Правові аспекти будівництва Монумента на честь проголошення Незалежності України

Зовсім небагато часу залишається уже до головного державного свята — Дня Незалежності України. Заздалегідь написано сценарії святкових концертів, спічрайтери українських можновладців вивіряють на мелодійність і політкоректність ювілейні доповіді своїх високих патронів, і останні тижні насолоджуються життям тисячі кабанчиків, курок, гусей та інших представників вітчизняної фауни, які скоро у вигляді традиційного українського їдла прикрашатимуть святкові столи на офіційних прийняттях.

Та облишимо кулінарію і перейдемо до видовищ. Перефразовуючи пророка української незалежності, можемо наразі сказати "Реве та стогне Хрещатик широкий", — такого масштабного будівництва і реконструкції не знала ця вулиця — щонайменше, з післявоєнних часів. Знищуючи унікальні культурні пласти, що збереглися тут іще з часів хрещення Русі, освоюють героїчні українські будівельники десятки мільйонів гривень, виділених на будівництво Монумента Незалежності з державного бюджету.

Ті з наших слухачів, які у своєму житті збудували принаймні курятник, чи гараж, мабуть ніколи не забудуть ту кількість різноманітних довідок, погоджень і дозволів, які треба було зібрати, щоби легалізувати навіть ці, так звані "малі архітектурні форми". А ось результати депутатського розслідування, проведеного народним депутатом України Орестом Мельниковим засвідчують, що авторам грандіозного проекту на Хрещатику дивним чином пощастило обійти примхи вітчизняної бюрократії на шляху увічнення своїх творчих задумів у граніті і залізобетоні.

13 червня народний депутат України Орест Мельников в присутності представників Міністерства екології, СБУ, Міністерства охорони здоров’я, Міністерства культури і Київської міськдержадміністрації провів слухання з приводу скарг громадян України, мешканців вул. Хрещатик і Майдану Незалежності на незаконне будівництво, яке триває зараз у центрі столиці. Результати слухань настільки вразили кореспондента "Радіо Свобода", що він вирішив просто процитувати деякі одкровення учасників цього засідання, які зафіксовані у протоколі. Так, під час слухань, представник Міністерства культури п.Ліньова завила, що хоча при проведенні відкритого конкурсу на проект кращого Монумента Незалежності України переможці не були визначені, у серпні 2000 року Київська міськдержадміністрація провела "експрес-конкурс, до якого Мінкультури не залучалося". За словами п.Ліньової наразі "Мінкультури не має протоколу про результати експрес-конкурсу, і Мінкультури остаточний проект не погоджувало і не затверджувало".

Далі, на засіданні, було піднято питання про те, чи взагалі існує десь у природі проект на будівництво, яке ведеться зараз на Хрещатику, відповідь директора інституту Київінжпроект Миколи Марченка була відвертою: "проект є тільки на непарну частину, де споруджується монумент, але роботи на парній стороні майдану Незалежності ведуться теж".

Щодо вартості цього проекту, то лише початковий кошторис було оцінено у 70 млн грн, але за оцінкою п.Марченка вже сьогодні тільки для непарної сторони майдану вартість робіт сягнула 190 мільйонів гривень. Микола Марченко також відповів, що тендер для визначення головного підрядника з будівництва не оголошувався.

До цієї інформації додамо також більш ніж дивне рішення Київськогї міської державної адміністрації № 93 від 24.01.01 "Про спорудження монумента на честь проголошення незалежності України з музейним комплексом та реконструкцію майдану Незалежності" відповідно до якого було дозволено, уявімо собі — "одночасне виконання будівельно-монтажних робіт з розробкою про-ектної документації". Іншими словами — Монумент Незалежності будують і проектують одночасно! Все це було б дуже смішно, якби не було надзвичайно небезпечно. ( І вже після того, як ми отримали цю статтю, сталося те, що і мало статися при таких умовах — 12 липня стався зсув багатотонної бетонної плити, внаслідок чого одна людина опинилася у лікарні з важкими травмами.- Ред."ПЛ")

Після з’ясування цих обставин народний депутат України Орест Мельников, за ініціативою якого проводилися слухання щодо законності будівництва на Хрещатику, запитав у присутніх на засіданні експертів про те, чи проводилася хоч якась екологічна чи санітарно-гігієнічна експертиза спорудження монументально-музейного комплексу. Стаття 11 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" встановлює, що державній санітарно-гігієнічній експертизі підлягають схеми, передпроектна документація, що стосується забудови населених пунктів, техніко-економічні обґрунтування і розрахунки проектів будівництва, розширення, реконструкції об’єктів будь-якого призначення тощо. При цьому ст. 10 цього закону встановлює, що державна санітарно-гігієнічна експертиза передбачає визначення безпеки господарської та іншої діяльності, що прямо чи побічно негативно впливає або можуть вплинути на здоров’я населення. Заступник Головного державного санітарного лікаря України Михайло Ситенко відповідаючи на запитання щодо наявності висновку санітарно-гігієнічної експертизи, повідомив, що Головний державний санітарний лікар м. Києва п.Козлова не узгодила проект спорудження монумента на честь проголошення незалежності України з музейним комплексом та реконструкцією майдану Незалежності у м. Києві.

Іншою експертизою, яку обов’язково треба було провести, є державна екологічна експертиза. Закон України "Про екологічну експертизу" встановлює заборону на реалізацію проектів і програм чи діяльності без позитивних висновків державної екологічної експертизи. Таким чином, фінансування будівельних робіт на майдані Незалежності в м. Києві без позитивних висновків державної екологічної експертизи є незаконним, а їх здійснення є забороненою законом діяльністю. Присутній на засіданні заступник начальника Держуправління екології та природних ресурсів у м. Києві Володимир Трокоз на запитання "чи була проведена державна екологічна експертиза проекту будівництва на майдані Незалежності?" повідомив, що надавався на експертизу лише проект будівництва непарної сторони Майдану з боку монумента, Наданий проект отримав негативний висновок державної екологічної експертизи N 104 від 07.06.01. і був відправлений на доопрацювання. На парну сторону майдану Незалежності, де зараз також проводиться будівництво, проект на експертизу не надавався взагалі.

Треба також зазначити, що питання незаконності будівництва об’єктів в районі майдану Незалежності без рішення Київради щодо попереднього погодження місця розташування нових об’єктів та виділення під них земельної ділянки на депутатському прийомі не порушувалося і потребує окремого розслідування.

Після знайомства з фактами, зафіксованими в протоколі депутатського прийому, в мене виникло одне запитання, яке на перший погляд не мало логічної відповіді. Припустимо, можновладцям дійсно до сверблячки закортіло увічнити своє "царствування" в черговому перверсійному мегапроекті. Але чому ж влада не скористалася всією повнотою адмінресурсу, щоби оформити всі необхідні формальностій — ну хіба не державними структурами є і Мінекології, і санітарна служба? Терпець паперу, як відомо, безмежний, так чому б було не наказати чиновникам виписати необхідні довідки і підписати потрібні акти? Але згодом я зрозумів, що на це запитання існує відразу дві відповіді. Відповідь песимістична — полягає в тому, що цій владі не відомо почуття сорому, хазяї життя, приватизувавши не тільки майно, але й державні інституції, не обтяжують себе зайвими формальностями. Друга відповідь оптимістична — все ж таки ще залишилися у тих самих державних відомствах чиновники, для яких своє добре ім’я професіонала коштує більше, ніж посада і зарплата держслужбовця. Щоб там не було, але олігархія — це лише "влада кількох", крім яких на десятому році Незалежності в цій країні залишається ще 48 мільйонів неолігархів, і це наразі тішить…

(автор глибоко вдячний Сергію Федоринчику, Директору інформаційного центру української екологічної Асоціації "Зелений світ"

Оресту Мельникову, народному депутату України за надані документи і допомогу при написанні цього матеріалу)

Мы предлагаем Вашему вниманию некоторые данные из периодического доклада правительства Украины о выполнении Международного Пакта об экономических, социальных и культурных правах, представленного в Экономический и Социальный Совет ООН. Хотя этот доклад представлен 13 августа 1999 года, мы считаем, что эти данные могут быть полезны правозащитным организациям как база для сравнения с современными показателями.