Звіт за результатами моніторингового візиту до Торецької виправної колонії № 2

Загальна інформація

7 серпня 2019 року моніторингова група ХПГ у складі Володимира Глущенка, Максима Ревякіна та Ганни Овдієнко відвідала Торецьку виправну колонію № 2. Ця установа розташована у м. Торецьку (Донецька область) – на самій лінії розмежування. Населений пункт неодноразово піддавався обстрілам незаконних збройних формувань. Однак, за словами місцевих жителів, в останні декілька тижнів панує відносна тиша.

Перша проблема, з якою стикнулися монітори, коли приїхали до населеного пункту – це знайти колонію. За адресою, я вказана на сайті Державної кримінально-виконавчої служби, міститься приватний будинок. Тож, щоб знайти колонію, монітори мали добре покружляти містом, розпитуючи місцевих жителів.

Торецька виправна колонія № 2 розташована на околицях міста, біля одного з териконів. Адміністрація установи зазначила, що одразу за териконом – військові позиції терористів. Раніше, декілька років тому, бойові позиції були просто за воротами колонії. Тому під час активних бойових дій, снаряди потрапляли на територію установи (зокрема, постраждали будівлі промислової зони). На щастя, засуджені та персонал установи не зазнали травм під час таких обстрілів.

На сьогодні в установі відбувають покарання 434 засуджених. Декілька років тому (до ухвалення так званого «Закону Савченко» засуджених було у два-рази більше. Наразі частина відділень стоїть порожньою. Це установа середнього рівня безпеки для чоловіків, що вперше засуджені до позбавлення волі.

Моніторів в установі зустрів виконувач обов’язки начальника. Справа в тому, що декілька місяців тому попередній начальник колонії був затриманий за підозрою у вчиненні корупційного злочину. На сьогодні він перебуває під слідством.

Житлова зона

Житлова зона установи поділена на десять відділень для засуджених. За плануванням усі відділення приблизно однакові: наявна одна велика кімната на 60–70 ліжок, кімната для відпочинку засуджених, санітарні кімнати, кімната для приготування та споживання їжі тощо. Саме планування приміщень, на думку моніторів, є не досить вдалим, оскільки розміщення такої великої кількості засуджених у одному спальному приміщенні може стати підґрунтям для виникнення конфліктів у колективі.

У відділеннях установи поступово проводяться ремонтні роботи. Так, адміністрація провела моніторів до відділення, у якому ремонт має бути завершений наприкінці вересня 2019 року. Монітори відмітили, що приміщення відділення чисті та нещодавно відремонтовані. Всюди встановлені нові металопластикові вікна, стіни побілені та пофарбовані.

У санітарних кімнатах також виконано ремонт: встановлено нову сантехніку, стіни облицьовано плиткою. Туалетні кабінки мають перегородки та дверцята.

На етапі ремонту також перебуває ще одне відділення установи. Однак через брак фінансування, ремонт там досі не завершений.

В інших житлових відділеннях, у цілому, приміщення перебувають у задовільному стані, але деякі все ж викликали зауваження моніторів. Так, житлові приміщення обладнані старими меблями – радянського зразка. У деяких локальних секторах виконано частковий косметичний ремонт (пофарбовано стіни), а в інших навпаки на стінах наявні сліди минулого залиття приміщень.

Зокрема, в одному з відділень каналізація з другого поверху затоплює перший. У приміщені через це волого та стоїть сморід. Та й взагалі, в усіх санітарних кімнатах наявний неприємний запах. Сантехніка стара, але справна. Кабінки обладнані дверцятами.

У кімнатах для прийому їжі є столи, шафи, необхідний посуд. Деякі, хоча й не всі, кімнати обладнані холодильниками, електрочайниками. Микрохвильових пічок не було в жодному з секторів. Наявні баки з питною водою. Водопровідні крани у кімнатах для прийому їжі та у санітарних кімнатах справні. Однак адміністрація вказує, що час від часу в місті Торецьку бувають перебої з постачанням води через бойові дії. Зокрема, так було взимку 2019 року, коли місто опинилося на межі екологічної катастрофи.

Привертає увагу нерівномірна заселеність відділень установи. Так, у деяких були зайняті майже всі ліжка, тоді як у інших – лише десять-двадцять. Монітори при цьому помітили двоповерхові ліжка у спальних кімнатах. Однак адміністрація запевнила, що засуджені так ночують тимчасово – до моменту закінчення ремонту в одному з локальних секторів. Проте залишається незрозумілим, чому засуджених не розселили рівномірно по відділеннях, а розмістили так, що виникла потреба у встановленні двоповерхових ліжок.

ДІЗО ПКТ

На момент візиту до установи в дисциплінарному ізоляторі утримувалося троє засуджених. Жоден з них не скаржився ні на умови тримання, ні на законність їхнього поміщення до дисциплінарного ізолятору. У цілому в установі достатньо широка дисциплінарна практика – з початку року до ДІЗО було поміщено 132 особи.

Камери ДІЗО перебувають у задовільному стані. Засуджені мають доступ до води, можуть прочинити вікно та подихати свіжим повітрям. На ділянці є прогулянкові дворики, куди засуджених виводять за графіком.

Монітори також оглянули слідчі камери. У них виконано ремонт, встановлені нові, але двоповерхові ліжка. Виокремлений санітарний блок із рукомийником (вода є) та туалетною кабінкою. Однак з моменту створення камери до неї не було поміщено жодного засудженого.

Їдальня

Монітори мали змогу побувати в їдальні одразу після обіду. Вони оглянули рибний цех, де була свіжа риба (мала приємний запах та свіжий вигляд). Після цього монітори також завітали до гарячого цеху. Засуджені там перебували в білих халатах та головних уборах. У всіх були санітарні книжки (за словами адміністрації, їх оформили після візиту інших перевіряльників).

У гарячому цеху стояв приємний запах приготованої їжі. Для огляду моніторам надали контрольні порції, які з вигляду були достатньо свіжими. В установі є власна пекарня, яка забезпечує засуджених хлібом. За словами адміністрації, в установі готуються страви за двома дієтичними столами (8А та 8Б), але продемонструвати приготовані страви моніторам не змогли, пояснивши, що обід вже пройшов.

Після цього монітори оглянули безпосередньо приміщення для прийому їжі. Воно доволі просторе, але перебуває в незадовільному стані. На стінах наявні сліди минулого залиття – приміщення доволі старе, ремонт даху давно не проводився, тому під час дощів залиття тут не рідкість. Крім того, монітори звернули увагу, що у кранах для миття рук у їдальні немає води. Біля умивальників немає мила та рушників. Це є грубим порушенням санітарії та може призвести до спалаху інфекційних захворювань серед засуджених.

Група засуджених на момент візиту ще продовжувала обід. Вони запевнили, що скарг на якість харчування не мають.

Медична частина

Медична частина установи перебуває в гарному стані. Моніторам вдалося поспілкуватися з її начальницею, яка повідомила, що в установі укомплектовано 5 посад лікарів із 7 та повністю укомплектований молодший медичний персонал. Це однозначно позитивний момент. Адже в цілому по Україні медичні частини установ недостатньо укомплектовані лікарями (подекуди є лише один лікар, і той – на пів ставки, або лише один фельдшер). За словами начальника медичної частини, установа достатньо забезпечена лікарськими засобами.

Палати медичної частини перебувають у гарному стані: стіни та підлога пофарбовані, вікна металопластикові. Всюди чисто та охайно. Хворі засуджені вказували, що медична допомога їм надається у достатньому обсязі.

Начальниця медичної частини також зазначила, що декілька місяців тому установа придбала нове стоматологічне крісло. Однак воно й досі не встановлено через те, що це має право зробити лише спеціаліст із Києва, який і досі до установи не прибув. Вона також зазначила, що минулого разу такого спеціаліста чекали півтора роки. Тому поки крісло простоює у коробці.

Банно-пральний комплекс

У банно-пральному комплексі встановлені пральні машини (не нові, але у задовільному стані). Також є обладнання для прасування та зберігання речей засуджених.

У душовій виконаний ремонт. Між душовими кабінами встановлені перегородки висотою в людський зріст. На момент візиту моніторів у душі не було ні килимків, ні шторок, але, за твердженнями адміністрації, ті перебувають на санітарній обробці. І дійсно: працівник установи продемонстрував моніторам килимки, що замочені у мильному розчині.

Промислова зона

Засуджені не досить охоче йдуть працювати, та й промислова зона установи працює не на повну силу. На сьогодні працює лише сорок засуджених. Ще сорок зайняті в господарському обслуговуванні установи.

Установа виробляє сітку «єгозу», кришки люків, паливні гранули, замки, стійки. Але найбільше замовлень припадає на обладнання для шахт (одна з яких розташована неподалік від установи). Монітори також відвідали цех з виробництву паливних гранул. На сьогодні (не сезон) цех простоює. Засуджені лише перекидають тирсу, щоб та не злежалася. Один із засуджених курив біля тирси, але після зауваження працівника адміністрації, припинив. Однак тирса є дуже пожежонебезпечною і однієї іскри достатньо для виникнення пожежі.

Нещодавно в установі також відкрився фарбувальний цех. Планується, по-перше, пофарбувати та привести до задовільного стану всі службові автомобілі установи.

Крім того, монітори оглянули санвузол на території промислової зони. Він перебуває в напіваварійному стані. У приміщенні стоїть сморід. Туалетні кабінки не обладнані дверцятами. Після роботи засуджені не можуть помитися на виробництві, а мають йти до санпропускника.

На території установи працює школа та професійно-технічне училище, але, за словами адміністрації, вчаться засуджені неохоче, а тих, хто справді бажає отримати професію – одиниці.

Дозвілля

На території установи обладнане футбольне поле, де засуджені можуть грати у командні ігри. Також на території кожного відділення, є спортивний куточок. У відділенні монітори бачили стіл для пінг-понгу. За твердженнями адміністрації, до засуджених також регулярно приходять представники релігійних конфесій, які спілкуються з ними, надають гуманітарну допомогу тощо.

Побачення

Імплементуючи європейські норми, установа переобладнала спеціальну кімнату для короткострокових побачень. За новітніми стандартами родичів та засуджених більше не відділяє скло. Кімната обладнана системою відеоспостереження. Тут встановлені комфортні меблі, є можливість відчути себе наче у кафе за межами установи.

В установі також продовжується ремонт у кімнатах для довгострокових побачень. Адміністрація планує зробити з двох кімнат одну – у форматі «однокімнатної квартири». Номер люкс включатиме кухню, суміщену з вітальнею, санвузол та спальну кімнату. На сьогодні родичі засуджених можуть розміщатися в кімнатах «напівлюкс» та «стандарт». Середня ціна за номер на добу – 150 гривень.

Проект ЄС «Боротьба проти катувань, поганого поводження та безкарності в Україні»