MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Подібні статті

Права осіб, що повернулися з російського полонуВідсутність права і міжнародного контролю — що відбувається в російському полоні з українськими цивільними?Правила обробки і захисту персональних даних у базах даних, володільцем якої є громадська організація «Харківська правозахисна група»Вправа ‘очищення розуму’Комитет ООН по правам ребенка осудил нарушения прав украинских детей со стороны РФЄдність ЄС та захист свободи в УкраїніГрубі порушення міжнародного права і воєнні злочиниВизнання людини померлою: для зниклих безвісти на війні строк можуть скоротитиНа захист волонтерського руху, — заява групи ‘Першого Грудня’‘Мені досі сняться страшні сни’, — керуючий справами Бучанської міськради В ЮНЕСКО додали 20 українських пам’яток культури до реєстру об’єктів під захистомЗахистити правозахисника. Підсумки тижняРосія грубо порушує Конвенцію ООН з морського права, заявили у МЗС Без права називати війну війною. Дайджест російських протестівНАБУ з очевидністю порушує принцип верховенства права Черговий наступ на права людини: громадянське суспільство можуть відсторонити від моніторингу місць несвободи‘Без права на скаргу’ — візит до Качанівської виправної колонії №54 В борьбе за свободу и независимость Украины: Премия Льва Копелева ‘За мир и права человека’ за 2023 годУ боротьбі за свободу та незалежність України: Премія Лева Копелєва ‘За мир і права людини’ за 2023 рікМаєш паспорт — живи: в окупованому Запоріжжі росіяни не видають інсулін, якщо в людини немає паспорта РФ

Захист задоволений. Після двох років арешту - обвинуваченого звільнено

02.03.2017   
адвокат Олег Несінов
Той хто служив в армії, або чекав служивого, як ніхто знають, що 2 роки - це дуже тривалий строк. Саме стільки за гратами знаходився мій підзахисний. І ось нарешті ухвалою Індустріального районного суду м.Дніпро від 01.03.2017 року його звільнено з під варти.  

Той хто служив в армії, або чекав служивого, як ніхто знають, що 2 роки - це дуже тривалий строк.

Саме стільки за гратами знаходився мій підзахисний. І ось, нарешті, ухвалою Індустріального районного суду м.Дніпро від 01.03.2017 року його звільнено з під варти.

Клопотання захисту про зміну запобіжного заходу, переважно грунтувалось на практиці ЄСПЛ, та узагальненні від 03 грудня 2014 року ВССУ «Про судову практику застосування судами першої та апеляційної інстанцій процесуального законодавства щодо обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою».

Особливу увагу суду звернуто на недавнє, від 15.12.2016 р. рішення ЄСПЛ в справі «Ігнатов проти України» (заява № 40583/15) в якому він підкреслив, що державою Україна не було вжито необхідних заходів для усунення порушень в питанні продовження строків тримання під вартою, про що вже було зазначено Європейським судом у рішенні «Харченко проти України».

Вкотре звернуто увагу на те, що:
- Якщо судом не вказано у чому полягають конкретні ризики щодо обвинуваченого, рішення вважається свавільним та не відповідає вимозі «законності»;
- Неприпустимо щоб впродовж всього періоду заявник тримався під вартою на підставі припущень щодо можливого тиску на свідків та перешкоджання слідству та суду. В той час як згідно ст. 5 Конвенції органи державної влади повинні надати реальні докази існування таких ризиків;
- Неприпустимо щоб клопотання заявника про зміну запобіжного заходу розглядались національними судами із значними затримками.

Захистом звернуто увагу суду й на те, що в п.п.6.7 узагальнення від 03 грудня 2014 року ВССУ « Про судову практику застосування судами першої та апеляційної інстанцій процесуального законодавства щодо обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою» зазначено:

Під час розгляду клопотань про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальних провадженнях, у яких такий запобіжний захід застосовано протягом тривалого часу (як правило, по обвинуваченню у вчиненні особливо тяжких злочинів), суд має право враховувати обставину фактичного тривалого строку тримання під вартою для прийняття законного рішення.

Суд враховує вимоги ст. 5 Конвенції, правову позицію ЄСПЛ у рішенні від 12.01.2012 у справі «Тодоров проти України», відповідно до якої «для продовження тримання під вартою повинні бути винятково вагомі причини, при цьому тільки тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою протягом досить тривалого строку». Також суд вказав, що п. 3 ст. 5 Конвенції визначає право заарештованого на розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження, при цьому таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з’явитися на судове засідання.

Сторона обвинувачення зобов’язана доводити реальність ризиків, що виправдовують обмеження свободи, в іншому випадку суд може змінити запобіжний захід на більш м’який.

Крім іншого суду також приведено правову позицію в справі ЄСПЛ  «Манчіні проти Італії», де зазначено, що за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей статті 5 § 1(с) Конвенції. Тобто цілодобовий домашній арешт цілком може забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов’язків. Сама по собі тяжкість кримінальних првопорушень не може бути підставою для тримання особи під вартою.
Суду також надані докази, що позитивно характеризують обвинуваченого.

Звернуто увагу на те, що чисельні судові засідання проходять з утриманням обвинуваченого в металевій клітці, що принижує його гідність і є нелюдським поводженням, що порушує вимоги ст. 3 ЕКПЛ. Про що неоднаразово зазначалось в справах ЄСПЛ «Ярослав Бєлоусов проти Росії», «Ходорковський проти Росії», «Воронцов та інші проти Росії», «Свинаренко і Сляднєв проти Росії, «Кулик проти України» тощо.

Все це по краплинці схилило суд до зміни запобіжного заходу на інший, ніж тримання під вартою.

Проте, вважаю, що головним в досягненні такого результату, були не переконливі доводи клопотання, та посилання захисту на практику ЄСПЛ, а застосована адвокатська тактика (але це тема іншої статті ).

Бо в Україні нажаль, такі переконливі доводи в переважній більшості випадків судами відхиляються (саме про ці системні порушення й зазначено в вищезгаданій справі від 15.12.2016 р. ЄСПЛ "Ігнатов проти України").

Один з колег-адвокатів про цю подію написав таке:

Сьогодні був СІЗО у свого клієнта, ця історія розлетілась і стала мрією на справедливість багатьох неправомірно засуджених. Нажаль для переважної більшості це залишеться мрією, бо подібні випадки дуже велика рідкість в нашій "правовій державі"

А тому я і клієнт задоволені результатом. Але судовий розгляд триває, і нас чекають нові перемоги.

 Поділитися