MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Нова регламентація протидії булінґу в Україні

21.01.2019   
Марко Сировой
Вступ у силу положень нового Закону є важливим кроком для подолання актуальної проблеми дитячої агресії та для становлення України як соціальної правової держави.

19 січня 2019 року сталася важлива подія для захисту прав учасників освітнього процесу – набрав чинності Закон № 2567-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінґу». Відповідно до нововведень, здобувачі освіти, а також педагогічний та науковий склад мають право на захист від булінґу. За новими правилами освітяни заживуть вже з нового навчального тижня. Ми виділили основі зміни у законодавстві, покликані на забезпечення закріпленого права.

Поняття булінґу регламентовано на законодавчому рівні

Згідно із новими нормами, закріпленими в Кодексі про адміністративні правопорушення та Законі України «Про освіту», булінґ є адміністративним правопорушенням. Слід чітко розуміти, які ознаки воно має, тому ми розписали його за складом:

• Суб’єкт правопорушення:

– фізичні особи, що досягли 16-тирічного віку;

– малолітні та неповнолітні фізичні особи віком від 14 до 16 років (відповідальність за діяння даної категорії осіб нестимуть їхні батьки чи особи, які їх замінюють);

• Об’єкт правопорушення:

– загальний об’єкт – фізичне та/чи моральне здоров’я особи;

– додатковий обов’язковий об’єкт – воля, честь і гідність особи;

• Об’єктивна сторона:

– дія, що проявляється у формі морального або фізичного насильства, жорстокого ставлення, агресії у будь-якій формі;

– має існувати причинний зв’язок між такими діями та негативними наслідками – фізичними та/чи моральними стражданнями постраждалої особи;

• Суб’єктивна сторона

– вина у формі прямого умислу, тобто порушник усвідомлював характер суспільної шкоди своїх діянь, передбачав та бажав їхнього настання;

– мета діяння – викликати страх, тривогу, підпорядкувати особу своїм інтересам.

У разі, якщо діяння підпадає під ознаки кожного із елементів складу правопорушення, то до відповідальної особи буде застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу від 20 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. А за повторне вчинення булінґу розмір санкції збільшиться і складатиме від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів. Аналогічне стягнення застосовуватиметься й до педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, керівників чи засновників закладів освіти за приховування випадків булінґу.

Нові права та обов’язки учасників освітнього процесу

Щоб не допустити випадків виникнення булінґу та досягти ефективного забезпечення права учасників освітнього процесу на захист від нього, розширено компетенцію відповідальних органів державної влади, посадовців та певних категорій осіб:

• Засновник закладу освіти відтепер має здійснювати контроль за виконанням плану антибулінґових заходів; скликати комісію з розгляду апеляційних скарг про відмову в реагуванні на випадки булінґу, безпосередньо розглядати скарги та вживати належних заходів реагування відповідно до рішень комісії. Одним із його основних завдань є сприяння створенню безпечного освітнього середовища у закладі освіти;

• Керівник закладу освіти має затверджувати та оприлюднювати план антибулінґових заходів, розглядати заяви про випадки булінґу та видавати рішення про проведення розслідування. Також він має скликати комісію для ухвалення рішення за результатами розслідування та вживати відповідних заходів реагування;

• Покладено нові обов’язки і на здобувачів освіти та педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників. Відтепер вони повинні повідомляти керівництво про відомі їм факти булінґу у закладі освіти;

• Батьки здобувачів освіти отримали право подавати заяву керівництву закладу освіти або його засновнику про випадки булінґу та вимагати їхнього повного та неупередженого розслідування. Також вони можуть брати участь у розробці плану антибулінґових заходів та отримувати інформацію про стан його реалізації. До обов’язків батьків додано сприяння розслідуванню випадків булінґу та виконання рішень і рекомендацій комісії, що розглядала конкретний випадок;

• Розробка антибулінґових заходів, порядку розгляду заяв та застосування виховних заходів, а також узагальнення і оприлюднення інформації щодо булінґу в освітніх закладах – нові обов’язки Міністерства освіти. Освітній омбудсмен може вимагати від Міністерства надання необхідної статистичної інформації, а також робити перевірки в окремих закладах освіти. Окрім нього, моніторинг може проводитися суб’єктами громадського контролю.

Вступ у силу положень нового Закону є важливим кроком для подолання актуальної проблеми дитячої агресії та для становлення України як соціальної правової держави. Важливо наголосити, що у нововведеннях приділяється увага захисту прав не тільки учнів, а й усього викладацько-педагогічного та наукового складу, про що законодавець каже вперше. Ефективна реалізація положень Закону має сприяти досягненню стандартів, закріплених Конвенцією ООН про права дитини 1989 року, Конституцією України, Цивільним та Сімейним Кодексом щодо поваги до честі та гідності осіб, їхньої рівності та недоторканності.

 Поділитися