Експрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України Бюлетень № 176 Законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 14.05.2018 – 18.05.2018

Надійшло 74 проекти законів і постанов Верховної Ради України, зокрема 32 проекти процедурних постанов, пов’язаних із прийняттям за основу, відхиленням або поверненням на доопрацювання окремих законопроектів, внесенням змін до календарного плану діяльності парламенту, створенням депутатської робочої групи, проведенням парламентських слухань тощо. У цьому огляді, за поодинокими винятками, також не коментуються проекти про запровадження податкових пільг, внесення змін до бюджету тощо.

Міжнародно-правові відносини

Проект Постанови 8365 від 17.05.2018 (Парубій А. В.) про Звернення Верховної Ради України до Діючого головування в ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ОБСЄ та парламентів держав-учасниць ОБСЄ щодо міжнародного спостереження ОБСЄ на виборах Президента Російської Федерації 2018 року.

У проекті звернення, зокрема, нагадується, що Організація з безпеки і співробітництва в Європі ніколи не ставила під сумнів територіальну цілісність України в її міжнародно визнаних державних кордонах та не приймала будь-яких рішень, що визнавали б зміну кордонів нашої держави внаслідок тимчасової окупації Російською Федерацією Автономної Республіки Крим та міста Севастополь. Крім того, Парламентська Асамблея ОБСЄ у Бакинській декларації 2014 року засудила окупацію території України та очевидне, грубе і невиправдане порушення гельсінкських принципів Російською Федерацією стосовно України, у тому числі кричущі порушення суверенітету і територіальної цілісності України. У зв’язку з цим пропонується звернути увагу БДІПЛ ОБСЄ, ПА ОБСЄ та держав-учасниць ОБСЄ, що будь-яка інша інтерпретація з боку Міжнародної Спостережної місії БДІПЛ ОБСЄ та ПА ОБСЄ за підсумками спостереження за виборами Президента Російської Федерації 2018 року ситуації щодо статусу Автономної Республіки Крим і м. Севастополь, які є невід’ємною частиною території України в її міжнародно визнаних кордонах, є небезпечною і згубною для авторитету ОБСЄ спробою поставити знак рівності між протизаконними домаганнями Росії як держави-агресора та зусиллями всієї спільноти ОБСЄ з метою відновлення поваги до основоположних гельсінкських принципів. Попередні висновки Міжнародної місії зі спостереження за виборами Президента Російської Федерації, які були оприлюднені 19 березня 2018 року, зокрема, не відображають: факт проведення виборів Президента Російської Федерації на незаконно окупованій частині території суверенної держави – України; використання під час виборів Президента Російської Федерації фальсифікованих списків виборців, до яких було включено понад 1 млн. громадян України – мешканців тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та м. Севастополь; суттєве спотворення згаданим вище фактом результатів голосування у цілому по Російській Федерації. З огляду на задекларований у Заяві Міжнародної місії намір БДІПЛ ОБСЄ оприлюднити Остаточний звіт зі спостереження за виборами Президента Російської Федерації 18 березня 2018 року, Верховна Рада України закликає: 1. Діюче головування в ОБСЄ та БДІПЛ ОБСЄ – забезпечити відповідність Остаточного звіту засадам об’єктивності, незалежності, неупередженості та всеосяжності міжнародного спостереження за виборами, не допустити тим самим дискредитації відповідних міжнародних стандартів. З цією метою надати в Остаточному звіті повну та невибіркову оцінку фактам незаконної організації виборчого процесу та голосування на території тимчасово окупованих Автономної Республіки Крим та міста Севастополь під час виборів Президента Російської Федерації 18 березня 2018 року та їх вплив на результати голосування в цілому в Російській Федерації. 2. Бюро з демократичних інститутів та прав людини ОБСЄ – розробити чіткі стандарти оцінки й реагування у зв’язку з викликами та загрозами міжнародним стандартам у сфері демократичних виборів, пов’язаними з агресивними діями одних держав-учасниць ОБСЄ на території інших.

В день внесення постанову було прийнято і 25.05.2018 підписано.

Проблеми національної безпеки, окупованих територій і АТО

Проект 8346 від 14.05.2018 (Кабінет Міністрів України) про внесення зміни до статті 5 Закону України «Про Державну службу спеціального зв’язку та захисту інформації України».

Пропонується установити, що в особливий період загальна чисельність Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України збільшується на кількість особового складу, призваного на військову службу на виконання указів Президента України про мобілізацію, затверджених законами України.

Пропонована формула видається занадто абстрактною і такою, що не відповідає суті самого положення названої статті про певну загальну граничну чисельність такої державної служби, оскільки ніяк її не обмежує.

Проект 8360 від 16.05.2018 (Шухевич Ю.-Б. Р.) про внесення змін до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо встановлення доплати за роботу після призначення пенсії та обчислення її за двоскладовою формулою.

У пояснювальній записці зазначається, що впродовж багатьох років, починаючи з 1992 року, в Україні не було вирішено питання збільшення пенсії за рахунок додаткового стажу, котрий був набутий після звільнення з військової і прирівняної до неї служби, і цей додатковий стаж взагалі не враховується при обчисленні пенсії військовим і прирівняним до них особам. Відповідно у запропонованому проекті передбачено враховувати цей додатковий стаж, встановлюючи доплату до пенсії за роботу після її призначення. Автори зазначають, що цю доплату пропонується обчислювати за двоскладовою формулою, котра вже апробована в законопроектах № 6508 «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо скасування однієї з форм пенсійної несправедливості та обчислення пенсії за двоскладовою формулою» (див. Бюлетень № 126) та № 6614-4 «Про внесення змін до деяких законів України щодо встановлення справедливого порядку обчислення пенсії, запровадження єдиних принципів нарахування пенсій та скасування привілеїв у пенсійному забезпеченні» (див. Бюлетень № 133).

Не обговорюючи суті пропозицій зазначимо, що тут, як і в більшості інших пропонованих народними обранцями прогресивних реформ пенсійного забезпечення, фактично обійдене питання про фінансові ресурси для таких змін.

Проект 8370 від 17.05.2018 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законів України щодо військових стандартів.

Зміни мають переважно технічний характер і пов’язані із реформуванням системи стандартизації в Україні. Зокрема, пропонується включити військові стандарти з числа тих, на які поширюється дія Закону України «Про стандартизації». Натомість Закон України «Про оборону України» пропонується доповнити такими термінами, як «військовий стандарт», «військова стандартизація», «стандарт НАТО» тощо, та дати їх визначення. Також пропонується визначити, що Міністерство оборони України: забезпечує нормативно-правове регулювання у сфері військової стандартизації; встановлює порядок розроблення, прийняття, скасування, відновлення дії, розповсюдження, застосування військових стандартів та змін до них; визначає орган військової стандартизації з числа підпорядкованих органів військового управління.

Проект 8332-1 від 18.05.2018 (Вілкул О. Ю.) про внесення змін до деяких законів України з питань забезпечення захисту прав внутрішньо переміщених осіб.

Альтернативний урядовому проекту 8332 від 02.05.2018  про внесення змін до деяких законів України з питань забезпечення захисту прав внутрішньо переміщених осіб (див. Бюлетень № 174).

Альтернативний проект дещо відрізняється редакцією змін до статті 5 Закону України «Про судовий збір»: замість «позивачі – у справах, пов’язаних з порушенням їх прав, визначених статтями 6, 7, 8, 9 Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” до втрати чинності Законом України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” або Законом України “Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях”» (урядова редакція) пропонується викласти так: «позивачі, заявники – у справах, пов’язаних з порушенням їх прав, визначених статтями 6, 7, 8, 9 Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб”» (редакція альтернативного проекту). А також у статті 3 того ж закону пропонується визначити, що судовий збір не справляється за подання заяви про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України.

Різниця між проектами мінімальна, але як видається урядовий проект є більш точним і має бути використаний як основа для доопрацювання.

Ідеологічні питання

Проект 8342-1 від 18.05.2018 (Королевська Н. Ю.) про внесення зміни до статті 73 Кодексу законів про працю України щодо мораторію на зміну календарних дат та скасування святкових днів.

Формально альтернативний проекту 8342 від 10.05.2018 (Денисенко А. С.) про внесення змін до статті 73 Кодексу законів про працю України щодо святкування Дня перемоги над нацизмом у Європі і Дня пам’яті та примирення (див. Бюлетень № 175). Пропонується Статтю 73 Кодексу законів про працю України доповнити новою частиною такого змісту: «Забороняється зміна календарних дат святкування або скасування Міжнародного жіночого дня (8 березня) та Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (День перемоги) (9 травня)».

Ідеологічний зміст ініціативи є цілком зрозумілим, але юридично заборонити законом законодавчу діяльність з конкретного питання не видається можливим. Подібні обмеження мають бути щонайменше на конституційному рівні.

Проект 8381 від 18.05.2018 (Рудик С. Я.) про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо святкових і неробочих днів.

Пропонується встановити, що на 9 травня припадає два свята: не лише День Перемоги, а й День Європи. Ініціатива видається дещо замаскованою спробою, залишаючи вихідний день, поступово замінити День Перемоги іншим святом.

Проект Постанови 8376 від 18.05.2018 (Шахов С. В.) про поновлення соціально орієнтованих тарифів на електроенергію для потреб міського електричного транспорту та зовнішнього освітлення населених пунктів.

У проекті пропонується визнати незадовільною існуючу державну політику щодо формування тарифів на електричну енергію для потреб міського електричного транспорту та зовнішнього освітлення населених пунктів і рекомендувати Кабінету Міністрів України: 1) відповідно до пункту 4 частини третьої статті 5 Закону України «Про ринок електричної енергії» забезпечити встановлення тарифів на електричну енергію для потреб міського електричного транспорту у розмірі, що не перевищує розмір тарифу на електричну енергію, що відпускається населенню; 2) відповідно до пункту 4 частини третьої статті 5 Закону України «Про ринок електричної енергії» забезпечити встановлення тарифів на електричну енергію для потреб зовнішнього освітлення населених пунктів у темний час доби із застосуванням раніше існуючого коефіцієнту 0,25; 3) згідно із пунктом 1 частини третьої статті 5 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачити у Енергетичній стратегії України необхідність формування знижених соціально орієнтованих тарифів на електричну енергію для потреб міського електричного транспорту, а також для потреб зовнішнього освітлення населених пунктів у темний час доби.

І по суті, і по формі проект видається цілковито популістським. Він не містить жодних вказівок на джерело відповідного фінансування, а все зводить до чергового прямого доручення уряду, що, на нашу думку, не відповідає принципу поділу державної влади.

Проект 8380 від 18.05.2018 (Горбунов О. В.) про внесення змін до статті 133 Конституції України (щодо перейменування Кіровоградської області).

Пропонується Кіровоградську область перейменувати на Кропивницьку з огляду на відповідну зміну назви головного міста області.

Проект є зрозумілим і загалом технічним. Утім, до цієї статті Конституції України мають одночасно бути внесені зміни і щодо перейменування Дніпропетровської області. Відповідний проект 8329 від 27.04.2018 (Денисенко А. С.) перебуває на парламентському розгляді, але зміст його видається не зовсім задовільним (див. Бюлетень № 173).

Відносини між владними суб’єктами

Проект Постанови 8359 від 16.05.2018 (Галасюк В. В.) про звернення Верховної Ради України до Кабінету Міністрів України щодо створення Міністерства промисловості та інновацій України – центрального органу виконавчої влади для забезпечення формування та реалізації державної промислової та інноваційної політики.

У проекті пропонується з метою невідкладного удосконалення державної економічної політики для захисту національних інтересів України, подолання масової бідності та підвищення рівня життя громадян, системного забезпечення розвитку промисловості та інновацій, залучення масштабних інвестицій у реальний сектор економіки, збільшення високотехнологічного виробництва та експорту, підвищення зайнятості населення та рівня доходів громадян, керуючись Конституцією України, звернутися до Кабінету Міністрів України з вимогою створити Міністерство промисловості та інновацій України – центральний орган виконавчої влади для забезпечення формування та реалізації державної промислової та інноваційної політики, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Зазначимо, що проект є мало відмінним від  більш раннього проекту 8220 від 03.04.2018 (Бондар В. В.) про вжиття заходів щодо утворення Міністерства промислової політики та інвестицій України (див. Бюлетень № 170), в положеннях якого також йшлося не лише про інвестиційну, а й про інноваційну діяльність пропонованого міністерства.

Парламентарі є дуже наполегливими у питанні створення такого міністерства, однак все ж таки слід зазначити, що ці питання цілком віднесені до компетенції Кабінету Міністрів України і парламент не має керувати урядом через вказівки на зразок цієї.

Проект 8369 від 17.05.2018 (Власенко С. В.) про внесення змін до Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування».

Проект містить нову редакцію зазначеного закону (56 сторінок основного тексту і 9 сторінок перехідних і прикінцевих положень). Як зазначається у пояснювальній записці, метою проекту є забезпечення системного оновлення Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», що сприятиме побудові в Україні професійної та ефективної служби в органах місцевого самоврядування з урахуванням кращих міжнародних практик та національного досвіду. Для цього пропонується: врегулювання статусу службовців місцевого самоврядування та виборних посадових осіб місцевого самоврядування; забезпечення політичної нейтральності службовців місцевого самоврядування; врегулювання законом основних питань служби в органах місцевого самоврядування та надання органам місцевого самоврядування повноважень самостійно вирішувати питання формування умов оплати праці виборних посадових осіб та службовців місцевого самоврядування, інші питання проходження служби в органах місцевого самоврядування та встановлення загальних правил та гарантій для здійснення таких повноважень; адаптації основ служби в органах місцевого самоврядування до концептуальних підходів, закладених Законом України «Про державну службу», зокрема щодо загальних засад служби, принципів, прав та обов’язків службовців місцевого самоврядування, деполітизації служби, класифікації посад в органах місцевого самоврядування та рангів службовців, оцінювання результатів службової діяльності, порядку, підстав для притягнення службовця органу місцевого самоврядування до дисциплінарної відповідальності та видів дисциплінарних проступків і дисциплінарних стягнень, підстав припинення служби тощо; переведення посад керуючих справами виконавчих комітетів рад із категорії виборних посад до категорії службовців, передачі їм значної частини кадрових повноважень, які на сьогодні належать відповідним головам, що дозволить зменшити політичний плив на призначення та звільнення службовців місцевого самоврядування; визнання відкритого конкурсу основною процедурою для вступу на посаду службовця місцевого самоврядування та для переходу на посади вищої категорії; упорядкування структури заробітних плат шляхом збільшення частки посадового окладу (основної частини), зменшення кількості та частки надбавок та премій (додаткових та стимулюючих виплат) для підвищення стабільності заробітної плати службовців місцевого самоврядування; створення умов для підвищення кваліфікації виборних посадових осіб та службовців місцевого самоврядування. Крім того, проект містить чимало змін до інших законів та кодексів: Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України, Законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про столицю України – місто-герой Київ», «Про політичні партії в Україні», «Про запобігання корупції», «Про державну службу» та «Про оплату праці».

Обсяг проекту не дає можливості належним чином висвітлити навіть основні його новації в цьому огляді. Втім, радимо звернутися до доволі ґрунтовного і критичного висновку ГНЕУ до цього проекту.

Проект 8374 від 17.05.2018 (Добродомов Д. Є.) про внесення змін до Закону України «Про вибори Президента України» щодо вимог до передвиборної програми.

Суть ініціатив зводиться до того, що в своїй передвиборній програмі мають обов’язково зазначати кандидатури на посаду Міністра оборони України, Міністра закордонних справ України, Генерального прокурора України, Голови Служби безпеки України та Голови Національного банку України. Відсутність такої інформації в програмі є підставою для відмови в реєстрації кандидата.

Ініціатива видається такою, що суперечить конституційним положенням про обов’язки кандидати на посаду Президента України. Окрім того, вона, на нашу думку, суперечить здоровому глузду загалом. Зокрема, проект не передбачає необхідності згоди осіб, яких буде названо претендентами на високі державні посади; ніяк не обмежує обраного Президента України в праві змінити свою думку; не враховує необхідності згоди Верховної Ради України на призначення згаданих високопосадовців. Якщо ж попередні плани не можуть мати ніякої обов’язковості, то  їх оприлюднення буде ще одним піар-ходом і не більше. Зрештою, у претендента на пост Президента і вже обраного глави держави цілком закономірно є дещо інший рівень інформованості й відповідальності, що може внести корективі у будь-які попередні кадрові розстановки.

Проект 8375 від 18.05.2018 (Кабінет Міністрів України) про внесення зміни до Закону України «Про запобігання корупції» щодо підвищення ролі уповноважених підрозділів (уповноважених осіб) з питань запобігання та виявлення корупції.

Пропонується названий закон доповнити статтею 13-1 «Уповноважені підрозділи (уповноважені особи) з питань запобігання та виявлення корупції» в якій, зокрема, визначити, що з метою організації та здійснення заходів із запобігання та виявлення корупції, передбачених цим Законом, утворюються (визначаються) уповноважені підрозділи (уповноважені особи) з питань запобігання та виявлення корупції. Уповноважені підрозділи (уповноважені особи) утворюються (визначаються): в Адміністрації Президента України, Апараті Верховної Ради України, Секретаріаті Кабінету Міністрів України, Секретаріаті Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; в апаратах Ради національної безпеки і оборони України, Рахункової палати, Верховного Суду України, Конституційного Суду України, Національного банку України; у секретаріатах Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; в апаратах та територіальних органах міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, інших державних органів, юрисдикція яких поширюється на всю територію України (крім Національного антикорупційного бюро України); в апараті Ради міністрів Автономної Республіки Крим, апаратах органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим; в обласних, Київській та Севастопольській міських, районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністраціях; в апаратах Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських, Севастопольської міської ради, секретаріаті Київської міської ради; на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери управління державного органу або органу місцевого самоврядування, крім тих, у яких відповідно до Закону приймаються антикорупційні програми; у державних цільових фондах. Основними завданнями уповноважених підрозділів (уповноваженої особи) є: 1) розроблення, організація та контроль за проведенням заходів щодо запобігання корупційним та пов’язаним з корупцією правопорушенням; 2) організація роботи з виявлення корупційних ризиків в діяльності відповідного органу, внесення керівнику такого органу пропозицій щодо їх усунення; 3) надання методичної та консультаційної допомоги з питань дотримання законодавства щодо запобігання корупції, у тому числі щодо заповнення декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування; 4) здійснення заходів з виявлення конфлікту інтересів, сприяння його врегулюванню, інформування керівника відповідного органу та Національного агентства про виявлення конфлікту інтересів та заходи, що були вжиті для його врегулювання; 5) перевірка факту подання суб’єктами декларування декларацій та повідомлення Національного агентства про випадки неподання чи несвоєчасного подання таких декларацій у визначеному ним порядку відповідно до частини другої статті 49 цього Закону; 6) здійснення контролю за дотриманням антикорупційного законодавства, у тому числі розгляд повідомлень про порушення вимог цього Закону; 7) забезпечення захисту працівників, які здійснили повідомлення про порушення вимог цього Закону, від застосування негативних заходів впливу з боку керівника або роботодавця відповідно до законодавства щодо захисту викривачів; 8) інформування керівника відповідного органу, Національного агентства або інших спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції про факти порушення законодавства у сфері запобігання і протидії корупції. Керівник уповноваженого підрозділу (уповноважена особа) підзвітний і підконтрольний керівнику відповідного держаного органу або органу місцевого самоврядування. Керівник уповноваженого підрозділу (уповноважена особа) державного органу, юрисдикція якого поширюється на всю територію України, може бути звільнений за ініціативою керівника за умови надання Національним агентством згоди. У пояснювальній записці зазначається, що відповідно до пункту 11 частини першої статті 11 Закону України «Про запобігання корупції» до повноважень Національного агентства належить координація в межах компетенції, методичне забезпечення та здійснення аналізу ефективності діяльності уповноважених підрозділів (уповноважених осіб) з питань запобігання та виявлення корупції. Відповідно проект підготовлено з метою практичної реалізації вказаних повноважень Національним агентством та забезпечення ефективності діяльності уповноважених підрозділів (осіб) з питань запобігання та виявлення корупції. Так, проектом пропонується включити до закону положення щодо антикорупційних уповноважених підрозділів (осіб), які дотепер регулюються актами Уряду та не мають достатньої правової основи для діяльності. Крім того, проектом також пропонується визначити в яких органах утворюються (визначаються) уповноважені підрозділи (уповноважені особи) та їх основні завдання.

Доволі спірним та неоднозначним видається сам інститут уповноважених підрозділів (уповноважених осіб) з питань запобігання та виявлення корупції. Пропоновані ж ініціативи є, як видається, доводять ідею до абсурду і повного «тріумфу бюрократії», особливо у частині створення відповідних підрозділів чи штатних посад уповноважених осіб у дуже широкому колі «підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління державного органу або органу місцевого самоврядування».

Права громадян та їх об’єднань

Проект 8355 від 15.05.2018 (Шевченко О. Л.) про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо забезпечення справедливого пенсійного забезпечення всіх категорій осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.

Пропонується визначити, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також в евакуації населення і стали особами з інвалідністю внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджено відповідними документами, пенсія по інвалідності за їх бажанням обчислюється з п’ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження, або з п’ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Проект 8325-1 від 16.05.2018 (Королевська Н. Ю.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії жорстокому поводженню з дітьми та державної підтримки сімей з дітьми, багатодітних, прийомних сімей і дитячих будинків сімейного типу

Альтернативний урядовому проекту 8325 від 26.04.2018 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання жорстокому поводженню з дітьми, виникненню безпосередньої загрози їх життю або здоров’ю та подолання цих явищ (див. Бюлетень № 173). Повністю повторює ініціативи основного проекту, до яких додає пропозиції щодо забезпечення шкільного харчування (стаття 21 Закону України «Про загальну середню освіту» та статті 35 Закону України "Про дошкільну освіту»), фінансування пільгового проїзду (стаття 8 Закону України «Про охорону дитинства») та визначення обсягу збільшення розміру державної соціальної допомоги на дітей до 13 років та 13–18 років (статті 5 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям»).

Загалом усі новели є типовими і багато разів в різних проектах пропонувалися цими ж народними депутатами.

Проект 8358 від 16.05.2018 (Третьяков О. Ю.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо застосування терміну «особа з інвалідністю» та похідних від нього.

Пропонується внести термінологічні зміни до 77 актів. Здебільшого це заміна слова «інвалід» словами «особа з інвалідністю» у відповідних відмінках. Але є й похідні зміни, як то «діти-інваліди» на «діти з інвалідністю», «народного депутата-інваліда» на «народного депутата з інвалідністю», «інвалідний візок» на «колісний візок» тощо.

Це черговий проект на цю тему і, як видається, слід було б включити в нього й ініціативи попередніх проектів аби провести відповідні зміни одним великим проектом, що видається найбільш збалансованим.

Проект 8383 від 18.05.2018 (Третьяков О. Ю.) про внесення змін до Митного кодексу України щодо узгодження термінології з положеннями Конвенції про права осіб з інвалідністю та деяких інших питань.

Проект повністю відповідає попередньому, однак поданий окремим актом через відповідну вимогу Митного кодексу України.

Проект 8377 від 18.05.2018 (Дзюблик П. В.) про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо пенсійного забезпечення осіб, які працюють у зоні відчуження і зоні безумовного (обов’язкового) відселення.

Пропонується визначити, що фінансування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, які призначені на пільгових умовах для працівників, які були безпосередньо зайняті повний робочий день у зоні відчуження і зоні безумовного (обов’язкового) відселення на підприємствах, в установах і організаціях, перелік яких затверджується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері управління зоною відчуження та зоною безумовного (обов’язкового) відселення, буде здійснюватися за рахунок коштів державного бюджету України. Тим самим змінюється механізм покриття витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах для названої групи пільговиків. Очікується, що реалізація проекту дасть змогу удосконалити механізм фінансування пенсій, які призначені на пільгових умовах, запобігти банкрутству підприємств зони відчуження і зони безумовного (обов’язкового) відселення, а також забезпечить недопущення блокування діяльності підприємств, що поставить під загрозу належне забезпечення ядерної і радіаційної безпеки на території України, забезпечення своєчасного та безумовного виконання робіт зі зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему, а також підтримки в екологічно безпечному стані зони відчуження.

Проект Постанови 8384 від 18.05.2018 (Королевська Н. Ю.) про невідкладні заходи з відновлення належного соціального захисту сімей з дітьми, забезпечення охорони материнства і дитинства та подолання демографічної кризи в Україні.

Проект містить великий перелік завдань Уряду України від «подати на розгляд Верховної Ради України проект Закону України "Про затвердження Загальнодержавної цільової соціальної програми "Всебічна соціальна підтримка для матері, дитини та сім’ї" на період до 2030 року"» і до «перегляд розміру державних соціальних виплат і допомог для дітей і молоді в частині їх наближення до розміру фактичного прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення».

Черговий проект, в якому парламентарі пропонують зобов’язати уряд здійснити ті чи інші дії. По своїй суті такі проекти не відповідають як системі поділу влади, так і Конституції України.

Кримінальне, кримінальне процесуальне і цивільне процесуальне законодавство, судівництво

Проект 8382 від 18.05.2018 (Бублик Ю. В.) про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо підвищення відповідальності за правопорушення у сфері охорони рослинного світу.

Проект розвиває окремі положення проекту 7324 від 20.11.2017 (Бублик Ю. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення ефективності державного управління у сфері охорони рослинного світу (див. Бюлетень № 152). Слід почати з того, що проект має геть неправильну назву, адже зміни вносяться не лише в КУпАП, а й в Кримінальний кодекс України. Так, у статті останнього пропонується з однієї сторони норму про караність «знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, вздовж залізниць» дещо розширити: «знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень, іншої природної рослинності, розташованої на земельних ділянках у межах чи за межами населених пунктів», а з іншої – положення про те що забороняється знищення «стерні, сухих дикоростучих трав, рослинності або її залишків на землях сільськогосподарського призначення вогнем чи іншим загальнонебезпечним способом» обмежити вказівкою на те, що кримінально караним є їх винищення лише у разі, якщо площа випалювання є більше 1 гектара. Зміни до КУпАП передбачають як збільшення розміру штрафів у 7-10 раз (статті 77, 77-1, 223), так і запровадження нових складів правопорушень, а саме: «Випалювання рослинності або її залишків та опалого листя у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, ліній електропередач та зв’язку, а так само навколо них, без дозволу органів державного контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища, погодженого із центральним органом виконавчої влади в галузі транспорту, або з порушенням умов такого дозволу, а так само невжиття особою, яка одержала дозвіл на випалювання зазначеної рослинності або її залишків та опалого листя, заходів щодо своєчасного їх гасіння» та «Випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок зі степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя на земельних і водних ділянках площею до 1 га, а так само невжиття особою, у власності, або користуванні якої знаходяться ці ділянки, заходів щодо недопущення несанкціонованого випалювання іншими особами». Також уточнюється компетенція різних органів щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення у сфері охорони рослинного світу.

Проект продовжує сумнівну традиції дроблення положень норм щодо адміністративних правопорушень та викладення їх в окремих статтях, а також запровадження адміністративних статей, які є відповідниками статтям Кримінального кодексу.

Культура та освіта

Проект 8356 від 15.05.2018 (Батенко Т. І.) про внесення змін до Закону України «Про вищу освіту» щодо пільг при вступі на спеціальність з фізичної культури і спорту молоді, яка професійно займається спортом.

В основі проекту є більш ранній проект 7339 від 27.11.2017 (Батенко Т. І.) про внесення змін до Закону України «Про вищу освіту» щодо заохочення зайняття молоді спортом (див. Бюлетень № 153). Основні зміни стосуються того, що в пропонованому новому проекті «кандидатів у майстри спорту України, майстрів спорту України, гросмейстерів України, майстрів спорту України міжнародного класу, заслужених майстрів спорту України для вступу на спеціальність з фізичної культури і спорту» пропонується в питанні пільг прирівняти до призерів IV етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад з базових предметів та призерів III етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук України.

Проект 8385 від 18.05.2018 (Співаковський О. В.) про внесення змін до Закону України «Про вищу освіту» щодо зміни системи управління закладами вищої освіти.

Метою проекту декларовано підвищення ефективності управління закладом вищої освіти через запровадження нової моделі з елементами корпоративного управління. Зокрема пропонується: перетворити наглядову раду закладу вищої освіти з органу громадського контролю на орган управління, уповноважений засновником, суттєво розширити її повноваження наглядові, передбачити створення наглядової ради у кожному виші у складі семи осіб строком на 5 років і з правом бути призначеним не більше двох строків; юридично закріпити статус виконавчого органу закладу вищої освіти. (сьогодні аналог виконавчого органу здебільшого існує у формі ректорату); виконавчий орган не складатиме стихійно сформованої структури, а буде окремим органом з чіткими повноваженнями, який формується керівником закладу і йому підпорядковується; уточнити функції вченої ради, передбачити, що ні керівник закладу вищої освіти, ні жодний член виконавчого органу не матимуть права очолювати вчену раду, і тим самим сформувати принципово іншу культуру управління університетом, в основі якої буде лежати розподіл прав і повноважень, а не адміністративна єдиноначальність; передбачити можливість введення за рішенням керівника закладу посади фінансового директора з повноваженнями здійснювати всі заходи, які будуть забезпечувати фінансову стабільність і розумне розпорядження активами університету; доповнити перелік основних посад науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти посадою заступника начальника кафедри; внести зміни до порядку обрання, призначення та звільнення з посади керівника закладу вищої освіти та керівника факультету (навчально-наукового інституту) закладу вищої освіти державної (комунальної) форми власності; включити до органів громадського самоврядування, крім традиційних конференцій трудового колективу, постійно діючі органи студентського самоврядування, наукові товариства студентів та аспірантів, а також – ради молодих вчених; надати право громадського контролю за дотриманням процедур обрання керівника закладу вищої освіти на всіх етапах проведення виборів. представникам зареєстрованих у встановленому порядку громадських об’єднань, установчими документами яких передбачено діяльність у сфері освіти; уточнити повноважень державних органів, до сфери управління яких належать вищі військові навчальні заклади (заклади вищої освіти із специфічними умовами навчання), військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти. Пропонується чимало й інших, менш значущих змін, докладний аналіз яких у рамках цього короткого огляду не видається можливим.

Загалом пропозиції викликають значний інтерес, хоча в ряді аспектів, зокрема щодо переосмислення ролі наглядової ради і керівника закладу вищої освіти, видаються доволі дискусійними і такими, що не ґрунтуються на якомусь попередньому досвіді і не узгоджуються з іншим законодавством. Тому видається необхідним широке фахове і громадське обговорення проекту.

Проект Постанови 8386 від 18.05.2018 (Білозір О. В.) про звернення Верховної Ради України до Кабінету Міністрів України щодо створення Державної служби України з питань охорони культурної спадщини – центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини.

Державна служба з такою назвою вже існувала в Україні у 2002–2006 рр. і була скасована з утворенням Державної служби з питань національної культурної спадщини. Не вдаючись до аналізу обґрунтованості ідеї відновлення відповідного органу, маємо в котрий раз підкреслити наше несприйняття подібних звернень до уряду з питань, які входять до його виключної компетенції.

Охорона здоров’я

Проект 8364 від 17.05.2018 (Карпунцов В. В.) про внесення змін до статті 6 Закону України «Про вищу освіту» (щодо обов’язкової атестації осіб, які здобувають ступінь магістра медичного або фармацевтичного спрямування, інтернів).

Пропонується частину другу статті 6 Закону України «Про вищу освіту» (доповнити абзацом четвертим такого змісту: «Атестація осіб, які здобувають ступінь магістра медичного або фармацевтичного спрямування, інтернів здійснюється у формі єдиного державного кваліфікаційного іспиту в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Єдиний державний кваліфікаційний іспит для осіб, які здобувають ступінь магістра медичного або фармацевтичного спрямування, інтернів проводиться спеціально уповноваженою державою установою (організацією), що знаходиться в сфері управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я. Компенсація витрат спеціально уповноваженій державній установі (організації) за підготовку та проведення єдиного державного кваліфікаційного іспиту для осіб, які здобувають ступінь магістра медичного або фармацевтичного спрямування, інтернів здійснюється закладами вищої освіти за фактом отримання ними послуги з проведення вказаного іспиту в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.»

Як видається варто погодитися з висновком ГНЕУ, що «порушені у законопроекті питання щодо організації атестації осіб, які здобувають ступінь магістра медичного або фармацевтичного спрямування, інтернів, вже достатньо врегульовані на підзаконному рівні і додаткового врегулювання в Законі України «Про вищу освіту» не потребують. Крім того, ухвалення відповідної норми на законодавчому рівні може поставити під питання легітимність атестації з інших спеціальностей та галузей знань, які наводяться в Переліку спеціальностей, за якими проводиться єдиний державний кваліфікаційний іспит для здобуття ступеня магістра (наприклад: «право», «кібернетика», «державна безпека», «публічне управління та адміністрування» тощо), оскільки у Законі відсутні згадки про атестацію та єдиний державний кваліфікаційний іспит окремо для кожної з цих спеціальностей».

Проект 8366 від 17.05.2018 (Котвіцький І. О.) про внесення змін до Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» щодо захисту населення від шуму та інших факторів.

Метою проекту проголошено усунення розбіжностей між окремими положеннями статті 24 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» та їх правозастосуванням, а також вдосконалення та осучаснення положень зазначеного Закону. Фактично йдеться про кілька редакційних правок у назві і змісті статті. Зокрема, пропонується замінити поняття (словосполучення) «неіонізуюче випромінювання» на ширше «електромагнітне випромінювання», «неробочі дні» на юридично визначеніше «вихідні дні», «вживати заходів щодо недопущення» на категоричніше «не допускати», «забезпечують» на «зобов’язані забезпечувати». Крім того, пропонується конкретизувати положення щодо необхідності організації та проведення контролю за додержанням керівниками та посадовими особами підприємств, установ, організацій усіх форм власності, а також громадянами не тільки санітарного та екологічного законодавства загалом, а і конкретних санітарних правил та норм. Також ініціатори проекту вважають недоцільним зберігати нормативно визначену заборону «користування» будь-якою звуковідтворювальною апаратурою на захищених об’єктах, адже не вся сучасна звуковідтворювальна апаратура може потенційно створювати загрозливий шум, а натомість пропонують заборонити «створення» шуму будь-якою звуковідтворювальною апаратурою на захищених об’єктах.

Пропозиції не викликають якихось принципових заперечень, крім одного: чи є якась практична потреба у проектах з такими незначними змінами?

Проект 8378 від 18.05.2018 (Кожем’якін А. А.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та протидії їх незаконному обігу.

Пропонуються зміни до Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також Законів України  «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» і «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними». Загалом змін доволі багато, зокрема у пояснювальній записці їх опис займає більше 9 сторінок. Ці зміни стосуються запровадженню як нових термінів, так і нових складів адміністративних проступків та злочинів. Зокрема дається таке визначення наркоманії: «психічний та поведінковий розлад внаслідок вживання психоактивних речовин, що характеризується синдромом залежності». Серед змін до КУпАП слід назвати запровадження відповідальності за будь-яке ухилення особи від медичного огляду на встановлення стану наркотичного сп’яніння (наразі стосується лише спеціального суб’єкта – особи, хворої на наркоманію). Також запроваджується відповідальність за «незаконні виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання прекурсорів, що призначені для виробництва або виготовлення наркотичних засобів чи психотропних речовин, без мети збуту у невеликих розмірах», «порушення встановлених правил виробництва, виготовлення, зберігання, обліку, відпуску, розподілу, торгівлі, перевезення, пересилання чи використання наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, призначених для виробництва чи  виготовлення  цих засобів чи речовин, якщо таке порушення створило небезпеку для здоров’я людей або їх  виходу з-під контролю» та «порушення встановлених правил посіву або вирощування снотворного маку чи конопель, якщо таке порушення створило небезпеку для здоров’я людей або їх виходу з-під контролю». Як зазначається у пояснювальній записці, очікується, що прийняття проекту дасть змогу: підвищити ефективність реалізації державної політики у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів, протидії поширенню наркоманії як однієї з основних реальних загроз національній безпеці України; вдосконалити законодавство у сфері протидії наркозлочинності; покращити рівень координації діяльності правоохоронних і інших державних органів щодо протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, сприяти виявленню і припиненню нелегальних каналів надходження наркотиків в Україну, притягненню до відповідальності учасників транснаціональних злочинних угрупувань у цій сфері; підвищити ефективність діяльності правоохоронних органів у боротьбі з наркобізнесом; зменшити дискримінацію та стигму у ставленні до хворих на наркоманію; здійснити гуманізацію відповідальності за окремі кримінальні правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, зокрема декриміналізацію окремих діянь, що не становлять великої суспільної небезпеки і пов’язаних з невеликим розміром  наркотичних засобів психотропних речовин і прекурсорів, що були предметом їх незаконного обігу без мети збуту; запровадити адміністративну відповідальність за такі діяння з обов’язковим лікуванням від наркоманії осіб, що їх вчинили вперше; забезпечити пріоритетність у державній наркополітиці лікувально-профілактичних і реабілітаційних заходів, здійснювати виправлення осіб та їх лікування від наркоманії без застосування покарання за вчинені діяння у вигляді обмеження або позбавлення волі, їх ресоціалізації, сконцентрувати зусилля правоохоронних органів на боротьбі з наркобізнесом; зменшити витрати на утримання засуджених за рахунок збільшення розміру штрафних санкцій та їх застосування за вперше вчинені діяння, що сприятиме, у свою чергу, наповненню Державного бюджету України; забезпечити повне і своєчасне виконання міжнародних зобов’язань України.

Проект є дуже специфічним і потребує ретельної уваги спеціалістів. Ряд ініціатив проекту, зокрема запровадження в Законі України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» визначення поняття «ухилення від медичного огляду, медичного обстеження» видається щонайменше спірним.

Питання сільського господарства та земельних справ

Проект 6490-д від 18.05.2018 (Южаніна Н. П.) про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо стимулювання створення та діяльності сімейних фермерських господарств.

Доопрацьований у профільному Комітеті з питань податкової та митної політики проект 6490 від 24.05.2017 (Івченко В. Є.) про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо стимулювання створення та діяльності сімейних фермерських господарств (див. Бюлетень № 126). Доопрацьований проект передбачає: здійснення діяльності виключно в межах фермерського господарства зареєстрованого відповідно до Закону «Про фермерське господарство»; зайняття виключно виробництвом сільськогосподарської продукції, її переробкою та постачанням; здійснення господарської діяльності (крім постачання) за місцем податкової адреси; не використання праці найманих осіб; членами фермерського господарства такої фізичної особи є лише члени сім’ї цієї особи у визначенні частини другої статті 3 Сімейного кодексу України; площа сільськогосподарських угідь у власності та/або користуванні, земель водного фонду у користуванні членів фермерського господарства становить не менш як 2 гектари, але не більш як 20 гектарів; пільговий протягом 10 років порядок сплати єдиного соціального внеску для усіх членів фермерського господарства; встановлення  сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб з орендної плати за нерухоме майно, в тому числі земельні ділянки (паї), до місцевих бюджетів за місцезнаходженням такого майна (земельних ділянок).

Проекти з інших питань

Проект 8347 від 14.05.2018 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо питної води та питного водопостачання.

Уточнюються положення Водного кодексу України та Законів України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» і «Про місцеве самоврядування в Україні». Проект передбачає досить значну кількість вельми різносторонніх змін. Більшість змін стосуються термінології, зокрема, заміни слова «стандарти» в усіх відмінках на «нормативи/норми» та/чи «правила», «санітарно-епідеміологічного» на «санітарно-епідемічного», «якість» на «показники якості», «нормативні документи» на «нормативно-правові акти», «підключення» на «приєднання» тощо. Таких і подібних змін дуже багато і майже усі вони не отримали належного пояснення у супровідних матеріалах. Інший великий блок становлять уточнення положень органів управління в сфері питної води та безпосередньо установ, що її постачають. Утім, більшість з них також є уточнюючими щодо назв органів, формулювань їхніх завдань, перейменування документації (запровадження технічних регламентів) тощо. Чимало й інших змін. Зокрема, нефасована питна вода фактично випала із числа харчових продуктів.

Як видається, проект потребує додаткового ретельного опрацювання та редакції, аби під загальним ворохом змін не випало щось конструктивне з чинного законодавства.

Проект 8348 від 14.05.2018 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до Закону України «Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії»

Як зазначається у пояснювальній записці, метою проекту є оптимізація та удосконалення процедури надання документів дозвільного характеру на здійснення діяльності у сфері використання ядерної енергії та приведення положень Закону України «Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії» у відповідність до Законів України «Про адміністративні послуги» та «Про стандартизацію». Зокрема, передбачається закріпити: порядок видачі дозволів на перевезення радіоактивних матеріалів, сертифікатів у разі перевезень цих матеріалів, окремих дозволів на виконання певних видів робіт чи операцій; перелік та вимоги до документів, необхідних для отримання документів дозвільного характеру; платність надання документів дозвільного характеру; граничний строк надання документів дозвільного характеру; перелік підстав для відмови у наданні документів дозвільного характеру. Окрім того пропонується доповнити порядок видачі ліцензій нормами щодо порядку видачі ліцензій на провадження діяльності персоналу з безпосереднього управління реакторною установкою, та діяльності посадових осіб експлуатуючої організації, до службових обов’язків яких належить здійснення організаційно-розпорядчих функцій, пов’язаних із забезпеченням ядерної та радіаційної безпеки.

Проект помітно бюрократизує та ускладнює процедури отримання дозвільних документів, однак з огляду на характер і небезпечність видів господарської діяльності, пов’язаних із використанням ядерної енергії це, можливо, і не є значним недоліком.

Проект 8354 від 15.05.2018 (Шпенов Д. Ю.) про внесення змін до прикінцевих положень Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» щодо тимчасового обмеження здійснення перевірок найменших суб’єктів господарювання Державною фіскальною службою України.

Пропонується статтю 22 «Прикінцеві положення» Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» доповнити пунктом 1-2 такого змісту: «Установити, що до 1 липня 2020 року перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік Державною фіскальною службою України та її територіальними органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявою суб’єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Зазначене обмеження не поширюється на перевірки суб’єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість та на перевірки з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій». У «Прикінцевих положеннях» самого проекту, зокрема, зазначається, що перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік, які були розпочаті та не завершені Державною фіскальною службою України, її територіальними органами на момент набрання чинності цим Законом підлягають зупиненню із подальшим скасуванням відповідного рішення про проведення перевірки.

Проект досить дискусійний з багатьох підстав, втім рішення лежить більше в політичній сфері, однак при його ухваленні парламентарям слід покладатися не стільки на політичну доцільність, скільки на думку як фіскальних органів, так і експертного середовища щодо можливих негативних наслідків (слід нагадати, що за останні 4 роки в парламент неодноразово вносилися законопроекти про скасування обмежень на перевірки і наводилися цілковито різні підстави: екологічні, захист прав працівників тощо).

Проект 8361 від 16.05.2018 (Фріз І. В.) про прилеглу зону України.

Ініціатори проекту зазначають, що стаття 33 Конвенції з морського права 1982 року передбачає можливість створення прилеглої зони, в якій прибережні держави можуть здійснювати обмежений контроль, необхідний для запобігання порушенням чи для покарання за порушення митних, фіскальних, імміграційних та санітарних правил, а також мати права та обов’язки щодо затонулих археологічних та історичних об’єктів зазначених правил. Нині правовий статус та режим прилеглої зони визначений у національному законодавстві 83 прибережних держав із 155 держав-учасниць Конвенції. Україна теж має прийняти відповідний закон. Його прийняття дасть змогу розширити контрольовану територію на морі на 12 морських миль, створить підстави для суттєвого скорочення контрабандного трафіку у Чорному морі, попередить випадки порушення державного кордону, позитивно вплине на безпекову ситуацію в регіоні та забезпечення економічного суверенітету України. У проекті закону пропонується таке визначення: «Прилегла зона України (далі – прилегла зона) – це морська смуга поза межами територіального моря України, яка прилягає до нього, зовнішня межа якої перебуває на відстані 24 морських миль, відлічених від тих самих вихідних ліній, що і територіальне море України» (стаття 1). Далі регулюється: Делімітація прилеглої зони (стаття 2); Запобігання правопорушенням у прилеглій зоні (стаття 3); Дослідження археологічних та історичних об’єктів культурної спадщини у прилеглій зоні (стаття 4); Зупинення або припинення робіт з дослідження археологічних та історичних об’єктів культурної спадщини у прилеглій зоні (стаття 5); Відповідальність за проведення незаконних досліджень і вилучення археологічних та історичних об’єктів культурної спадщини у прилеглій зоні (стаття 6); Припинення правопорушень і затримання порушників законодавства про прилеглу зону (стаття 7); Міжнародні договори (стаття 8); Прикінцеві положення (стаття 9). Пропонуються також зміни (вказівки про поширення окремих положень відповідних актів на прилеглу зону) до Законів України «Про Державну прикордонну службу України», «Про охорону культурної спадщини України» та «Про охорону археологічної спадщини України».

Проект ніби не викликає якихось заперечень, але важливу роль тут мала б відіграти думка фахівців  з морського права, яка у пояснювальній записці ніяк не відображена.

Проект 8331-1 від 17.05.2018 (Рибалка С. В.) про удосконалення функціонування фінансового сектору та створення державної банківської групи в Україні.

Альтернативний проекту 8331 від 27.04.2018 (Демчак Р. Є.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення функціонування фінансового сектору в Україні (див. Бюлетень № 173).

Проекти містять як багато спільного (більша частина змін до інших законодавчих актів, окрім Закону України «Про банки і банківську діяльність», є однаковими чи однотипними), так і чимало відмінностей (запровадження інституту державної банківської групи, через яке розкривається процес управління державними банками). Якщо основний проект пропонував внесення лише змін до законодавства, зокрема і неосяжну редакцію статті 7 Закону України «Про банки і банківську діяльність», то альтернативний проект пропонує затвердження нового спеціального Закону України «Про удосконалення функціонування фінансового сектору та створення державної банківської групи в Україні» і лише окремі зміни до законодавства.

Обидва проекти мають свої недоліки, однак альтернативний у питанні головної ініціативи – запровадження інституту державної банківської групи, видається більш належною основою для підготовки єдиного доопрацьованого проекту для винесення на розгляд парламенту.