MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Відповідь людства мусить бути гідною і моральною

19.12.2001   
Вiктор Дзеревяго, м.Харків
Свiт здригнувся. Це банальне визначення стану людських душ пiсля повiдомлення про трагiчнi подiї 11 вересня 2001 року вiд Рiздва Христова у супермiстах Нью-Йорку та Вашингтонi супердержави пiд назвою Сполученi Штати Америки є слушним. Але воно у жодному разi не повинно стати виправданням для чисто рефлекторних дiй у вiдповiдь. Натомiсть, нагальною є потреба у виваженому аналiзi нових реалiй та винайденнi адекватних вiдповiдей на виклик, що його кинуто суспiльству, яке традицiйно вважає себе цивiлiзованим та демократичним.

У своїй скорботi за безневинними жертвами американське суспiльство має пам’ятати, що переважної бiльшостi здобуткiв воно сягнуло завдяки тому, що будувало свiй устрiй на засадах християнської моралi. I навпаки, коли полiтики тими засадами нехтували (як ото пiд час вiйни у В’єтнамi), поступ суспiльства уповiльнювався, або навiть припинявся. Можливо, я дещо iдеалiзую американську демократiю, але, на моє глибоке переконання, щоразу поверненню до прогресу в країні передував прискiпливий суспiльний аналiз власної "поведiнки" з наступним її коригуванням у бiк здорового глузду та моральностi. Так було пiсля вбивства Мартiна Лютера Кiнга, пiд час уотергейтського скандалу тощо. Цій властивості американського суспільства можна по-доброму позаздрити, і хочеться вірити, що й цього разу вона проявить себе повною мірою. Поки-що ж події розвиваються за іншим сценарієм.

Мстивiсть та зарозумiлiсть не є християнськими чеснотами. А саме до цих почуттiв американцiв з успіхом апелюють полiтики, нашвидкуруч плануючи "вiдплатнi дiї" в той час, коли не тiльки достеменно не визначено винуватцiв нападу на об’єкти у США — нiхто не може чiтко сказати, що ж то є "мiжнародний тероризм", проти якого закликають єднатися? Хто зна, чого бiльше у тiй гарячковостi: старозавiтного "кров за кров" чи ураженого самолюбства (якiсь нахаби, бач, показали, що i ТАКА ПОТУГА не може сьогоднi почуватись у повнiй безпецi). Але в усякому разi, з каламутної водицi вже виринули збирачi "антитерористичного блоку" для безоглядної пiдтримки БУДЬ-ЯКИХ вiдплатних дiй США проти БУДЬ-КОГО на їхнiй розсуд! Тут вже анi розважливостi, анi християнської моралi; i це є дуже небезпечно для подальшої долi свiту: нас намагаються залучити до "вiйни цивiлiзацiй", "протистояння християнства та iсламу". Складається враження, що певна частина полiтикуму мрiє про Армагедон та завзято прагне прискорити його початок! I вже росiйськi полiтологи "мiркують" про неефективнiсть ООН у боротьбi з мiжнародним тероризмом та про потребу замiнити цю поважну органiзацiю чи то "Великою вiсiмкою" чи ще якоюсь "надзвичайкою". А це вже — замах на свободу i демократiю в усьому свiтi, і зовсiм не з боку iсламських фундаменталiстiв!

Давайте ж спокiйно поглянемо, чи є виправданою "антитерористична" гарячкова колотнеча з надаванням "карт-бланшу" постраждалiй сторонi? Чи спроможнi планованi "вiдплатнi заходи" унеможливити повторення трагедiї хоч в Америцi, а хоч i деiнде ще?

Одинадцятого вересня життя вкотре, цього разу — аж занадто наочно, показало, що людство в своєму науковому та технологiчному поступi сягнуло рiвня, коли потенцiйнi можливостi окремої людини чи маленької групи людей стають спiвставимими з можливостями державних утворень, особливо ж — у заподiяннi шкоди ближнiм. Надвисокою стає цiна як звичайної помилки, так i дiяльностi злочинного, чи просто хворого, розуму навiть окремої особи. Наслiдки випадкових (Чорнобиль, Бхопал) або навмисних (отрута, пiдмiшана до лiкiв божевiльним працiвником фармацевтичного заводу) техногенних катастроф вражають не менше, нiж застосування зброї масового знищення; i це пречудово знають як психiчно неврiвноваженi люди, так i справжнi потенцiйнi терористи. Цьому нема i не може бути силової ради, хай навiть в "антитерористичний альянс" об’єднаються вiйськовi всiх Об’єднаних Нацiй. Натомiсть цiлком реальною виглядає перспектива побудови пiд гаслом "боротьби проти мiжнародного тероризму" такого нового свiтового порядку, що мало не здасться. Он вже президент Буш заявляє, що держави повиннi визначитись: чи вони разом з Америкою, а чи пiдтримують терористiв. Третього, бач, не дано! А якщо згадати, як декiлька днiв тому об’єктами "вiдплатного удару" було названо країни, якi "переховують або пiдтримують терористiв", то виходить, що свiтове спiвтовариство шантажем змушують "дружити" проти того, на кого покаже "дядечко Сем". Сьогоднi це — багатостраждальний Афганiстан i, "можливо, Iрак та Iран". Теж чимало. А завтра? Ще хтось з "пособникiв"? Може, навіть Україна, служба безпеки якої вже змушена була заперечувати повiдомлення закордонних "доброзичливцiв" про буцiмто наявнiсть у Києвi та Харковi ледь не тренувальних центрiв iсламiстiв?

Нда. Гарну перспективу нам поспiхом будують "антитерористи": або заздалегiдь стати спiльником США у їхнiх ще не визначених i, можливо, свавiльних "вiдплатних дiях" та наразитись на неодмiннi акти помсти з боку об’єктiв тих дiй, або бути пiд загрозою удару за "пособництво терористам"!

А мiж тим, запобігти використанню мерзотниками пасажирських лiтакiв в якостi знаряддя терористичних ударiв можна i треба у зовсiм iнший спосiб, спосiб негучний, дешевий та абсолютно надiйний. Треба лише фiзично унеможливити проникнення у пiлотську кабiну з пасажирського салону, а також здiйснювати телефонний зв’язок мiж салоном та пiлотами виключно через наземнi станцiї. I все! У терористiв не буде можливостi анi захопити керування лiтаком, анi здiйснювати моральний тиск на екiпаж. Таким чином, лiтак неможливо буде використати як керовану бомбу. I цього на перший час буде досить. I не треба буде демонструвати вiйськову потугу, примусово дiлити свiт на ворогуючi табори, бомбардувати дiйснi або уявнi "терористичнi центри" (тим породжуючи нову хвилю горя, ненавистi та помсти).

Водночас варто об’єднати здоровi iнтелектуальнi сили людства для виявлення найбiльш вразливих точок цивiлiзацiї, де одинак-злочинець або божевiльний може нанести катастрофiчну шкоду. Та виробити спiльнi стандарти i засоби безпеки для таких точок. Не зайвим буде i прискiпливе дослiдження самого феномену тероризму: державного, індивідуального, мiжнародного нарештi, а також причин його виникнення. Переконаний, що вiдвертий розгляд останнього питання дозволить людству вкотре удосконалитись. Оце i буде гiдна, моральна та дiйова вiдповiдь на виклик часу. Все iнше — вiд лукавого. 22.09.01
 Поділитися