MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

«Треба зло назвати злом, а злочини – злочинами!»

29.09.2015   
Юрій Чумак

У Харкові громадські активісти, правозахисники та науковці обговорили проблематику декомунізації в Україні.

Днями у Харкові в Культурному центрі «Indie» в рамках міжнародного проекту «Київський діалог» відбулася панельна дискусія на тему «Декомунізація: від теорії до практики»

У дискусії взяли участь:

- Євген Захаров, правозахисник, голова Харківської правозахисної групи;

- Сергій Жуков, представник Харківської топонімічної групи;

- Віктор Маринчак, настоятель храму Іоанна Богослова.

Як зазначив модератор заходу історик Ігор Соломадін, декомунізація – складна система заходів, спрямована на боротьбу з тоталітарним комуністичним минулим. Процес декомунізації в різних країнах мав різні особливості та методи. Для України зараз цей процес є намаганням відновити історичну справедливість та позбутись наслідків довготривалого періоду комуністичної ідеології. Проте, декомунізація – це не тільки перейменовування вулиць та зміна пам’ятників. Позаяк переоцінка комуністичної ідеології повинна відбутись у багатьох сферах життя держави та суспільства.

Сергій Жуков поділився з присутніми напрацюваннями громадських активістів у сфері пропонованих топонімічних змін у Харкові, що пов’язані з апологетами комуністичного минулого та несуть у своїх назвах символи тоталітарної епохи.

Віктор Маринчак у своєму виступі зазначив, що комунізм – не тільки войовниче безбожжя, це – намагання створити своєрідну «релігію» зі своїми «божками», для яких властивими є культи та «культики» особистостей.

Правозахисник Євген Захаров підійшов до питання декомунізації з правової сторони. Він зазначив, що в Європі відношення до Сталіна і комунізму мало відрізняється від ставлення до Гітлера і нацизму, що легко побачити в численних резолюціях Європарламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи (ПАРЄ), Комітету Міністрів ПАРЄ, ОБСЄ.

Але в Україні рішень судів, які б визнавали злочинами певні дії комуністичних очільників, фактично немає. Відоме рішення Київського апеляційного суду м. Києва від 13 січня 2010 року, на думку правозахисника, є недосконалим. Адже тоді суддя в попередньому засіданні суду ухвалив постанову про закриття кримінальної справи у зв’язку зі смертю підсудних, позбавивши суспільство можливості дізнатися про способи і механізми організації та здійснення штучного голоду, імена тих, хто здійснив цю людожерську політику, жорстокі репресії проти тих, хто чинив опір, страшну картину загибелі близько 4 мільйонів людей...

Крім того, так і не було реабілітовано велику кількість людей, які потрапили під машину репресій у 1932 – 1933 роках (близько 200 тис. чол.).

Тому на сьогоднішній день необхідним є створення громадського трибуналу щодо проведення ґрунтовного розслідування злочинів комуністичного режиму.

«Треба зло назвати злом, а злочини назвати злочинами!» – переконаний Євген Захаров.

Учасники заходу висловили своє бачення шляхів та напрямків декомунізації в Україні, та зійшлися на думці, що самим лише перейменуванням та зміною червоних прапорів на жовто-блакитні викорінити останки тоталітаризму з суспільних відносин не вдасться. Оскільки комуністичні методи керування, комуністичне патерналістське мислення, в які б кольори вони не рядилися, є суцільним гальмом розвитку нормальної демократичної держави.

Нагадаємо, проект «Київський діалог» (що діє за підтримки Міжнародного фонду «Відродження») ініціював публічну дискусію з метою дати відповідь на питання: чим сьогодні є декомунізація для України загалом та Харкова зокрема?

 Поділитися