MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Експрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України Бюлетень № 196 Законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 15.10.2018 – 19.10.2018

20.12.2018   
Ігор Усенко, Євген Ромінський
Надійшло 54 проекти законів і постанов Верховної Ради України, зокрема 25 проектів процедурних постанов, пов’язаних із прийняттям за основу, відхиленням або поверненням на доопрацювання окремих законопроектів, оголошенням в Україні дня трауру, заслуховуванням інформації представників органів виконавчої влади, перейменуванням населених пунктів тощо. У цьому огляді, за поодинокими винятками, також не коментуються проекти про запровадження податкових пільг, внесення змін до бюджету, створення, ліквідацію та зміну меж адміністративних одиниць тощо.

Надійшло 54 проекти законів і постанов Верховної Ради України, зокрема 25 проектів процедурних постанов, пов’язаних із прийняттям за основу, відхиленням або поверненням на доопрацювання окремих законопроектів, оголошенням в Україні дня трауру, заслуховуванням інформації представників органів виконавчої влади, перейменуванням населених пунктів тощо. У цьому огляді, за поодинокими винятками, також не коментуються проекти про запровадження податкових пільг, внесення змін до бюджету, створення, ліквідацію та зміну меж адміністративних одиниць тощо.

 

Проблеми національної безпеки, окупованих територій і АТО

 

Проект 9210 від 17.10.2018 (Микитась М. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо забезпечення отримання статусу учасника бойових дій).

Статтю 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» пропонується доповнити положенням про те, що неподання або порушення строків подання документів, необхідних для надання статусу учасника бойових дій, командиром (начальником) військової частини (органу, підрозділу) або іншим керівником підприємства, установи та організації до комісій з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій має наслідком відповідальність, встановлену законом. Відповідно, Кодекс України про адміністративні правопорушення пропонується доповнити новою статтею 172-21 «Порушення права на отримання статусу учасника бойових дій», якою встановити відповідальність за неподання або порушення строків подання документів, необхідних для надання статусу учасника бойових дій, командиром (начальником) військової частини (органу, підрозділу) або іншим керівником підприємства, установи та організації до комісій з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій. Розглядати такі справи уповноважені районні, районні у місті, міські чи міськрайонні суди (судді), а складати протоколи про адміністративні правопорушення – уповноважені на те посадові особи органів управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України та прокурори.

Проект хоча і спрямований на вирішення реальної проблеми, має занадто формальний характер. Неподання чи подання із порушенням строків певних документів може мати цілковито об’єктивну причину, незалежну від волі певного посадовця.

 

Ідеологічні питання

 

Проект Постанови 9198 від 16.10.2018 (Тимошенко Ю. В.) про мораторій на підвищення ціни на природний газ для потреб населення.

У проекті постанови зазначається, що у зв’язку з фінансово-економічною кризою, низькою платоспроможністю більшої частини населення України, соціальною напруженістю у суспільстві, на тлі загального зубожіння населення та з метою захисту найбільш незахищених громадян України, пропонується: 1. На період до 1 січня 2020 року запровадити мораторій на підвищення ціни на природний газ для потреб населення. 2. Спожитий у побуті природний газ оплачується населенням за ціною, встановленою постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2017 р. № 187. 3. Визначити, що протягом дії мораторію, запровадженого цією постановою, інші акти законодавства з питань визначення цін на природний газ для потреб населення діють у тій частині, що не суперечить вимогам цієї постанови. 4. Кабінету Міністрів України: вжити заходів щодо недопущення підвищення ціни на природний газ для потреб населення; провести перерахунок ціни на природний газ для потреб населення, яка була необґрунтовано та штучно завищена.

З метою встановлення певного мораторію можуть бути подані законодавчі пропозиції. Постанова Верховної Ради України не є тим документом, який скасовує дію законів та актів уряду. З огляду на це такі ініціативи видаються популістськими гаслами в політичній боротьбі.

Проект Постанови 9199 від 16.10.2018 (Лубінець Д. В.) про дострокове припинення повноважень сільського голови села Вороньків Бориспільського району Київської області у зв’язку з діями, що порушують Конституцію України і Закони України, права і свободи громадян, суперечать державним інтересам, та призначення позачергових виборів.

Зміст проекту в головних рисах відображено у його назві. Підстави ж для такого радикального рішення викладаються не в самому проекті, а в пояснювальній записці до нього. Сільський голова звинувачується ініціаторами проекту в тому, що у липні 2016 року вона разом з місцевим землевпорядником була нібито викрита у хабарництва і проти неї було відкрито кримінальне провадження, проте щодо долі цього провадження (а пройшло вже понад два роки) у пояснювальній записці нічого не сказано. Також зазначається, що сільський голова чинить постійний систематичний тиск на розміщений у селі Волонтерський Центр учасників АТО, що оцінюється як перешкода перемозі Українського війська та навмисна антидержавна діяльність. Центральне ж місце у пояснювальній записці відводиться тому факту, що помічник-консультант народного депутата України Веселової Н. В. (одного з двох ініціаторів проекту) не був допущений до присутності на сесії Вороньківської сільської ради, де нібито мало розглядатися питання щодо перешкоджання діяльності Волонтерського Центру учасників АТО сільським головою. Жодного посилання на думку сільської ради або громади села в пояснювальній записці не наводиться.

За таких обставин, доцільність дострокових виборів без належного розслідування ситуації видається вкрай сумнівною, а подання відповідного проекту має зовнішні ознаки звичайної помсти ображеного у своїй гідності народного депутата.

Проект 9200 від 16.10.2018 (Бригинець О. М.) про внесення змін до Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» (щодо засудження та заборони імперської ідеології держави-агресора в Україні).

За своєю спрямованістю ініціатива є дуже близькою до Проекту 9139 від 28.09.2018 (Шевченко О. Л.) про внесення змін до Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» (щодо засудження та заборони «російського світу» («руского міра») в Україні) (див. Бюлетень № 193). У новому проекті пропонується в назві, преамбулі і змісті названого закону відобразити нарівні з комуністичним та націонал-соціалістичним (нацистським) тоталітарними режимами в Україні засудження імперської ідеології держави-агресора. Ключовими поняттями проекту видаються такі: імперська ідеологія держави-агресора – ідеологія, спрямована на виправдання збройної агресії Російської Федерації, її втручання у внутрішню політику України та інших держав, підтримку ідеї приєднання до Російської Федерації України, інших держав або окремих їх територій, поширення, провокування, стимулювання або виправдання всіх видів ненависті на основі нетерпимості до України та Українського народу, інших держав та народів; пропаганда імперської ідеології держави-агресора – будь-які публічні висловлювання або дії, спрямовані на поширення, провокування, стимулювання або виправдання всіх видів ненависті на основі нетерпимості до України та Українського народу, інших держав та народів, включаючи нетерпимість у вигляді агресивного російського націоналізму або етноцентризму, які можуть проявлятися, зокрема у вигляді: а) заперечення суверенітету та територіальної цілісності України; б) виправдання або заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, незаконної окупації Російською Федерацією території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, окремих територій Донецької та Луганської областей, виправдання інших випадків збройної агресії Російської Федерації, її втручання у внутрішню політику інших держав; в) заперечення права Українського народу на самовизначення; г) закликів до відродження СРСР у кордонах, які існували до його розпаду; ґ) заперечення конституційного права кожного на свободу світогляду і віросповідання, зокрема підтримки ідеї виключного статусу Української церкви Московського патріархату; символіка імперської ідеології держави-агресора – символіка, що включає: а) будь-яке зображення державних прапорів, гербів та інших символів Російської Федерації, так званих «Донецької народної республіки» та «Луганської народної республіки»; б) гімни Російської Федерації, так званих «Донецької народної республіки» та «Луганської народної республіки»; в) прапори, символи, зображення або інша атрибутика, в яких відтворюється поєднання символів, визначених в підпункті «а» цього пункту, в тому числі символіка органів влади Російської Федерації; г) символіка та найменування політичних партій, зареєстрованих в Російській Федерації, та її елементи.

Крім того, Прикінцевими положеннями проекту пропонується внести відповідні зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України, законів України «Про політичні партії в Україні», «Про громадські об’єднання», «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», «Про інформаційні агентства», «Про телебачення і радіомовлення», «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», «Про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій», «Про інформацію», «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про місцеві державні адміністрації», «Про географічні назви», «Про вибори народних депутатів України», «Про вибори Президента України», «Про місцеві вибори», «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917–1991 років».

Основне зауваження до проекту полягає в тому, що пропонується засудити певні явища, які тривають у наш час, в Законі України «Про  засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», який зорієнтовано на оцінку явищ, які мали місце в минулому. Це заплутує і певним чином нівелює концепцію Закону, до якого пропонуються зміни.  Окрім того, ініціатори проекту, як видається, не враховують, що ідеології слід протидіяти насамперед ідеологічними засобами. Прямі законодавчі заборони є можливими у виключних випадках, здебільшого вони неефективні, а часто навіть антидемократичні і антиконституційні. В цьому контексті пропонуємо взяти до уваги 12 сторінок доволі слушних загальних і конкретних зауважень ГНЕУ до цього проекту.

 

Відносини між владними суб’єктами

 

Проект 9225 від 19.10.2018 (Бублик Ю. В.) про внесення змін до Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» щодо розгляду питання призначення позачергових виборів місцевих рад та сільського, селищного, міського голови.

Пропонується з Глави 40 «Розгляд Верховною Радою України питання про дострокове припинення повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим» виключити статтю 240 «Розгляд звітів та інформації посадових осіб, яких Верховна Рада обирає, призначає або надає згоду на призначення їх на посаду». Натомість доповнити Регламент двома новими главами: 41 «Розгляд Верховною Радою України питання призначення позачергових виборів місцевих рад та сільського, селищного, міського голови» та 42 «Розгляд звітів та інформації посадових осіб, яких Верховна Рада обирає, призначає або надає згоду на призначення їх на посаду». Остання глава складається з однієї статті і є копією раніше згаданої чинної статті 240. Натомість нова глава 41 має містити три статті: 240 «Внесення пропозиції призначення позачергових виборів місцевих рад та сільського, селищного, міського голови», 241 «Підготовка до розгляду питання призначення позачергових виборів рад, сільського, селищного, міського голови» та 242 «Розгляд питання призначення позачергових виборів рад, сільського, селищного, міського голови на пленарному засіданні Верховної Ради», якими і закріплюється порядок призначення названих позачергових виборів.

Проект має чимало нюансів та особливостей, зокрема один вкрай складний момент, а саме положення останньої частини статті 242: Якщо пропозиція про призначення позачергових виборів рад, сільського, селищного, міського голови, що передбачена частинами третьою та четвертою статті 240 цього Регламенту, після розгляду питання на пленарному засіданні Верховної Ради не підтримана необхідною кількістю голосів народних депутатів, вона вважається відхиленою. У цьому випадку повторне внесення пропозиції призначення позачергових виборів рад, сільського, селищного, міського голови з тих же підстав не допускається. Така пропозиція видається вкрай конфліктною, оскільки причина для позачергових виборів може бути нагальною та цілком об’єктивною, натомість рішення парламентом може бути не прийняте з різних причин, зокрема і через відсутності достатньої кількості народних депутатів в залі засідання або ж через чергові політичні акції із утриманням від будь-якого голосування цілих фракцій тощо. За таких обставин не передбачити процедуру повторного розгляду питання неприпустимо.

Загалом проект є вкрай сумнівним в частині запровадження спеціального розділу в Регламент. Як видається, є ряд питань (перейменування населених пунктів, зміна меж територіальних одиниць, проведення позачергових виборів з різних причин тощо), які парламент мав би розглядати у спрощеному порядку, оскільки його завдання передусім зафіксувати певний юридичний факт і запустити подальший механізм дій. Натомість і з таких питань творять політичне дійство.

 

Права громадян та їх об’єднань

 

Проект 9140-3 від 16.10.2018 (Сидорович Р. М.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо.

Формально альтернативний проектам 9140 від 01.10.2018 (Іванчук А. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення передумов для захисту економічних та спадкових прав громадян в сільській місцевості (див. Бюлетень №194), 9140-1 від 12.10.2018 (Шкрум А. І.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення передумов доступу до нотаріальних дій окремих категорій громадян України та 9140-2 від 12.10.2018 (Пташник В. Ю.) про внесення змін до Закону України «Про нотаріат» щодо забезпечення нотаріальними діями населення, що проживає у сільській місцевості та у віддалених районах (обидва див. Бюлетень №194),

Проект пропонує зміни до широкого кола норм, якими врегульовується діяльність нотаріусів. Втім, це ніяк не було засвідчено навіть у пояснювальній записці. У частині ж забезпечення нотаріальними діями населення, що проживає у сільській місцевості та у віддалених районах, проект є удосконаленою версією проекту 9140-2. З числа інших змін можна назвати наприклад уточнення про те, що до складу Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату входить чотири представники Міністерства юстиції України та сім нотаріусів України, делегованих Нотаріальною палатою України. Уточнюються положення щодо відповідальності нотаріусів тощо.

Загалом проект важко розглядати як альтернативний, втім він є одним з найбільш досконалих проектів незважаючи на деякі досить спірні ініціативи.

Проект 9140-4 від 17.10.2018 (Сотник О. С.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення передумов доступу до нотаріальних дій окремих категорій громадян України.

Альтернативний названим вище проектам. У Законі України «Про нотаріат» пропонується визначити, що у містах України, де чисельність населення становить понад 25000 осіб, в обов’язковому порядку створюється як мінімум одна державна нотаріальна контора. Штати державних нотаріальних контор затверджуються  Головним управлінням  юстиції  Міністерства  юстиції  України  в Автономній Республіці Крим, головними управліннями юстиції в областях, містах Києві та Севастополі в межах установленої для державних нотаріальних контор штатної чисельності і фонду заробітної плати, але не менше трьох осіб, що мають свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю. Також пропонується закріпити, що розмір державне мита, яке справляють державні нотаріуси за вчинення нотаріальних дій встановлюється Кабінетом Міністрів України. Також вносяться зміни до Декрету Кабінету Міністрів України «Про Державне мито» щодо як термінологічного уточнення відповідно до чинного законодавства, так і запровадження певних пільг: 50 % від встановлених Декретом ставок державного мита за нотаріальні дії вчинювані уповноваженими особами органів юстиції сплачують: 1) громадяни, якщо їхній середньомісячний дохід не перевищує двох розмірів прожиткового мінімуму, розрахованого та затвердженого відповідно до закону для осіб, які належать до основних соціальних і демографічних груп населення; 2) особи з інвалідністю, які отримують пенсію або допомогу, що призначається замість пенсії, у розмірі, що не перевищує двох прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб; 3) діти, у тому числі діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, діти, які перебувають у складних життєвих обставинах, діти, які постраждали внаслідок воєнних дій чи збройного конфлікту; 4) внутрішньо переміщені особи; 5) ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», особи, які мають особливі заслуги та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, особи, які належать до числа жертв нацистських переслідувань.

Проект містить слушні ініціативи і може бути врахований у підготовці єдиного узгодженого проекту.

Проект 9205 від 17.10.2018  (Батенко Т. І.) про внесення змін до статті 13 Закону України «Про охорону дитинства» щодо забезпечення дієвого механізму надання державної допомоги сім’ям з дітьми.

Пропонується доповнити названу статтю таким положенням: При обчисленні середньомісячного сукупного доходу сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, зазначеного в частині восьмій цієї статті, до сукупного доходу сім’ї пільговика не включаються нараховані соціальні допомоги на дитину, зокрема допомога у зв’язку з вагітністю та пологами, допомога при народженні дитини, допомога на дітей одиноким матерям (батькам), допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, допомога при усиновленні дитини, тимчасова державна допомога дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме, державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, пенсія у зв’язку з втратою годувальника.

Цілком слушна ініціатива.

Проект Постанови 9212 від 17.10.2018 (Королевська Н. Ю.) про забезпечення відновлення конституційних прав громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у зв’язку з прийняттям рішення Конституційного Суду України від 17 липня 20108 року № 6-р/2018.

У проекті з метою забезпечення відновлення конституційних прав громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у зв’язку з визнанням неконституційними окремих положень Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року № 76-VIII та Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року  № 796-XII, пропонується доручити Кабінету Міністрів України в одномісячний строк з дня прийняття цієї Постанови вжити заходів з метою забезпечення виконання рішення Конституційного Суду України від 17 липня 2018 року № 6-р/2018 у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) підпунктів 2–7, 12 та 14 пункту 4 розділу I Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року № 76-VIII: 1) прийняти нормативно-правові акти, привести свої нормативно-правові акти, а також забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII у редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року № 76-VIII; 2) подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо внесення змін до Державного бюджету України на 2018 рік у частині збільшення видатків на соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Проект Постанови 9214 від 17.10.2018 (Королевська Н. Ю.) про заходи з подолання загроз зовнішньої трудової міграції та захисту прав трудових мігрантів.

Проект містить ряд вимог до Уряду України. Зокрема, дається завдання Кабінету Міністрів України спільно з Національною академією наук України із залученням сторін соціального діалогу розробити та подати до 1 січня 2019 року на розгляд Верховної Ради України проект Національної стратегії щодо подолання демографічної кризи та загроз зовнішньої трудової міграції. Також Кабінету Міністрів України пропонується уповноважити: 1) протягом місяця з дня прийняття цієї Постанови підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України законопроект щодо внесення змін до Закону України «Про зовнішню трудову міграцію» в частині розширення регуляторних повноважень, моніторингових функцій та відповідальності державних органів виконавчої влади, причетних до формування та упровадження державної політики зайнятості, орієнтованої на мінімізацію ризиків і загроз трудової міграції з України для її сталого розвитку у середньо- та довгостроковій перспективі; 2) забезпечити розробку та подання до 1 березня 2019 року на розгляд Верховної Ради України законопроекту щодо затвердження Концепції державної політики у сфері трудової міграції, яка має визначати конкретні шляхи і заходи із забезпечення дотримання та захисту прав і свобод українських трудових мігрантів; 3) активізувати роботу з підготовки та укладення міждержавних угод України щодо захисту прав трудових мігрантів і регулювання зовнішньої трудової міграції; 4) активізувати роботу з підготовки до ратифікації Україною конвенцій Міжнародної організації праці у сфері зайнятості та трудової міграції, зокрема: Конвенції № 88 про організацію служби зайнятості, Конвенції № 97 про працівників-мігрантів, Конвенції № 121 про допомоги у випадках виробничого травматизму, Конвенції № 143 про зловживання в галузі міграції і про забезпечення працівникам-мігрантам рівних можливостей і рівного ставлення, Конвенції № 157 про встановлення міжнародної системи збереження прав у галузі соціального забезпечення, Конвенції № 168 про сприяння зайнятості та захист від безробіття, Конвенції № 173 про захист вимог працівників у випадку неплатоспроможності роботодавця (розділ III «Захист вимог працівників установою-гарантом. Загальні положення»), Конвенції № 181 про приватні агентства зайнятості, Конвенції № 187 про основи, що сприяють безпеці та гігієні праці, Конвенції № 189 про гідну працю домашніх працівників.

Проект видається вельми цікавим і актуальним по суті, але як чергова спроба керувати Урядом цілковито непридатним за формою.

Проект 9218 від 18.10.2018 (Березенко С. І.) про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні.

У проекті пропонується прийняти новий Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» а також внести низку змін до п’ятнадцяти чинних законодавчих актів України. Власне, якихось принципових змін щодо змісту конституційної свободи пересування та вільного вибору місця проживання в Україні в проекті немає та й навряд-чи може бути. Основний зміст проекту стосується проблем реєстрації місця проживання. Ініціатори проекту пропонують взяти за основу концепцію, що особа може зареєструватись за будь-якою адресою, але не повинна надавати підтвердження про законність користування житлом. Такий підхід виглядає дуже демократично, але суттєво посилює ті ризики, для усунення яких і було запроваджено інститут реєстрації (колишньої прописки). Докладний аналіз проекту через його значний (73 сторінки) обсяг в межах цього огляду не видається можливим. Зауважимо лише, що ми загалом поділяємо відповідні дуже ґрунтовні (13 сторінок) і, як видається, слушні зауваження ГНЕУ.

Проект двічі (08.11.2018 і 20.11.2018) пропонувався для включення до порядку денного, але так і не знайшов підтримки депутатського загалу.

Проект 9224 від 19.10.2018 (Різаненко П. О.) про внесення змін до Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення».

Пропонується нова редакція зазначеного закону (загальний обсяг проекту 95 сторінок). У пояснювальній записці зазначається, що проект спрямований на: визначення відповідальності членів ради недержавного пенсійного фонду та встановлення вимог до осіб, які обираються до складу ради недержавного пенсійного фонду; вдосконалення функцій адміністратора недержавного пенсійного фонду, осіб, які здійснюють управління активами та зберігача недержавного пенсійного фонду; централізація зберігання інформації про учасників НПФ та про активи системи недержавного пенсійного забезпечення; врегулювання питання щодо інвестиційної діяльності з пенсійними активами недержавного пенсійного фонду, а саме стратегічний розподіл пенсійних активів, основні напрями та обмеження пенсійних активів, методи вимірювання інвестиційних ризиків та процеси управління; оприлюднення інформації про діяльність у сфері недержавного пенсійного забезпечення; встановлення особливостей щодо заборони або обмеження функціонування недержавних пенсійних фондів; запровадження функції управління ризиками та визначення порядку здійснення внутрішнього аудиту в установах пенсійного забезпечення; питання пруденційного нагляду.

 

Кримінальне, кримінальне процесуальне і цивільне процесуальне законодавство, судівництво

 

Проект 9217 від 18.10.2018 (Тетерук А. А.) про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо відповідальності за незаконні дії стосовно державних нагород, незаконне носіння військової форми одягу та наругу над місцем поховання захисника суверенітету та територіальної цілісності України та деяких інших осіб.

Кодекс України про адміністративні правопорушення пропонується доповнити новою статтею 186-8 «Незаконне носіння військової форми одягу із знаками розрізнення військовослужбовців», якою встановити відповідальність за носіння військової форми одягу із знаками розрізнення  військовослужбовців Збройних Сил України або інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, особами, які не мають на це права. Одночасно у статті 186-1 «Незаконні дії щодо державних нагород» пропонується радикально збільшити санкцію частини першої (зокрема граничні розміри штрафу збільшуються у 50 разів), а також доповнити статтю частиною другою, запровадивши відповідальність за «незаконне виготовлення ордена, медалі, нагрудного знака до почесного звання, нагрудного знака лауреата державної премії, президентської відзнаки, орденської стрічки, стрічки медалей на планках з метою збуту або носіння особою, яка не має на це права, або носіння, збут підробленого ордена, медалі, нагрудного знака до почесного звання, нагрудного знака лауреата державної премії, президентської відзнаки, орденської стрічки, стрічки медалей на планках». У статті 297 «Наруга над могилою, іншим місцем поховання або над тілом померлого» Кримінального кодексу України пропонується норму про відповідальність за осквернення або руйнування братської могили чи могили Невідомого солдата, пам’ятника, спорудженого в пам’ять тих, хто боровся проти нацизму в роки Другої світової війни – радянських воїнів-визволителів, учасників партизанського руху, підпільників, жертв нацистських переслідувань, а також воїнів-інтернаціоналістів та миротворців поширити на «осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, учасників Революції Гідності, борців за незалежність України у XX столітті».

Вкрай сумнівними видаються пропозиції щодо доповнення статті 186-1 КУпАП новою частиною другою, адже фактично усі перелічені там випадки є вельми спірними. Постає питання про караність виготовлення муляжів ордена, медалі, нагрудного знака до почесного звання, нагрудного знака лауреата державної премії, президентської відзнаки, орденської стрічки, стрічки медалей на планках і їх вживання в просвітницьких цілях. Вказівка ж на «збут підробленого ордена, медалі, нагрудного знака до почесного звання, нагрудного знака лауреата державної премії, президентської відзнаки, орденської стрічки, стрічки медалей на планках», на нашу думку, вступає у колізію з нормами Кримінального кодексу України щодо шахрайства тощо.

Проект 9228 від 19.10.2018 (Білозір О. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо вилучення статті 391 Кримінального кодексу України).

Пропонується вилучити статтю 391 «Злісна непокора вимогам адміністрації установи виконання покарань» Кримінального кодексу України та виключити згадки про неї зі статті 140 «Виправні колонії максимального рівня безпеки» Кримінально-виконавчого кодексу України. У пояснювальній записці ініціатори проекту наводять інформацію про більш ніж 550 випадків засудження за цією статтею лише за 2010–2016 рр., натомість зазначаючи, що наявний обсяг повноважень у працівників кримінально-виконавчої системи дає змогу забезпечити порядок в установах виконання покарань без застосування щодо засуджених заходів кримінально-правового характеру. Також вони наполягають, що вилучення ст. 391 КК України зруйнує одну з найбільших корупційних схем у пенітенціарній системі, похідну від зловживання цією статтею співробітниками установ виконання покарань.

 

Культура та освіта

 

Проект 9208 від 17.10.2018 (Президент України) про особливості користування Андріївською церквою Національного заповідника «Софія Київська».

У преамбулі проекту зазначається, що Верховна Рада України для забезпечення релігійних потреб віруючих у відновленні і збереженні зв’язків з Константинопольською Церквою-Матір’ю, започаткованих Хрещенням Київської Русі-України Володимиром Великим, усунення негативних наслідків втручання Росії – держави-агресора у життя Українського Православ’я і протистояння загрозам для національної безпеки, викликаним таким втручанням, створення передумов для об’єднання української православної спільноти і всього суспільства, визнання Помісної Православної Церкви в Україні Світовим Православ’ям й усунення підстав для дискримінації віруючих, що належать до неї, забезпечення діяльності Ставропігії Престолу Святого Андрія приймає цей Закон, що має на меті визначення особливостей користування визначним об’єктом культурної спадщини, пам’яткою архітектури національного значення, культовою спорудою – Андріївською церквою Національного заповідника «Софія Київська», з метою створення умов для здійснення Церквою Вселенського Патріархату богослужінь в Україні та забезпечення реалізації прав громадян на вільне віросповідання. У двох статтях основного тексту проекту зазначається, що Андріївська церква Національного заповідника «Софія Київська» (м. Київ, Андріївський узвіз, 23) (далі – Андріївська церква), яка є визначним об’єктом культурної спадщини, пам’яткою архітектури національного значення, як культова споруда, що перебуває у державній власності, передається в безоплатне постійне користування Вселенському Патріархату для здійснення богослужінь, релігійних обрядів, церемоній і процесій. Використання Андріївської церкви Вселенським Патріархатом здійснюється з додержанням законодавства про охорону культурної спадщини. У прикінцевих положеннях проект пропонується внести зміни до Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» доповнивши його новою статтею 17-1 «Особливості передачі у користування визначного об’єкта культурної спадщини, пам’ятки архітектури національного значення, культової споруди – Андріївської церкви Національного заповідника «Софія Київська»»

Прийнято як закон за основу та в цілому вже наступного дня після внесення.

 

Охорона здоров’я

 

Проект 9201 від 16.10.2018 (Сисоєнко І. В.) про внесення змін до підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо впровадження «податкових канікул» та мораторію на проведення перевірок для медичних працівників з метою реалізації їх права на підприємницьку діяльність, забезпечення розвитку конкуренції на ринку медичних послуг і підвищення їх якості та доступності.

Проектом пропонується установити, що тимчасово, до 1 січня 2020 року, самозайняті особи (фізичні особи – підприємці), які зареєстровані в установленому законом порядку та одержали ліцензію на право провадження господарської діяльності з медичної практики, звільняються від обов’язку сплати податку на доходи фізичних осіб відповідно до розділу IV цього Кодексу, а також звільняються від обов’язку сплати  єдиного податку відповідно до глави 1 розділу XIV цього Кодексу. Підставою для такого звільнення є заява самозайнятої особи та копія ліцензії на право провадження господарської діяльності з медичної практики, які подаються до органу доходів і зборів за місцем податкової реєстрації самозайнятої особи. Податкова звітність про суми податку, нарахованого та утриманого з 1 січня 2019 до 1 січня 2020 року з найманих працівників та інших фізичних осіб, подається самозайнятою особою у порядку та строки, встановлені цим Кодексом, без нарахування штрафних і фінансових санкцій, передбачених цим Кодексом. Також пропонується установити, що самозайняті особи (фізичні особи – підприємці), які зареєстровані в установленому законом порядку з 1 січня 2019 року та одержали ліцензію на право провадження господарської діяльності з медичної практики, які застосовують у власній господарській діяльності зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій, з дати початку застосування реєстраторів розрахункових операцій до 1 січня 2020 року звільняються від проведення відповідно до норм цього Кодексу перевірок з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Проект 9188-1 від 18.10.2018 (Юринець О. В.) про внесення змін до Податкового кодексу України щодо фіскального механізму запобігання реалізації підакцизних товарів нижче суми податків.

Альтернативний проекту 9188 від 10.10.2018 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо фіскального механізму запобігання реалізації підакцизних товарів нижче суми податків (див. Бюлетень № 195).

Від основного проекту відрізняється лише розмірами коефіцієнтів для розрахунку суми акцизного податку.

 

Питання сільського господарства та земельних справ

 

Проект 9202 від 16.10.2018 (Вадатурський А. О.) про внесення змін до Закону України «Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур» (щодо визначення його мети та сфери дії).

Проект пропонується доповнити новою статтею 1, в якій зазначити, що метою цього Закону є забезпечення перероблення насіння деяких видів олійних культур на території України. Цей Закон не поширюється на експорт товарних позицій 1204 00, 1206 00 91 00 та 1207 99 97 00 УКТЗЕД у первинних упаковках, масою нетто до 25 кг. В частині скасування ставки вивізного (експортного) мита на насіння льону та рижію він повторює проект 4737 від 31.05.2016 (Карпунцов В. В.) про внесення змін до Закону України «Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур» щодо скасування вивізного (експортного) мита на насіння льону, подрібненого або не подрібненого, та рижію.

Слід зазначити, що окрім спірного характеру самих пропозицій, проект технічно є цілковито неприпустимим. Він змінює нумерацію статей базового закону, запроваджує виключення в його преамбулу, хоча таке і не передбачено, виключення дається щодо певних продуктів, хоча можна було просто запропонувати для них нульову ставку такого мита і тим закрити справу.

Проект Постанови 9209 від 17.10.2018 (Івченко В. Є.) про тимчасову заборону підвищення тарифів на перевезення сільськогосподарської продукції залізничним транспортом.

У проекті зазначається, що у зв’язку з економічно необґрунтованим, черговим різким підвищенням Публічним акціонерним товариством «Українська залізниця» тарифів за використання вагонів для перевезення сільськогосподарської продукції, керуючись необхідністю забезпечення її безперебійного експорту та своєчасної доставки сировини на вітчизняні переробні підприємства залізничним транспортом, а також з метою недопущення критичної ситуації у сфері залізничних перевезень сільськогосподарських вантажів, пропонується: 1) тимчасово, до 1 січня 2020 року, встановити заборону на підвищення Публічним акціонерним товариством «Українська залізниця» ставок плати за використання власних вагонів перевізника для перевезення сільськогосподарської продукції; 2) встановити, що протягом дії цієї Постанови застосовуються ставки плати за використання власних вагонів перевізника для перевезення сільськогосподарської продукції, які діяли станом на 1 жовтня 2018 року; 3) Кабінету Міністрів України: забезпечити здійснення заходів контролю за тарифною політикою Публічного акціонерним товариством «Українська залізниця»; вжити невідкладних заходів з метою розробки і запровадження тарифних стимулів для збільшення рухомого складу (локомотивів, вантажних вагонів) Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця»; 4) Антимонопольному комітету України здійснити перевірку дотримання Публічним акціонерним товариством «Українська залізниця» вимог антимонопольного законодавства при встановленні ставок плати за використання власних вагонів перевізника для перевезення сільськогосподарської продукції.

З усіх пропозицій не викликає сумніву лише остання, яка відповідає компетенції парламенту. Усі інші виходять далеко за межі повноважень Верховної Ради України, особливо з урахуванням обраного засобу.

Проект 9220 від 18.10.2018 (Бакуменко О. Б.) про внесення змін до статті 13 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» щодо державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників.

Пропонується названу статтю доповнити таким положенням: Фінансова підтримка суб’єктів господарювання агропромислового комплексу може надаватися шляхом гарантування повернення банківських кредитів та страхування від сільськогосподарських страхових ризиків, визначених Законом України «Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою», у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Цілком слушна ініціатива. Втім, бажано б було не обмежуватися загальною нормою, а уточнити в яких випадках і за яких умов можуть застосовуватися такі види фінансової підтримки.

Проект 9221 від 18.10.2018 (Бакуменко О. Б.) про внесення змін до пункту 42 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України щодо державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників.

Названий пункт пропонується викласти в такі редакції: Установити, що у 2017–2019 роках щорічний обсяг коштів Державного бюджету України, які спрямовуються на державну підтримку сільськогосподарських товаровиробників, становить не менше 1 відсотка випуску продукції у сільському господарстві, у 2020–2025 роках не менше 1,5 відсотка. При цьому, 20 відсотків такої підтримки використовується сільськогосподарськими товаровиробниками для закупівлі у вітчизняних виробників сільськогосподарської техніки та обладнання (2017 рік – 10 відсотків, 2018 рік – 15 відсотків). Установити як виняток з положень частини дванадцятої статті 23 цього кодексу, що залишки коштів на кінець бюджетного періоду, передбачених на державну підтримку сільськогосподарських товаровиробників, перераховуються до спеціального фонду Державного бюджету України та спрямовуються виключно на гарантування повернення банківських кредитів та страхування від сільськогосподарських страхових ризиків, визначених Законом України «Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою та здійснюються в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України».

Проект 9226 від 19.10.2018 (Бублик Ю. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження ґрунтового покриву земельних ділянок.

Зміни пропонуються до Земельного кодексу України та Законів України «Про охорону земель», «Про державний контроль за використанням та охороною земель» і «Про землеустрій». Вони стосуються впорядкування питання зняття та перенесення ґрунтового покриву власниками та користувачами земельних ділянок. Зокрема, пропонується визначити, що зняття та перенесення ґрунтового покриву власниками та користувачами земельних ділянок, у тому числі орендарями, які проводять гірничодобувні, геологорозвідувальні, будівельні та інші роботи, здійснюється на підставі дозволу на зняття та перенесення ґрунтового  покриву, крім: проведення робіт, пов’язаних з ліквідацією аварійних ситуацій на об’єктах трубопровідного транспорту, підземних кабельних мережах енергозабезпечення, об’єктах нафтогазового комплексу; переміщення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) в межах однієї і тієї ж земельної ділянки, наданої для: будівництва і обслуговування індивідуального житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); ведення садівництва; індивідуального дачного будівництва; будівництва індивідуального гаража. Для зняття та перенесення ґрунтового покриву оформляється (видається) дозвіл центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі. Процедура видачі дозволу досить ретельно прописана в проекті. Як зазначено у пояснювальній записці, очікується, що проекту сприятиме збереженню та раціональному використанню ґрунтового покриву земельних ділянок, збереженню та відновленню родючості ґрунтів, дотриманню прав юридичних і фізичних осіб (власників та користувачів земельних ділянок), які звертаються для отримання дозволів у зв’язку із проведенням ними гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт, які пов’язані із порушенням ґрунтового покриву земельних ділянок.

 

Проекти з інших питань

 

Проект 8462-д від 18.10.2018 (Данченко О. І.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про електронні довірчі послуги».

Доопрацьований проект створений у Комітеті Верховної Ради України з питань інформатизації та зв’язку на основі проектів 8462 від 08.06.2018 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про електронні довірчі послуги» (див. Бюлетень № 179) та 8462-1 від 26.06.2018 (Семенуха Р. С.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про електронні довірчі послуги» (див. Бюлетень № 182).

Проект заснований на проекті 8462-1 і повністю дослівно його повторює, але додатково вносить зміни ще у 16 нормативно-правових актів (загалом 55). Здебільшого ці зміни стосуються заміни слів «засвідчених електронним цифровим підписом» словами «на які накладено кваліфікований електронний підпис чи печатку» в різних варіантах і відмінках.

Проект 9219 від 18.10.2018 (Тетерук А. А.) про внесення змін до деяких законів України щодо сприяння розвитку космічної діяльності та залучення інвестицій в космічну галузь України.

У Законі України «Про підприємництво» пропонується виключити з числа видів діяльності, які можуть здійснюватися тільки державними підприємствами та організаціями, розроблення, випробування, виробництво та експлуатацію ракет-носіїв, у тому числі космічні запуски із будь-якою метою. У Законі України «Про космічну діяльність» пропонується скасувати ліцензування космічної діяльності в Україні та ліцензування цієї діяльності під юрисдикцією України поза її межами. Передбачається послабити державний вплив на космічну діяльність і запровадити м’якіші формулювання і процедури, зокрема, замість вимоги здійснювати космічну діяльність в Україні на основі Загальнодержавної цільової науково-технічної космічної програми України пропонується здійснювати її лише «з урахуванням» такої програми. Замість видачі дозволів Кабінетом Міністрів України суб’єктам космічної діяльності України на проведення переговорів з іноземними суб’єктами господарської діяльності – лише реєстрація повідомлення в уряді про такі переговори тощо.

Сама спрямованість змін загалом не викликає заперечень, однак перехід від державної монополії та жорсткого регулювання до відкритої багатосуб’єктної галузі потребує значно більших змін до законодавства, зокрема і запровадження системи захисту державного інтересу та державної безпеки.

Проект 9222 від 18.10.2018 (Кіт А. Б.) про внесення змін до деяких законів України щодо підприємств спиртової галузі (в частині встановлення мораторію на звернення стягнення на активи підприємства).

Змінами до статті 18 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» пропонується тимчасово, до прийняття рішення про приватизацію Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт», встановити мораторій на звернення стягнення на активи зазначеного підприємства як платника податків за фінансовими санкціями, які застосовані до 31 грудня 2015 року. Відповідно у статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» пропонується визначити, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі встановлення мораторію на звернення стягнення на активи Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» як платника податків за фінансовими санкціями, які застосовані до 31 грудня 2015 року. У Розділі ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» того ж закону пропонується зазначити, що на період дії мораторію, встановленого Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», підлягають зупиненню виконавчі провадження і заходи примусового виконання рішень щодо звернення стягнення на активи Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт».

Викликає значні сумніви потреба законодавчо регулювати боргові зобов’язання окремого підприємства, навіть ДП «Укрспирт».

Проект 9223 від 19.10.2018 (Домбровський О. Г.) про внесення змін до Закону України «Про ринок електричної енергії» (щодо надання універсальної послуги).

Проект містить значно ширші зміни, ніж зазначено у його назві, і стосується не лише універсальної послуги на ринку електричної енергії. Як зазначається у пояснювальній записці, проект містить такі ініціативи: перенесення кінцевої дати відокремлення діяльності з розподілу електричної енергії від діяльності з її постачання, а також початку постачання електричної енергії на умовах універсальної послуги з 11 грудня 2018 року на 1 січня 2019 року; надання повноважень Кабінету Міністрів України призначити на перехідний період (строком на два роки) постачальника «останньої надії» без необхідності проведення конкурсу, передбаченого статтею 64 Закону України «Про ринок електричної енергії»; розширення кола споживачів, які можуть скористатися послугою постачання електричної енергії на умовах універсальної послуги, визначивши малими непобутовими споживачами непобутових споживачів з договірною потужністю до 50 кВт, а на перехідний період (від 1 січня 2019 року до 31 грудня 2020 року) передбачити можливість постачання електричної енергії на умовах універсальної послуги додатково бюджетним установам незалежно від договірної потужності та споживачам, електроустановки яких приєднані до електричних мереж з договірною потужністю до 150 кВт; уточнення визначення поняття «побутовий споживач», додавши до цієї категорії побутових споживачів, які розраховуються з постачальниками електричної енергії за загальним розрахунковим засобом обліку; встановлення спрощеного механізму укладення договорів постачання універсальної послуги на перехідний період через вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема, надання підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії; закріплення типової форми для договорів надання послуг з розподілу; закріплення на рівні Закону положення про те, що договори про надання послуг з розподілу електричної енергії, про постачання універсальних послуг та постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» є публічними тощо.

Проект є вкрай слабо аргументованим у контексті пропонованих змін, та й самі аргументи далеко не завжди є однозначними. Пропонуємо усім охочим звернутися до докладного висновку ГНЕУ до цього проекту.

 Поділитися