пошук  
версія для друку
26.08.2017 | Ігор Усенко, Євген Ромінський

Експрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України. Бюлетень № 135 Законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 24.07.2017 – 28.07.2017

   

Надійшло 12 проектів законів і постанов Верховної Ради України, зокрема 1 проект процедурної постанови, пов’язаної з прийняттям за основу законопроекту. У цьому огляді, за поодинокими винятками, також не коментуються проекти про запровадження податкових пільг, внесення змін до бюджету тощо.

24 липня 2017 року була відкрита нова сесія Верховної Ради України VIII скликання, що відобразилося, зокрема, в зміні номерів проектів.

Відносини між владними суб’єктами

Проект 7008 від 28.07.2017 (Шкрум А. І.) про внесення змін до Закону України «Про державну службу» щодо надання стипендії для навчання осіб в провідних навчальних закладах світу та подальшого вступу на державну службу.

Названий закон пропонується доповнити статтею 48-2 «Стипендія для навчання за кордоном за кошти державного бюджету», якою передбачити, що така стипендія надається на конкурсній основі громадянам України, які: поступили на магістерські програми в провідні навчальні заклади, що увійшли до списку 100 кращих університетів світу у відповідності до щорічних рейтингів QS World University Rankings. Навчатимуться в таких закладах за напрямами, що відповідають переліку пріоритетних реформ, визначених Кабінетом Міністрів України. Така стипендія може надаватись особі лише один раз. Строк навчання осіб за кордоном за кошти державного бюджету не повинен перевищувати двох років. Кабінет Міністрів України визначає кількість стипендій, які будуть надані у поточному році. Відбір осіб для надання стипендій здійснюється конкурсною комісією, відповідно до Порядку проведення конкурсу для надання стипендій для навчання за кордоном, затвердженого Кабінетом Міністрів України. Цей порядок має визначати: умови проведення конкурсу; склад, порядок формування та повноваження конкурсної комісії; порядок прийняття та розгляду документів для участі в конкурсі; порядок проведення оцінювання кандидатів на отримання стипендії; методи оцінювання кандидатів. З особами, які навчатимуться за кордоном за кошти державного бюджету, одночасно укладаються договір про надання стипендій для навчання в закордонному навчальному закладі (далі – договір про надання стипендії) та договір застави майна, яке є гарантією компенсації вартості навчання та інших матеріально-технічних видатків держави для відправлення особи на навчання закордон у разі невиконання нею умов договору про надання стипендій. Договір про надання стипендії, передбачає такі зобов’язання стипендіата: успішно завершити курс навчання закордоном і упродовж двох років із початку навчання отримати диплом; повернутись до України впродовж трьох місяців після завершення навчання; протягом шести місяців після повернення в Україну працевлаштуватись на державну чи патронатну служби; звітувати до відповідного координаційного органу, визначеного Кабінетом Міністрів України. щодо результатів навчання, дати повернення в Україну та працевлаштування на державну чи патронатну службу; пропрацювати на державній чи патронатній службі не менше трьох років. Якщо особа протягом шести місяців після повернення в Україну не працевлаштувалась на державну чи патронатну служби, координаційний орган, визначений Кабінетом Міністрів України. зобов’язаний протягом одного місяця надати такій особі на вибір дві вакантні посади державної служби категорії «В» або посади патронатної служби. Особа може один раз відмовитися від запропонованих координаційним органом посад. Після цього такий координаційний орган пропонує особі на вибір інші дві посади державної служби категорії «В» або посади патронатної служби, з яких особа зобов’язана обрати одну посаду уже без права відмови. За державним службовцям, який отримав стипендію на навчання за кордоном за кошти державного бюджету, зберігається його посада. Особа, яка після завершення навчання за кордоном за кошти державного бюджету відмовились від вступу на державну службу або патронатну службу, зобов’язана компенсувати вартість навчання та інші матеріально–технічних видатки держави на її навчання із урахуванням інфляції. Порядок компенсації вартості навчання затверджується Кабінетом Міністрів України. Також зазначається, що особи, які навчалися за кордоном за кошти державного бюджету, вступають на державну службу на посади категорії «В» без проведення конкурсу.

Проект видається цілком слушним з одним лише зауваженням – мали б бути передбачені менш жорсткі вимоги до строку навчання та строку вступу на державну службу після навчання. Зокрема це стосується випадків, коли після закінчення освіти особі було б запропоновано в тому ж чи еквівалентному виші підготувати докторську роботу на стаціонарній основі (аспірантура тощо).

Проект 7009 від 28.07.2017 (Шкрум А. І.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо професійного навчання державних службовців.

Проект доповнює попередній. Пропонується приділити увагу проблемі навчання державних службовців. Зокрема, в Законі України «Про державну службу» пропонується замінити чинну формулу «підготовка, перепідготовка, спеціалізація та підвищення кваліфікації державних службовців» на «професійне навчання державних службовців», яке визначається як набуття та вдосконалення професійних знань, умінь та навичок державного службовця для його професійної діяльності. Пропонується установити, що витрати на професійне навчання державних службовців не можуть бути менше, ніж 5 відсотків фонду оплати праці державних службовців відповідного державного органу. Професійне навчання державних службовців здійснюватиметься протягом проходження служби шляхом поточного навчання державного службовця за ініціативою керівника державної служби або власною ініціативою. Потреба в професійному навчанні визначається за результатами щорічного оцінювання службової діяльності державних службовців. З метою виконання індивідуальної програми підвищення професійної компетентності державний службовець має право пройти курс професійного навчання за власним вибором. Обраний державним службовцем курс професійного навчання погоджується з безпосереднім керівником та керівником державної служби. Останні можуть відмовити у погодженні курсу професійного навчання, обраного державним службовцем, якщо зміст пропонованого навчання не відповідає індивідуальній програмі підвищення професійної компетентності державного службовця. Після обраного курсу, державному службовцеві виплачується компенсація у розмірі вартості навчання, але не більше ніж прожитковий мінімум, визначений Законом України «Про державний бюджет» станом на 1 січня кожного року. Тривалість професійного навчання за ініціативою державного службовця упродовж року не може перевищувати 10 днів.

Зауважимо, що вимога щодо тривалості професійного навчання, яке упродовж року не може перевищувати 10 днів, не передбачає можливості прослуховування повноцінних курсів. Потребує уточнення положення, що потреба в професійному навчанні визначається за результатами щорічного оцінювання службової діяльності державних службовців. Це є рекомендацією навчати недостатньо обізнаних працівників чи стимулювати розвиток тих, хто активно самовдосконалюється? Загалом пропозиції є цікавими, але потребують доволі значних уточнень.

Права громадян та їх об’єднань

Проект 7002 від 25.07.2017 (Каплін С. М.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту працівника у випадку затримки виплати заробітної плати.

Проект є дещо зміненою та відредагованою версією проекту 5315 від 28.10.2016 (Вілкул О. Ю.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення пені у разі невиплати заробітної плати, стипендії, пенсії чи іншої встановленої законом виплати або її затримки (див. Бюлетень № 97), щодо якого 07.02.2017 було підготовлене подання профільного Комітету з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення про доопрацювання.

Головні відмінності стосуються переміщення уваги саме на заробітну плату. Відповідно, змінився перелік законодавчих актів, до яких вносяться зміни, а саме: Кодекс законів про працю України, Цивільний процесуальний кодекс України, Кримінальний кодекс України та Закони України «Про оплату праці», «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати», «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Також пропонується інший механізм визначення пені: не пряма норма, а відсилка до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати», в якому робляться відповідні уточнення. Значна увага приділена виплаті заборгованості заробітної плати у разі визнання роботодавця банкрутом. Зокрема, визначається, що позачергово задовольняються вимоги щодо виплати заборгованості перед працюючими та звільненими працівниками банкрута, в тому числі щодо грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей; інших коштів, належних працівникам у зв’язку з оплачуваною відсутністю на роботі; вихідної допомоги, належної працівникам у зв’язку з припиненням трудових відносин, а також нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов’язкового державного соціального страхування. Пропонується у разі затримання виплати заробітної плати та інших сум, належних працівникові, на строк більше 15 днів надати працівникові право, попередивши про це роботодавця в письмовій формі, тимчасово припинити виконання роботи на весь період до виплати затриманої суми. У цьому разі працівник звільняється від обов’язку виконувати свої трудові функції та має право у свій робочий час бути відсутнім на робочому місці. Виконання працівником роботи поновлюється наступного дня після скасування ним у письмовій формі тимчасового припинення роботи або після повного виконання роботодавцем своїх зобов’язань із виплати заробітної плати та інших сум перед працівником і інформування про це працівника. У разі припинення працівником виконання роботи внаслідок затримки виплати заробітної плати та інших сум, належних працівникові, роботодавець виплачує йому компенсацію у розмірі середньоденної заробітної плати за кожний день припинення виконання роботи. Тимчасове припинення працівником виконання роботи не може бути підставою для відсторонення працівника від роботи або його звільнення з ініціативи роботодавця.

Проект 7003 від 25.07.2017 (Каплін С. М.) про внесення змін до статті 168 Податкового кодексу України щодо посилення захисту працівника у випадку затримки виплати заробітної плати.

Проект пов’язаний із попереднім, але має і певне самостійне значення. Пропонується оподатковувати не нарахований, а реально виплачений (наданий) платнику податку дохід. Відповідно, пропонується скасувати положення про те, що «якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду».

Попри нібито очевидність такої ініціативи, маємо підкреслити, що вона захищає не працівника, а роботодавця як податкового агента.

Проект 7005 від 25.07.2017 (Лінько Д. В.) про внесення змін до деяких законів України (щодо запобігання мобінгу).

Пропонується покласти на власника підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізичну особу зобов’язання протидіяти мобінгу як негативному явищу в службово-трудових відносинах. Мобінг визначається як форма психологічного насилля, яка полягає в тривалому та систематичному цькуванні працівника в колективі, сексуальному домаганні, психологічному тиску на нього з метою подальшого звільнення. Працівник має право звільнитися за власним бажанням через мобінг. У такому разі власник або уповноважений ним орган має розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник. У разі припинення трудового договору через мобінг працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку. У разі ушкодження здоров`я працівника, причиною якого став мобінг, заподіяна шкода відшкодовується у розмірі понесених витрат на лікування та грошової компенсації моральної шкоди, яка відповідає розміру заробітної платні працівника за час перебування на лікарняному. Також до кримінально караних діянь, передбачених статтею 172 «Грубе порушення законодавства про працю» Кримінального кодексу України пропонується віднести систематичне порушення прав працівника шляхом застосування психологічного насилля та інших елементів мобінгу.

Слабким місцем проекту є проблема доведення фактів мобінгу. Крім того, слід враховувати, що психологічний стан кожної особи є дуже індивідуальним і певні дії можуть нею бути сприйняті цілковито інакше, ніж реальна мета тих, хто їх вчинив. Відповідно, проект мав би передбачати певні застороги пов’язані з цим, а також більше уваги приділити процедурним аспектам.

Культура та освіта

Проект 7001 від 25.07.2017 (Кремінь Т. Д.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо забезпечення ефективного використання державного майна закладів освіти, підприємств, установ та організацій, що відносяться до сфери освіти і науки).

Проект згідно з пояснювальною запискою розроблений з метою усунення наявних прогалин щодо можливості користування земельними ділянками установ освіти та науки, укладення ними договорів про спільну діяльність із суб’єктами господарювання, а також забезпечення можливості центрального органу виконавчої влади в сфері освіти та науки оперативно приймати рішення з приводу погодження надання земельних ділянок (в тому числі сільськогосподарського призначення) у користування суб’єктам господарювання та погодження укладення договорів про спільну діяльність. Пропонується внести зміни до Земельного кодексу України та Законів України «Про оренду землі», «Про освіту», «Про державно-приватне партнерство», «Про управління об’єктами державної власності» в частині закріплення права державних навчальних закладів, наукових установ та інших установ, організацій та підприємств системи освіти і науки щодо укладення договорів оренди земельних ділянок із суб’єктами господарювання для здійснення господарської діяльності строком до 1 року, а також укладення договорів про спільну діяльність із такими закладами та установами як форми здійснення державно-приватного партнерства за правилами окремого Порядку, що затверджується Кабінетом Міністрів України. Також пропонуються зміни до Господарського кодексу України, Законів України «Про державно-приватне партнерство, «Про управління об’єктами державної власності» та «Про освіту» щодо можливості надання у приватну власність (приватизації), включення як внеску в спільну діяльність майна об’єктів освіти і науки, що фінансуються з державного бюджету, а також підрозділів, технологічно пов’язаних з навчальним та науковим процесом. У проекті також передбачається можливість пролонгування договорів оренди земельних ділянок навчальних закладів. на строк до 5 років, покласти на Міністерством освіти і науки України погодження таких договорів і надання відповідних земельних ділянок, надання в оренду майна відповідних закладів і установ). Пропонується визнати, що особливо цінними є землі дослідних полів як науково-дослідних установ, так і навчальних закладів, виключаючи можливість віднесення до особливо цінних земель будь-яких інших земель навчальних закладів. Водночас укладення вищим навчальних закладом договорів про спільну діяльність із суб’єктами господарювання пропонується не вважати таким, що порушує принцип неприбутковості діяльності вищих навчальних закладів.

Проект складає позитивне враження на тлі численних атак на земельну власність навчальних закладів і наукових установ. Спроба покращити таким шляхом матеріальний стан установ освіти і науки, як видається, заслуговує на доброзичливу увагу. Разом з тим проект, на нашу думку, потребує ретельного доопрацювання з метою мінімізації можливих корупційних ризиків.

Питання сільського господарства та земельних справ

Проект 6725-1 від 26.07.2017 (Івченко В. Є.) про внесення змін до Земельного кодексу України (щодо забезпечення земельними ділянками сільськогосподарського призначення місцевого товаровиробника та запровадження електронних земельних торгів).

Проект альтернативний проекту 6725 від 14.07.2017 (Микитась М. В.) про внесення змін до Земельного кодексу України (щодо проведення земельних торгів онлайн) (див. Бюлетень № 133). Альтернативність цього проекту є доволі формальною, оскільки щодо електронних земельних торгів (провідної теми основного проекту) в ньому є лише одна непряма норма: «Земельні торги проводяться у порядку, визначеному статтями 135–139 цього Кодексу, або шляхом проведення електронних торгів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України». Основним же завданням проекту проголошено створення стабільних умов для розвитку та функціонування фермерських господарств та інших місцевих сільськогосподарських товаровиробників через врегулювання відносин розпорядження землями державної та комунальної власності, проведення поетапних земельних торгів на земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності або прав на них, а також покращення фінансової спроможності місцевих бюджетів. Крім того, в проекті передбачено встановлення додаткових вимог до учасників земельних торгів щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності або прав на них.

Відповідно до парламентської практики проект підлягає опрацюванню і розгляду разом з основним проектом.

Проекти з інших питань

Проект 7004 від 25.07.2017 (Лінько Д. В.) про внесення змін до деяких законів України (щодо несанкціонованої реклами).

У статті 27 «Відповідальність за порушення законодавства про рекламу» Закону України «Про рекламу» пропонується установити, що рекламодавці та розповсюджувачі реклами несуть солідарну відповідальність за розміщення оголошень, плакатів, афіш, листівок, написів чи малюнків у не встановленому Законом місці у 5-кратному розмірі вартості розповсюдженої реклами. Повторне вчинення такого порушення протягом року має наслідком накладення штрафу у подвійному від передбаченого за ці порушення розмірі, конфіскації рекламної продукції, а також відновлення місця розміщення несанкціонованої реклами до попереднього стану протягом 24 годин за кошти замовника та розповсюджувача реклами. Названа норма про конфіскацію також закріплюється у санкціях частин 1 та 2 чинної статті 212-14 «Порушення порядку розміщення агітаційних матеріалів чи політичної реклами або розміщення їх у заборонених законом місцях» Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Ідея солідарної відповідальності (без диференціації вини) рекламодавців та розповсюджувачів видається сумнівною в аспекті майнової відповідальності і абсолютно неприйнятною в аспекті адміністративної відповідальності.

Проект 7006 від 27.07.2017 (Мельничук С. П.) про добровільну пожежну охорону.

Проект є доопрацьованою і розширеною редакцією однойменного проекту 4011а від 15.07.2016 (Рибчинський Є. Ю.) (див. Бюлетень № 82), який 22.09.2016 було відкликано. Слід однак зазначити, що і даний проект містить чимало невідповідностей, зокрема зазначається, що добровільна пожежна охорона – це громадське об’єднання, засноване фізичними особами та/або юридичними особами приватного та/або публічного права, основною статутною метою (ціллю) якого є участь у проведенні заходів із запобігання виникненню пожеж, організації їх гасіння, а також попередженню і ліквідації інших надзвичайних ситуацій на волонтерських засадах, а також, що суб’єкти господарювання можуть укладати договори на аварійно-рятувальне обслуговування своїх об’єктів з добровільними пожежними командами (дружинами), якщо вони атестовані в установленому порядку як аварійно-рятувальна служба (обидві норми стаття 2), але водночас зазначається, що добровільні пожежні дружини здійснюють свою діяльність без статусу юридичної особи (ст. 17), а ще далі, зі статті 24 випливає, що добровільна пожежна охорона можлива як зі статусом, так і без статусу юридичної особи. Ініціатори проекту, як видається, навіть в цьому питанні не змогли чітко визначити, коли добровільна пожежна охорона має бути юридичною особою, а коли – ні. Не вирішено в проекті і питання оплати праці та належних гарантій добровільних пожежних тощо.

Порушене питання є цілком слушним та актуальним. Добровільна пожежна охорона в усьому світі є важливим елементом підтримання громадського порядку, яка водночас дає змогу ефективніше використовувати кошти з метою протидії пожежам та іншим природним та штучним катастрофам. Утім, проект не має суттєвих переваг порівняно зі своїм попередником і потребує радикального доопрацювання.

Проект 7007 від 27.07.2017 (Вілкул О. Ю.) про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» (щодо запобігання штучній імпортозалежності та дискримінації вітчизняного виробника шляхом врахування в приведеній ціні нецінових критеріїв оцінки, а також суми податків, що повернуться до бюджету).

Метою проекту в пояснювальній записці визначається запобігання штучній імпортозалежності та дискримінації вітчизняного виробника, утисканню українських високотехнологічних виробництв, втрати робочих місць і немотивованого відтоку капіталу за кордон. Для цього пропонується запровадити таке поняття, як приведена ціна, тобто ціна, зазначена учасником у тендерній пропозиції та перерахована з урахуванням її збільшення на розмір витрат замовника – сплати митних платежів в Україні, витрат на транспортування та зменшення на розмір суми податків в Україні, які повинен «сплатити учасник процедури закупівлі пов’язані з об’єктом закупівлі» (так у тексті – автори огляду) (поставкою товарів, виконання робіт, надання послуг) та з урахуванням показників інших критеріїв оцінки за математичною формулою, визначеною замовником у тендерній документації. Також до числа критеріїв оцінки тендерних пропозицій пропонується віднести умови оплати, строк виконання, гарантійне обслуговування, експлуатаційні витрати, підготовку виробничих кадрів, імпортозалежність подальшого обслуговування об’єкту закупівлі та відповідний розмір суми податків в Україні, які повинен сплатити учасник процедури закупівлі пов’язані з подальшим обслуговуванням об’єкта закупівлі «сплатити учасник процедури закупівлі пов’язані з об’єктом закупівлі» (так у тексті – автори огляду) (поставкою товарів, виконання робіт, надання послуг). Пропонується передбачити створення та затвердження уповноваженим органом Типової методики оцінки тендерних пропозицій.

Загалом проект пропонує помітно збільшити кількість і значення оціночних критеріїв під час закупівель, що суттєво посилює корупційні ризики.. Більше того, перелік таких критеріїв по суті є невиключним і передбачається його уточнювати підзаконним актом. Окремо слід зупинитися на плутаності пропонованих у проекті формулювань, які дуже невдало викладені і ускладнюють їх розуміння, а відповідно і однозначне застосування.

Проект 7010 від 28.07.2017 (Кришин О. Ю.) про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо запровадження механізму «єдиного вікна» та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України.

Загальний обсяг проекту – 54сторінки. Пропонується внести зміни до 35 законодавчих актів. Перелік лише основних змін у пояснювальній записці займає 5 сторінок. Метою проекту проголошено створення належної законодавчої бази для запровадження та функціонування механізму «єдиного вікна» на кордоні. , що є важливим чинником для покращення умов ведення зовнішньоекономічної діяльності в Україні, зменшення часу, необхідного для здійснення експортно-імпортних операцій, поліпшення інвестиційної привабливості України, а також підвищення інституційних спроможностей державних органів щодо здійснення контролю за міжнародною торгівлею. Передбачається скасування положень, які прямо або опосередковано вказують на необхідність подання суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності або митним брокером паперового документу, виданого одним державним органом іншому державному органу; скасування необґрунтованих перешкод для експорту українських товарів через узгодження положень частини восьмої статті 319 Митного кодексу України та вимог Законів «Про ветеринарну медицину», «Про карантин рослин», «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» щодо здійснення контрольних процедур у відношенні товарів, що експортуються згідно з вимогами країни призначення, а не в обов’язковому порядку; приведення існуючих на сьогодні процедур контролю товарів, що переміщуються через митний кордон України, та законодавчих підстав для їх здійснення у відповідність до Угоди СОТ «Про застосування санітарних та фітосанітарних заходів», яка є невід’ємною частиною Угоди про заснування Світової організації торгівлі і обов’язкова для всіх членів СОТ, у тому числі і для України тощо. Також пропонується скорочення кількості контролюючих органів на кордоні за рахунок: покладення на посадових осіб митниць обов’язків щодо перевірки дозвільних документів, які на сьогодні перевіряються посадовими особами Державної екологічної інспекції; покладення на посадових осіб Державної прикордонної служби обов’язків щодо перевірки рівня радіоактивного забруднення транспортних засобів та вантажів, що ввозяться на митну територію України, які на сьогодні здійснюються посадовими особами Державної екологічної інспекції; скасування санітарно-епідеміологічного контролю товарів, що переміщуються через митний кордон, який на сьогодні фактично зведений до отримання «висновку» – дозвільного документа, що видається на підставі заяви з доданими документами та жодним чином не свідчить про проведення реальної перевірки конкретного товару. Більше того, такий висновок має строк дії до 5 років.

Загалом ініціативи проекту видаються доволі цікавими, однак потребують прискіпливої уваги з боку спеціалістів і відповідних державних органів з тим, щоб спрощення процедурних вимог, що є цілком належним і потрібним, не спричинило втрати у якості послуг і забезпеченні захисту громадського здоров’я.

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори