Депутати мусять відповідати
Постановою Луцького міськрайонного суду депутата Луцької міської ради С. було визнано винним і притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 212-3 (порушення права на інформацію) Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено штраф у сумі 425 грн.
Згідно постанови суду, С. притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він, являючись депутатом Луцької міської ради та будучи, відповідно до підпункту «б» п. 1 та п. 3 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції» суб’єктом відповідальності за корупційне правопорушення, в порушення вимог ст. 5 Закону України «Про інформацію», ст. 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації», п. 2 ч. 1 ст. 16 ЗУ «Про засади запобігання та протидії корупції», несвоєчасно надав інформацію на запит головного редактора громадсько-політичного тижневика «Волинська газета» та на звернення депутата Луцької міської ради Т.
Звісно, що С. з таким рішенням суду не погодився і оскаржив його в апеляційному порядку. Втім, Апеляційний суд Волинської області теж визнав депутата винним у порушенні права на інформацію:
Це рішення є дуже важливим, оскільки раніше депутати місцевих рад часто ігнорували запити на інформацію, адресовані на їх ім’я, посилаючись на те, що вони, мовляв, не є посадовими особами місцевого самоврядування.
Але суд, караючи С. виходив з того, що, згідно з пп. «б» п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції» до суб’єктів відповідальності за корупційне правопорушення відносяться не тільки народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, але й депутати місцевих рад.
Хоча в Україні й не діє принцип прецедентного права, втім, пам’ятаючи про подібну судову «перспективу», усім обранцям, які мають змогу розподіляти значні ресурси, виділяти землю, приймати інші рішення, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов’язків, прийдеться відповідати перед своїми виборцями не лише політично – під час виборів, але й постійно та буквально – на запити на інформацію.
PS: відомості щодо цієї справи надано експертом «Інституту політичної освіти» Олександром Солонтаєм.