Експрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України Бюлетень № 83 Законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 18.07.2016 – 22.07.2016

Надійшло 48 проектів законів і постанов Верховної Ради України, зокрема 25 проектів процедурних постанов, пов’язаних з прийняттям за основу, відхиленням або поверненням на доопрацювання окремих законопроектів, проведенням парламентських слухань, перейменуванням населених пунктів тощо. У цьому огляді, за поодинокими винятками, також не коментуються проекти про запровадження податкових пільг, внесення змін до бюджету тощо.

Проблеми національної безпеки, окупованих територій і АТО

Проект 4041а від 21.07.2016 (Тимошенко Ю. В.) про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (щодо встановлення мінімального розміру орендної плати за землю для учасників АТО).

Пропонується установити, що «Тимчасово, на період проведення антитерористичної операції, річна сума платежу орендної плати для осіб, визначених п. 19 ч. 1 ст. 6 цього Закону, що беруть або брали участь у антитерористичній операції протягом звітного періоду (календарного року), встановлюється на рівні 3 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки». Автори пояснюючи свої ініціативи звертають увагу на те, що станом на сьогодні в Україні склалася ситуація, коли учасники АТО, що за статусом прирівнюються до учасників бойових дій, частково звільнені від оподаткування платою за землю в частині земельного податку у межах граничних норм, передбачених пунктом 281.2 статті 281 Податкового кодексу України, проте повинні і надалі сплачувати орендну плату. Тому пропонується фіксовану річну ставку на рівні мінімальної річної суми платежу орендної плати для досягнення компромісу між справлянням податків, наповненням бюджетів та соціальним захистом військовослужбовців.

Проект 4042а від 21.07.2016 (Тимошенко Ю. В.) про внесення змін до розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (щодо встановлення мінімального розміру орендної плати за землю для учасників АТО).

Закріплює положення, визначені попереднім проектом, у Податковому кодексі України.

Ідеологічні питання

Проект 3593-д від 19.07.2016 (Сироїд О. І.) про тимчасово окуповану територію України.

Доопрацьована редакція однойменного проекту 3593 від тих же народних депутатів від 08.12.2015 (див. Бюлетень № 52), відкликаного 12.07.2016. Метою нового проекту проголошено підвищити ефективність політики держави щодо тимчасово окупованої території, сприяти відновленню суверенітету  України в межах її кордонів, створити комплекс засобів для захисту прав і свобод громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території України та національних інтересів України, створення правових механізмів відновлення суверенітету та правопорядку на території, звільненій від тимчасової окупації, адаптації мешканців звільненої території до мирного життя, відновлення справедливості та порозуміння у суспільстві. В контексті цієї нової розширеної мети обсяг проекту порівняно з первісним текстом збільшився більше, ніж утричі. Преамбула проекту поповнилася новою міжнародно-правовою аргументацією і в ньому з’явилися нові глави: ІІ. Звільнення тимчасово окупованої території від тимчасової окупації, особливості правового режиму воєнного стану на території, звільненій від тимчасової окупації; ІІІ. Особливості правового режиму на території, звільненій від тимчасової, окупації після скасування правового режиму воєнного стану; ІV. Порозуміння, а також кілька нових статей у І главі, зокрема стаття 7 «Забезпечення права на освіту, тимчасово переміщені вищі навчальні заклади (наукові установи)».

Проект потребує ретельного опрацювання з урахуванням зауважень ГНЕУ до первісного тексту.

Проект 4975-1 від 22.07.2016 (Шухевич Ю.-Б. Р.) про внесення змін до статті 1 Закону України «Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у ХХ столітті» щодо уточнення статусу борців за незалежність України у ХХ столітті.

Альтернативний проекту 4975 від 14.07.2016 (Гринів І. О.) про внесення змін до Закону України «Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у ХХ столітті» (щодо уточнення статусу борців за незалежність України у ХХ столітті та свободи історичних досліджень) (див. Бюлетень № 82).

Порівняно з основним проектом в альтернативному немає жодного слова про свободу історичних досліджень, а головна пропозиція про уточнення статусу борців за незалежність звучить так: «Статус, визначений у частині першій цієї статті, не поширюється на осіб, щодо яких у матеріалах кримінальних справ є сукупність доказів, які підтверджують обґрунтованість притягнення їх до відповідальності за злочини проти людства і людяності». Окрім того, пропонується віднести до борців за незалежність України у ХХ столітті членів Української Гельсінської спілки.

Як видається, альтернативний проект поступається основному щодо чіткості юридичних формулювань і актуальності порушених питань.

Відносини між владними суб’єктами

Проект 4028а від 18.07.2016 (Чижмарь Ю. В.) про внесення змін до статті 218 та глави 35 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» (щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України та заміни слова «арешт» на словосполучення «тримання під вартою»).

Пропонується закріпити в Регламенті Верховної Ради України, що «одночасно з поданням до Верховної Ради України, Генеральним прокурором України (виконувачем обов’язків Генерального прокурора України) щодо народного депутата, а щодо судді суду загальної юрисдикції, судді Конституційного Суду України - Головою Верховного Суду України, подається подання до Державної прикордонної служби України щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України на строк не більше як 20 днів». Також пропонується у главі 35 Регламенту слово «арешт» замінити на словосполучення «тримання під вартою».

Насамперед маємо зазначити, що ініціатори проекти допустили доволі поширену помилку: у проекті в дійсності пропонується внести зміни до Регламенту Верховної Ради України, затвердженого Законом України «Про затвердження Регламенту Верховної Ради України» від 10 лютого 2010 року, а не безпосередньо до згаданого Закону. Відповідно, некоректними є назва проекту і позначення статей, до яких пропонується внести зміни. Окрім того, слід звернути увагу на те, що питання про те, яким чином має діяти механізм тимчасового обмеження народного депутата України або судді у виїзді за межі України має регулюватися не Регламенті Верховної Ради України, а в статті 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України», а також на деякі інші слушні зауваження, які містяться у відповідному висновку ГНЕУ.

Проект 4032а від 19.07.2016 (Тарута С. О.) про внесення змін до деяких законів України (щодо організації діяльності Кабінету Міністрів України, центральних органів виконавчої влади, інших державних органів та уповноважених державою суб’єктів господарювання з метою приведення їх до чинної Конституції України.

Проект згідно з пояснювальною запискою спрямований на приведення законодавства у відповідність до чинної Конституції України та оптимізацію діяльності Кабінету Міністрів України, центральних органів виконавчої влади, інших державних органів та уповноважених державою суб’єктів господарювання. Основні зміни пропонуються до Законів України «Про Кабінет Міністрів України» та «Про центральні органи виконавчої влади». Також передбачаються зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення,  Господарського кодексу України, Законів України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», «Про природні монополії»,  «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про питну воду та питне водопостачання», «Про житлово-комунальні послуги», «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», «Про теплопостачання», «Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу», «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», «Про управління об’єктами державної власності», «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», «Про газ (метан) вугільних родовищ», «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг», «Про телекомунікації», «Про особливості управління об’єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі», «Про запобігання корупції».

Значний обсяг проекту не дає змогу навіть перерахувати відповідні пропозиції в цьому огляді. Утім, проект безумовно заслуговує на увагу законодавців.

Проект 4038а від 20.07.2016 (Заліщук С. П.) про захист викривачів і розкриття інформації про шкоду або загрозу суспільним інтересам.

Метою проекту проголошено забезпечення прозорості, відкритості та підзвітності суб’єктів владних повноважень, своєчасне виявлення та запобігання діянням, які становлять шкоду або загрозу суспільним інтересам, в тому числі корупційним та іншим правопорушенням, забезпечення додержання прав та ефективного захисту викривачів, утвердження свободи діяльності засобів масової інформації та захисту свободи слова. Під «викривачем» у проекті розуміється «фізична особа, яка за наявності обґрунтованого переконання, що інформація є достовірною, розкрила, або здійснила підтверджену реальними діями спробу розкрити інформацію про шкоду або загрозу суспільним інтересам з боку інших осіб, якщо така інформація стала їй відома у зв’язку з її трудовою, професійною, господарською, громадською, науковою діяльністю, проходженням нею служби чи навчання або її участю у передбачених законодавством процедурах, які є обов’язковими для початку такої діяльності, проходження служби чи навчання». «Інформація про шкоду або загрозу суспільним інтересам» – це, згідно з проектом, інформація про: порушення прав людини; кримінальне правопорушення, у тому числі незакінчене; аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, що сталися або небезпека яких реально виникла; харчові продукти,  і предмети побуту або загрозу погіршення їхньої якості, які є небезпечними для життя і здоров’я людини; адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією; дисциплінарний проступок, адміністративне правопорушення, інші дії або бездіяльність суб’єктів владних повноважень, юридичних осіб, їх посадових чи службових осіб, фізичних осіб, якими завдано шкоду конституційному устрою України, життю, здоров’ю або безпеці людини, стану довкілля, миру і безпеці людства або створено реальну загрозу завдання такої шкоди. Водночас передбачений проектом захист не має поширюватися на осіб, які: розкрили чи здійснили спробу розкрити інформацію з обмеженим доступом про шкоду або загрозу суспільним інтересам з порушенням статті 9 «Вимоги до розкриття інформації про шкоду або загрозу суспільним інтересам з обмеженим доступом» пропонованого Закону, а також на осіб, які сприяли чи надавали допомогу у такому розкритті; повідомили або здійснили спробу повідомити інформацію про шкоду або загрозу суспільним інтересам посадовим особам іноземних держав та їх представникам. У проекті встановлено: гарантії захисту викривачів від незаконного звільнення, притягнення до дисциплінарної відповідальності, інших негативних заходів впливу та дискримінаційних заходів; права викривача (на конфіденційність та анонімність при розкритті інформації про шкоду або загрозу суспільним інтересам; на відшкодування шкоди; на забезпечення безпеки; на отримання інформації); гарантії відкритості інформації про співпрацю з викривачами, додержання їх прав та захист. Передбачено, що у разі, якщо розкриття інформації про шкоду або загрозу суспільним інтересам дозволило повернути кошти до бюджету викривачу виплачується грошова винагорода у розмірі 10 відсотків повернутих коштів.

Погоджуючись з ініціаторами та авторами проекту в тому, що «викривачі» потребують законодавчого захисту, все ж вважаємо, що це можна було б зробити значно економнішими юридичними засобами, ніж прийняттям великого за обсягом Закону, перенасиченого цілком очевидними положеннями. Також звертає на себе увагу, що в проекті міститься спроба передбачити нові повноваження Кабінету Міністрів України та Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, що навряд чи є юридично коректним.

Проект 4039а від 20.07.2016 (Заліщук С. П.) про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо забезпечення фінансування захисту викривачів.

Пропонуються зміни, пов’язані з виплатою «викривачам» винагороди у розмірі 10 відсотків повернутих до бюджету коштів та деякими іншими положеннями проекту 4038а.

Проект 4922-1 від 22.07.2016 (Дзюблик П. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації системи державного управління у сфері сільського господарства.

Альтернативний проекту 4922 від 07.07.2016 (Бакуменко О. Б.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації системи державного управління у сфері сільського господарства (див. Бюлетень № 81).

Проект вносить зміні в той же перелік актів і здебільшого дослівно повторює проект 4922, окрім незначних відмінностей щодо змін до Законів України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про відходи» та «Про охорону навколишнього природного».

Видається доцільним взяти до уваги ці пропозиції при доопрацюванні основного проекту.

Проект 4045а від 22.07.2016 (Дзюблик П. В.) про внесення змін до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (щодо уточнення деяких положень).

Як зазначено в пояснювальній записці, метою проекту є вдосконалення та модернізація державного нагляду (контролю) у сфері навколишнього природного середовища, підвищення рівня взаємної довіри між суб’єктами господарювання та органами державного нагляду (контролю) у цій сфері сприяння утвердженню партнерських відносин між державою та підприємцями. Для цього пропонується внести зміни до названого закону, що стосуються непоширення дії закону на відносини, пов’язані із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, а також в частині дотримання земельного законодавства, раціонального використання, відтворення та охорони земель усіх категорій та форм власності, родючості ґрунтів. На думку ініціаторів проекту, це сприятиме досягненню таких наслідків: покращення екологічної ситуації; загальне пожвавлення та детінізація господарської діяльності; досягнення балансу між інтересами держави, суспільства та бізнесу при здійсненні державного нагляду (контролю); зменшення кількості (періодичності) планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю); обмеження невиправданого втручання органів державного нагляду (контролю) в господарську діяльність (зокрема, у діяльність суб’єктів господарювання, що не належать до високого ступеня ризику); підвищення рівня довіри та відповідно зменшення напруги у відносинах органів державного нагляду (контролю) та суб’єктів господарювання.

Слід зазначити, що скасування будь-якого контролю є не кращим за надмірний контроль. Замість спроби віднайти форми, які б не давали контролюючим органам здійснювати незаконний тиск на бізнес, та запровадити відповідні процедури, автори пропонують піти простим шляхом заборон і дозволів.

Охорона здоров’я

Проект 4981-1 від 18.07.2016 (Мусій О. С.) про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування.

Альтернативний проекту 4981 від 14.07.2016 (Денісова Л. Л.) про загальнообов’язкове соціальне медичне страхування в Україні (див. Бюлетень № 82). Проект за обсягом майже удвічі менший за основний проект, але все одно занадто великий для докладного аналізу в цьому огляді. Прикметною його рисою є визначення єдиного страховика – Фонду загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування України. В основному х проекті передбачаються, що страховиками в системі загальнообов’язкового соціального медичного страхування будуть акціонерні товариств, які отримали відповідну ліцензію і є членами «саморегулівної організації страховиків».

У зв’язку з цим маємо зауважити, що розбіжність в підходах з питання «державні страхові фонди чи приватні страхові компанії» існує в Україні з початку 90-х років і є мало не основною причиною відсутності відповідного Закону.

Проект 4030а від 19.07.2016 (Богомолець О. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо захисту громадського здоров’я від шкідливого впливу тютюнового диму).

Пропонується значно звузити перелік місць, де дозволено паління, а також суттєво підвищити відповідальність за паління чи сприяння йому. Зокрема, пропонується цілковито заборонити куріння тютюнових виробів, а також електронних сигарет і кальянів у приміщеннях підприємств, установ та організацій усіх форм власності, у приміщеннях готелів та аналогічних місцях розміщення громадян, у приміщеннях гуртожитків та на вокзалах. Таким чином паління у спеціально відведених місцях допускається лише в аеропортах. Також забороняється куріння на зупинках таксі. Крім того, пропонується надати сільським, селищним та міським радам у межах відповідної адміністративної території права постійно або тимчасово заборонити куріння тютюнових виробів у додатково визначених ними місцях. У місця роздрібної торгівлі тютюновими виробами забороняється розміщення інформації про виробників таких виробів, яка б містила «будь-які графічні зображення та малюнки», а також забороняється розміщення тютюнових виробів, упаковок тютюнових виробів та макетів тютюнових виробів у місцях роздрібної торгівлі таким чином, щоб вони були видимі поза межами місця роздрібної торгівлі або споживачам всередині місця роздрібної торгівлі, за виключенням показу штатним працівником чи власником торгівельного закладу конкретного тютюнового виробу окремому споживачу старше 18 років на його вимогу. Що ж до відповідальності, то пропонується скасувати санкцію у формі попередження за куріння тютюнових виробів у місцях, де це заборонено законом, а також в інших місцях, визначених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради, натомість встановивши безальтернативний штраф у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Передбачається встановити відповідальність суб’єктів господарювання у разі розміщення попільничок або куріння у приміщеннях та на території закладів, де куріння заборонено законом, у розмірі від однієї тисячі гривень до десяти тисяч гривень. Передбачений також ряд інших новел.

Попри прогнозовану негативну реакцію з боку численних прихильників табакокуріння, більшість пропозицій проекту (зокрема й щодо відповідальності за розміщення попільничок, яка виглядає доволі незвично, але по суті є правильною) не викликає якихось принципових заперечень. Утім, варто пам’ятати, що сила юридичної відповідальності полягає в її невідворотності, а не в суворості санкцій. Тому, наприклад, визначення штрафу за паління у місцях, де це заборонено законом, в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто понад 13 500 грн видається занадто суворим.

Проект 4891-1 від 21.07.2016 (Дзюблик П. В.) про внесення змін до деяких законів України (щодо посилення заходів з контролю за тютюном та запобігання незаконній торгівлі тютюновими виробами).

Формально альтернативний проекту 4891 від 05.07.2016 (Лінько Д. В.) про внесення змін до деяких законів України (щодо доповнення переліку заборонених тютюнових виробів та регулювання їх обігу) (див. Бюлетень № 81).

Проект є помітно стислішим і менш радикальним порівняно з проектом 4891, хоча деякі пропоновані зміни співпадають дослівно чи відрізняються суто редакційно. На відміну від проекту 4891 в цьому проекті не пропонується переліків видів тютюнових виробів. Ключові зміни пов’язуються з категорію «унікальний ідентифікатор тютюнових виробів», яка визначається як «знак, що наноситься безпосередньо на пачку тютюнових виробів під час виробництва, який неможливо стерти або знищити без пошкодження пачки та який не закривається маркою акцизного податку». Пропонується установити, що унікальні ідентифікатори тютюнових виробів наносяться на упаковку тютюнових виробів та мають містити таку інформацію про тютюновий виріб: дату, місце виробництва; найменування виробника; реєстраційний номер обладнання на якому вироблено даний виріб; виробничу зміну та час виробництва; опис виробу; країну, в якій передбачається продаж тютюнового виробу; найменування імпортера (для імпортних тютюнових виробів); найменування юридичної особи, якій виробник (імпортер) продає тютюнові вироби; найменування всіх юридичних осіб, які реалізують тютюнові вироби на підставі оптової ліцензії; дату, місце та час відвантаження тютюнових виробів суб’єктами підприємницької діяльності, які реалізують тютюнові вироби на підставі оптової ліцензії; інформацію щодо повноти сплати податків. Також запроваджується електрона система контролю за обігом тютюнових виробів. Передбачається, що суб’єкти господарювання, що здійснюють виробництво та оптову торгівлю тютюновими виробами забезпечують функціонування електронної системи контролю за обігом тютюнових виробів за рахунок власних коштів. Електронна система контролю за обігом тютюнових виробів має бути повністю сумісною з відповідною системою відстеження руху тютюнових виробів в Європейському Союзі. Порядок функціонування електронної системи контролю за обігом тютюнових виробів затверджується Кабінетом Міністрів України.

Слід наголосити, що хоча ряд змін і співпадають, проект 4891-1 доцільно розглядати як додаток до проекту 4891, а не як альтернативу йому. Проект видається достатньо логічним, хоча покладення забезпечення функціонування електронної системи контролю за обігом тютюнових виробів на суб’єкти господарювання, що здійснюють виробництво та оптову торгівлю тютюновими виробами, видається таким, що вкрай складно або неможливо буде реалізувати на практиці. Ініціатива ж про введення унікального ідентифікатору тютюнових виробів видається перспективною.

Проекти з інших питань

Проект 4031а від 19.07.2016 (Шкрум А. І.) про внесення змін до статті 241 Цивільного кодексу України щодо запобігання рейдерського захоплення власності.

Пропонується частину першу названої статті доповнити новим абзацом такого змісту: «У випадку, якщо представник представляє юридичну особу, правочин вважається схваленим, якщо дії, що свідчать про прийняття його до виконання, здійснені органом юридичної особи, якому відповідні повноваження надані її установчими документами. У разі, якщо в установчих документах такий орган не визначений, відповідні дії здійснюють загальні збори учасників цієї юридичної особи, а у разі, якщо у юридичної особи таких зборів   немає, орган, який здійснює контроль за діяльністю виконавчого органу цієї юридичної особи. Дії особи, яка від імені юридичної особи, надала відповідні повноваження представнику, та/або за дорученням якої йому надані такі повноваження, не можуть вважатися наступним схваленням правочину, вчиненого представником з перевищенням наданих йому повноважень». Автори пояснюють свою ініціативу наступним чином: останнім часом в Україні склалася різна та неоднозначна судова практика щодо застосування вказаної норми у випадку, якщо правочин здійснюється представником юридичної особи з перевищенням наданих йому повноважень. Зокрема, суди приймають різні рішення з приводу того, як (рішенням якого органу) має бути схвалений відповідний правочин від імені юридичної особи, оскільки вона діє лише через певні статутні органи, а як, показує практика, – досить часто правочин схвалюється тим же органом (посадовою особою), що його і вчинив з перевищенням  повноважень, або посадовою особою, що не має відповідних повноважень. Наслідком цього, є численні випадки порушення прав акціонерів та інших учасників (засновників) юридичної особи з боку недобросовісних посадових осіб цієї юридичної особи, які таким чином, зокрема, виводять майно із цих юридичних осіб, в тому числі й «офшорні» компанії.

Загалом проект видається доволі логічним і таким, що має належним чином покращити ситуацію з управлінням акціонерними товариствами і захистом прав акціонерів.

Проект 4033а від 19.07.2016 (Опанасенко О. В.) про внесення змін до розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (щодо стимулювання ринку електромобілів).

Пропонується встановити, що тимчасово, до 1 січня 2020 року, звільняються від оподаткування акцизним податком операції із ввезення на митну територію України транспортних засобів, оснащених виключно електричними двигунами, що класифікуються у товарній підпозиції 8703 90 згідно з УКТ ЗЕД. На той самий строк надається право платнику податку включити до витрат, дозволених до включення до податкової знижки, вартість придбаного на території України транспортного засобу, оснащеного виключно електричним двигуном, що класифікується у товарній підпозиції 8703 90 згідно з УКТ ЗЕД у розмірі, що не перевищує суму оподатковуваного доходу платника податків, визначеного з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 цього Кодексу та відображеного в річній податковій декларації. Право на включення до податкової знижки суми, розрахованої згідно з цим пунктом, надається платнику податку протягом одного календарного року лише на придбання одного транспортного засобу, який вперше реєструється в Україні відповідно до законодавства, незалежно від наявності або відсутності іноземних актів державної реєстрації.

Проект 4034а від 19.07.2016 (Опанасенко О. В.) про внесення змін до Закону України «Про Всеукраїнський перепис населення» (щодо визначення періодичності проведення).

Пропонується запровадити проведення Всеукраїнського перепису населення кожні 10 років. Для цього пропонується внести зміни до ст. 3 названого закону, якими визначити, що перепис населення проводиться не рідше, ніж один раз на десять років. Підставою для проведення Перепису населення є сплив десяти років з дати проведення останнього Перепису населення. Організація та проведення Перепису населення покладається на Кабінет Міністрів України.

Проект видається недостатньо аргументованим. Крім того, перепис населення є доволі затратним, а тому неактуальним в сучасних умовах, заходом. Також ряд суттєвих зауважень подає у своєму загалом негативному висновку ГНЕУ.

Проект 4037а від 19.07.2016 (Сисоєнко І. В.) про внесення зміни до статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі» (щодо закупівлі послуг реабілітації в реабілітаційних центрах та реабілітаційних відділеннях санаторно-курортних закладів).

Пропонується визначити, що дія названого закону не поширюється на випадки, коли предметом закупівлі є послуги реабілітації в реабілітаційних центрах та реабілітаційних відділеннях санаторно-курортних закладів. Автори звертають увагу на те, що послуги з реабілітації у реабілітаційних відділеннях є цільовими та адресними (спрямованими на лікування конкретного хворого з чітко визначеною патологією в умовах конкретного реабілітаційного відділення санаторно-курортного закладу за прямим направленням відбіркової комісії лікувального закладу), а отже придбання таких послуг не може здійснюватися на конкурсний основі..

Аргументи на користь проекту є досить вагомими, втім слід враховувати і те, що у разі прийняття проекту такі закупівлі можуть стати цілковито неконтрольованими. На думку авторів огляду, слід було б не обмежитися виключенням таких закупівель з під дії цього закону, а запровадити певні пропозиції щодо спеціального порядку закупівлі таких послуг.

Проект 4043а від 21.07.2016 (Дейдей Є. С.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань, пов’язаних із видобутком дорогоцінного каміння органогенного утворення та інших корисних копалин.

У Законі України «Про ліцензування видів господарської діяльності» пропонується визначити, що ліцензуванню підлягає «видобуток і виробництво дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного каміння – з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними». Водночас в Законі України «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними» передбачається зазначити, що розроблення ліцензійних умов для провадження діяльності, пов’язаної з видобутком дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння покладається на Державне управління у сфері видобутку, виробництва, використання, зберігання дорогоцінних  металів і дорогоцінного каміння та контролю за операціями з ними. Цей же орган надає та анулюють у порядку, встановленому законодавством, ліцензії суб’єктів господарювання, що займаються видобутком дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного каміння, та застосовують фінансові санкції за провадження зазначеної господарської діяльності без ліцензій. Також визначається, що учасникам бойових дій надається першочергове право на отримання ліцензій на провадження господарської діяльності з видобутку корисних копалин (у тому числі дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного каміння), а також на оренду земельних ділянок для здійснення такої діяльності на території адміністративно-територіальної одиниці за адресою реєстрації місця проживання на момент призову на військову службу або укладання контракту про проходження військової служби. Передбачені ще ряд інших, переважно технічних, змін.