Експрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України Бюлетень № 70 Законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 18.04.2016 – 22.04.2016

Надійшло 79 проектів законів і постанов Верховної Ради України, зокрема 24 проекти процедурних постанов, пов’язаних з прийняттям за основу, відхиленням або поверненням на доопрацювання окремих законопроектів, заслуховуванням звітів, перейменуванням населених пунктів тощо. У цьому огляді, за поодинокими винятками, також не коментуються проекти про запровадження податкових пільг, внесення змін до бюджету тощо.

Міжнародно-правові відносини

Проект Постанови 4476 від 20.04.2016 (Парубій А. В.) про Звернення Верховної Ради України до Організації Об'єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, світових лідерів та всіх членів міжнародного співтовариства щодо вшанування жертв геноциду кримськотатарського народу та засудження порушень Російською Федерацією прав і свобод кримськотатарського народу.

У названому зверненні Верховна Рада України:

«заявляє, що системний тиск на кримськотатарський народ, репресії громадян України за національною ознакою, організація етнічно і політично вмотивованих переслідувань кримських татар, їхніх органів, таких як Меджліс кримськотатарського народу та Курултай кримськотатарського народу, на тимчасово окупованій території України з боку державних органів Російської Федерації, починаючи з дати початку тимчасової окупації, є свідомою політикою етноциду кримськотатарського народу;

вимагає від Російської Федерації негайно припинити політику, спрямовану на порушення прав людини і свобод громадянина в Криму як невід’ємній частині суверенної території України, зокрема прав кримських татар як корінного народу України;

звертається до міжнародного співтовариства із закликом засудити дії окупаційної влади Російської Федерації, спрямовані на заборону Меджлісу кримськотатарського народу на території півострова, та закликає всіх світових лідерів та визнаних суспільних діячів докласти необхідних зусиль для захисту кримських татар від дискримінації та переслідувань з боку Російської Федерації;

закликає міжнародну спільноту визнати депортацію з Криму кримських татар у 1944 році геноцидом кримськотатарського народу;

звертається до всіх держав світу та міжнародних організацій і інституцій із закликом долучитися 18 травня, у День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу, до вшанування пам’яті невинних жертв злочинної депортації кримськотатарського народу, скоєної комуністичним тоталітарним режимом, а також жертв протиправних дій російської окупаційної влади;

закликає міжнародну спільноту сприяти притягненню до відповідальності всіх винних в окупації та протиправній анексії Криму та системних і широкомасштабних порушеннях прав людини на українській окупованій території».

Постанову прийнято (11.05.2016) та підписано (16.05.2016).

Проблеми національної безпеки, окупованих територій і АТО

Проект 4471 від 19.04.2016 (Вілкул О. Ю.) про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення виборчих прав внутрішньо переміщених осіб.

Проект по суті, а значною мірою і дослівно, повторює проекти 2501а від 12.08.2015 (Бондар В. В.) про внесення змін до Закону України «Про місцеві вибори» (щодо забезпечення права голосу внутрішньо переміщеним особам) (див.: Бюлетень № 35), 2501а-1 від 21.08.2015 (Тарута С. О.) про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення виборчих прав внутрішньо переміщених осіб (див.: Бюлетень № 36) та, особливо, 2501а-2 від 26.08.2015 (Льовочкіна Ю. В.) про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення виборчих прав внутрішньо переміщених осіб про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення виборчих прав внутрішньо переміщених осіб (див.: Бюлетень № 37). Усі проекти були повернуті на доопрацювання.

Проект дещо розширює пропозиції попередніх проектів, але не суттєво. З огляду на значну змістовну подібність, залишаються актуальними усі зауваження щодо попередніх проектів.

Проект 4482 від 20.04.2016 (Богомолець О. В.) про внесення змін до статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (щодо звільнення від призову на військову службу під час мобілізації близьких родичів осіб, які загинули під час безпосередньої участі в антитерористичній операції).

Пропонується визначити, що призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також: «жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, дід, баба або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час проведення антитерористичної операції з числа: військовослужбовців або працівників утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, що загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення; працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції та загинули або пропали безвісти під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення; осіб, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, за умови, що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів; осіб, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, але в подальшому такі добровольчі формування не були включені до складу утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, і виконували завдання антитерористичної операції у взаємодії із утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами». Однак в той же час передбачити, що вищеназвані особи «у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їх згодою».

Проект 31.05.2016 прийнятий як закон за основу та в цілому і 07.06.2016 направлений Президенту за підписом Голови ВР України.

Проект 4485 від 21.04.2016 (Унгурян П. Я.) про внесення змін до Закону України «Про альтернативну (невійськову) службу» (щодо строків подання заяви).

Пропонується визначити порядок направлення громадян на альтернативну службу під час проведення мобілізації та призову громадян України на строкову військову службу в особливий період, строки альтернативної служби у відповідних випадках тощо. Зокрема, пропонується передбачити, що у разі проведення призову громадян України на строкову військову службу в особливий період заява про направлення на альтернативну службу подається не пізніше ніж за п’ятнадцять календарних днів до початку встановленого Указом Президента України періоду проведення призову громадян України на строкову військову службу. Заява про направлення на альтернативну службу в особливий період розглядається відповідним структурним підрозділом місцевої державної адміністрації протягом десяти календарних днів після її надходження в присутності громадянина одночасно військовим комісаріатам забороняється вживати подальших заходів щодо призову чи мобілізації громадян, які подали заяви про направлення їх на альтернативну службу, до завершення їх розгляду та прийняття рішення по суті.

Сама ініціатива впорядкування відповідного питання є важливою, але слід звернути увагу на докладний та комплексний висновок ГНЕУ, з більшістю зауважень якого ми згідні.

Ідеологічні питання

Проект Постанови 4478 від 20.04.2016 (Яніцький В. П.) про внесення змін до розділу 1 додатка до Постанови Верховної Ради України «Про відзначення пам'ятних дат і ювілеїв у 2016 році» щодо відзначення 75-ої річниці заснування повстанчої армії отамана Тараса Боровця (Бульби) «Поліська Січ».

Суть проекту викладена в його назві. Юридичних заперечень він не викликає. Проте проблематика визнання дій тих чи інших повстанських підрозділів і, відповідно, можливість їх вшанування на державному рівні перебуває виключно в царині політичної волі.

Проект 4479 від 20.04.2016 (Луценко І. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо незастосування на території України окремих нормативно-правових актів комуністичного тоталітарного режиму та місцевого самоврядування, що суперечать Конституції та загрожують унітарному устрою України.

Проектом пропонується: внести в законодавство про місцеве самоврядування заборону органам, посадовим і службовим особам місцевого самоврядування своїми актами визначати територіальний устрій України, спеціальний статус міст, правовий режим державного кордону, правовий режим воєнного і надзвичайного стану, права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основні обов'язки громадянина; визнати нечинним на території України Указ Президії ВР СРСР від 28 липня 1988 року № 9306-XI «Про порядок організації і проведення зборів, мітингів, вуличних і походів і демонстрацій в СРСР»; ініціювати визнання нечинними підзаконних актів, прийнятих на основі згаданого Указу; заборонити органам, посадовим і службовим особам  місцевого самоврядування визначати порядок організації та проведення мирних зібрань, а також місця, форми, часу, маршруту їх проведення, чи допустиму кількість учасників; визнати нечинними окремі пункти затвердженого Указом Президії ВР УРСР від 12 березня 1981 року Положення про порядок вирішення питань адміністративно-територіального устрою УРСР з радянськими правилами найменування і перейменування  адміністративно-територіальних   одиниць  і  населених  пунктів України; змінити назву Закону «Про столицю України – місто-герой Київ» на «Про столицю України – місто Київ».

З наведеними пропозиціями, крім останньої, загалом можна погодитися. Водночас пропозиція позбавити Київ статусу «міста-героя» видається щонайменше дискусійною.

Проект 4511 від 22.04.2016 (Петренко О. М.) про особливий статус релігійних організацій, керівні центри яких знаходяться в державі, яка визнана Верховною Радою України державою-агресором.

Згідно зі ст. 1 «Завданнями цього закону є: встановлення особливого статусу для релігійних організацій, керівні центри яких знаходяться в державі-агресорі, яка визнана у такій якості Верховною Радою України; своєчасне виявлення можливих проявів зовнішнього впливу і втручання з боку держави-агресора, яка визнана в такій якості Верховною Радою України, через релігійний фактор в державно-конфесійну, міжконфесійну сферу відносин в Україні та на перебіг суспільно-політичні процеси у державі; запобігання проявам дестабілізації релігійного середовища та розпалюванню міжрелігійної ворожнечі в Україні; захист національних інтересів, територіальної цілісності та державного суверенітету України».

Передбачається, що особливий статус згаданих релігійних організацій ґрунтуватиметься на договорах, які вони будуть укладати з державою.  Цими договорами, зокрема, зумовлюватиметься обов’язкове погодження з відповідним органом державної влади призначення центрального та регіонального керівництва релігійних організацій, запрошення іноземних релігійних діячів для  здійснення ними проповідницької та іншої канонічної діяльності тощо.

Попри «добрі наміри» ініціаторів проекту, наведені пропозиції виходять далеко за межі звичних для демократичного суспільства відносин між державою і релігійними організаціями і загалом видаються неприйнятними.

Проект 4512 від 22.04.2016 (Левус А. М.) про внесення змін до Закону України «Про санкції» (щодо припинення дії міжнародних договорів).

Головна ідея проекту полягає в наданні Верховній Раді України права припиняти дію не лише тих міжнародних договорів, згоду на обов’язковість яких надавав парламент, а й тих, згода на обов'язковість яких надавалась Президентом України та Урядом України.

Слід погодитися з думкою ГНЕУ, що проект потребує доопрацювання з тим, щоб усунути очевидні порушення конституційного принципу поділу державної влади.

Відносини між владними суб’єктами

Проект 4467 від 19.04.2016 (Соболєв Є. В.) про внесення зміни до розділу ХІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про прокуратуру» щодо відтермінування набрання чинності окремих положень.

Пропонується перенести на пів року (з 15 квітня на 16 жовтня 2016 р.) вступ в силу статей 21, 28–38, 42, 44–50, 62–63, 65–79 названого закону. В пояснювальній записці зазначається, що зміни вносяться з метою «створення умов для проведення необхідних та якісних заходів для формування органів прокурорського самоврядування». Простіше кажучи, темпи реформи органів не встигають за передбаченими строками.

Слід зазначити, що на момент реєстрації проекту зазначені статті вже мали набути чинності. Відповідно, слід було б вести мову про призупинення дії статей, а не про відтермінування їх вступу в силу.

Проект 4469 від 19.04.2016 (Алєксєєв С. О.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності Генеральної прокуратури України та Державного бюро розслідувань. Вже наступного дня (20.04) був внесений доопрацьований текст, який тут і розглядається.

Пропонується внести зміни до перехідних та прикінцевих положень Кримінального процесуального кодексу України, окремих норм законів України «Про прокуратуру» та «Про Державне бюро розслідувань» щодо врегулювання порядку виконання функції досудового розслідування органами прокуратури в кримінальних провадженнях, підслідних Державному бюро розслідувань, які до початку діяльності Бюро перебувають на стадії досудового слідства в органах прокуратури. Йдеться, зокрема, про продовження до двох років строків можливого досудового розслідування цих справ органами прокуратури.. Також передбачається викласти в новій редакції частину 2 статті 297-1 «Загальні положення спеціального досудового розслідування» КПК України, зазначивши, що "спеціальне досудове розслідування здійснюється… стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та оголошений у розшук. Окрім того, пропонується розширити перелік повноважень Генерального прокурора України; уточнити вимоги до кандидатів, які претендують на посади прокурора регіональної прокуратури, прокурора Генеральної прокуратури України та Генерального прокурора України (зокрема, щодо вимог до освіти претендентів); відтермінувати до 15 квітня 2017 р. створення органів прокурорського самоврядування тощо.

Проект викликав суттєві зауваження ГНЕУ і незважаючи на те, що 10.05.2016 декілька разів ставився на голосування, так і не був прийнятий.

Проект 4474 від 19.04.2016 (Опанасенко О. В.) про внесення змін до Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» (щодо заборони використання запозиченого тексту (плагіату) в альтернативних законопроектах).

Проектом передбачається запровадження процедури перевірки альтернативних законопроектів на запозичення тексту (плагіат) від основного проекту та, в разі виявлення такого запозичення за результатами перевірки, повернення таких альтернативних законопроектів ініціаторові в разі перевищення допустимого рівня запозичення тексту в 30 відсотків.

Постановка питання про запозичення з основного проекту в текстах альтернативних проектів видається цілком слушною. Наші власні спостереження теж підтверджують, що як альтернативі проекти часто на розгляд парламенту виносяться тексти, що мають лише незначні редакційні відмінності від основного проекту. Водночас, судячи з тексту проекту, можна зробити висновок, що його ініціатори вважають цілком нормальним використання в альтернативному проекті до 30% тексту основного проекту. Не вдаючись до дискусії щодо можливого обсягу запозичень, маємо підкреслити, що за всіх обставин запропонований суто «апаратний» механізм відхилення «неоригінальних» проектів з наданням вирішального значення висновку керівника Апарату видається не зовсім коректним. Як варіант можна запропонувати підключити до процедури прийняття рішення Комітет з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради України. Є також проблема подання проектів, які не реєструються як альтернативні, але фактично дублюють попередні, часто вже відхилені, проекти.

Проект 4481 від 20.04.2016 (Паламарчук М. П.) про внесення зміни до статті 40 Закону України «Про прокуратуру» щодо вимог на посаду Генерального прокурора України.

Пропонується скасувати вимогу до кандидата в Генеральні прокурори України щодо наявності вищою юридичної освіти та скоротити вимоги до мінімального стажу роботи в галузі права з 10 до 5 років.

Проект відкликано (11.05.2016).

Проект 4489 від 21.04.2016 (Князевич Р. П.) про внесення змін до Закону України «Про державну службу» щодо деяких особливостей функціонування державної служби.

Передбачається внести ряд уточнень, більшість яких пов’язана з проходженням служби в органах судової влади. Зокрема зазначається, що державна служба – це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави, зокрема щодо: «організаційне забезпечення [так в проекті – авт.огл.] діяльності органів судової влади та судів», а дія закону поширюється на державних службовців «органів судової системи України». Серед багатьох інших заслуговує на особливу увагу пропозиція продовжити до 1 січня 2017 р. непоширення дії зазначеного закону на представників патронатної служби. Проект отримав негативний висновок ГНЕУ, що стосується як змісту, так і неналежної юридичної форми проекту.

Проект 4505 від 21.04.2016 (Шухевич Ю.-Б. Р.) про внесення змін до Закону України «Про державну службу» щодо скасування пенсійних привілеїв.

Пропонується скасувати для державних службовців, які на 1 травня 2016 року займали посади державної служби та мали не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, та для осіб, які на 1 травня 2016 року мали не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, право виходу на пенсію за умовами Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723. Натомість цим особам «у разі виходу на пенсію виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення».

Проект дістав негативний висновок ГНЕУ. Головна розбіжність полягає в тому, що з точки зору авторів проекту особливі пенсії для держслужбовців є привілеєм, а з точки зору ГНЕУ – виконанням своїх зобов’язань державою як роботодавцем.

Проект 4506 від 22.04.2016 (Сольвар Р. М.) про внесення змін до деяких законів України щодо кількості помічників-консультантів народного депутата України, на яких поширюється дія Закону України «Про державну службу».

Передбачається внесення змін до нового Закону України «Про державну службу», щодо вилучення помічників-консультантів народного депутата України з переліку посад патронатної служби, та до Закону України «Про статус народного депутата України», передбачивши норму поширення статусу державного службовця на двох (у чинному законі – чотирьох) помічників-консультантів народного депутата України.

Зауваження викликає не стільки сама ідея проекту, скільки юридичні засоби її вираження. Так, абзац третій частини 3 ст. 34, а рівно і текст абзацу четвертого тієї ж частини Закону України «Про статус народного депутата України» відновлюються шляхом внесення змін у перехідні положення нового Закону України «Про державну службу». І одночасно у відновлений абзац третій частини 3 вносяться зміни. Такий порядок є доволі плутаним і не відповідає вимогам законодавчої техніки.

Проект 4510 від 22.04.2016 (Кабінет Міністрів України) про внесення зміни до статті 19 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» щодо заступників керівника центрального органу виконавчої влади.

Пропонується частину першу зазначеної в назві статті після абзацу другого доповнити новим абзацом такого змісту: «В окремих центральних органах виконавчої влади кількість заступників може бути збільшена на підставі рішення Кабінету Міністрів України».

Пояснювальна записка до проекту є вкрай не інформативною і жодним чином не пояснює, чому слід відмовитися від скорочення кількості заступників, особливо з огляду на те, що трохи більше 1,5 років тому саме таке скорочення називалося важливою реформою.

Проект 4514 від 22.04.2016 (Бублик Ю. В.) про внесення змін до Закону України «Про державну службу» щодо внесення змін до тексту Присяги.

Пропонується викласти текст присяги державного службовця в такій редакції: «Усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права, свободи і законні інтереси людини і громадянина, честь держави, відстоювати суверенітет, незалежність і територіальну цілісність України, з гідністю нести високе звання державного службовця, дотримуватися норм професійної етики та сумлінно виконувати свої обов’язки» (напівжирним позначено доповнення до чинного тексту Присяги).

Пропозиції самі по собі ніби й не викликають якихось принципових заперечень, але й гострої потреби їх реалізації теж немає. Як слушно зазначає ГНЕУ, прийняття проекту не призведе до будь-яких змін у правовому статусі державного службовця чи у підставах його відповідальності в разі вчинення ним протиправних дій.

Проект 4515 від 22.04.2016 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до Митного кодексу України щодо оптимізації територіальних органів державної фіскальної служби.

Проект дослівно повторює однойменний проект попереднього уряду 2177а від 30.06.2015 (див.: Бюлетень № 29). Цікаво відзначити, що проект 2177а дістав негативний висновок (рекомендація відхилити) профільного Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики, а от проект 4515 від того ж Комітету отримав позитивний висновок. Втім, незважаючи на декілька спроб голосування, проект так і не був включений в порядок денний.

Права громадян та їх об’єднань

Проект 4463 від 18.04.2016 (Левченко Ю. В.) про внесення змін до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (щодо страхового стажу у солідарній системі).

Пропонується частину першу ст. 24 названого закону доповнити новим пунктом п’ятим такого змісту: «Період, протягом якого особа, яка підлягає загальнообов’язковому пенсійному страхуванню і за яку не були сплачені страхові внески, працювала на підприємствах, які були ліквідовані за Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» включається до страхового стажу.» На жаль, аргументація змін є вельми короткою і зводиться до констатації того, що «законодавством не враховуються до страхового стажу періоди коли особа, працювала на підприємствах, які були ліквідовані за Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», в результаті чого грубо порушуються права таких осіб на пенсійне забезпечення».

Проект 4498 від 21.04.2016 (Яценко А. В.) про внесення змін до Закону України «Про політичні партії в Україні» (щодо призупинення дії окремих положень).

Пропонується зупинити на час до моменту повернення тимчасово окупованої території під загальну юрисдикцію України положення частини другого речення частини першої ст. 10 названого закону, а саме: скасувати можливість збирати підписи для створення нової партії на території АРК, а рівно і вимогу, щоб новостворені партії збирали підписи на цих територіях. Як зазначається в пояснювальній записці, підставою для розроблення проекту є «звернення громадян щодо неможливості реєстрації політичних партій через неподання підписів громадян України, зібраних на підтримку партії в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі».

Проект 4502 від 21.04.2016 (Добродомов Д. Є.) про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо вдосконалення пенсійного забезпечення учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та евакуйованих із зони відчуження.

Як зазначається у пояснювальній записці, проект покликаний: 1) уточнити ст. 56 Закону щодо пільги із обчислення стажу роботи (служби) та ст. 57. Закону щодо пільг по обчисленню середньомісячного заробітку, оскільки склалась ситуація, що за однакову роботу і час в зоні відчуження громадяни отримують пенсійні виплати, котрі відрізняються в рази; 2) усунути із закону норми, котрі призвели до чисельних судових розглядів, що в значній мірі призвело до перевантаження судів України однаковими за змістом справами.

Не зупиняючись на конкретних запропонованих змінах, відсилаємо читачів до доволі докладного висновку ГНЕУ. Зі своєї сторони додамо, що проект попри слушність багатьох пропозицій, технічно виконаний вкрай слабко і тому не лише не може виконати передбачену мету, а й погіршує правове становище ряду категорій громадян.

Проект 4504 від 21.04.2016 (Шухевич Ю.-Б. Р.) про внесення змін до пункту 7-2 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» щодо приведення його правових норм у відповідність із Конституцією України.

Пропонується чинну норму «До 1 січня 2015 року право дострокового виходу на пенсію за віком мають жінки, яким виповнилося 55 років, за наявності страхового стажу не менше 30 років та за умови звільнення з роботи. У цьому випадку розмір їх пенсії, обчислений відповідно до статті 27 та з урахуванням статті 28 цього Закону, зменшується на 0,5 відсотка за кожний повний чи неповний місяць дострокового виходу на пенсію» доповнити положенням: «При цьому розмір пенсії не може бути нижчий від встановленого законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність».

Проект 4004-2 від 22.04.2016 (Вілкул О. Ю.) про реструктуризацію зобов'язань громадян України за кредитами в іноземній валюті.

Альтернативний проекту 4004 від 03.02.2016 (Кабінет Міністрів України) про реструктуризацію зобов’язань громадян України за кредитами в іноземній валюті, що отримані на придбання єдиного житла (іпотечні кредити) (див. Бюлетень № 59) та проекту 4004-1 від 17.02.2016 (Вілкул О. Ю.) про реструктуризацію зобов'язань громадян України за споживчими кредитами в іноземній валюті (див. Бюлетень № 61).

Проект дослівно повторює проект 4004-1 за виключенням доповнення його новою ст. 7 «Єдиний реєстр заборгованості за кредитними договорами в іноземній валюті», в якій прописується порядок ведення цього реєстру. Відповідно чинними лишаються і усі зауваження до проекту 4004-1. Втім слід додати, що проект 4004-1 не був відкликаний, а перебуває на доопрацюванні в Комітеті з питань фінансової політики і банківської діяльності.

Проект 4513 від 22.04.2016 (Кривенко В. М.) про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення осіб, які працюють у зоні відчуження і зоні безумовного (обов'язкового) відселення.

Пропонується внести зміни до Законів України «Про пенсійне забезпечення» та «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», а саме: передбачити, що під час призначення пільгових пенсій, атестація робочих місць працівників, які були безпосередньо зайняті повний робочий день у зоні відчуження і зоні безумовного (обов’язкового) відселення, не здійснюється; що фінансування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, які призначені на пільгових умовах для працівників зони відчуження і зони безумовного (обов’язкового) відселення, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України; запроваджується механізм розстрочення заборгованості, що пов’язана з витратами на виплату і доставку пенсій, які призначені на пільгових умовах для працівників зони відчуження і зони безумовного (обов’язкового) відселення.

Кримінальне, кримінальне процесуальне і цивільне процесуальне законодавство, судівництво

Проект 4462 від 18.04.2016 (Заставний Р. Й.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо посилення відповідальності за незаконне видобування та введення в обіг бурштину та виробів з його використанням).

Проектом передбачено: збільшити мінімальний та максимальний розмір основного альтернативного покарання у виді штрафу, передбаченого санкцією частини 2 статті 240 «Порушення правил охорони або використання надр» КК України; передбачити адміністративну відповідальність за порушення встановленого законом порядку використання бурштину, дорогоцінного каміння, дорогоцінних металів та виробів з них, їх транспортування, демонстрування, гуртової та роздрібної торгівлі без наявних супровідних документів, що підтверджують їх походження, а також торгівля на території України ювелірними виробами з дорогоцінних металів без відтисків державного пробірного клейма або з підробленими пробірними клеймами; надати право органам Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені частиною 3 статті 189-1 КУпАП; уточнити перелік платників збору на обов’язкове державне пенсійне страхування та строки подання до органів Пенсійного фонду України звітів про нарахування (утримання) та сплату збору на обов’язкове державне пенсійне страхування при гуртовій та роздрібній торгівлі ювелірними та побутовими виробами з бурштину, дорогоцінного, напівдорогоцінного каміння, дорогоцінних металів.

Проект не узгоджується з чинним кримінальним, адміністративним та пенсійним законодавством, що викликало слушні застереженням ГНЕУ.

Проект 4466 від 18.04.2016 (Заставний Р. Й.) про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо запобігання незаконному видобуванню та введенню в обіг бурштину та виробів з його використанням).

Проект подано в одному пакеті з попереднім. Пропонується до складу доходів загального фонду Державного бюджету України включати збори на обов’язкове державне пенсійне страхування, які  сплачуються «при гуртовій та роздрібній торгівлі ювелірними та побутовими виробами з бурштину, дорогоцінного, напівдорогоцінного каміння, дорогоцінних металів». У цьому зв’язку варто звернути увагу на зауваження ГНЕУ, що законодавство України вже передбачало  справляння збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з продажу ювелірних виробів, але це ніяк не позначилося на протидії незаконному обігу бурштину.

Проект 4497 від 21.04.2016 (Семенуха Р. С.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо посилення відповідальності за пошкодження телекомунікаційних мереж).

Пропонується внести відповідні зміни до ст. 360 Кримінального Кодексу України і ст. 147 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Спільним для обох статей є зміна центральної категорії «кабельна, радіорелейна, повітряна лінії зв'язку, проводового мовлення або споруд чи обладнання, які входять до їх складу», за пошкодження якої наступає відповідальність на «технічні засоби, споруди телекомунікаційних мереж». В пояснювальній записці ця заміна не пояснюється. Крім того, змінено і суть оцінки наслідків, що принципово впливає на розширення кола кримінально-караних дій. Якщо в чинній нормі для настання кримінальної відповідальності потрібно, щоб пошкодження «спричинило тимчасове припинення зв'язку», то в проекті, щоб «ці дії призвели або могли призвести до порушення нормальної роботи цих мереж». Це призводить до конфлікту між ст. 360 та ст. 147, адже тепер в обох кодексах йдеться про пошкодження і, відповідно, виникає питання належної кваліфікації. Також ст. 360 пропонується включити кваліфікуючі ознаки, що посилюють відповідальність: «Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або загальнонебезпечним способом» та «Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили загибель людей або інші тяжкі наслідки».

Проект є технічно недосконалим і незважаючи на свою цілком слушну спрямованість у такому вигляді не має бути прийнятий.

Проект 4499 від 21.04.2016 (Котвіцький І. О.) про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо посилення захисту прав потерпілого).

Чинну норму про те, що особа не має права брати участь у цьому ж кримінальному провадженні як захисник або представник у разі, якщо вона є близьким родичем або членом сім’ї слідчого, прокурора, потерпілого або будь-кого із складу суду пропонується замінити такими положеннями: «Особа не має права брати участь у цьому ж кримінальному провадженні як захисник у випадку, якщо вона є близьким родичем або членом сім’ї слідчого, прокурора, потерпілого або будь-кого із складу суду» та «Особа не має права брати участь у цьому ж кримінальному провадженні як представник у випадку, якщо вона є близьким родичем або членом сім’ї слідчого, прокурора або будь-кого із складу суду». Автори пояснюють свою позицію зокрема тим, що позбавлення права потерпілого на представника, який є близьким родичем або членом сім’ї потерпілого, позбавляє його (потерпілого) права не належний захист та відстоювання своїх інтересів, тим більше, якщо потерпілий є неповнолітньою особою.

У зв’язку з судовою реформою, яка вводить «адвокатську монополію», проект дещо втратив у актуальності.

Культура, наука та освіта

Проект 4477 від 20.04.2016 (Співаковський О. В.) про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» щодо підвищення державної підтримки Національної академії наук України та національних галузевих академій наук

Пропонується збільшити на 621 782,0 тис. гривень доходи та видатки Державного бюджету України та спрямувати ці кошти на фінансування діяльності Національної академії наук України (код 6540000) та Національної академії медичних наук України (код 6560000), Національної академії мистецтв України (код 6570000), Національної академії правових наук України (код 6580000), Національної академії аграрних наук України (код 6590000). Додаткові доходи  планується отримати за рахунок «надходжень від перевиконання фінансового плану надходжень коштів від податку на додану вартість з ввезених на територію України товарів».

Зазначені пропозиції до певної міри зумовлені недоліками чинного Державного бюджету, який свідомо чи несвідомо став бюджетом нищення вітчизняної науки.

Проект 4477-1 від 20.04.2016 (Тимошенко Ю. В.) про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» щодо фінансування наукових установ

Пропонується збільшити на 923 550,0 тис. гривень видатки Національній та національним академіям наук України за рахунок перевиконання надходжень до загального фонду доходів Державного бюджету України  акцизного податку з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) та податку на додану вартість з ввезених на територію України товарів. Від основного проекту альтернативний відрізняється розмірами і джерелами відповідних видатків.

Проект було включено до порядку денного 17.05.2015.

Проект Постанови 4488 від 21.04.2016 (Матківський Б. М.) про відзначення 925-річчя заснування міста Дрогобича Львівської області.

Суть постанови викладена в її назві. Дата є поважною і відповідає вимогам щодо державного святкування ювілеїв. Заходи також пропонуються стандартні: організація висвітлення події в ЗМІ, видання ювілейної монети та ювілейної серії поштових марок.

Охорона здоров’я

Проект 4465 від 18.04.2016 (Сисоєнко І. В.) про особливості імплементації окремих положень законодавства Європейського Союзу щодо обігу лікарських засобів.

Згідно з пояснювальною запискою метою проекту є врегулювання правовідносин у сфері обігу лікарських засобів, пов’язаних зі створенням, видачею торгових ліцензій, виробництвом, імпортом, оптовою і дистанційною торгівлею, контролем якості лікарських засобів, визначення прав та обов'язків учасників цих відносин, а також повноважень органів державної влади у цій сфері. Зокрема, йдеться про усунення термінологічних неузгодженостей, що містяться у законодавстві України та адаптування термінології у цій сфері до актів законодавства ЄС; встановлення правил розміщення лікарських засобів, призначених для застосування людьми, з урахуванням спеціальних вимог щодо референтних і генеричних лікарських засобів, гомеопатичних, традиційних рослинних лікарських засобів, педіатричних, високотехнологічних і орфанних лікарських засобів тощо; регламентацію на рівні закону процедур, що стосуються видачі торгової ліцензії на лікарський засіб; закріплення спеціальних положень щодо ліцензування у сфері виробництва, оптової торгівлі, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів); визначення змісту маркування упаковки лікарського засобу та вимог до характеристик його безпеки; упорядкування класифікації лікарських засобів; встановлення правил дистанційної торгівлі лікарськими засобами населенню; визначення особливостей рекламування та деталізацію положень інформаційної політики щодо лікарських засобів; комплексний підхід у нормативному регулюванні системи фармаконагляду; закріплення загальних вимог щодо лікарських засобів, отриманих з крові і плазми крові людини; дієвість механізму нагляду та контролю у сфері обігу лікарських засобів і відповідальності осіб за порушення законодавства про лікарські засоби, виходячи із необхідності забезпечення прав споживачів у цій сфері.

Проте великий обсяг проекту (139 сторінок) не дає змогу докладно проаналізувати його в рамках цього експрес-огляду.

Проект 4484 від 20.04.2016 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до статті 9 Закону України «Про лікарські засоби» щодо спрощення державної реєстрації лікарських засобів. Проект було подано в новій редакції 10.05.2016, а згодом 26.05.2016.

Метою проекту проголошено спрощення механізму проведення державної реєстрації (перереєстрації) лікарських засобів, зокрема медичних імунобіологічних препаратів, визначених статтею 2 Закону України «Про лікарські засоби», застосування яких в Україні допускається тільки після такої реєстрації. В останній редакції проекту пропонується скоротити строки прийняття рішення МОЗ (до 10 робочих днів) щодо реєстрації лікарського засобу та розширити перелік лікарських засобів, які зареєстровані компетентним органом Сполучених Штатів Америки, Швейцарії, Японії, Австралії, Канади або Європейського Союзу як лікарський засіб, державна реєстрація яких здійснюється за спрощеною процедурою.

Проект 31.05.2016 прийнятий як закон за основу та в цілому і 06.06.2016 направлений Президенту за підписом Голови ВР України.

Проект 4491 від 21.04.2016 (Ляшко О. В.) про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення безоплатними лікарськими засобами громадян похилого віку.

Основний зміст проекту зводиться до включення в «Основи законодавства України про охорону здоров'я» та Закон України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» положень про обов’язок держави забезпечити безоплатне надання життєво необхідних лікарських засобів громадянам похилого віку за переліком, встановленим Кабінетом Міністрів України.

На деякі юридично-технічні недоліки проекту звернуто увагу у відповідному висновку ГНЕУ, проте основним питанням, на нашу думку, є відсутність належного його фінансового обґрунтування.

Проект 4507 від 22.04.2016 (Кривошея Г. Г.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державного регулювання виробництва та обігу тютюнових виробів та електронних сигарет з метою зменшення їх привабливості.

Проектом фактично пропонується прирівняти тютюнові вироби та електронні сигарети. Зокрема і щодо введення обмежень на місця, де можливе вживання електронних сигарет. У відповідності до цього Кодекс України про адміністративні правопорушення пропонується доповнити ст. 156-4 «Порушення встановлених законодавством вимог щодо виробництва, обігу та реклами електронних сигарет». Слід зазначити, що ініціатори проекту не вважають за потрібне жодним чином аргументувати таку реформу стосовно електронних сигарет, усю увагу в пояснювальній записці приділивши виключно проблемі тютюнових виробів, наповнених певними смаками.

Питання сільського господарства та земельних справ

Проект 4480 від 20.04.2016 (Луценко І. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони пралісів згідно Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат.

Зміни переважно пов’язані з внесенням нової юридичної категорії: «праліси – природні ліси, які не зазнали безпосереднього впливу людської діяльності людини в ході свого розвитку» і відповідним закріпленням правового режиму таких лісів. Зокрема, зазначається, що «Праліси є національною природною спадщиною України. З метою охорони пралісів в них забороняються всі види рубок, у тому числі санітарно-оздоровчі (крім догляду за лінійними об’єктами  та вирубування окремих дерев під час гасіння пожежі), будівництво споруд, прокладання шляхів, лінійних та інших об’єктів транспорту і зв’язку, випасання худоби, промислова заготівля недеревинних лісових продуктів, проїзд транспортних засобів (крім доріг загального користування та служби лісової охорони). Усі виділені праліси зараховують до категорії лісів природоохоронного, наукового, історично-культурного призначення, а також виділяються в особливо захисні лісові ділянки. Наявність пралісів є підставою для оголошення його об’єктом природно-заповідного фонду України – пралісовою пам’яткою природи. Визначення належності лісових територій до пралісів здійснюється за спеціальною методикою, яка розробляється і затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища». Пропонується внести зміни до Законів України «Про рослинний світ», «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про природно-заповідний фонд України», а також до Лісового кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення. Зміни до КУпАП не лише поширюють дію ст. 68 на праліси, а й суттєво змінюють її суть, визначаючи, що суб’єктами можуть бути не лише посадові особи, а й інші фізичні особи. Також значною мірою підвищуються суми штрафів.

Проекти з інших питань

Проект 4461 від 18.04.2016 (Рибчинський Є. Ю.) про внесення змін до Закону України «Про авторське право і суміжні права» щодо діяльності організацій колективного управління.

Як зазначають самі автори проекту, він передбачає реформування системи колективного управління майновими правами суб’єктів авторського права і суміжних прав з метою підвищення розмірів та загальних сум зборів колективної винагороди за використання об’єктів авторських та суміжних прав в Україні на користь авторів, виконавців та інших правовласників, а також вчасності та прозорості розподілу зібраної колективної винагороди. Досягнення цієї мети можливо передусім шляхом збору та розподілу колективної винагороди єдиною організацією колективного управління в Україні, яка контролюватиметься та управлятиметься авторами, виконавцями та іншими правовласниками. Однак досягнення цієї мети відбувається не лише заміною низки самостійних організацій колективного управління єдиною організацією, а й через значне обмеження прав авторів та громадян. Так, пропонується скасувати ст. 42 закону щодо обмеження майнових прав виконавців, виробників фонограм, відеограм і організацій мовлення, в якій, зокрема, йдеться про право вільного безоплатного відтворення об'єктів авторського та суміжного права, яке здійснюється виключно з метою навчання чи наукових досліджень, а також про можливість відтворення в домашніх умовах і виключно в особистих цілях творів  і виконань, зафіксованих у фонограмах, відеограмах і їх примірниках, без згоди автора (авторів), виконавців і виробників фонограм (відеограм). Також скасовується ст. 43 «Використання фонограм і відеограм, опублікованих з комерційною метою». Повністю переписується розділ четвертий закону, з якого прибрані усі норми щодо можливості управління майновими правами суб'єктів авторського права і суміжних прав особисто чи через повіреного. Розділ тепер називається «Колективне управління авторськими та суміжними правами» та присвячений виключно діяльності єдиної організації колективного управління.

Зміни є радикальними, які по новому розглядають саму суть майнових прав авторів. Тим не менш, із закону пропонується прибрати ряд процедурних положень, що є неприпустимим. Так, за авторами залишається право особистого управління майновими правами, однак процедура застосування цього права скасовується. Також поза правовим регулюванням залишається захист своїх майнових прав групою авторів, які не бажають приєднуватися до єдиної організації колективного управління. З огляду на викладене проект видається таким, що несе загрозу захисту прав громадян, загалом, та авторів, зокрема.

Проект 4470 від 19.04.2016 (Пташник В. Ю.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо корпоративних договорів.

Пропонується внести зміни до Цивільного Кодексу України та Законів України «Про акціонерні товариства», «Про господарські товариства», «Про цінні папери та фондовий ринок» для забезпечення можливості визначення порядку управління та прийняття внутрішніх рішень акціонерами/учасниками шляхом укладення корпоративних угод. Водночас низка пропозицій стосується загальних питань цивільного права (щодо відкладальної та скасувальної обставини при вчиненні правочину; щодо уточнення поняття зобов’язання; щодо загальних умов виконання зобов’язання; щодо правових наслідків порушення зобов’язання, а також щодо включення до кодексу глави 77-1 «Опціонний договір»). Ці та інші недоліки закону викликали слушні зауваження ГНЕУ.

Проект виносився на розгляд 14.06.2016, але не набрав достатньої кількості голосів для включення до порядку денного.

Проект 4473 від 19.04.2016 (Парасюк В. З.) про внесення змін до Митного кодексу України щодо продовження строку транзитних перевезень для автомобільного транспорту.

Пропонується пункт перший частини першої ст. 95 кодексу доповнити абзацом другим такого змісту: «Резидентам України надається право збільшення строку транзитних перевезень автомобільного транспорту на строк 30 діб, за умови сплати резидентом, який ввозить такий транспортний засіб, збору в розмірі 24 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у встановленому Державною фіскальною службою України порядку, протягом 5 діб з моменту ввезення такого транспортного засобу на митну територію України. За такої умови резидент України не зобов’язаний, але має право перетинати державний кордон України необмежену кількість разів без повторної сплати такого збору, протягом 30 діб від дня сплати».

Свою ініціативу автори проекту пояснюють тим, що чимала кількість громадян України має автомобілі з іноземною реєстрацією, проте не має грошей для їх розмитнення, і для уникнення штрафів мусить кожні 5 днів перетинати кордон, що, звісно, посилює навантаження на прикордонників. Відповідно пропонується цей строк збільшити до місяця, але за сплату певної суми. Автори підрахували, що це «дозволить українському бюджету отримувати більш ніж 123 млн. грн. на рік».

Проект, на нашу думку, замість вирішення проблеми пропонує чи то спробу отримати зиск із незадовільного майнового стану власників автомобілів, чи то легальну можливість за гроші обійти загальну норму закону.

Проект 4483 від 20.04.2016 (Зубач Л. Л.) про внесення змін до Закону України «Про нотаріат» щодо запобігання монополізації нотаріальної діяльності.

Пропонується частину другу ст. 3 викласти в такій редакції: «Нотаріусом може бути громадянин України, який має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи у сфері права не менш як три роки, з них помічником нотаріуса або консультантом державної нотаріальної контори – не менш як один рік, склав кваліфікаційний іспит і отримав свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю. Не може бути нотаріусом особа, яка має судимість, обмежена у дієздатності або визнана недієздатною за рішенням суду», а частину першу ст. 13 – в такій: «Помічником нотаріуса може бути громадянин України, який має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи у сфері права не менш як один рік. Не може бути помічником нотаріуса особа, яка має судимість, обмежена у дієздатності або визнана недієздатною за рішенням суду». Одночасно в частині 6 тієї ж статті виключити слова «Нотаріус може мати одного помічника».

Як зазначають ініціатори проекту, актуальність пропонованих змін зумовлена тим фактом, що сукупність деяких вимог до особи, яка виявила бажання здійснювати нотаріальну діяльність, зокрема, необхідний стаж для зайняття нотаріальною діяльністю, а також положення про те, що приватний нотаріус може мати лише одного помічника, значно ускладнює можливість реалізації конституційного права громадянина на працю, яким декларується гарантування державою рівних можливостей у виборі професії та роду трудової діяльності. Зазначається, що такий стан справ сприяє перетворенню нотаріальної діяльності у «родинний бізнес», значно ускладнює реальну можливість реалізації права на заняття нотаріальною діяльністю (яка виявляється доступною лише для осіб, які мають значні фінансові можливості) громадянами України.

Проект 4492 від 21.04.2016 (Савченко О. Ю.) про внесення зміни до статті 39 Закону України «Про тваринний світ» (щодо охорони тваринного світу).

Пропонується в нормі «У період масового розмноження диких тварин, з 1 квітня до 15 червня, забороняється проведення робіт та заходів, які є джерелом підвищеного шуму та неспокою (пальба, проведення вибухових робіт, феєрверків, санітарних рубок лісу, використання моторних маломірних суден, проведення ралі та інших змагань на транспортних засобах)» замінити слова «період масового» на «місці».

Проект 4493 від 21.04.2016 (Кабінет Міністрів України) про ринок електричної енергії України.

Згідно з преамбулою, цей Закон визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії і регулює відносини, пов’язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Значний обсяг проекту (понад 150 сторінок, зокрема майже 30 сторінок змін до чинного законодавства), виключає можливість адекватного аналізу проекту в межах даного огляду.

Проект 4496 від 21.04.2016 (Пташник В. Ю.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо усунення адміністративних бар'єрів для експорту послуг).

Проект ще задовго до його фактичної реєстрації в парламенті став предметом значних дискусій як серед спеціалістів, так і широких мас громадськості. Проект орієнтований на спрощення порядку експорту послуг і насамперед – надання комп’ютерних послуг. Ініціатори проекту слушно зауважують, що в сфері надання комп’ютерних послуг часто-густо відсутні ті умови, які вимагаються законодавством для здійснення зовнішньоекономічної діяльності. Зокрема, при постачанні послуг через фріланс-біржі (комунікаційні площадки замовників і виконавців товарів, робіт та послуг). Зазначається, що зовнішньоекономічний договір, особливо у випадку МСБ, дуже часто не існує як такий (обмін електронними листами тощо) та/або викладений тільки іноземною мовою. Як правило, відсутній відбиток печатки контрагента-нерезидента та оригінал, оскільки сторони обмінюються документами виключено у електронній формі, валюта поступає на розподільчий рахунок раніше, ніж резидент може надати акт виконаних робіт тощо. Однак пропоновані зміни виходять далеко за межі регулювання відносно вузької сфери експорту комп’ютерних послуг чи лише послуг, що надаються представниками малого бізнесу. Зокрема, в Законі України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність» пропонується визначити, що «Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи» при чому поняття первинних документів пропонується звести до «первинний документ – документ, який містить відомості про господарську операцію». Але щоб ще більше «спростити» облік пропонується таке: «Незначні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що вони не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про: дату його складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо». Водночас пояснення того, що таке «незначні недоліки» не наводиться.

Проблемою проекту, як вбачається, є впевненість його авторів в тому, що чим менш регламентована процедура, тим вона краща. Однак при цьому не враховується те, що неврегульована процедура, це поле для зловживань, зокрема і з боку державних органів. Замість того, аби передбачити просту процедуру з чітко визначеними умовами, пропонується наситити законодавство оціночними категоріями та «сірими» зонами. Власне на ці ж та інші недоліки проекту звертає увагу й ГНЕУ у своєму висновку.

Проект 4500 від 21.04.2016 (Єфремова І. О.) про внесення зміни до статті 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (щодо підтвердження платоспроможності для забезпечення виконання кошторису об'єктів будівництва, що належать до ІV і V категорій складності).

Пропонується доповнити частину 3 зазначеної ст. 37 «Дозвіл на виконання будівельних робіт» новим пунктом 7, яким передбачити, що «дозвіл на виконання будівельних робіт видається за умови наявності безвідкличної банківської гарантії, бенефіціарами якої виступають всі кредитори  замовника або генерального підрядника чи підрядника або договору про участь замовника або генерального підрядника чи підрядника у фонді фінансування будівництва виду Б у відповідності до Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю». Також проектом передбачається уповноважити НБ України розробити та затвердити порядок надання безвідкличної банківської гарантії на об’єкти будівництва, що належать до IV і V категорій складності.

Як зазначено в пояснювальній записці, проект підготовлено з метою захисту інтересів громадян України, які інвестують свої кошти в об'єкти будівництва, що належать до IV і V  категорій складності. Йдеться, зокрема, про недопущення будівництва неблагонадійними забудовниками. Утім, на нашу думку проект, захищає інтереси лише найбільших забудовників. Крім того, до нього є ряд зауважень юридично-технічного характеру.