MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

18 травня – День пам’яти жертв депортації кримських татар

18.05.2020   
ХПГ-інформ
Операція з депортації, яку виконували війська НКВС, тривала протягом трьох днів. Загалом було депортовано більше ніж 225 тис. людей (за іншими даними - 191 044). Сьогодні о 12:00 в Україні буде оголошена хвилина мовчання.

18 травня 1944 року з Криму до Середньої Азії був відправлений перший ешелон з кримськими татарами. Операція з депортації, яку виконували війська НКВС, тривала протягом трьох днів. Загалом було депортовано більше ніж 225 тис. людей (за іншими даними - 191 044). 

Виселення здійснювалося за наказом Йоспа Сталіна і постановою Державного комітету оборони СРСР від 11 травня 1944 року Операцію здійснювали війська НКВС у кількості 32 тис. людей.

Кримським татарам майже не давали часу на збори – від кількох хвилин до півгодини, далі вантажівками везли на залізничні станції, а звідти – ешелонами, у наглухо зачинених товарних вагонах, до місць заслання: до Узбекистану та прилеглих районів Казахстану та Таджикистану. Невеликі групи людей опинилися в Марійській АРСР, на Уралі та в Костромській області РРФСР.

Під час депортації та в місцях спецпоселень від хвороб, епідемій та голоду загинуло майже половина з депортованих кримських татар (приблизно 46.2%). Не вдалося вижити при транспортуванні до спецпоселень великій кількості дітей та людей похилого віку. Дорогою людей годували рідко і погано. Померлих ховали біля залізничного полотна. Або не ховали взагалі.

Серед причин виселення радянська влада називала дезертирство кримських татар із Червоної армії, співпрацю з нацистами та розправу над радянськими партизанами.

14 листопада 1989 року Верховна Рада СРСР ухвалила «Декларацію про визнання незаконними та злочинними репресивних актів проти народів, що були піддані насильницькому переселенню, і забезпечення їхніх прав», якою безперечно засудила практику насильницького переселення цілих народів як найтяжчий злочин, що суперечить основам міжнародного права.

Наприкінці вісімдесятих років XX століття розпочалося масове повернення кримських татар до Криму.

12 листопада 2015 року Верховна Рада України визнала депортацію кримських татар геноцидом і проголосила 18 травня Днем пам’яти жертв геноциду кримськотатарського народу.

У травні минулого року Сейм Латвії ухвалив заяву з приводу 75-ї річниці депортації кримських татар і визнав депортацію кримськотатарського народу геноцидом. Геноцидом депортацію кримських татар також визнали в червні минулого року Литва та Канада.

Після окупації Криму в 2014 році російська влада проводить політику пригнічення та насильства щодо нелояльних Кремлю кримських татар, ставлячи мету позбавити їх етнічної та релігійної ідентичності. Також слід згадати так звані «справи Хізб ут-Тахрір», у яких правозахисники вбачають переслідування за релігійною ознакою.

18 травня о 12:00 в Україні буде оголошена хвилина мовчання в пам’ять про жертв геноциду кримських татар.

 Поділитися