MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

"Наша сім’я перебуває в страху! Допоможіть зупинити тортури і насильство!"

30.05.2016   
Яна Смелянська
В редакцію Харківської правозахисної групи звернулася жінка із проханням допомогти повернути її незаконно затриманого на території Узбекістану чоловіка. 

Я, Ольга Мамашова, хочу звернутися до міністра закордонних справ України Павла Анатолійовича Клімкіна та до всіх правозахисних організацій України з проханням про допомогу.

Мій чоловік Мамашов Зухрідін Эргашбоевич, 05.12.1976 року, громадянин Узбекистану, (зареєстрований за адресою: Узбекистан, м. Корасув, Андижанської області, вул. М. Улугбека, 11), вилетів на Батьківщину 20.03.2016 р. за свідоцтвом на повернення, з метою відновлення паспорта і був затриманий в аеропорту міста Ташкента 21.03.16 року

За достовірними даними відомо, що він знаходиться в слідчому ізоляторі два місяці в місті Андижані, та звинувачується за ст. 159 ,ч. 2.п "б" КК Республіки Узбекистан ("Посягання на Конституційний лад"), ст. 223 (" Незаконний виїзд за кордон або в’їзд в Республіку Узбекистан"), ст. 244-2 (2-прим.), ("Створення, керівництво, участь у екстремістських, сепаратистських, фундаменталістських або інших заборонених організаціях.

Також встановлено, що в 1998 році Зухрідін, разом зі своїм молодшим братом спілкувався в приватному порядку зі своїми сусідами і знайомими для вивчення релігійних думок і спільних молитв. У 1999 році було здійснено обшук у їхньому будинку, але ніякої літератури агітаційного характеру не виявлено , і ніяких негативних наслідків для сім’ї не було.

На сьогоднішній день, брат проходить свідком по кримінальній справі №220-2014-6, в Андижанському Обласному суді (суддя Еркін Одилович Ергашев).

09.02.2004 року мій чоловік виїхав з Узбекистану і в’їхав на територію України 12.02.2004 року для поліпшення економічного становища своєї сім’ї і прожив в Україні 12 років.

Мій чоловік не визнав своєї провини, заявивши про те, що його змусили підписати чисті аркуші паперу, використовуючи тортури і знущання. Ці звістки мене дуже турбують, оскільки згідно з авторитетними даними міжнародного моніторингу, наприклад, звіту посольства США в Узбекистані за 2015 р році, ця країна є неблагополучною, з точки зору застосування тортур.

Жодного речового доказу з боку обвинувачення, до справи не додано. Свідки підтверджують тільки читання релігійної літератури (1998 рік), а не інші злочини. Слухання призначене на 20.05.2016 рік не відбулося.

Є свідки, які готові підтвердити законний перетин кордону Узбекистану моїм чоловіком в 2004 році, але вислухати їхні свідчення не є можливим. Також є документи, що підтверджують невинність мого чоловіка, але до справи вони не додані.

Зустріч адвоката з моїм чоловіком відбулася 18.05.2016 року ( через два місяці після затримання).

Порушити кримінальну справу за фактом тортур і насильства прокуратура відмовилася.

Сім’я Зухрідіна перебуває в страху.

Адвокат звертався в Генеральну Прокуратуру, до ОБСЄ, до Адміністрації Президента з прав людини в місті Ташкенті. Залишені зразки заяв.

Летіти в Узбекистан я не можу ,так як є протипоказання лікарів до авіа перельотів і тривалих поїздок (я вагітна терміном у 18 тижнів, загроза припинення вагітності).

Я прошу Вас, використовуючи міжнародний авторитет нашої країни - України, звернутися на адресу уряду Узбекистану, в МЗС, з вимогою припинити всілякі тортури, порушення прав людини і зняти необґрунтовані звинувачення та звільнити з під варти, використовуючи для цього всі необхідні механізми, в тому числі ОБСЄ та БДІПЛ, для залучення уваги міжнародної громадськості до факту безпідставного та ідеологічно вмотивованого переслідування мого чоловіка - члена сім’ї громадянки України.
 

З повагою, Ольга Мамашова

 Поділитися