MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Експрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України Бюлетень № 57 Законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 18.01.2016 – 22.01.2016

05.02.2016   
Ігор Усенко, Євген Ромінський
Надійшло 40 проектів законів і постанов Верховної Ради України, зокрема 6 проектів процедурних постанов, пов’язаних із подальшою роботою над законопроектом про внесення змін до Конституції України (щодо децентралізації влади), прийняттям за основу окремих законопроектів і звільненням суддів. У цьому огляді, за поодинокими винятками, також не коментуються проекти про запровадження податкових пільг, уточнення митного регулювання, внесення змін до бюджету тощо.

Надійшло 40 проектів законів і постанов Верховної Ради України, зокрема 6 проектів процедурних постанов, пов’язаних із подальшою роботою над законопроектом про внесення змін до Конституції України (щодо децентралізації влади), прийняттям за основу окремих законопроектів і звільненням суддів. У цьому огляді, за поодинокими винятками, також не коментуються проекти про запровадження податкових пільг, уточнення митного регулювання, внесення змін до бюджету тощо.

 

Міжнародно-правові відносини

 

Проект 0080 від 19.01.2016 (Кабінет Міністрів України) про ратифікацію Угоди (у формі обміну нотами) між Урядом України та Урядом Японії щодо Кредитної угоди про Другу позику на політику розвитку на здійснення економічних реформ між Кабінетом Міністрів України та Японським агентством міжнародного співробітництва.

Урядом Японії прийнято рішення щодо надання Україні Другої позики на політику розвитку на здійснення економічних реформ в обсязі 36,969 млрд. японських єн (близько 300 млн. дол. США) у рамках співфінансування проекту Світового банку «Друга позика на політику розвитку». Позика надаватиметься через Японське агентство міжнародного співробітництва з метою підтримки Уряду України у його програмі реформ. 4 грудня 2015 р. підписано згадану у назві проекту Угоду. Позика надається на 20 років із 6-річним пільговим періодом за змінною відсотковою ставкою (JPY LIBOR + 0,05 %). Повернення позики передбачається здійснювати один раз на півроку – 20 червня та 20 грудня.

Проект 0081 від 19.01.2016 (Кабінет Міністрів України) про ратифікацію Протоколу про сталий транспорт до Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат.

Метою прийняття проекту є ратифікація Протоколу про сталий транспорт (далі – Протокол) до Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат, учиненого 26 вересня 2014 р. в м. Мікулов. Згідно з текстом Протоколу його мета полягає у посиленні та сприянні співробітництву Сторін для розвитку сталого вантажного і пасажирського транспорту та відповідної транспортної інфраструктури в Карпатах на користь теперішнього і майбутніх поколінь з метою сприяння сталому розвитку регіону при цьому уникаючи, зменшуючи та, за необхідності, пом’якшуючи і компенсуючи негативні екологічні та соціально-економічні наслідки розвитку транспорту і  відповідної інфраструктури. Сторони будуть співробітничати, зокрема, щодо: політики планування та розвитку сталого транспорту і транспортної інфраструктури, які враховують особливості гірського середовища; розроблення політики сталого розвитку мультимодальних перевезень, які забезпечують соціально-економічні переваги мобільності та доступу до міських, сільських, віддалених і туристичних районів Карпат; зменшення негативного впливу на здоров’я людини та покращення безпеки пересування на транспорті; уникнення фрагментації природних і напівприродних середовищ існування, яка виникає внаслідок використання усіх видів транспорту та відповідної інфраструктури, а також збереження і покращення екологічних взаємозв’язків на місцевому, національному та регіональному рівнях; розроблення і просування екологічно безпечних моделей та систем транспорту, зокрема на екологічно вразливих територіях; об’єднання планування сталого транспорту і управління транспортним рухом в Карпатах, уникаючи перевищення пропускної спроможності через Карпати,  по можливості; забезпечення інфраструктурної функціональності транспортної мережі; покращення або підтримки транспортної інфраструктури стосовно ефективності, безпеки, забезпечення безпеки пасажирської та вантажної мобільності і викидів парникових газів.

Проект 0082 від 22.01.2016 (Кабінет Міністрів України) про ратифікацію Угоди між Урядом України та Організацією Північноатлантичного договору про статус Представництва НАТО в Україні.

Метою прийняття проекту Закону України є ратифікація Угоди між Урядом України та Організацією Північноатлантичного договору про статус Представництва НАТО в Україні, учиненої 22 вересня 2015 р. у м. Києві, що утворить договірно-правові основи діяльності Представництва НАТО в Україні на основі об’єднання Офісу зв’язку НАТО в Києві та Центру інформації та документації НАТО в Україні.

 

Проблеми національної безпеки, окупованих територій і АТО

 

Проект 3784 від 19.01.2016 (Фріз І. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо інженерно-технічного облаштування та утримання державного кордону.

Провідним у проекті є таке положення: «Для забезпечення дотримання режиму державного кордону органам Державної прикордонної служби України для інженерно-технічного облаштування та належного утримання державного кордону надається в постійне користування земельна смуга завширшки не менше 50 метрів вздовж лінії державного кордону на суші, по березі української частини прикордонної річки, озера або іншої водойми». Відповідно для його забезпечення вносяться зміни, якими робляться виключення для такого відведення земель, а також спеціального будівництва на них з ряду забороняючих, обмежуючих чи таких, що передбачають компенсації, положень.

 

Ідеологічні питання

 

Проект Постанови 3779 від 18.01.2016 (Чорновол Т. М.) про запровадження санкцій проти ВАТ «НК «Роснефть» та її дочірніх компаній в Україні.

Проектом пропонується уряду забезпечити припинення будь-яких господарських відносин державних підприємств або підприємств, у статутному капіталі яких є частка держави, з ВАТ «НК «Роснефть», дочірніми компаніями ВАТ «НК «Роснефть» та компаніями, кінцевим бенефіціаром яких є ВАТ «НК «Роснефть» або її дочірні компанії, а також блокування активів в Україні згаданих юридичних осіб, з якими припиняються господарські відносини. Водночас визначаються конкретні завдання для ДФС України та її територіальних підрозділів (провести позапланову перевірку діяльності дочірніх компаній ВАТ «НК «Роснефть» зареєстрованих в Україні та компаній, кінцевим бенефіціаром яких є ВАТ «НК «Роснефть» або її дочірні компанії, а також інших суб’єктів господарювання, які протягом 2014-2015 років купували/надавали послуги або продукцію дочірніх компаній ВАТ «НК «Роснефть», зареєстрованих в Україні та компаній, кінцевим бенефіціаром яких є ВАТ «НК «Роснефть»; забезпечити повне припинення транзиту вантажів ВАТ «НК «Роснефть», дочірніх компаній ВАТ «НК «Роснефть» та компаній, кінцевим бенефіціаром яких є ВАТ «НК «Роснефть» або її дочірні компанії через державний кордон України) та Національного банку України (звернутися до фінансових установ, які мають відповідну ліцензію для діяльності на території України, з вимогою не обслуговувати фінансові рахунки ВАТ «НК «Роснефть», дочірніх компаній ВАТ «НК «Роснефть» та компаній, кінцевим бенефіціаром яких є ВАТ «НК «Роснефть» або її дочірні компанії).

Проект Постанови 3780 від 18.01.2016 (Гусак В. Г.) про призначення чергових виборів депутатів окремих районних, міських, районних у містах, сільських, селищних рад Донецької та Луганської областей та відповідних сільських, селищних, міських голів.

Пропонується призначити на неділю 24 квітня 2016 року чергові вибори депутатів окремих районних, міських, районних у містах, сільських, селищних рад Донецької області (80 рад у 6 районах та 4 містах) та Луганської області (28 рад у 3 районах), а також відповідних сільських, селищних, міських голів. За твердженням ініціаторів проекту, йдеться про ті території, які не визнані тимчасово окупованими, та на яких не були проведені чергові вибори 25 жовтня 2015 року. Головний аргумент щодо необхідності призначення виборів має суто ідеологічний характер: «Перекладаючи через численні відсилочні норми відповідальність за непризначення та непроведення виборів на Центральну виборчу комісію та військово-цивільні адміністрації, Верховна Рада України нівелює свою роль у неухильному забезпеченні дотримання прав людей як єдиного законодавчого органу та ставить під сумнів можливість держави забезпечити рівність конституційних прав усіх своїх громадян».

Проект 3785 від 20.01.2016 (Писаренко В. В.) про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» щодо приведення його норм до вимог Конституції України.

Проектом передбачається приблизно вдвічі підняти на 2016 р. розміри прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати. Крім того, пропонується скасувати положення про передачу до комунальної власності мережі професійно-технічних навчальних закладів, а відповідно і видатків на їх фінансування – до місцевих бюджетів. Обмежуються і положення щодо реформування та скорочення таких закладів. Окремо слід звернути увагу на пропозицію виключити пункт 11 Перехідних положень, яким визначається, що фінансування ряду законів України в межах окремих статей чи повністю буде здійснюватися «виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів та бюджету Фонду соціального страхування України». Незважаючи на суттєві фінансові ініціативи, в пояснювальній записці до проекту його автори обмежилися такими доволі лукавими твердженнями: «На момент внесення проект не потребує додаткових витрат Державного бюджету України. З метою фінансування передбачених законопроектом заходів у майбутньому у проекті надано відповідні доручення Кабінету Міністрів України». Останнє речення найяскравіше демонструє суто політичну та популістську природу цього проекту.

Проект 3793 від 21.01.2016 (Бойко Ю. А.) про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» (щодо змін макроекономічних показників у 2016 році, усунення недоліків при формуванні видатків державного бюджету та підвищення соціальних стандартів).

Проект по суті своїй є альтернативним бюджетом, підготовленим парламентською опозицією на основі, як це зазначається в пояснювальній записці до проекту, інших, більш негативних, макроекономічних прогнозів. Утім слід звернути увагу на те, що незважаючи на гірші очікування для економіки України, в проекті наявне намагання задовольнити усі запити в соціальній сфері (зокрема і щодо витрат на науку). Відповідно з’являється підозра в тому, що за наведеними цифрами не стоїть кропіткий фінансовий аналіз якоїсь серйозної аналітичної установи, і, відповідно, проект є не ретельними розрахунками видатків і надходжень, а красиво поданим близнюком попереднього проекту, тобто так само зводиться до профанаційного політичного популізму.

 

Відносини між владними суб’єктами

 

Проект 3781 від 18.01.2016 (Тарута С. О.) про процедуру підготовки проекту нової Конституції України.

Проект визначає процедуру ініціювання, розробки та схвалення проекту нової Конституції України, яка приймається всеукраїнським референдумом. Передбачається, що процес підготовки проекту нової Конституції України може розпочатися за народною ініціативою про проведення всеукраїнського референдуму щодо прийняття нової Конституції України. Вимога про проведення всеукраїнського референдуму щодо прийняття нової Конституції України за народною ініціативою (народна вимога) – це  звернення (петиція) громадян України, яке підписали не менш як три  мільйони громадян України, які мають право голосу, за умови, що їхні підписи щодо призначення всеукраїнського референдуму зібрані не менше ніж у двох третинах адміністративно-територіальних одиниць України, передбачених частиною другою статті 133 Конституції України, і не менше ніж по сто тисяч підписів у кожній з таких адміністративно-територіальних одиниць.  Президент України зобов’язаний видати указ про скликання Конституційних Зборів протягом одного місяця з моменту отримання народної вимоги про проведення всеукраїнського референдуму щодо прийняття нової  Конституції України. Указ Президента України про скликання Конституційних Зборів є правовою основою для оголошення Центральною виборчою комісією початку виборчого процесу до Конституційних Зборів. Cклад Конституційних Зборів – триста народних представників до Конституційних Зборів (далі – народні представники), які обираються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування. Народним представником не може бути обрано Президента України, народного депутата України, члена Кабінету Міністрів України, державного службовця, що займає посаду категорії А, суддю Конституційного Суду України, суддю судів загальної юрисдикції, прокурора чи особу, яка займала будь-яку з цих посад в попередні 5 років, а також осіб, зазначених у частинах першій, другій, четвертій, восьмій статті 3 Закону України «Про очищення влади». Народний представник протягом десяти років після прийняття всеукраїнським референдумом нової Конституції України, підготовленої  Конституційними Зборами за його участі, не має права брати участь у виборах як кандидат на посаду глави держави, а також як кандидат у представники у законодавчому органі, не має права на призначення його на політичні посади в органах виконавчої влади, державним службовцем, що займає посади категорії А, суддею України, а також прокурором. Народному представнику виплачується щомісячна винагорода в розмірі заробітної плати народних депутатів України з дня обрання його народним представником і до  дня припинення його повноважень. Конституційні Збори здійснюють свої повноваження у приміщеннях архітектурного ансамблю Св. Софії Київської. Конституційні Збори приймають Регламент Конституційних Зборів та інші акти, що регламентують організацію їх внутрішньої роботи у відповідності з цим Законом. Розробка проекту нової Конституції України передбачає підготовку Документу для проведення громадських обговорень щодо основних положень проекту Конституції України, узагальнення результатів громадських обговорень, концепцію проекту нової Конституції України, проект нової Конституції України. Президент України протягом п’яти днів з дня прийняття Конституційними Зборами рішення про схвалення проекту нової Конституції України та винесення його на всеукраїнський референдум видає указ про призначення всеукраїнського референдуму з питання прийняття нової Конституції України.

Проект видається доволі цікавим, але на сьогодні ряд його основних положень не узгоджується з Конституцію України.

Проект 3787 від 20.01.2016 (Парубій А. В.) про внесення змін до деяких законів України щодо вимог фінансового контролю з метою запобігання корупції.

Проект покликаний вирішити проблеми, пов’язані з виконанням положень щодо фінансового контролю, передбачених Законом України «Про запобігання корупції», які виникли у зв’язку із затриманням початку діяльності  Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – Національне агентство).

У проекті пропонується внести зміни до Закону України «Про запобігання корупції», а саме: 1) розширити повноваження Національного агентства; 2) змінити термін подачі декларацій особами, які припинили діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, та уточнити порядок подачі виправленої декларації особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування 3) уточнити перелік відомостей, що зазначаються в декларації; 4) уточнити порядок доступу до декларацій; 5) надати право Національному агентству проводити часткову перевірку декларацій; 6) уточнити перелік обов’язків державних органів, органів місцевого самоврядування та юридичних осіб публічного права щодо встановлення своєчасності подання декларацій; 7) уточнити порядок повної та закріпити порядок часткової перевірки декларацій; 8) визначити, що форма інформування Національного агентства про відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента або суттєві зміни у майновому стані визначається Національним агентством; 9) внести зміни до пунктів 1 та 2 розділу ХІІІ «Прикінцеві положення», визначивши початок діяльності Національного агентства, перелік питань, що визначає Національне агентство своїми рішеннями, подання в 2016 р. декларацій суб’єктами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище тощо. Також пропонується у розділі ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» уточнити перелік службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

У висновку ГНЕУ зазначається певні суперечності і прогалини проекту та рекомендується за результатами розгляду в першому читанні повернути його суб’єкту права  законодавчої ініціативи на доопрацювання.

 

Права громадян та їх об’єднань

 

Проект 3765-1 від 20.01.2016 (Денисенко В. І.) про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (щодо розміру адміністративного збору у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва).

Альтернативний проекту 3765 від 13.01.2016 (Сторожук Д. А.) про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (щодо державної реєстрації прав у результаті вчинення нотаріальної дії) (див. Бюлетень № 56).

Проект 3765-1 передбачає іншу формулу закріплення виключення з диференційованого розміру адміністративного збору за державну реєстрацію прав через вчинення нотаріальної дії, зазначаючи, що у цьому разі державна реєстрація прав проводиться після завершення нотаріальної дії, але не пізніше того ж дня, у якому вчинено нотаріальну дію і відповідно обмеження щодо часу видачі документів не поширюються на цю ситуацію. Крім того, замість прямого визначення розміру адміністративного збору за проведення державної реєстрації прав у результаті вчинення нотаріальної дії, як це мало місце в проекті 3765, тут запропонована така формула: «Положення пунктів 2, 3, абзацу другого пункту 5 частини першої цієї статті не застосовуються у разі проведення державної реєстрації прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва. У результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва адміністративний збір справляється у розмірах, визначених відповідно у пунктах 1, 6 та абзаці першому пункту 5 частини першої цієї статті».

Проект 3786 від 20.01.2016 (Кабінет Міністрів України) про опіку та піклування над повнолітніми недієздатними особами та особами, цивільна дієздатність яких обмежена.

Проект стосується прав та обов’язків повнолітніх осіб, які страждають на психічні розлади, що впливають на здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, та повнолітніх осіб, які зловживають спиртними напоями, наркотичними засобами, психотропними речовинами, їх аналогами та прекурсорами, токсичними речовинами, азартними іграми тощо і тим ставлять себе чи свою сім’ю, а також інших осіб, яких вони за законом зобов’язані утримувати, у скрутне матеріальне становище. Проект містить ряд цікавих пропозицій, реалізація яких, на нашу думку, сприятиме захисту прав повнолітніх недієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена. Водночас ініціатори проекту не навели жодного аргументу на користь того, що відповідні правовідносини мають регулюватися новим спеціальним законом на додаток до норм Цивільного і Сімейного кодексів України та деяких інших чинних нормативно-правових актів. Тому доцільність прийняття такого акта залишається дискусійною.

Проект 3801 від 21.01.2016 (Мураєв Є. В.) про внесення змін до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (щодо додаткових гарантій відшкодування коштів за вкладами).

Статтю 26 «Гарантії за вкладом» зазначеного закону пропонується доповнити такою нормою: «Тимчасово, у період з 1 квітня 2016 року по 31 грудня 2025 року включно, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом та відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, в повному обсязі. Адміністративна рада Фонду в зазначений період часу не має права приймати рішення про встановлення граничної суми відшкодування коштів за вкладами».

 

Кримінальне, кримінальне процесуальне і цивільне процесуальне законодавство, судівництво

 

Проект 3794 від 21.01.2016 (Мураєв Є. В.) про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо уточнення загальних положень про запобіжні заходи).

Пропонується скасувати положення КПК України: «Запобіжні заходи у вигляді особистого зобов’язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави не можуть бути застосовані до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109–114-1, 258–258-5, 260, 261 Кримінального кодексу України». У пояснювальній записці автори аргументують пропоновані зміни тим, що вони потрібні для «приведення кримінального процесуального законодавства до вимог Конституції України та впорядкування його єдиної цілісної системи, усунення неточностей у кримінальному процесуальному законодавстві, які порушують права та свободи громадян України та можуть бути основою для зловживань з боку правоохоронних органів, у тому числі з політичних мотивів».

Зазначені аргументи видаються непереконливими. Чергова, вже далеко не перша спроба обмежити свободу суду у виборі запобіжних заходів, як вже не раз зазначалося у наших оглядах, суперечить природі цього процесуального інституту і є типовим проявом не лише недовіри до суду, а й звичного популізму, досудового покарання осіб, які формально до винесення вироку вважаються невинуватими.

 

Культура та освіта

 

Проект 3798 від 21.01.2016 (Мураєв Є. В.) про внесення змін до Закону України «Про поховання та похоронну справу» (щодо врегулювання переміщення останків полеглих, які загинули у війнах, внаслідок депортацій та політичних репресій через державний кордон України); проект 3799 від 21.01.2016 (Мураєв Є. В.) про внесення змін до Митного кодексу України (щодо врегулювання переміщення через митний кордон України останків полеглих, які загинули у війнах, внаслідок депортацій та політичних репресій); проект 3803 від 21.01.2016 (Мураєв Є. В.) про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо відповідальності за порушення вимог законодавства про пошукову діяльність) та проект 3804 від 21.01.2016 (Мураєв Є. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо врегулювання пошукової діяльності).

Чотири взаємопов’язані та взаємодоповнюючі проекти від одного суб’єкта законодавчої ініціативи, які приділені одній й тій самій проблемі – вдосконаленню правового порядку здійснення пошукових заходів із виявлення місць невідомих поховань та непохованих останків жертв воєн і політичних репресій, їх вилученню, ідентифікації та перепохованню. Перший з проектів основну увагу приділяє питанню правового впорядкування переміщення через державний кордон України ексгумованих чи незахоронених, знайдених при проведенні пошукових робіт останків полеглих, які загинули у війнах, унаслідок депортацій та політичних репресій, а зміни передбачені другим проектом уточнюють процедуру такого переміщення через митний кордон України. Третій проект передбачає введення адміністративної відповідальності за «проведення без письмового дозволу органу охорони культурної спадщини пошукових земляних (підводних) робіт на території місць бойових дій, місць загибелі бойової техніки, бойових кораблів, морських та річкових суден, місць поховань померлих та загиблих військовослужбовців (у тому числі іноземців), які загинули у війнах, внаслідок депортації та політичних репресій на території України». Останній проект містить визначення пошукової діяльності та пошукових організацій, уточнює порядок отримання дозволів на проведення пошукових земляних (підводних) робіт на території місць бойових дій, місць загибелі бойової техніки, бойових кораблів, морських та річкових суден, місць поховань померлих та загиблих військовослужбовців (у тому числі іноземців), які загинули у війнах, внаслідок депортації та політичних репресій на території України. Також цим проектом передбачається визначити, що «пошукова робота організовується і проводиться суспільно-державними об’єднаннями, громадськими об’єднаннями, уповноваженими на проведення такої роботи, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою виявлення невідомих військових поховань і останків, які не поховано, встановлення імен загиблих і зниклих без вісті під час Другої світової війни 1939–1945 років, увічнення їх пам’яті, занесення їх імен та інших відомостей про них до книг Пам’яті і відповідних інформаційних систем. Проведення пошукової роботи в місцях, де велися воєнні дії, а також розкриття військових поховань в порядку самодіяльної ініціативи забороняється».

Ініціатива комплексного впорядкування пошукової діяльності без сумніву вимагає позитивної оцінки, однак автори дещо занадто сильно зосередили увагу на подіях періоду СРСР, що може стати на заваді діяльності інших пошукових організацій, які займаються такою ж роботою стосовно часів першої світової війни та інших історичних періодів. Тому запропоновані проекти вимагають ретельної уваги з боку відповідних спеціалістів.

Проект Постанови 3807 від 22.01.2016 (Княжицький М. Л.) про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2016 році.

З метою консолідації та розвитку історичної свідомості Українського народу, збереження національної пам’яті та належного відзначення і вшанування пам’ятних дат і ювілеїв Верховна Рада України постановляє урочисто відзначити на державному рівні у 2016 році пам’ятні дати і ювілеї згідно з додатком. Також парламент дає ряд рекомендацій та пропозиції органам виконавчої влади щодо відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2016 році. Перелік є дуже цікавим та змістовним і ми радимо ознайомитися з ним.

 

Охорона здоров’я

 

Проект 3788 від 20.01.2016 (Кривошея Г. Г.) про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення окремих положень про обмеження місць куріння тютюнових виробів.

Проект пропонує зміни до Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення», якими існуюча заборона куріння на певних об’єктах (територіях) розширюється через додавання до відповідної позиції переліку слів «та у радіусі 20 метрів від їх входів/виходів» або «та у радіусі 20 метрів від них» (щодо дитячих майданчиків та зупинок транспорту). На територіях, де куріння дозволяється у спеціально відведених місцях, пропонується керуватися вказівкою, що такі місця «облаштовуються у радіусі 20 метрів від входів/виходів у приміщення усіх форм власності». Також пропонується вдвічі підняти розміри штрафів за куріння тютюнових виробів у заборонених місцях.

Недоліком проекту, як видається, є його повна абстрагованість від реальних умов міської забудови. Через щільність останньої здебільшого не можна буде знайти місце, в радіусі 20 метрів від якого не буде жодного об’єкту, оголошеного вільним від куріння. Пропозиція ж для деяких об’єктів облаштовувати місця для куріння «у радіусі 20 метрів від входів/виходів», тобто не далі 20 метрів від входу теж сформульована некоректно, оскільки в певних ситуаціях, можливо, таке місце буде доцільно облаштувати за 25–30 метрів від входу. І що робити, якщо вхід до підприємства (установи, організації) розміщений прямо на людній вулиці? Невже облаштувати місце для куріння на тротуарі, біля під’їзду.

 

Питання сільського господарства та земельних справ

 

Проект 3783 від 19.01.2016 (Шинькович А. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обмеження розміру земельних ділянок сільськогосподарського призначення, що можуть одночасно перебувати в оренді та/або суборенді в одного орендаря та інших осіб, які ним контролюються.

Пропонується закріпити, що виключно законами України визначаються «обмеження щодо розміру земельних ділянок сільськогосподарського призначення, що можуть одночасно перебувати в оренді та/або суборенді в одного орендаря та інших осіб, які ним контролюються». Водночас передбачається визначити, що «за рішенням районної ради, яке приймається на строк не менш як три роки, загальний розмір земельних ділянок сільськогосподарського призначення, що можуть одночасно перебувати в оренді та/або суборенді в одного орендаря та інших осіб, які ним контролюються, відповідно до умов, визначених Законом України «Про захист економічної конкуренції», не може перевищувати 35 відсотків розміру всіх земельних ділянок сільськогосподарського призначення на території району, які можуть бути передані в оренду» і далі продовжується, що у разі прийняття такого рішення «орендар та інші особи, які ним контролюються, зобов’язані протягом місяця після збирання врожаю поточного року розірвати договори оренди щодо земельних ділянок, розмір яких перевищує встановлені обмеження, або внести до них відповідні зміни. У разі невиконання цієї вимоги у визначений строк договори оренди земельних ділянок, що перевищують встановлені обмеження, розриваються або до них вносяться відповідні зміни за правилами цивільного судочинства за позовом  відповідного органу місцевого самоврядування». Також проект містить ряд змін і уточнень адміністративних та судових процедур, пов’язаних з обмеженням загального розміру земельних ділянок сільськогосподарського призначення, що можуть одночасно перебувати в оренді та/або суборенді в одного орендаря та інших осіб, які ним контролюються.

На нашу думку, проект сформульований недостатньо чітко, а тому залишається правова невизначеність, чи є прийняття рішення про обмеження загального розміру орендованих ділянок правом чи обов’язком районної ради. Якщо це обов’язок, що полягає в індивідуалізації вимог, визначених на законодавчому рівні, то такі дії, можливо, не варто покладати на органи місцевого самоврядування, оскільки це не є питанням місцевого значення. Якщо ж йдеться про право районної ради як встановлювати, так і не встановлювати обмеження загального розміру орендованих ділянок, то у цьому разі можна спрогнозувати значні корупційні ризики. Тому проект потребує широкого і ретельного обговорення та фахового опрацювання.

 

Проекти з інших питань

 

Проект 3795 від 21.01.2016 (Мураєв Є. В.) про внесення змін до Закону України «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні» (щодо сприяння розвитку малого і середнього підприємництва).

Проект передбачає внесення до зазначеного закону ряду змін переважно декларативного характеру, більшість з яких присвячені проблемі тих чи інших гарантій підтримки малого і середнього підприємництва. Зокрема пропонується приділити увагу новому суб’єкту – об’єднанням суб’єктів малого та (або) середнього підприємництва.

Проект 3796 від 21.01.2016 (Мураєв Є. В.) про внесення змін до Закону України «Про інноваційну діяльність» (щодо сприяння розвитку інноваційної діяльності).

Окрім ряду змін до положень про мету та переліку загальних принципів державної інноваційної політики, основні пропозиції пов’язані із запровадженням до числа засобів державної інноваційної політики інститутів надання інноваційних грантів і забезпечення кваліфікованими кадровими ресурсами. Також пропонується тимчасово, до 1 січня 2026 року, з метою створення належних умов для здійснення інноваційної діяльності, застосовувати до суб’єктів інноваційної діяльності особливості в оподаткуванні, встановлені Податковим кодексом України та особливості в митному регулюванні, встановлені Митним кодексом України.

Проект 3797 від 21.01.2016 (Мураєв Є. В.) про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо сприяння розвитку інноваційної діяльності).

Проектом передбачені зміни до ПК України, спрямовані на забезпечення пропозицій, викладених у попередньому проекті.

Проект 3808 від 22.01.2016 (Кабінет Міністрів України) про дитяче харчування.

Як зазначається у пояснювальній записці, метою проекту є удосконалення законодавства у сфері дитячого харчування для забезпечення подальшого розвитку українського виробництва відповідної продукції. Для цього передбачається прийняття нової редакції Закону України «Про дитяче харчування» та внесення змін до Законів України «Про охорону дитинства», «Про дошкільну освіту», «Про пестициди та агрохімікати». Пропонується: 1) чітке визначення предмету регулювання через виключення відносин, які є предметом регулювання інших законів; 2) виключення термінів, які наведені в законах, що є спеціальними у відповідній сфері; 3) гармонізація законодавства України із законодавством Європейського Союзу, але враховуючи положення національних законів і стандартів. Відзначається, що особлива увага в проекті звертається на застосування термінів «сировина», «виробник дитячого харчування», «якість дитячого харчування», а термін «спеціальна сировинна зона» виключається.

 Поділитися