MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

XVIII. Права військовослужбовців

24.05.2015   

[1]

1. ДЕЯКІ ЗАГАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ

На відміну від попереднього, у 2014 році військова сфера зазнала значних змін, як у теоретичній площині, так і у практичний. Йдеться, перш за все, про утворення нових державних інституцій у сфері захисту інтересів держави, оборони, національної безпеки (наприклад, Національна гвардія України; військові прокуратури; міжвідомча робоча група з вивчення можливих шляхів захисту інтересів держави у вирішенні питання правонаступництва щодо зовнішнього боргу та активів колишнього СРСР; Державна служба України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції; Комітет з питань застосування санкцій до осіб, що підтримують та фінансують тероризм в Україні та ін.) та ліквідацію старих (наприклад, Рада експертів з питань українсько-російських відносин; Комітет з питань реформування правоохоронних органів та ін.), йдеться про внесення змін та доповнень до базових нормативно-правових актів у військовій сфері (наприклад, зазнали змін Закони України «Про військовий обов’язок та військову службу»; «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»; «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та ін.), що стосуються військової сфери та прийняття нових законодавчих актів (наприклад, Закони України «Про Національну гвардію України», «Про очищення влади», «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», Указ Президента України «Про часткову мобілізацію» та ін.), які повністю змінюють існуючий раніше порядок проходження військової служби у нашій державі. На сьогоднішній день, як ніколи, об’ємний масив питань військової сфери потребує висвітлення, обговорення та винесення рекомендацій стосовно сучасного стану військової сфери та шляхів подальшого правового регулювання.

Важливо відмітити рішення щодо повернення раніш реорганізованих військових прокуратур, у зв’язку з чим відбувається призов на військову службу працівників прокуратур, що здійснювали нагляд за дотриманням законодавства у воєнній сфері. У разі необхідності Генеральний прокурор України може створювати спеціалізовані прокуратури на правах обласних, міських, районних та міжрайонних прокуратур. Чинним законодавством передбачено, що в силу виключних обставин на певних адміністративно-територіальних одиницях функції органів прокуратури можуть покладатися на військові прокуратури, утворення та ліквідація яких, а також визначення їх статусу, компетенції і штатів здійснюється Генеральним прокурором України. Указом Президента України від 22 вересня 2014 року наразі затверджено 12 посад у Головній військовій прокуратурі, 13 посад у військовій прокуратурі регіону та 14 посад у військовій прокуратурі гарнізону.

Слід констатувати, що в умовах сьогодення питання про те, чи є повернення України до функціонування військових прокуратур позитивним кроком вперед, є таким, що потребує ретельного аналізу, вивчення переваг та недоліків функціонування таких інституцій.

Одночасно відбувається підвищення громадської активності у сфері фінансової, матеріальної, моральної та іншої підтримки українських військ. Так, офіційний сайт Міністерства оборони України зазначає, що станом на 29 жовтня 2014 року в межах акції «Підтримай Українську армію» на рахунки Міністерства оборони України як допомога Збройним Силам України від юридичних і фізичних осіб надійшло 150,707 мільйона гривень. З цієї суми 139,093 мільйона гривень — грошові перекази на матеріально-технічне, решта — на медичне забезпечення Збройних Сил України. За допомогою дзвінків на єдиний мобільний номер «565» на підтримку Української армії перераховано 36,659 мільйона гривень (усі — на матеріально-технічне забезпечення Збройних Сил України). Крім того, на рахунки Міноборони надійшло 154,7 тисячі доларів США, 77,8 тисячі євро, 5,3 тисячі чеських крон, 450 канадських доларів, 140 швейцарських франків, 11,5 тисяч польських злотих. Всього продано іноземної валюти в гривневому еквіваленті 3 млн. 137,1 тисячі гривень.

Із змінами 2014 року військова служба в Україні поділяється на строкову військову службу; військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період; військову службу за контрактом осіб рядового складу; військову службу за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військову службу (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки; військову службу за контрактом осіб офіцерського складу та військову службу за призовом осіб офіцерського складу.

Слід відмітити, що у 2013 році не було ухвалено Закону України «Про чисельність Збройних Сил України на 2013 рік». Такий закон відсутній по сьогоднішній день. Про ухвалення аналогічного Закону на 2014 рік взагалі не йдеться. Разом із тим, ситуація, яка склалась в Україні, викликає нагальну потребу не лише у вирішенні проблем забезпечення нагальних потреб Збройних Сил України та інших військових формувань, але й у проведенні широкомасштабної, комплексної реформи воєнної сфери, тобто того, що потрібно було зробити давно. З правової точки зору є велика потреба в комплексному реформуванні чинного законодавства з цієї сфери, яке є непослідовним та застарілим.

В якості позитивних законодавчих ініціатив слід вказати на новий Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, які брали участь в антитерористичній операції, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 серп­ня 2014 року № 413. Відповідно до нього статус учасника бойових дій надається не лише персоналу ЗСУ та правоохоронних органів, але й працівникам підприємств, установ та організацій, які залучалися до проведення антитерористичній операції.

В попередніх доповідях з прав військовослужбовців ми неодноразово звертали увагу на необхідність підвищення бойової майстерності, рівня підготовки і професіоналізму військовослужбовців, розглядаючи це як важливий засіб дотримання їх конституційних прав. За роки незалежності військовослужбовці Збройних Сил отримували досвід переважно у міжнародних миротворчих операціях, чого виявилося недостатньо. Хід проведення АТО наочно показав, що відсутність належної якості та кількості бойових навчань у мирний час призвела до суттєвих втрат особового складу під час бойових дій. За даними РНБО, станом на 11 листопада 2014 року у зоні АТО загинули 1052 військовослужбовців та 4049 були поранені. Ще близько 400 осіб вважаються зниклими безвісти, 399 перебувають у полоні. Право користуватися пільгами отримали 1762 члени сімей загиблих учасників АТО.

Такий стан речей став однією з причин пікетування матерями та дружинами військовослужбовців, що перебувають у зоні АТО, з вимогами ротації військовослужбовців та припинення воєнних дій узагалі. Були навіть факти перекривання транспортних артерій з метою щоб їхні вимоги були почуті владою. Питання полягає у тому, що у межах проведення АТО стало відомо про найрізноманітніші порушення прав військовослужбовців, зокрема, погане матеріальне забезпечення, проблеми із озброєнням, пальним, військовою технікою та навіть відсутність належної їжі та теплих речей. Щодо постачання військ, то має місце незбалансований підхід, за якого одні підрозділи забезпечені майже всім необхідним, а деякі не мають елементарних речей. Таке грубе порушення конституційного принципу рівноправності призводить до важких наслідків. Безперечно, це пов’язано з тим, що забезпечення військ відбувається з різних джерел (державне забезпечення, допомога волонтерських організацій, підприємців тощо). Проте держава не має права залишати жодного військовослужбовця без належного забезпечення та соціального захисту (ч. 5 ст. 17 Конституції України).

Реакцією на складну ситуацію стало рішення РНБО України «Про невідкладні заходи із забезпечення державної безпеки» від 4 листопада 2014 року, уведене у дію указом Президента України 880/2014. Зазначеним рішенням було встановлено низку заходів, серед яких слід вказати перегляд норм речового та продовольчого забезпечення особового складу з урахуванням виявлених під час проведення АТО реальних потреб; підвищення боєздатності з’єднань і частин Збройних Сил України та Національної гвардії України; забезпечення роботи з пошуку, доставки та ідентифікації тіл загиблих військовослужбовців і співробітників правоохоронних органів.

Викладене свідчить, що ці перелічені заходи до цього часу вжиті не були зовсім або вживалися абсолютно неналежним чином. Це дозволяє констатувати, що Збройні Сили та інші військові формування, а також державний апарат в цілому до таких випробувань був неготовий, що знайшло свій відбиток у тих порушеннях прав військовослужбовців, які мали місце на момент проведення АТО, у тому числі й права на життя.

2. СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ

Стан соціального захисту військовослужбовців головним чином впливає на процес належного проходження військової служби та виконання своїх функціональних обов’язків. Якщо соціальні гарантії, що встановлені для військовослужбовців законодавством, не забезпечуються, то відбувається порушення їх конституційних прав і свобод. Якщо попередні роки характеризуються застарілим законодавством та недостатнім фінансуванням Збройних Сил України, то у 2014 році органами влади було ухвалено великий перелік нормативно-правових актів у сфері забезпечення соціального захисту, при цьому, на жаль, кожен з них у своїй частині та на певний відсоток є недосконалими, а деякі з них скоріше нагадують профанацію соціального захисту військовослужбовців, ніж його забезпечення.

Кабінет Міністрів України постановою «Про деякі питання забезпечення житлом військовослужбовців та їх сімей» від 23 вересня 2014 року постановив виділити головним розпорядникам бюджетних коштів 5089,23 тисяч гривень на закупівлю житла для сімей загиблих військовослужбовців, які брали безпосередню участь в антитерористичних операціях, заходах, пов’язаних із забезпеченням правопорядку на державному кордоні, відбиттям збройного нападу на об’єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільненням таких об’єктів у разі захоплення або спроби насильницького заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою, а також військовослужбовців, які отримали пошкодження хребта або втратили кінцівки під час здійснення зазначених заходів, у тому числі: Вінницькій обласній державній адміністрації — 214,5 тис.; Волинській обласній державній адміністрації — 493,4 тис.; Дніпропетровській обласній державній адміністрації — 214,5 тис.; Житомирській обласній державній адміністрації — 461,2 тис.; Запорізькій обласній державній адміністрації — 461,2 тис.; Київській обласній державній адміністрації — 466,54 тис.; Кіровоградській обласній державній адміністрації — 493,4 тис.; Луганській обласній державній адміністрації — 493,4 тис.; Львівській обласній державній адміністрації — 954,53 тис.; Полтавській обласній державній адміністрації — 311,03 тис.; Сумській обласній державній адміністрації — 525,53 тис. гривень.

Проте, враховуючи реалії сьогодення, виділення бюджетних коштів у розмірі 5089,23 тисяч гривень на закупівлю житла є не те що недостатньою та замалою сумою, а від самого початку неможливою для закупівлі житла. Таке виділення коштів жодним чином не можна назвати реалізацією соціального захисту.

Цією ж Постановою Міністерству оборони та Адміністрації Державної прикордонної служби належить спрямувати 73 102 тис. гривень на завершення у 2014 році капітального будівництва та реконструкції об’єктів житлового та комунального призначення з високим ступенем готовності для забезпечення житлом військовослужбовців, у тому числі: Міністерству оборони — 41 600 тис.; Адміністрації Державної прикордонної служби — 31 502 тис. гривень.

Дещо раніше Кабінет Міністрів України затверджує Постанову «Про Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі звільнення військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом у зв’язку з мобілізацією» від 17 вересня 2014 року, якою встановлює, що військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом у зв’язку з мобілізацією та звільняються із служби після прийняття рішення про демобілізацію (крім військовослужбовців строкової військової служби), виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 4% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний місяць служби, але не менш як 25% місячного грошового забезпечення. Військовослужбовцям виплата допомоги здійснюється за період служби за призовом у зв’язку з мобілізацією з дня їх призову на службу без урахування періоду попередньої військової служби, на якій вони перебували у мирний час, за винятком тих осіб, які у разі звільнення з військової служби у мирний час не набули права на отримання грошової допомоги.

Також встановлено, що розмір допомоги обчислюється з урахуванням Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей». Однак одразу Уряд України встановив обмеження щодо реалізації зазначених положень, які проявляються у тому, що військовослужбовцям у разі звільнення з військової служби за службовою невідповідністю, у зв’язку з позбавленням військового звання, у зв’язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, допомога не виплачується.

За схемою посадових окладів осіб офіцерського складу за основними типовими керівними посадами територіальних підрозділів, закладів, установ та організацій Держспецзв’язку та осіб офіцерського складу Держспецзв’язку за основними типовими посадами, які мають наскрізний характер установлені такі оклади: начальник: територіального підрозділу, закладу, установи, організації — 1990 грн.; начальник: відділу, групи вузлів зв’язку — 1400–1600 грн.; начальник: сектору (відділення), вузла зв’язку — 1350–1400 грн.; старші: інженер, офіцер, фахівець сфери захисту інформації, інші професіонали — 1000–1100 грн.; інженер, офіцер, фахівець сфери захисту інформації, інші професіонали — 800–900 грн.

Певною гарантією соціального забезпечення військовослужбовців є норма про те, що військовослужбовцям, які тимчасово вибули з військових частин зі збереженням посад за місцем служби, виплата винагороди не припиняється в разі вибуття: у відпустку зі збереженням грошового забезпечення — за час перебування у відпустці; на лікування — за час перебування на лікуванні (за період, коли їм виплачувалося грошове забезпечення) та за час звільнення від виконання службових обов’язків у зв’язку з хворобою; у службове відрядження одиночним порядком, у тому числі на збори, курси, навчання, або в складі підрозділу — за час перебування у відрядженні.

Також і в особливий період виплата винагороди зберігається військовослужбовцям (за період, коли їм виплачується грошове забезпечення), які: евакуйовані внаслідок поранень, через хворобу до закладів охорони здоров’я та у зв’язку з цим виключені зі списків особового складу військових частин. У таких випадках виплата винагороди зберігається до дня вступу до виконання обов’язків за новою посадою, на яку він призначений після закінчення лікування (або до дня виключення зі списків особового складу у зв’язку зі звільненням з військової служби); захоплені в полон або заручниками, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні.

Наказом Управління державної охорони України був затверджений Порядок виплати винагороди за безпосередню участь в антитерористичних операціях військовослужбовцям Управління державної охорони України від 19 вересня 2014. Таку винагороду отримують військовослужбовці, які безпосередньо брали участь в антитерористичних операціях, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на дер­жавному кордоні, відбиття збройного нападу на об’єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення цих об’єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою, а також за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров’я у зв’язку з пораненнями (контузіями, травмами, каліцтвами), отриманими під час участі у зазначених операціях і заходах, починаючи з 01 травня 2014 року.

Винагорода виплачується у розмірі 100% місячного грошового забезпечення, але не менше ніж 3000 гривень у розрахунку на місяць. При цьому одноденний розмір винагороди визначається шляхом ділення розміру місячного грошового забезпечення (але не менше ніж 3000 гривень) на кількість календарних днів у місяці. Якщо у період участі в антитерористичних операціях або перебування на стаціонарному лікуванні у військовослужбовця Управління відбулися зміни розмірів посадового окладу, окладу за військове звання та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, розмір винагороди визначається з урахуванням нових розмірів за кожним із видів грошового забезпечення з дня, з якого відбулися відповідні зміни.

Хоча за останній рік сфера соціального забезпечення військовослужбовців суттєвим чином зазнала змін, але такі зміни скоріше стосуються кількісної площини, а не якісної. Слід також зауважити, що значна кількість прийнятих нормативно-правових актів у сфері соціального забезпечення військовослужбовців не відповідає рівню життя сьогодні та тим затратам (моральним, духовним, психічним, психологічним, фізичним), які військовослужбовці віддають, захищаючи свою Вітчизну.

3. ПРОБЛЕМА КОРУПЦІЇ У ЗБРОЙНИХ СИЛАХ УКРАЇНИ

Правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень регулюються Законом України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року. Серед суб’єктів, на які поширюється дія зазначеного Закону, законодавець виокремлює військових посадових осіб Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів військових формувань, крім військовослужбовців строкової військової служби.

Позитивним кроком є введення до законодавчого регулювання процесу спеціальної перевірки відомостей, що подані особисто особами, які претендують на зайняття посад, що передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, а також посад з підвищеним корупційним ризиком, перелік яких затверджується Національним агентством. Така спеціальна перевірка має певні обмеження щодо громадян. Вона не проводиться щодо: громадян, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу та на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або залучаються до виконання обов’язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу.

За інформацією Міністерства оборони,[2] заходи щодо запобігання та виявлення корупції проводяться з урахуванням суспільно-політичної ситуації в Україні та виконання завдань Збройних Сил України в особливий період. З метою ефективного використання благодійних коштів та матеріальних цінностей, які отримуються військовими частинами, проводяться заходи контролю за своєчасним оприбуткуванням та цільовим використанням придбаного майна. Здійснюється контроль за усуненням корупційних схем, виявлених за результатами антикорупційного аналізу діяльності Міністерства оборони України у сферах відчуження та реалізації військового майна, закупівель товарів, робіт та послуг за державні кошти, утилізації компонентів ракетного палива та ракет і боєприпасів, постачання до Збройних Сил України пально-мастильних матеріалів та котельного палива, забезпечення речовим майном, орендних відносин.

Протягом першого півріччя 2014 року здійснено аналіз результатів аудитів військових представництв Міністерства оборони України з питань стану збереження активів та управління державним майном. Контрольними заходами виявлено низку корупціогенних факторів (існуючих схем) у сферах закупівлі та ремонту озброєння і військової техніки, утилізації боєприпасів, переробки виробів із вмістом дорогоцінних металів, розроблено пропозиції щодо їх мінімізації.

У січні 2014 року опрацьовано питання щодо викриття можливих корупційних механізмів у сфері лазне-прального забезпечення Збройних Сил України. Попереджено можливе нанесення збитків економічним інтересам МО України на суму понад 2,3 млн. гривень.

На виконання Постанови Кабінету Міністрів від 04 вересня 2013 року «Питання запобігання та виявлення корупції» в Міністерстві оборони України та Генеральному штабі Збройних Сил України, а також на підприємствах, що входять до сфери управління Міністерства оборони створено підрозділи (визначено особи), відповідальні за проведення заходів з питань запобігання та виявлення корупції. У січні 2014 року з особовим складом таких підрозділів проведено установчу нараду та надано комплект навчально-методичних матеріалів. У центральному апараті Міністерства оборони проведена перевірка своєчасності подання декларацій про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за попередній рік.

У березні 2014 року проведено організаційну нараду з питань розроблення проекту наказу Міністерства оборони «Про створення системи з організації та координації роботи з питань запобігання та протидії корупції у Міністерстві оборони України». На засіданні Урядового комітету з питань оборони, оборонно-промислового комплексу та правоохоронної діяльності 08 травня 2014 року розглянуто проект постанови Кабінету Міністрів України «Про утворення робочої групи з питань підготовки пропозицій щодо розроблення Концепції реформування правоохоронних органів».

На базі Національного університету оборони України за участю Міністерства оборони Великої Британії та представників міжнародної організації «Transparency International» в форматі Плану заходів «Партнерство заради миру «Відкритий уряд» у січні-лютому 2014 року проведено національний курс з підготовки фахівців у галузі запобігання та протидії корупції та курси за планом перепідготовки та підвищення кваліфікації. Проведено експертний аналіз законопроектів у сфері боротьби з корупцією та проектів нормативно-правових актів Міністерства оборони України з метою виявлення норм, що можуть сприяти або полегшувати вчинення корупційних правопорушень.

Організовано комплекс заходів з проведення спеціальної перевірки осіб, які претендували на зайняття посад, пов’язаних з виконанням функцій держави.

За звітний період відносно посадових осіб Міністерства оборони України та Збройних Сил України направлено до суду 10 протоколів про скоєння адміністративних корупційних правопорушень. За результатами судового розгляду до адміністративної відповідальності (штраф) притягнуто 8 посадових осіб. Протягом 2014 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про вчинення 148 кримінальних корупційних злочинів відносно посадових осіб Міністерства оборони України та Збройних Сил України.

Найбільше кримінальних корупційних злочинів, вчинених з корисливих мотивів обліковано за:

— статтею 410 Кримінального кодексу України «Викрадення, привласнення, вимагання військовослужбовцем зброї, бойових припасів, вибухових або інших бойових речовин, засобів пересування, військової та спеціальної техніки чи іншого військового майна, а також заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем» — 67;

— статтею 366 Кримінального кодексу України «Службове підроблення» — 32.

За результатами перевірок підрозділами по боротьбі з корупцією Служби правопорядку до органів досудового розслідування направлено 203 заяви, повідомлення про кримінальні правопорушення, з них до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості та розпочато 80 кримінальних проваджень.

Під час роботи, спрямованої на усунення причин та умов, що призвели до скоєння військовослужбовцями та працівниками Збройних Сил України адміністративних корупційних правопорушень, підрозділами по боротьбі з корупцією Служби правопорядку проведено комплекс заходів щодо запобігання їх проявам, а саме у першому півріччі 2014 року:

— для усунення причини та умов, що сприяють порушенням законів, в порядку пункту 17 статті 7 Закону України «Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України» внесено 189 подань командирам військових частин (начальникам), посадовим особам підприємств та установ;

— взято участь у 32 комплексних перевірках органів військового управління, військових частин, (установ, закладів) Збройних Сил України щодо дотримання законодавства у сфері запобігання та протидії корупції, а також проведено 581 профілактичних заходів (лекцій, бесід, інформувань, консультацій стосовно практики застосування антикорупційного законодавства) у військових колективах, організовано проведення семінарів з виїздом до військових гарнізонів.

До дисциплінарної відповідальності притягнуто 223 посадових осіб.

Розв’язання проблеми корупції є одним із пріоритетів для українського суспільства на сьогоднішньому етапі розвитку держави. Адже за даними досліджень, саме корупція є однією з причин, що призвела до масових протестів в Україні наприкінці 2013 року — на початку 2014 року. Згідно з результатами дослідження «Барометра Світової Корупції» (Global Corruption Barometer), проведеного міжнародною організацією Transparency International у 2013 році, 36% українців були готові вийти на вулицю, протестуючи проти корупції. За результатами проведеного Міжнародною фундацією виборчих систем (IFES) наприкінці 2013 року дослідження громадської думки, корупція вже входила до переліку найбільших проблем населення і викликала особливе занепокоєння у 47% громадян. За даними досліджень Індексу сприйняття корупції, що проводяться Transparency International, українці вважають свою державу однією з найбільш корумпованих у світі: у 2012 і 2013 роках держава займала 144 місце із 176 країн, в яких проводилися дослідження.

4. РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Простежити за рівнем ефективності діяльності військових прокуратур. Визначити переваги та недоліки їх функціонування, ураховуючи попередній досвід роботи цієї структури.

2. Визначитися з основними поняттями, що стосуються проведення антитерористичної операції, запровадити їх на законодавчому рівні. Привести нормативно-правові акти, що стосуються регулювання проведення антитерористичної операції, у відповідність з Законом України «Про боротьбу з тероризмом».

3. Змінити державне ставлення до проблем соціального забезпечення військовослужбовців, посиливши їх вирішення на законодавчому рівні.

4. Неухильно здійснювати контроль за усуненням корупційних діянь, підвищувати соціальну значимість проходження військової служби шляхом комплексних заходів, що мають носити постійний характер.

[1] Розділ підготовлений Є. Григоренком, доцентом кафедри державно-правових дисциплін юридичного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна.

[2] Запобігання проявам корупції // http://mil.gov.ua/diyalnist/zapobigannya-proyavam-korupczii/

 Поділитися