MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Вирок стосовно інваліда – скасовано

30.11.2014   
Юрій Чумак
Свого часу С., який є інвалідом ІІІ групи, взяв в оренду земельну ділянку, весь час платив за неї оренду, але місцева влада розсудила забрати цю землю. Не вийшло «полюбовно» – вирішили зробити з С. «злочинця». Та правозахисники не дали.

Ще змалку мріяв С. про море, велику воду та дальні походи. Але так склалася доля, що через стан здоров’я – С. є інвалідом ІІІ групи – ці мрії довелося полишити.

Проте в липні 2003 р. він взяв у користування на умовах оренди строком на 4,5 роки земельну ділянку біля води – у прибережній смузі річки Оскіл, розташованій в Куп’янському районі Харківської області.

Купив насосну станцію, обладнав пляж – не тільки для себе, а для всіх бажаючих. Однак, коли владники побачили, що місце, що раніше було занедбаним та зарослим бур’янами, приносить комусь хоч якийсь прибуток, вони вирішили цю землю відібрати.

Тому після закінчення терміну дії договору оренди, його не було продовжено, хоча С. виконував усі вимоги угоди та своєчасно сплачував орендну плату.

А за деякий час на ділянку прибув державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Харківської області та побачив «небачене»: земля була «огороджена металевим забором та на її території розташовані некапітальні будівлі, а саме: вагончики, бесідки». І наклав на С. адміністративне стягнення.

На підставі останнього, у 2012 р. рішенням суду за позовом Куп’янського міжрайонного прокурора «в інтересах держави в особі Куп’янської районної державної адміністрації» С. було зобов’язано звільнити ділянку, із приведенням її «у придатний для подальшого використання» стан.

В подальшому судове рішення орендарем було оскаржено в апеляційному порядку, втім, безрезультатно.

При цьому судами першої та другої інстанції не було взято до уваги той факт, що С. використовував 0,04 га землі, писав заяву на продовження терміну оренди у строки та в порядку, передбаченому чинним законодавством, та продовжував сплачувати орендну плату за користування земельною ділянкою, не маючи жодних намірів самовільно її захоплювати…

На підставі судових рішень державним виконавцем було відкрите виконавче провадження.

Але зробив це держвиконавець, керуючись лише «інтересами держави» (читай – райдержадміністрації»), не беручи до уваги стан боржника. Державним виконавцем не було з’ясовано матеріальне становище С., який є інвалідом ІІІ групи, постійно повинен проходити лікування. Коштів, які він отримує, ледве вистачає на медикаменти та утримання неповнолітньої дитини.

А для того, щоб «привести земельну ділянку у відповідний стан», С. повинен був демонтувати конструкції, винаймати техніку для їх перевезення (оціночна вартість таких робіт складає 82 550 грн.).

Отже, якби державний виконавець з’ясував ці обставини, то міг би зрозуміти, що для С. потрібно відкласти виконання зобов’язань та, на підставі ч. 1 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» міг би звернутися з заявою про відстрочення виконання рішення суду.

Але цього не сталося. Натомість, коли С., за допомогою юриста Чугуївської правозахисної групи Ірини Колій сам звернувся з такою заявою, та домігся відстрочення на 6 місяців, Куп’янський міжрайонний прокурор (звісно, знов-таки «в інтересах держави») в апеляційному порядку добився відміни цього відтермінування.

А незабаром місцевий суд визнав С… злочинцем: оголосивши його винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 Кримінального кодексу України (Невиконання судового рішення), та призначив йому покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік. Щоправда, з іспитовим терміном.

Побачивши, що з вітчизняним «правосуддям», яке «в інтересах держави» заповзято взялося «добивати» інваліда, самотужки не впоратися, С. знову звернувся до Чугуївської правозахисної групи.

Голова ЧПГ адвокат Роман Лихачов на принципах Pro bono підготував апеляційну скаргу, в якій вказав на численні процесуальні порушення, допущені судом 1-ї інстанції – недотримання безпосередності дослідження доказів, недодержання презумпція невинуватості та незабезпечення доведеності вини, через що вирок не може вважатися обґрунтованим, вмотивованим та законним.

Так, хоча у вироку є посилання на показання С. щодо відсутності у нього можливостей виконати рішення суду – через погодні умови, стан здоров’я та брак коштів, а також незрозумілість рішення, вказані версії обвинуваченого судом не спростовані, оскільки вирок не містить будь-яких вмотивованих висновків.

Дослухавшись до доводів правозахисника, колегія суддів Апеляційного суду Харківської області днями дійшла висновку про «наявність декількох істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили суду 1-ї інстанції ухвалити законне і обґрунтоване рішення, що обумовлює необхідність скасування оскаржуваного вироку та призначення нового судового розгляду».

Враховуючи, що українські суди дуже рідко йдуть на відміну вироків по кримінальним справам, дане рішення можна вважати значною правовою перемогою.

 Поділитися