MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Апеляційний суд залишив без змін рішення суду про скасування наказу управління міграційної служби щодо шукача притулку

16.08.2018   
Василь Мельничук
07.08.2018 Київський апеляційний адміністративний суд залишив без змін рішення Чернігівський окружного адміністративного суду, яким було скасовано наказ Чернігівського УДМС України про відмову шукачу притулку в оформленні документів для вирішення питання про визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

07 серпня 2018 року Київський апеляційний адміністративний суд залишив без змін рішення Чернігівського окружного адміністративного суду, яким було скасовано наказ Чернігівського УДМС України про відмову шукачу притулку в оформленні документів для вирішення питання про визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту. Юридичний супровід шукача притулку здійснювався Харківською правозахисною групою за підтримки Міністерства іноземних справ Королівства Норвегія.

Ухвалюючи таке рішення, апеляційний суд мотивував його тим, що управління міграційної служби не враховало загальновідому ситуацію про країну походження шукача притулку, переслідування учасників групи, до якої він себе відносить, та висновків викладених у рішеннях Європейського суду з прав людини щодо країни походження позивача.

Наводимо витяг із мотивувальної частини даного рішення: «Так, з матеріалів справи вбачається, що у заяві-анкеті про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту від 14.12.2017 позивач зазначив, що обставиною, яка змусила його виїхати з країни походження та постійного місця проживання є загроза його життю, оскільки він є прибічником громадсько-політичного руху «Група 24», діяльність якої Верховним судом Республіки Таджикистан була визнана екстремістською та забороненою на території Республіки Таджикистан. Також зазначив, що у разі повернення в Республіку Таджикистан позивач опиниться в повній владі каральних структур Республіки Таджикистан, не буде мати ніякої можливості на справедливий розгляд його ситуації як в середині країни, так і не буде мати можливості звернутися за захистом в міжнародні правові структури, у тому числі у Європейський суд з прав людини (а.с. 64-68).

У свою чергу, згідно з інформацією про країну походження позивача зазначено про факти широкого розповсюдження в Республіці Таджикистан практики катувань та позбавлення свободи з політичних мотивів. Протягом останніх трьох років влада Таджикистану веде політику жорстокого утиску прав і свобод, в результаті чого сотні політичних активістів були заарештовані. Після закликів лідера «Групи 24» Умаралі Кувватова до мирних демонстрацій у Душанбе цей рух було визнано в Душанбе екстремістським та заборонено у Таджикистані. Крім того, зазначено, що Душанбе також користується механізмом повідомлення Інтерполу для переслідування мирних політичних активістів за кордоном

(http://refworld.org.ru/country...TJK..5ae331484,0.html).

Також, у відповідності до листа голови політичного руху «Група 24» ОСОБА_10 від 21.12.2017 № 63/017, наявного у матеріалах справи з офіційним перекладом на українську мову, зазначено, що соціально-політична ситуація в Таджикистані за останні три роки сильно змінюється до найгіршого. Як наслідок, політичні опозиційні рухи стикаються з серйозними проблемами в Таджикистані, свобода думки і мислення різко впала, уряд розпочав жорстку війну з тими, хто «не тримає язика за зубами». Правозахисні організації, такі як Freedom House, Amnesty International та HRW, вже оголосили, що диктаторський режим Емомалі Рахмона погрожує, катує та ув’язнює, навіть вбиваючи політичних активістів та осіб, які претендують на свої права та свободу. Репресивна політика диктаторського режиму в Таджикистані змушує людей бути опозицією або приєднатися до опозиційних рухів. Також, зазначив, що він підтверджує той факт, що ОСОБА_3 є громадянином Таджикистану та прихильником «Групи 24» (політичного опозиційного руху проти діючого диктаторського режиму в Таджикистані), її ідеології, у зв’язку із чим і переслідується владою країни свого походження. Враховуючи вищевикладені факти, просив не видворяти позивача до Республіки Таджикистан та надати останньому притулок в Україні, оскільки, якщо він повернеться, то зіткнеться з непередбачуваним опором та загрозами таджицького уряду (а.с.96-97).

Однак, відповідачем у висновку від 05.01.2018 щодо прийняття рішення про відмову у оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту по справі № 2017CN0034 громадянина Республіки Таджикистан ОСОБА_3 не надано належної оцінки вищевказаному листу.

При цьому, факт висвітлення інформації про країну походження позивача правозахисними організаціями – Amnesty International та HRW підтверджується і даними, наявними на офіційних веб-сайтах вищевказаних організацій - https://amnesty.org.ru/pdf/AIR201617RUS.pdf; https://hrw.org/ru/world-report/2018/country-chapters/313671.

Колегія суддів звертає увагу на на практику Європейського суду з прав людини.

Так, факти жорстокого поводження з особами, які перебувають під слідством або є засудженими в Республіці Таджикистан, встановлено у наступних рішення Європейського суду з прав людини: «Азімов проти Росії», № 67474/11, 12 квітня 2013 року §§ 90 - 96, 137; «Савріддін Джураєв проти Росії» §§ 167- 167; «Ходжаєв проти Росії», № 52466/08, 12 травня 2010 року, § 97; «Гафаров проти Росії», № 25404/09, 21 жовтня 2010 року, §§ 130- 31; «Хайдаров проти Росії», № 21055/09, 20 травня 2010 року,§ 104; «Іскандаров проти Росії», № 17185/05, 23 вересня 2010 року, § 129.

При цьому, у рішенні Європейського суду з прав людини «К.I. проти Росії (Case of K.I. v. Russia)» № 58182/14, 07 листопада 2017 року, судом встановлено порушення статті 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Заборона катування) у частині видворення заявника у Таджикистан. Водночас у вищевказаному рішенні Європейським судом з прав людини зазначено, що згідно з останніми даними, отриманими з міжнародних джерел, ситуація в Таджикистані не поліпшилась, а саме: продовжуються переслідування політичної опозиції та релігійних груп, використовуються репресивні методи (включаючи катування). Особи, екстрадицію яких вимагає таджицька влада, на підставі звинувачень у вчиненні релігійних або політичних злочинів, складають вразливу групу, яка, у випадку передачі Таджикистану, піддасться реальній небезпеці.

Разом з тим, відповідачем, як вірно встановлено судом першої інстанції, при прийнятті висновку та оскаржуваного наказу, не було враховано вищевказаних обставин.»

З повним текстом рішення можна ознайомитись за посиланням http://reyestr.court.gov.ua/Review/75774115 .

 Поділитися