MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Чи толерантний Харків: як місцеві жителі відносяться до «інших»?

10.08.2015   
Юрій Чумак
Наприкінці липня 2015 року Харківська філія Інституту Горшеніна провела експрес-опитування на тему «Ставлення харків’ян до представників різних національностей».
Наприкінці липня 2015 року Харківська філія Інституту Горшеніна провела експрес-опитування на тему «Ставлення харків’ян до представників різних національностей». Опитування здійснювалося в місцях масового скупчення людей. Результати даного дослідження презентували 7 серпня представники громадської організації «Соціологіст» Віталій Юрасов та Поліна Алпатова. За їхніми даними: 1. Більше половини (52,3%) опитаних харків’ян вважають, що в нашому суспільстві не поширена неприязнь до людей інших національностей. 39,2%, навпаки, припускають, що таке явище поширене. 8,5% не змогли дати певну відповідь Порівнюючи отримані дані з аналогічними за 2009 рік, слід зазначити, що частка харків’ян, які вважали ксенофобію поширеним явищем, тоді була значно вищою і становила 53%. 2. Можливість виникнення міжнаціональних конфліктів в Україні вбачає 41,5% городян. У 2009 році про існування такої небезпеки говорили 55,8% респондентів. З них 28,5% вибирали альтернативу «точно існує». На сьогоднішній день трохи більше половини (53%) вважають, що така небезпека виключена. Не змогли відповісти 5,5%. 3. Харків’яни, у більшості своїй, толерантно ставляться до представників інших націй і народів. Принаймні, 63,0% опитаних зазначили, що немає таких націй і народів, представники яких викликали б у них почуття роздратування, неприязні. Проте 28,8% харків’ян все ж відчувають неприязнь до представників інших національностей. 4. При відповіді на запитання «представники яких саме народів/національностей у Вас викликають неприязнь?», нетолерантні харків’яни найчастіше називали арабів. На другому місці за частотою згадування йдуть роми. Далі в списку антипатій представлені азербайджанці і туркмени, африканці, євреї, росіяни та представники азіатських країн. 5. Близько третини з тих харків’ян, що висловлювали нетерпимість, пояснюють це тим, що представники інших національностей «не рахуються з прийнятими звичаями і нормами поведінки». Окрім того, зазначені респонденти говорили про те, що їм банально не подобається зовнішність «інших», їх манера поведінки і риси характеру. При цьому 14,3% побоюються представників інших націй і народів у зв’язку із загрозою тероризму, 12,4% не подобається, що вони контролюють певні сфери бізнесу, а 11,9% вбачають зв’язок «інородців» з криміналом. Кожен десятий вважає, що ті, що «понаїхали», забирають робочі місця у місцевого населення. Загрози здоров’ю з боку «чужинців» побоюються 7,6% респондентів. Кожен п’ятий з тих, що виявляв нетолерантність (20,5%) не зміг пояснити причини своєї неприязні. 6. Харків’яни готові дружити з представниками інших національностей. Про це заявили 69,2% опитаних. Але рідше готові з ними мати родинні стосунки – 50,3%. Одночасно 24,1% не готові мати дружніх відносин і 36,8% – споріднених. 7. Побиття іноземців українцями – це звичайне хуліганство. У цьому переконана майже половина харків’ян (48,5%). Тільки чверть (24,3%) вважає це проявом ксенофобії. 15,2% налаштовані досить радикально і звинувачують в інцидентах самих іноземців: вони, мовляв, самі винні, бо ведуть себе нахабно. 2,4% навіть схвалюють побиття іноземних громадян. 8. Серед груп населення, яких харків’яни вважають найбільш вразливими, національні меншини знаходяться лише на 7 місці (так вважають 12,1% опитаних). Першість серед тих, хто є найбільш дискримінованими, на думку харків’ян, отримали пенсіонери – 50,7%, люди з обмеженими можливостями – 43,5% та малозабезпечені – 24,7%. Є в цьому списку й «сексуальні меншини» – 8,5% та вимушені переселенці – 7,3%. Загалом за стихійною вибіркою було опитано 600 жителів Харкова віком понад 18 років. Квотами виступали стать, вік і район проживання опитуваних респондентів. За словами соціологів, похибка репрезентативності не перевищує +/- 4,0%.
 Поділитися