Експрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України Бюлетень № 27 Законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 15.06.2015 – 19.06.2015

Надійшло 95 законопроектів та проектів постанов Верховної Ради України. З них 32 проект процедурних постанов, пов’язаних з прийняттям за основу, відхиленням або поверненням на доопрацювання окремих законопроектів, створенням тимчасових комісій, звільненням з посади, позбавленням депутатського мандату, проведенням парламентських слухань тощо. У цьому огляді, за поодинокими винятками, також не коментуються проекти про запровадження податкових пільг, внесення змін до бюджету тощо.

Міжнародно-правові відносини

Проект 0032 від 19.06.2015 (Президент України) про ратифікацію Протоколу про стратегічну екологічну оцінку до Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті.

Пропонується ратифікувати Протокол  про стратегічну екологічну оцінку до Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті (у подальшому – Протокол), учинений 21 травня 2003 р. у м. Києві. Метою Протоколу є забезпечення високого рівня захисту навколишнього середовища, зокрема здоров’я населення, через врахування відповідних питань під час розроблення планів і програм, політики та законодавства; установлення чітких, прозорих та ефективних процедур стратегічної екологічної оцінки (СЕО); забезпечення участі громадськості  у СЕО, урахування СЕО у заходах та документах, які розробляються з метою забезпечення сталого розвитку. Крім того, у Протоколі визначається сфера застосування СЕО щодо планів і програм, які можуть викликати суттєві екологічні наслідки, окрім пов’язаних з національною обороною або надзвичайними ситуаціями, фінансових чи бюджетних планів і програм; питання попередньої оцінки; підготовки екологічної доповіді; участі громадськості; набрання чинності та виходу з Протоколу тощо.

Проект був прийнятий 01.07.2015 р.

Проблеми національної безпеки, окупованих територій і АТО

Проект 2074а від 15.06.2015 (Ляшко О. В.) про внесення змін до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» щодо належного соціально-економічного захисту учасників антитерористичної операції та членів їх сімей (про справедливе призначення та надання субсидій).

Законопроектом пропонується доповнити ст. 32 зазначеного закону новою частиною, яка передбачає на період проведення антитерористичної операції призначення та надання субсидій на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива учасникам антитерористичної операції та членам їх сімей для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних  послуг без урахування матеріального, грошового та інших видів забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби.

Незважаючи на численні застереження з боку як ГНЕУ, так і Головного юридичного управління ВР України, зокрема щодо можливості виникнення ситуації подвійного врегулювання відносин, проект був прийнятий у першому (18.06.2015) та другому (15.07.2015) читаннях і направлений на підпис до Президента.

Проект 2090а від 16.06.2015 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до Закону України «Про державне оборонне замовлення» щодо формування та виконання державного оборонного замовлення.

Метою законопроекту декларовано вдосконалення механізму формування основних показників державного оборонного замовлення, зокрема:

затвердження Кабінетом Міністрів України проекту основних показників державного оборонного замовлення протягом місяця з дня набрання чинності Закону України про Державний бюджет України на відповідний рік;

надання державним замовникам права розпочинати процедури відбору виконавців до затвердження основних показників оборонного замовлення;

застосування норми, що закупівля озброєння та військової техніки, військової зброї та боєприпасів до неї, а також їх модернізація та ремонт, має здійснюватися виключно за оборонним замовленням та ін.

Проект 2004а-1 від 17.06.2015 (Веселова Н. В.) про внесення змін до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» щодо скасування перепусток та визначення прозорих правил переміщення осіб та вантажів (товарів) через тимчасово окуповану територію.

Альтернативний проекту 2004а від 03.06.2015 (Лапін І. О.) про внесення змін до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» щодо посилення контролю за переміщенням осіб та вантажів (товарів) через тимчасово окуповану територію (Див. Бюлетень № 25).

Порівняно з проектом 2004а набагато менше уваги приділено економічній блокаді тимчасово окупованих територій, а пропонований режим торгівлі з ними виглядає відносно ліберальнішим.

Проект 2093а від 17.06.2015 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (щодо гарантій соціального захисту за призовом осіб офіцерського складу).

Передбачається поширити на призваних на військову службу за призовом осіб офіцерського складу гарантії, передбачені для військовослужбовців строкової військової служби, щодо звільнення, відпусток, збереження місця проживання, місця роботи тощо.

Проект отримав підтримку і ГНЕУ, і профільного Комітету з питань національної безпеки і оборони.

Проект 2095а від 17.06.2015 (Васюник І. В.) про внесення змін до Закону України «Про зайнятість населення» (щодо додаткових гарантій у сприянні працевлаштування учасників бойових дій).

Пропонується віднести до числа категорій громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню «учасників бойових дій, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"».

Утім, у проекті відсутні пропозицій щодо зміни квот та умов прийняття таких осіб на роботу, тобто щодо механізму реалізації декларованих «додаткових гарантій».

Проект 2096а від 17.06.2015 (Васюник І. В.) про внесення змін до пункту 169.1 статті 169 Податкового кодексу України щодо податкової соціальної пільги для учасників бойових дій.

Проектом передбачається скасування існуючого обмеження, що право на відповідну пільгу мають лише ті учасники бойових дій після Другої світової війни, які воювали на території інших країн.

Цілком слушні пропозиції, які виходять із сучасних реалій, коли бойові дії відбуваються не лише за кордоном.

Проект 2098а від 17.06.2015 (Кужель О. В.) про внесення змін до статті 5 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (щодо створення сприятливих умов для суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення АТО).

У пояснювальній записці до проекту зазначається, що пропонованими змінами передбачається визначити, що «документи дозвільного характеру, видані суб’єктам господарювання, які змінили своє місцезнаходження, у зв’язку з тимчасовою окупацією території, та здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, вважаються чинними без відповідного переоформлення, на період проведення антитерористичної операції та чотирнадцяти днів після її закінчення».

Слушні зауваження щодо того, що ці зміни нівелюють саму необхідність реєстрації фактичного місця знаходження юридичної особи, дало ГНЕУ, з висновком якого ми згідні.

Незважаючи на незадовільний висновок ГНЕУ, профільний Комітет з питань промислової політики та підприємництва рекомендував прийняти проект «за основу та в цілому».

Проект 2100а від 17.06.2015 (Соловей Ю. І.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей переміщення товарів на тимчасово окуповану територію.

Доволі комплексний проект, який є частково альтернативним проектам 2004а та 2004а-1. Пропонується внесення змін до ряду законів та кодексів (включно з КК та КПК України). Головними є положення про те, що встановлюється кримінальна відповідальність за «Переміщення через адміністративний кордон між тимчасово окупованою територією України та іншою територією України товарів, поставка яких заборонена чи обмежена у  встановленому законом порядку, або поставка товарів за цінами, що не відповідають фіксованим цінам, встановленим у встановленому законом порядку, а так само переміщення таких товарів поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю»; «Забороняється поставка (у тому числі переміщення через територію України у режимі транзиту) будь-яких товарів на тимчасово окуповану територію України з іншої території України, крім окремих товарів, визначених відповідно до закону»; «Кабінет Міністрів України має право дозволити поставки на тимчасово окуповану територію України з іншої території України питної та/або технічної води, електричної енергії, природного газу та за згодою Верховної Ради України – інших товарів, за умови поставки цих товарів за фіксованими цінами, встановленими Кабінетом Міністрів України  відповідно до цін і умов світового ринку».

Як видно з наведеного, автори проекту стоять на позиціях відносно жорсткої економічної блокади.

Проект 2107а від 17.06.2015 (Балога В. І.) про внесення змін до статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (щодо посилення соціального захисту членів сімей військовослужбовців, які загинули під час проходження військової служби).

Пропонується чинну норму: «у позачерговому порядку в разі потреби поліпшення житлових умов надаються жилі приміщення сім'ям військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісти під час проходження військової служби, за місцем їх перебування на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов» доповнити новелою «надання жилих приміщень у таких випадках гарантується державою і  фінансується за рахунок державного бюджету».

Проект 2109а від 17.06.2015 (Президент України) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку переміщення товарів до району або з району проведення антитерористичної операції.

Проект пропонує дещо інше правове регулювання переміщення товарів до району або з району проведення антитерористичної операції, ніж у раніше зареєстрованих проектах 2004а та 2004а-1. Передбачається встановити адміністративну відповідальність за «порушення порядку переміщення товарів до району або з району проведення антитерористичної операції» а також визначити, що «Переміщення товарів до району або з району проведення антитерористичної операції здійснюється в порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням Служби безпеки України. Особи, винні у порушенні порядку переміщення товарів до району або з району проведення антитерористичної операції, несуть відповідальність згідно з законом».

Незважаючи на негативний висновок ГНЕУ, який відзначив те, що проект вступає в колізію з іншими нормами законодавства, а також профільного Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, проект був прийнятий «за основу і в цілому» 17.07.2015 і направлений на підпис Президенту.

Проект 2126а від 19.06.2015 (Лук'янчук Р. В.) про основні засади забезпечення кібербезпеки України.

Як зазначається в преамбулі проекту, «Цей Закон визначає правові та організаційні засади державної політики, спрямованої на захист життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства та держави в кіберпросторі, основні принципи та напрями забезпечення кібербезпеки України». Ст. 1 уточнює, що кіберпростір – це «середовище, яке виникає в результаті функціонування на основі єдиних принципів і за загальними правилами інформаційних (автоматизованих), телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем».

Видається, що автори дещо зловживають використанням слова «кібер», яке не є однозначно усталеним. Так, лише у переліку понять 10 слів з приставкою «кібер». Загалом термінологія проекту видається занадто сленговою і наповненою спірними поняттями, як то «контент-провайдер», «сегмент кіберпростору» тощо.

Проект є дуже загальним за змістом, спрямованим більше на закріплення основних принципів, ніж конкретних положень прямої дії. Проте і в цій загальності іноді є місце вкрай дивним формулюванням. Так до обов’язків Генштабу України віднесено: «здійснює розроблення стратегії бойових дій і операцій в кіберпросторі». Такі формулювання підштовхують до думки, що автори проекту не розуміють різниці між захистом електронно-інформаційних систем та комп’ютерними іграми.

Проект 2133а від 19.06.2015 (Кожем'якін А. А.) про внесення змін до деяких законів України щодо посилення відповідальності за вчинені правопорушення у сфері інформаційної безпеки та боротьби з кіберзлочинністю.

Проект підготовлений та внесений тим самим колективом народних депутатів, що й попередній проект. Пропонуються значні за обсягом зміни до КУпАП, Законів України «Про оперативно-розшукову діяльність», «Про Службу безпеки України», «Про контррозвідувальну діяльність», «Про основи національної безпеки України», «Про розвідувальні органи України» та «Про телекомунікації», які помітно розширюють повноваження спецслужб, не передбачаючи при цьому відповідних запобіжників проти зловживання цими повноваженнями. Зокрема пропонується доволі широка і неконкретна нова ст. 188-43 КУпАП:

«Стаття 188-43. Невиконання законних вимог посадових осіб Служби безпеки України

Невиконання законних вимог посадових осіб Служби безпеки України, а також створення перешкод для виконання покладених на них обов’язків, – тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення за порушення, передбачене частиною першою цієї статті, – тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від ста до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».

Участь громадян в діяльності органів законодавчої та виконавчої влади

Проект 2120а від 18.06.2015 (Осуховський О. І.) про внесення змін до Закону України «Про прокуратуру» (щодо удосконалення взаємовідносин з інститутами громадянського суспільства).

Пропонується доповнити чинний закон ст. 80-1 «Консультативна рада при Генеральній прокуратурі України» такого змісту:

«1. Консультативна рада є постійно діючим колегіальним консультативним органом при Генеральній прокуратурі України.

2. Завданнями Консультативної ради є сприяння Генеральній прокуратурі України щодо:

1) Утвердження верховенства права, захисту інтересів громадян і держави від неправомірних посягань, прозорості та відкритості діяльності прокуратури, підвищення авторитету прокуратури в суспільстві.

2) Реформування органів прокуратури відповідно до міжнародних та світових стандартів і принципів. 

3) Налагодженні ефективних взаємовідносин з інститутами громадянського суспільства, врахування громадської думки при обговоренні, розробленні та впровадженні ініціатив, що стосуються органів прокуратури.

4) Реалізації принципу гласності в діяльності органів прокуратури, зокрема при вирішенні питань щодо підбору кандидатур на прокурорські посади, забезпеченні прозорості та відкритості для суспільства інформації про роботу прокуратури (за винятком інформації з обмеженим доступом). 

5) Створення умов, які унеможливлюють використання органів прокуратури для обмеження прав і свобод громадян, а також в інтересах окремих осіб, політичних партій, громадських організацій, попередження корупції та зловживання владою в органах прокуратури та в інших державних органах.

3. При виданні наказів на підставі повноважень, передбачених пунктами 3, 5, 9 частини 1 статті 9 цього Закону, Генеральний прокурор України враховує рекомендації Консультативної ради.

4. Положення та склад Консультативної ради оформлює своїм наказом Генеральний прокурор України».

Ідеологічні питання

Проект Постанови 2116а від 18.06.2015 (Медуниця О. В.) про відзначення 100-ї річниці Української революції 1917–1921 років.

Пропонується «з метою вшанування історичного значення Української революції 1917–1921 років, збереження і розвитку традицій української державності, боротьби за незалежність і суверенітет України, а також належного відзначення 100-ї річниці початку Української революції 1917–1921 років» провести ряд заходів. Зокрема, «проведення культурно-мистецьких акцій, присвячених 100-ій річниці ухваленню 22 січня 1918 року ІV-го Універсалу Української Центральної Ради, що проголосив повну незалежність Української Народної Республіки та 100-ій річниці підписання 22 січня 1919 року договору, що увійшов в історію як Акт Злуки (Велике Возз’єднання) – акт об’єднання українських земель», «створення та показ художніх і документальних фільмів, присвячених подіям Української революції 1917–1921 років та визвольній боротьбі українського народу за незалежність», «упорядкування існуючих та встановлення нових пам’ятників, пам’ятних дощок, пов’язаних з подіями Української революції 1917–1921 років та визвольної боротьби українського народу за незалежність» тощо.

На жаль, ініціатори проекту не знають, що «Акт Злуки» – це не договір, а певне історичне дійство на Софійському Майдані. Відповідно 22 січня ніякого спеціального документу не підписувалося, а урочисто виголошувалися вже прийняті раніше документи від УНР і ЗУНР. Такі історичні невідповідності помітно псують враження від усього проекту.

Проект 2117а від 18.06.2015 (Сироїд О. І.) про внесення змін до Закону України «Про правовий статус та вшанування пам'яті борців за незалежність України у ХХ столітті».

Як зазначають у пояснювальній записці автори проекту, він розроблений аби «узгодити норми чинного закону із Конституцією України, а саме із статтею 34, частиною 2 статті 58, пунктом 22 частини 1 статті 92 Конституції України». По перше, пропонується уточнити, що громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які публічно виявляють зневажливе ставлення до осіб, зазначених у ст. 1 зазначеного закону, перешкоджають реалізації прав борців за незалежність України у XX столітті, несуть відповідальність відповідно до закону, а не до «законодавства», як у чинній редакції. По друге, пропонується скасувати вказівку, що публічне заперечення факту правомірності боротьби за незалежність України у XX столітті визнається наругою над пам’яттю борців за незалежність України у XX столітті, приниженням гідності Українського народу «і є протиправним».

Пропоновані зміни, безумовно, заслуговують на підтримку, але вони стосуються лише кількох з численних недоліків зазначеного закону, який потребує значно глибшого доопрацювання.

Проект Постанови 2119а від 18.06.2015 (Лаврик М. І.) про відзначення річниці перемоги війська під проводом гетьмана України Івана Виговського у битві під Конотопом у 1659 році (Конотопська битва).

Як зазначається в проекті, він підготовлений «З нагоди відзначення у 2015 році річниці перемоги війська під проводом гетьмана України Івана Виговського у битві під Конотопом у 1659 році (Конотопська битва), з метою відновлення історичної  правди  та  національної пам'яті,  поширення повної та об'єктивної інформації про події середини XVII століття в Україні, на підтримку ініціативи громадськості».

Без сумніву слід вітати популяризацію вітчизняної історії, але пропозиція святкувати 356-ту річницю не узгоджується ні з чинним законодавством, ні з існуючою практикою відзначення пам’ятних дат. Схоже, така пропозиція має суто ідеологічне підґрунтя.

Відносини між владними суб’єктами

Проект 2091а від 16.06.2015 (Каплін С. М.) про внесення змін до статті 51 Регламенту Верховної Ради України щодо заборони народним депутатам України розмовляти по мобільному телефону під час пленарних засідань.

Пропонується доповнити перелік обмежень на внесення предметів до зали пленарного засідання вказівкою на заборону народним депутатам України розмовляти по мобільному телефону під час пленарних засідань. Крім того, пропонується: «У випадку, якщо народний депутат розмовляє по мобільному телефону під час пленарного засідання, головуючий на пленарному засіданні попереджає цього народного депутата про неприпустимість таких дій. Якщо до народного депутата протягом поточного пленарного засідання Верховної Ради вже застосовувалось попередження, передбачене цією частиною, Верховна Рада може прийняти рішення про позбавлення народного депутата права брати участь у пленарних засіданнях (до трьох пленарних засідань). Таке рішення доводиться до відома виборців через газету "Голос України"».

Проект 2118а від 18.06.2015 (Онищенко О. Р.) про внесення змін до Закону України «Про вибори народних депутатів України» (щодо обов'язкової перевірки стану здоров'я кандидатів в народні депутати України).

Пропонується внести до статей 54 та 55 зазначеного закону зміни, відповідно до яких кандидати у народні депутати України зобов’язуються подавати «медичні довідки про обов’язкове проходження психіатричного та наркологічного оглядів кожного кандидата у депутати за формою, затвердженою Міністерством охорони здоров'я України».

Утім, такі зміни не узгоджуються із загальними вимогами до кандидатів у народні депутати України, а тому, як слушно підкреслюється у висновку ГНЕУ, «відомості, які зазначаються у медичній довідці за результатами психіатричного та наркологічного огляду, не мають юридичного значення для прийняття рішення Центральною виборчою комісією про реєстрацію особи як кандидата у народні депутати України» і, відповідно, «вважає недоцільним та необґрунтованим прийняття запропонованої у проекті новели».

Насторожує й те, що ініціатори проекту в пояснювальній записці ув’язали психічний стан особи з її політичною діяльністю: «В даний час деякі народні депутати України не дотримуються норм моралі та вчиняють дії, якими фактично порушують присягу народного депутата України, ганьблять не лише себе, а й державу в цілому. Лише людина з психічними розладами може навмисно ганьбити свою державу та її громадян».

Проект 2121а від 18.06.2015 (Парасюк В. З.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обмеження функцій державних контролюючих органів.

Законопроект передбачає передачу функцій моніторингу дотримання нормативних вимог у сфері пожежної безпеки при будівництві та введені в експлуатацію житлових будинків державній архітектурно-будівельній інспекції, яка безпосередньо наділена даними функціями. Відповідальність за дотримання вимог пожежної безпеки в проектній документації та на стадії усього будівництва покладається на проектувальника та власника. Водночас оцінка протипожежного стану суб’єктів господарювання у володінні яких є потенційно небезпечні об'єкти та об'єкти підвищеної небезпеки проводитиметься центральним органом виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки.

Проект 2123а від 19.06.2015 (Луценко Ю. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання і протидії політичній корупції.

Основним завданням законопроекту є зменшення ризиків політичної корупції шляхом внесення комплексних змін до законодавства України у сфері фінансування політичних партій та передвиборної агітації. Зокрема, проектом передбачається запровадити (починаючи з 2017 року) пряме державне фінансування політичних партій. Таке фінансування здійснюватиметься у формі щорічного державного фінансування статутної діяльності партій, не пов’язаної із участю таких партій у виборах, та часткового відшкодування витрат партій на здійснення передвиборної агітації на виборах народних депутатів України. Право на отримання державного фінансування статутної діяльності матимуть лише ті партії, які за результатами останніх виборів народних депутатів України отримали не менше 3% голосів виборців на свою підтримку. Пропонується обмежити як загальний обсяг щорічного державного фінансування всіх партій, які отримали право на таке фінансування, так і розмір щорічних внесків на користь партій з боку юридичних та фізичних осіб. Передбачається суттєво розширити і доповнити склади правопорушень, пов’язаних з фінансуванням партій і передвиборної агітації, а також посилити відповідальність за їх вчинення.

Незважаючи на негативний висновок ГНЕУ, яке, зокрема, звернуло увагу, шо фінансування лише популярних політичних партій створить передумови для консервування політичної системи, оскільки переважна більшість позапарламентських політичних сил буде позбавлена фінансової підтримки з боку держави, проект було прийнято в першому читанні 16.07.2015.

Проект 2128а від 19.06.2015 (Алєксєєв С. О.) про внесення змін до Закону України «Про столицю України – місто-герой Київ» (щодо порядку призначення голови Київської міської державної адміністрації).

Пропонується законодавчо закріпити, що: «Президент України призначає головою Київської міської державної адміністрації особу, яка обрана Київським міським головою».

Пропозиція, як видається, цілком відповідає правовій позиції Конституційного Суду України з цього питання.

Проект Постанови 2134а від 19.06.2015 (Антонищак А. Ф.) про вдосконалення діяльності органів Державної фіскальної служби України.

Пропонується рекомендувати уряду «здійснити комплекс заходів, спрямованих на реформування системи органів фіскальної служби України та утворення відповідних окремих центральних органів виконавчої влади у податковій та митній сфері зі спрямуванням та координацією їх діяльності через Міністра фінансів України».

Права громадян та їх об’єднань

Проект Постанови 2082а від 16.06.2015 (Королевська Н. Ю.) про деякі питання удосконалення механізму призначення житлових субсидій населенню.

Проект містить доволі багато різних конкретних пропозицій, кожна з яких потребує ретельного вивчення. Утім, виконання всіх цих ідей покладається лише на Кабінет Міністрів України, що є характерною ознакою популізму в законопроектній діяльності і  помітно знижує довіру до проекту.

Проект 2084а від 16.06.2015 (Денисенко А. П.) про внесення змін до Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування нецільової благодійної допомоги для дітей-сиріт, які навчаються у вищих навчальних закладах.

Пропонується доповнити кодекс положенням такого змісту: «Не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, що сукупно протягом звітного (податкового) року не перевищує десять розмірів  місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, у тому числі матеріальної, що надається резидентами – юридичними або фізичними особами на користь платника податку, який є студентом вищого навчального закладу або курсантом (слухачем, студентом) вищого військового навчального закладу (вищого навчального закладу із специфічними умовами навчання) та відноситься до однієї із таких категорій: а) дитина-інвалід; б) дитина, в якої  один із батьків або обидва є інвалідом; в) дитина-сирота; г) дитина-напівсирота; ґ) дитина з багатодітної сім’ї; д) дитина з малозабезпеченої сім’ї; е) дитина, яка позбавлена батьківського піклування».

Водночас пропонується ввести до законодавства нову категорію осіб – дитина-напівсирота, тобто «дитина, в якої помер чи загинув один із батьків».

Проект 2097а від 17.06.2015 (Дерев'янко Ю. Б.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо обов'язкового відчуження істотної участі в юридичній особі суб'єктами, на яких поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції»).

Під «істотною участю в юридичній особі» у цьому проекті розуміється «пряме та/або опосередковане володіння однією особою самостійно чи спільно з іншими особами 10 і більше відсотками статутного капіталу та/або права голосу акцій, паїв юридичної особи або незалежна від формального володіння можливість значного впливу на управління чи діяльність юридичної особи».

Пропонується ввести вимогу до посадовців та кандидатів на державні та управлінські посади щодо обов’язкового  відчуження «істотної участі». Зокрема вводиться спеціальна процедура щодо «запобігання конфлікту інтересів у зв’язку з наявністю в особи істотної участі в юридичній особі».

Концептуально цікава пропозиція, яка можна передбачити серйозні труднощі у її практичній реалізації через неопрацьованість відповідних юридичних механізмів.

Проект 2125а від 19.06.2015 (Курячий М. П.) про внесення змін до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (щодо прав та обов'язків споживачів та виконавців).

Проект передбачає встановлення норми, згідно з якою споживачі послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій мають право: 1) на зміну умов договору на утримання спільного майна в багатоквартирному будинку в залежності від споживаємих послуг; 2) на звільнення від сплати за утримання та поточний ремонт ліфтів та ліфтових шахт, якщо він є власником (наймачем) квартир першого-другого поверхів та нежитлових приміщень у житловому будинку (гуртожитку), за умови відмови від цієї послуги; 3) оплачувати фактично надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом, згідно з актом фактично отриманих послуг, який складається на вимогу споживача. А виконавці будуть зобов’язані складати акти про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій по кожному будинку та кожній послузі, на вимогу споживача.

Пропозиції заслуговують на увагу, але вони, як видається, не підкріплені належним механізмом їх фактичної реалізації. Тому є ризик, що зазначені зміни призведуть лише до погіршення оплати комунальних послуг, збільшення «паперообігу» тощо.

Кримінальне, кримінально-процесуальне і цивільне процесуальне законодавство, судівництво

Проект 2080а від 16.06.2015 (Голубов Д. І.) про внесення змін до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (щодо строків складення повного тексту рішень).

Пропонується уточнити, що у виняткових випадках залежно від складності справи складення постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як п'ять робочих днів з дня закінчення розгляду справи. У чинній нормі слова «робочих» немає.

Проект 2081а від 16.06.2015 (Петьовка В. В.) про судово-медичну експертну діяльність.

Метою проекту заявлено створення незалежної служби, що здійснюватиме судово-медичну діяльність, та підвищення ролі і відповідальності судово-медичних експертів. Зокрема має бути створена Державна судово-медична експертна служба України як центральний орган виконавчої влади із спеціальним статусом, до системи якої входять територіальні бюро судово-медичної експертизи як її місцеві органи. Судово-медичні установи виключаються із системи Міністерства охорони здоров’я України; вони також не можуть створюватися в системі інших, зокрема, правоохоронних органів. Охорона приміщень і територій державних установ судово-медичних експертиз має забезпечуватися Національною гвардією України, а не правоохоронними органами. Передбачено низку заходів щодо покращення бюджетного фінансування судово-медичної діяльності,  оплати праці та соціального захисту працівників  Державної судово-медичної експертної служби як державних службовців тощо.

На жаль, проект не містить фінансових обрахунків таких масштабних реформ, доволі наївно зазначаючи, що на ці заходи можна витратити частину бюджету Міністерства охорони здоров’я України. .

Проект 2127а від 19.06.2015 (Жеваго К. В.) про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України та Цивільного процесуального кодексу України (щодо забезпечення процесуальних прав фізичних та юридичних осіб, що перебувають на території проведення антитерористичної операції).

Пропонується доповнити обидва кодекси однаковими нормами про те, що «У разі, якщо місцезнаходження (місце проживання) сторони знаходиться на території проведення антитерористичної операції, ухвала суду надсилається за адресою філії, іншого відокремленого підрозділу, або належним чином уповноваженого представника, щодо яких є достовірні дані про їх знаходження поза межами території, на яких проводиться антитерористична операція. Цей же порядок застосовується для розсилання сторонам викликів, ухвал, постанов та рішень судами апеляційної та касаційної інстанцій» та про те, що провадження у справі зупиняється, якщо «сторона, місцезнаходження (місце проживання) якої знаходиться на території проведення антитерористичної операції, не може бути належним чином повідомлена про дату, час та місце слухання справи, і при цьому участь цієї сторони у судовому розгляді є обов’язковою».

Пропозиції мають певний сенс в аспекті захисту прав учасників судового розгляду. Водночас вони можуть дати законну підставу для тих осіб, які фактично виїхали чи перевели свою діяльність із зони проведення АТО на Сході України, ухилятися від судового розгляду. Тому загалом слушна пропозиція вимагає певного доопрацювання.

Проект 2092а від 17.06.2015   (Князевич Р. П.) про внесення змін до Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» щодо визначення стажу роботи на посаді судді.

Пропонується в прикінцеві та перехідні положення згаданого закону додати пункт такого змісту: «16. Стаж роботи судді за періоди роботи на посаді судді до введення в дію цього Закону обчислюється у порядку та на умовах, установлених законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом».

Проект не викликає принципових заперечень.

Культура та освіта

Проект 2073а від 15.06.2015 (Писаренко В. В.) про внесення змін до статті 26 Закону України «Про позашкільну освіту» щодо забезпечення права інвалідів на доступ до позашкільної освіти.

В проекті пропонується уточнити, що до категорії «діти-інваліди» належать «в тому числі, повнолітні діти-інваліди, які навчаються за денною формою навчання у вищих навчальних закладах I–IV рівнів акредитації та професійно-технічних навчальних закладах, до закінчення цих навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років».

Проект Постанови 2076а від 15.06.2015 (Бурбак М. Ю.) про відзначення 75-річчя з дня народження Івана Миколайчука (15 червня 2016 року).

Проектом Постанови передбачено рекомендувати Кабінету Міністрів України створити організаційний комітет, розробити і затвердити план заходів з підготовки, проведення та фінансування відзначення 75-річчя з дня народження Івана Миколайчука, Державному комітету телебачення та радіомовлення України організувати тематичні теле- і радіопередачі, присвячені життю і творчості Івана Миколайчука, та сприяти висвітленню державними засобами масової інформації заходів, що проводитимуться у зв’язку з відзначенням 75-річчя з дня його народження.

Проект 2101а від 17.06.2015 (Ляшко О. В.) про внесення зміни до Закону України «Про вищу освіту» (щодо належного забезпечення права на вищу освіту).

У проекті передбачені зміни до статті 5 та Розділу XV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про вищу освіту», якими пропонується надати право здобувати ступінь доктора філософії поза аспірантурою особам, які професійно здійснюють наукову, науково-технічну або науково-педагогічну діяльність за сумісництвом, а також передбачається продовжити термін захисту дисертації здобувачами наукових ступенів, які започаткували підготовку кандидатських чи докторських дисертацій, та особами, які закінчили аспірантуру та докторантуру до набрання чинності цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, виданими на його виконання, до чотирьох років після закінчення встановленого чинним законодавством нормативного строку їх підготовки.

Найпринциповіше положення проекту про можливість захисту дисертації «сумісниками» знову відкриває шлях до здобуття наукових ступенів державними службовцями та іншими «практиками», які рахуються (доволі часто лише на папері) викладачами вишів або співробітниками наукових установ за сумісництвом, перекреслюючи одну з найпринциповіших норм чинного закону «Про вищу освіту», яка дістала доволі одностайну підтримку наукової громадськості. Всупереч думці ГНЕУ маємо підкреслити, що одержання наукового ступеня не є елементом ні права на освіту, ні права на заняття науково-технічно діяльністю, а лише однією з формальних кваліфікаційних характеристик осіб, які професійно займаються науковою діяльністю. Якщо людина не належить до наукової спільноти, у неї немає потреби і в наукових ступенях.

Проект 2113а від 18.06.2015 (Заболотний Г. М.) про внесення змін до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність».

Ключовим положенням проекту є пропозиція «Дозволити державним науковим (науково-дослідним, науково-технологічним, науково-технічним, науково-практичним) установам та державним університетам, академіями, інститутам, бути співзасновниками товариств з обмеженою відповідальністю виключно шляхом передачі майнових прав на об’єкти права інтелектуальної власності як вкладу до статутного капіталу таких товариств» та пов’язані з нею правила врегулюванню такої участі. Також пропонується ряд уточнень щодо регулювання правового положення та фінансування наукової діяльності державних комерційних підприємств та казенних підприємств, які відповідно до статті 1 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» відносяться до наукових установ, а також науково-технологічних комплексів, заснованих на державній власності.

Проект відкликано 24.06.2015.

Проект 2129а від 19.06.2015 (Єленський В. Є.) про внесення змін до Закону України «Про охорону культурної спадщини» (щодо надання об'єктам підводної культурної спадщини статусу Морського меморіалу).

Головна увага приділена новій категорії Морський меморіал, який визначається як «об'єкт підводної культурної спадщини – місце масової загибелі людей, якому надається спеціальний статус, що передбачає його виключну недоторканність, за винятком потреб наукових досліджень або інвентаризації». Закріплюється порядок їх створення, власності, визначення кордонів тощо.

Як видається, проект не зовсім узгоджується з чинним законодавством. Так, не зрозуміло навіщо замість усталеного питомо українського терміна «пам’ятка» використовувати його латинський еквівалент «меморіал». Чому об’єкт підводної (тобто і озерної, і річкової) культурної спадщини слід називати саме «Морським» меморіалом? Якщо розробники проекту хотіли підкреслити особливий «поховальний» статус «меморіалів» на відміну від інших підводних пам’яток, то, на нашу думку, це їм не вдалося, оскільки жодної специфіки в реєстрації, охоронному режимі і загалом статусі цих об’єктів не спостерігається.

Принагідно пропозиціями до частини другої статті 35 Закону України «Про охорону культурної спадщини» доволі невдало змінюється сфера дії вимоги «дотримання виконавцем робіт вимог охорони культурної спадщини та наявності у нього необхідного кваліфікаційного документа, виданого кваліфікаційною радою». Нині такі вимоги поширюються на всі археологічні розвідки і розкопки, незалежно від того, де вони проводяться. У проекті йдеться не лише про археологічні розвідки та розкопки, а й про «інші земляні роботи», але згадані вимоги стосуються таких дій лише «на території пам'ятки, охоронюваній археологічній території, в зонах охорони, в історичних ареалах населених місць».

Проект 2135а від 19.06.2015 (Найєм Мустафа-Масі) про внесення змін до статті 42 Закону України «Про вищу освіту» (щодо удосконалення вимог до кандидата на посаду керівника вищого навчального закладу).

Пропонується поставити вимогу, щоб кандидат на посаду керівника вищого навчального закладу володів однією з трьох іноземних мов (англійською, німецькою чи французькою). Окрім того, передбачено, що «Рівень володіння іноземною мовою (англійською, німецькою чи французькою) для кандидата на посаду керівника вищого навчального закладу визначається в порядку, який затверджується Кабінетом Міністрів України».

Пропозиції видаються надуманими, оскільки чинне законодавство вже передбачає наявність у претендента не лише вищої освіти, а й наукового ступеня, що пов’язане з попереднім обов’язковим вивченням іноземної мови у виші та складанням кандидатського іспиту з іноземної мови. При цьому навряд-чи доцільно обмежувати перелік обов’язкових мов лише трьома європейськими мовами. Як видається, вимоги до претендентів на посаду ректора не можуть бути безмежними, інакше з не меншою мірою обґрунтованості від них можна вимагати складання спеціального іспиту з державної мови, доведення своєї комп’ютерної грамотності, додаткового підтвердження задовільного стану здоров’я тощо.

Охорона здоров’я

Проект 2104а від 17.06.2015 (Барвіненко В. Д.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення сільського населення медичним та аптечним обслуговуванням в умовах децентралізації влади.

Пропонується внести зміни до Основ законодавства України про охорону здоров’я, законів України «Про лікарські засоби», «Про місцеве самоврядування в Україні» з метою «законодавчого гарантування надання первинної медико-санітарної допомоги у сільській місцевості та врегулювання питання щодо забезпечення закладами охорони здоров’я, що здійснюють реалізацію лікарських засобів (аптеки, аптечні пункти при фельдшерсько-акушерських пунктах, медичні пункти, лікарські амбулаторії, дільничні лікарні) у сільській місцевості».

Проект відзначається плутаністю та повторюваністю положень, неузгодженістю з іншими нормативними актами, дублюванням положень, вже наявних у законодавстві, та помітною декларативністю. Значний, але аж ніяк не повний перелік зауважень міститься у негативному висновку ГНЕУ, який, на нашу думку, є доволі переконливим.

Проект 2105а від 17.06.2015 (Барвіненко В. Д.) про внесення змін до деяких законів України щодо лікування дітей, які стали інвалідами на території проведення антитерористичної операції, у госпіталях для ветеранів війни та у військово-медичних закладах охорони здоров'я.

Як зазначається у пояснювальній записці, проектом пропонується внести зміни до Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» та Закону України «Про соціальний захист дітей війни» щодо надання права дітям-інвалідам, які стали інвалідами на території проведення антитерористичної операції, отримувати  стаціонарну медичну допомогу в госпіталях ветеранів війни та у військово-медичних закладах охорони здоров’я (госпіталях).

Загальна спрямованість проекту загалом заслуговує на підтримку, але деякі пропозиції, зокрема, щодо урегулювання питань захисту дітей, постраждалих під час АТО, в Законі України «Про соціальний захист дітей війни», що поширюється лише на громадян України, яким на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років, явно суперечать логіці побудови системи чинного законодавства. Тому проект не дістав підтримки не лише ГНЕУ, а й профільного комітету, який рекомендує відхилити проект.

Проект 2106а від 17.06.2015 (Барвіненко В. Д.) про внесення змін до статті 266 Податкового кодексу України щодо удосконалення оподаткування медичних закладів у сільській місцевості.

Пропонується виключити з числа оподатковуваних податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки «будівлі, споруди аптек у сільській місцевості, аптечних пунктів при фельдшерсько-акушерських пунктах у сільській місцевості, медичних пунктах у сільській місцевості, сільських лікарських амбулаторіях, дільничних лікарнях у сільській місцевості».

Пропозиція заслуговує на увагу, хоча текст її, схоже, не відповідає вимогам української літературної мови.

Питання сільського господарства та земельних справ

Проект 2083а від 16.06.2015 (Вадатурський А. О.) про внесення змін до статті 15 Закону України «Про оренду землі» (щодо індексації орендної плати за земельні ділянки).

Пропонується доповнити зазначену статтю такими положеннями: «Договір оренди землі повинен передбачати положення щодо перегляду орендної плати у випадку зміни нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

Крім цього, договір оренди землі повинен передбачати положення, що у випадку непроведення індексації нормативної грошової оцінки земельних ділянок у визначені Законом спосіб і строки орендна плата переглядається щороку не пізніше 31 січня, виходячи з динаміки коливання курсу гривні по відношенню до основних іноземних валют за попередній рік (за умови, що такі коливання перевищують 10%)».

Ініціатори проекту аргументують свої пропозиції тим, що «незмінність орендної плати за земельні ділянки протягом терміну дії договору оренди на фоні значної девальвації національної валюти призводить до суттєвого зменшення реального рівня доходів населення в сільській місцевості, зниження його купівельної спроможності (оскільки ціни та тарифи зростають), і як наслідок – до збільшення зубожіння населення, котре опиняється за межею бідності».

Слід зазначити, що пропоновані зміни по суті скасовують важливу вимогу незмінності умов договору. Крім того, в ході використання якість, а відповідно і цінність земель може змінюватися в залежності від умов їхнього обробітку. З пропонованих змін виходить, що будь-які покращення стану орендної ділянки, зроблені орендарем, призведуть до збільшення його витрат на орендну плату, водночас варварська експлуатація, яка погіршує стан орендованих земель, буде вести до зменшення плати. Без сумніву це є абсурдним, а отже пропоновані зміни є щонайменше спірними.

Проекти з інших питань

Проект 2077а від 15.06.2015 (Фельдман О. Б.) про внесення змін до Закону України «Про рекламу» (щодо вимог до реклами споживчого кредитування).

Пропонується доповнити зазначений закон новою статтею 24-2 «Реклама надання споживчих кредитів» такого змісту: «1. Реклама надання споживчих кредитів повинна містити наступну інформацію: 1) тип відсоткової ставки, фіксована, змінювана або обидві з них, разом з докладною інформацією про будь-які збори та послуги (реєстратора, нотаріуса, страховика, оцінювача тощо) пов'язані з одержанням кредиту та укладенням договору про надання споживчого кредиту, що включаються до загальних витрат споживача на кредит; 2) загальна сума кредиту; 3) річна відсоткова ставка за кредитом; 4) строк, на який кредит може бути одержаний; 5) у випадку кредиту у формі відстроченої сплати за певні товари або послуги, – ціну за умови сплати готівковими коштами та суму будь-якого авансового платежу; 6) загальну суму, сплачувану споживачем та суму окремих платежів.

2. Якщо укладення договору про надання додаткових послуг, пов’язаних з кредитним договором, зокрема, страхування, є обов’язковим для отримання кредиту або для його отримання на рекламованих умовах, та коли витрати на такі послуги не можуть бути встановлені заздалегідь, то про зобов’язання щодо укладення такого договору також вказується в чіткий, зрозумілий та ясний спосіб, разом з річною відсотковою ставкою за кредитом».

На нашу думку, в законі мають бути загальні правила щодо змісту реклами будь-яких послуг, а виокремлення спеціального режиму реклами споживчого кредитування видається недоцільними.

Проект 2078а від 15.06.2015 (Гуляєв В. О.) про внесення змін до Закону України «Про здійснення державних закупівель» (щодо удосконалення системи державних закупівель).

Проектом передбачається суттєво збільшити вартість об’єкту закупівлі, починаючи з якої закупівлі відбуваються шляхом тендеру (втричі для товарів і вдвічі для робіт). Крім того, пропонується скасувати тендерний порядок щодо «товарів, робіт та послуг, закупівля яких здійснюється для реабілітації інвалідів, дітей-інвалідів та інших пільгових категорій населення за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України». Пропонується встановити ряд нових вимог до учасників торгів.

Як видається, на практиці деякі пропозиції у разі їх реалізації матимуть зворотній ефект, не спростять, а ускладнять процедуру торгів. Наприклад, збільшення вартості об’єкту закупівлі призведе до того, що «збірний лот», щоб вийти на необхідну цінову позицію, включатиме більше позицій і формуватиметься значно більше часу. Окремі пропозиції, ймовірно,  містять корупційні ризики.

Проект 2087а від 16.06.2015 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законів України у сфері державних закупівель щодо приведення їх у відповідність з міжнародними стандартами та вжиття заходів з подолання корупції.

Проектом через внесення змін до Законів України «Про здійснення державних закупівель», «Про особливості здійснення закупівель в окремих сферах господарської діяльності», «Про запобігання корупції», «Про відкритість використання публічних коштів» пропонується, як зазначено у пояснювальній записці, спростити участь у процедурах закупівлі шляхом скасування необхідності всім учасникам надавати документи, що підтверджують відповідність вимогам, визначеним у ст. 17 Закону України «Про здійснення державних закупівель»; підвищити вартісну межу щодо застосування норм Закону для закупівлі товарів та послуг до 200 тис. гривень, а робіт – 1200 тис. гривень; підвищити вартісну межу для застосування процедури запиту цінових пропозицій до 500 тис. гривень; скоротити деякі функції Уповноваженого органу;  усунути правову колізію в частині строків внесення змін до конкурсної документації; урегулювати питання письмового підтвердження документів, що подаються для оприлюднення замовниками;  надати можливість уносити зміни до запиту цінових пропозицій; урегулювати питання закупівлі послуг з централізованого постачання теплової енергії, централізованого водопостачання та водовідведення тощо».

Прийнятий у першому читанні 30.06.2015, згодом 17.07.2015 р. 4 рази ставився на сигнальне голосування, але так і не був підтриманий.

Проект 2099а від 17.06.2015 (Фельдман О. Б.) про внесення змін до деяких законів України (щодо права споживачів на фото- і відеозйомку у місцях продажу товарів).

Пропонується доповнити Закон України «Про інформацію» такою нормою: «Юридичній особі або фізичній особі-підприємцю заборонено обмежувати право споживача на фото- та відеозйомку товарів, які пропонуються для продажу, а  також процесу їх продажу, надання послуг та виконання робіт, зокрема шляхом віднесення відповідної інформації до конфіденційної». Також пропонується фактично прирівняти право на «фото- і відеозйомку» товару до права споживача на отримання «необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця)».

Ідея проекту заслуговує на підтримку з тим застереженням, щоб вільне проведення відповідної фото- та відео зйомки не порушувало права інших споживачів та працівників торговельної мережі.