніпулювання, чим багато з них і займаються. Слід додати, що невідповідності в статуті не співставляються з реальними діями організації, а тому перевірка статуту має суто формалізований абстрактний підхід. Такий же підхід суперечить практиці Європейського суду з прав людини, сформульованій, наприклад, у справі Комуністична партія Туреччини проти Туреччини.

Київський районний суд м. Харкова 19 лютого 2007 року ухвалив Постанову, якою визнав незаконними дії Харківського обласного управління юстиції щодо відмови Євразійській спілці молоді (ЄСМ) у легалізації цієї спілки шляхом письмового повідомлення. Ще 4 грудня 2006 р. позивач та ще дві особи заснували спілку та звернулися до управління юстиції із заявою про легалізацію цього об’єднання шляхом повідомлення. Проте 11 грудня 2006 р. поштою надійшов лист, у якому начальник управління юстиції повернула заяву для приведення у відповідність із чинним законодавством, зокрема, у документах слід було вказати загальну назву об’єднання громадян. Суд указав, що законом передбачена лише можливість відмови в реєстрації, а не легалізації об’єднання громадян, а тому органи влади не мають повноважень відмовляти в легалізації об’єднання громадян шляхом повідомлення в жодному випадку. Спілка була легалізована наказом Головного Управління юстиції в Харківській області № 70/2 від 24 квітня 2007 року, про що до книги обліку об’єднань громадян було внесено відповідний запис № 264 від 24 квітня 2007 року.

Мін’юст своїм Наказом № 843/5 від 28 вересня 2007 року передбачив перевірку відповідності статуту організації та законодавству України рішення статутного органу про зміну складу керівних органів. Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" також передбачає подання відомостей про зміну керівних органів, але його дія не поширюється на громадські організації, легалізовані шляхом повідомлення, а також представництва та філії іноземних неурядових організацій. Наслідки цього наказу для об’єднань громадян важко прогнозувати: він може сприяти більшій правовій стабільності в управлінні організаціями, але може спричинити втручання органів юстиції у внутрішні процедури об’єднань, що суперечить міжнародним стандартам.[3]

Істотні проблеми з реєстрацією визнає й Міністерство юстиції. Зокрема, Міністр юстиції зазначав: «За чинними законами України процедура утворення неприбуткових організацій – політичних партій, громадських організацій, благодійних організацій тощо, є невиправдано обтяжливою, на відміну від прибуткових підприємств. Наявність подвійної реєстрації ускладнює формування інститутів громадянського суспільства, гальмує реалізацію права на свободу асоціацій, здійснення творчої діяльності». Крім того, за словами Міністра, законодавство, що регулює особливості реєстрації непідприємницьких товариств, не узгоджується з іншими законами.[4]

Важливою проблемою з точку зору свободи асоціацій залишається неможливість утворити різні види об’єднань за власним уподобанням. Наприклад, неможливо створити об’єднання юридичних і фізичних осіб, асоціації об’єднань громадян та інших форм організацій, наприклад, благодійних організацій, асоціації благодійних організацій чи благодійних організацій, заснованих за заповітом, тощо.

Чи не найбільшою проблемою для правозахисних організацій залишається конституційне положення про те, що громадська організація може займатися захистом прав лише своїх членів. Це положення має своє відображення в законі про об’єднання громадян і тягне за собою значні обмеження їхньої діяльності. Це положення фактично забороняє організації суспільної користі, оскільки благодійні організації, наприклад, взагалі не мають права займатися захистом прав людини. Це є однією з найбільш поширених підстав для відмови в реєстрації. Слід сказати, що, ґрунтуючись на положеннях Європейської конвенції про захист прав людини, Мін’юст у проекті закону про громадські організації вилучив це обмеження.

Ще однією проблемою, що не відповідає європейським стандартам, є збереження територіального статусу об’єднання, що обмежує територію діяльності об’єднання виключно місцем реєстрації. Наприклад, об’єднання, зареєстроване в Подільському районі міста Києва не має права проводити свої заходи в Печерському районі. Позитивом є те, що органи влади не надто прискіпливо стежать за дотриманням цих положень законодавства, проте існують випадки їх застосування в потрібний момент, наприклад, у справі щодо призупинення діяльності ЄСМ (дивіться нижче). Таких обмежень не мають прибуткові організації, що є ще одним доказом дискримінаційного обмежувального законодавства щодо об’єднань.

Конституційний Суд України двічі протягом року перевіряв конституційність норм Закону про політичні партії. У своєму рішенні від 12 червня[5] він переглянув процедуру створення політичних партій, зокрема:

- підтвердив конституційність заборони фінансування політичних партій України благодійними і релігійними організаціями, а також підприємствами, установами та організаціями, частки майна яких належать нерезидентам;

- визнав неконституційними положення щодо вимоги квоти зібраних підписів для створення партії в районах по області (відповідно до закону вимагалося зібрати підписи у двох третинах районів не менш як у двох третинах областей), а також вимоги щодо необхідності утворення та реєстрації місцевих партійних осередків у районах та містах протягом шести місяців з моменту реєстрації партії.

Паралельно в Мін’юсті розробляється проект Закону про внесення змін до Закону України "Про політичні партії в Україні". У зв’язку з приєднанням України до Групи держав Ради Європи проти корупції (GRECO) та взятими зобов’язаннями щодо дотримання керівних принципів боротьби з корупцією, розроблених Комітетом Міністрів Ради Європи, Закон потребує внесення змін з метою приведення у відповідність до вимог щодо загальних правил протидії корупції у фінансуванні політичних партій та виборчих кампаній.

Наступним своїм рішенням від 16 жовтня[6] Конституційний Суд підтвердив конституційність положень закону, згідно з якими для утворення політичної партії необхідно зібрати не менше 10 тисяч підписів, зібраних  не  менш  як  у  двох  третинах областей України, міст Києва і Севастополя, а також потім утворити та зареєструвати відповідні осередки у цих областях протягом шести місяців із часу реєстрації партії.

Значні обмеження щодо створення об’єднань залишаються для іноземців чи осіб без громадянства, навіть тих, хто постійно на законних підставах проживає в Україні. Наприклад, вони не можуть створювати професійні спілки, релігійні організації.

Парламент 16 квітня ратифікував Європейську конвенцію про правовий статус трудящих-мігрантів, котрою визнається право іноземців на створення громадських організацій, окрім організацій, створених для захисту своїх економічних та соціальних прав, не враховуючи політичні партії та професійні спілки.[7] Проте законодавство ще не узгоджено з нормами міжнародного договору, що, у свою чергу, суперечить нормам щодо ратифікації міжнародного договору згідно з якими зміни до законодавства мають передувати ратифікації договору.

З 1 січня 2008 року посвідчення установчих договорів та інших установчих документів юридичних осіб посвідчуються нотаріально за умови сплати державного мита у розмірі одного неоподаткованого мінімуму доходів громадян (17 грн.)[8]. Це призвело до подвійних виплат до бюджету у випадку, наприклад, реєстрації змін до статутів об’єднань: сплачується державне мито за нотаріальне посвідчення, а потім ще одне державне мито за реєстрацію.

В Україні й надалі відсутній повний реєстр усіх об’єднань громадян. Фактично, точна інформація відносно легалізації доступна лише щодо Мін’юсту. Проте щодо місцевих об’єднань існує лише приблизна інформація.

 

Статистика реєстрації об’єднань[9]

Вид об’єднання

2005

2006

2007

Усього зареєстровано

Політичні партії

24

12

4

144

Структурні осередки політичних партій

 

Близько 99 700

 

Близько 20 400

 

Понад 3 200

 

Понад 154 000

Всеукраїнські благодійні організації

67

86

82

929

Місцеві благодійні організації

 

Понад 700

 

Понад 400

 

400

 

Понад 4 000

Громадські організації з всеукраїнським статусом

 

181

 

265

 

277

 

2 546

Місцеві громадські організації

 

Понад 2 400

 

Понад 1 600

 

Понад 1 500

 

Більше 22 000

Всеукраїнські професійні спілки, легалізовані Мін’юстом

 

4

 

4

 

11

 

113

Всеукраїнські об’єднання профспілок, легалізованих Мін’юстом

 

1

 

1

 

Не легалізовано жодного

 

14

 

Статистика відмов у реєстрації об’єднань Міністерством юстиції[10]

Вид об’єднання

2005

2006

2007

Політичні партії

21

4

3

Громадські організації

91

85

26

Благодійні організації

29

9

3

 

За інформацією управлінь юстиції, протягом 2007 року було перевірено 670 виконавчих комітетів міських рад та виконавчих органів селищних та сільських рад у частині реалізації ними делегованих повноважень щодо реєстрації об’єднань громадян. Органами юстиції виявлені такі типові недоліки в роботі виконкомів:

-  не ведуться контрольно-наглядові справи об‘єднань громадян;

-  не дотримуються вимоги законодавства до заяви засновників;

-  не ведуться Реєстри об’єднань громадян і Книги обліку громадських організацій[11];

-  не видаються або видаються з порушенням постанови Кабінету Міністрів від 26 лютого 1993 року № 140 свідоцтва про реєстрацію громадських організацій;

-  не здійснюється належна правова експертиза статутних документів громадських організацій;

-  порушуються терміни розгляду установчих документів об‘єднань громадян, оскільки періодичність засідань виконкомів місцевих рад не враховує триденний термін розгляду установчих документів громадських організацій;

-  виконкоми місцевих рад не приділяють достатньої уваги контролю за статутною діяльністю зареєстрованих громадських організацій.

Серйозною проблемою є відсутність реєстраційних справ об‘єднань громадян. Документи підшиваються до рішень виконкомів та кожні 3-5 років передаються до державного архіву. Зазначене унеможливлює реєстрацію змін до статутних документів громадської організації, здійснення контролю за її діяльністю.

Окремою проблемою є питання створення професійних спілок, легалізація яких пов’язана з певними штучними адміністративними перепонами

Станом на березень 2007 року в Апеляційному суді Львівської області перебувала справа за позовом Вільної профспілки освіти і науки м. Самбора до обласного управління юстиції щодо відмови в легалізації місцевої профспілкової організації, що є порушенням свободи об’єднань, оскільки законодавство не надає підстав для відмов у легалізації профспілок.

Також багато проблем виникає й при реєстрації релігійних організацій, про що окремо дивіться виклад у розділі „Свобода думки, совісті та релігії”.

Проте складність у реєстрації об’єднань громадян пояснюється не лише надзвичайно бюрократизованою процедурою реєстрації в Мін’юсті чи його територіальних органах. Багато проблем виникає на наступній стадії – реєстрації об’єднань у Державній податковій адміністрації та внесення до Реєстру неприбуткових організацій з метою отримання пільгового режиму оподаткування та звітності.

 

  III.  Права об’єднань, свобода внутрішньої організації та перевірка діяльності об’єднань громадян

Згідно з планом Міністерства юстиції України на 2007 рік здійснювалася перевірка 325 всеукраїнських об’єднань громадян (у 2006 році – понад 250), які були зареєстровані в 1995 році. За результатами перевірки за юридичною адресою, вказаною в установчих документах, не було виявлено 3 об’єднання громадян. За результатами перевірки, проведеної в 2004-2005 роках, удалося розшукати лише 4 громадські організації, що не були раніше виявлені.

За підсумками близько 6, 5 тисяч (у 2006 році – понад 5, 5 тисяч) перевірок об’єднань громадян місцевого статусу, проведених у 2007 році територіальними органами юстиції, було винесено понад 550 (у 2006 році – 790) письмових попереджень, а також подано відповідні матеріали до суду щодо примусового розпуску окремих громадських організацій.[12]

Наказом Мін’юсту було винесено попередження міжнародній громадській організації "Міжнародний комітет захисту прав людини". Попередження винесено на підставі незаконного використання найменування державної установи, що тлумачиться як порушення статті 8 Закону України "Про об’єднання громадян" (заборона втручання в діяльність державних органів), що створює небезпечний прецедент для санкцій проти громадських організацій. [13] Хоча, з іншої сторони, правозахисні організації вже давно звертали увагу на цей комітет, що прямо вводить в оману громадян щодо діяльності цієї організації та її зв’язок із Міжнародним Комітетом ООН з прав людини.

 

Більш жорсткими стали форми звітності об’єднань до державних органів статистики. З 1 січня 2008 року центральні статутні органи легалізованих громадських організацій повинні до 10 березня кожного року подавати органам статистики за їх місцезнаходженням розширені звіти. Окрім даних про кількість членів, осередків, а також порядок використання коштів, громадські організації мають вказувати також кількість проведених відповідно до їхніх статутних завдань мітингів, семінарів, тренінгів та інших заходів.[14]

 

  IV.  Тимчасова заборона видів діяльності та ліквідація об’єднань

Харківський окружний адміністративний суд 19 вересня 2007 року своєю Постановою задовольнив адміністративний позов заступника прокурора Харківської області в інтересах держави в особі Головного управління юстиції в Харківській області до Громадської організації «Євразійська спілка молоді» (ЄСМ) про тимчасову заборону всієї діяльності на три місяці. Позов ґрунтувався на тому, що спілка:

-  порушила територіальний принцип своєї діяльності: вона здійснювала свою діяльність поза межами Харківської області, де була зареєстрована;

-  здійснювала діяльність, що не відповідає меті її створення;

-  свої ідеологічні засади будує на невизнанні державності та територіальної цілісності України;

-  припускає екстремістські методи відстоювання політичних поглядів та обмежує загальновизнані права інших осіб.

Підставою для позову, на думку Прокуратури, стала інформація СБУ про проведення спілкою 12 червня 2007 року масової акції протесту перед Головним Управлінням СБУ з висуванням вимог начебто політичного характеру – добитися від СБУ скасувати рішення про заборону в’їзду на територію України лідерам Міжнародного Євразійського Руху. При проведенні акції розповсюджувалась література ЄСМ, зі змісту якої вбачалось, що метою діяльності ЄСМ є створення революційним шляхом єдиної Євразійської Імперії на базі Росії, до складу якої повинна увійти територія України. У цій літературі також заперечується суверенітет та державність України. Факт того, що представники ЄСМ брали участь у вказаній акції, підтверджувався листом від 8 червня 2007 року на адресу СБУ за підписом керівника ЄСМ.

Суд у своєму рішенні наголосив, що протиправна поведінка Спілки була й раніше. Так, 27 лютого 2007 року при затриманні працівниками митної служби на пункті митного пропуску «Гоптівка» у керівника ЄСМ було вилучено відео-диск з матеріалами, розповсюдженими в мережі Інтернет, стосовно демонтажу пам’ятного знаку воякам УПА в Молодіжному парку м. Харкова від 20.12.2006 року, а також література, у тому числі й та, що містить ідеологічні засади ЄСМ, які побудовані на невизнанні державності та територіальної цілісності України. Щодо факту демонтажу пам’ятника раніше була порушена кримінальна справа. Також, організація не надала документи для перевірки Харківському обласному управлінню юстиції за що їй раніше було винесено попередження.

Цікаво, що, незважаючи на факт невизнання незалежності України, ця організація не закликала до насильства чи іншої незаконної форми зміни територіального устрою. Вона виступала тільки за сам факт зміни устрою. Це, очевидно, не суперечить законодавству.

Фактично, діяльність спілки була заборонена за формальною причиною невідповідності територіального обмеження діяльності громадської організації, що не відповідає міжнародним стандартам. Оскільки такі порушення здійснюють більшість об’єднань, що не тягне для них застосування жодних санкцій, можна цілком обґрунтовано припустити, що цей позов став частиною цілеспрямованих дій влади, спрямованих на припинення діяльності ЄСМ будь-яким способом.

Інших випадків заборони видів діяльності об’єднань не зафіксовано.

Випадків ліквідації об’єднань, що порушували б право на свободу асоціацій, не зафіксовано.

 

  V.  Участь в об’єднаннях: вступ, санкції за участь, примусове членство

Протягом року не зафіксовано випадків примушування до вступу до об’єднань, а також застосування санкцій за участь в об’єднаннях.

Проте проблеми існують щодо членства в профспілках.

У ході моніторингу дотримання трудових прав працівників бюджетної сфери в Україні виявлено, що в багатьох установах не існує протоколів про створення первинних профспілкових організацій, а також заяв працівників про вступ до цих організацій та відрахування членських внесків. Працівник автоматично, з дня зарахування на роботу, зачисляється в одну із профспілок і з нього стягують членські внески. Тобто, фактично часто відсутнє добровільне членство в профспілці.

Також поширеними залишаються випадки переслідування адміністрацією підприємств представників незалежних професійних спілок.

12 грудня 2007 року через свою профспілкову діяльність був звільнений з роботи в ТОВ «Метро Кеш енд Кери Україна» Голова первинної профспілкової організації Київської місцевої профспілки «Захист праці» технік по електрообладнанню Володимир Дем’ян. Ця подія слідувала довгій боротьбі після створення цієї профспілкової організації 19 лютого 2007 року. Протягом року, за повідомленням профспілки, його пробували звільнити, охорона погрожувала фізичною розправою, адміністрація постійно стежила за його діями чи здійснювала тиск у інший спосіб. Після звільнення конфлікт посилився, були проведені низка пікетів і подана заява на поновлення на роботі до суду.[15] Лише після втручання Московського офісу Глобальної федерації профспілок і тривалих переговорів, конфліктуючі сторони знайшли порозуміння: представник профспілок був поновлений на роботі і розпочалися переговори щодо підписання колективної угоди.[16]

 

  VI.  Рекомендації [17]

1.  Змінити чинний закон «Про об’єднання громадян», прийнявши закон «Про громадські організації», що повинен відповідати вимогам Європейської конвенції про права людини, Міжнародного пакту про громадянські та політичні права та Рекомендації Комітету Міністрів держав-членів Ради Європи «Про правовий статус неурядових організацій в Європі» (СМ/Rec(2007)14). Зокрема, серед іншого, необхідно:

-  Зробити процедуру реєстрації дешевшою, швидшою та недискримінаційною в порівнянні з прибутковими організаціями.

-  Скасувати подвійну реєстрацію громадських організацій шляхом зосередження всіх реєстраційних функцій у Міністерстві юстиції та його місцевих управліннях, а також скасувати подвійну оплату реєстрації через впровадження єдиного реєстраційного збору.

-  Зняти обмеження щодо видів діяльності об’єднань.

-  Визнати право громадських організацій захищати права та інтереси не тільки своїх членів, а також дозволити займатися будь-якою діяльністю на користь інших осіб чи суспільства в цілому.

-  Скасувати територіальне обмеження діяльності об’єднань (всеукраїнський статус може залишатися, проте він не повинен призводити до обмеження території діяльності місцевих об’єднань, а процедура отримання всеукраїнського статусу має бути добровільною).

-  Надати можливість створювати різні форми об’єднань (об’єднання юридичних і фізичних осіб, асоціації об’єднань громадян та інших форм організацій, наприклад, благодійних організацій тощо).

-  Скасувати обов’язок реєстрації місцевих осередків громадських організацій (мова не йде про асоціації та спілки громадських організацій, де члени є самостійними легалізованими об’єднаннями громадян).

-  Визнати право громадських організацій здійснювати господарську діяльність без мети одержання і розподілу між засновниками прибутку й спрямуванням цього прибутку на статутну діяльність.

2.  Внести зміни до закону про видавничу діяльність з метою дозволити неприбутковим організаціям, а не тільки підприємствам, засновувати видавництва.

3.  Внести зміни до закону про благодійництво та благодійні організації з метою:

-  гармонізації процедури їхньої реєстрації з об’єднаннями громадян та іншим законодавством, а також скасуванням подвійної реєстрації;

-  скасування територіального обмеження діяльності благодійних організацій;

-  дозволити створення інших форм благодійних організацій, наприклад, фондів (у тому числі, створених за заповітом).

4.  Виключити статтю 186-5 Кодексу про адміністративні правопорушення, що встановлює відповідальність за діяльність незареєстрованих громадських організацій.

5.  Підписати та ратифікувати Конвенцію про визнання правосуб’єктності міжнародних недержавних організацій (ETS № 124), що набула чинності 1 січня 1991 року.

6.  Узгодити законодавство, зокрема, закон про об’єднання громадян, про свободу совісті та релігійні організації з нормами Європейської конвенції про правовий статус трудящих-мігрантів, ратифікованої парламентом у квітні 2007 року.

7.  Скасувати практику ліцензування соціальних послуг, що надаються НПО не за рахунок державного чи місцевого бюджетів. Залучати неприбуткові організації до надання соціальних послуг за рахунок державного та місцевих бюджетів.

8.  Законодавчо визначити умови державної допомоги недержавним неприбутковим організаціям, зокрема, визначити критерії такої допомоги та порядок їх отримання. Зробити конкурсною та відкритою процедуру надання та використання державних коштів, що спрямовуються об’єднанням громадян на реалізацію державних програм.

9.  Створити можливості для сприяння благодійній та іншій неприбутковій діяльності через надання податкових пільг виключно за умовами здійснення благодійної чи іншої соціально-значимої діяльності, а не в залежності від створення того чи іншого виду організацій, що можуть і не надавати такі послуги.

10.  Забезпечити функціонування та доступність реєстрів об’єднань громадян, благодійних організацій, релігійних організацій, профспілок та інших об’єднань.



[1] Підготовлено Володимиром Яворським, виконавчим директором УГСПЛ.

[2] Розпорядження Кабінету Міністрів України №105-р від 21 листопада 2007 року.

[3] Наказ Міністерства юстиції України № 843/5 від 28.09.2007 р. "Про внесення змін до Порядку підготовки та оформлення рішень щодо легалізації об’єднань громадян та інших громадських формувань" // Законодавство для організацій громадянського суспільства. Електронний бюлетень № 10, жовтень 2007 р., http://ucipr.kiev.ua.

[4] Див. Інформація про підсумки діяльності Міністерства юстиції у 2007 році // www.minjust.gov.ua; „У 2007 році в Україні втричі зменшилася кількість відмов у реєстрації політичних партій та громадських організацій”// Новини Мін’юсту від 26.11.2007, http://minjust.gov.ua/0/news/11489. Див. також: „Уряд пропонуватиме усунути законодавчу дискримінацію неприбуткових організацій в частині їх реєстрації”// Новини Мін’юсту від 14 березня 2007 року, http://minjust.gov.ua/0/news/9058.

[5] Рішення Конституційного Суду України № 2-рп від 12.06.2007 р. у справі за конституційними поданнями 70 народних депутатів щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини першої статті 10, пункту 3 частини другої, частин п’ятої, шостої статті 11, статті 15, статті 24, пункту 3 Розділу VI Заключні положення" Закону України "Про політичні партії в Україні" (справа про утворення політичних партій в Україні).

[6] Рішення від 16 жовтня 2007 року у справі за конституційним поданням Міністерства юстиції України про офіційне тлумачення положень частини шостої статті 11 Закону України "Про політичні партії в Україні" (справа про утворення та реєстрацію партійних організацій).

[7] Законодавство для організацій громадянського суспільства // Електронний бюлетень №3, березень 2007 р. http://ucipr.kiev.ua.

[8] Закон України "Про внесення змін до статті 3 Декрету КМУ "Про державне мито" щодо установчих документів" № 811 від 23.03.2007 р.

[9] Інформація узагальнена з повідомлень Міністерства юстиції України, www.minjust.gov.ua. При чому ця інформація є достатньо суперечливою, наприклад, не узгоджуються інформаційні повідомлення Прес-служби Мін’юсту за різні періоди, а також інформація зі Звітів про діяльність Мін’юсту за останні роки.

[10] За інформацією Мін’юсту. Ця інформація не включає відмови, що здійснюють обласні та місцеві управління Мін’юсту та виконавчі комітети органів місцевого самоврядування. Така загальна статистика не доступна і швидше за все відсутня.

[11] Це, зокрема, пояснює відсутність точних даних про кількість зареєстрованих об’єднань.

[12]Інформаційно-аналітична довідка про результати діяльності Міністерства юстиції та його територіальних органів з питань легалізації об’єднань громадян, інших громадських формувань, http://minjust.gov.ua/0/13796

[13] Наказ Міністерства юстиції України № 35/5 від 15.01.2008 р. "Про винесення попередження міжнародній громадській організації "Міжнародний комітет захисту прав людини" // Законодавство для організацій громадянського суспільства. Електронний бюлетень № 1, січень 2008 р., http://ucipr.kiev.ua.

[14] Наказ Державного комітету статистики України № 365 від 01.10.2007 р. "Про затвердження Інструкції щодо заповнення форми державного статистичного спостереження № 1-громадська організація "Звіт про діяльність громадської організації" // Законодавство для організацій громадянського суспільства. Електронний бюлетень № 10, жовтень 2007 р., http://ucipr.kiev.ua.

[15] Див. докладніше: Увольнение рабочего лидера Владимира Демьяна: «Борьба за профсоюзные права в сетях ТНК начинается» http://livasprava.in.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=481&Itemid=75; Сайт Київської місцевої професійної спілки «Захист праці», http://zpworkres.narod.ru.

[16] Пресс релиз: Развитие Социального Диалога и Социального Партнерства в компании Metro Cash & Carry Украина, http://uni-cis.ru/news2.php?nid=427.

[17] Певна частина цих рекомендацій, а також їхній більш розгорнутий виклад міститься в Концепції сприяння органами виконавчої влади розвитку громадянського суспільства, затвердженої Розпорядженням Кабінету Міністрів України №105-р від 21 листопада 2007 року.

 Поділитися