MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Експрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України Бюлетень № 88 Законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 22.08.2016 – 26.08.2016

20.09.2016   
Ігор Усенко, Євген Ромінський
Надійшло 11 проектів законів і постанов Верховної Ради України, зокрема 2 проекти процедурних постанов, пов’язаних з прийняттям за основу законопроекту та ініціативою звільнення з посади міністра. У цьому огляді, за поодинокими винятками, також не коментуються проекти про запровадження податкових пільг, внесення змін до бюджету тощо.

Надійшло 11 проектів законів і постанов Верховної Ради України, зокрема 2 проекти процедурних постанов, пов’язаних з прийняттям за основу законопроекту та ініціативою звільнення з посади міністра. У цьому огляді, за поодинокими винятками, також не коментуються проекти про запровадження податкових пільг, внесення змін до бюджету тощо.

 

Відносини між владними суб’єктами

 

Проект 5038 від 22.08.2016 (Денисенко В. І.) про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо порядку виїзду з України народних депутатів України.

Проект розвиває ініціативу щодо встановлення порядку тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України народних депутатів України, викладену в проекті 4028а від 18.07.2016 (Чижмарь Ю. В.) про внесення змін до статті 218 та глави 35 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України»… (див. Бюлетень № 83). Пропонується у частині першій статті 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України» передбачити нову підставу для тимчасових обмежень у праві виїзду громадянина України за кордон, а саме: «він є повноважним народним депутатом України, стосовно якого Генеральним прокурором України (виконувачем обов’язків Генерального прокурора України) внесено до Верховної Ради України подання про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання чи арешт народного депутата – до повернення подання Головою Верховної Ради України Генеральному прокурору України (виконуючому обов’язків Генерального прокурора України), або до закінчення семидесяти двох годин після прийняття Верховною Радою України  рішення про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання чи арешт народного депутата України». Водночас частину першу статті 24 Закону України «Про статус народного депутата України» пропонується доповнити пунктом сімнадцятим у новій редакції, в якому передбачити такий обов’язок народних депутатів України: «утримуватися від приватних поїздок за кордон, не пов’язаних із виконанням ним своїх повноважень, у випадку внесення щодо нього Генеральним прокурором України (виконувачем обов’язків Генерального прокурора України) до Верховної ради України подання про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання чи арешт народного депутата, – до повернення подання Головою Верховної Ради України Генеральному прокурору України (виконуючому обов’язків Генерального прокурора України), або до закінчення семидесяти двох годин після прийняття Верховною Радою України  рішення про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання чи арешт народного депутата України».

Як видається, обмеження у виїзді народних депутатів України за кордон має реалізовуватися через пряму заборону, а не через обов’язок «утримуватися від приватних поїздок за кордон». Тим паче, що народний депутат України має безліч підстав для того, щоб оголосити свою поїздку службовою (публічною).

 

Права громадян та їх об’єднань

 

Проект 5039 від 23.08.2016 (Мураєв Є. В.) про внесення змін до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (щодо уточнення правил нарахування субсидій споживачам).

Пропонується встановити, що «при нарахуванні субсидії споживачам, які звертаються за призначенням житлової субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, враховуються фактичні розміри їх доходів за відповідний період незалежно від розміру таких доходів». Ініціатори проекту звертають увагу на те, що підзаконними актами для осіб, які через об’єктивні обставини, що існують в економіці країни, не можуть знайти роботу, або знаходять низькооплачувану роботу для розрахунку субсидії, може застосовуватися розрахункова сума доходу, яка фактично вища за їхній реальний дохід, що позбавляє таких осіб права на субсидію в справедливому, соціально та економічно обґрунтованому розмірі.

Загалом підтримуючи саму ідею захисту прав незаможних громадян, слід звернути увагу на те, що запропоноване формулювання є доволі складним і може викликати різні тлумачення. Як видається, слід було б приділити більшу увагу процедурним питання призначення субсидій, зокрема уточненню порядку підтвердження фактичного рівня доходів тощо.

Проект 5045 від 26.08.2016 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту житлових прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа.

Пропонується установити, що діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, які досягли 16 років, а також особи з їх числа беруться відповідними органами місцевого самоврядування на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов: за місцем їх походження або проживання до влаштування в сім’ї громадян, заклади для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування; за місцем обліку внутрішньо переміщених осіб (у разі перебування на такому обліку). Відповідні зміни вносяться до Житлового кодексу України та Законів України «Про охорону дитинства», «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» та «Про житловий фонд соціального призначення».

Про категорію «особи з їх числа» див. коментар до проекту 5023 від 12.08.2016 у Бюлетені № 86.

 

Культура та освіта

 

Проект 5040 від 23.08.2016 (Деркач А. Л.) про внесення змін до Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Пропонується в «Прикінцевих положень» названого закону скасувавши таку вимогу: «Встановити, що з 1 вересня 2016 року фінансування загальноосвітніх навчальних закладів (крім закладів початкової школи), кількість учнів у яких становить менше 25 осіб, за рахунок освітньої субвенції не здійснюється». Ініціатори проекту пояснюють свої ініціативи тим, що поспішність і необґрунтованість прийняття рішення про відмову у фінансуванні загальноосвітніх навчальних закладів, кількість учнів у яких становить менше 25 осіб, ігнорування думки мешканців сільських населених  пунктів призведе до соціальних конфліктів, створить нездорову напругу в суспільстві. Закриття шкіл призведе до повного знищення сіл, оскільки сільські жителі працездатного віку вимушені будуть шукати роботу та житло у населених пунктах, де є загальноосвітні навчальні заклади. Відтік населення загалом негативно позначиться на економічному розвитку села, яке залишилось без школи, а падіння рівня освіти напряму пов’язане з динамікою росту злочинності, яка особливо зростає в регіонах, де немає шкіл і роботи. Залишається невирішеним питання підвезення дітей до місць навчання. Сільські ради не можуть забезпечити стабільний підвіз школярів через брак коштів у бюджетах. Немає достатньої кількості шкільних автобусів і в районах. Після ліквідації малокомплектних шкіл на бюджетах сільських рад залишаються дошкільні навчальні заклади, які як правило розміщувались в одному приміщенні. Сільські ради змушені будуть утримувати за свої кошти і звільнені приміщення, а це додатковий тягар на і так пусті сільські бюджети. На підкріплення цих слів наводяться дані щодо шкіл, розташованих на території одного з виборчих округів.

Проект є добре аргументованим, але його подання у часи парламентської відпустки в останні дні літа навряд чи дозволить вчасно пройти усі належні етапи підготовки та голосування. Як наслідок, украй проблематичною виглядає можливість як отримати фінансування для малокомплектних шкіл у 2016 р., так і передбачити відповідне фінансування у Державному Бюджеті на 2017 рік.

 

Проекти з інших питань

 

Проект 5042 від 26.08.2016 (Кабінет Міністрів України) про визнання таким, що втратив чинність, Декрету Кабінету Міністрів України «Про управління майном, що є у загальнодержавній власності, в будівництві та промисловості будівельних матеріалів».

Зміст проекту практично дублює його назву. Як зазначається в Пояснювальній записці, згаданий у назві Декрет вступає в колізію із Законом України «Про управління об’єктами державної власності» від 21 вересня 2006 р.

Залишається лише подивуватися такому тривалому життю окремих урядових Декретів, прийнятих свого часу як тимчасові акти.

Проект 5043 від 26.08.2016 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання питання участі акціонерів в управлінні акціонерним товариством.

Проект спрямований на врегулювання двох окремих питань. По-перше, визначається порядок викупу акціонерним товариством розміщених ним акцій. Пропонується передбачити обов’язок акціонерного товариства протягом року від дати закінчення встановленого строку викупу акцій, або набуття їх іншим чином, здійснити продаж або анулювання таких акцій. Рішення щодо продажу або анулювання таких акцій приймається загальними зборами. У разі продажу акцій, їх ринкова вартість визначається станом на день, що передує дню проведення загальних зборів, на яких прийнято рішення про продаж акцій. По-друге, регулюється питання щодо наслідків не відкриття у визначений для цього строк рахунку в цінних паперах у депозитарній установі власниками цінних паперів, які були дематеріалізовані. Пропонується у разі недотримання вимоги про відкриття у визначений для цього строк рахунка в цінних паперах зараховувати такі цінні папери  в порядку, визначеному Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, і обліковувати їх на окремому рахунку в цінних паперах емітента в Центральному депозитарії цінних паперів як такі, що належать власнику (спадкоємцю або правонаступнику власника). Проект містить ретельно прописану процедуру відновлення обліку права власності на такі цінні папери та поновлення своїх прав за такими цінними паперами. Визначається, що власник (спадкоємець або правонаступник власника) мають ініціювати процедуру відновлення не пізніше 1 січня 2018 року (а спадкоємці у разі відкриття спадщини у 2017 р. – до 1 січня 2019 р.). Якщо до 1 січня 2018 року власник (спадкоємець або правонаступник власника) не звернувся до емітента з вимогою розпочати процедуру переведення належних йому цінних паперів до обраної ним депозитарної установи, власник вважається таким, що відмовився від права власності на цінні папери, які вважаються викупленими їх емітентом станом на наступний після 1 січня 2018 року робочий день. Проект також містить пропозиції щодо порядку викупу таких цінних паперів, умови, за яких може виплачуватися компенсація, а також інші уточнення..

Проект 5046 від 26.08.2016 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до Закону України «Про цивільну відповідальність за ядерну шкоду та її фінансове забезпечення» щодо межі цивільної відповідальності за ядерну шкоду оператора ядерної установки Чорнобильської атомної електростанції.

Метою проекту акта є вирішення питання фінансового забезпечення цивільної відповідальності за ядерну шкоду оператора ядерної установки Чорнобильської АЕС через страхування. Поставлена мета досягається шляхом зменшення межі цивільної відповідальності за ядерну шкоду оператора ядерної установки Чорнобильської атомної електростанції до мінімального розміру, дозволеного Віденською конвенцією – «5 млн. спеціальних прав запозичення». Тим самим ядерна установка Чорнобильської АЕС фактично прирівнюється в цьому відношенні до дослідницьких реакторів. У пояснювальній записці доволі відверто зазначається, що даний крок є вимушеним: Реалізація проекту дасть змогу забезпечити виконання вимог міжнародних договорів України, у тому числі Віденської конвенції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду, а також двосторонніх договорів, за якими здійснюється реалізація проектів міжнародної технічної допомоги на Чорнобильській АЕС (у тому числі будівництво нового безпечного конфайнмента та реалізація проектів підвищення ядерної безпеки ЧАЕС). Зменшення межі цивільної відповідальності за ядерну шкоду оператора ядерної установки Чорнобильської атомної електростанції дасть змогу у 30 разів зменшити витрати з Державного бюджету України на цей вид фінансового забезпечення.

Проект спрямований на вирішення конкретної мети – забезпечення страхування цивільної відповідальності за ядерну шкоду оператора ядерної установки Чорнобильської АЕС в умовах обмеженості коштів державного бюджету. Відповідно, розмір такої відповідальності пропонується скоротити в 30 разів, що дасть змогу радикально скоротити суму бюджетних коштів, що виділяються на відповідне страхування.

Проект 5047 від 26.08.2016 (Кабінет Міністрів України) про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про віднесення деяких населених пунктів Волинської та Рівненської областей до зони гарантованого добровільного відселення».

Зміст проекту практично дублює його назву. Згідно з пояснювальною запискою, проект викликаний зміною визначеного законодавством суб’єкта, який має установлювати та переглядати межі зон радіоактивного забруднення. Якщо раніше таким суб’єктом була Верховна Рада України, то тепер – Кабінет Міністрів України. Нині підготовлено проект постанови Кабінету Міністрів України «Про перелік населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи». У відповідний перелік увійшли, зокрема, населені пункти, зазначені в Законі України  «Про віднесення деяких населених пунктів Волинської та Рівненської областей до зони гарантованого добровільного відселення». Скасування названого  вище Закону України є необхідною передумовою прийняття зазначеної постанови Кабінету Міністрів України.

Звісно, скасування правильного по суті закону виглядає чистим юридичним формалізмом, але в умовах поділу державної влади з періодичним перерозподілом нормотворчих повноважень така практика є цілком нормальною.

 

 Поділитися