Експрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України Бюлетень № 32 Законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 20.07.2015 – 24.07.2015

Надійшло 66 законопроектів та проектів постанов Верховної Ради України. З них 28 проектів процедурних постанов, пов’язаних з прийняттям за основу, відхиленням або поверненням на доопрацювання окремих законопроектів, створенням тимчасових комісій, проведенням парламентських слухань тощо. У цьому огляді, за поодинокими винятками, також не коментуються проекти про запровадження податкових пільг, внесення змін до бюджету тощо.

Міжнародно-правові відносини

Проект 0054 від 23.07.2015 (Кабінет Міністрів України) про ратифікацію Конвенції між Урядом України та Урядом Республіки Мальта про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи та Протоколу до неї.

Як зазначається у пояснювальній записці, «Конвенція сприятиме, по-перше, уникненню подвійного оподаткування, по-друге, запобіганню ухиленню від сплати податків і, по-третє, взаємному зменшенню податкових перешкод для закордонних інвестицій та торгівлі. Це особливо важливо стосовно України, оскільки її чинне податкове законодавство передбачає уникнення подвійного оподаткування лише на основі підписання двосторонніх міжнародних угод.».

Проблеми національної безпеки, окупованих територій і АТО

Проект 2425а від 21.07.2015 (Іллєнко А. Ю.) про внесення змін до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (щодо надання додаткової відпустки військовослужбовцям в особливий період).

Пропонується ст. 10-1 «Право військовослужбовців на відпустки. Порядок надання військовослужбовцям відпусток та відкликання з них» зазначеного закону доповнити нормою про право військовослужбовців на відпустки без збереження грошового забезпечення та встановити порядок їх надання: «Відпустки без збереження грошового забезпечення військовослужбовцям надаються з розрахунку 7 календарних днів за кожні сто днів безперервної (без надання інших видів відпусток) військової служби».

Проект 2444а від 24.07.2015 (Тимошенко Ю. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо безоплатної передачі об’єктів незавершеного будівництва учасникам антитерористичної операції та сім’ям учасників, що загинули чи зникли безвісті в зоні проведення антитерористичної операції).

Пропонується доповнити ст. 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» новим пунктом 10 такого змісту: «Військовослужбовці Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які проходять (проходили) військову службу на території України, безпосередньо в зоні проведення антитерористичної операції, а також члени сімей військовослужбовців, які загинули чи зникли безвісти в зоні проведення  антитерористичної операції, мають право на безоплатне отримання об’єктів незавершеного будівництва, що знаходяться  в комунальній власності, для  завершення будівництва та набуття у власність жилих приміщень у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України». І відповідним чином уточнити Закон України «Про особливості приватизації об’єктів незавершеного будівництва», передбачивши, що приватизація об’єктів незавершеного будівництва, що перебувають у комунальній власності, здійснюється також через безоплатне їх передавання органами місцевого самоврядування особам, визначеним п. 10 ст. 12 Закону України  «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Проекти 2445а, 2446а та 2447а від 24.07.2015 (Тимошенко Ю. В.) про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо ввезення на митну територію України транспортних засобів учасниками антитерористичної операції), про внесення змін до Митного кодексу України (щодо ввезення на митну територію України транспортних засобів учасниками антитерористичної операції) та про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (щодо ввезення на митну територію України транспортних засобів учасниками антитерористичної операції).

Головна пропозиція полягає в тому, що «Звільняється від оподаткування операція із одноразового ввезення на митну територію України одного транспортного засобу, що класифікується в одній із товарних підкатегорій 8703 21, 8703 22, 8703 23, 8703 31, 8703 32, 8703 33 згідно з УКТ ЗЕД, учасником бойових дій, визначеним п. 19 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», з обов’язковою умовою щодо особистої реєстрації зазначеною особою такого транспортного засобу в реєстраційно-екзаменаційному підрозділі Державтоінспекції в порядку, передбаченому законодавством України». Дана пропозиція прописується у належних місцях в обох кодексах та зазначеному законі.

Ідеологічні питання

Проект 2417а від 21.07.2015 (Ляшко О. В.) про недопущення переслідування та покарання осіб-учасників конфлікту на території Закарпатської області.

Метою прийняття Закону проголошено стабілізацію та нормалізацію ситуації в Закарпатській області з метою недопущення подальших людських жертв, уникнення продовження збройного протистояння, відновлення спокою та миру на цій території.

Пропонується «Звільнити від кримінальної відповідальності в порядку та на умовах, визначених цим Законом, осіб, які на території Закарпатської області вчинили в період з 11 липня 2015 року до дня прийняття цього Закону діяння, що містять ознаки злочинів, передбачених Кримінальним кодексом України, і які під час вчинення зазначених діянь: були учасниками добровольчих батальйонів військово-політичного руху «Правий сектор» та брали участь у конфлікті зі співробітниками Міністерства внутрішніх справ України та Служби безпеки України, та закрити відповідні кримінальні провадження». Втім робиться застереження, що подібне звільнення можливе лише за умови, що такі особи «на момент прийняття цього Закону звільнили або не утримують заручників, добровільно здали державним органам та не зберігають вогнепальну зброю, бойові припаси, вибухові речовини, вибухові пристрої». Проектом передбачається також звільнення цієї категорії осіб від адміністративної відповідальності. Окрім того, він містить деякі норми щодо застосування запропонованого Закону та прикінцеві та перехідні положення.

Як видається, подібна амністія всім учасникам подій не призведе до досягнення поставленої мети. Ефективнішим заходом було б об’єктивне, всебічне і швидке розслідування цієї трагічної ситуації.

Відносини між владними суб’єктами

Проект 2427а від 22.07.2015 (Фельдман О. Б.) про внесення змін до статті 21 Закону України «Про державну службу» (щодо обов’язкового оприлюднення в Інтернеті інформації про вакантні посади державної служби).

Пропонується встановити, що «Інформація про вакантні посади державної служби в державному органі, органі влади Автономної Республіки Крим або їх апараті оприлюднюється також на сайті спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань державної служби.

Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань державної служби веде реєстр вакантних посад державної служби, організовує та забезпечує відкритий доступ до відомостей цього реєстру через сайт». І у відповідності до цього встановити, що «Початок перебігу строку подання документів для участі в конкурсі починається з наступного дня після оприлюднення відповідної інформації на сайті спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань державної служби».

Проект 2431а від 23.07.2015 (Ар’єв В. І.) про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України (щодо права законодавчої ініціативи народних депутатів України).

З посиланням на європейський досвід пропонується обмежити право законодавчої ініціативи народних депутатів, а також і право подання резолюцій, декларацій, звернень та заяв через встановлення вимоги, що для таких дій потрібна кількість народних депутатів не менша половини від чисельності найменшої фракції Верховної Ради України. А для подання пропозицій щодо структурних частин законопроекту чи внесення поправок – не менше 5 народних обранців.

Також пропонується установити, що «Якщо внаслідок відкликання підпису, кількість народних депутатів, які внесли законопроект, стає меншою, ніж передбачено п. 1 або п.4 Статті 89 цього Закону [половини від чисельності найменш чисельної фракції Верховної Ради України – автори огляду], розгляд законопроекту відкладається до моменту зібрання необхідної кількості підписів. Підпис народного депутата під законопроектом не може буди відкликаний після ухвалення законопроекту в першому читанні. Будь-який народний депутат може підписати законопроект до початку процедури розгляду законопроекту в першому читанні».

Ідея проекту знайшла підтримку ГНЕУ з тим застереженням, що він має обов’язково передбачити внесення змін до Закону України «Про статус народного депутата України», а тому його слід повернути на доопрацювання.

Права громадян та їх об’єднань

Проект 2418а від 21.07.2015 (Кіраль С. І.) про внесення змін до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» щодо лібералізації системи державного нагляду.

Проект передбачає доволі багато змін до зазначеного закону, проте помітну їх частину складають декларативні та термінологічні зміни, які не мають принципового значення. З числа норм прямої дії слід відзначити пропозицію значно обмежити кількість планових перевірок суб’єктів (раз на 2 чи 3 роки, в залежності від виду діяльності), при чому планові перевірки мають закріплюватися в єдиному річному плані. Крім того, передбачається ведення суб’єктами господарювання «журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю)», в яких посадові особи органів державного нагляду (контролю) мають вносити записи про здійснення таких заходів.

Водночас навряд чи можна погодитися з пропозиціє закріпити, що «суб’єкт господарювання, посадові особи суб’єкта господарювання – юридичної особи не несуть відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо діяльності суб’єкта господарювання».

Проект 2420а від 21.07.2015 (Кіраль С. І.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання цивільно-правових (господарських) зобов’язань.

В проекті містяться переважно пропозиції щодо скасування обов’язкового нотаріального посвідчення певних правочинів. Також пропонується встановити, що правочин, який порушує публічний порядок, визнається судом недійсним (згідно з чинним законодавством такий правочин є нікчемним). Аргументується остання пропозиція тим, що часто фіскальні органи визнають договори, укладені суб’єктами господарювання, нікчемними без звернення до суду на підставі того, що такі договори порушують публічний порядок.

Проект 2419а від 21.07.2015 (Кіраль С. І.) про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо врегулювання цивільно-правових (господарських) зобов’язань).

Проект, на думку його ініціатора, є невід’ємною частиною попереднього проекту і дасть змогу узгодити положення зазначених законопроектів між собою. Утім він містить лише одну пропозицію: включити до статті 14 «Визначення понять» Податкового кодексу України нове визначення: «14.1.271. Реальність господарської операції – фактичне вчинення господарської операції з придбання товарів/робіт/послуг з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов’язані з рухом активів, зміною зобов’язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції».

Проект 2421а від 21.07.2015 (Кіраль С. І.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо покращення доступу суб’єктів господарювання до правосуддя.

Згідно з пояснювальною запискою проектом передбачено внесення змін до:

1) Господарського процесуального кодексу України щодо уточнення підстав подання позову до суду за місцезнаходженням відокремленого підрозділу юридичної особи; надання можливості фізичній особі-підприємцю самостійно посвідчувати довіреність на представництво його інтересів в господарському суді; відшкодування судових витрат на оплату іншого фахівця у галузі права; запровадження процедури залишення позовної заяви без розгляду та надання строку на усунення недоліків; удосконалення процедури застосування заходів забезпечення позову;  удосконалення порядку надсилання рішення чи ухвали суду першої інстанції;  удосконалення процедури апеляційного та касаційного оскарження рішень судів; уточнення порядку надсилання наказу господарського суду стягувачам та прокурору.

2) Кодексу адміністративного судочинства щодо визначення адреси сторін, третіх осіб та прокурора; надання можливості фізичній особі-підприємцю самостійно посвідчувати довіреність на представництво його інтересів в адміністративному суді; збільшення встановлених строків для звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав та спрощення процедури їх поновлення; удосконалення процедури апеляційного та касаційного оскарження в частині строків оскарження.

3) Закону України «Про судовий збір» щодо врегулювання окремих питань сплати судового збору при зверненні до суду зі скаргою на дії органів Державної виконавчої служби України та їх посадових осіб.

Зміни є доволі різноплановими і потребують ретельного вивчення.

Проект 2422а від 21.07.2015 (Кіраль С. І.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання здійснення окремих напрямів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Проект Закону передбачає внесення низки змін до Господарського кодексу України, Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про захист прав споживачів», Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», які переважно спрямовані на узгодження положень цих актів із Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Проект 2426а від 21.07.2015 (Євлахов А. С.) про внесення змін до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо врегулювання питання зарахування до вислуги років служби у підрозділах професійної пожежної охорони.

Суть змін викладена в назві. Як пояснюється у супровідних матеріалах до проекту, його метою є усунення несправедливого ставлення до окремих працівників ДСНС (рятувальників), яке виникло внаслідок упущень в законодавстві. Завданням законопроекту є встановлення рівних умов для всіх працівників служби (рятувальників) незалежно від юридичної назви їх посади, а відштовхуючись виключно від їх функціональних обов’язків». Передбачається, що «Відповідно до запропонованих змін, 853 працівника ДСНС (рятувальника) отримають право зарахування своєї служби до вислуги років, яке вони втратили внаслідок законодавчих упущень».

Проект 2428а від 22.07.2015 (Дехтярчук О. В.) про внесення зміни до статті 7 Закону України «Про соціальні послуги» (щодо приведення у відповідність із вимогами Конституції України).

Пропонується доповнити зазначену статтю новою частино такого змісту: «Непрацюючим фізичним особам, які постійно надають соціальні послуги інвалідам І групи, дітям-інвалідам, тяжкохворим, що не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги (крім осіб, що обслуговуються соціальними службами), призначається щомісячна компенсаційна виплата у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України».

Кримінальне, кримінальне процесуальне і цивільне процесуальне законодавство, судівництво

Проект 2415а від 20.07.2015 (Єремеєв І. М.) про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо вдосконалення автоматичної процедури визначення судді (запасного судді, слідчого судді) з метою запобігання спекуляцій у судовій сфері по переправленню розгляду справ з одного суду до іншого.

Пропонується встановити норму, згідно з якою визначення судді (запасного судді, слідчого судді) або колегії суддів для конкретного судового провадження здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації відповідних матеріалів, скарги, клопотання, заяви чи іншого процесуального документа за принципом вірогідності, який враховує кількість проваджень, що знаходяться на розгляді у суддів, заборону брати участь у перевірці вироків та ухвал для судді, який брав участь в ухваленні вироку або ухвали, про перевірку яких порушується питання, перебування суддів у відпустці, на лікарняному, у відрядженні, закінчення терміну їх повноважень, а також враховує можливість забезпечення здійснення кримінального провадження в даному суді у відповідності з вимогами статей 31 та 76 КПК України.

Проект 2429а від 22.07.2015 (Кривошея Г. Г.) про внесення змін до Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» (щодо забезпечення наповнення резерву на заміщення вакантних посад суддів).

Пропонується внести зміни до Розділу ІІ. «Прикінцеві та перехідні положення» зазначеного закону, виклавши пункт 15 в такій редакції: «Результати кваліфікаційного іспиту кандидатів на посаду судді, які перебували в резерві на заміщення вакантних посад суддів станом на 11 квітня 2014 року, вважаються дійсними протягом 425 днів після закінчення трирічного строку, встановленого частиною шостою статті 72 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» для кожного конкретного кандидата». Тим самим строк, протягом якого є дійсним результат іспиту, подовжується з 90 днів після набрання чинності законом до 425 днів після закінчення трирічного строку перебування в резерві.

Проект 2439а від 24.07.2015 (Ар’єв В. І.) про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення відповідальності за кібертероризм.

Пропонується ввести до законодавства поняття «кібертероризм». Так, у Законі України «Про основи національної безпеки України» пропонується замінити слова «комп’ютерна злочинність та комп’ютерний тероризм» на «комп’ютерна злочинність та кібертероризм», з чого випливає, що, на думку авторів, терміни кібертероризм та комп’ютерний тероризм є тотожними.

Визначення кібертероризму дається в новій статті КК України:

«Стаття 2586. Кібертероризм

1. Кібертероризм, тобто умисна атака на інформацію, яка обробляється комп’ютером, комп’ютерну систему чи комп’ютерні мережі, що створює небезпеку для життя і здоров’я людей або призводить до інших тяжких наслідків, якщо такі дії були скоєні з політичних мотивів, з метою порушення суспільної безпеки, залякування населення, провокації військового конфлікту – караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої.

2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб караються позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна або без такої.

3. Вчинення акту кібертероризму, який призвів до травмування, каліцтва або загибелі людей карається позбавленням волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років, або довічним позбавленням волі, з конфіскацією майна або без такої.

4. Особа, або група осіб, які брали участь в підготовці акту кібертероризму, але які добровільно попередили правоохоронний орган про підготовку такого акту до його здійснення, якщо їхні дії призвели до запобігання акту тероризму, звільняються від кримінальної відповідальності, якщо в їхній діях немає складу іншого злочину».

Проект 2442а від 24.07.2015 (Кишкар П. М.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення відповідальності за порушення вимог Закону України «Про відкритість використання публічних коштів».

Насамперед пропонується доповнити ст. 213-2 КУпАП частиною другою такого змісту: «Неоприлюднення, оприлюднення недостовірної, неточної або неповної інформації, несвоєчасне оприлюднення інформації, обов’язкове оприлюднення якої передбачено Законом України «Про відкритість використання публічних коштів», – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».

Відповідно пропонується скасувати зміни схожого змісту до частини першої цієї ж статті, які передбачені Законом України «Про відкритість використання публічних коштів», який ще не вступив у силу.

Культура та освіта

Проект 2244а-3 від 20.07.2015 (Тарута С. О.) про наукову і науково-технічну діяльність.

Альтернативний однойменному урядовому проекту 2244а від 02.07.2015 (див. Бюлетень № 29) та двом альтернативним проектам 2244а-1 від 13.07.2015 (Заболотний Г. М.) про внесення змін до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та 2244а-2 від 13.07.2015 (Березюк О. Р.) про внесення зміни до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» щодо врегулювання окремих актуальних питань у науковій сфері та створення передумов її реформування (див. Бюлетень № 31).

Проект здебільшого зберігає структуру і головні положення основного проекту. Як виняток в ньому відсутні дві статті про Науковий комітет та Ідентифікаційний комітет, а натомість включено дві статті про повноваження відповідно Верховної Ради України та Президента України у сфері наукової і науково-технічної діяльності.

В цьому альтернативному проекті також відсутні дискусійні положення про обмеження кількісного складу НАН України; про можливість позбавлення статусу дійсного члена, члена-кореспондента та іноземного члена за порушення наукової або загальнолюдської етики, вчинення дій, які завдали великої шкоди авторитетові Академії та української науки;про обмеження строків перебування на посаді керівників структурних підрозділів наукової станови; про участь представників наукових установ у виборах дійсних членів та членів-кореспондентів Національної академії наук України з правом дорадчого голосу; про право претендувати на  посаду члена президії НАН України докторів наук, які працюють за основним місцем роботи у науковій установі НАН України; про необхідність для наукових і науково-педагогічних працівників вищої освіти не нижче другого (магістерського) рівня.

Найцікавішою новелою проекту є пропозиція щодо створення при Національній академії наук України за участю фахівців національних галузевих академій наук та провідних наукових установ Наукової ради для проведення наукової експертизи законопроектів, поданих до першого читання до Верховної Ради України. Водночас у Законі України «Про регламент Верховної Ради України частину 2 статті 103 пропонується викласти в такій редакції: «Зареєстрований та включений до порядку денного сесії законопроект при підготовці до першого читання в обов’язковому порядку направляється для проведення наукової експертизи у Наукову Раду при Національній академії наук України, а при підготовці до всіх наступних читань - для проведення юридичної експертизи та редакційного опрацювання у відповідні структурні підрозділи Апарату Верховної Ради. Остаточна юридична експертиза і редакційне опрацювання здійснюються після прийняття акта Верховної Ради в цілому».

Також уточнюються деякі права наукових працівників і наукових установ, насамперед в частині фінансової діяльності. Закріплюється право наукових установ здійснювати видавничу діяльність, а посади наукових редакторів відносяться до посад наукових працівників.

Пропонується встановити, що держава гарантує встановлення ставок (окладів) науковим працівникам державних наукових установ (вищих навчальних закладів) виходячи з розрахунку посадового окладу молодшого наукового співробітника на рівні не нижче подвійної середньої заробітної плати у промисловості в цілому по Україні (в урядовому проекті пропонується - на рівні, не нижче посадових ставок (окладів) викладачів відповідної кваліфікації вищих навчальних закладів). Пенсії науковим (науково-педагогічним) працівникам передбачається призначати в розмірі 80 відсотків заробітної плати. Окрім того, пропонується встановити, що держава забезпечує за рахунок бюджетних коштів надання науковим (науково-педагогічним) працівникам на будівництво (реконструкцію) і придбання житла пільгових довгострокових кредитів, порядок надання яких визначається Кабінетом Міністрів України, в також створює умови для забезпечення молодих вчених житлом шляхом пріоритетного пільгового молодіжного кредитування на будівництво (реконструкцію) і придбання житла, першочергового надання службового житла.

Як видається, щонайменше деякі з пропозицій цього проекту заслуговують на увагу, хоча загалом проект повторює і навіть примножує ті недоліки, які роблять неприйнятним основний проект.

Проекти з інших питань

Проект 2424а від 21.07.2015 (Левченко Ю. В.) про внесення змін до Закону України «Про приватизацію державного майна» (щодо мораторію на приватизацію державного майна до стабілізації ситуації у державі).

Пропонується закон новим розділом «Прикінцеві положення» та створити в ньому пункт 1 такого змісту: «Тимчасово, у період проведення антитерористичної операції, визначений Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», та протягом шести місяців з моменту її завершення, забороняється проведення приватизації об’єктів приватизації, що належать до груп В, Г, Д та Е».

З врахуванням часу прийняття згаданого Закону пропозиція про доповнення його прикінцевими положеннями виглядає такою, що помітно запізнилася.

Проект 2430а від 22.07.2015 (Рибалка С. В.) про внесення змін до деяких законів України щодо законодавства з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

Йдеться про зміни до прийнятих 14 жовтня 2014 року Законів України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» та «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».

Зокрема у першому Законі пропонується уточнити термін «публічні діячі», деякі критерії фінансових операцій, що підлягають обов‘язковому моніторингу, розмір граничної суми, яка встановлюється для віднесення операцій до тих, що підлягають обов‘язковому моніторингу тощо. У другому Законі узгоджуються з першим Законом вимоги щодо ідентифікаційних даних, що вносяться до Державного реєстру щодо засновників та кінцевих бенефіціарних власників.

У цьому контексті в черговий раз слід посумувати щодо недовговічності положень нашого нового законодавства, які доводиться змінювати вже через кілька місяців після прийняття.

Проект 2432а від 23.07.2015 (Мельничук І. І.) про внесення змін до статті 51 Водного кодексу України щодо заборони користування водним об’єктом без укладення договорів оренди та підстав анулювання таких договорів.

Пропоновані зміни аргументуються тим, що «існуюча прогалина у законодавстві щодо відсутності заборони на користування водним об’єктом без відповідного договору оренди, призводить до порушення Конституції України та посягає на права простих людей на території всієї країни. Крім цього така діяльність приносить збитки бюджету у вигляді недоотримання податкових надходжень».

Відповідно пропонується закріпити, що «Надання водних об’єктів в оренду регулюється цим Кодексом та Земельним Кодексом України. Заборонено користування водним об’єктом або прибережною захисною смугою, у тому числі для цілей аквакультури, без укладення договорів оренди відповідно до закону. Порушення умов договору оренди, у тому числі несплата (несвоєчасна сплата) орендної плати за водний об’єкт чи земельну ділянку під цим об’єктом, є підставою для анулювання договору оренди».

На жаль, автори не пояснюють, як за таких змін мають надаватися частини водних об’єктів в користування для цілей аквакультури.

Проект 2434а від 23.07.2015 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитку» (щодо спрощення господарських відносин у житловій сфері).

Проектом пропонується виключити пункти 9, 11-1 частини першої статті 3 та частину третю статті 6 зазначеного закону щодо утримання приватизованих та неприватизованих житлових, нежитлових і допоміжних приміщень у гуртожитках та прибудинкових територій, а також відшкодування витрат власниками гуртожитків за проведений ремонт житлових та допоміжних приміщень у гуртожитку громадянам, які на законних підставах зареєстровані за місцем проживання у гуртожитку та фактично проживають у ньому. Слід зазначити, що порядки утримання в усіх випадках мали затверджуватися Кабінетом Міністрів України.

Позиція уряду про те, що зазначені позиції і так вже є достатньо врегульованими, видається дещо спірною. Не можна виключати у разі прийняття проекту виникнення в законодавстві лакун, що, з огляду на сферу регулювання, було б вкрай не бажано.

Проект 2435а від 23.07.2015   (Курячий М. П.) про внесення змін до Митного кодексу України щодо організації діяльності національної митниці

Проект спрямований на організацію діяльності національної митниці України як центрального органу виконавчої влади у митній сфері зі спрямуванням та координацією його діяльності через міністра фінансів України. Зокрема, пропонується замінити існуючий термін «центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику» на два терміни: «центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи» та «центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів», а терміни «органи доходів і зборів» та «митниці» – на термін «національні митні органи». Окрім того, в проекті вживається термін «Національний митний орган» як центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної митної політики, митниці та митні пости. Окрім термінологічних змін, проект визначає правові засади організації та діяльності Національної митної служби України, статус митників, а також порядок проходження служби в Національній митниці. При цьому зміна існуючих процедур митного контролю та митного оформлення товарів, адміністрування митних платежів, а також порядку та способів боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил проектом не передбачається.

Проект 2436а від 24.07.2015 (Княжицький М. Л.) про внесення змін до Закону України «Про кінематографію» щодо визначення країни-виробника фільму.

Насамперед пропонується уточнити поняття національного фільму, виклавши його в такій редакції: «національний фільм – фільм, виробництво якого здійснено суб’єктами кінематографії Україні, або який за встановленими цим Законом оцінними елементами кваліфікується як український фільм, і майнові права інтелектуальної власності на який повністю або частково належать суб’єктам кінематографії України». Відповідно пропонуються оцінні елементи та методика визначення країни – виробника фільмів:

Європейські оцінні елементи враховуються за тими ж правилами, які встановлені для українських оцінних елементів, з урахуванням тих особливостей, що врахуванню підлягає громадянство країни, що входить до Європейського Союзу, місце розташування студії, місця зйомки, місця монтажу на території країни, що входить до Європейського Союзу.

Оцінні елементи держави агресора враховуються за тими ж правилами, які встановлені для українських оцінних елементів, з урахуванням тих особливостей, що врахуванню підлягає громадянство держави-агресора, місце розташування студії, місця зйомки, місця монтажу, місцезнаходження продюсера на території держави-агресора».

Проект 2437а від 24.07.2015 (Балога В. І.) про внесення змін до деяких законів України щодо сприяння розвитку малих та середніх підприємств виноробства в Україні.

Пропонується в Законі України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» дати таке визначення: «вино виноградне – алкогольний напій, вироблений з винограду, міцність якого набувається внаслідок спиртового бродіння роздушених ягід або свіжовіджатого соку, міцність якого може становити від 9 до 20 відсотків об’ємних одиниць, що відноситься до товарів групи УКТ ЗЕД за кодами 2204 та 2205». Одночасно передбачається встановити диференційовану річну плату за ліцензію на право оптової торгівлі виноградним вином у розмірі від 15 000 до 500 000 гривень. З цією метою запропоновано розмежувати в Законі України «Про виноград та виноградне вино» особисті виноробні господарства, малі виноробні підприємства та  середні виноробні підприємства.

Проект 2441а від 24.07.2015 (Романюк В. М.) про державний контроль і правові засади діяльності з організації та проведення азартних ігор.

Значний за обсягом (39 сторінок) проект, який «визначає правові засади господарської діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор». Не вдаючись в ретельний аналіз, який вимагає співпраці спеціалістів різного профілю, зазначимо, що питання електронного документообігу, зокрема пропозиція ввести поняття «електронної печатки», мало узгоджуються з відповідним спеціальним законодавством. Крім того, в проекті чимало термінів, які належать не стільки до спеціальної термінології, скільки до арго. Як то «лінія подій», «відповідальна гра», «ігрова комбінація» тощо.

Проект 2443а від 24.07.2015 (Данченко О. І.) про внесення змін до Закону України «Про дорожній рух» щодо впорядкування державної реєстрації транспортних засобів.

Зміни пропонується внести до статті 34 «Реєстрація та облік транспортних засобів» зазначеного закону. По перше, пропонується закріпити, що «Огляд (перевірка, дослідження) не проводяться під час проведення першої державної реєстрації нових транспортних засобів, продаж яких здійснюють підприємства, установи, організації та інші суб’єкти господарювання незалежно від форм власності, що здійснюють оптову або роздрібну торгівлю і оформлення відповідних документів на реалізацію транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери». По друге, пропонується не поширювати вимогу щодо того, що «власники транспортних засобів та особи, які використовують їх на законних підставах, зобов’язані зареєструвати (перереєструвати) належні їм транспортні засоби протягом десяти діб після придбання, митного оформлення, одержання транспортних засобів або виникнення обставин, що потребують внесення змін до реєстраційних документів» на «підприємства, установи, організації та інших суб’єктів господарювання незалежно від форм власності, які здійснюють оптову або роздрібну торгівлю і оформлення відповідних документів на реалізацію транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, при придбанні, митному оформленні та/або одержанні транспортних засобів з метою їх подальшої реалізації кінцевим споживачам». Кінцевим споживачем при цьому запропоновано вважати особу, яка придбає транспортний засіб з метою його використання для власних  потреб та яка зобов’язана зареєструвати такий транспортний засіб у встановленому законодавством порядку».