MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Країна «іноземних агентів»…

20.01.2014   
Наталка Ковальчук

Не квапся поперед невода рибу ловити, - каже українська мудрість. І саме вона якнайкраще підходить до ситуації з прийняттям змін до Закону України №3879, що були в екстреному порядку проголосовані й підписані 16 січня нинішнього року.

Зокрема щодо пункту, за яким встановлюється норма щодо іноземного агента, під яку підпадають ті суспільні об'єднання, що отримують кошти чи інше майно від (іноземних) джерел…, а також беруть участь, в тому числі в інтересах іноземних джерел, у політичній діяльності на території України.

«Невод» цього зовсім нового для незалежної України юридичного поняття розкидали з таким поспіхом, що в нього тепер  може потрапити мало не половина країни.

Скажімо, ті громадські організації, що співпрацюють з програмами розвитку ООН, орієнтованого на громаду (ПРООН). Відтепер, з 16 січня поточного року, вони відразу стали «іноземними агентами», адже для своєї діяльності використовують кошти з іноземних джерел.

Дещо детальніше з цього приводу - з 2011 року до 30 червня 2015 року триває друга фаза проекту «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду», реалізацію якого почато 2007 року. Фінансується цей проект Європейським Союзом і співфінансується і впроваджується Програмою розвитку ООН в Україні. Тобто, як бачимо, якраз за кошти іноземних держав.

Щоб отримати ці гроші, завдяки яким в українських селах проводять водогони, відновлюють вуличне освітлення, ремонтують дороги, клуби, фельдшерські пункти, місцевій громаді обов’язково потрібно створити громадське об'єднання і через конкурс, обґрунтувавши свої потреби, отримати грант, кошти якого і будуть вкладені у розвиток території.  І це немалі  суми - другий етап проекту має бюджет 17, 1 мільйона євро, з яких 98, 4% - внесок ЄС, 1, 6% - внесок ООН.

Охочих отримати їх для того, щоб бодай трохи поліпшити своє життя де-небудь в глибинці, в Україні доволі. Скажімо, лише станом на грудень 2012 року (http://cba.org.ua/ua/pro-nas/proekt-cba) шляхом конкурсного відбору було обрано 835 громад для місцевої діяльності, сформовано 836 організацій громад за участі 423 000 чоловіків і жінок.

Проект ПРООН триває, тож, мабуть, ще чимало сільських, вироблених нелегкою працею дядьків, які хочуть ходити по освітлених вночі вулицях чи пити незабруднену нітратами воду, ставатимуть, згідно з новим українським законодавством, «іноземними агентами». 

Але не тільки вони.

У 2013 році Україні гуманітарну допомогу надавали 33 країни (http://banker.ua/society/2013/08/02/1180462239/)/. Найбільше її надійшло з Німеччини, Польщі, Нідерландів, Швейцарії, США та інших зарубіжних держав. З 1 тисячі 496 заявок на отримання гуманітарної допомоги за 6 місяців минулого року 798 заявок в Україні реалізовано.

Найчастіше ця «гуманітарка», серед якої були медичне обладнання, одяг, взуття, меблі, предмети побуту, спрямовувалася до релігійних та дитячих організацій, медичних закладів. Іноземним коштом підтримувалися також спортивні організації, спілки ветеранів, «чорнобильців».

І навіть… деякі міські і районні адміністрації. (http://banker.ua/society/2013/08/02/1180462239/)/ Цікаво, чи виникне щодо них також підозра, як щодо «іноземних агентів», чи  завдяки своєму державному статусу в розряд «шпигунів» вони не потраплять? Все-таки у нашій уяві поняття «іноземний агент» давно вже стало синонімом слова «шпигун». Так виховані…

Та якраз  з цього місця хочеться, як то кажуть «поподробнее».

Адже з тим самим проектом «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду» (ПРООН) співпрацюють обласні і районні владні структури. Відповідно й з громадськими об’єднаннями, що беруть в ньому участь, тепер вже, певно, в статусі  «іноземних агентів».

Як, скажімо, бути із значною кількістю українських бібліотек, котрі користуються майном (ті ж комп’ютери) від іноземних організацій, отриманим завдяки програмі «Бібліоміст», яка співпрацює з незалежною всеукраїнською громадською організацією  - Українська бібліотечна асоціація (УБЛ)? (http://ula.org.ua/)

Серед партнерів програми «Бібліоміст», на підтримку якої Фундація Білла та Мелінди Гейтс (іноземних громадян для України) надала грант на суму 25 мільйонів доларів США, - не тільки УБЛ. Також є й деякі державні адміністрації, Міністерство культури АР Крим і навіть Міністерство культури України ( http://bibliomist.org/ua/about-bibl/partneri). Логічно виникає запитання: чи безпечно державним структурам співпрацювати з «іноземними агентами», до розряду яких у світлі останніх подій потрапляє та ж УБЛ?

Чи не буде тепер так, що в непевну ситуацію, як «іноземні агенти», потраплять і українські вузи, які співпрацюють із закордонними навчальними закладами. Адже іноді до цього процесу долучаються й студентські ради, які також є громадськими об’єднаннями? 

Перелік тих, кому можне бути непереливки через останні юридичні новації, можна продовжувати. Але чи варто? Давно сказано: «Поспішиш – людей насмішиш». Ось тільки сміх цей чомусь крізь сльози…

 

 

 

  •  Термин «иностранный агент» в русском словоупотреблении носит однозначно негативный смысл, являясь синонимом понятия «шпион» (а не нейтрального «представитель иностранных интересов»)[33].

 

 

 

 

 

 

 Поділитися