MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Експрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України Бюлетень № 175 Законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 07.05.2018 – 11.05.2018

20.05.2018   
Ігор Усенко, Євген Ромінський
Надійшло 18 проектів законів і постанов Верховної Ради України, зокрема 5 проектів процедурних постанов, пов’язаних із прийняттям за основу, відхиленням або поверненням на доопрацювання окремих законопроектів. У цьому огляді, за поодинокими винятками, також не коментуються проекти про запровадження податкових пільг, внесення змін до бюджету тощо.

Надійшло 18 проектів законів і постанов Верховної Ради України, зокрема 5 проектів процедурних постанов, пов’язаних із прийняттям за основу, відхиленням або поверненням на доопрацювання окремих законопроектів. У цьому огляді, за поодинокими винятками, також не коментуються проекти про запровадження податкових пільг, внесення змін до бюджету тощо.

 

Проблеми національної безпеки, окупованих територій і АТО

 

Проект 8340 від 08.05.2018 (Зварич Р. М.) про внесення змін до Закону України «Про санкції».

Проектом передбачено закріплення можливості застосування спеціальних економічних санкцій до українських юридичних осіб, юридичних осіб, які перебувають під контролем української юридичної особи, громадян України; запровадження секторальних (без визначення кола осіб) санкцій щодо заборони господарської діяльності та передачі у власність України майна держави-агресора чи юридичної або фізичної особи, які порушили відповідні права та інтереси України, а також встановлення відповідальності (штрафу в потрійному розмірі від одержаного прибутку за останні три роки, який стягує центральний орган виконавчої влади у сфері економічної політики) за порушення законодавства про санкції. Виявлення, запобігання та припинення порушень за застосуванням спеціальних економічних санкцій пропонується покласти на центральний орган виконавчої влади у сфері економічної політики. У змінах до Прикінцевих і перехідних положень проекту передбачається доручити Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом: привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; створити орган з моніторингу виконання санкцій у складі центрального органу виконавчої влади у сфері економічної політики; розробити механізм забезпечення переходу у власність України майна держави, за винятками, встановленими міжнародними договорами України, чи юридичної або фізичної особи, які порушили відповідні права та інтереси України та її громадян.

Юридична коректність практично усіх наведених пропозицій викликає значні сумніви. По перше, чинний Закон України «Про санкції» має виключний характер і розрахований впливати на тих іноземних суб’єктів, на яких здебільшого не поширюється законодавство України. Пропозиція поширити його дію на громадян України і відповідні юридичні особи, як видається, суперечить природі цього Закону. По-друге, пропозиція встановити нові види санкцій щодо заборони господарської діяльності та передачі у власність України майна держави-агресора чи юридичної або фізичної особи, які порушили відповідні права та інтереси України, на нашу думку, сформульована аж занадто неконкретно. До того ж, лише Парламент, а не Уряд має законом затвердити механізм забезпечення переходу у власність України відповідного майна, якщо у такій пропозиції є хоч якийсь сенс. По-третє, пропозиція про встановлення штрафу за порушення законодавства про санкції не узгоджується з чинною системою адміністративних стягнень і цивільно-правових санкцій.

Проект 8345 від 11.05.2018 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законів України щодо участі Збройних Сил України в боротьбі з тероризмом.

Проект передбачає внесення змін до законів України «Про Збройні Сили України» та «Про боротьбу з тероризмом». Метою проекту в пояснювальній записці проголошено вдосконалення законодавства з питань участі Збройних Сил України в боротьбі з тероризмом в частині, що стосується розширення поняття антитерористичної операції, ролі і місця в ній Збройних Сил України, визначення суб’єктом боротьби з тероризмом Збройних Сил України, визначення їхніх функцій і повноважень, запровадження спеціального порядку в районі проведення антитерористичної операції та надання переліку його основних заходів. Головні новели проекту стосуються можливості застосування ЗС України поза військовим і надзвичайним станом. Зокрема, визначається, що Збройні Сили України відповідно до закону можуть залучатися до здійснення антитерористичних (у тому числі міжнародних) заходів. Дається нове визначення антитерористичної операції як комплексу скоординованих за метою, завданнями, місцем та часом спеціальних, військових та інших заходів (дій), які проводяться за єдиним замислом та планом, спрямовані на попередження, запобігання та припинення терористичної діяльності, звільнення заручників, забезпечення безпеки населення, знешкодження терористів, мінімізацію наслідків терористичної діяльності. Відповідно, пропонується нове визначення військових заходів (дій) у Законі України «Про боротьбу з тероризмом» як дії угруповань військ (сил) в антитерористичній операції щодо виконання поставлених завдань із застосуванням зброї і бойової техніки. Зазначається, що Збройні Сили України забезпечують захист від терористичних посягань військових об’єктів, а також бойової техніки, зброї, боєприпасів, вибухових, отруйних речовин та майна, що перебувають у військових частинах або зберігаються у визначених місцях; застосовують сили і засоби Збройних Сил України у разі вчинення терористичного акту на території, у повітряному просторі та територіальних водах України; беруть участь в антитерористичних операціях з метою виконання завдань щодо припинення діяльності незаконних воєнізованих або збройних формувань (груп), терористичних організацій, організованих груп та злочинних організацій; затримують осіб, а у разі, коли їх дії реально загрожують життю та здоров’ю заручників, учасників антитерористичної операції або інших осіб, – їх знешкоджують. Слід звернути увагу іще на дві новели. По-перше, функцію затвердження Положення про порядок діяльності оперативного штабу з управління антитерористичною операцією передається від Уряду до Президента. По-друге, Керівнику оперативного штабу з управління антитерористичною операцією надається право у разі потреби запроваджувати спеціальний порядок та приймати рішення щодо введення тимчасового обмеження прав і свобод громадян, іноземців, осіб без громадянства і обмеження діяльності юридичних осіб у районі проведення антитерористичної операції. Зазначається, що Оперативний штаб самостійно або разом з військово-цивільними адміністраціями (у разі їх утворення) із залученням органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з метою збереження життя та здоров’я людей може запроваджувати та здійснювати такі заходи в районі проведення антитерористичної операції: 1) встановлення особливого режиму в’їзду і виїзду, а також обмеження свободи пересування; 2) запровадження комендантської години (заборони перебування в певний період доби на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень); 3) проведення тимчасової евакуації населення в безпечні місця; 4) обмеження або тимчасова заборона продажу зброї, отруйних і сильнодіючих хімічних речовин, а також алкогольних напоїв та речовин, вироблених на спиртовій основі; 5) тимчасове вилучення у осіб зареєстрованої вогнепальної і холодної зброї та боєприпасів, а у підприємств, установ і організацій – також навчальної військової техніки, вибухових, радіоактивних речовин і матеріалів, отруйних і сильнодіючих хімічних речовин; 6) обмеження проведення масових заходів; 7) заборона виготовлення і розповсюдження інформаційних матеріалів, що можуть дестабілізувати обстановку.

Проект передбачає спрощення прийняття рішення про застосування Збройних Сил України під час антитерористичної операції, розширення відповідних повноважень Президента України і Оперативного штабу, зокрема і щодо обмеження прав і свобод громадян. Утім, загалом кожне таке спрощення або розширення містить значні ризики для демократії і конституційного ладу, а тому проект потребує дуже ретельної експертизи і навряд-чи можна погодитися з твердженням у Пояснювальній записці, що проект не потребує громадського обговорення. Слід також взяти до уваги, що поняття «антитерористична операція» не зовсім відображало природу подій на Сході України, і нині для їх характеристики у правових актах України використовується визначення «здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях». Тому, можливо, варто не вдосконалювати законодавче забезпечення режиму антитерористичної операції, а вдосконалювати насамперед наше законодавство про воєнний і надзвичайний стан.

 

Ідеологічні питання

 

Проект 8342 від 10.05.2018 (Денисенко А. С.) про внесення змін до статті 73 Кодексу законів про працю України щодо святкування Дня перемоги над нацизмом у Європі і Дня пам’яті та примирення.

Пропонується в числі святкових і вихідних днів «9 травня – День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (День перемоги)» замінити на «8 травня – День перемоги над нацизмом у Європі і День пам’яті та примирення».

Проект є суто політичним, утім причини для таких дій наразі цілком зрозумілі.

Проект Постанови 8343 від 11.05.2018 (Ляшко О. В.) про недопущення трансляції в Україні заходів, що відбуватимуться на території Російської Федерації, якщо їх трансляція порушує законні права та інтереси громадян України.

У проекті постанови пропонується визнати, що трансляція в Україні заходів, які відбуватимуться на території Російської Федерації в рамках проведення Чемпіонату світу з футболу 2018 року, вважатиметься такою, що порушує законні права та інтереси громадян України внаслідок збройної агресії і тимчасової окупації Російською Федерацією частини території України.

Проект є політичним, популістським і відверто абсурдним. У добу цифрових технологій, зокрема Інтернету та супутникового ТБ, така заборона здатна створити лише певні незручності для тієї частини громадян, які цікавляться названим футбольним заходом. Набагато доцільніше було б поставити питання про інформаційне висвітлення українським ТБ життя та матчів вітчизняних збірних усіх вікових груп з різних видів спорту, аби таким чином відволікти громадян від російських трансляторів таких заходів, адже не події на спортивних майданчиках, а саме коментарі та висвітлення подій журналістами є більшою мірою політично ангажованими.

 

Відносини між владними суб’єктами

 

Проект 8339 від 08.05.2018 (Тетерук А. А.) про внесення змін до Закону України «Про Національну поліцію» (щодо відрядження поліцейських до державних (міждержавних) органів, підприємств, установ і організацій та присвоєння чергових спеціальних звань поліцейським, прикомандированим із залишенням на службі в поліції).

Проект значною мірою дослівно повторює проект 5006 від 28.07.2016 (Паламарчук М. П.) про внесення змін до статей 71 і 83 Закону України «Про Національну поліцію» щодо присвоєння чергових спеціальних звань (див. Бюлетень № 84), який 23.02.2017 був відхилений парламентом. Відмінності між проектами стосуються лише змін до статті 71 «Відрядження поліцейських до державних (міждержавних) органів, установ та організацій із залишенням на службі в поліції» щодо поширення дії цієї статті і на поліцейських, відряджених до підприємств.

 

Права громадян та їх об’єднань

 

Проект 8296-1 від 08.05.2018 (Семенуха Р. С.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту прав дитини.

Альтернативний проекту 8296 від 19.04.2018 (Луценко І. С.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання (див. Бюлетень № 172).

Проект є дещо скороченим відносно основного (зміни вносяться до 10, а не 27 законодавчих актів), але здебільшого повторює ті ж зміни, що пропонує й основний проект. Головні відмінності стосуються більшої уваги альтернативного проекту до Єдиного реєстру боржників та характеру змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення. Зокрема, поміркованішими є зміни до статті 183-1 «Несплата аліментів» щодо запровадження застереження про поважні причини виникнення заборгованості. Поважні причини в статті визначаються як документально підтверджені обставини, які зумовлені тяжкою хворобою платника аліментів або родича платника аліментів (другого з подружжя, іншої дитини платника аліментів, одного з батьків, брата, сестри), перебуванням на утриманні платника аліментів непрацездатних батьків, якщо наявність однієї з цих обставин призвела до скрутного матеріального становища платника аліментів і фактично позбавляє його можливості сплачувати аліменти. Також пропонується доповнити кодекс статтею 184-1 «Невиконання законних вимог посадових (службових) осіб органу опіки та піклування». Наявні й інші відмінності.

15.05.2018 основний проект був прийнятий у першому читанні. Щодо альтернативного проекту є рішення Комітету з питань економічної політики розглянути проект 8296-1 як пропозиції під час підготовки проекту 8296 до другого читання.

Проект 8308-1 від 08.05.2018 (Королевська Н. Ю.) про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо встановлення належного рівня соціального захисту постраждалих осіб.

Альтернативний проекту 8308 від 20.04.2018 (Марченко О. О.) про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (щодо соціального захисту постраждалих осіб) (див. Бюлетень № 172).

Фактично повторює основний проект із незначними відмінностями та доповненням рядом положень з проекту 4442-1 від 04.05.2016 (Королевська Н. Ю.) про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо встановлення належного рівня пенсійного забезпечення (див. Бюлетень № 72). Загалом наразі накопилося стільки однотипних проектів, що чітко встановити, де яка ініціатива запропонована вперше, майже нереально. Втім, на засилля цих проектів уже зверталася увага в огляді основного проекту.

Безсумнівно, що потрібно захищати права та соціальні інтереси постраждалих осіб, але й певним чином припинити цей вал однотипних проектів теж слід.

Проект 8344 від 11.05.2018 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законів України (щодо приведення чинного законодавства у відповідність із офіційним перекладом Конвенції про права осіб з інвалідністю і Факультативним протоколом до неї).

Проект за характером змін повторює урядовий же проект 8326 від 26.04.2018 про внесення змін до деяких законів України щодо приведення їх у відповідність з Конвенцією про права осіб з інвалідністю та Факультативним протоколом до неї (див. Бюлетень № 173). Такі само пропонується замінити «інвалід» на «особа з інвалідністю», «інваліди Великої Вітчизняної війни» на «особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни», «дітей-інвалідів» на «дітей з інвалідністю» в текстах Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року «Про державне мито» та Закону України «Про судовий збір».

До проекту лише одне зауваження – все це доцільніше було зробити одним великим актом, а не подавати багато проектів про внесення змін у чергові декілька законів.

 

Кримінальне, кримінальне процесуальне і цивільне процесуальне законодавство, судівництво

 

Проект 8304-1 від 07.05.2018 (Семенуха Р. С.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за злочини вчинені у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж і мереж електрозв’язку, державних інформаційних ресурсів і об’єктів критичної інформаційної інфраструктури, та відповідальності за пошкодження телекомунікаційних мереж.

Альтернативний проекту 8304 від 19.04.2018 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо розмежування підслідності злочинів, вчинених у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж і мереж електрозв’язку, державних інформаційних ресурсів і об’єктів критичної інформаційної інфраструктури (див. Бюлетень № 172).

Альтернативний проект цілковито включає в себе ініціативи основного лише з певними незначними відмінностями щодо розмірів деяких пропонованих санкцій. Водночас альтернативний проект містить ряд додаткових положень. Насамперед це пропозиції до Кодексу України про адміністративні правопорушення. Пропонується статтю 147 «Порушення правил охорони ліній і споруд зв’язку» перейменувати на «Порушення правил охорони технічних засобів, споруд телекомунікаційних мереж або пошкодження складових телекомунікаційних мереж» та запровадити відповідальність за «Порушення правил охорони ліній і споруд телекомунікаційних мереж або пошкодження складових телекомунікаційних мереж (технічних засобів телекомунікацій, телевізійного, проводового мовлення, споруд телекомунікаційних мереж чи обладнання, яке забезпечує їх функціонування, ліній телекомунікаційних мереж, у тому числі кабельних, повітряних, радіорелейних, та/або споруд чи обладнання, які входять до їх складу), якщо воно не викликало припинення зв’язку». Також пропонується розгляд цього виду справ передати від Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, до районних у місті, міських чи міськрайонних судів, а складання протоколів про таки правопорушення передати органам внутрішніх справ. Відповідно, пропонується внести зміни до статті 360 «Умисне пошкодження ліній зв’язку» Кримінального кодексу України, яка є пов’язаною з названою вище статтею КУпАП. Статтю пропонується відповідно перейменувати на «Умисне пошкодження телекомунікаційних мереж», а відповідальність запровадити за «умисне пошкодження або руйнування технічних засобів, споруд телекомунікаційних мереж, якщо ці дії призвели або могли призвести до порушення нормальної роботи цих мереж». Також у статті передбачаються збільшені санкції і кваліфікуючі обставини, що посилюють відповідальність у разі, якщо названі дії: «вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або загальнонебезпечним способом» та «якщо вони спричинили загибель людей або інші тяжкі наслідки».

Враховуючи реалії останніх років доповнення видаються доволі слушними.

 

Культура та освіта

 

Проект 8321-1 від 08.05.2018 (Кремінь Т. Д.) про фахову передвищу освіту.

Альтернативний проекту 8321 від 24.04.2018 (Марченко О. О.) про фахову передвищу освіту (див. Бюлетень № 173). Обидва проекти характеризуються значним обсягом, що виключає можливість їх належного порівняння у межах цього огляду. Альтернативний проект, як видається, змістовно є доволі подібним до основного проекту, хоча і відрізняється від нього в кращій бік редакційно. За таких умов доцільним видається узгодження обох проектів. Важливою видається і позиція профільного міністерства, яка мала б реалізуватися у відповідному урядовому проекті.

 

Проекти з інших питань

 

Проект 8338 від 08.05.2018 (Луценко І. С.) про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо відновлення діяльності Державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз».

Пропонується у Законі України «Про трубопровідний транспорт» закріпити положення про те, що на період тимчасової окупації України Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» відкриває поточний рахунок із спеціальним режимом використання для: 1) проведення розрахунків по забезпеченню виробничої, інвестиційної діяльності, діяльності по захисту майнових прав та законних інтересів в судах (арбітражах); 2) погашення заборгованості за договорами, укладеними до початку тимчасової окупації території України, яка підтверджена судовим рішенням, що набрало законної сили, та постановою про відкриття виконавчого провадження, а також заборгованості перед бюджетом. Поточний рахунок із спеціальним режимом використання відкривається в уповноваженому банку, визначеному Кабінетом Міністрів України за пропозицією Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України». На такий рахунок зараховуються кошти, які надходять від господарської діяльності Державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз», в тому числі, отримання відшкодувань з бюджету. На ці кошти не може бути звернено стягнення за зобов’язаннями Державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз». На кошти, що обліковуються за цими рахунками, не накладається арешт, а операції за цими рахунками не підлягають зупиненню. Відповідно, пропонуються зміни і до Закону України «Про виконавче провадження», якими передбачено, що тимчасово, на строк до 31 грудня 2019 року, підлягають зняттю арешти та заборони відчуження майна Державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз» у виконавчих провадженнях (крім рішень про виплату заробітної плати, вихідної допомоги, інших виплат (компенсацій), що належать працівнику у зв’язку з трудовими відносинами, про відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю, про стягнення аліментів, про стягнення заборгованості із сплати внесків до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування і заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування).

Проект  лобіює інтереси однієї конкретної юридичної особи, однак його першопричиною є окупація АР Крим з боку РФ, а тому певні преференції для таких юридичних осіб цілком можливі. Втім слід зазначити, що проект дуже слабкий в технічному, зокрема термінологічному, аспекті.

Проект 8341 від 10.05.2018 (Левченко Ю. В.) про внесення змін до статті 22 Закону України «Про теплопостачання» (щодо удосконалення умов повернення цілісного майнового комплексу).

Пропонується установити, що у разі повернення цілісного майнового комплексу від суб’єкта господарювання назад власникові, якщо власником є органи державної влади чи місцевого самоврядування, їхні підприємства, установи, організації, передача боргів від суб’єкта господарювання до такого власника не здійснюється. Як зазначається у Пояснювальній записці, в чинному законодавстві не врегульовано питання передачі боргів у випадку повернення цілісного майнового комплексу від суб’єкта господарювання назад власникові, якщо власником є органи державної влади чи місцевого самоврядування, їхні підприємства, установи, організації. Автори звертають увагу на те, що територіальна громада чи держава не може нести відповідальність за неефективне використання об’єктів теплопостачання суб’єктом господарювання. Також зазначається, що відсутність у законодавстві врегулювання питання щодо порядку правонаступництва боргів суб’єкта господарювання стає перешкодою для отримання громадянами послуг з теплопостачання належним чином.

Сама по собі ідея, попри її певну незвичність, не є вже такою юридично-абсурдною. Однак є два застереження, по-перше, фактично такі умови слід було виставляти при передачі майнових комплексів керуючим компаніям, а не постфактум. По-друге, слід докладно розкрити питання щодо того, яка є структура боргу і як спадкуються окремі його частини, адже заборгованість може бути як дебіторською, так і кредиторською, і передача однієї без іншої неможлива. Загалом проблема видається дійсно актуальною, але таким спрощеним шляхом, як запропоновано у проекті, її, на нашу думку, не вирішити.

 Поділитися