Визначення індексу рівня боротьби з корупцією
Вдосконалення технологій боротьби з корупцією в Україні є нагальною потребою — за міжнародним рейтингом ми по корумпованості на третьому місті в світі.
Для аналізу явища, процесу необхідно, перш за все, чітко його конкретизувати,
Вдосконалення технологій боротьби з корупцією в Україні є нагальною потребою — за міжнародним рейтингом ми по корумпованості на третьому місті в світі.
Для аналізу явища, процесу необхідно, перш за все, чітко його конкретизувати, по можливості в цифрових показниках, це дозволяє обєктивно, на дійсно науковому рівні, вивчати предмет дослідження, напрацьовувати ефективні рішення. Здається, що для визначення рівня стану боротьби з корупцією це можливо.
Корупція в суттєвому своєму прояві — це умисні тяжкі злочини: хабарі, посадові розкрадання та зловживання, скоєні державними службовцями. В той же час вона являє собою частину кримінальної злочинності в цілому, як єдиного соціального феномену. Причому ця частина досить вірно відображує ціле. Масштаби, рівень корупції відповідають рівню злочинності загалом.
Основний же засіб боротьби з кримінальними злочинами визначений відомим "постулатом капітана Жеглова", який наголошував, що злочинець повинен сидіти в тюрмі. Це стосується і титулованих персон, адже Конституція проголошує рівність громадян перед Законом. Звідси — обєктивний звязок рівня боротьби із злочинністю в цілому з рівнем боротьби з корупцією.
Отже, рівень боротьби з корупцією визначається тим, як корумповані особи представлені серед населення вязниць.
Кількість посадових осіб, засуджених до позбавлення волі за вказані злочини, у відношенні до загальної кількості засуджених і є обєктивним показником реального стану боротьби з корупцією. Також необхідно враховувати ступінь суспільної небезпеки кожного, яка у корумпованого голови сільради не та, що у корумпованого міністра. Критерієм є виключно позбавлення волі,оскільки ці злочинці мають виняткову здатність уникати буцегарні навіть у випадках розслідування їхніх діянь. На користь вибору, як базового показника, арешту свідчить і досвід боротьби з корупцією в останні роки переважно шляхом адміністративних штрафів,що не змогло протидіяти вказаному "досягненню".
Ця аксіома дає підстави запропонувати для визначення індексу рівня боротьби з корупцією таку формулу:
Де
Х — індекс рівня боротьби з корупцією. Йдеться саме про рівень боротьби з корупцією, а не про рівень корупції як такої.
У- загальна кількість засуджених до позбавлення волі. Ці дані відкриті. В 1999 р. в Україні до позбавлення волі засуджено 8З 399 чоловік.
А,В,С. — сумарна кількість осіб, засуджених за корупцію до позбавлення волі незалежно від терміну, врахування якого надто ускладнить розрахунки.
А — найнижчого рівня, В — наступного, С — ще вищого і так далі згідно з рангом посади. Ці особи загальновідомі поіменно.
2, 4, 8 і т.д. — ці коефіцієнти дають змогу врахувати ступінь суспільної небезпеки кожного залежно від посади. Саме такі числа є предметом оцінки. Вони пропонуються, з урахуванням криміногенної ситуації та досвіду. Для ілюстрації цього принципу можна послатися на шахи, де одного слона вважають рівним трьом пішакам, а туру — чотирьом.
1000 — коефіцієнт застосований з метою уникнути визначення X в дрібних числах.
Застосування цього індексу дозволить конкретно, у порівняльному числовому вимірі визначати та аналізувати стан боротьби з корупцією, порівнювати його по періодах та регіонах, відомствах та окремих статтях Кримінального Кодексу, категоріях осіб.науковому рівні, вивчати предмет дослідження, напрацьовувати ефективні рішення. Здається, що для визначення рівня стану боротьби з корупцією це можливо.
Корупція в суттєвому своєму прояві — це умисні тяжкі злочини: хабарі, посадові розкрадання та зловживання, скоєні державними службовцями. В той же час вона являє собою частину кримінальної злочинності в цілому, як єдиного соціального феномену. Причому ця частина досить вірно відображує ціле. Масштаби, рівень корупції відповідають рівню злочинності загалом.
Основний же засіб боротьби з кримінальними злочинами визначений відомим "постулатом капітана Жеглова", який наголошував, що злочинець повинен сидіти в тюрмі. Це стосується і титулованих персон, адже Конституція проголошує рівність громадян перед Законом. Звідси — обєктивний звязок рівня боротьби із злочинністю в цілому з рівнем боротьби з корупцією.
Отже, рівень боротьби з корупцією визначається тим, як корумповані особи представлені серед населення вязниць.
Кількість посадових осіб, засуджених до позбавлення волі за вказані злочини, у відношенні до загальної кількості засуджених і є обєктивним показником реального стану боротьби з корупцією. Також необхідно враховувати ступінь суспільної небезпеки кожного, яка у корумпованого голови сільради не та, що у корумпованого міністра. Критерієм є виключно позбавлення волі,оскільки ці злочинці мають виняткову здатність уникати буцегарні навіть у випадках розслідування їхніх діянь. На користь вибору, як базового показника, арешту свідчить і досвід боротьби з корупцією в останні роки переважно шляхом адміністративних штрафів,що не змогло протидіяти вказаному "досягненню".
Ця аксіома дає підстави запропонувати для визначення індексу рівня боротьби з корупцією таку формулу:
Де
Х — індекс рівня боротьби з корупцією. Йдеться саме про рівень боротьби з корупцією, а не про рівень корупції як такої.
У- загальна кількість засуджених до позбавлення волі. Ці дані відкриті. В 1999 р. в Україні до позбавлення волі засуджено 8З 399 чоловік.
А,В,С. — сумарна кількість осіб, засуджених за корупцію до позбавлення волі незалежно від терміну, врахування якого надто ускладнить розрахунки.
А — найнижчого рівня, В — наступного, С — ще вищого і так далі згідно з рангом посади. Ці особи загальновідомі поіменно.
2, 4, 8 і т.д. — ці коефіцієнти дають змогу врахувати ступінь суспільної небезпеки кожного залежно від посади. Саме такі числа є предметом оцінки. Вони пропонуються, з урахуванням криміногенної ситуації та досвіду. Для ілюстрації цього принципу можна послатися на шахи, де одного слона вважають рівним трьом пішакам, а туру — чотирьом.
1000 — коефіцієнт застосований з метою уникнути визначення X в дрібних числах.
Застосування цього індексу дозволить конкретно, у порівняльному числовому вимірі визначати та аналізувати стан боротьби з корупцією, порівнювати його по періодах та регіонах, відомствах та окремих статтях Кримінального Кодексу, категоріях осіб.