МВС вважає, що журналістам не потрібні редакційні посвідчення

На думку міліції, журналістами можуть вважатися лише співробітники офіційно зареєстрованих ЗМІ та ті, кому журналістська діяльність приносить більше 50% основних доходів.

15 листопада 2012 р. у Києві відбувся круглий стіл за участі представників МВС та журналістів.

Як повідомила ціла низка ЗМІ, під час дискусії «Досвід співпраці: журналісти та МВС. Журналістські прес-карти» заступник керівника прес-служби МВС Сергій Бурлаков заявив, що Міністерство підтримує ідею анулювання редакційних посвідчень журналістів і створення єдиної національної прес-карти.

За його словами, без скасування журналістських посвідчень, що видаються редакціями ЗМІ, немає сенсу додатково вводити єдину прес-карту. Адже зараз однією з ключових проблем, з якою стикаються правоохоронці, є або видача редакційних посвідчень людям, які журналістами насправді не працюють, або видача посвідчень від неіснуючих або незареєстрованих видань. На місці події, коли людина пред’являє таке посвідчення, у правоохоронців не завжди є можливість і час, щоб його перевірити.

«Єдина прес-карта повинна вирішити, перш за все, цю проблему. Звичайно, постає питання критеріїв, за якими ця карта повинна видаватися. Особисто мені подобається така модель – прес-карту отримують співробітники офіційно зареєстрованих ЗМІ та ті, кому журналістська діяльність приносить більше 50% основних доходів», – заявив С. Бурлаков.

Він додав, що для того, щоб «система запрацювала», окрім введення самих прес-карт необхідно внести відповідні зміни до законодавства, зокрема, прирівняти Інтернет-видання до засобів масової інформації, скасувати редакційні посвідчення, внести норми про єдину прес-карту, умови її видачі.

Як відреагували самі журналісти на ідею скасування редакційних посвідчень, нічого не повідомляється, проте, виконавчий директор громадської організації «Інститут масової інформації» (ІМІ) Вікторія Сюмар зауважила, що на перших етапах введення єдиної прес-карти повинні діяти й редакційні посвідчення.

Від себе зазначимо, що намагання МВС позбавитися від проблем зі спілкуванням з псевдожурналістами є цілком зрозумілим. Утім, журналістська спільнота мусить виходити не з огляду на створення підхожої атмосфери для міліціонерів, а з принципів забезпечення належних умов для роботи представників ЗМІ. А в умовах, коли в країні діють тисячі невеликих регіональних та місцевих газет і телерадіокомпаній, Інтернет-видань та інформаційних агентств, позбавлення їх журналістів редакційних посвідчень означатиме повний параліч їх діяльності.

Отримання прес-карти може і повинно забезпечувати журналістам додаткової «впізнаваності», наприклад, під час проведення в Україні міжнародних заходів (на кшталт «Євро-2012»), самітів, конференцій тощо, а також у закордонних відрядженнях чи подорожах. Однак, єдина прес-карта не повинна перетворитися на монопольну «корочку», яка, тільки при наявності її у щасливого власника, надаватиме йому пропуск до журналістських кіл.

Так само, як не є, скажімо, посвідка члена «Міжнародної поліцейської асоціації» єдиним документом для всіх міліціонерів, працівників ДПтСУ та інших правоохоронних органів України, які за бажанням вступають до лав вищеназваної інтернаціональної поліцейської організації. Ніхто ж їх після цього не позбавляє службових посвідчень!

Стосовно мірил «журналістськості», що так спали до вподоби панові Бурлакову, за «моделлю» якого право на прес-карту матимуть виключно співробітники офіційно зареєстрованих ЗМІ та ті, кому журналістська діяльність приносить більше 50% основних доходів, то тут хотілося б зазначити наступне:
- Офіційно зареєструвати ЗМІ в Україні не є вельми складним питанням, і наразі існують сотні «засобів масової інформації», які давно не працюють, або взагалі практично ніколи не діяли. Видання прес-карт особам, які будуть подаватися від таких ЗМІ, аж ніяк не позбавить правоохоронців від проблем зі псевдожурналістами.
- Вимога зараховувати до «справжніх» журналістів лише тих фрілансерів чи блогерів, які отримують від репортерської праці більше половини своїх статків, виглядає абсолютно необґрунтованою. По-перше, з огляду на неперманентний вид роботи, прибутки від діяльності з інформування суспільства теж будуть непостійними, по-друге, вирахувати їх у відсотках від загальної суми буде дуже важко, по-третє, перепрошую, один матеріал до еротичного журналу може коштувати набагато більше, ніж низка аналітичних статей до не жовтої газети. Отже, за таким міліцейським еталоном, достойним прес-карти зможе вважатися який-небудь порнограф, і не зможе – автор, що час від часу пише, наприклад, на «недорогу» екологічну тематику.

І взагалі, МВС слід займатися не виробленням критеріїв, за якими журналістський загал повинен визначатися на предмет видачі прес-карт, а придивитися уважніше до власних працівників, які, вочевидь, отримують більше 50% своїх доходів не завдяки роботі. З огляду на те, що чимало правоохоронців, які офіційно заробляють на службі по 2-4 тис грн., гарцюють дорогами України на автівках, вартість яких окреслюється десятками тисяч доларів чи євро, їм давно потрібно здати свої посвідчення та полишити лави МВС. Можливо, саме за цю тематику візьметься прес-служба шановного відомства?!