MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Польський уряд заніс до списку SIS Людмилу Козловську

18.08.2018   
ХПГ-інформ
Керівник Фундації «Відкритий діалог», що, зокрема, активно працює над звільненням українських політв’язнів у РФ, опинилася у списку, у якому мають перебувати особи, що становлять реальну небезпеку для держав та суспільства.

Керівник Фундації «Відкритий діалог», що, зокрема, активно працює над звільненням українських політв’язнів у РФ, опинилася у списку, у якому мають перебувати особи, що становлять реальну небезпеку для держав та суспільства.


14 серпня стало відомо, що польський уряд включив Людмилу Козловську, – керівника польської організації Фундація «Відкритий діалог», громадянку України, – до списку Schengen Information System (SIS). Офіційне обґрунтування даного рішення невідоме. Відтепер Людмилі Козловській заборонений в’їзд не лише до Польщі, де вона живе на законних підставах більше ніж 10 років, але й до усіх країн Шенгенської зони.

Людмила Козловська (фото з ccl.org.ua)

14 серпня Козловську депортували з Брюсселя. «До такого списку (SIS – ред.) заносять особливо небезпечних злочинців. Так інакодумання тепер сприймається в Польщі. (…) …польський уряд ніяк не мотивував причини занесення мене в до цього списку», – написала вона у Facebook.

Українські правозахисні організації, серед яких і Харківська правозахисна група, виступили з відкритим зверненням, у якому, зокрема, вимагають виключити Козловську зі списку SIS, в якому мають перебувати особи, що становлять реальну небезпеку для держав та суспільства.

Фундація «Відкритий діалог» активно працює над звільненням громадян України, ув’язнених за політичними мотивами в Російській Федерації та окупованому нею Криму, послідовно просуває розширення санкцій проти президента РФ В. Путіна та його оточення за грубі порушення прав людини.

Тиск на організацію розпочався після публічних закликів її керівництва до участі в масових протестах проти судової реформи, яка була запланована у Польщі. У польській пресі з’явилися голослівні повідомлення про зв’язки Фундації із російськими спецслужбами. МЗС Польщі подало позов із вимогою примусової зміни керівництва організації, який був двічі відхилений польськими судами. Крім того, були спроби позбавити організацію акредитації при Європарламенті, що не знайшли підтримки у Єврокомісії.

«Ми подаємо всі скарги, апеляції, але рішення ухвалює той самий орган, який заніс мене до цього чорного списку. ЄС не припускав політично мотивованих переслідувань за допомогою SIS. (…) Ми потребуємо підтримки/максимального розповсюдження інформації й вимоги від уряду Польщі скасувати політично мотивоване переслідування іноземців за допомогою SIS. Я не перша, кого так переслідують. Але з професійних міркувань однозначно хочу покінчити з цією практикою в більш системному підході», – написала Козловська у Facebook.


Додамо тут, що деякі події у сучасній Польщі викликають щире здивування та занепокоєння. Днями стало відомо про порушення кримінальної справи проти голови Українського товариства Любліна, історика Григорія Купріяновича за звинуваченням у приниженні польського народу. Про це, зокрема, 17 серпня повідомило видання BBC News Україна.

Справу щодо історика прокуратура Замостя розслідує за заяву, яку він зробив під час вшанування пам’яті загиблих українців у польському селі Сагринь, в якому брав участь і президент України Петро Порошенко.

Скаргу до прокуратури подав люблінський воєвода Пшемислав Чарнек. Слова Купріяновича: «Шкода, що пам’ять про українські православні жертви Холмщини не вшановують так само, як і польських жертв Волині» найбільше розлютили чиновника. Він впевнений, що голова українського товариства не лише «зневажив польський народ», але порушив закон про інститут національної пам’яті Польщі.

Григорій Купріянович (фото з сайту BBC)

Григорій Купріянович у заяві для ЗМІ написав, що дії воєводи можуть призвести до погіршення польсько-українських відносин і вони є спробою залякування української громади в регіоні та перешкоджанням представлення національною меншою власного погляду на історію.

«Я здивований рішенням районної прокуратури в Замості. Я не знаю, в якому місці мого виступу можна знайти підстави для початку розслідування щодо публічної образи польської нації. Якщо причиною цього є історичні факти, про які я згадав у селі Сагринь, то обвинувачення має бути спрямоване проти осіб, що вчинили ці злочини, а не проти мене», – заявив Купріянович виданню Onet.

Правоохоронці ще не викликали Купріяновича, усю інформацію щодо справи він дізнається від журналістів. Чи пов’язана вона з оновленим законом про польський інститут національної пам’яті, в якому передбачене покарання за заперечення злочинів «українських націоналістів», невідомо.

 Поділитися