Права людини і суд над Геннадієм Корбаном: чи сумісні поняття?

27 грудня 2015 року у Дніпровському районному суді м. Києва розпочався розгляд клопотання Прокуратури м. Києва про зміну запобіжного заходу Геннадію Корбану з домашнього арешту на тримання під вартою. На момент звернення прокурора Корбан знаходився у клініці «Національний інститут серцево-судинної хірургії ім. М. М. Амосова НАМН України», де йому було проведено стентування коронарних артерій – операцію на судинах, що може потягти за собою ряд ускладнень найтяжчим з яких є тромбування судин і, відповідно, смерть.

Перед початком засідання (27 грудня 2015 року) о другій годині ночі до лікарні завітав представник прокуратури. Залишивши поза увагою стан підозрюваного, він зачитав ухвалу про судово-медичне обстеження і повідомив про виклик на ранкове судове засідання. У палаті були присутніми лікарі, яких в подальшому сторона обвинувачення використала в якості свідків.

Надалі події розвивалися стрімко. О дванадцятій годині того ж дня службові особи органів прокуратури знову прийшли до лікарні для проведення «судово-медичного дослідження». Процедуру доручили судово-медичному експерту та трьом профільним лікарям. Спеціалісти підтвердили високий кров’яний тиск, необхідність оперативного втручання та неможливість виписки з лікарні у такому стані.

Вся справа в тому, що під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу за законом має бути присутньою особа? щодо якої такий запобіжний захід встановлений. Отже, сторона обвинувачення мала залучити підозрюваного за будь-яку ціну. Законодавство передбачає два шляхи забезпечення участі особи у судовому засіданні: вона може бути викликана судом (застосування судового виклику) та доставлена до суду шляхом приводу. За судовим викликом особа має з’явитися, якщо тільки відсутні поважні причини для неявки (серед яких – тяжка хвороба). Нагадаємо, що Геннадій Корбан знаходився у лікарні через ризик виникнення інфаркту міокарда та тільки-но переніс операцію. Отже, він мав повне право ігнорувати судові виклики.

Розуміючи неможливість прибуття особи, прокурор напередодні звернувся з клопотанням про дозвіл на затримання з метою приводу підозрюваного. Діючий Кримінальний процесуальний кодекс України передбачає вичерпний перелік підстав для задоволення вищезазначеного клопотання, а саме: підозрюваний, обвинувачений переховується від органів досудового розслідування чи суд; або одержавши відомості про звернення слідчого, прокурора до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу, підозрюваний, обвинувачений до початку розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу вчинить дії, які є підставою для застосування запобіжного заходу. Тут слід нагадати, що серед підстав для застосування запобіжного заходу є обґрунтована підозра, що особа буде переховуватися від органів влади (неможливо у вкрай тяжкому стані здоров’я), знищити, сховати або створити будь-яку з речей, що має значення для встановлення обставин справи (неможливе у його стані), незаконно впливати на інших учасників процесу (є малоймовірним через тяжку хворобу), перешкоджати кримінальному провадженню чи вчинити інше кримінальне правопорушення (також знаходячись у лікарні?).

Так чи інакше, через сім годин (близько дев’ятнадцятої години) Геннадій Корбан був примусово доставлений до зали судового засідання. Варто зазначити, що строк міри запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту закінчується 31 грудня 2015 року. Прокуратура звернулася з клопотанням про зміну запобіжного заходу за шість днів до моменту закінчення строку, що має вказувати на винятковість обставин, які виникли. Як вказала сторона обвинувачення, підставою стала «відмова Корбана від медичного освідування, від отримання повістки, тощо». Тяжко хворий Геннадій Корбан відмовляється від отримання повістки. Без коментарів.

На початок судового засідання Геннадій Корбан потребував медичного догляду та моніторингу основних життєвих показників. Враховуючи відмову у доступі до хворого лікарям приватної клініки, перепони у тимчасовому переміщенні до реанімобілю… У той час коли Основи законодавства України про охорону здоров’я гарантують «кваліфіковану медичну допомогу, включаючи вільний вибір лікаря, вибір методів лікування відповідно до його рекомендацій і закладу охорони здоров’я». Чи можна казати про кваліфіковану медичну допомогу? Про вільний вибір лікаря? Вибір методів лікування?

У приміщенні суду Геннадій Корбан втратив свідомість та знаходився у такому стані протягом двадцяти хвилин. І його не було госпіталізовано. Наказом Міністерства охорони здоров’я України № 24 від 17.01.2005 року Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю «Медицина невідкладних станів» (Додаток 1.36) встановлюється, що у випадку порушення свідомості показане проведення госпіталізації на ношах до реанімації. А двері суду залишалися закритими на ключ, жодна особа не мала змоги виїхати, навіть рятуючи власне (чуже) життя…

Судове засідання загалом тривало більше тридцяти (!) годин. При цьому Наказом Міністерства охорони здоров’я України № 8 від 08.05.13 р. було встановлено, що після проведення успішних невідкладних медичних заходів у разі небезпеки інфаркту міокарда (у тому числі – стентування), для зменшення навантаження на міокард необхідно обмежити фізичне навантаження, забезпечити повний психологічний спокій. І в більшості випадків строки госпіталізації мають становити від 17 до 24 діб. Нагадаємо, що Геннадій Корбан переніс операцію кілька днів тому. Звичайно, участь хворої людини у такому судовому засіданні не могла не погіршити стан його здоров’я. Можна лише уявити, до якого тиску на лікарів вдалися представники органів кримінального переслідування, щоб забрати хворого з лікарні в період, коли він потребував інтенсивної медично допомоги. Як і немає сумнівів щодо юридичної кваліфікації таких дій як відвертого перевищення влади з їх боку із свідомим створенням загрози життю людини, як і стосовно безпрецедентного порушення його права на охорону здоров’я з боку посадовців, завданням яких є здійснення нагляду саме за дотриманням законів під час досудового розслідування.

Тож, залишається тільки відповісти на останнє питання, чи були порушені права та свободи Геннадія Корбана? Щоб ствердно відповісти на нього достатньо прочитати ст. 3 та 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, Конституцію України (ст. 3, 27, 49), чинний КПК України (ст.ст. 134, 177, 187, 200), Основи законодавства України про охорону здоров’я (ст.ст. 6, 7) та численні протоколи надання медичної допомоги.