MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Що трапилося в Олексіївській колонії №25 в Харкові? (оновлене)

11.01.2020   
Євген Захаров
Подається опис останніх подій у виправній колонії №25 в Харкові.

Передісторія

 

Олексіївська виправна колонія (ВК) №25 вважається зразковою. Тут ідеальна чистота, добрі умови проживання, зимовий сад, зоопарк, в якому навіть є алігатор, обладнаний клуб, церква. Постійна праця, і стверджують, що порівняльно з іншими ВК висока зарплатня. Проте засуджені як вогню бояться потрапити сюди і навіть вчиняють членоушкодження, аби тільки цього не сталося.

«Зразкова» колонія вважається найстрашнішою в Україні. Тут найменший прояв незгоди з чим-небудь карався жорстокими тортурами, тут неможливо поскаржитися ні на що. Повна залежність від адміністрації, важка виснажлива робота в дві зміни, а іноді навіть всю добу без перерви приводила до повного виснаження. Але головне, що засудженим було важко витримати, – постійні  знущання, які стали нормою. Ця колонія була і рекордсменом в країні по використанню статті 391 Кримінального кодексу України, за якою додавали до основного вироку ще до 3 років позбавлення волі за злісну непокору вимогам адміністрації, – 38 вироків з 2010 року по 2019, з них 6 – максимальний термін покарання. Усі вони – за відмову від прибирання камери. За свідченнями засуджених, жертв били до тих пір, поки вони не писали заяви, що вони відмовляються від прибирання.

А ось що знайшов Європейський комітет із запобігання катуванням (уривок з доповіді уряду про візит з 1 по 10 грудня 2012 року):

«16. Також джерелом серйозної стурбованості Комітету є ситуація із засудженими у виправній колонії № 25 в Харкові. З того, що стало відомо делегації, чітко випливає висновок про те, що неналежне поводження з засудженими чоловіками з боку співробітників або засуджених, яким відводиться роль помічників пенітенціарного персоналу, було далеко не рідкістю. Крім того, безліч заяв про неналежне поводження, отриманих від засуджених, що утримувалися або вже звільнилися з колонії № 25, кажуть про звернення такої міри суворості, що воно може розглядатися як катування (наприклад, важкі побиття, часто в поєднанні з обливанням засуджених водою під тиском з брандспойта або коли ув’язнений одягнений в гамівну сорочку; занурення голови у воду аж до стану задухи; застосування наручників, за якими потім б’ють молотком, щоб змусити їх піднятися до передпліччя; сексуальне насильство, підбурювані персоналом). Згадувана неналежна експлуатація, в основному, як вказувалося, здійснювалася в кабінетах оперативних співробітників (які розташовані в адміністративній будівлі) або в приміщеннях для засуджених, зайнятих господарським обслуговуванням дисциплінарних ізоляторів і приміщень камерного типу (ДІЗО / ПКТ), або в першому прогулянковому дворику при ДІЗО / ПКТ (де, як стверджувалося, голосно включалося радіо, щоб заглушити крики тих, хто піддавався неналежному поводженню)…

Особливе занепокоєння викликають скарги кількох засуджених, згідно з якими вони були спеціально проінструктовані співробітниками для нападу або надмірного тиску на інших засуджених. Щодо цих засуджених, як стверджувалося, існувала загроза, що в разі відмови від виконання інструкцій персоналу, вони втратять шанси на умовно-дострокове звільнення, залишаться незахищеними від нападу засуджених, які, можливо, захочуть заподіяти їм шкоду, і / або будуть побиті персоналом. В одному випадку згаданий засуджений, у якого, як стверджувалося, була попередня домовленість з персоналом про напад на іншого ув’язненого в обмін на його переведення до іншого пенітенціарної установи.»

Детальніше про знущання над засудженими в колонії №25 можна дізнатися з двох книжок, які були опубліковані видавництвом «Права людини»: «Оставь надежду всяк сюда входящий» и «Украинский ГУЛАГ».

 

Події грудня 2019 року

 

На початку грудня ДБР пред’явив підозру одному з заступників начальника ВК №25 у зловживанні службовим становищем, яке полягало в причетності до перепродажу продуктів харчування, що закуповувалися для колонії за бюджетні кошти, про що ми вже писали. Суд обрав для нього запобіжний захід – утримання під вартою.

6 грудня в колонії побував з моніторинговим візитом помічник народного депутата та адвокат ХПГ Володимир Глущенко із моніторами-журналістами ХПГ. Як завжди у 25-й колонії, жодної скарги від засуджених не було. Цікаво, що, коли монітори близько 12-ї години завітали до палати санітарної частини, де перебували засуджені, всі вдавали, що міцно сплять. Єдиний, хто не спав, повідомив, що лікування проходить добре, всі ліки є у наявності, жодних претензій немає. Проте було помітно, що до палати перед моніторами забіг так званий «днювальний» (добровільний помічник адміністрації). При цьому завідувач медичної частини казав, що деяких ліків не вистачає.

Джерело в колонії повідомило, що наприкінці грудня (немовби 27 грудня) було пред’явлено підозру начальнику ВК №25, причини і сутність її невідомі. Його відсторонили від роботи і призначили в.о. начальника колонії першого заступника начальника. В канун нового року новопризначений в.о. начальника приїжджав до колонії залагодити конфлікт між добровільними помічниками адміністрації та бригадирами. Немовби бригадири обурювалися вимаганням значних коштів помічниками за умовно-дострокове звільнення. Новий керівник колонії пообіцяв припинити вимагання, перевів головного добровільного помічника Шаповалова на прізвисько «Шульц» до  колонії №100, двох інших помічників помістив до ДІЗО. Уся інформація, викладена в цьому абзаці, має бути перевірена, оскільки ці дані тільки з одного джерела.

 

Події 3 січня

 

2 січня адвокат ХПГ Геннадій Токарев приїхав до ВК №25 для зустрічі із своїм клієнтом. Виявилося, що засуджені хочуть розповідати про незаконні дії адміністрації та свої страждання від цих дій. Тому 3 січня до колонії приїхали з моніторинговим візитом три працівника ХПГ – помічник народного депутата Володимир Глущенко та адвокати Геннадій Токарев і Таміла Беспала. Усі вони також є авторами сайтів та видань ХПГ. У цей день вони встигли прийняти тільки 21 засудженого, вислухати їх і отримати письмові заяви. Багато засуджених, які бажали надати свідчення, не встигли це зробити, і працівники ХПГ пообіцяли приїхати після різдвяних свят.

Надаю короткий огляд скарг засуджених.

Більшість з них скаржилася на жорстоке поводження в різний спосіб, яке часто досягало рівня катувань: били по різних частинах тіла, прив’язували скотчем до ліжка, душили за допомогою пакета на голові, робили «розтяжку», катували електричним струмом тощо.

Засудженому М. наносили удари руками і ногами по всьому тілу, викручували руки, після чого зв’язали ноги і руки скотчем, ременем прив’язали до кушетки так, щоб він ледь міг дихати, зверху повністю замотали скотчем, до  роту помістили кляп, на голову одягли дві шапки і тримали сім днів у такому стані. Весь цей час його не годували, лише давали чай. В туалет він ходив під себе, від чого в нього загноїлися ноги та сідниці, а коли його розв’язали, то на цих місцях була купа черв’яків, які їли мертву плоть. Після цього М. сказали, що якщо він розповість про це, то помре в колонії від серцевої недостатності.

Засудженому Т. зв’язали руки скотчем, заткнули рота мокрою ганчіркою, били по ребрах та нирках, доки він не втратив свідомість, і так повторювалось декілька разів. Після того запхнули дерев’яну палку до анального отвору. Такі катування повторювались і в подальшому. Зокрема, Т. за вказівкою адміністрації жорстоко побили два добровільних помічника адміністрації, внаслідок чого він вчинив спробу суїциду.

Засудженого П. роздягали догола, замотували скотчем руки, оперативник сідав на спину, на голову вдягали пакет з мокрою футболкою, били по голові, палили газету на сідницях, запихали палицю в презервативі до анального отвору.

Засудженому К. зв’язали руки скотчем і вдарили в живіт. Коли він впав після удару, його почали бити руками, ногами й битою, били близько 20 хвилин. Потім оперативник сів йому на спину, а руки завів над головою таким чином, що руки дістали підлоги . В цей час засуджений відчув хрускіт та нестерпний біль. Тобто, К. спричинили травму руки, сліди якої залишились в останнього й досі. Після всього, засудженого змусили весь день підмітати алею. Знущання щодо К., за його твердженням, відбуваються мало не щодня й навіть кілька разів на день.

За словами усіх жертв катувань, проводилися вони за керівництва оперуповноваженого Гарькавого С.С., іноді в цьому брали участь засуджені –добровільні помічники адміністрації.

Причини таких дій – вимагання коштів (катованим давали телефони, щоб вони подзвонили своїм рідним з проханням перевести кошти на певні банківські картки), примушення до вимагання коштів у інших засуджених, знайдений мобільний телефон, відмова ставати добровільним помічником адміністрації, етнічне походження та інші.

Засуджені також скаржилися на доведення до самогубства, відсутність лікування, неадекватну праці зарплатню, вимагання коштів від родичів, вимагання коштів за умовно-дострокове звільнення та інше.

Працівники адміністрації були в цей день незвично ввічливі, називали засуджених на ім’я та по батькові.

 

Події 4-10 січня

 

За повідомленням джерела, у вихідні Станіслав Гарькавий був звільнений. Щойно призначений в.о. начальника колонії був переведений на посаду першого заступника начальника ВК №18, а перший заступник начальника 18-й колонії був переведений на таку ж посаду в колонії №25. Ці дані необхідно перевіряти.

О 3-й годині ночі 8 січня бійці ГШР в масках в повному бойовому спорядженні витягли засуджених, в одних трусах, одягтися не дали, завели руки за спину та наділи кайданки або зв’язали й доправили до штабу. Їх поклали обличчям в підлогу. Частина засуджених пробула на вулиці більше години (температура повітря мінус 3 по Цельсію). В штабі засуджених примусили повзти на животі по сходах на вищі поверхи – другий, третій і четвертий, деяких при цьому жорстоко били. У всіх засуджених сильно обідрані лікті, коліна та живіт. В такому стані засуджених протримали з 3 години ночі до обіду. За даними джерела, били в першу чергу тих, хто скаржився працівникам ХПГ 3 січня. 22 засуджених, яких сильно побили, примусили написати пояснювальні записки, що спецнас ввели до колонії після 6-ї ранку, що вони чинили опір та перешкоджали обшуку, і тому проти них була застосована фізична сила і спецзасоби, і що вони не мають претензій.  Після цього частину засуджених, яких примусили писати пояснення, перевели до інших харківських колоній. Проте в медичній частині колонії залишилося багато побитих.

Наведена інформація потребує перевірки та уточнення.

9 січня моніторингова група ХПГ в тому ж складі та помічник народного депутата журналіст Влад Сидоренко, який приїхав з Києва, безуспішно намагалися потрапити до ВК №25 для проведення моніторингового візиту, детальніше про це дивіться тут. Не впустили правозахисників ХПГ з моніторинговим візитом і 10 січня до колонії №43, де вони намагалися провести огляд і фіксування тілесних ушкоджень засуджених, переведених з ВК №25. 11 січня моніторингову групу ХПГ знову не впустили до колонії №25, а також не допустили адвокатів ХПГ для зустрічі із своїми клієнтами

Зауважимо, що адміністрація ДКВС України охарактеризувала ці події таким чином:

«За наявною оперативною інформацією група засуджених негативної спрямованості, які відбувають покарання у державній установі «Олексіївська виправна колонія (№ 25)» (далі - установа), найближчим часом планували здійснити заходи, спрямовані на вчинення групових протиправних дій з боку засуджених, дестабілізацію оперативної обстановки у вказаній установі, в тому числі за допомогою криміналітету з волі, а також окремих зв’язаних з криміналітетом організацій.

08.01.2020 з метою виявлення та вилучення заборонених для використання засудженими предметів, виробів і речей, а також виявлення ознак вчинення інших протиправних дій та злочинів, в установі було організовано та проведено загальний обшук із залученням додаткових сил і засобів з інших установ міжрегіонального управління, у т.ч. груп швидкого реагування та територіального воєнізованого формування.

В ході проведення обшуку було виявлено та вилучено ряд заборонених предметів, у т.ч. три мобільних телефони.

У зв’язку із груповими протиправними діями, чинення фізичного опору персоналу та невиконання законних його вимог, перешкоджанню проведенню обшуку, проявами буйства, до окремих засуджених було застосовано фізичну силу та спеціальні засоби - кайданки. Після застосування фізичної сили та спеціальних засобів засуджені були оглянуті медичними працівниками. Стан їх здоров’я задовільний.

Зважаючи на випадок групової непокори, керуючись вимогами статті 105 Кримінально-виконавчого кодексу України та Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 28.08.2018 № 2823/5, в установі згідно з наказом начальника Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації запроваджено режим особливих умов з 08 січня 2020 року, під час якого посилюється охорона, нагляд за засудженими, здійснюються інші додаткові режимні заходи.»

Усе, що ми знаємо про ВК №25 та останні події в ній, суперечить такому погляду. Ніякого бунту в колонії не було і не готувалося. Складається враження, що дії ДКВС продиктовані бажанням закрити рота тим, хто скаржився, і не допустити проведення розслідування за цими скаргами.

10 січня ХПГ подала заяви про злочини, вчинені в 25-й колонії, до Державного бюро розслідувань та Генеральної прокуратури України.

Ми вимагаємо, зокрема, припинити порушення Кримінально-виконавчого кодексу та забезпечити можливість здійснювати моніторингові візити до установ виконання покарань відповідно до статті 24 цього кодексу.


Проект ЄС «Боротьба проти катувань, поганого поводження та безкарності в Україні»

 Поділитися