MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Суд заборонив мешканці Севастополя пікетувати міськадміністрацію через спеку і загрозу нацбезпеці

01.07.2010    джерело: helsinki.org.ua.index.php?id=1277816420
Анна Ніколаєнко
Втім, у жінки ще є можливість оскаржити рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку. Але ймовірність того, що в апеляційній інстанції стануть розбиратися в настільки «незначній» справі, дуже невелика
Коли в Україні тільки створювалася система адміністративних судів, на них була покладена відповідальна місія - захищати простих громадян від свавілля влади. Насправді ж іноді виявляється, що суди виконують покладену на них місію з точністю до навпаки - захищають владу від простих громадян. Днями Окружний адміністративний суд Севастополя виніс постанову, яка заслуговує на те, щоб увійти в історію судових курйозів. У розпорядженні «Центру» опинився текст цього рішення. Історія почалася з того, що жителька Севастополя направила в Ленінську райдержадміністрацію міста-героя повідомлення, в якому інформувала районну владу про те, що через два дні в 9.00 почне безстроковий пікет біля стін Севастопольської міськдержадміністрації. Пікетувати орган влади жінку змусила бездіяльність комунальників, які не встановлювали опалення в квартирі. Того ж дня районна влада подалась до суду з позовом, у якому настійно просили «обмежити право на проведення безстрокового пікетування». Суд моментально відкрив провадження, провів всі підготовчі заходи і вже на наступний день розглянув справу і виніс рішення. Відповідачка на засідання не з’явилася, хоча, як говориться в рішенні суду, була належним чином поінформовано про дату та час його проведення двома телефонограмами. Уважно вивчивши матеріали справи, суд ухвалив рішення заборонити проведення пікету. Причини, які вказані в судовому рішенні, на наш погляд, просто вбивчі. По-перше, суд порахував, що пікетниця занадто пізно оповістила райдержадміністрацію про свій намір - за два дні до початку пікету. Таким чином, на думку суду, вона позбавила орган виконавчої влади, «можливості здійснити всі необхідні заходи для підготовки проведення даного пікету». Тобто, виходить, для того, щоб жінка якийсь час постояла під стінами держадміністрації з плакатами, необхідна тривала і ретельна підготовка з боку адміністрації? По-друге, у своєму рішенні суд послався на Конституцію України, згідно з якою громадяни в принципі мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування. Однак судом може встановлюватися обмеження щодо реалізації цього права. Обмеження встановлюється (увага!) Лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку. Крім того, суд також посилається на статтю 182 Кодексу адміністративного судочинства, яка встановлює, що суд може задовольнити позов про обмеження реалізації права на мирні зібрання тільки (!) у разі створення реальної небезпеки заворушень чи злочинів, загрози здоров’ю населення або правам і свободам інших людей через проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій чи інших зібрань. Виходячи з цих норм права, суд вирішив «задовольнити вимоги позивача в інтересах національної безпеки та громадського порядку». Відзначимо, ст. 7 Закону України «Про основи національної безпеки» регламентує, що загрозою у сфері державної безпеки є: 1. розвідувально-підривна діяльність іноземних спеціальних служб 2. загроза посягань з боку окремих груп та осіб на державний суверенітет, територіальну цілісність, економічний, науково-технічний і оборонний потенціал України, права і свободи громадян, 3. поширення корупції, хабарництва в органах державної влади, зрощення бізнесу і політики, організованої злочинної діяльності 4. злочинна діяльність проти миру і безпеки людства, насамперед поширення міжнародного тероризму 5. загроза використання з терористичною метою ядерних та інших об’єктів на території України 6. можливість незаконного ввезення в країну зброї, боєприпасів, вибухових речовин і засобів масового ураження, радіоактивних і наркотичних засобів 7. спроби створення і функціонування незаконних воєнізованих збройних формувань та намагання використати в інтересах певних сил діяльність військових формувань та правоохоронних органів держави 8. прояви сепаратизму, спроби автономізації за етнічною ознакою окремих регіонів України. Яким же чином загрожує національній безпеці одна-єдина жінка? Тим більше пікет біля стін Севастопольської МДА не підпадає під жодну, визначену законом, загрозу національній безпеці. Представник Ленінської райдержадміністрації розповів суду, що жінка неодноразово влаштовувала пікети з використанням плакатів і вигукувала гасла. Тим самим, на переконання чиновників, пікетниця «перешкоджала нормальній роботі державної установи та громадському порядку». Виходячи з такої логіки, необхідно взагалі заборонити всілякі протестні заходи біля стін держустанов, щоб не заважати чиновникам «працювати на благо міста». І, нарешті, третій, на нашу думку, просто анекдотичний аргумент, який використовував суд, щоб заборонити жінці пікетувати будівлю міськдержадміністрації Севастополя. Цитуємо дослівно з тексту судового рішення: «Суд відзначає, що проведення даного пікетування в умовах підвищеної температури повітря може негативно вплинути на здоров’я і самопочуття відповідачки». Таким чином, орган судової влади проявив нечувану турботу про здоров’я і самопочуття мешканки Севастополя. Підсумок судового розгляду: задовольнити позов чиновників, пікет заборонити, виконати рішення негайно. Втім, у жінки ще є можливість оскаржити рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку. Але ймовірність того, що в апеляційній інстанції стануть розбиратися в настільки «незначній» справі, дуже невелика.
 Поділитися