MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Крим останнім часом (02.09.–14.09.2018)

14.09.2018   
ХПГ-інформ

Повідомлення з окупованого Криму: тиск на активістів, хатні труси у кримських татар, арешти, інші порушення людських прав.


Активістка Українського культурного центру Ольга Павленко виїхала з анексованого Криму на материкову Україну. Про це 02.09.2018 повідомив сайт «Крым.Реалии» з посиланням на «Громадське радіо».

Нагадаємо, 29 серпня російські силовики провели хатній трус в Ольги Павленко за підозрою у зв’язках із забороненим на території РФ «Правим сектором». Ввечері того ж дня Павленко допитали в управлінні Слідкому Росії в Сімферополі. Від коментарів після допиту Павленко відмовилася.

Ольга Павленко (фото: Ілля Тарасов, krym.org)

Раніше повідомлялося, що у квітні цього року активісток Українського культурного центру в Криму Ольгу Павленко та Альону Попову викликав на профілактичну розмову помічник прокурора російської прокуратури Сімферополя Олексій Пучков. Прокурора цікавила робота Центру та випуск газети «Кримський терен». Активістки скористалися правом не свідчити проти себе та своїх близьких. Раніше учасників Центру неодноразово викликали на допити та «профілактичні розмови».

Український культурний центр не є політичною організацією, проте учасники зазнають тиску з боку окупантів, які забороняють публічні заходи, а під час «розмов» попереджують про неприпустимість екстремізму. Одному з лідерів центру Леоніду Кузьміну в 2017 році довелося залишити Крим через тиск і погрози з боку силовиків.


04.09.2018 у мікрорайоні Кам’янка Сімферопольского району в активіста Марлена Мустафаєва пройшов хатній трус. Про це повідомив сайт «Крым.Реалии» з посиланням на громадське об’єднання «Крымская солидарность».

Після трусу Мустафаєва затримали, – передав того дня сайт телеканалу ATR. Як розповіла дружина кримського татарина, співробітники ФСБ шукали в домі зброю. Пізніше стало відомо, що Мустафаєву ставлять за вину «пропаганду чи публічне демонстрування нацистської атрибутики або символіки, або атрибутики чи символіки екстремістських організацій, або інших атрибутики чи символіки, пропаганда чи публічне демонстрування яких заборонені федеральними законами» (ст. 20.3 Кодексу РФ про адміністративні правопорушення).

Марлен Мустафаєв (фото: Антон Наумлюк, RFE/RL)

Того ж дня сайт телеканалу ATR повідомив, посилаючись на «Крымскую солидарность», що підконтрольний московській владі Київський районний суд Сімферополя присудив Мустафаєву 12 діб адміністративного арешту. Засідання проходило у відкритому режимі.

Того ж дня стало відомо, що проти Мустафаєва порушено кримінальну справу за ч. 1 ст. 282 КК РФ (дії, спрямовані на розпалювання ненависті або ворожнечі, або приниження гідності особи чи групи осіб за ознаками статі, раси, національності, мови, походження, ставлення до релігії, а так само належності до будь-якої соціальної групи, вчинені публічно чи з використання засобів масової інформації чи інформаційно-телекомунікаційних мереж, у тому числі мережі «Інтернет»). Повідомлено, що справу порушено через пост у Facebook.

11.09.2018 сайт телеканалу ATR повідомив із посиланням на «Крымскую солидарность», що підконтрольний московській владі Верховний суд Криму відхилив скаргу захисту Мустафаєва на його арешт – кримський татарин залишиться під вартою до 16 вересня.

Раніше повідомлялося, що в лютому 2017 року Марлену Мустафаєву присудили 11 діб арешту за «екстремістські» пости в соцмережах.


04.09.2018 у Старому Криму в домі кримськотатарського активіста Абдуллаха Якубова російські силовики проводили «слідчі дії». Про це повідомив сайт «Крым.Реалии» з посиланням на громадське об’єднання «Крымская солидарность».

Як повідомив того дня сайт телеканалу ATR, Якубова після хатнього трусу не затримали. За словами самого Якубова, у постанові силовиків йшлося про те, що трус проводиться у справі Марлена Мустафаєва, якого після хатнього трусу затримали й засудили до 12 діб адміністративного арешту за пост у Facebook (див. вище).


Вранці 04.09.2018 в Старому Криму в домі родини Зеккія, Зареми та Ріани Куламетових відбувся трус. Про це повідомив сайт телеканалу ATR.

Пізніше того дня сайт «Крым.Реалии» повідомив, що підконтрольний московській владі Кіровський районний суд присудив Заремі Куламетовій, а також її доньці Ріані по 1000 рублів (приблизно 410 грн) штрафу за обвинуваченням у розповсюдженні забороненої символіки в соцмережах. При цьому в Зареми та Ріани не вилучили технічні засоби, за допомогою яких вони начебто скоїли правопорушення.

Зарема та Ріана Куламетови (фото з сайту atr.ua)

Одну з активісток оштрафували за відео зі святкування Курбан-байрама, де на тлі людей зняті прапори забороненої в РФ та анексованому нею Криму організації «Хізб ут-Тахрір». Пост у соцмережі «ВКонтакте» датований 2011 роком.

Того ж дня Кіровський районний суд засудив чоловіка Зареми Куламетової Зеккія Куламетова до 10 діб адміністративного арешту за двома статтями (19.1 і 20.3) російського кодексу про адміністративні правопорушення, – повідомив сайт «Крым.Реалии». За версією обвинувачення, Куламетов чинив опір під час затримання, його обвинуватили в «непокорі законному розпорядженню співробітника поліції». Спочатку Куламетова засудили до 5 діб арешту, проте відразу після цього почалося друге судове засідання – через відео в соцмережі Facebook, розміщене в липні цього року на особистій сторінці Куламетова.

Зеккій Куламетов (фото: «Крымская солидарность»)

«Я з дитинства ріс у релігійній родині: у війську відмовлявся від свинини, постував. Тому для мене нормально, що я цікавлюся релігійними матеріалами, продивляюся їх і репощу. Це не робить мене правопорушником», – заявив Зеккій Куламетов у суді.

Нагадаємо, 22 січня до матері засудженого за публікацію в 2012 році в соцмережі «ВКонтакте» відео Гірая Куламетова Зареми Куламетової прийшли співробітники поліції, з їхніх слів, – через скаргу на образу на адресу начальника МВС РФ у Кіровському районі. Самої скарги у поліціянтів не було. Після того, як Зарема Куламетова відмовилася з ними розмовляти, вони поїхали. Ухвали про дозвіл на хатній трус вони також не мали. Пізніше проти жінки порушили кримінальну справу через «образу співробітника поліції».

Як повідомлялося раніше, 18 січня в Старому Криму відбувся трус у будинку Гірая Куламетова. Після трусу Куламетова відвезли до відділу поліції Кіровського району. Того ж дня Куламетова засудили до 10 діб арешту в СІЗО «за публікацію відеоролика в 2012 році в соцмережі „ВКонтакте“». Чоловік був одним з учасників масових пікетів у Криму 14 жовтня 2017 року проти переслідування кримських татар. 18 грудня йому призначили штраф у розмірі 10 тис. рублів.


Стан здоров’я українського політв’язня Володимира Балуха в окупованому Російською Федерацією Криму погіршується. Про це заявила Уповноважений Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова у Facebook, – повідомило 07.09.2018 видання «Тиждень.ua».

«Він продовжує стрімко худнути. У нього сильний біль в печінці та запалення вуха», – цитує Денісову «Тиждень.ua».

10.09.2018 «Тиждень.ua» повідомив, посилаючись на громадське об’єднання «Крымская солидарность», що того дня підконтрольний московській владі Верховний суд Криму залишив без змін попереднє рішення, яким Балуху відмовили в умовно-достроковому звільненні. Так, адвокат кримчанина Ольга Дінзе подала апеляційну скаргу з проханням скасувати постанову суду, якою було припинено провадження про умовно-дострокове звільнення Балуха.

«Прокурор почав виступати. Володимир Балух перервав його, назвавши судове засідання „фарсом“, відмовився брати в ньому участь. Суддя відключив відеозв’язок з обвинуваченим», – мовиться в повідомленні «Крымской солидарности».

Володимир Балух у суді з адвокатом Ольгою Дінзе і громадським захисником архієпископом Климентом, 22.06.2018 (фото з сайту «Крым.Реалии»)

Балух вживає знеболювальні препарати через сильний біль, повідомляє «Кримська правозахисна група» з посиланням на адвоката Ольгу Дінзе, яка відвідала свого підзахисного в СІЗО Сімферополя після судового засідання, – передав 10.09.2018 сайт «Радіо Свобода».

«У мого підзахисного хворобливий вигляд, він себе дуже погано почуває. Володимира мучить сильний головний біль, запаморочення, біль у спині й печінці. Він вживає знеболювальні препарати. Ситуація з голодуванням залишається без змін», – розповіла адвокат.

Нагадаємо, Володимир Балух оголосив безстрокове голодування 19 березня з вимогою скасувати вирок підконтрольного московській владі суду у вигляді позбавлення волі до 3 років і 5 місяців у колонії-поселенні. 5 липня цього року підконтрольний московській владі Роздольненський районний суд засудив Балуха до 5 років колонії загального режиму і штрафу 10 тисяч рублів (приблизно 4 тисячі гривень). Активіста засудили до такого строку за сукупністю двох кримінальних справ. У вироку суддя озвучила, що Балух скоїв злочин у зв’язку з «неприязню до чинної системи управління, що підтверджується раніше скоєними злочинами».


Так званий уповноважений з прав людини в окупованому Криму Людмила Лубіна підтвердила інформацію про нелюдське поводження з ув’язненими в колонії в Керчі, – передав 07.09.2018 сайт телеканалу ATR.

Лубіна в інтерв’ю «Крымской газете» розповіла, що в керченській колонії застосовуються «цілковито варварські методи поводження з ув’язненими». За її словами, кілька років тому в’язні в колонії вчинили бунт.

«До мене надійшла маса скарг, і я передала їх до Слідчого комітету. Голова СК провів тотальну перевірку, допитав кожного ув’язненого, що утримується в цій колонії, і порушив кримінальну справу. Це результат, але сама ситуація неприпустима!» – сказала Лубіна виданню.

Рівночасно вона стверджує, що в інших місцях несвободи на території півострова таких ситуацій немає.

Раніше громадська організація «Крим-SOS» повідомила про катування в колонії № 2 міста Керчі. Ув’язнених піддавали тортурам у службових кабінетах, черговій частині та кімнаті огляду штрафного ізолятору, де немає відеокамер. Окрім того, колишній в’язень цієї колонії Мурад Алієв розповів, що співробітники колонії били в’язнів так, щоби на тілі не залишалося слідів.


13.09.2018 сайт телеканалу ATR повідомив, що того дня в Бахчисараї відбувся хатній трус у Османа Белялова, брата фігуранта бахчисарайської «справи „Хізб ут-Тахрір“» Мемета Белялова.

Османа Белялова під час трусу дома не було – він виїхав до Сімферополя, але до місця призначення не дістався. Активісти повідомляли, що зв’язку з Беляловим не було, а Едіє Белялова, мати Османа, підтвердила тоді, що місце перебування сина їй невідомо.

Фото: Антон Наумлюк

Як повідомила «Крымская солидарность», Решата Белялова, батька Османа, силовики увезли до відділку поліції. Пізніше того дня його відпустили.

Також, за даними активістів «Крымской солидарности», під час трусу затримали двох свідків – Селіма Тейфукова та Ельдара Умерова, які вели пряму трансляцію з місця події. Пізніше силовики, сфотографувавши та знявши відбитки пальців, їх відпустили.

Пізніше повідомлено, що стосовно Османа Белялова порушено кримінальну справу за ч. 1 ст. 282 (розпалювання міжнаціонального та міжрелігійного розбрату). Мати Османа звернулася до поліції із заявою про зникнення та викрадення сина.

Журналіст Антон Наумлюк повідомив у Facebook того дня, що Осман Белялов вийшов на зв’язок із родичами.

«Осман Белялов, у якого вранці проходив трус, знайшовся та вийшов на зв’язок з родичами. Він заявляє, що його життю зараз нічого не загрожує. За інформацією адвоката Айдера Азаматова, трус проводився в рамках розслідування справи Марлена Мустафаєва (див. вище – ред.), підозрюваного за частиною 1 статті 282 КК РФ. Белялов у справі проходить у статусі свідка», – написав зокрема Наумлюк.

Як повідомлялося раніше, у 2016 році підконтрольний московській владі суд оштрафував Османа Белялова на 10 тисяч російських рублів за те, що той 12 травня 2016 року прийшов до кафе «Салачик», щоби підтримати кримських татар, у яких співробітники ФСБ проводили хатні труси, а потім арештували. У червні 2017 року проти Белялова порушили адміністративну справу за те, що він прийшов підтримати Сейдамета Мустафаєва, у якого у квітні 2017 року проводився хатній трус.


Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні з початку анексії Криму Російською Федерацією зафіксувала 42 випадки насильницького зникнення людей – про це заявила глава місії Фіона Фрейзер під час презентації доповіді про ситуацію з правами людини на тимчасово окупованих територіях Автономної Республіки Крим і міста Севастополя, передав 14.09.2018 сайт телеканалу ATR.

«Протягом звітного періоду ми задокументували чотири нових випадки насильницьких зникнень, через що загальна кількість відомих випадків з початку окупації зросла до 42», – сказала Фрейзер.

Глава місії ООН відзначила, що в цілому в Криму за останні 10 місяців немає відчутного покращення ситуації з правами людини. Вона підкреслила, що саме кримські татари як корінний народ Криму зазнають «непомірних утисків».

«Ми закликаємо владу РФ у Криму припинати довільні труси об’єктів приватної власності, що належать кримським татарам, і утриматися від примусового застосування в Криму законодавства РФ», – зазначила Фрейзер.

 Поділитися