MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Експрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України Бюлетень № 104 Законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 12.12.2016 – 16.12.2016

29.12.2016   
Ігор Усенко, Євген Ромінський
Надійшло 49 проектів законів і постанов Верховної Ради України, зокрема 20 проектів процедурних постанов, пов’язаних із прийняттям за основу, відхиленням або поверненням на доопрацювання окремих законопроектів, створенням тимчасових слідчих комісій, ініціативою відставки міністра, проведенням та рекомендаціями парламентських слухань тощо. У цьому огляді, за поодинокими винятками, також не коментуються проекти про запровадження податкових пільг і, внесення змін до бюджету.

Надійшло 49 проектів законів і постанов Верховної Ради України, зокрема 20 проектів процедурних постанов, пов’язаних із прийняттям за основу, відхиленням або поверненням на доопрацювання окремих законопроектів, створенням тимчасових слідчих комісій, ініціативою відставки міністра, проведенням та рекомендаціями парламентських слухань тощо. У цьому огляді, за поодинокими винятками, також не коментуються проекти про запровадження податкових пільг і, внесення змін до бюджету.

 

Міжнародно-правові відносини

 

Проект 0123 від 12.12.2016 (Кабінет Міністрів України) про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Румунії стосовно співробітництва у сфері військових перевезень.

Названу Угоду вчинено 21 квітня 2016 р. у м. Бухарест. Угода визначає порядок отримання дозволів на перевезення, а також порядок організації та забезпечення таких перевезень, їх охорони, забезпечення перевезення залізничним транспортом (з урахуванням перевантаження) як транзитно через країни-сторони договору, так і з однієї до іншої.

В умовах поглиблення відносин з блоком НАТО така угода без сумніву є важливою.

Проект 0124 від 13.12.2016 (Президент України) про приєднання до Протоколу про внесення поправок до пункту а) частини першої статті 1 та частини першої та пункту b) частини третьої статті 14 Європейської угоди про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів (ДОПНВ).

Як зазначається у пояснювальній записці, проект розроблено Міністерством внутрішніх справ України на виконання статей 367–369 та Додатка ХХХІІ до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, та пункту 290 Плану заходів з імплементації Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, на 2014–2017 рр., затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 р. № 847-р, з метою підвищення рівня безпеки при перевезенні небезпечних вантажів автомобільним транспортом, приведення норм національного законодавства України у відповідність до норм законодавства Європейського Союзу у сфері перевезення небезпечних вантажів та Плану імплементації Директиви 2008/68/ЄС Європейського Парламенту та Ради про внутрішні перевезення небезпечних вантажів, схваленого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 р. № 1159-р. У разі набрання чинності для України Протоколом поправок норми національного законодавства будуть приведені у відповідність до норм законодавства Європейського Союзу у сфері перевезення небезпечних вантажів, якими передбачено необхідність забезпечення безпеки при перевезенні небезпечних вантажів, у тому числі у взаємодії різних видів транспорту, забезпечення можливості встановлення спеціальних вимог щодо безпеки національного та міжнародного перевезення небезпечних вантажів у межах території України.

 

Відносини між владними суб’єктами

 

Проект 5526 від 12.12.2016 (Герасимов А. В.) про внесення змін до Закону України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей» (щодо удосконалення правового статусу служб у справах дітей).

Ст. 4 названого Закону пропонується доповнити двома новими положеннями: «Штатна чисельність працівників районних, міських, районних у містах служб у справах дітей встановлюється з розрахунку один працівник служби не більше ніж на дві тисячі дітей, які проживають у районі, та не більше ніж на чотири тисячі дітей, які проживають у місті, районі у місті» та «Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері усиновлення та захисту прав дітей, орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері сім’ї та дітей, служби у справах дітей мають права юридичної особи, власний бланк, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням».

Перше з положень було виключене під час реформи структури органів влади Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності Міністерства аграрної політики та продовольства України, Міністерства соціальної політики України, інших центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується через відповідних міністрів» від 16 жовтня 2012 р. № 5462 і його відновлення є цілковито зрозумілим. Друга ж ініціатива викликала критику з боку ГНЕУ з огляду на те, що за чинним законодавством деякі з названих структур вже мають статус юридичної особи, а інші повинні його отримати в підзаконному порядку.

Проект 5541 від 15.12.2016 (Герасимов А. В.) про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання питання перейменування місцевих державних адміністрацій.

Пропонується ст. 4 «Статус та атрибути місцевих державних адміністрацій» Закону України «Про місцеві державні адміністрації» доповнити новою частиною такого змісту: «Найменування місцевих державних адміністрацій є похідними від назв відповідних адміністративно-територіальних одиниць. Зміна назви адміністративно-територіальної одиниці є підставою для перейменування відповідної місцевої державної адміністрації». Відповідно, пропонується внести зміни і до ст. 23 «Повноваження Кабінету Міністрів України у відносинах з місцевими державними адміністраціями» Закону України «Про Кабінет Міністрів України» віднісши до компетенції Уряду України також і «перейменування місцевих державних адміністрацій у зв’язку із зміною назв відповідних адміністративно-територіальних одиниць».

 

Права громадян та їх об’єднань

 

Проект 5533 від 12.12.2016 (Писаренко В. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо зняття адміністративних бар’єрів при набутті дитиною права власності на нерухоме майно.

Пропонується внести до ряду статей Сімейного та Цивільного кодексів України і Законів України «Про охорону дитинства» та «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей», положення яких вимагають надання органом опіки та піклування дозволу на вчинення правочинів щодо дитини, одне й те саме застереження: «окрім, договорів щодо набуття права власності на нерухоме майно».

Уточнення видається практично дуже важливим і давно назрілим.

Проект 5537 від 13.12.2016 (Зубач Л. Л.) про внесення змін до Закону України «Про політичні партії в Україні» (щодо найменування політичних партій).

Пропоновані зміни стосуються не лише найменування, а й символіки політичних партій. Серед них значна частина має суто редакційний характер і не змінює наявних правових вимог. Новелами видаються такі положення: «Найменування політичної партії викладається державною мовою. Політична партія може також викласти своє найменування, поряд з державною мовою, іноземною мовою або мовою національної меншини. Найменування політичної партії не може містити: найменування органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування; символіку комуністичного, націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів; слова «влада», «опозиція» та похідні від них; інші позначення, використання яких обмежено законом». У цій пропозиції важко зрозуміти як символіка може включатися в найменування. Це все ж, як видається, відмінні правові інститути.

Окремо слід звернути увагу на те, що пропонується зняти заборону на «відтворення у символіці політичної партії державних символів України, використання символів іноземних держав», залишаючи в іншому приписі заборону на відтворення в зображенні символіки політичної партії «державних символів України», а також «державних гербів, прапорів або офіційних назв інших держав», що, на нашу думку, є дещо вужчим, але юридично більш визначеним, ніж «символів іноземних держав».

 

Кримінальне, кримінальне процесуальне і цивільне процесуальне законодавство, судівництво

 

Проект 5531 від 12.12.2016 (Бублик Ю. В.) про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення захисту діяльності державних реєстраторів.

Проект по суті є альтернативним проекту 5478 від 02.12.2016 (Купрієнко О. В.) про внесення змін до статті 343 Кримінального кодексу України (щодо захисту прав державних реєстраторів та заборони протиправного втручання у діяльність державних реєстраторів) (див. Бюлетень № 102).

Проекти принципово відрізняються способом внесення змін. Проект 5478 пропонував поширення чинних норм на нові відносини, в даному ж проекті пропонується доповнити кодекс новою ст. 344-1 «Втручання в діяльність державного реєстратора», якою встановити відповідальність за «Втручання у будь-якій формі у здійснення повноважень державним реєстратором, вплив у будь-якій формі на державного реєстратора з метою перешкодити виконанню обов’язків, покладених на нього законом, або добитися прийняття незаконного рішення, або вчинення у будь-якій формі перешкод до здійснення законної діяльності державного реєстратора». Кваліфікуючими ознаками, які вказують на більшу тяжкість діяння є вчинення названих дій: «поєднані із застосуванням насильства, знищенням або пошкодженням майна, погрозою застосування насильства або знищення чи пошкодження майна, або поєднані із застосуванням чи погрозою таких дій до його близьких родичів», «повторно або за попередньою змовою групою осіб, чи організованою групою, або службовою особою з використанням свого службового становища» або якщо такі дії «мали наслідком внесення державним реєстратором до Державного реєстру записів, прийняття рішень чи здійснення реєстраційних дій, що не відповідають вимогам закону, або унеможливили здійснення державним реєстратором законних реєстраційних дій, або якщо ці діяння заподіяли істотну шкоду чи спричинили тяжкі наслідки». Також дається відмінне від проекту 5478 визначення державного реєстратора: «Державний реєстратор – це посадова особа, яка діє від імені держави, представляє її інтереси та наділяється владними повноваженнями з метою засвідчення факту появи, зміни чи припинення суб’єкта права шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру та здійснення державного обліку і контролю за законністю вищевказаних дій».

З огляду на вимоги юридичної техніки новий проект «виписаний» помітно краще Втім, і йому притаманна певна розпливчатість формулювань. Зокрема формулювання на кшталт «вчинення у будь-якій формі перешкод до здійснення законної діяльності державного реєстратора» за розширеного їх тлумачення можуть бути поширені на цілком законні та невинні дії. Тому бажаними були б чіткіші визначення.

Проект 5534 від 12.12.2016 (Яценко А. В.) про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув’язнення).

Раніше на цю ж тему від того ж народного депутата надійшов проект 4548 від 29.04.2016 (див. Бюлетень № 71), який так само передбачав нову редакцію ч. 5 ст. 72. Нині запропонований інший підхід: «Попереднє ув’язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті. При призначенні покарань, не зазначених в частині першій цієї статті, суд, враховуючи попереднє ув’язнення, може пом’якшити покарання або повністю звільнити засудженого від його відбування».

Хоча текст змінився, мета лишилася та сама, а тому цілком актуальним є наш висновок до проекту 4548: Ініціатори проекту вважають, що повернення до формули «день за день» запобігатиме вчиненню нових злочинів. Такий підхід викликає лише подив – виходячи з нього усі люди, засуджені за кримінально-карані діяння, є рецидивісти, які лише чекають на звільнення, аби знову здійснювати злочини.

Проект 5536 від 13.12.2016 (Карпунцов В. В.) про внесення змін до Закону України «Про судоустрій та статус судів» (щодо кваліфікаційного оцінювання суддів).

Пропонується частину 3 статі 83 названого Закону викласти у такій редакції: «Кваліфікаційне оцінювання суддів за критерієм професійної компетентності, крім суддів Верховного Суду, вищих спеціалізованих та касаційних судів, проводиться з урахуванням принципів інстанційності та спеціалізації (шрифтом нами вирізнено доповнення у текст чинного Закону).

З редакційного боку пропозиція видається вкрай невдалою, оскільки дослівне її прочитання передбачає, що оцінювання компетентності суддів згаданих категорій відбуватиметься без урахування наведених принципів. Натомість з пояснювальної записки можна зрозуміти, що ініціатори проекту пропонують не оцінювати компетентність суддів згаданих категорій загалом, а оцінювати їх лише за критеріями професійної етики та доброчесності.

Ми поділяємо думку, що оцінювання компетентності зрілих і досвідчених правознавців не завжди виглядає доречно, проте критерієм для звільнення від такого оцінювання може бути не рівень посади в суддівській ієрархії, а наявність наукового ступеня, на що, власне, і посилаються ініціатори.

Проект 5538 від 14.12.2016 (Вілкул О. Ю.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо однозначного визначення підсудності для реалізації конституційного права на судовий захист вкладників (кредиторів) стосовно звернення за позовами банків, віднесених до категорії неплатоспроможних, тимчасових адміністрацій таких банків або Фонду гарантування вкладів фізичних осіб).

Пропонується внести зміни до Цивільного та Господарського процесуальних кодексів України, якими чітко розмежувати компетенцію справ за позовами до банків, віднесених до категорії неплатоспроможних, тимчасових адміністрацій таких банків або Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Відповідно, в ЦПК пропонується визначити, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у справах щодо спорів, пов’язаних з порушенням прав фізичних осіб – вкладників (кредиторів) за позовами до банків, віднесених до категорії неплатоспроможних, тимчасових адміністрацій таких банків або Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Натомість господарський суд порушує справи за позовними заявами у справах щодо спорів, пов’язаних з порушенням прав підприємств та організацій, в тому числі фізичних осіб – підприємців – вкладників (кредиторів) за позовами до банків, віднесених до категорії неплатоспроможних, тимчасових адміністрацій таких банків або Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Хоча аргументи на користь пропонованих змін видаються доволі поважними, залишається відкритим питання щодо спільних позовів від фізичних та юридичних осіб.

 

Культура та освіта

 

Проект 5530 від 12.12.2016 (Бублик Ю. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо призначення, заохочення, притягнення до дисциплінарної відповідальності та звітування керівників дошкільних, загальноосвітніх і позашкільних навчальних закладів.

Проект майже дослівно повторює внесений тим же народним депутатом проект 3776 від 15.01.2016 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо призначення, звільнення, заохочення, притягнення до дисциплінарної відповідальності та звітування керівників дошкільних, загальноосвітніх і позашкільних навчальних закладів (див. Бюлетень № 56) і який був відкликаний 01.11.2016 після отримання негативного висновку профільного Комітету з питань науки і освіти.

Проект Постанови 5545 від 16.12.2016 (Кулініч О. І.) про відзначення 100-річчя з дня заснування курорту «Миргород».

У квітні 2017 році виповнюється 100 років від часу заснування курорту «Миргород», який є одним із провідних лікувально-оздоровчих закладів країни. Пропонується даний ювілей відзначити на державному рівні. Набір пропонованих заходів є типовим.

Слід зазначити, що вдалося відшукати лише один акт аналогічного спрямування, а саме Постанову Верховної Ради України «Про відзначення 200-ї річниці курортів Криму» від 22.02.2007 № 693-V. Утім, названа постанова стосувалася не конкретного закладу, а відзначенню 200-річчя від початку освоєння природних територій Криму як курортів,  активного використання їх унікальних природних ресурсів і сприятливих для лікування кліматичних умов. З огляду на це питання доцільності прийняття проекту постанови 5545 видається дискусійним.

Проект 5547 від 16.12.2016 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законів України щодо регіонального замовлення на підготовку фахівців та робітничих кадрів.

У Законах України «Про освіту» та «Про професійно-технічну освіту» пропонується передбачити на рівні з державним можливість регіонального замовлення, яке буде здійснюватися за рахунок місцевих бюджетів.

 

Охорона здоров’я

 

Проект 5501-1 від 12.12.2016 (Юрчишин П. В.) про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (щодо повернення до норми використання спирту коньячного власного виробництва або спирту коньячного викуреного в Україні з виноматеріалів, вироблених з вітчизняної сировини, та витриманих не менше трьох років, у перерахунку на абсолютний алкоголь по роках).

Альтернативний проекту 5501 від 07.12.2016 (Хлань С. В.) про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (щодо використання вітчизняної сировини) (див. Бюлетень № 103).

Проект по суті відрізняється від проекту 5501 здебільшого редакційно. Найбільші зміни стосуються спрощеного підходу щодо визначення відсотковості у виробництві вітчизняних коньячних спиртів, а саме: «спирт коньячний власного виробництва або спирт коньячний, викурений в Україні з виноматеріалів, вироблених з вітчизняної сировини, у перерахунку на абсолютний алкоголь, не менше: 35 відсотків – з 1 січня 2017 року; 50 відсотків – з 1 січня 2018 року». Також у новому проекті ставиться така вимога для отримання ліцензії на виробництво коньяку та коньячних виробів: «для виробництва коньяку використовують спирт коньячний власного виробництва або спирт коньячний, викурений в Україні з виноматеріалів, вироблених з вітчизняної сировини, та витриманого не менше трьох років, у обсягах, встановлених цим Законом».

Важко відзначити якісь суттєві переваги цього проекту перед основним. Утім, його без сумніву варто врахувати при підготовці проекту до внесення до сесійної зали.

 

Питання сільського господарства та земельних справ

 

Проект 5535 від 13.12.2016 (Мушак О. П.) про обіг земель сільськогосподарського призначення.

Проект передбачає прийняття нового закону України про обіг земель сільськогосподарського призначення обсягом у 22 статті та 12 пунктів прикінцевих і перехідних положень. Докладний аналіз у межах цього огляду проекту такого обсягу і такого специфічного змісту не видається можливим.

Утім, на нашу думку, проект загалом виглядає доволі привабливо, що не виключає необхідності його ретельного опрацювання відповідними фахівцями.

Проект 5495-1 від 14.12.2016 (Дерев’янко Ю. Б.) про внесення змін до деяких законів України щодо здійснення заходів щодо збереження українських лісів та запобігання незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів.

Альтернативний проекту 5495 від 06.12.2016 (Ляшко О. В.) про внесення змін до деяких законів України щодо збереження українських лісів та запобігання незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів (див. Бюлетень № 103). При характеристиці проекту 5495 автори огляду звернули увагу на те, що проект 5495 по суті є альтернативою проекту 5471 від 29.11.2016 про внесення змін до деяких законів України щодо здійснення заходів із запобігання виникненню надзвичайної екологічної ситуації, у зв’язку з масовими вирубками та знищенням лісів в Україні та приведення дії тимчасової заборони експорту лісоматеріалів до вимог міжнародних договорів, ратифікованих Україною (див. Бюлетень № 102), який був внесений народним депутатом Ю. Б. Дерев’янко. Даний проект 5495-1 є дослівним повторенням проекту 5471, внесеним вже як формально альтернативний проекту 5495. Слід зазначити, що станом на 21.12.2016 на офіційному веб-сайті Верховної Ради України не було інформації про те, що проект 5471 відкликаний.

Проект 5474-1 від 15.12.2016 (Кривохатько В. В.) про внесення змін до статті 118 Земельного кодексу України щодо удосконалення порядку надання дозволу на розроблення проекту землеустрою.

Альтернативний проекту 5474 від 01.12.2016 (Кривохатько В. В.) про внесення змін до Земельного кодексу України щодо врегулювання питання надання дозволу на розроблення проекту землеустрою (див. Бюлетень № 102).

Проект дуже близький до проекту 5474, яким пропонувалося віднести до підстав відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки також і наявність вже наданого дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо однієї і тієї самої земельної ділянки до закінчення встановленого у ньому терміну дії. В даному ж проекті до підстав відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою пропонується віднести: наявність розробленого проекту із землеустрою щодо відведення цієї ж земельної ділянки або її істотної частини, а також розташування на цій земельній ділянці об’єкту нерухомого майна, який належить на праві власності іншому суб’єкту. Крім того, пропонується таке обмеження: проект із землеустрою є чинним та подається на розгляд до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування упродовж одного року з часу прийняття рішення, на підставі якого його розроблено.

 

Проекти з інших питань

 

Проект 5525 від 12.12.2016 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» щодо вдосконалення розрахунків за електричну енергію.

Названий Закон пропонується доповнити 3 новими терміносполученнями «алгоритм розподілу коштів – порядок розподілу уповноваженим банком коштів з поточних рахунків із спеціальним режимом використання без платіжних доручень, який встановлюється національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», «поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з постачальником електричної енергії за спожиту електричну енергію – рахунки суб’єктів господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, відкриті в уповноваженому банку і призначені для зарахування коштів, що вносяться споживачами послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, для проведення розрахунків з постачальником електричної енергії за спожиту електричну енергію» та «уповноважений банк – визначений Кабінетом Міністрів України банк, що обслуговує поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з постачальником електричної енергії за спожиту електричну енергію». Також передбачається нова ст. 19-1 «Порядок проведення розрахунків за послуги з централізованого питного водопостачання та водовідведення». Серед основних положень статті слід назвати такі. Оплата послуг з централізованого водопостачання та водовідведення здійснюється споживачами шляхом перерахування коштів на поточні рахунки із спеціальним режимом використання, які відкривають суб’єкти господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення в уповноваженому банку для проведення розрахунків з постачальником електричної енергії за спожиту електричну енергію. Оплата з використанням таких рахунків є обов’язковою умовою договору, а оплата шляхом перерахування на інші рахунки забороняється. На кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, не може бути звернено стягнення за зобов’язаннями власника рахунка. Очікується що прийняття даного проекту дозволить знизити рівень проблемних питань несплати за електричну енергію, дасть змогу вдосконалити платіжну дисципліну на Оптовому ринку електричної енергії, створить умови для запобігання утворенню заборгованості в майбутньому.

Проект 5532 від 12.12.2016 (Бублик Ю. В.) про внесення змін до Закону України «Про електроенергетику» щодо умов припинення електропостачання, що відпускається населенню для побутових потреб.

Більшість змін проекту дослівно повторюють внесений тим же народним депутатом проект 3774 від 15.01.2016 про внесення змін до Закону України «Про електроенергетику» (щодо покращення становища споживачів електричної енергії), який був відкликаний 01.11.2016 після отримання негативного висновку профільного Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки (див. Бюлетень № 56). Новелою проекту є таке положення: «Енергопостачальники мають право обмежити або повністю припинити електропостачання, що відпускається населенню для побутових потреб, у разі неповної оплати спожитої електричної енергії в розмірі, що перевищує суму 3 місячних розмірів плати за електричну енергію, обчислених виходячи з нормативу споживання електричної енергії незалежно від наявності або відсутності індивідуального або загального (квартирного) приладу обліку та тарифу для відповідної групи населення, що діють на день обмеження надання електричної енергії, за умови відсутності укладеного споживачем-боржником з постачальником угоди про погашення заборгованості та (або) при невиконанні споживачем-боржником умов такої угоди».

Новели принципово не змінюють оцінку проекту, який хоча загалом і пропонує слушну ідею, не містить належних аргументів щодо саме такого способу її впровадження, пропонованих розмірів заборгованості та належно розкриття інших процедурних моментів, які випливають з цієї пропозиції.

Проект 5529 від 12.12.2016 (Купрій В. М.) про внесення змін до статті 207 Цивільного кодексу України щодо укладання правочинів шляхом електронного підпису на сенсорному екрані.

Проект містить дві пропозиції. По-перше, пропонується скасувати обов’язкову вимогу включення до тексту письмової угоди між сторонами щодо використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису зразка такого відповідного аналога їхніх власноручних підписів. По-друге, пропонується доповнити ч. 3 названої статті таким реченням: «У разі вчинення дій, які свідчать про повне або часткове виконання правочину, укладеного з використанням аналога власноручного підпису, у тому числі надання, отримання обумовлених правочином послуг, майна тощо, вважається, що сторони досягли письмової згоди щодо використання під час вчинення правочину аналога власноручного підпису». Тобто пропонується відкинути пряму вимогу про письмовий характер угоди щодо використання аналога власноручних підписів у разі, якщо правочин, укладений з використанням аналогів власноручного підпису, повністю або частково виконаний сторонами. Як зазначається в пояснювальній записці, основним завданням проекту є визначення правового статусу аналога власноручного підпису, виконаного на сенсорних екранах відповідних електронних пристроїв (планшети, смартфони, касові пристрої тощо) або іншим способом, узгодженим сторонами правочину, без необхідності укладення окремої угоди на паперовому носії.

Не заперечуючи проти самої ідеї проекту, слід звернути увагу на те, що проект є дещо технократичним і його автори жодним чином не зупиняються на питанні способів захисту сторін від можливих протиправних дій. Водночас саме безпекові питання перебувають в основі чинних норм як щодо порядку вживання аналогів власноручного підпису, так і електронного цифрового підпису.

Проект 4941-д від 14.12.2016 (Андрієвський Д. Й.) про енергетичну ефективність будівель.

Проект створений шляхом доопрацювання у Комітеті з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства однойменного урядового проекту 4941 від 11.07.2016 (див. Бюлетень 82) та на заміну однойменному проекту 4941-1 від 11.07.2016 (Рябчин О. М.) (див. Бюлетень 101).

Даний проект увібрав себе положення обох згаданих проектів та ряд новел. Утім, запропоновані принципові зміни перебувають у площині не стільки юридичній, скільки суто будівничій. Зазначимо лише, що проект вимагає ретельного редакційного доопрацювання для усунення багатьох мовних недоречностей.

Проект 5539 від 14.12.2016 (Демчак Р. Є.) про спрощення процедур капіталізації та реорганізації банків.

Проект з невеликими відмінностями повторює проект 5388 від 10.11.2016 (Демчак Р. Є.) про внесення змін до Закону України «Про заходи, спрямовані на сприяння капіталізації та реструктуризації банків» щодо вдосконалення процедур спрощеної капіталізації та реорганізації банків (див. Бюлетень № 99), який в день внесення проекту 5539 був відкликаний.

Головна відмінність між проектами в тому, що проект 5539 пропонує викласти ініціативи не як зміни до конкретного закону, а як цілковито новий закон.

Проект 5546 від 16.12.2016 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо відповідальності за обстеження та паспортизацію об’єктів громадського та цивільного призначення).

Пропонується поширити на «власників або управителів об’єктів, що підлягають обов’язковому обстеженню, крім багатоквартирних житлових будинків, незалежно від класу наслідків (відповідальності)» дію ст. 2 Закону «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», зокрема визначити, що на них накладаються штрафи за незабезпечення обстеження об’єктів, а також за невжиття заходів щодо забезпечення надійності та безпеки під час експлуатації об’єкта (в тому числі щодо його доступності для маломобільних груп населення). Також штраф за виконання робіт з обстеження об’єкта з порушенням порядку такого обстеження може накладатися на суб’єктів господарювання, які проводять обстеження та паспортизацію об’єктів. Відповідні зміни вносяться також до ст. 96 та 96-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Проект 5548 від 16.12.2016 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав споживачів.

Метою проекту проголошено приведення законодавства України у сфері захисту прав споживачів у відповідність до законодавства Європейського Союзу шляхом внесення змін до деяких законодавчих актів, а саме – Кодексу України про адміністративні правопорушення, Цивільного кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України та Закону України «Про захист прав споживачів». Зокрема, передбачено: визначення прав споживача в разі здійснення попередньої оплати за продукцію; усунення дублювання контрольних функцій органів захисту прав споживачів та органів державного ринкового нагляду, органів, відповідальних за харчову безпеку, органів, відповідальних за безпечність послуг (робіт); усунення дублювання відповідальності суб’єктів господарювання у сфері забезпечення безпечності нехарчової продукції, послуг (робіт); запровадження єдиних вимог до маркування продукції; виключення положень, що створюють технічні бар’єри в торгівлі.

Проект 5549 від 16.12.2016 (Кабінет Міністрів України) про державне регулювання у сфері супутникової навігації.

Проект майже повністю повторює однойменний проект 4040 від 08.02.2016 (див. Бюлетень № 60), внесений попереднім складом уряду та відкликаний 14.04.2016 після його відставки. Відмінності між проектами є незначними, більшість нововведень містять удосконалені вимоги до реєстрації функціональних доповнень та функціональних навігаційних інформаційних систем.

Проект 5550 від 16.12.2016 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законів України у сфері використання ядерної енергії.

Незважаючи на однакову назву, проект не пов’язаний з урядовим проектом 4285 від 22.03.2016 (див. Бюлетень № 66), внесений попереднім складом уряду та відкликаний 14.04.2016 після його відставки. В проекті 5550 основна увага приділена уніфікації термінології між різними законами, уточненню термінології та проблемі забезпечення радіаційного захисту людини під час медичного опромінення. Серед іншого, запроваджується ліцензування видобування уранових  руд. Що стосується захисту громадян, то цікавою є ініціатива еволюції змісту терміносполучення «опромінення професійне» від чинного «опромінення персоналу в процесі його роботи» до пропонованого «опромінення персоналу, стажерів та студентів, інших працівників, залучених до роботи на об’єктах, на яких провадиться практична діяльність, під час роботи цих працівників з джерелами іонізуючого випромінювання». Запроваджуються діагностичні референтні рівні, які визначаються як рівні доз опромінення пацієнтів у рентгенодіагностиці або рівні активності радіофармпрепарату в радіонуклідній діагностиці для типових досліджень та стандартних пацієнтів або стандартних фантомів з використанням загально визнаних типів обладнання. Також важливо звернути увагу на таку ініціативу: застосування будь-яких джерел іонізуючого випромінювання для медичного опромінення, введених в експлуатацію після 6 лютого 2018 року, забороняється у разі використання: рентгенівських апаратів, призначених для проведення рентгеноскопії без підсилювача рентгенівського зображення; нових рентгенівських апаратів без пристрою для здійснення автоматизованого контролю експозиції та дози (потужності дози); апаратів для дистанційної променевої терапії з номінальним значенням енергії пучка понад 1 мегаелектронвольт без пристрою для перевірки основних параметрів опромінення; апаратів в інтервенційній радіології без пристрою або функції інформування лікаря та осіб, які виконують медичне опромінення, про дозу опромінення пацієнта; апаратів в інтервенційній радіології та комп’ютерних томографів, у тому числі обладнання для планування та виконання медичного дослідження, без пристрою або функції інформування лікаря та осіб, які виконують медичне опромінення, про значення параметрів режимів роботи зазначеного обладнання наприкінці медичного дослідження, необхідних для оцінки дози опромінення пацієнта; нових нерадіонуклідних установок та пристроїв, що генерують іонізуюче випромінювання, без пристрою для інформування лікаря про параметри, необхідні для оцінки дози опромінення пацієнта.

 Поділитися