Експрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України Бюлетень № 169 Законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 26.03.2018 – 30.03.2018
Надійшло 30 проектів законів і постанов Верховної Ради України, зокрема 10 проектів процедурних постанов, пов’язаних із прийняттям за основу, відхиленням або поверненням на доопрацювання окремих законопроектів тощо. У цьому огляді, за поодинокими винятками, також не коментуються проекти про запровадження податкових пільг, внесення змін до бюджету тощо.
Міжнародно-правові відносини
Проект 0181 від 27.03.2018 (Президент України) про приєднання України до Метричної конвенції.
Метричною конвенцією засновано Міжнародне бюро з мір та ваг (далі – ВІРМ), до основних завдань якого віднесено розроблення і підтримання міжнародних еталонів одиниць вимірювання Міжнародної системи одиниць (SI). На сьогодні учасниками Метричної конвенції є 58 держав, а 43 держави беруть участь у Генеральній конференції з мір та ваг (далі – CGPM) у статусі асоційованих учасників, в тому числі Україна від 2002 року. Згідно з Резолюцією 4 (2011), прийнятою на 24-му засіданні CGPM, асоційовані учасники CGPM, які перебувають у цьому статусі понад 5 років, офіційно запрошуються до приєднання до Метричної конвенції та набуття членства в ВІРМ. Прийняття проекту дозволить Україні набути членство у BIPM та користуватися правами повноправного члена BIPM, зокрема: голосувати на засіданнях CGPM та брати участь у роботі консультативних комітетів, що створюються СІРМ (наразі Україна не має таких прав); брати участь у ключових звіреннях СІРМ (на сьогодні Україна бере участь у звіреннях, які проводяться в рамках регіональної метрологічної організації «Євро-Азійське співробітництво державних метрологічних установ»), що дасть змогу оцінити ступінь еквівалентності національних еталонів у найкоротший термін та з найвищою точністю та, як наслідок, підвищить метрологічний вплив і конкурентоздатність України в Євро-Азійському регіоні, збільшить попит на надання послуг з калібрування на національних еталонах України для держав Центральної Азії та Кавказького регіону, створить нові можливості для одержання прибутку; придбати відкалібрований платино-іридієвий еталон кілограму за ціною собівартості (є актуальним для України, оскільки на сьогодні Україна має еталон кілограму із нержавіючої сталі нижчого рівня); користуватися послугами з калібрування національних еталонів, які є недоступними для асоційованих учасників; одержати доступ до обмежених розділів веб-сайту ВІРМ, що містять наукову та стратегічну інформацію; залучити фахівців наукових метрологічних центрів України до участі у програмах підвищення кваліфікації BIPM.
Проблеми національної безпеки, окупованих територій і АТО
Проект 8205 від 27.03.2018 (Шухевич Ю.-Б. Р.) про правовий статус і соціальні гарантії осіб, які незаконно позбавлені волі, заручники, або засуджені на тимчасово окупованих територіях України та за її межами.
Проект майже на половину дослівно співпадає з проектом 8006 від 06.02.2018 (Геращенко І. В.) про засади правового і соціального захисту заручників, інших незаконно позбавлених волі осіб (див. Бюлетень № 162), який був відкликаний 19.03.2018. У новому проекті розширені коло осіб, на яке він поширюється, а також перелік соціальних гарантій. Зокрема, щодо забезпечення тимчасовим соціальним житлом та щодо грошової компенсації особам, які незаконно позбавлені волі за період позбавлення волі або позбавлення волі через незаконне засудження іноземною державою.
Як і до проекту 8006, актуальним залишається зауваження про вибірковий характер проекту, адже правового і соціального захисту потребують не лише категорії осіб, згадані у проекті. Також до проекту можна поставити ряд зауважень мовного характеру, зокрема і до його назви.
Проект 8206 від 27.03.2018 (Найєм М.-М.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих положень з питань охорони громадського порядку і державного кордону.
Проектом пропонується радикально обмежити повноваження громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону у питаннях, що належать до компетенції органів державної влади, та встановити відповідальність органів Національної поліції України і підрозділів Державної прикордонної служби України за дії членів громадських формувань, які залучені до заходів з охорони громадського порядку та державного кордону. Зокрема у Кодексі України про адміністративні правопорушення пропонується скасувати відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, а також скасувати право зазначених осіб проводити адміністративне затримання та складати протоколи про адміністративні правопорушення. Більшість же змін пропонується внести до Закону України «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону». Окрім введення додаткових обмежень і скасування повноважень, пропонуються й інші зміни. Зокрема, передбачається установити, що діяльність громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону має бути політично нейтральною. Громадські формування з охорони громадського порядку і державного кордону у своїй діяльності є незалежними від рішень, заяв чи позицій політичних партій та громадських об’ єднань. Членам громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону забороняється висловлювати особисте ставлення до діяльності політичних партій під час охорони громадського порядку, провадити політичну діяльність та використовувати свої повноваження у політичних цілях. Підкреслено, що члени громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону мають право застосувати заходи фізичного впливу у випадках і в порядку, передбачених законом виключно під час спільного з поліцейськими, військовослужбовцями прикордонної служби виконання покладених на них цим законом завдань з охорони громадського порядку і державного кордону. Розширюється коло підстав для примусового розпуску громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону: заява реєструючого органу; заява посадової особи органу Національної поліції України чи підрозділу Державної прикордонної служби України, що здійснюють контроль за діяльністю громадського формування; не менше трьох заяв осіб, права яких були порушенні внаслідок діяльності членів громадського формування під час охорони громадського порядку чи державного кордону, протягом року, що було встановлено рішенням суду.
Проект спрямований на вирішення конкретної ситуації сьогоднішнього дня з масовим формуванням громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону під проводом конкретних політичних угрупувань. Такі громадські формування є помітно ангажованими і їх дії не завжди відповідають чинному законодавству. Втім, слід усвідомлювати, що пропозиції є загалом дуже глобальними і фактично нівелюють значення громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону. Відповідно, проект видається незбалансованим. У частині протидії політизації та посилення контролю за такими громадськими формуваннями проект цілком логічний, але запровадження більшості інших обмежень може мати у подальшому негативні наслідки для підтримання правопорядку.
Ідеологічні питання
Проект 8207 від 28.03.2018 (Іллєнко А. Ю.) про Прапор Національної Гідності.
Проектом пропонується встановити, що прапором національно-визвольної боротьби українського народу є Прапор Національної Гідності. В проекті міститься опис та порядок використання Прапора Національної Гідності. В пояснювальній записці зазначається таке: «Поряд з Державними символами України, зазначеними в Конституції України, є символи, які використовуються неофіційно, однак мають майже офіційне використання в повсякденному житті українського суспільства. До таких символів належить також червоно-чорний прапор боротьби, який використовувала Українська Повстанська армія під час визвольних змагань у XX ст. та боротьби за відновлення української державності. В сучасній українській історіографії червоно-чорний прапор є символом незламності українського духу, вірності військовим традиціям та присязі на вірність народові України. Червоний колір означає кров, пролиту в боротьбі за волю України, а чорний колір, землю, на яку була пролита ця кров. Червоно-чорний прапор – це прапор національно-визвольної боротьби українського народу, овіяний славою боротьби за незалежність України, оспіваний в піснях та прославлений у віршах українських поетів та є Прапором Національної Гідності».
Як видається, проект містить некоректну спробу через символіку ототожнити широкий народний рух, що виявився в Революції Гідності, лише з однією із політичних сил, що була присутня на Майдані.
Проект 8212 від 30.03.2018 (Балога В. І.) про заходи щодо впорядкування використання прапорів та інших державних символів іноземних держав на території України.
У проекті пропонується таке визначення: «Державні символи іноземних держав – це встановлені Конституцією, конституційними законами або іншими нормативно-правовими актами іноземних держав особливі розпізнавальні знаки конкретної держави (прапор, герб, гімн, девіз, тощо), які виражають ідеологічні, політичні, соціальні, економічні та інші орієнтири держави і символізують її національний суверенітет, верховенство і незалежність влади в країні». Зазначається, що у розумінні цього Закону до державних символів іноземних держав прирівнюються державні символи таких держав, які хоч і відтворені без дотримання усіх стандартів і опису, але візуально до них подібні або в них використані усі або деякі їх елементи, за винятком випадків, передбачених у частині третій цієї статті. Пропонуються такі правила. Державні символи іноземних держав в Україні вільно використовуються на територіях, фасадах приміщень та всередині приміщень дипломатичних представництв та консульських установ іноземних держав в Україні. Державні символи іноземних держав в Україні в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, державних установах, підприємствах та організаціях можуть використовуватись під час проведення державних, офіційних або робочих візитів глав іноземних держав, глав парламентів та урядів іноземних держав, візитів міністрів закордонних справ іноземних держав, а також у разі отримання згоди центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері зовнішніх зносин в Україні під час візитів спеціальних представників глав іноземних держав, спеціальних представників глав урядів, інших представників державних органів іноземної держави. В інших випадках забороняється використання державних символів іноземних держав на фасадах та всередині приміщень органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних установ, підприємств та організацій, їх структурних підрозділів, а також земельних ділянках для будівництва та обслуговування будівель, в яких розміщуються такі органи. Також пропонується доповнити Кримінальний кодекс України статтею 338-1 «Порушення порядку використання державних символів іноземних держав» такого змісту: «Порушення порядку використання державних символів іноземних держав - карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців або позбавленням волі на строк до двох років».
Причини появи такого проекту в реаліях сучасного Закарпаття і його загальна спрямованість є цілком зрозумілими. Втім, як видається, ці ініціативи, і насамперед щодо встановлення нового складу злочину, з технічного боку знайшли не зовсім адекватне юридичне вираження. Вводить в оману і занадто широке визначення «на території України» у назві проекту, оскільки питання використання державних символів іноземних держав за межами офіційних приміщень і територій у проекті ніяк не регламентується.
Відносини між владними суб’єктами
Проект 8213 від 30.03.2018 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до статті 10 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» щодо фінансової підтримки державою добровільного об’єднання територіальних громад сіл, селищ, міст.
Проект передбачає заміну об’єкту фінансової підтримки з планів соціально-економічного розвитку об’єднаної територіальної громади на програми соціально-економічного та культурного розвитку об’єднаних територіальних громад. Також запроваджуються строки надання такої допомоги. Для цього названу статтю 10 «Фінансова підтримка державою добровільного об’єднання територіальних громад сіл, селищ, міст та приєднання до об’єднаних територіальних громад» пропонується викласти у новій редакції: «Держава здійснює фінансову підтримку добровільного об’єднання територіальних громад сіл, селищ, міст та приєднання до об’єднаних територіальних громад шляхом надання об’єднаним територіальним громадам коштів у вигляді субвенції на формування відповідної інфраструктури згідно з програмами соціально-економічного та культурного розвитку таких територіальних громад протягом п’яти років, починаючи з року, наступного після їх об’єднання. Під час визначення загального обсягу субвенції на формування інфраструктури об’єднаних територіальних громад на 2019 і наступні роки враховується, що середній обсяг субвенції із розрахунку на одного жителя сільського населеного пункту щороку зменшується на 20 відсотків. Пропозиції щодо обсягу субвенції на формування інфраструктури об’єднаних територіальних громад вносяться Міністерству фінансів України центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері територіальної організації влади, адміністративно-територіального устрою, розвитку місцевого самоврядування, не пізніше 15 жовтня року, що передує бюджетному періоду, в якому передбачається надання такої фінансової підтримки. Загальний обсяг субвенції на формування інфраструктури об’єднаних територіальних громад визначається законом про Державний бюджет України та розподіляється Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету між бюджетами об’єднаних територіальних громад пропорційно до площі об’єднаної територіальної громади та кількості сільського населення у такій територіальній громаді з рівною вагою обох цих факторів та з врахуванням щорічного зменшення обсягу такої фінансової підтримки об’єднаним територіальними громадам, які отримували її у попередні роки. Порядок та умови надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на формування інфраструктури об’єднаних територіальних громад встановлюється Кабінетом Міністрів України».
Чим далі, тим більш дивно виглядає реформа зі створення об’єднаних територіальних громад. Додаткове фінансування було однією з головних причин для такого об’єднання. Тому запровадження його обмеження викликає низку нових питань. Загалом проект вимагає ретельної уваги з боку спеціалістів та представників самих об’єднаних територіальних громад.
Права громадян та їх об’єднань
Проект 8201 від 26.03.2018 (Третьяков О. Ю.) про внесення змін до законодавчих актів України щодо соціального захисту постраждалих учасників Революції Гідності та деяких інших осіб.
Загалом пропонується внести зміни до 21 закону і кодексу України, зокрема: Кодексу законів про працю України і Житлового кодексу Української РСР, Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про професійно-технічну освіту», «Про охорону дитинства», «Про вищу освіту», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування», «Про відпустки», «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», «Про судовий збір», «Про нотаріат», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про поховання та похоронну справу», «Про звернення громадян», «Про приватизацію державного житлового фонду». Проект не відповідає своїй назві, оскільки змін дуже багато і лише деякі з них стосуються постраждалих учасників Революції Гідності. Зокрема, пропонується змінами до названих актів запровадити: 1) визначення пільг та інших соціальних гарантій для постраждалих учасників Революції Гідності; 2) встановлення, що медико-соціальна експертиза дітей проводиться лікарсько-консультативними комісіями лікувально-профілактичних закладів; 3) заміни терміна «Велика Вітчизняна війна» на термін «Друга світова війна»; 4) заміни термінів «інвалід», «дитина-інвалід», «інвалід з дитинства», «інвалід війни» відповідно на терміни «особа з інвалідністю», «дитина з інвалідністю», «особа з інвалідністю з дитинства» та «особа з інвалідністю внаслідок війни»; 5) приведення названих актів у відповідність до Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях». Зокрема, формулу «особи, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції» пропонується доповнити словами: «у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях». Що ж стосується визначення пільг та інших соціальних гарантій для постраждалих учасників Революції Гідності, то їм, зокрема, пропонується надати: право на додаткову відпустку із збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік і право на особливий соціальний захист в галузі професійно-технічної освіти. Допомогу по тимчасовій непрацездатності таким особам передбачається виплачувати залежно від страхового стажу в розмірі до 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу). Їм та їхнім дітям має надаватися державна цільова підтримка для здобуття професійно-технічної освіти у державних та комунальних навчальних закладах на період до закінчення навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років.
Проект 8204 від 27.03.2018 (Яценко А. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення прав чоловіків, які виховують дітей без матерів (одиноких батьків), нарівні з правами одиноких матерів.
Пропонується положення статей 26 «Випробування при прийнятті на роботу» та 186 «Гарантії особам, які виховують малолітніх дітей без матері» Кодексу законів про працю України та статей 18-1 – 18-4 Закон України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» щодо прав та гарантій для одиноких матерів поширити і на одиноких батьків.
Такі ініціативи, як видається, давно вже назріли.
Кримінальне, кримінальне процесуальне і цивільне процесуальне законодавство, судівництво
Проект 8198 від 26.03.2018 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законів України щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів.
Проектом пропонується удосконалити процедуру примусового виконання рішень органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями. З моменту набрання чинності Законом України «Про виконавче провадження» постала проблема, щодо стягнення адміністративних штрафів в примусовому порядку, оскільки відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 названого закону зазначення ідентифікаційного коду боржника є обов’язковою вимогою до виконавчого документа. Пропонується передбачити, що реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта можуть не зазначатися в постановах у справах про адміністративні правопорушення, які виносяться на місці вчинення правопорушення або без участі особи. Удосконалюється порядок сплати авансового внеску при пред’явленні виконавчого документа до виконання. Стягувач звільняється від обов’язку разом із заявою про відкриття виконавчого провадження подавати документ, підтверджуючий сплату авансового внеску, оскільки кошти зараховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, приватного виконавця. Доказом сплати авансового внеску є надходження коштів на зазначені рахунки. Зменшується максимальний розмір авансового внеску, оскільки виходячи з практики примусового виконання судових рішень і рішень інших органів, у виконавчому проваджені про стягнення коштів витрати на суму, що складає 10 мінімальних розмірів заробітної плати, не здійснюються. Пропонується також доповнити перелік категорій осіб, які звільняються від сплати авансового внеску. Зокрема, від сплати авансового внеску пропонується звільнити органи місцевого самоврядування, органи та особи, уповноважені законодавством видавати виконавчі документи. Проектом, зокрема, удосконалюється процедура відновлення виконавчого провадження, проведення реалізації арештованого майна, уцінки нереалізованого майна та порядок оскарження рішень і дій державних виконавців. У зв’язку із запровадженням інституту приватних виконавців, пропонується вирішити деякі питання організації їхньої діяльності. Також пропонується визначити порядок стягнення основної винагороди, надати право приватному виконавцю виконувати постанову про стягнення основної винагороди у тому разі, коли її не стягнуто під час примусового виконання рішення.
Проект 8203 від 27.03.2018 (Береза Б. Ю.) про внесення змін до статті 263 Кримінального кодексу України (щодо посилення відповідальності за незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами).
Пропонується у диспозиції частини першої названої статті 263 «Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами», якою встановлюється відповідальність за носіння, зберігання, придбання, передача чи збут вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу, скасувати виключення для гладкоствольної мисливської зброї. А в санкції тієї ж частини передбачається установити позбавлення волі на строк від 6 до 10 років замість нинішнього «від 3 до 7 років». У диспозиції частини другої названої статті пропонується виключити уточнення видів холодної зброї. Ці зміни відповідають ініціативі більш раннього проекту 7413 від 19.12.2017 (Ляшко О. В.) про внесення змін до статті 263 Кримінального кодексу України (щодо посилення відповідальності за носіння, зберігання, придбання, передачу чи збут вибухових речовин або вибухових пристроїв) (див. Бюлетень № 156). Відповідно, у санкції до цієї частини пропонується максимальний строк позбавленням волі збільшити з 3 до 5 років.
Пропоновані зміни викликають певні сумніви. Посилення санкцій само по собі жодним чином не сприятиме зменшенню злочинності – навпаки, стимулюватиме перехід до більш важких злочинів, адже різниця між санкціями нівелюється. Незрозумілою в наших умовах є і спроба більш жорсткого ставлення до обігу гладкоствольної мисливської зброї.
Проект 8209 від 29.03.2018 (Тимошенко Ю. В.) про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» щодо звільнення від відповідальності окремих категорій осіб.
Проект фактично є альтернативним проектам 8120 від 14.03.2018 (Лещенко С. А.) про внесення змін до Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо особливостей фінансового контролю окремих категорій посадових осіб» (див. Бюлетень № 167), 8120-1 від 21.03.2018 (Герасимов А. В.) про внесення змін до розділу II «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо особливостей фінансового контролю окремих категорій посадових осіб» (щодо відтермінування заходів фінансового контролю для окремих суб’єктів декларування) та 8158 від 19.03.2018 (Кабінет Міністрів України) про внесення зміни до статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» (обидва див. Бюлетень № 168).
Проектом пропонується встановити, що дія Закону України «Про запобігання корупції» не поширюється на громадських активістів, осіб, які отримують кошти, майно в рамках реалізації в Україні програм (проектів) технічної або іншої, в тому числі безповоротної, допомоги у сфері запобігання, протидії корупції (як безпосередньо, так і через третіх осіб або будь-яким іншим способом, передбаченим відповідною програмою (проектом). Крім того, передбачається звільнити зазначених осіб від адміністративної та кримінальної відповідальності за невиконання вимог Закону України «Про запобігання корупції» щодо подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Для цього пропонується підпункт «в» пункту «2)» частини першої статті 3 «Суб’єкти, на яких поширюється дія цього Закону» радикально скоротити виклавши таким чином: «представники громадських об’єднань, наукових установ, навчальних закладів, експертів відповідної кваліфікації, які входять до складу конкурсних комісій, утворених відповідно до Закону України "Про державну службу"». Також пропонується скасувати пункт «5)» частини першої статті 3 та абзац третій пункту «1)» частини першої статті 46 «Інформація, що зазначається в декларації». На думку ініціаторів проекту, його реалізація створить умови для забезпечення позитивного іміджу України як надійного партнера для міжнародних донорських організацій у сфері антикорупційної діяльності та сприятиме дотриманню стандартів Ради Європи, які забороняють довільне і дискримінаційне втручання в незалежну діяльність громадянського суспільства.
Культура та освіта
Проект 8202 від 26.03.2018 (Княжицький М. Л.) про внесення змін до деяких законів України з питань удосконалення системи охорони культурної спадщини.
Зміни пропонуються до Закону України «Про охорону культурної спадщини», а також до Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України. Окрім суто термінологічних уточнень, передбачено: доповнення об’єктивної сторони правопорушення умовами, що відповідальність настає за завдання шкоди не лише пам’яткам, але й щойно виявленим об’єктам культурної спадщини та їх частинам; встановлення основних засад процедури примусового викупу об’єктів культурної спадщини, якщо власники своїми діями сприяють їх знищенню; зміну санкцій за порушення законодавства про охорону культурної спадщини, в том числу підвищення розмірів штрафів; уточнення статті 298 Кримінального кодексу України щодо відповідальності за доведення об’єкта культурної спадщини до його пошкодження або знищення.
Пропозиції загалом заслуговують на увагу, хоча ми і не поділяємо надмірного, як видається, захоплення ініціаторами проектів (не лише цього) підвищенням штрафних та інших санкцій.
Проект 8210 від 30.03.2018 (Вілкул О. Ю.) про внесення змін до деяких законів України (щодо збереження національного культурно-мистецького надбання України – збереження, розвитку і вдосконалення мережі закладів культури та освітніх закладів).
Зміни вносяться до законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про загальну середню освіту» та «Про культуру». Пропонується установити, що реорганізація, ліквідація чи перепрофілювання (зміну типу) загальноосвітніх навчальних закладів державної і приватної форм власності здійснюється за рішенням за рішенням засновника (засновників). У разі реорганізації, ліквідації чи перепрофілювання (зміну типу) закладу загальної середньої освіти засновник зобов’язаний забезпечити здобувачам освіти можливість продовжити навчання. Реорганізація, ліквідація чи перепрофілювання (зміну типу) навчальних закладів, закладів культури комунальної форми власності здійснюється за рішенням місцевої ради, а в сільській місцевості допускаються лише за згодою територіальної громади села, селища. Територіальна громада вирішує питання щодо необхідності реорганізації, ліквідації чи перепрофілювання (зміну типу) такого навчального закладу чи закладу культури, розташованого у межах села, селища, шляхом проведення загальних зборів громадян у порядку, встановленому законом. Органи місцевого самоврядування під час формування та забезпечення культурними послугами населення керуються нормативами забезпечення населення закладами культури, визначеними «мінімальним культурним кошиком». Не допускається перепрофілювання або ліквідація закладів культури, що забезпечують надання мінімальних культурних послуг. Відповідно, дається визначення «мінімального культурного кошику» або ж, інакше, мінімальних стандартів забезпечення населення культурними послугами такого змісту: «комплекс норм і нормативів, на основі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій щодо надання закладами культури державної та комунальної форм власності якісних культурних послуг громадянам, у тому числі за місцем проживання. Також пропонується затвердити, що держава забезпечує асигнування на культуру за рахунок коштів державного, місцевих бюджетів та інших джерел фінансування, не заборонених законодавством. Фінансування закладів культури здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, у тому числі шляхом надання культурної субвенції місцевим бюджетам, коштів місцевого бюджету та інших джерел, не заборонених законодавством. Порядок розподілу культурної субвенції між місцевими бюджетами визначається згідно з формулою, в основі якої лежить забезпечення мінімальними культурними послугами на відповідній території. Державні та комунальні заклади культури мають право надавати платні послуги, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України. Засновники відповідних закладів культури мають право затверджувати переліки платних культурних та інших послуг, що не увійшли до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Загалом цікаві ініціативи, однак постає питання джерел фінансування з огляду на запровадження культурної субвенції. Втім, головні питання щодо проекту стосуються занадто загального визначення поняття «мінімальний культурний кошик», яке бажано було б конкретизувати. Наразі ініціатива більше схожа на запровадження нового фінансового потоку, який через свою нечіткість та малозрозумілість може стати об’єктом корупційних дій.
Проект 8211 від 30.03.2018 (Вілкул О. Ю.) про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо збереження національного культурно-мистецького надбання України – збереження, розвитку і вдосконалення мережі закладів культури та освітніх закладів).
Проект є складовою попередніх ініціатив. Названий кодекс пропонується доповнити новою статтею 103-7 «Культурна субвенція», якою установити, що культурна субвенція спрямовується на видатки місцевих бюджетів, передбачені у пункті 5 частини першої статті 89 Бюджетного кодексу України, для оплати поточних видатків закладів культури, що забезпечують населення культурними послугами, визначеними «мінімальним культурним кошиком». У законі про Державний бюджет України мають затверджуватися обсяги культурної субвенції окремо для бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів і районних бюджетів, міських (міст Києва та Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення) бюджетів та бюджетів об’єднаних територіальних громад. Культурна субвенція розподіляється між відповідними бюджетами на основі формули, яка розробляється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері культури, та затверджується Кабінетом Міністрів України.
Проект 8214 від 30.03.2018 (Вілкул О. Ю.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання окремих питань організації інклюзивного навчання.
Основна пропозиція проекту полягає в запровадження в Законах України «Про загальну середню освіту» і «Про дошкільну освіту» нового інституту «асистента дитини з особливими освітніми потребами». На підтвердження своєї пропозиції ініціатори проекту посилаються на рекомендації однієї з науково-практичних конференцій. Також пропонується доповнити Кодекс України про адміністративні правопорушення статтею 186-8 «Порушення законодавства про освіту, про дошкільну освіту, про загальну середню освіту, про вищу освіту» з такою дуже загальною диспозицією: «порушення права людини на освіту, прав інших фізичних та юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права або інше порушення законодавства про освіту, про дошкільну освіту, про загальну середню освіту, про вищу освіту».
Ідея щодо надання певного статусу «асистентам дитини з особливими освітніми потребами» заслуговує на увагу і фахове обговорення. Натомість пропозиція щодо нового адміністративного делікту у запропонованій формі навряд чи заслуговує на підтримку.
Охорона здоров’я
Проект 8215 від 30.03.2018 (Тимошенко Ю. В.) про внесення змін до Закону України «Про рекламу» (щодо посилення законодавчих вимог до реклами алкогольних напоїв та тютюнових виробів).
Пропонується уточнити, що реклама алкогольних напоїв та тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об’єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються алкогольні напої та тютюнові вироби, не може формувати думку, що паління або вживання алкоголю сприяє кращій самореалізації, прояву фізичних чи особистісних якостей, зникненню комплексів. Також пропонується визначити, що реклама алкогольних напоїв, тютюнових виробів, пива та/або напоїв, що виготовляються на його основі, знаків для товарів і послуг, інших об’єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються алкогольні напої, тютюнові вироби, пиво та/або напої, що виготовляються на його основі, не повинна містити зображення історичних осіб, військових формувань, етносів, історичних подій та символів, з якими асоціюється Україна.
Якщо перше з пропонованих положень загалом не викликає суттєвих заперечень, окрім недостатньої чіткості запропонованих формулювань, то щодо другого положення є чимало застережень. Так, відповідних марок «з символами» наразі вже існує чимало, а, відповідно, слід було б передбачити якісь положення щодо зміни чи залишення таких марок тощо. Також вкрай незрозумілим і невизначеним є сам перелік: «історичних осіб, військових формувань, етносів, історичних подій та символів, з якими асоціюється Україна». Поняття «історичний символ, з яким асоціюється Україна», є доволі суб’єктивним і нормативно не визначеним. За таких умов доцільність запровадження даної норми видається сумнівною.
Питання сільського господарства та земельних справ
Проект 5448-д від 30.03.2018 (Бакуменко О. Б.) про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції.
Проект є доопрацьованою в Комітеті з питань аграрної політики та земельних відносин редакцію однойменного урядового проекту 5448 від 24.11.2016 (див. Бюлетень № 101). Проект був доповнений і помітно розширений (з 37 статей на 35 сторінках до 41 статті на 45 сторінках) новими положеннями, які було внесено ЄС до Регламенту 889/2008 вже після реєстрації проекту 5448. Зокрема, це стосується: правил органічного виробництва аквакультури та тваринництва; особливостей ввезення органічної продукції на територію України та вивезення такої продукції в митному режимі експорту; запровадження дворівневої системи контролю за органічним виробництвом через надання права Держпродспоживслужбі контролювати діяльність не тільки операторів ринку, а й органів сертифікації; встановлення штрафних санкцій за порушення вимог законодавства у сфері виробництва, обігу та маркування органічної продукції.
Проект потребує уважного опрацювання з метою уникнення можливого дублювання регулювання правовідносин із чинними Законами України «Про насіння і садивний матеріал» та «Про технічні регламенти та оцінку відповідності».
Проекти з інших питань
Проект 8138-1 від 28.03.2018 (Недава О. А.) про державне регулювання у сфері поводження із мийними засобами.
Альтернативний проекту 8138 від 15.03.2018 (Балицький Є. В.) про державне регулювання у сфері мийних засобів (див. Бюлетень № 167). Він мінімально і виключно редакційно відрізняється від проекту 5182-1 від 07.10.2016 (Недава О. А.) про державну політику у сфері поводження із мийними засобами (див. Бюлетень № 94), який 03.10.2017 було повернуто на доопрацювання ініціатору внесення.
Проект 8200 від 26.03.2018 (Антонищак А. Ф.) про внесення змін до Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність».
У пояснювальній записці метою проекту визначається гарантування прав і законних інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності (далі – ЗЕД) та збільшення українського експорту шляхом усунення надмірного тиску на суб’єктів ЗЕД через застосування спеціальних санкцій. При цьому, Мінекономрозвитку буде зобов’язане проводити прозорий розгляд питань про застосування спеціальних санкцій із врахуванням позиції не лише ініціаторів застосування санкцій, а і самих суб’єктів господарювання. Крім того, внесення змін у механізм застосування спеціальної санкції у вигляді тимчасового зупинення ЗЕД дасть змогу оперативно реагувати на загрози фінансування незаконних збройних формувань та територіальної цілісності України. Відповідно, проект передбачає такі основні пропозиції: чітко розмежувати сфери та механізми відповідальності суб’єктів ЗЕД за порушення митного, валютного законодавства та порушення, що містять загрози національній безпеці, інтересам національної економічної безпеки; зобов’язати Мінекономрозвитку повідомляти суб’єктів господарювання про розгляд питання про застосування спеціальних санкцій з можливістю надати свою позицію з матеріалами щодо факту правопорушення; передбачити застосування спеціальної санкції у вигляді індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічних операцій за порушення валютного, митного чи іншого законодавства, при цьому передбачивши безпідставність застосування санкцій за суму заборгованості, меншу за 50 тис. євро, що буде діяти на перехідний період до вільного руху капіталу; передбачити застосування спеціальної санкції у вигляді тимчасового зупинення ЗЕД виключно у разі проведення суб’єктами ЗЕД та/або іноземними суб’єктами господарської діяльності зовнішньоекономічних операцій на тимчасово окупованій території України поза митним контролем митних органів України або дій, наслідком яких є фінансування незаконних збройних формувань чи постачання їм зброї.