MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Про правозахисну місію «Франко. Місії»

01.08.2013   
Юрій Чумак
Інтерв’ю з громадським діячем, директором Незалежного культурного центру «Indie» Борисом Захаровим.

Під час проведення фестивалю «Франко. Місіія» громадський діяч, директор Незалежного культурного центру «Indie» Борис Захаров дав інтерв’ю кореспондентові «Прав людини»:

- Яка Ваша місія у фестивалі «Франко. Місія»?

- Наш проект називається «Мистецтво толерантності», його партнерами є Харківська правозахисна група за підтримки Шведської агенції з міжнародного розвитку SIDA та Гуманітарна студія «Хвиля» за підтримки Програми Matra посольства Нідерландів в Україні.

Проект діє у 3-х напрямках:
- моніторинг проявів ксенофобії та дискримінації в Україні, зокрема, випадків мови ворожнечі та злочинів на ґрунті ненависті;
- надання юридичної допомоги жертвам таких злочинів;
- просвітництво у цій сфері шляхом організації фестивалів мультикультурного спрямування, коли збираються музиканти, які репрезентують різні етнічні культури та музичні засоби.

Під час таких заходів відбувається інтенсивний культурний діалог.

Ми знайшли точки дотику з фестивалем «Франко. Місія», і в рамках нього організували дискусії з прав людини, а також виступи цікавих гуртів.

- А що це були за гурти, з яких країн?

- Їх багато: це і група Miąższ з Польщі, Marinita & Agabeyli Brothers та багато інших, лужицькі серби з Німеччини теж репрезентували мультикультурні традиції. І чим ще цікавий цей проект – так це тим, що ми не просто влаштували концерти на великих сценах, а організували мандрівку невеликими містами Західної України.

- Як сприймала публіка?

- Справа в тому, що люди в невеличких містечках раніше ніколи не чули такої музики взагалі. Спочатку був культурний шок, якийсь бар’єр, але він дуже швидко був подоланий, слухачам дуже сподобалося, і в них буквально відкрилися очі – я такої реакції ніколи в житті не бачив.

- Позитивної реакції?

- Так, суто позитивної. Люди «розкрилися». Треба більше їздити по невеликих містах, по районних центрах. Я думаю, що це дуже важливо.

- А чи вдалося Вам вдарити правозахисними акціями по расизму і ксенофобії?

- Вдалося вдарити – 100 відсотків. Чому? – Тому що ми бачимо реакцію влади. Ми влаштували 4 дискусії, а тему п’ятої вирішили заздалегідь не визначати. І нам підказала влада, якою буде ця тема. Ми бачимо реакцію влади – вони дуже жорстко відреагували на наш проект, на наші дискусії.

Так, у Самборі, під час виступу Міська Барбари, вони відрубали світло на сцені, потім у Дрогобичі вони не дали (хоча обіцяли) площу Ринок для концерту. Потім одного з організаторів викликали до СБУ і сказали, що в нашій країні немає ніякої ксенофобії, і ми не маємо права говорити про ксенофобію в Україні!

- Це було зроблено в офіційному порядку?

- Звичайно, ні. Запросили одного з організаторів фестивалю для «душещипательной» бесіди – у старих традиція КДБ, з погрозами як адміністративного тиску, так і влаштування деяким учасникам проблем, навіть кримінальних.

Але, коли влада дає таку реакцію, вона показує свою слабкість – вони бояться духу свободи, Звісно, мається на увазі не ВО «Свобода», а свобода як вища цінність.

Повний відеозапис інтерв’ю можна переглянути тут:

 Поділитися