Відкрите звернення УГСПЛ та ХПГ щодо ситуації, яка склалася навколо «Газети по-киевски»

«Газета по-киевски» є масовим громадсько-політичним виданням. Її колектив завжди якісно робив свою справу, неухильно дотримувався журналістських стандартів і здобув заслужену і щиру прихильність самих широких читацьких кіл.

Але з початку лютого фінансово-економічна діяльність «Газеты по-киевски» і низки дочірніх видань блокується власником, людям не виплачується зарплата, банк не виконує платежі партнерам. Відомо, що такі засоби управління є постійною практикою всієї медійної групи «Приват». При цьому застосовується принцип колективної відповідальності: «завинило» одне видання, – а утисків, повільного удавлення зазнають усі.

З 11 березня вихід «Газеты по-киевски» був зупинений власником у друкарні, яка належить йому же. Популярне, якісне видання, точніше група видань і порталів найкрупніших міст України із сумарною аудиторією близько 800 тис. осіб, одне з найяскравіших явищ на ринку друкованих ЗМІ України за всю добу незалежності, цинічно і жорстоко знищується руками керівництва групи «Приват»..

В Інтернеті є багато інформації про причини цієї ганебної розправи над свободою слова:

21 лютого у газеті був опублікований матеріал про підготовку спілкування в прямому ефірі Президента Януковича з народом. Там було наведено кілька цікавих фактів. Зокрема, про 16 майданчиків для постановки запитань, розташованих по всій країні, про те, що в Києві цей майданчик визначений на сміттєспалювальному заводі (ніби нема інших проблем у столиці, пограбованій і приниженій так званою «молодою командою» влади, яку киянам навіть не дозволили переобрати). Стаття, нібито, викликала роздратування «у верхах», яке було висловлене власнику. По тому – почалася розправа.

Ці факти намагаються пояснити економічними причинами. Але конфлікт навколо «Газеты по-киевски» не має жодного комерційного підґрунтя. З економічних резонів не руйнують видання, яке є одним з лідерів ринку друкованої преси країни, не створюють умови для провалу рейтингу, скорочення аудиторії і втрати рекламодавців, іншими словами, – не нищать свою ж власність. Це є також і чимось більшим, ніж конфлікт на ґрунті спроб запровадити політичну цензуру. Це конфлікт цінностей, конфлікт навколо фундаментального права людини на професію, на особисту гідність  й людське достоїнство і  прагнення цю гідність розтрощити, «вказати на місце», «заткнути рота». Проти журналістів запроваджується практика колективних покарань, нагінок й позбавлень зарплатні, їм хочуть прищепити вірус панічного страху перед паном, який вільний карати або милувати своїх холопів. Це – конфлікт, де одна зі сторін відповідальність підміняє вседозволеністю, відроджує феодальні практики і гидко ображає людей.

Не покласти край захланності й блюзнірству – означає поставити країну поза межі цивілізованого європейського суспільства. За міжнародним правом держава має позитивні обов’язки створити умови для здійснення свободи вираження поглядів, свободи медіа та їх захисту. Медіа є суспільним здобутком, і суспільство має право вимагати від влади захистити свое право на вільну та різноманітну інформацію. У даному ж випадку держава мовчки спостерігає за брутальним порушенням Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та інших міжнародних угод, учасником яких є Україна. Ганебна розправа з «Газетою по-киевски» – відверта провокація проти європейських устремлінь України, проти її підготовки до головування у Комітеті міністрів Ради Європи.

Ми звертаємося до власника газети, пана Коломойського, з вимогою припинити нищення газети, до Верховної Ради України – вжити заходів на законодавчому рівні, які захистять свободу медіа від подібних дій власника. Справедливість має бути відновлена, а подібна практика, яка принижує і ганьбить країну, не мала жодного продовження у майбутньому.

Аркадій Бущенко, голова правління УГСПЛ

Володимир Яворський, виконавчий директор УГСПЛ

Євген Захаров, співголова ХПГ