MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Експрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України ІХ скликання Огляд № 19 Законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 02.12.2019–06.12.2019

09.07.2020   
Ігор Усенко, Євген Ромінський
Всього за цей тиждень зареєстровані 73 проекти законів і постанов Верховної Ради України, з яких 31 становлять проекти процедурних постанов щодо різних аспектів діяльності парламенту, пов’язаних із прийняттям за основу, відхиленням або поверненням на доопрацювання окремих законопроектів, призначенням високопосадовців, змінами в адміністративно-територіальному устрої, депутатськими запитами тощо. Стан проходження проектів у цьому огляді визначається на кінець робочого дня 07.07.2020.

Всього за цей тиждень зареєстровані 73 проекти законів і постанов Верховної Ради України, з яких 31 становлять проекти процедурних постанов щодо різних аспектів діяльності парламенту, пов’язаних із прийняттям за основу, відхиленням або поверненням на доопрацювання окремих законопроектів, призначенням високопосадовців, змінами в адміністративно-територіальному устрої, депутатськими запитами тощо.

Загальні засади, якими керуються автори огляду, див. Вступні застереження до постійного моніторингу законопроектної діяльності Верховної Ради України ІХ скликання

Стан проходження проектів у цьому огляді визначається на кінець робочого дня 07.07.2020.

 

Проблеми національної безпеки, окупованих територій і АТО

 

Проект 2549 від 06.12.2019 (Савчук О. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо встановлення кримінальної відповідальності за колабораціонізм).

Метою проекту проголошено захист національних інтересів України в умовах агресії Росії, захист української державності від проявів колабораціонізму. Пропонується доповнити Кримінальний кодекс України новою статтею 111-1 «Колабораціонізм» та внести зміни до статті 216 Кримінального процесуального кодексу України щодо визначення підслідності зазначених злочинів та статті 297-1 цього кодексу щодо можливості застосування у відповідному кримінальному провадженні процедури спеціального досудового розслідування. Об’єктивна сторона злочину формулюється так: «Колабораціонізм, тобто особлива форма державної зради, яка полягає у військовому, політичному, економічному, адміністративному, культурному, інформаційному, медійному співробітництві громадянина України з державою-агресором або її представниками, створеними чи підтримуваними нею незаконними збройними формуваннями, яке завдало шкоди державному суверенітету, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України». Передбачається підвищена відповідальність за ті самі дії, якщо вони вчинені особою, яка є представником влади, або повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або поєднані з розпалюванням національної чи релігійної ворожнечі, а також у разі загибелі людей або інших тяжких наслідків. Окремо пропонується карати публічні заклики до колабораціонізму, а також виготовлення матеріалів із закликами до колабораціонізму з метою їх розповсюдження або розповсюдження таких матеріалів.

Ініціатива викликана виключно політичними мотивами, тому доцільно дізнатися думку фахівців, якою мірою ці пропозиції узгоджуються з чинним кримінальним законодавством, з приводу чого є певні сумніви.

Проект 04.02.2020 включений до порядку денного.

Проект 2516 від 02.12.2019 (Рабінович В. З.) про внесення змін до статті 15 Закону України «Про вибори Президента України» (щодо підстав прийняття Верховною Радою України постанови про проведення позачергових виборів Президента України).

У проекті пропонується закріпити таке. Постанова про позачергові вибори приймається Верховною Радою України у разі: 1) відставки Президента України; 2) неспроможності Президента України виконувати свої повноваження за станом здоров’я; 3) усунення Президента України з поста в порядку імпічменту; 4) смерті Президента України. У разі відставки Президент України виконує свої повноваження до офіційного оприлюднення заяви Президента України про свою відставку, або до оприлюднення рішення Верховної Ради України про самоусунення Президентом України від виконання повноважень Президента України. Відставка Президента набуває чинності з моменту проголошення ним особисто заяви про відставку на засіданні Верховної Ради. Президент України обов’язково подає у відставку у разі зменшення довіри до нього громадян України до 10 відсотків. Рівень довіри до Президента України визначається загальнонаціональними опитуваннями, соціологічними дослідженнями. Неспроможність виконання Президентом України повноважень Президента України за станом здоров’я встановлюється на підставі медичного висновку та письмового подання Верховного Суду за зверненням Верховної Ради України в порядку, визначеному Законом України «Про Регламент Верховної Ради України». Верховна Рада України приймає рішення про звернення до Верховного Суду за наявності медичного висновку про неспроможність виконувати повноваження Президента України за станом здоров’я. Верховний Суд встановлює факт звернення Верховної Ради України до Верховного Суду та у п’ятиденний строк вносить відповідне письмове подання. Письмове подання Верховного Суду вважається отриманим після закінчення п’ятиденного терміну після прийняття рішення Верховної Ради України про звернення до Верховного Суду. Рішення про припинення повноважень Президента України у разі неспроможності виконувати повноваження Президента України за станом здоров’я приймається Верховною Радою України більшістю від її конституційного складу. Імпічментом визнається парламентська конституційна процедура розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста за наявності ознак державної зради або іншого злочину, наслідком якої може бути дострокове припинення його повноважень. Порядок проведення процедури імпічменту визначається Законами України «Про Регламент Верховної Ради України» та «Про особливу процедуру усунення Президента України з поста (імпічмент)».

Ряд приписів проекту є вкрай сумнівними та відверто популістськими. Його зміст спрямований не стільки на забезпечення повноцінного функціонування державного апарату, скільки на просування радикальних популістських ідей на кшталт вимоги до Президента піти у відставку внаслідок низьких рейтингів опитування, які аж ніяк не можуть мати чіткого формального визначення і є не більш ніж загальними показниками настроїв у соціумі. Незважаючи на доволі критичну оцінку проекту, зокрема і з боку ГНЕУ, він 04.02.2020 включений до порядку денного.

 

Законотворчість, парламентаризм

та діяльність Верховної Ради України

 

Проект 2527 від 04.12.2019 (Піпа Н. Р., Лозинський М. Р. + 13) про внесення змін до Закону України «Про статус народного депутата України» в частині застосування народним депутатом України електронного цифрового підпису.

Пропонується дозволити парламентарям використовувати депутатські бланки для оформлення електронних документів, на які накладається його/її особистий кваліфікований електронний підпис з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» і які надсилаються засобами електронного зв’язку. Наразі використання таких бланків дозволяється лише у разі їх підписання власноруч. При цьому жодних ініціатив, які б запроваджували забезпечення безпеки електронного використання таких бланків,» не пропонується.  Водночас далеко не кожний суб’єкт має можливість перевірити автентичність кваліфікованого електронного підпису, що відкриває простір для можливих зловживань.

Проект дістав негативні висновки і від ГНЕУ, і від профільного Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України.

 

Діяльність вищих органів виконавчої влади

 

Проект 2544 від 06.12.2019 (Шевченко Є. В.) про внесення змін до статті 20 Закону України «Про державну службу» щодо виключення вимоги вільного володіння іноземною мовою для державних службовців та забезпечення рівного права доступу громадян до державної служби.

Пропонується скасувати вимогу про те, що особа, яка претендує на зайняття посади державної служби категорії "А" (вищий корпус державної служби), має володіти іноземною мовою, яка є однією з офіційних мов Ради Європи.

Проект викликає щире здивування, адже йдеться про дуже вузьке коло посадовців, для яких функції представлення країни є одними із найважливіших. За таких умов вести мову про дискримінаційні вимоги просто неможливо, адже відсутність відповідних знань помітно обмежує для таких осіб можливості виконання покладених на них функцій.

 

Права громадян, іноземців і громадських об’єднань

 

Проект 2551 від 06.12.2019 (Кабінет Міністрів України) про внесення зміни до статті 5-2 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» (щодо отримання посвідки на тимчасове проживання).

Проект спрямований на те, щоб створити умови для надання іноземцям – громадянам держав, які можуть в’їжджати в Україну з метою короткострокового перебування без візи відповідно до законодавства України чи міжнародного договору України, посвідок на тимчасове проживання в Україні без необхідності попереднього оформлення довгострокових українських віз. При цьому дещо «провисає» положення щодо отримання посвідок іноземцям та особам без громадянства, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, адже відповідну пряму норму про їхнє право на посвідку пропонується виключити.

Проект відкликаний 04.03.2020 у зв’язку з відставкою Уряду.

Проект 2554 від 06.12.2019 (Марчук І. П., Мережко О. О. + 18) про внесення змін до Закону України «Про добровільне об’єднання  територіальних громад» щодо вдосконалення порядку об’єднання (приєднання) територіальних громад, що розташовані на територіях суміжних адміністративно-територіальних одиниць.

Пропонується установити, що якщо адміністративний центр об’єднаної територіальної громади (крім адміністративного центру – міста республіканського Автономної Республіки Крим, обласного значення) розташований на території, що адміністративно підпорядкована міській раді міста республіканського Автономної Республіки Крим, обласного значення, розширенню підлягають межі суміжного району (одного із суміжних районів). Натомість, якщо до об’єднаної територіальної громади приєдналася сільська, селищна територіальна громада, розташована на території суміжного району (території, що адміністративно підпорядкована міській раді міста республіканського Автономної Республіки Крим, обласного значення), розширенню підлягають межі району, на території якого розташований адміністративний центр об’єднаної територіальної громади. Добровільне приєднання сільської, селищної територіальної громади до територіальної громади міста республіканського Автономної Республіки Крим, обласного значення зміни меж районів не потребує. Територіальна громада, яка має власний представницький орган місцевого самоврядування (сільську, селищну, міську раду) та одночасно обирала інший представницький орган місцевого самоврядування (міську раду міста республіканського Автономної Республіки Крим, обласного значення), є суб’єктом добровільного об’єднання територіальних громад і може утворити об’єднану територіальну громаду з іншими суміжними територіальними громадами, які розташовані на території суміжного району (території, що адміністративно підпорядкована міській раді міста республіканського Автономної Республіки Крим, обласного значення). Також впорядковується питання участі громадян у виборах до органів місцевої влади районного рівня.

Положення проекту є доволі дискусійними, що насамперед пов’язане із загальними недоліками реформи щодо створення об’єднаних територіальних громад і безсистемністю подальших змін у законодавство з метою «виправити» ситуацію. ГНЕУ у своєму висновку жорстко розкритикувало проект.

Проект 04.02.2020 включений до порядку денного.

 

Соціальний захист та пільги

 

Проект Постанови 2523 від 04.12.2019 (Волошин О. А.) про звернення Верховної Ради України до Кабінету Міністрів України щодо відновлення виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Від 2014 року внесено вже кілька десятків подібних ініціатив. Саме звернення є доволі лаконічним: Звернутися до Кабінету Міністрів України з вимогою у двомісячний строк з дня прийняття цієї Постанови розробити та подати до Верховної Ради України законопроекти: про відновлення виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку на підставах, у розмірах та в порядку, передбачених законодавством для зазначеної соціальної допомоги, яка була скасована законом від 27.03.2014 р. № 1166-VII, та про внесення змін до державного бюджету України щодо виділення необхідних коштів для цієї мети.

Проект Постанови 2545 від 06.12.2019 (Волошин О. А.) про Звернення Верховної Ради України до Кабінету Міністрів України щодо відновлення виплати допомоги при народженні дитини в розмірах, які виплачувалися до 30 червня 2014 року.

Проект загалом подібний попередньому. Пропонується звернутися до Кабінету Міністрів України з вимогою у двомісячний строк з дня прийняття цієї Постанови розробити та подати до Верховної Ради України законопроекти: про відновлення виплати допомоги при народженні дитини в розмірах та в порядку, які були передбачені законодавством для зазначеної соціальної допомоги до 30 червня 2014 року, тобто допомога при народженні першої дитини має виплачуватися у розмірі кратному 30-ти прожитковим мінімумам для дітей віком до 6-ти років, другої дитини – кратному 60-ти прожитковим мінімумам, третьої дитини і наступних дітей – кратному 120-ти прожитковим мінімумам відповідно.

 

Правоохоронна діяльність

 

Проект 2514 від 02.12.2019 (Припутень Д. С., Павлюк М. В.) про внесення змін до деяких законів України щодо адміністративного нагляду за особами, звільненими з місць позбавлення волі.

Проект повністю включає ініціативи проекту 6276 від 31.03.2017 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі» (щодо приведення у відповідність до Закону України «Про Національну поліцію») (див. Бюлетень № 118). Окрім того, проект передбачає ряд уточнень, зокрема, посилання не тільки на місце проживання, а й на місце перебування тощо. Положення щодо адміністративного нагляду містять як послаблення, так і певні додаткові вимоги. Також посилюються санкції статті 187 Кодексу України про адміністративні правопорушення «Порушення правил адміністративного нагляду».

Проект 04.02.2020 включений до порядку денного.

Проект 2515 від 02.12.2019 (Припутень Д. С., Павлюк М. В.) про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення адміністративної відповідальності за незаконну торгівлю пальним.

Пропонується скасувати можливість звільнення від адміністративної відповідальності з передачею матеріалів на розгляд громадської організації або трудового колективу (ст. 21) та при малозначності правопорушення (ст. 22) у разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених частиною першою статті 44, статтями 51, 89, 130, 156, 161-1, 164, 173-2, 185, 185-7 цього Кодексу, а також адміністративних правопорушень, пов’язаних з корупцією. При цьому наведена в переліку стаття 161-1 «Порушення порядку торгівлі пальним» є новелою проекту. Вона передбачає відповідальність за оптову або роздрібну торгівлю пальним без наявності документів дозвільного характеру, якщо їх одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди) (частина перша) та за інші порушення правил торгівлі пальним (частина друга). Інші зміни мають переважно технічний характер.

Проект ширший за змістом від своєї назви і торкається не лише питань незаконної торгівлі пальним. Але й навіть у частині запровадження відповідальності за порушення порядку торгівлі пальним проект є доволі дискусійним і не конкретним. Досить дивним є прирівняння до адміністративно караних правопорушень будь-яких порушень правил торгівлі пальним. Та й власне саме формулювання у назві статті та її змісті не відповідають одне одному: адже в назві йдеться про порушення порядку торгівлі пальним, а в тексті і про порушення правил торгівлі пальним.

Незважаючи на негативну реакцію на проект, зокрема на рекомендацію у висновку ГНЕУ повернути його на доопрацювання, профільний комітет рекомендував прийняти проект за основу і 04.02.2020 його включено до порядку денного.

Проект 2519 від 03.12.2019 (Алєксєєв С. О., Князевич Р. П.) про внесення змін до Закону України «Про Державне бюро розслідувань» щодо забезпечення досудового розслідування у окремих кримінальних провадженнях.

Пропонується установити для забезпечення безперервності та ефективності досудових розслідувань, що слідчі органів прокуратури, прокурори можуть бути переведені за їхньою згодою до Державного бюро розслідувань без обов’язкового проведення конкурсу, якщо вони до спливу строку, передбаченого абзацом другим пункту 1 розділу XI «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України, проводили досудове розслідування або здійснювали процесуальне керівництво (не менше чотирьох місяців поспіль входили до складу груп слідчих або прокурорів) у кримінальних провадженнях щодо подій, які мали місце під час мирних акцій протесту у період від 21 листопада 2013 року до 22 лютого 2014 року, що підлягають передачі за підслідністю до Державного бюро розслідувань, але не пізніше 11 січня 2020 року. Слідчі органів прокуратури та прокурори, переведені до Державного бюро розслідувань без проведення конкурсу, не можуть здійснювати досудове розслідування у будь-яких інших кримінальних провадженнях. З моменту закінчення досудового розслідування у таких кримінальних провадженнях, слідчі органів прокуратури та прокурори, переведені до Державного бюро розслідувань без проведення конкурсу, вважаються звільненими з Державного бюро розслідувань.

Проект 04.02.2020 знятий з розгляду.

 

Судочинство і адвокатура

 

Проект 2525 від 04.12.2019 (Дирдін М. Є., Демченко С. О. + 4) про внесення змін до Закону України «Про Вищу раду правосуддя» щодо заповнення вакантних посад суддів у місцевих судах.

У проекті зазначається, що для кандидатів на посаду судді, які за результатами кваліфікаційного іспиту, складеного до набрання чинності Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року, набрали менше 75 відсотків максимально можливого бала кваліфікаційного іспиту, незалежно від складення ними повторного кваліфікаційного іспиту, оголошується окремий конкурс на зайняття посади судді протягом одного місяця з дня набрання чинності даним Законом. Визначення результатів даного конкурсу здійснюється на підставі рейтингу його учасників з урахуванням результатів кваліфікаційного іспиту, складеного до набрання чинності Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року. Фактично проект нівелює саму ідею кваліфікаційного іспиту як заходу перевірки якості кандидатів у судді.

Проект 04.02.2020 включений до порядку денного.

Проект 2536 від 05.12.2019 (Юрчишин Я. Р., Макаров О. А. + 10) про внесення змін до Закону України «Про Вищу раду правосуддя» щодо визначення порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя.

Пропонується повністю переглянути процедуру обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя. Зокрема, передбачається, що обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя (далі – ВРП) здійснюється з числа кандидатів, які пройшли перевірку Громадської ради міжнародних експертів, утвореної відповідно до Закону України «Про Вищий антикорупційний суд», на відповідність вимогам та обмеженням, встановленим для членів ВРП цим Законом, і включені нею до відповідного переліку кандидатів. Громадська рада міжнародних експертів: 1) збирає, перевіряє та аналізує інформацію щодо кандидатів на посади членів ВРП, у тому числі інформацію з обмеженим доступом та результати спеціальних перевірок; 2) здійснює перевірку кандидатів у члени ВРП на відповідність вимогам та обмеженням, встановлених цим Законом; 3) затверджує переліки кандидатів, які можуть бути обрані (призначені) членами ВРП; 4) вживає заходів до захисту персональних даних, інформації з обмеженим доступом, які стали відомі Громадській раді міжнародних експертів, її членам у зв’язку із здійсненням їх повноважень. Для здійснення названих повноважень членам Громадської ради міжнародних експертів надається право безоплатного доступу до відкритих державних реєстрів. Також члени Громадської ради міжнародних експертів перевіряючі кандидатів у члени ВРП мають дотримуватись обов’язків, встановлених статтею 9 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд», зокрема в частині вимог щодо конфлікту інтересів. Регулюються процедурні питання визначення кандидатів для усіх трьох сторін, які роблять призначення (обрання). Також проект містить певне обмеження компетенції Комісії з питань доброчесності та етики.

Проект є доволі дискусійним не стільки з міркувань самої ідеї участі Громадської ради, скільки з підходів до її формування, а також критеріїв підбору кандидатів. Також є незрозумілим, навіщо за таких обставин зберігати тричленну систему призначення (обрання). Слід зазначити і те, що проект викликав суттєву критику з боку ГНЕУ, яке запропонувало повернути його ініціаторам на доопрацювання.

 

Кримінальне право і кримінальний процес

 

Проект 2513 від 02.12.2019 (Президент України) про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за злочини, вчинені злочинною спільнотою. Визначено Президентом як невідкладний.

У проекті зазначається, що злочин визнається вчиненим злочинною спільнотою, якщо він скоєний стійким ієрархічним об’єднанням декількох осіб (п’ять і більше), учасником, організатором, керівником та/або координатором якої є «злодій у законі». «Злодієм у законі» визнається особа, яка дотримується притаманних злочинному середовищу традицій і правил поведінки, користується авторитетом серед осіб, які вчиняли кримінальні правопорушення, керує, координує та/або організовує діяльність злочинної спільноти чи її частини або є учасником такої спільноти. Зміст диспозиції статті 255 «Створення злочинної організації» радикально скорочено до такої редакції «Створення злочинної організації або керівництво нею чи участь у ній, або участь у злочинах, вчинюваних такою організацією» при незмінності санкції. Натомість кодекс доповнюється трьома новими статтями: 255-1 «Створення злочинної спільноти і перебування особи в статусі "злодій у законі"», 255-2 «Звернення до "злодія у законі" чи іншого учасника злочинної спільноти» та 255-3 «Організація проведення зустрічі (сходки) представників злочинних організацій чи злочинних спільнот, сприяння в її проведенні або керівництво нею». Загалом зміст диспозицій нових статей повторює положення диспозиції чинної статті 255, окрім приписів щодо особи в статусі "злодій у законі". Також статтю 256 перейменовано на «Сприяння учасникам злочинної організації чи злочинної спільноти або укриття їх злочинної діяльності», а її саму доповнено новою частиною, якою кваліфікованим діянням є вчинення відповідного злочину службовою особою або повторно. Більшість інших змін є технічними.

Загалом проект є вкрай сумнівним в частині запровадження відповідальності за певний статус, формальний характер якого подекуди визначити просто неможливо. Проект дістав жорстку критику, зокрема і з боку ГНЕУ, однак 19.12.2019 прийнятий у першому читанні, 04.02.2020 переданий на повторне друге читання, 04.06.2020 прийнятий у другому читанні як закон  і невдовзі підписаний Президентом України.

Проект 2530 від 04.12.2019 (Качура О. А.) про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо посилення гарантій потерпілих осіб на збирання доказів у кримінальному провадженні). Проект 11.01.2020 відкликаний ініціаторами, але 31.01.2020 на заміну надана його доопрацьована редакція, яка і розглядається далі.

Проект є близьким за спрямованістю до відкликаного ініціатором проекту 2872 від 15.05.2015 (Луценко І. С.) про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо додержання конституційних прав учасників кримінального провадження та інших громадян в частині збирання та фіксації доказів, процесу доказування та проведення слідчих (розшукових), негласних слідчих (розшукових) дій) (див. Бюлетень № 22). Пропонується установити, що мають право звернутися безпосередньо до слідчого судді під час досудового розслідування чи до суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів не лише сторони кримінального провадження, а й потерпілий, його представник та законний представник. ГНЕУ у своєму висновку звертає увагу на те, що названі особи і так є сторонами кримінального провадження, натомість у пояснювальній записці ініціатори посилаються на неоднозначність судової практики у цьому питанні. Як видається, щонайменше щодо форми пропонованих змін дійсно є суперечність із законодавством і слід було б не розширювати норму, а уточнювати її для недопустимості різночитання.

Проект 2531 від 04.12.2019 (Качура О. А.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо створення передумов для посилення захисту прав стягувачів).

У Законі України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» пропонується передбачити, що адвокат має право суміщати адвокатську діяльність з діяльністю приватного виконавця, а помічник адвоката має право суміщати роботу в адвоката з роботою помічника приватного виконавця, якщо адвокат-роботодавець має статус приватного виконавця. Ці положення дублюються у Законі України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

І по суті, і за формою проект видається дуже сумнівним. Щонайменше він мав би містити приписи, які забороняли б одній особі виступати в обох іпостасях щодо одного спору.

Проект опрацьовується в профільному комітеті.

 

Освіта, наука і культура

 

Проект Постанови 2542 від 05.12.2019 (Констанкевич І. М., Ткаченко О. В. + 16) про внесення змін до додатка до Постанови Верховної Ради України «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2020 році».

Проект доповнює згадану більш ранню постанову, ініційовану цими ж народними депутатами (див. Огляд № 14, проект 2364). Як і перша постанова, містить довгий перелік різних пам’ятних дат і ювілеїв, починаючи від 935-річчя з часу першої писемної згадки про місто Луцьк (1085). На превеликий жаль, чимало пам’ятних дат і ювілеїв у пропонованому переліку не відповідають формальним вимогам для державного відзначення, на кшталт 155 років від дня народження Андрея Шептицького чи 95 років від дня заснування журналу іноземної літератури «Всесвіт».

Проект постанови прийнятий 14.01.2020 і невдовзі підписаний.

 

Охорона здоров’я

 

Проект 2538 від 05.12.2019 (Радуцький М. Б., Стефанишина О. А. + 7) про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на підвищення доступності лікарських засобів, медичних виробів та інших товарів, які закуповуються Особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я.

У проекті пропонується внести зміни до Основ законодавства України про охорону здоров’я, Законів України «Про лікарські засоби», «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», «Про забезпечення функціонування української мови як державної», «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення своєчасного доступу пацієнтів до необхідних лікарських засобів та медичних виробів шляхом здійснення державних закупівель із залученням спеціалізованих організацій, які здійснюють закупівлі», якими змінюється порядок державних закупівель лікарських засобів та медичних виробів. Відповідно до пояснювальної записки проектом передбачається створення засад залучення так званої Закупівельної організації (у проекті визначається як «Особа, уповноважена на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я») до здійснення закупівель медичних товарів за кошти державного бюджету (нині такі закупівлі здійснюють міжнародні спеціалізовані організації). Міністерство охорони здоров’я України залишатиметься головним розпорядником бюджетних коштів. Закупівельна організація здійснюватиме закупівлі медичних товарів за кошти державного бюджету в рамках програм, які буде визначено як стратегічні. Закупівельна організація отримуватиме бюджетні кошти від Міністерства охорони здоров’я та виступатиме замовником у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі»: проводитиме процедури закупівель, укладатиме від власного імені договори про закупівлю, ставатиме власником лікарських засобів та інших медичних товарів та організовуватиме отримання відповідних товарів кінцевими споживачами – лікувально-профілактичними закладами. підвищення доступності лікарських засобів. Перелік медичних товарів, які можуть закуповуватися за кошти державного бюджету, передбачається затвердити постановою Кабінету Міністрів України. Іншим ключовим положенням проекту є те, що «центральний орган виконавчої влади України, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, за власною ініціативою та/або за ініціативою заявника (власника реєстраційного посвідчення на оригінальний лікарський засіб (оригінальний біологічний лікарський засіб) (далі – Заявник) має право укладати договори про доступ із Заявником, в яких передбачаються умови постачання оригінального лікарського засобу (оригінального біологічного лікарського засобу) на територію України за кошти державного бюджету та/або місцевих бюджетів».

У проекті було чимало внутрішніх суперечностей і відхилень від принципу юридичної визначеності, на які звертали увагу ГНЕУ і ГЮУ і які так і не були повною мірою усунені під час опрацювання проекту.

Проект 14.01.2020 прийнятий у першому читанні за основу, а 17.03.2020 – у другому читанні як закон та невдовзі підписаний Президентом України.

Проект 2539 від 05.12.2019 (Радуцький М. Б., Стефанишина О. А. + 7) про внесення змін до Податкового кодексу України щодо підвищення доступності лікарських засобів, медичних виробів та інших товарів, які закуповуються за кошти державного бюджету, та створення умов для закупівель у сфері охорони здоров’я за кошти державного бюджету.

Складає єдиний пакет з попереднім проектом. Пропонується внести зміни до Податкового кодексу України, відповідно до яких передбачити коригування фінансового результату до оподаткування податком на прибуток підприємств на суму «безоплатно поставлених (переданих) особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, товарів»; звільнити, тимчасово до 1 січня 2023 року, від оподаткування податком на додану вартість деякі операції з постачання лікарських засобів, медичних виробів та інших товарів вказаною особою, а також продовжити застосування до 31 грудня 2022 року пільг з податку на додану вартість, передбачених пунктом 38 підрозділу 2 розділу XX ПК для операцій з постачання деяких лікарських засобів, медичних виробів спеціалізованими організаціями, що здійснюють закупівлі, які визначені відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі».

Проект прийнятий 14.01.2020 у першому читанні за основу, а 17.03.2020 – у другому читанні як закон та невдовзі підписаний Президентом України.

Проект 2540 від 05.12.2019 (Радуцький М. Б., Стефанишина О. А. + 7) про внесення змін до розділу ІХ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі» щодо забезпечення можливості закупівель лікарських засобів та медичних виробів спеціалізованими організаціями, що здійснюють закупівлі.

У законопроекті пропонувалося продовжити строк дії пункту 2 розділу IX «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі» до 30 квітня 2020 року, а не до 31 березня 2020 року, як це передбачалося чинною на той час нормою.

Проект 16.01.2020 прийнятий за основу та в цілому як закон і невдовзі підписаний Президентом України.

Проект 2445-3 від 02.12.2019 (Лабунська А. В.) про засади та органи медичного самоврядування в Україні.

Альтернативний проектам 2445 від 14.11.2019 (Дубнов А. В., Радуцький М. Б. + 18) про самоврядування медичних професій в Україні (див. Огляд № 16), 2445-1 від 26.11.2019 (Бондарєв К. А.) про професійне самоврядування у сфері охорони здоров’я та 2445-2 від 26.11.2019 (Геращенко І. В., Іонова М. М. + 8) про професійне самоврядування медичних професій в Україні (див. Огляд № 18).

Незважаючи на певні відмінності від попередніх аналогічних проектів, чергова ініціатива щодо запровадження медичного самоврядування так само залишається концептуально неприйнятною через спробу надати громадській організації державно-владні функції, зробити членство в цій організації обов’язковим для усіх представників медичної професії.

 

Сільське господарство та земельні справи

 

Проект 2522 від 03.12.2019 (Савчук О. В.) про внесення змін до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства» (щодо підтримки власників великої рогатої худоби).

Проектом визначаються чіткі розміри дотацій для сільгоспвиробників, які є власниками корів.

Проект знятий з розгляду 04.02.2020.

Проект 2548 від 06.12.2019 (Халімон П. В., Грищенко Т. М. + 5) про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення державного регулювання у сфері поводження із пестицидами і агрохімікатами.

Абсолютна більшість змін вносяться до Закону України «Про пестициди і агрохімікати». Положень багато і вони дуже різносторонні: від формально-термінологічних (заміна «громадян» та «фізичних осіб» у преамбулі) і до важливих заборон. Зокрема, пропонується повністю заборонити ввезення (пересилання) фізичними особами на митну територію України будь-яких пестицидів і агрохімікатів. Багато положень проекту присвячені розширенню компетенції Центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, зокрема його праву надавати дозволи, включати в переліки тощо. Слід зазначити, що такі повноваження прописані дуже загально, що створює небезпеку корупційних ризиків. Також пропонується просто скасувати статтю 9 «Діяльність, пов’язана з виробництвом і торгівлею пестицидами та агрохімікатами» замість того, щоб належним чином уточнити і впорядкувати ці положення. Дуже дискусійною видається ініціатива скасувати обов’язкове страхування господарської діяльності у сфері зберігання та застосування пестицидів і агрохімікатів.

Проект містить чимало суперечливих положень. Він жодним чином не спрошує розуміння законодавчих приписів навіть збільшуючи кількість дискусійних моментів. Дуже високими видаються і корупційні ризики. Тому не дивно, що проект дістав негативну оцінку ГНЕУ.

Проект 04.02.2020 включений до порядку денного.

Проект 2555 від 06.12.2019 (Дубінський О. А., Гетманцев Д. О. + 6) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо забезпечення прозорості реалізації майна).

Проект згідно з пояснювальною запискою покликаний врегулювати суспільні відносини, спрямовані на захист прав та законних інтересів споживачів у процесі реалізації майна та майнових прав при організації електронних аукціонів, а також на ліквідацію схеми штучних витрат суб’єктами господарювання. Пропонуються зміни до законодавчих актів щодо вимог до системи захисту інформації в електронній торговій системі в електронному вигляді, яка необхідна для проведення електронних торгів з реалізації майна (майнових прав), вимог до функціональності електронної торгової системи, щодо граничних розмірів платежів, що сплачують учасники електронних торгів, та граничні розміри винагороди оператору електронної торгової системи, на яких здійснюється реалізація майна (майнових прав). Також встановлюється відповідальність за порушення порядку підготовки та/або проведення електронних торгів з реалізації майна, що перешкодило будь-яким особам взяти участь або перемогти на таких електронних торгах з боку оператора торгової система та/або посадової особи такого оператора.

Проект 04.02.2020 включений до порядку денного.

 

Господарська діяльність та ринковий нагляд

 

Проект 2524 від 04.12.2019 (Железняк Я. І., Гетманцев Д. О. + 68) про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб-підприємців.

Проект дуже різносторонній. Зокрема, передбачаає коло технічних змін, що стосуються виключення питань митного декларування. Уточнюються положення щодо функціонування електронного кабінету, наданню до нього інформації податковими органами, послабленням ряду вимог до платників податків тощо. Також пропонується приділити більшу увагу проблемі помилок у роботі електронного кабінету чи технічним збоям. Окремо слід звернути увагу на положення, які спрямовані на спрощення роботи малого бізнесу, зокрема пропозицію скасувати реєстрацію книги обліку доходів і витрат тощо.

Проект 20.12.2019 прийнятий у першому читанні.

Проект 2529 від 04.12.2019 (Дануца О. А.) про внесення змін до Цивільного та Господарського кодексів України щодо приведення у відповідність до законодавства Європейського Союзу в частині вимог до торгівлі на внутрішньому ринку.

У статті 712 «Договір поставки» Цивільного кодексу України пропонується закріпити таке. Якщо в договорах між постачальниками продовольчих товарів та продавцями, які здійснюють торгівлю ними, встановлюється порядок оплати за поставлені продовольчі товари через визначений термін після їх передачі постачальником продавцю, розрахунки між ними здійснюються не пізніше: десяти календарних днів з дня отримання партії товарів, строк придатності яких менше одинадцяти днів; шестидесяти календарних днів з дня отримання партії товарів, строк придатності яких понад десять днів. Якщо постачальник не надав необхідні товаророзпорядчі документи, перелік яких встановлений діючим законодавством та договором, строк оплати може бути затримано на відповідну кількість днів затримки у передачі товаророзпорядчих документів. До Господарського кодексу України включається відповідна відсилочна норма.

Проект 30.06.2020 включений до порядку денного.

Проект 2543 від 06.12.2019 (Буймістер Л. А., Василенко Л. В. + 2) про внесення змін у деякі закони України щодо покращення інвестиційного клімату у сфері відновлювальної енергетики.

Доволі великий і дуже неоднозначний проект. Головна його складова полягає у наданні додаткових пільг і гарантій виробникам енергії з альтернативних джерел енергії. Як зазначається у пояснювальній записці, змінами до Законів України «Про режим іноземного інвестування», «Про альтернативні джерела енергії», «Про ринок електричної енергії» пропонується: запровадити добровільний механізм реструктуризації договору купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом, який передбачатиме застосування понижуючого коефіцієнту «зеленого» тарифу з одночасним подовженням строку застосування «зеленого» тарифу до 15 років від дати введення об’єкта електроенергетики в експлуатацію. Розміри понижуючих коефіцієнтів залежатимуть від періоду введення об’єктів електроенергетики  в експлуатацію  та застосованих технологій. Зазначений механізм може бути запроваджений як для вже введених в експлуатацію об’єктів електроенергетики в період з 1 січня 2017 року по 31 грудня 2019 року, так і для тих, які плануються ввести в майбутньому відповідно до укладених договорів; відкоригувати строки введення в експлуатацію об’єктів, які плануються до будівництва відповідно до укладених договорів – скоротити максимальні строки будівництва сонячних та вітрових електростанцій та запропонувати довші строки за умови реструктуризації договору купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом; підвищити привабливість механізму реструктуризації договорів купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом шляхом деталізації державних гарантій для інвесторів, які реструктурували такий договір, зокрема, через гарантування незмінності в подальшому законодавства для таких інвесторів; переглянути строки та межі  відповідальності за небаланси виробників за «зеленим» тарифом, які погодились на реструктуризацію договорів купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом, прискоривши настання повної відповідальності за небаланси для таких виробників. Проблемою проекту є те, що сфера відновлювальної енергетики давно вже є вкрай корупційною. Також автори проекту не зупиняються на проблемі того, що одним з головних шляхів розвитку сфери відновлювальної енергетики має бути її здешевлення. Фактично наразі високі і не завжди економічно обґрунтовані «зелені» тарифи примусово перекладаються на державу (що і є важливою складовою потенційних корупційних ризиків) та користувачів (що своєю чергою посилює економічні ризики).

Проект знятий з розгляду 04.02.2020.

Проект 2553 від 06.12.2019 (Жупанин А. В., Припутень Д. С. + 7) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження на ринку природного газу обліку та розрахунків за обсягом газу в одиницях енергії.

Центральне положення серед змін містить ініціатива запровадити комерційний облік природного газу при його видобутку, транспортуванні, розподілі, постачанні та використанні в одиницях енергії, а саме в кіловат-годинах (кВт∙год). Зазначається, що провадження такої практики дасть змогу привести систему комерційних розрахунків України за газ у відповідність з третім енергетичним пакетом Європейського Союзу. Зокрема, пропонується доповнити Закон України «Про ринок природного газу» новою статтею 18-1 «Розрахунки на ринку природного газу» в якій, серед іншого, передбачити, що розрахунки на ринку природного газу під час його приймання-передачі до/з газотранспортної/газорозподільної системи, купівлі-продажу, постачання, споживання природного газу, надання послуг з транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору) природного газу або послуг установки LNG, здійснюються за обсягом природного газу у одиницях енергії, що визначається за вищою теплотою згоряння. Одиницею вимірювання енергії природного газу є кіловат-година (кВт∙год). Визначення обсягу природного газу у одиницях енергії на ринку природного газу здійснюється одним із способів у наступній пріоритетності: через вимірювання обсягу природного газу в одиницях енергії; через переведення обсягу природного газу в одиницях об’єму (кубічних метрів) до обсягу природного газу в одиницях енергії (кіловат-годинах), що визначається за вищою теплотою згоряння за відповідним маршрутом у порядку, затвердженому Регулятором. Також ряд ініціатив стосуються порядку діяльності та обліку маршрутів переміщення природного газу.

Проект 16.06.2020 прийнятий у першому читанні за основу.

 

Інші питання

 

Проект Постанови 2517 від 02.12.2019 (Мезенцева М. С.) про відзначення 175-річчя з дня народження Іллі Ілліча Мечникова (15 травня 2020 року).

Належна дата для вшанування видатного українського фізіолога, ембріолога, лауреата Нобелівської премії в області фізіології та медицини, творця наукової школи, почесного доктора Харківського університету».

Проект знятий з розгляду 04.02.2020.

Проект 2518 від 03.12.2019 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до Закону України «Про дорожній рух».

Проектом передбачається зняття з МВС функції видачі номерних знаків для автотранспорту. Передбачається, що МВС лише присвоюєтиме номер, а знаки замовлятимуться самим власником транспортного засобу у виробника. Відповідно на Уряд України покладається завдання впорядкувати умови виготовлення та продажу знаків.

Проект відкликаний 04.03.2020 у зв’язку з відставкою Уряду.

Проект 2521 від 03.12.2019 (Ткаченко О. В., Кравчук є. М. + 9) про внесення змін до Закону України «Про систему іномовлення України» (щодо програмної політики та території розповсюдження).

Проектом пропонується радикально змінити суть і завдання державного підприємства «Мультимедійна платформа іномовлення України», на яке покладаються завдання із забезпечення державного іномовлення з метою захисту національних інтересів України за кордоном, формування та підтримання позитивного іміджу України у світі шляхом оперативного, об’єктивного інформування про події в Україні, офіційну внутрішню і зовнішню політику та позицію держави, діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Передбачається скасувати вимогу виготовлення програм англійською мовою та записати, що важливим напрямком діяльності є мовлення на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей, Автономної Республіки Крим та міста Севастополь, мовлення у районах України, що межують з тимчасово окупованими територіями  Донецької та Луганської областей, Автономної Республіки Крим та міста Севастополь, а також мовлення у прикордонних районах України, що межують з територією держави-агресора чи територіями інших країн, з яких поширюються програми держави-агресора шляхом наземного ефірного та/або цифрового мовлення. Таким чином пропонується переорієнтувати діяльність державного підприємства «Мультимедійна платформа іномовлення України» із просвітництва для іноземних суб’єктів на протидію інформаційній агресії на території окупованих територій та в прикордонних регіонах держави-агресора.

Незважаючи на принципову критику, зокрема і з боку ГНЕУ, проект 14.01.2020 прийнятий у першому читанні за основу, а 19.05.2020 ‒ у другому читанні як закон і невдовзі підписаний Президентом України.

Проект 2532 від 04.12.2019 (Куницький О. О.) про внесення змін до Закону України «Про автомобільний транспорт» (щодо визначення електричних автомобільних транспортних засобів, зарядних станцій під них та створенню умов для переходу на екологічний транспорт до 2030 року).

Проект помітно ширший від своєї назви, як сутнісно, так і за переліком законодавчих актів, до яких вносяться зміни. У проекті зазначається, що з метою збереження довкілля, виконання міжнародних зобов’язань по зменшенню викидів в атмосферу, поліпшенню екологічного стану в містах, а також зменшення залежності економіки від імпорту нафти і нафтопродуктів. Держава визначає своїм пріоритетом перехід на електричний автомобільний транспорт до 1 січня 2030 року. Пропонується установити, що елементами (частинами) об’єктів благоустрою є засоби та обладнання зовнішнього освітлення, разом із струмоприймачами підключення електричних автомобільних транспортних засобів до мережі зовнішнього освітлення, та зовнішньої реклами. Також зазначається, що тимчасово, до 31 грудня 2024 року, діяльність з надання послуг по приєднанню до електричної мережі та постачанню електричної енергії для електричних та гібридно-електричних автомобільних транспортних засобів, звільняється від ліцензування діяльності з перепродажу або постачання електричної енергії. Також проект містить ряд нових термінів і їх визначень: «електричний автомобільний транспортний засіб», «електричний гібридний автомобільний транспортний засіб», «зарядна станція автомобільних транспортних засобів» і «cтрумоприймач підключення автомобільних  транспортних засобів».

Проект знятий з розгляду 04.02.2020.

 

Проекти, які подаються без коментарів

 

Проект 0012 від 02.12.2019 (Кабінет Міністрів України) про ратифікацію Угоди (у формі обміну нотами) між Урядом України та Урядом Федеративної Республіки Німеччина про створення місцевих бюро Німецького товариства міжнародного співробітництва ҐмбГ (GIZ GmbH) та Кредитної установи для відбудови (KfW).

Нове внесення урядового проекту 0217 від 07.03.2019 (див. Бюлетень № 215).

Закон прийнятий за основу та в цілому як закон 19.12.2019 та невдовзі підписаний Президентом України.

Проект 0013 від 05.12.2019 (Президент України) про приєднання України до Європейського фонду підтримки спільного виробництва та розповсюдження художніх кінематографічних та аудіовізуальних творів («EURIMAGES»).

Нове внесення президентського проекту 0209 від 14.01.2019 (див. Бюлетень № 208).

Закон прийнятий за основу та в цілому як закон 19.12.2019 та невдовзі підписаний Президентом України.

Проект 2431-1 від 03.12.2019 (Южаніна Н. П.) про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» щодо використання вітчизняної сировини.

Альтернативний проекту 2431 від 13.11.2019 (Гетманцев Д. О., Каптєлов Р. В. + 4) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання вітчизняної сировини (див. Огляд № 16).

Проект 2437-1 від 03.12.2019 (Королевська Н. Ю., Солод Ю. В.) про внесення змін до статті 291 Податкового кодексу України щодо збільшення граничного обсягу доходу, передбаченого для платників єдиного податку першої, другої та третьої групи.

Альтернативний проекту 2437 від 14.11.2019 (Поляков А. Е., Нестеренко К. О.) про внесення змін до Податкового кодексу України щодо збільшення граничного обсягу доходу, передбаченого для платників єдиного податку другої та третьої групи (див. Огляд № 16).

Проект 2439-1 від 03.12.2019 (Королевська Н. Ю., Солод Ю. В.) про внесення змін до Податкового кодексу України щодо створення сприятливих умов діяльності для підприємств та організацій, які засновані громадськими об’єднаннями осіб з інвалідністю.

Альтернативний проекту 2439 від 14.11.2019 (Діденко Ю. О., Марченко Л. І., Гетманцев Д. О.) про внесення змін до Податкового кодексу України щодо створення сприятливих умов діяльності для підприємств та організацій, які засновані громадськими об’єднаннями осіб з інвалідністю (див. Огляд № 16).

Проект втратив значення у зв’язку з прийняттям як закон 05.12.2019 основного проекту.

Проект 2520 від 03.12.2019 (Ткаченко О. В., Кравчук є. М. + 10) про внесення змін до Закону України «Про державну підтримку кінематографії в Україні» (щодо уточнення умов припинення повноважень члена Ради з державної підтримки кінематографії).

Проект відкликаний 19.12.2019.

Проект 2526 від 04.12.2019 (Копанчук О. Є., Саламаха О. І. + 32) про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо фінансування заходів соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає на території зони спостереження).

Проект 04.02.2020 включений до порядку денного.

Проект 2537 від 05.12.2019 (Лаба М. М., Загоруйко А. Л. + 4) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту та розвитку бджільництва.

Проект є дещо розвиненою версією проекту 10052 від 14.02.2019 (Козаченко Л. П.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту бджільництва (див. Бюлетень № 212).

Проект 04.02.2020 включений до порядку денного.

Проект 2550 від 06.12.2019 (Камельчук Ю. О., Герус А. М. + 13) про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» щодо збільшення видатків за бюджетною програмою «Реструктуризація вугільної галузі» для підтримки державних вугледобувних підприємств.

Проект знятий з розгляду 04.02.2020.

Проект 2556 від 06.12.2019 (Шкрум А. І., Клочко А. А. + 7) про внесення змін до Закону України «Про державну службу» щодо надання стипендії для навчання осіб у провідних закладах вищої освіти у світі та подальшого вступу на державну службу.

Проект повторює однойменний проект 7008 від 28.07.2017 (Шкрум А. І.) (див. Бюлетень № 135).

 Поділитися