MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

«Обтяжуючих покарання обставин судом не встановлено»

23.11.2015   
Юрій Чумак
У Харкові винесено обвинувальний вирок вбивці гея, що наніс своїй жертві 28 ножових поранень. Натомість, «з урахуванням мети для знайомства з потерпілим» (якою було викриття нетрадиційної орієнтації останнього), «кількості тілесних ушкоджень та наслідків злочину», суд обрав покарання для вбивці у вигляді позбавлення волі «ближче до мінімуму».

10 листопада 2015 року Червонозаводський районний суд м. Харкова виніс вирок у резонансній справі за вбивством 26-річного харків’янина Ігоря Р.

З одного боку, суд довів, що вбивство відбулося не з «необхідної оборони», як запевняв захист обвинуваченого Едуарда С. Дійсно, важко назвати «обороною» ситуацію, за якої особа, сидячи зверху потерпілого, у швидкій послідовності наносить йому 28 ударів  «одностороннім гострим клинком колючо-ріжучого знаряддя» в область шиї та грудної клітини.

З іншого, суд чомусь вирішив, що вбивство не було завчасно спланованим, оскільки, з показів свідка, метою зустрічі було викриття нетрадиційної орієнтації жертви, а знаряддя вбивства – ніж – «у обвинуваченого був при собі постійно, оскільки він ремонтував ним телефони».

Зауважимо, що цей «свідок» (Антон К.) є фактичним спільником вбивці. Зазначений «свідок» був у курсі того, що Едуард С. полює в Інтернеті на осіб «нетрадиційної сексуальної орієнтації» задля того, щоб, познайомившись з ними, потім шантажувати можливим викриттям даного аспекту особистого життя. І в день вбивства Антон К. супроводжував «кореша» на зустріч з Ігорем Р., а потім, за його ж словами, очікував під під’їздом (тобто, називаючи речі своїми іменами, стояв «на шухері»). Проте слідство та суд, незважаючи на вимоги адвоката сторони потерпілого, вивели «свідка» з кола підозрюваних у злочині. Чому – залишається загадкою.

Щодо того, як ножем лагодити мобільні телефони – залишимо цей пасаж фантазії нашої системи правосуддя. Додамо лише, що, позбавивши життя свою жертву за допомогою ножа, вбивця холоднокровно ще й поцупив у вбитого «Айфон-4» (можливо, взяв поремонтувати?!).

Представник сторони потерпілого Роман Лихачов (член Харківської правозахисної групи, голова Чугуївської правозахисної групи) просив, враховуючи тяжкість злочину й те, що вбивця навіть не визнав себе винним, призначити Едуарду С. покарання у вигляді позбавлення волі терміном у 15 років.

Однак суд обрав покарання у вигляді позбавлення волі ближче до мінімуму, передбаченого санкцієй ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України (умисне вбивство) – 8 років позбавлення волі.

Аргументація цього висновку виглядає просто шокуючою: «Обтяжуючих покарання обставин судом не встановлено, …з урахуванням даних про особу обвинуваченого, його неповнолітнього віку, відсутності обтяжуючих обставин, а також відношення до вчинених злочинів, його ініціативи та мети для знайомства з потерпілим (якою було викриття нетрадиційної орієнтації останнього – авт.), кількості тілесних ушкоджень, що ним були спричинені та наслідків злочину».

Отже, у судовому вироку чорним по білому вказано, що за вбивство людини за ознакою ненависті до ЛГБТ-спільноти можна розраховувати на досить м’яке покарання.

Таке рішення є гомофобним за формою та дискримінаційним за суттю.

Правозахисник Р. Лихачов має намір оскаржувати його в апеляційній інстанції.


Правовий коментар:

Певною проблемою у даному контексті є недосконалість законодавства. Справа в тому, що ч. 1 ст. 115 КК України покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років встановлено за «умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині». А от за обтяжуючих факторів, таких як вбивство двох або більше осіб, вбивство, вчинене з особливою жорстокістю (до речі, й цього суд «не побачив» у діях Едуарда С.) тощо, передбачена більш сурова відповідальність за ч. 2 ст. 115 КК України: позбавлення волі на строк від 10 до 15 років або довічне позбавлення волі.

Однією з цих обтяжуючих кваліфікацій є й «вбивство, скоєне з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості». Як бачимо, законодавці не спромоглися розширити цей перелік ознак нетерпимості, не включили до нього злочини, спричинені ненавистю до інших категорій вразливих груп людей.

Тому, після опрацювання на предмет убезпечення від дискримінації трудового законодавства, народним обранцям є сенс звернути свою увагу й до назрілих змін до Кримінального кодексу.

 Поділитися