MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Роми нагадали владі про проблеми, які намагаються вирішити самі

30.07.2014   
Андрій Діденко
30 липня цього року в Києві відбулася зустріч представників ромської громади з усієї України з представниками міністерств і  відомств, депутатами Верховної Ради, представниками міжнародних неурядових організацій та благодійних фундацій.

На території України мешкають люди більше ніж ста різних народностей і національностей. Це кримські татари, німці, євреї, туркмени, азербайджанці, болгари, курди та багато інших. Але чомусь найбільш вразливою, найбільш переслідуваною, найбільш репресованою за національними ознаками групою є роми. Чому саме вони?

Можливо тому, що держава недостатньо піклується про цих людей. Адже 67 відсотків ромів не мають власного житла та вимушені мешкати в містах біля станцій метро, в селищах – у посадках та інших не пристосованих місцях. 46 відсотків – не мають освіти. А ще 87 відсотків ромів кажуть, що зазнавали переслідувань через свою національну приналежність – як з боку влади, так і з боку пересічних громадян.

Усі ці люди потребують юридичної підтримки та соціального забезпечення. Але всі роми-громадяни України, що перебувають на території окупованого Криму, а також у зоні бойових дій АТО є вдвічі вразливішими, ніж інші українські громадяни, які знаходяться на цих територіях. Ромам з окупованої території та зони бойових дій дуже важко влаштуватися навіть на новому місці навіть тимчасово. Приміром, у пунктах допомоги вимушеним переселенцям, як тільки стає відомо, що людина за національністю – ром, одразу погіршується ставлення до неї з боку місцевих волонтерів. Дуже важко працевлаштуватися ромським переселенцям, а ще важче – отримати соціальну допомогу.

Ці та інші нагальні питання розглядалися 30 липня цього року в Києві на зустрічі тридцяти представників ромської громади з усієї України з представниками міністерств і відомств, депутатами Верховної Ради, представниками міжнародних неурядових організацій та благодійних фундацій.

У такий спосіб ромська громада, яка налічує близько 300 тисяч осіб, хоче заручитися підтримкою нової влади та громадськості в справі ухвалення рішення Уряду щодо вступу України до Декади ромського включення та намітити шляхи реалізації Урядового плану заходів в рамках дії Стратегії захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини на період до 2020 року.

Декада ромського включення, або Decade of Roma Inclusion – це проект дванадцяти країн Центральної та Східної Європи, скерований на підвищення соціально-економічного статусу та інтеграції ромської меншини цього регіону до суспільства. Заходи цього першого в Європі проекту з покращення якості життя ромів охоплюють період з 2005 по 2015 роки. Намір цього проекту – вжити заходів для скорочення різниці в добробуті й умовах життя між ромським і неромським населенням, а також покласти край злиденності й відірваності ромів від суспільного життя.

Громадське об’єднання ромських організацій «Рада ромів України», що включає 47 громадських організацій з усієї країни, дало свою оцінку виконанню Програми заходів в рамках дії згаданої Стратегії та визнало його незадовільним.

Роми не просять фінансової підтримки з Державного бюджету, розуміючи, в якому стані перебуває наша Країна. Однак громадські організації роблять спроби спонукати Уряд до вступу в Декаду ромського включення. Рада ромів вважає, що це дасть можливість залучити кошти європейських донорів для вирішення нагальних проблем ромів, а саме забезпечити належним житлом, ідентифікаційними документами, підвищити рівень освіченості та зменшити соціальний розрив між «титульною» нацією та ромською національною меншиною.

Зустріч стала можливою за підтримки програми «Рома України» МФ «Відродження». Доповідачами на зустрічі були: Ю. Іваненко, голова Ради ромів України, О. Фюдр, юрист ЧОГО «Народна довіра Черкащини», З. Кондур, голова МФ «Чіріклі», М. Бурлуцький, Н. Варакута, голова НГО «Мірікля».

За результатом зустрічі було направлено звернення до Президента та Прем’єр-міністра України з метою гарантувати виконання програмних засад у рамках національної стратегії, запропоновано можливу конструктивну співпрацю ромської громади з органами державної влади над вирішенням щоденних проблем ромів, а також проблем, що виникли під час окупації АР Крим та військових дій на територіях Донецької та Луганської областей.

 Поділитися