MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Бездіяльність місцевої влади порушила конституційні права громадян

19.12.2001   

Президенту України
Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини
Голові Дніпропетровської обласної державної Адміністрації.
Орджонікідзевській міській Раді Дніпропетровської області.

5 липня 2001 року в третьому під’їзді будинку № 44 по вул. Калініна в м. Орджонікідзе Дніпропетровської обл. громадянин Ізмайлов розлив на рівні третього поверху (будинок чотирьохповерховий) близько трьох кілограмів ртуті (встановлено слідчим відділом МВ УМВС України). Ртуть була виявлена мешканцями під’їзду в межах 15 — 20 хв. після того, як була розлита. Мешканці під’їзду почали піднімати міські служби і одночасно збирати ртуть, яка „розбіглася“ до першого поверху, в місцях її найбільшого скупчення, щоб зменшити площу випаровування. Температура повітря була висока, хоч це відбувалося близько 19 години. Коли до під’їзду прибули працівники міліції, міськвиконкому, міської СЕС, ЖЕО, основну масу ртуті було зібрано. За постановою слідчого відділу МВ УМВС України в м. Орджонікідзе від 14 липня 2001 р. законодавством України не передбачено відповідальності за зберігання та транспортування ртуті приватними особами без об’єктивних даних, що вказують на прагнення її продати. Мешканцям було запропоновано звернутися до суду за відшкодуванням збитків в порядку цивільного провадження. Відповідно тут правовий прецедент: надзвичайна ситуація, що загрожує великій кількості громадян, порушено конституційні гарантії прав людини і громадянина, не врегульована законом. Якщо ж держава гарантувала права, вона має і забезпечувати гарантії, або відшкодувати збитки.

Далі події розгортаються таким чином:

— головний лікар міської СЕС не сприйняв подію в під’їзді як небезпечну для життя і здоров’я мешканців. Жінкам під’їзду було запропоновано віниками і совками продовжити збирання залишків ртуті і зробити в під’їзді вологе прибирання ганчірками, змоченими в темному розчині марганцівки. На цьому події 5 липня і закінчилися.

— 6 липня ртуть продовжували збирати працівники ЖЕО.

— Лише в другій половині дня 7 липня мешканців під’їзду було спішно виселено і 8 липня прибули спеціалісти для нейтралізації парів ртуті.

Але якщо уважно проаналізувати події 5 — 8 липня, в подальшому розвитку ситуації є всі правові підстави вважати винними міські служби та посадових осіб, які діяли неналежним чином або були взагалі бездіяльними, порушуючи тим самим конституційні права мешканців будинку і, навіть, міста.

Маємо такі підстави для висновків і запитань:

1.Чому посадові особи, які прибули до під’їзду 5 липня не прийняли рішення терміново організувати евакуацію мешканців з третього під’їзду? Зробити це вони були ЗОБОВ’ЯЗАНІ.

2.Чому не здійснили заходи по герметизації вхідних дверей до квартир у третьому під’їзді? Зробити це вони були ЗОБОВ’ЯЗАНІ.

3.Якщо не могли кваліфіковано оцінити ситуацію і не знали, яких вживати заходів, то чому терміново не зв’язалися із найближчим розташованим підрозділом міністерства з надзвичайних ситуацій? Знову ж ЗОБОВ’ЯЗАНІ були зв’язатися.

4.Чому не обмежили рух громадян і особливо дітей в районі третього під’їзду та біля будинку? ЗОБОВ’ЯЗАНІ були обмежити, і тоді б ртуть не потрапила б до першого та другого під’їздів.

5.Чому не розпочали організовані дії по локалізації випаровування ртуті шляхом, наприклад, зниження температури повітря в під’їзді за допомогою пожежних?

Всі ці невиконані обов’язкові дії в результаті бездіяльності посадових осіб, мають важкі наслідки. Ртуть за 5 — 7 та ніч на 8 липня проникла глибоко в структуру бетонних конструкцій під’їзду, стіни, заповнила квартири, проникла в меблі, дерев’яну підлогу. І тут наступне порушення прав громадян: ніхто не надав достовірної, вичерпної та кваліфікованої інформації про стан справ. Не надано її і сьогодні.

На початок серпня знешкодити випаровування ртуті не вдалося і в третьому під’їзді було вирішено зняти штукатурку, яка, як передбачалося, ввібрала багато ртуті, і зараз є основним джерелом парів. Три дні спеціальний підрозділ збивав сокирами суху, насичену парами штукатурку. Вона перетворювалася в пилюку, яка заповнювала під’їзд і виносилася повітряними потоками через відкриті фрамуги назовні, що збільшувало площу та інтенсивність випаровування, забезпечуючи більш глибоке проникнення в кладку стін, а також у квартири сусідніх під’їздів та будинків через відкриті кватирки та балконі двері. В результаті заміри третього вересня показали погіршення ситуації, оскільки зросла концентрація парів ртуті на четвертому і третьому поверхах та в квартирах, де концентрація була в межах норми. А в першому та другому під’їздах ніяких контрольних замірів на проводять.

З даних фактів випливають такі правові висновки:

— вже 5 — 7 липня посадовими особами було допущено бездіяльність, результатом якої є значне ускладнення події від 5 липня. Сьогодні потерпілі мешканці будинку № 44 мають всі підстави вимагати кваліфікованої оцінки наступного:

1. Наскільки швидко була б ліквідована небезпека від розлитої ртуті, при адекватних, своєчасних та кваліфікованих діях посадових осіб, які зобов’язані були їх здійснити з метою збереження життя і здоров’я громадян, але не здійснили.

2. Наскільки ефективні засоби застосовувались для ліквідації небезпеки та чи дотримувалась технологія дій (в приміщенні ощадбанку на першому поверсі будинку, куди ртуть занесли в результаті того, що не було обмежено рух перехожих в районі третього під’їзду, вона давно нейтралізована за допомогою сірки).

В ході вище поданих подій були порушені КОНСТИТУЦІЙНІ ПРАВА ГРОМАДЯН:

— Ст. 3 Конституції України встановлює і гарантує, що змістом і спрямованістю діяльності держави є „життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека“ громадян. „Держава відповідає перед людиною за свою діяльність“.

— Ст.21 Конституції України встановлює, що права і свободи людини є „НЕВІДЧУЖУВАНИМИ І НЕПОРУШНИМИ“.

— Ст.22 п.2 Конституції України встановлює, що „Конституційні права і свободи ГАРАНТУЮТЬСЯ І НЕ МОЖУТЬ БУТИ СКАСОВАНІ“.

Всі ці приписи Конституції методично порушувалися і порушуються на даний час посадовими особами в м. Орджонікідзе у зв’язку із подією в під’їзді №3 будинку №44 по вул. Калініна, м. Орджонікідзе, Дніпропетровської обл.

А саме: мешканців виселили з будинку. Кому вкрай ніде жити, запропонували поселитися в напівзруйнованому гуртожитку, куди навіть міліція не йде розбиратися з постійними п’яними розборками, в якому відсутні елементарні умови для нормального проживання (двері розбиті, без замків, відсутні шибки в вікнах, відсутнє світло, антисанітарний стан в загальних туалетах і кухнях). Ситуація значно ускладнилася, але КОНСТИТУЦІЙНІ ПРАВА громадян ніхто не збирається поновлювати. Виселеним мешканцям будинку повідомили, що переселенческий фонд житла зайнятий. Але ж у міської влади є інші можливості тимчасово поселити людей: у місті багато пустого житла, є готель, який пустує. З громадянами повелися зневажливо і байдуже, принизивши їх громадянську честь і гідність. Все це при тому, що є всі юридичні і фактичні підстави та можливості їх вирішувати. Складається враження, що посадові особи, які мають передбачати наслідки подій, та адекватно діяти, легковажно надіються на традиційну інертність. Приниження гідності громадян складається і в ненаданні до сьогоднішнього дня об’єктивної, достовірної експертної оцінки стану справ в під’їзді та будинку. Дається лише поверхова, загальна інформація. Головний лікар міської СЕС не прийняв мешканок під’їзду, які намагалися отримати кваліфіковані відповіді на свої запитання. Принижується гідність громадян і тим, що їх примушують ходити і випрошувати рішення у посадових осіб. Це в той час, як:

— Ст. 64 Конституції України встановлює гарантію прав і свобод людини і не допускає їх обмеження. Навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану не допускається обмеження права на житло. Міська влада в м. Орджонікідзе неналежним виконанням посадових обов’язків обмежила їх в мирний час, святкуючи 10-у річницю незалежності держави.

— Ст. 56 Конституції України встановлює право на відшкодування моральної та матеріальної шкоди, завданої незаконними діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

А всі статті Конституції є нормами прямої дії.

Виходячи з вищевикладеного очевидним фактом є те, що:

органи самоврядування м. Орджонікідзе, та їх посадові особи на виконання Ст.3, 21, 22, 64 Конституції України зобов’язані були починаючи з 5 липня 2001 р. здійснити невідкладно демеркурізацію під’їздів та квартир будинку;

керуючись принципами та приписами вказаних статей, вони були зобов’язані забезпечити права мешканців будинку.

Ніяким нормативним актом не дозволяється призупиняти чи позбавляти громадян можливості користуватися конституційними правами та свободами в результаті дії, здійсненої безвідповідальною особою. Який нормативний акт дозволяє в даних обставинах ігнорувати конституційні норми, як нормативному акту найвищої юридичної сили, тим більше що ст.19 Конституції України зобов’язує органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діяти „лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією“ України в першу чергу. Тому мешканці будинку №44 по вул. Калініна, м. Орджонікідзе, Дніпропетровської обл. вимагають невідкладного відновлення їх конституційних прав.

Матеріал надіслав Михайло Жукотский

 Поділитися